Романтизм – це ідейний рух у ліітературі, науці й
                              мистецтві, що виник наприкінці 18 ст. Характерними
                            ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова
                              від суворої нормативності в художній творчості, культ
                                                почуттів людини.



  Елегія – це традиційний ліричний жанр, зміст
    якого – любовні переживання ліричного
                      героя.

                             Романс – це невеликий вірш, покладений на
                            музику для сольного виконання обов'язково у
                              супроводі музичного інструменту, частіше
                                              за гітару.

     Балада – цен жанр ліро-епічної поезії
    фантастичного, історико-героїчного або
соціально-побутового характеру з драматичним
                  сюжетом.
Культ                                    Захоплення
почуттів                                  фольклором
                      Звернення
                          до
                      народності

                                       Звернення до
Пошук історичної                        історичного
  свідомості                              минулого



                       Втеча від
                     навколишньої
                   дійсності і пошук
                    ідеалізованого
                      майбутнього
Розвиток романтизму в Українській літературі збігається з
 посиленням національного руху в Україні. Своїми ідеями і
 настановами, зокрема наголошуванням народності і ролі та
      значення національного у літературі і мистецькій
творчості, романтизм відіграв визначну роль у пробудженні й
  відродженні слов'янських народів, зокрема українського



             Пригадайте з уроків історії
               України, які національні
            угрупування чи організації ви
              пам’ятаєте? Яку дільність
                     вони вели?
Щоб зрозуміти специфіку поширення романтизму на території тогочасної
               України, розглянемо подану нижче схему:




                       Харківський осередок




 Журнал               Український романтизм              Київський
“Основа”                                                 осередок




                            Інші міста
Харківський осередок
 Харків був потужним культурно-просвітницьким центром. Вихідцями з Харкова є такі видатні
    постаті, як Микола Костомаров, поет-романтик Левко Боровиковський, М. Максимович.
   Основоположницею для розвитку українського романтизму була харківська школа з її двома
  гуртками — першим, що створився ще у 1820-х pp. навколо І. Срезневського і що з ним були
 пов'язані найвидатніші з поетів-романтиків Л. Боровиковський і О. Шпигоцький, та другим, що
          діяв у середині 1830-х pp. також під проводом І. Срезневського, до нього були
причетні: А. Метлинський (псевдонім — Амвросій Могила), М. Костомаров (псевдонім — Ієремія
 Галка) й О. Корсун з М. Петренком і С. Писаревським та іншими. Програмовими для діяльності
        цих гуртків були збірки «Украинский альманах» (1831) та «Запорожская старина».
Одночасно з харківським осередком
  у Галичині виступила «Руська трійця» з
   участю М.Шашкевича, І. Вагилевича і
        Я. Головацького, для яких була
програмовою «Русалка Дністровая» (1837) з її
 елегійним захопленням ідеями народності і
         слов'янського братерства.
Девізом книги стали слова Я. Коллара: «Не
      тоді, коли очі сумні, а коли руки
 дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом
       до народної мови й уведеним її
    упорядниками правописом «Русалка
     Дністровая» мала великий вплив на
  українське національне відродження і на
розвиток української літератури в Галичині.
  За словами І. Франка, збірка «була свого
   часу явищем наскрізь революційним».
         «Русалка Дністровая» була
         передрукована 1910-го року
   в Тернополі й офсетом у Києві (1950, з
 вступною статтею Олександра Білецького)
           та у Філадельфії(1961).
Другим осередком чи й етапом українського
  романтизму, уже з багатшим на мистецькі
      засоби і літературні жанри творчим
   доробком і з виразнішим національним і
    політичним обличчям, був Київ другої
          половини 1830—40-х pp. з
        М. Максимовичем, П. Кулішем,
  Т. Шевченком, автором виданого вже 1840
 року «Кобзаря», і прибулими туди з Харкова
     А. Метлинським і М. Костомаровим.
Так само, як харківський осередок романтиків не
        був обмежений тільки Харковом, причетними до
        київського осередку були українські романтики з
            інших міст України й Росії. У «Ластівці»
           друкувалися поезії чернігівців В. Забіли, в
                      «Молодику» виступив
        полтавець О. Афанасьєв-Чужбинський, у Москві
        жив і працював видавець історичних українських
        матеріалів і одночасно автор романтичних віршів
                         О. Бодянський.




