Хайку - унікальне явище, шлях до взаєморозуміння між людьми, пошук гармонії душі і природи, миттєва словесна фотографія неповторних хвилин вашого буденного життя.
Хайку - унікальне явище, шлях до взаєморозуміння між людьми, пошук гармонії душі і природи, миттєва словесна фотографія неповторних хвилин вашого буденного життя.
Конспект уроку з народознавства. 8 клас.docxssuserca0f701
Тема: В. Скуратівський «Місяцелік».
Мета: ознайомити учнів зі змістом книги; поглиби¬ти знання про обряди та звичаї українців; розвивати зв'язне мовлення, креативність, читацькі інтереси; ви¬ховувати інтерес до народних звичаїв та обрядів, лю¬бов до рідного краю.,
Конспект уроку з народознавства. 8 клас.docxssuserca0f701
Тема: В. Скуратівський «Місяцелік».
Мета: ознайомити учнів зі змістом книги; поглиби¬ти знання про обряди та звичаї українців; розвивати зв'язне мовлення, креативність, читацькі інтереси; ви¬ховувати інтерес до народних звичаїв та обрядів, лю¬бов до рідного краю.,
На літній календарний цикл народна традиція приписує найменше свят. Це зумовлено насамперед господарськими потребами. Починають визрівати трави, овочі та збіжжя, а згодом надходять і жнива - найвідповідальніша пора для селянина.
Недарма мовиться: «У жнива свят не глядять». Тому хліборобам було не до святкувань.
Однак й на літо припадає кілька значимих свят: Зелені свята, Івана Купала, Петра і Павла, пророка Іллі, Маковея (Медовий Спас), Яблучний Спас, Перша Пречиста, Горіховий Спас та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята.
З приходом весни, наближається одне з найбільших християнських свят –Великдень. Всі ми чекаємо це свято з піднесеним настроєм, надіями та сподіваннями. Адже ця подія – Воскресіння Ісуса Христа – є фундаментом віри, яка змінила розвиток та життя людства. Кожен, хто шанує це свято, отримує надію на порятунок, адже воскрес Христос. Світле Воскресіння прийнято наповнювати добрими справами, світлими думками та радісним співом і взаємними привітаннями: "Христос Воскрес!" – "Воістину Воскрес!"
До вашої уваги працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонують віртуальну виставку «Великодня радість землю обіймає».
День Святої Трійці: священна історія та традиціїssuser8be0a0
Трійця, або Зелені свята, відзначається на 50-й день Великодня. В основі народного свята був культ зелені та прохання про гарний майбутній врожай.
За християнським вченням, поняття Святої Трійці об’єднує три лики, три образи, три прояви Бога. Його сутність у трьох особах: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.
Великдень – одне з найурочистіших християнських свят року. Воно пов'язане не лише з Воскресінням Ісуса, а й з воскресінням всієї природи, її життєдайної сили та енергії.
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
2. Бе́резень —
трет ій місяць року в григоріанському
календарі, він має 31 день.
Назва березень закріпилась за місяцем у
середині XIX ст оліття. Походит ь від назви
промислу — березол (загот івля березового
попелу для вигот овлення скла). До т ого в
літ ерат урних джерелах місяць називався март
(на чест ь лат инського бога Марса).
У народі його т акож звали:
капельник, прот альник,
запалі сніги, з гір пот оки,
соковик, полют ий, красовик.
3. Походження назви місяця березень виводят ь від слова береза,
яка в цей місяць починає квіт нут и.
Прот е як слово пот рапило в літ ературну мову, визначит и досі
складно.
У фольклорних мат еріалах слово
«березень» вживаєт ься рідко і здебільшого в найновіших записах,
як ось:
Значно част іше в українській народній т ворчост і т рапляєт ься
назва «март » або «марець», як ось:
. Прот е слова «март » і «марець» зовсім не слов'янського
походження; це лат инський «Марс» — бог війни, якому
цей місяць був присвячений
4. Оскільки весняне рівнодення припадає на 21 березня, у багат ьох
народів березень був першим місяцем нового року (а не січень, як
тепер). Ймовірно, що з цієї ж причини до 15 ст оліття і в Україні
березень уважався першим місяцем громадського року (див.
докладніше Новий рік на Русі т а Новий час).
Індійці на почат ку березня свят кували мале свят о богині Дурги.
А велике свят о цієї богині індійці свят кували в день осіннього
рівнодення.
У ст ародавньому Римі в березні було свят о Кібели, на якому її
жреці оплакували Аттіса — символ сонця, що поверт алося на
весну. На другий день після оплакування Аттіса римляни
зуст річали весняний поворот сонця всенароднім радісним свят ом.
В Єгипт і в березні згадували похорон Озіріса, який згідно з
єгипт еською релігією був сонцем, що було слабким взимку, а на
весні знов діст авало свою силу. В цьому ж місяці відбувалася
їзда на ослі. Верхи на осла звичайно сідав, на розвагу народові,
місцевий баляндрасник. Подібний звичай був поширений і в
країнах Західньої Європи за середньовіччя.
5. За свідченнями Плут арха, в Афінах т акож у березні було свят о
«Гілконошення» — жит елі міст а носили по майданах пальмове
гілля. Цей звичай зберігся і понині в країнах Близького Сходу,
але т епер він пов'язаний т ам з весільними обрядами.
У ст ародавніх юдеїв у березні починався новий свят ий рік, а
перси цього місяця свят кували новоліття.
У чехів і част ково у німців за часів язичницт ва перше число
березня вважалося почат ком весни і першим днем світ обудови.
Весняні свят а поганського походження, що відзначали зв'язок
навколишньої природи з життям людини, в'язалися з обрядами,
мет ою яких було прогнат и зиму, т обт о смерт ь. Подібні обряди
були поширені не т ільки в Україні, але й у балт ійський народів
та німців.
6. У скандинавських народів, особливо у ст ародавніх
шведів, за часів поганст ва у березні місяці було
велике свят о, яке супроводжувалося
жерт воприносинами, масовими іграми т а т оргами
прот ягом цілого т ижня.
У персів т а в ст ародавніх слов'ян за часів поганст ва
був звичай улашт овуват и врочист ий обід —
«т ризну» — на чест ь мерт вих родичів. Такі т ризни
відбувалися на почат ку березня. Під час т ризни
люди оспівували кінець зими і при цьому палили
солом'яне опудало. Таке свят о ще й досі
зберігаєт ься у південних шведів, лужичан т а чехів, і
там воно проходит ь під знаком ослаблої зими і
воскреслої весни. Поляки сьомого березня т опили
Маржану і при цьому співали про смерт ь, що
в'єт ься по парканах і шукає собі поживи.