2. ∗ Автор: Дейкун Агнесса Вікторівна, вчитель
української мови та літератури Запорізької
гімназії №8
3. Пісня в житті українського
народу
Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень.
Наша Україна дзвенить піснями.
М. Гоголь
4. Украї́нські наро́дні пісні́ — це фольклорні твори, які
зберігаються в народній пам'яті і передаються з вуст в
уста.
Імена авторів народних пісень, як правило, невідомі.
Народна пам'ять зберегла нам лише деякі імена. Серед
них Маруся Чурай, авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та
й на вечорниці», «3асвіт стали козаченьки» — це козак
Семен Климовський — «Їхав козак за Дунай».
5. Календарно-обрядові пісні
Календарно-обрядові пісні –
це пісні, що виконувалися під
час календарних свят, обрядів.
Вони поділяються на пісні
літнього циклу (русальні,
купальські, жниварські),
зимового циклу
(колядки,щедрівки),
весняного циклу (веснянки,
гаївки, гагілки).
6. Русальні пісні
Улітку давні українці відзначали
чимало обрядових свят :
Проводи, Вулиця, Зелені свята,
свято Івана Купала. Під час
Зелених свят виконувалися
русальні пісні. Наші предки
вірили в існування русалок та
мавок ,що жили в
лісах,водоймах та на полях.
Наші предки вірили ,що якщо
вшанувати русалок,то вони
допомагатимуть людині.
7. Купальські пісні
Купальські пісні — обрядові пісні,
які співали в час літнього сонцестояння,
на Івана Купала, біля ритуального
вогнища. Це свято прийшло до нас з
язичницьких часів, воно припадає на ніч
з 6 на 7 липня. Купайло, за
язичницькими віруваннями, — Бог
шлюбу і земних плодів. Купальське
дійство складається з багатьох
елементів: плетіння вінків, запалювання
вогнища і стрибання через нього,
прикрашання стрічками й віночками
жіночого деревця (Марени, Купали) і
водіння хороводів навколо неї,
запалювання колеса і спалювання
солом'яної чоловічої ляльки Купайла. Всі
ці дії супроводжувалися піснями,
веселим сміхом молоді, ворожінням на
вінках, купанням.
8. Колядки та щедрівки
Коля́дки — величальні обрядові пісні зимового циклу, які походять
з глибокої давнини. Колядки з'явилися ще у календарі за язичницькі часи і
пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке називали святом Коляди, або
Коротуна. Його святкували 21 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце
з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах
народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися
захистити новонародженого. Вони проганяли Коротуна, який намагався
з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей
про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою.
Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був
приурочений до Різдва Христового. Виникли нові релігійні колядки з
біблійними образами, які також набули великої популярності в народі.
9. Щедрівки — величальні
українські народні обрядові
пісні, які виконуються під Новий
рік і під Йордан у Щедрий Вечір.
Відповідно до різдвяноноворічних звичаїв, щедрівки,
як і колядки, величають
господаря та членів його
родини. У щедрівках
висловлюється побажання
багатого врожаю, добробуту,
приплоду худоби, доброго
роїння бджіл. Поетичне слово в
щедрівках і колядках виконує
магічну функцію.
10. Веснянки
В Україні весну зустрічали радісно, урочисто – з обрядовими танцями,
іграми і піснями, які називаються веснянками, гаївками, гагілками.
Щоб прискорити прихід всени виконувався обряд проводів зими,який
полягав у спалюванні солом`яного опудала ,а потім - обряд
закликання весни. На просторих вигонах збиралась молодь
танцювала, розважалась і співала веснянки. У них славився прихід
весни, вшановувалась воскресла природа. Весну в пісня зображивали
одухотворенною,олюдненою,наче живу.
11. Колискові пісні
Колискова пісня – різновид
народних родиннопобутових пісень. Вона
вирізняється особливо
уповільненим ритмом
виконання, пестливою
лексикою. У перші роки
життя дитину колишуть
перед сном. Це її
заспокоює, дає відчуття
захищенності і комфорту. В
народі кажуть,що
найдорожча пісня – з якою
мати колисала.