                                                   Олександр
Віктор Забіла                                      Афанасьєв-
                                                   Чужбинський.
Повз двір, де мила живе,
          Я проїхав двічі,
  Да не бачив голубоньки
         Ні разу і в вічі.
Затьохкало серце в мене,
   Як з двором зрівнявся.
Дуже бачиться хотілось,
         І кінь зупинявся.
   Да не рано було уже,
         Як я мимо їхав,
  Оглядався назад довго,
      Неначе хто кликав.
 Дак сам собі і подумав:
 Чи й ти так скучаєш?!
 Коли вірно мене любиш,
  То й бачить бажаєш.
Ой як вірно мене любиш,
   Будем жить з тобою
Цілий вік, моє серденько,
        Як риба з водою.

           Віктор Забіла
Петро Гулак-Артемовський
              До творчого доробку П. Гулака-
                         Артемовського
                     належать байки (байка-
                          казка, байка-
              приказка), притчі, вірші, послання
                   , балади. Він також ввів в
                  українську літературу жанр
               романтичної балади. Його кращі
                   твори українською мовою
                    написані в дусі естетики
               просвітницького реалізму. З 1817
                     р. почав друкуватися в
              журналі «Український вісник», де
              були опубліковані його переклади
                        класиків світової
                     літератури: Жана Жака
                Руссо, Джона Мільтона, Адама
               Міцкевича, Йоганна Вольфганга
                     Гете,Горація та інших.
Байка “Пан та собака”
                                На землю злізла ніч... Ніде ані шиширхне,
                             Хіба-то декуди скрізь сон що-небудь пирхне,
 Байка «Пан та собака» —      Хоч в око стрель тобі, так темно надворі.
   найбільш гострий твір
                                    Уклався місяць спать, нема ані зорі,
 української літератури 19
   століття. Ідейний зміст         І ледве, крадькома, яка маненька зірка
  співзвучний тогочасним
                                 З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка.
      прагненням проти
       кріпацтва, проти                   І небо, і земля — усе одпочива,
ставлення до кріпака як до
                                       Все ніч під чорною запаскою хова.
  робочої худоби. В основі
     байки — соціальний           Один Рябко, один, як палець, не дрімає,
    конфлікт між Паном і
                              Худобу панську, мов брат рідний, доглядає,
кріпаком (в алегоричному
    образі собаки Рябка).        Бо дарма їсти хліб Рябко наш не любив:
                                     Їв за п’ятьох, але те їв, що заробив.
Євген Гребінка
 За своє коротке життя встиг чимало:
     писав байки, романи, повісті й
     оповідання. Його твори з 1833
     р. систематич­но друкуються в
          журналах і альманахах.
      Творчість Євгена Гребінки
         відіграла важливу роль у
         становленні української
     літератури. Його мудрі байки,
       проникливі ліричні вірші й
   прозові твори пройняті співчуттям
            до простого народу.
Очи черные, очи страстные,
Очи жгучие и прекрасные!
Как люблю я вас!
Как боюсь я вас!
Знать увидел вас я в недобрый час.
Ох недаром вы глубины темней!
Вижу траур в вас по душе моей,
Вижу пламя в вас я победное,
Сожжено на нем сердце бедное.
Но не грустен я, не печален я,
Утешительна мне судьба моя,
Всѐ что лучшего в жизни бог дал нам
В жертву отдал я огневым глазам.
В історії української культури Гребінка
залишився навічно ще й як щирий учасник
 у вирішенні Шевченкової долі, коли брав
  участь у викупленні його з кріпацтва та
    допоміг видати «Кобзар» 1840 року.
Маркіян Шашкевич
       Український письменник,поет
              — зачинатель нової
           української літератури в
         Галичині, священик УГКЦ,
            культурно-громадський
           діяч, речник відродження
         західноукраїнських земель.
                Очолив «Руську
         трійцю», ініціатор видання
              альманаху «Русалка
              Дністровая» (1837).
                  Виступав за
          рівноправність української
               мови з польською.
Цвітка дрібная
   Молила неньку,
  Весну раненьку:
    "Нене рідная!
  Вволи ми волю -
   Дай мені долю,
   Щоб я зацвіла,
 Весь луг скрасила,
    Щоби я була,
   Як сонце, ясна,
  Як зоря, красна,
  Щоби-м згорнула
 Весь світ до себе!" -
  "Доню, голубко!
   Жаль мені тебе,
   Гарная любко;
  Бо вихор свисне,
   Мороз потисне,
    Буря загуде, -
   Краса змарніє,
   Личко зчорніє,
Головоньку склониш,
Листоньки зрониш, -
 Жаль серцю буде".
Підсумуємо урок!




