Великдень – одне з найурочистіших християнських свят року. Воно пов'язане не лише з Воскресінням Ісуса, а й з воскресінням всієї природи, її життєдайної сили та енергії.

2. Великдень 2021:
історія, значення та
традиції
святкування

3. Свято Великдень 2021 відзначають
2 травня. В Україні завжди шанобливо
ставилися до Воскресіння Христового,
тому знати православні традиції Пасхи
має кожен з нас.
Великдень – одне з найурочистіших
християнських свят року. Воно пов'язане
не лише з Воскресінням Ісуса, а й з
воскресінням всієї природи, її життєдайної
сили та енергії.
Православні традиції

4. На теренах України святкувати
Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще
наприкінці першого тисячоліття – із
запровадженням християнства.
Це свято збігалося в часі із весняним
рівноденням і теж символізувало
відродження життя і надій.
З роками Великдень став частиною нашої
культури, замінивши давні звичаї та
адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.

5. .
Ісус Христос, за біблійним сюжетом,
воскрес рано-вранці і Воскресіння
супроводжувалося великим землетрусом –
янгол небесний відвалив камінь від дверей
гробу Господнього.
На світанку жінки-мироносиці Марія
Магдалина, Діва Марія, мати Якова та
Соломія прийшли до гробу з пахучими
оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло
Ісуса, але побачили відвалений камінь і
порожню труну. Тоді схвильованим жінкам
з'явився янгол і сповістив про Воскресіння
Господнє.

6. Великодня субота – останній день
підготовки до Христового Воскресіння та
остання можливість посповідатися та
причаститися, оскільки без цього
неможливе духовне очищення.
Уже в суботу ввечері розпочинається
Великодня служба, що триває усю ніч. Її
найурочистіший момент настає опівночі,
коли священник сповіщає "Христос
воскрес!", а у відповідь чує "Воістину
воскрес!".
Опісля служби процесія тричі
обходить навколо церкви, а потім починає
освячення обрядових пасхальних страв:
пасок, яєць (крашанок або писанок),
ковбас, хрону та інших страв.

7. Пасха
У Старому Заповіті Пехас – це святкування
на честь виходу ізраїльського народу з
єгипетської неволі, перехід з рабства у вільне
життя на дарованій Всевишнім землі. Ця назва
свята дійшла і до нас, проте набула іншого
правопису та особливого сенсу.
Ісус Христос через добровільну смерть
звершив перехід для всього людства і кожної
людини зокрема з рабства гріха, зла до вічного
життя, любові та добра.

8. У ніч Пасхи в Літургії
римського обряду є надзвичайний
момент - після освячення вогню
та урочистої процесії раптом
звучить найтріумфальніша музика
у світі... Це Великоднє Послання,
або Exultet - проголошення Пасхи,
гімн Торжества Воскресіння,
музика, що проголошує: ми
спасенні!
https://www.youtube.com/watch?v
=ioacPnTVsSQ

9. Рукотворне диво -
писанка
Пташине яйце, розписане мініатюрним
орнаментом, називають писанкою. Назва її
походить від слова "писати", тобто
прикрашати орнаментом. Оздоблюються
писанки геометричним, рослинним,
зооморфним (риби, птахи, звірі, людина),
пейзажним орнаментами, християнськими
символами.
Писанка - одна зі стародавніх форм
українського народного розпису, у якому
наші пращури втілювали свої прагнення,
віру.

10. Звідки ж пішла традиція оздоблювати
яйце в Україні? Досліджуючи матеріали
археологічних експедицій з вивчення
трипільської культури (V-II тис. до н. е.),
вчені побачили на кераміці орнаментальні
малюнки, які дуже нагадують орнамент на
сучасних українських писанках.
На території України писанкарство
набуло найбільшого поширення за часів
Київської Русі, в X-XIII ст.

11. Також в Україні писанки виконували
обрядову, ігрову, декоративну та інші
функції. Обрядова функція писанки
пов'язана зі святкуванням перших днів
Пасхи.
Зі свячених писанок починався
великодній обід, їх дарували на знак поваги,
любові, з побажанням добра.

