управлінський проект

1. 1
Міністерство освіти і науки України
Відділ освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради
Нетішинська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
Нетішинської міської ради
Хмельницької області
Модель школи
«Школа культури
здоров’я»
(управлінський проект)
Укладач: Соболик Т.А. – директор
Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1
Нетішин – 2015 р.

2. 2
Розглянуто та схвалено на засіданні педагогічної ради
від 27.08.2014р (Протокол №12)

3. 3
Зміст
І. Вступ
ІІ. Концептуальні засади проекту щодо формування
здорового способу життя та культури здоров’я в шкільному
середовищі.
ІІІ. Концепція моделі «Школи культури здоров’я»
IV. Практична діяльність школи з реалізації концепції.
V. Список використаних джерел

4. 4
Вступ
На сьогоднішньому етапі реформування освіти України йде активізація
інноваційної діяльності освітніх закладів та установ. Кожен з нас дедалі
глибше усвідомлює пріоритетність освіти як визначального фактора
рушійного розвитку держави.
Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення парадигми
навчання і виховання, освоєння прогресивних управлінських технологій,
створення умов для самореалізації особистостіучнів у різних видахдіяльності.
Суспільству потрібні навчальні заклади, потужні освітянські центри, які
можуть бути конкурентноспроможними з максимально сприятливими
умовами та високою якістю надання освітніх послуг. Кожний навчальний
заклад повинен мати власну модель розвитку.
Вдосконалення національної системи загальної середньої освіти,
орієнтоване на входження в освітній науковий європейський простір. Школа,
як соціальна система, стає більш відкритою, вона є інститутом соціалізації
особистості, а її функції – задаються соціальними потребами суспільства.
Ефективне функціонування будь-якої системи залежить від управління
нею, а успіх реформ, вирішальною мірою залежить від того, наскільки
вдасться збудити творчий потенціал педагогів, управлінців.
Ми часто говоримопро перспективнушколу, її зміст, місію, цінності, які
вона має стверджувати. Українська освіта визначає головним принцип
варіативності, який дає змогунавчальним закладам конструюватинавчальний
процес та управління за будь-якою моделлю.
Школа сприянання здоров’ю – проект, в якому навчальний заклад
працював з 2006р. та приєднаний до Національної мережі «Шкіл сприянння
здоров’ю.»Метоюроботишколиєкомпетентна, творча, високоінтелектуальна
соціально-адаптована, здороваособистість. Управлінська підсистема включає
таких учасників: директор, заступники директора, педагогічна рада, органи
учінвького самоврядування. В 2013р. на засіданні педагогічної ради було
затверджено Програмурозвитку Нетішинської ЗОШІ-ІІІ ступенів №1 на 2013-

5. 5
2017 рр., в основі якої розроблено проект навчального закладу з елементами
інноваційної моделі «Школи – культури здоров’я та креативної складової».
Дана програма являє собою сукупність провідних науково-методичних ідей,
проектнихпідходів, системного бачення управління, що визначає основніцілі,
стратегію, та специфіку діяльності навчального закладу.
Реалізація мети Програми потребує інноваційних підходів до
організаційно – управлінських структур, форм та змісту педагогічної
діяльності, удосконалення функцій та методів керівництва.
Навчальний заклад повинен працював не лише в режимі
«функціонування», а «розвитку», якийпередбачаєпошукновогозмістуосвіти,
інноваційну роботу, дослідження, конструктивне використання елементів
різних методик, відповідні технології навчання, управління, виховання,
організації педагогічного процесу.
Основним джерелом управлінського сервісу є системний підхід до
питань розвитку школи, При цьому розглядаємо школу як цілісну,
відкриту, динамічну,соціально-педагогічну систему:

6. 6
Нині соціальне замовлення суспільства на освіту полягає в тому, щоб
підготувати не тільки освічених, активних, висококультурних та
високодуховних людей, а і професійно визначених. Якісна освіта в школі
визначається якістюмети, якістю управління, якістю результату. Якість мети
– це якість моделі випускника. Тому колегіально в навчальному закладі було
розроблено модель випускника, яка орієнтує всю діяльність школи, визначає
шляхи подальшої роботи педколективу. Управління якістю освіти – це
система певних організаційних структур, яка забезпечує діяльність всіх
підрозділів та систем школи на реалізацію визначеної мети.
В сучасних умовах загальною функцією школи є створення умов для
формування компетентної особистості, готової до професійного
самовизначення та самореалізації в різних сферах життєдіяльності.
Безумовно, якість випускника не є єдиний критерій якості освіти. Вона
включає: якість управлінської діяльності, якість надання освітніх послуг,

7. 7
якість організації навчальної діяльності, якість виховної роботи, якість
кваліфікаційного режиму персоналу.
Формуючи модель управлінської інноваційної діяльності керівника, з
метою впровадження наукової організації праці працюємо над
удосконаленням « робочогостола адміністратора навчального закладу», який
складається з усіх планів роботи школи, графіків, наказів, матеріалів для
проведення атестації, нормативної бази тощо.
Специфіка інноваційної управлінської діяльності керівника
загальноосвітнього навчального закладу з’ясовується через зміст функцій і
включає 3 етапи:
І етап – концептуальний, визначається в Концепції розвитку школи,
перспективних напрямках її планування. Оскільки школу занесено до
Всесвітньої мережі шкіл сприяння здоров’ю, то головною її метою є:

8. 8
створення інноваційного навчально-виховного здоров’язбережного процесу,
особистісно-орієнтовне навчання та розвитоктворчої, високоінтелектуальної
особистості, громадянина України.