Яке значення, на вашу думку, має романтизм для розвитку української
                            літератури?




  Чи є, на вашу думку, погляди романтиків сьогодні? Обгрунтуйте.




 Хто з представників Романтизму запам*ятався вам найбільше?
Ознайомитися з біографією одного з поетів
романтиків на вибір, підготувати повідомлення
  про його внесок в українську літературу та
         вивчити одну з його поезій.

07 06-2012кошик юлія олександрівна презентація

  • 2.
    Романтизм – цеідейний рух у ліітературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці 18 ст. Характерними ознаками романтизму є заперечення раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості, культ почуттів людини. Елегія – це традиційний ліричний жанр, зміст якого – любовні переживання ліричного героя. Романс – це невеликий вірш, покладений на музику для сольного виконання обов'язково у супроводі музичного інструменту, частіше за гітару. Балада – цен жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.
  • 3.
    Культ Захоплення почуттів фольклором Звернення до народності Звернення до Пошук історичної історичного свідомості минулого Втеча від навколишньої дійсності і пошук ідеалізованого майбутнього
  • 4.
    Розвиток романтизму вУкраїнській літературі збігається з посиленням національного руху в Україні. Своїми ідеями і настановами, зокрема наголошуванням народності і ролі та значення національного у літературі і мистецькій творчості, романтизм відіграв визначну роль у пробудженні й відродженні слов'янських народів, зокрема українського Пригадайте з уроків історії України, які національні угрупування чи організації ви пам’ятаєте? Яку дільність вони вели?
  • 5.
    Щоб зрозуміти специфікупоширення романтизму на території тогочасної України, розглянемо подану нижче схему: Харківський осередок Журнал Український романтизм Київський “Основа” осередок Інші міста
  • 6.
    Харківський осередок Харківбув потужним культурно-просвітницьким центром. Вихідцями з Харкова є такі видатні постаті, як Микола Костомаров, поет-романтик Левко Боровиковський, М. Максимович. Основоположницею для розвитку українського романтизму була харківська школа з її двома гуртками — першим, що створився ще у 1820-х pp. навколо І. Срезневського і що з ним були пов'язані найвидатніші з поетів-романтиків Л. Боровиковський і О. Шпигоцький, та другим, що діяв у середині 1830-х pp. також під проводом І. Срезневського, до нього були причетні: А. Метлинський (псевдонім — Амвросій Могила), М. Костомаров (псевдонім — Ієремія Галка) й О. Корсун з М. Петренком і С. Писаревським та іншими. Програмовими для діяльності цих гуртків були збірки «Украинский альманах» (1831) та «Запорожская старина».
  • 7.
    Одночасно з харківськимосередком у Галичині виступила «Руська трійця» з участю М.Шашкевича, І. Вагилевича і Я. Головацького, для яких була програмовою «Русалка Дністровая» (1837) з її елегійним захопленням ідеями народності і слов'янського братерства.
  • 8.
    Девізом книги сталислова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Своїм поворотом до народної мови й уведеним її упорядниками правописом «Русалка Дністровая» мала великий вплив на українське національне відродження і на розвиток української літератури в Галичині. За словами І. Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним». «Русалка Дністровая» була передрукована 1910-го року в Тернополі й офсетом у Києві (1950, з вступною статтею Олександра Білецького) та у Філадельфії(1961).
  • 9.
    Другим осередком чий етапом українського романтизму, уже з багатшим на мистецькі засоби і літературні жанри творчим доробком і з виразнішим національним і політичним обличчям, був Київ другої половини 1830—40-х pp. з М. Максимовичем, П. Кулішем, Т. Шевченком, автором виданого вже 1840 року «Кобзаря», і прибулими туди з Харкова А. Метлинським і М. Костомаровим.
  • 10.