12. Писанки були своєрідним оберегом у
хаті, тому їх намагалися зберегти до
наступної весни. Схована під стріху писанка
оберігала житло від пожежі; закопана під
поріг хати, вона охороняла від злих духів;
захована в хаті між мисниками, допомагала у
ведені господарства, оберігала рід від
всілякої напасті; дівчата вмивалися водою, в
якій лежала писанка, щоб бути
привабливими; знахарки використовували
писанки для лікування всіляких недуг,
чарування та закликань.

13. Писанкарство виникло як своєрідне
відображення уявлення людини про Всесвіт.
Ще з часів язичництва для одних
орнаментальна писанка символізувала світ,
що пішов від яйця, була схемою його
побудови, іншим вона нагадувала сонце,
служила його символом (згадаймо, наші
предки - язичники - то сонцепоклонники, які
за головного бога мали Сонце).

14. З прийняттям християнства почалося
витравлювання колишньої релігії, внаслідок
чого загинуло багато стародавніх пам'яток -
храмів, скульптур, рукописів, власне,
загинула ціла культура.
Християнство не змогло здолати багатьох
атрибутів і ритуалів язичництва: згадаймо
язичницьке свято Івана Купала, писанки, що
стали атрибутом християнства, символом
Великодня.

15. Так Тарас Григорович Шевченко порівнює
красу рідного краю з писанкою, що були з
давніх-давен синонімом Батьківщини, сили і
незнищеності нашого народу.
Село! І серце одпочине:
Село на нашій Україні —
Неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.

16. Музей “Писанка”
Архітектурна споруда у формі
найбільшого у світі писанкового яйця
висотою 14 м та діаметром у 10 м стала
візитівкою Коломиї. Це єдиний у світі музей
писанкового розпису, що приваблює
відвідувачів з усіх країн…

17. Щороку Музей Писанки в Коломиї, за
підрахунками його співробітників,
відвідують понад 90-100 тисяч туристів.
Приїжджають сюди не лише українці – тут
побували гості з понад 60 країн світу,
зокрема з Польщі, Німеччини, Канади, США
та Австралії. Про нього знають чимало
представників української діаспори, які
поповнюють колекцію музею новими
експонатами.

18. Це цікаво
Світ української писанки - Київ :
Кондор, 2005. – 95 с : a-іл. -
Соломченко Олексій Григорович.
Писанки українських Карпат /
О.Г. Соломченко. - Ужгород :
Карпати, 2004. - 239 : a-кольор.іл

19. Антонович Євген Антонович.
Декоративно-прикладне мистецтво :
Навч. посібник для студ. пед. ін-тів /
Є.А. Антонович, Р.В. Захарчук-Чугай,
М.Є. Станкевич. - Львів : Світ, 1992. -
271 с.
Манько Віра.
Українська народна писанка /
В. Манько; Художнє оформ. С.
Бурак. - 2-ге вид., доп. - Львів :
Свічадо, 2005. – 41 с. : a-іл.

20. Селівачов Михайло Романович.
Лексикон української орнаментики (іконографія,
номінація, стилістика, типологія) : навч. посіб. для студентів
вищ. навч. закл. мистецтва / М. Р. Селівачов ; І-т
мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.
Рильського НАН України ; КНУКіМ; Київський держ. ін-т
декоративно-приклад. мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. -
2-ге вид., допов. та випр. - Київ : Редакція вісника "АНТ",
2009. - 407 с. : o-орн. - (Праці наукового т-ва ім. М.
Трохименка ; Вип.18).

21. Український декоративний розпис у зібранні
Донецького обласного художнього музею : Каталог
виставки. - Донецьк, 1998. – 37 с..

22. Народные ремесла - Киев : Урожай,
2003. – 222 с. : a-іл
Українська етнологія : Навч.
посібник для студ. вищих навч.
закладів / [За ред. В. Борисенко]. -
Київ : Либідь, 2007. – 399 с. : a-іл.

23. Хай Христове Воскресіння
принесе у вашу оселю щастя та
взаєморозуміння в колі близьких.
І вмотивує на спілкування з
людьми, яких ви з особистих
причин, давно не бачили або не
хотіли бачити.
У Великдень дуже важливо
пробачати і бути пробаченим.
Хай кожен ваш день буде
сповнений яскравим світлом надії
на добро та мир…