9. 9
Модель державно-громадського управління у ЗОШ І-ІІІ ступенів
№1Наше кредо: добро та честь
Концепція розвитку закладу
(філософія)
Модель випускника
ЗОШ І-ІІІ ст. №1
Визначення ключових
компетентностей
Створення інноваційного,
навчально-виховного,
здоров’язбережного процесу
Розвиток творчої
високоінтелектуальної особи
громадянина держави
Інтеграція, гуманізація,
диф еренціація,
індивідуалізація
учня
•Акцент на розвиток
Державно-громадська
модель управління
Партнерство
Гуманізація
Відкритість
Демократизація
Взаємовигідне
партнерство з громадою
Загальношкільна
конф еренція
Система виховної
роботи
Аналіз і оцінювання
результатів
Імідж навчального закладу
Забезпечення умов для інтелектуального,
соціального, морального й ф ізичного розвитку учнів.
МІСІЯ ШКОЛИ
●Задоволення потреб та інтересів учасників
навчально-виховного процесу;
●Пріоритетні напрямки (цілі);
●Модель управління освіти.
Партнерство
УченьВчите
ль
Батьки,
громадськіст
Суб’єкт – суб’єктні
стосунки
Створення інтегрованого
освітньо-виховного простору
Поєднання педагогічного керівництва з
ініціативою та самодіяльністю учнів;
Управлінська система
Педагогічна система
Моніторинг і діагностика
Навчально-виховний процес
Психологічний супровід
Корекційно-педагогічна система
Адміністрація
школи
Педрада
Громадські
дитячі
організації
Рада
школи
Учнівське
самовряду-
вання
М/О класних
керівників
Психологічний
центр
Школа
сприяння
здоров’ю
Проф есійне
виховання
Індивідуально виховні
технології
(змістовна позакласна
робота)
Зміст освіти
Особистісно-
орієноване
навчання
Збереження
та
зміцнення
здоров'я
учнів
Розвиток
індивідуальних
здібностей
Постійний моніторинг процесу
Особистісно-орієнтований
навчально-виховний процес
Початкова
школа (3-10р.)
Допроф ільне
диф еренційоване
навчання (8-9кл.)
Школа ІІ
ступеню
(5-7, 8-9кл.)
Проф ільне
навчання
(10-11кл.)Позаурочна індивідуальна робота
з обдарованими дітьми
• Варіативна складова;
• Система навчання і виховання
здібних та обдарованих дітей;
• Система виховання культури
здоров'я;
• Комп’ютеризація;
• Впровадження ІКТ. Матеріально-
технічна база
НМР
•Школа
•Каф едра
•Педагог

10. 10
Модель
управлінської інноваційної діяльності керівника
загальноосвітнього навчального закладу
Керівництво
ресурсами
Адміністративне управління Об’єкти управління
Навчально-виховний
процес
Концепція розвитку
закладу
Мета:
•Особистісно-орієнтоване навчання;
•Створення інноваційного навчально-
виховного здоров’язбережного процесу;
•Розвиток творчої, високоінтелектуальної
особистості громадянина України.
Принципи :
•Філософський;
•Мотиваційний;
•Рефлективний;
•Креативний;
•Валеологічний;
•Технологічний.
Науково-методична
робота
Виховна
робота
• Фінансово-
господарська
діяльність
• Матеріально технічна
база
• Освітня діяльність
• Інноваційна діяльність
• Інформативно правова
база
І етап – концептуальний
ІІ етап – змістовий
ІІІ етап – технологічний
(проектна діяльність)
Завдання:
•Створення розвивального середовища;
•Об'єднання колективу школи навколо мети ;
•Створення умов для нового пед. мислення;
•Здійснення моніторингу навчально-виховної
діяльності.
•Створення особистіно зорієнтованих умов.
Функції інноваційної діяльності
вчителя, управлінця :
•Розробка і прийняття управлінського
рішення;
•Інформаційна;
•Проектна;
•Маркетингова;
•Моніторингова.
Принципи :
•Системний;
•Науковий;
•Прогнозування;
•Усвідомлення особистісного
розвитку;
•Системний;
•Прогнозування.
«Робочий стіл адміністратора»
● Учні ● Вчителі ● Батьки ●
● Діагностика ● Аналіз ● Корекція ●
• Наукові основи управління;
• Проектно-цільовий підхід.
• Використання сучасних
інноваційних технологій;
• Створення науково-методичних
посібників, рекомендацій.