    Так само, якхарківський осередок романтиків не був обмежений тільки Харковом, причетними до київського осередку були українські романтики з інших міст України й Росії. У «Ластівці» друкувалися поезії чернігівців В. Забіли, в «Молодику» виступив полтавець О. Афанасьєв-Чужбинський, у Москві жив і працював видавець історичних українських матеріалів і одночасно автор романтичних віршів О. Бодянський. Олександр Віктор Забіла Афанасьєв- Чужбинський.
  • 11.
    Повз двір, демила живе, Я проїхав двічі, Да не бачив голубоньки Ні разу і в вічі. Затьохкало серце в мене, Як з двором зрівнявся. Дуже бачиться хотілось, І кінь зупинявся. Да не рано було уже, Як я мимо їхав, Оглядався назад довго, Неначе хто кликав. Дак сам собі і подумав: Чи й ти так скучаєш?! Коли вірно мене любиш, То й бачить бажаєш. Ой як вірно мене любиш, Будем жить з тобою Цілий вік, моє серденько, Як риба з водою. Віктор Забіла
  • 12.
    Петро Гулак-Артемовський До творчого доробку П. Гулака- Артемовського належать байки (байка- казка, байка- приказка), притчі, вірші, послання , балади. Він також ввів в українську літературу жанр романтичної балади. Його кращі твори українською мовою написані в дусі естетики просвітницького реалізму. З 1817 р. почав друкуватися в журналі «Український вісник», де були опубліковані його переклади класиків світової літератури: Жана Жака Руссо, Джона Мільтона, Адама Міцкевича, Йоганна Вольфганга Гете,Горація та інших.
  • 13.
    Байка “Пан тасобака” На землю злізла ніч... Ніде ані шиширхне, Хіба-то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Байка «Пан та собака» — Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. найбільш гострий твір Уклався місяць спать, нема ані зорі, української літератури 19 століття. Ідейний зміст І ледве, крадькома, яка маненька зірка співзвучний тогочасним З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. прагненням проти кріпацтва, проти І небо, і земля — усе одпочива, ставлення до кріпака як до Все ніч під чорною запаскою хова. робочої худоби. В основі байки — соціальний Один Рябко, один, як палець, не дрімає, конфлікт між Паном і Худобу панську, мов брат рідний, доглядає, кріпаком (в алегоричному образі собаки Рябка). Бо дарма їсти хліб Рябко наш не любив: Їв за п’ятьох, але те їв, що заробив.
  • 14.
    Євген Гребінка Засвоє коротке життя встиг чимало: писав байки, романи, повісті й оповідання. Його твори з 1833 р. систематич­но друкуються в журналах і альманахах. Творчість Євгена Гребінки відіграла важливу роль у становленні української літератури. Його мудрі байки, проникливі ліричні вірші й прозові твори пройняті співчуттям до простого народу.
  • 15.
    Очи черные, очистрастные, Очи жгучие и прекрасные! Как люблю я вас! Как боюсь я вас! Знать увидел вас я в недобрый час. Ох недаром вы глубины темней! Вижу траур в вас по душе моей, Вижу пламя в вас я победное, Сожжено на нем сердце бедное. Но не грустен я, не печален я, Утешительна мне судьба моя, Всѐ что лучшего в жизни бог дал нам В жертву отдал я огневым глазам.
  • 16.
    В історії українськоїкультури Гребінка залишився навічно ще й як щирий учасник у вирішенні Шевченкової долі, коли брав участь у викупленні його з кріпацтва та допоміг видати «Кобзар» 1840 року.
  • 17.
    Маркіян Шашкевич Український письменник,поет — зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч, речник відродження західноукраїнських земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.
  • 18.
    Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: "Нене рідная! Вволи ми волю - Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!" - "Доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, - Краса змарніє, Личко зчорніє, Головоньку склониш, Листоньки зрониш, - Жаль серцю буде".
  • 19.
    Підсумуємо урок! Яке значення,на вашу думку, має романтизм для розвитку української літератури? Чи є, на вашу думку, погляди романтиків сьогодні? Обгрунтуйте. Хто з представників Романтизму запам*ятався вам найбільше?
  • 20.
    Ознайомитися з біографієюодного з поетів романтиків на вибір, підготувати повідомлення про його внесок в українську літературу та вивчити одну з його поезій.