Михайло Петрович Старицький увійшов в історію літератури як блискучий знавець театральної справи, талановитий поет, прозаїк, видатний драматург і режисер. Він був організатором театральної справи в Україні, режисером, видавцем, перекладачем – одним із тих невтомних трудівників, чиєю працею живиться кожна національна культура.

1. Лаври і терни
Михайла
Старицького
м. Олександрія
2020
Віртуальна виставка-ім’я
до 180-річчя від дня народження

2. «Можна сміливо сказати, що в ту пору на Україні не було поета,
що міг би був здобутися на таке сильне та енергічне слово
і не взяти в нім а ні одної фальшивої ноти».
Іван Франко
01 0 03 04
В українській літературі другої половини XIX – початку
XX століття значне місце посідає творчість Михайла
Петровича Старицького – нащадка Володимира
Великого, представника однієї з уславлених українських
родин — Старицьких - Лисенків, фундатора українського
професійного театру, талановитого поета, драматурга,
прозаїка, видавця, перекладача. Він був одним із тих
невтомних трудівників, чиєю працею живиться кожна
національна культура.
В грудні 2020 року Україна відзначатиме 180-річчя від дня
народження видатного українського письменника-гуманіста.

3. Дитинство Старицького
Михайло Петрович Старицький народився 2
грудня 1840 р. у родині дрібного поміщика-
дворянина, відставного ротмістра в с.Кліщинці
на Полтавщині. Рано осиротівши, виховувався
під опікою дядька — Віталія Лисенка,
двоюрідного брата його матері, батька
славетного українського композитора Миколи
Лисенка. Отримав гарну домашню освіту.

4. Навчання
• У 1851–1856 рр. хлопець навчався
у Полтавській гімназії, яка була на
той час однією з найкращих.
• У 1858 році Михайло Старицький
разом з Миколою Лисенком вступає
до Харківського університету.
• У 1860-му переводиться на фізико-
математичний факультет Київського
університету.

5. Театральна
творчість
•1880 р. – повернення до України.
Розгортання видавничої і театральної
діяльності.
•1883 р. - став керівником і режисером
першої об'єднаної української професійної
трупи.
•1883-1884 рр. - видавав український
альманах «Рада».
•1885 р. - залишив трупу корифеїв і
заснував нову з молодих акторів.
•1895 р. - залишив театральну діяльність,
віддався літературній творчості.
•14 квітня 1904 року помер в Києві,
похований на Байковому кладовищі.

6. Переклади та поезія
• Поетичну творчість Старицький
розпочав перекладами
Пушкіна, Лермонтова, Гейне,
Некрасова, Байрона, Міцкевича
та інших.
• Значною подією було видання
«Гамлета» Вільяма Шекспіра у
перекладі Старицького (1882)

7. Драматургія та проза
Старицький написав багато
драматичних творів,
найсильніші з них соціальні
драми: «Не судилось», «У
темряві», «Талан». Значну
популярність здобула драма
«Ой, не ходи, Грицю, та й
на вечорниці».

8. Драматургія та проза
Великий внесок зробив Старицький
в українську драматургію. Всього
відомо 32 п'єси Старицького, до яких
належать оригінальні та окремі
перероблені твори, а також три
переклади. Написав низку п'єс за
сюжетами інших авторів: Гоголя,
Ожешко, Крашевського ("Циганка
Аза"), Кухаренка, Панаса Мирного,
Нечуя-Левицького ("За двома
зайцями").

9. В 1978 році на кіностудії
«Укртелефільм» за мотивами
драми «Ой не ходи, Грицю, та й
на вечорниці» був знятий
однойменний фільм.
У фільмі є багато українських
народних пісень. Виконавці: К.
Радченко, Я.Гнатюк,
солісти Державного українського
хору ім. Г. Верьовки.

10. Комедія «За двома зайцями» не
втрачає своєї актуальності і сьогодні.
П’єса включена в репертуар багатьох
українських театрів.
В 1961 р. знято художній
комедійний фільм українською мовою
(згодом дубльований російською
мовою) за мотивами п'єси.
В Києві на Андріївському узвозі та в
Черкасах на честь головних персонажів
картини встановлені пам'ятники.

11. Історичні романи
В останні роки свого життя, попри
хворобу, Старицький написав історичні
романи; «Оборона Буші», «Перед
бурею», «Молодість Мазепи»,
«Розбійник Кармелюк» та інші.
Найзначнішим твором за широтою
охоплення історичних подій, як і за
художнім рівнем, є трилогія «Богдан
Хмельницький».

12. У 1903 р. Михайло Петрович з
усією палкістю натури взявся за
альманах «Нова рада». На жаль,
видання вийшло друком уже після
смерті письменника. У цьому ж році
Старицький виступав на відкритті
пам’ятника І. Котляревському в
Полтаві, де познайомився з
письменниками М. Коцюбинським,
В. Стефаником, Г. Хоткевичем. Це
був останній публічний виступ
майстра.

13. Митець відійшов у
вічність 27 квітня 1904 р.
Похований на Байковому
цвинтарі в Києві.
Як своєрідний заповіт
звучать сьогодні його
слова: «Нехай Україна у
щасті буя — у тім
нагорода і втіха моя...»,
викарбувані на його
надгробку.

14. 28000м.Олександрія
вул.Діброви, 47
“Олександрійський фаховий коледж культури і
мистецтв”
Електронна пошта:
biblio_ouk2015@i.ua
Офіційний сайт:
https://www.olexkkim.com/
Блог:
https://bibliokylek.blogspot.com/
Сторінка у Фейсбук:
https://www.facebook.com/biblio.ouk
YouTube:
https://www.youtube.com/channel/UCt8Dwb
QNRBJ_2P6A8A9XuYw