11. Основнізавдання ми вбачаємо в створенні соціально – педагогічнихумов
для просвітницького інформування та навчання педагогів з метою розвитку в
них інноваційних здібностей, розширення інтелектуальної обізнаності,
створення умов для нового мислення, об’єднання колективу школи навколо
мети.
ІІ етап – змістовний (його визначають функції та принципи
управління). Традиційний зміст функцій (розробка і прийняття
управлінського рішення планування,реалізація, реагування, контроль,
оцінювання результатів, корекція) доповнюються інноваційними :
інформаційною, проектною, моніторинговою, маркетинговою тощо.
Серед принципів управління в моделі управлінської інноваційної
діяльності керівника виділяються:мотиваційний, рефлексний, креативний,
валеологічний, технологічний, системний, прогнозування, усвідомлення
необхідності особистісного розвитку
ІІІ етап – технологічний (використання алгоритмізованих, чітких
управлінських, навчальних та виховних програм). В школі використовуються
технології програмно – цільового та державно – громадського управління.
Управлінська інноваційна діяльність, це таке управління, яке не тільки
добре знає менеджмент, але і здатне створити умови, що сприяють розвитку
колективу, особистості, прогнозувати розвиток освітнього закладу.
Інноваційний пошук здійснюється в різних напрямках:
 організаційні перебудови (вдосконалення структури управління та
ефективна реалізація функцій контролю, стратегічне планування,
розширення фінансово – господарської самостійності);
 оновлення змісту освіти ( створення науково – методичних
рекомендацій, авторських програм);
 рефлексійні, психологічніперетворення на рівні свідомостіпедагогів
щодо оцінки власної творчої діяльності.
Адміністрація школи вбачає своє завдання в тому, щоб допомогти
вчителю оволодіти основними знаннями й уміннями в галузі досліджень

12. 12
(створено Банк педагогічних ідей, освітніх інновацій, кращого досвіду),
розроблено систему заходів (семінарів-практикумів, методичних
рекомендацій, організовано роботу творчих груп з педагогічної інноватики).
Функціональна компетентність керівника – це система знань та умінь, що
є адекватними структурі та змісту управлінської діяльності. Інноваційна
діяльність спрямована на вирішення проблеми удосконалення управлінської
компетентності керівника.
Інноваційна управлінська діяльність керівника є особистою його
характеристикою і залежить від особистісних якостей, рівня творчості,
професійної компетентності. Серйозні акценти робимо на формування
належного рівня професіоналізму, організаційної, референтної та правової
культури керівника (як стверджує Пауло Куельо «професіоналізм – це
стабільність результату»), виходячиз позиції, що управління – це є і функція,
і процес, і система.
Інноваційний режим завжди пов'язаний із реальними і актуальними
проблемами школи.
Зміст управлінської діяльності включає такі напрямки:
 діагностико – аналітична діяльність
 теоретичне та практичне навчання членів адміністрації та педагогів
 дослідницько – проектна діяльність
Кожен напрямок, як механізм створення індивідуальних імідж –
траєкторій для керівника, педагога, якмотиваційний механізм їхпрофесійного
зростання, який допомагає керівнику, педагогу інтелектуально – духовно
відбутися в інноваційному освітньому просторі.
Особливістю навчального закладу є орієнтація його політики на
формування навичок безпечної поведінки, збереження та зміцнення здоров’я
учнів.
Управлінська підсистема здіснює ряд організаційних заходів, щодо
реалізації Програми розвитку навчального закладу, як «Школи культури
здоров’я». Перед початком навчального року здійснюється планування усіх

13. 13
напрямків роботи навчального закладу, в тому числі і робота з даного
питання: організація навчального-виховного процесу, спільна робота із
сім’ями та громадськістю, зміцнення навчально-иатеріальної бази, робота з
педагогічними кадрами.
План роботи закладу включає такі заходи, які спрямовані на
збереження і зміцнення здоров’я учасників навчально-виховного процесу,
його валеологізацію.
Концептуально, у Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я
(ВООЗ) записано: «Здоров’я — це стан повного фізичного, духов-
ного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хво-
роб або фізичних вад».
Конституцією України визначено, що найвищою
соціальною цінністю в державі є людина, її життя і здоров’я. У
Законі України «Про загальну середню освіту» (розділ І стаття 5) одним із
завдань загальної середньої освіти є вихован-
ня свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я гро-
мадян як найвищої соціальної цінності, формування гігіє-
нічних навичок і засад здорового способу життя, збережен-
ня і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів.
Серед пріоритетних напрямів розвитку освіти, що визна-
чені Національною доктриною розвитку освіти (Указ
Президента України від 17 квітня 2002 року №347), є
«пропагандаздорового способужитгя, стимулювання у молоді прагнення до
здорового способу життя».
Постійний захист людини в дитячіроки, коли відбувається становлення
особистості, формується фізичне та моральне здоров’я,
засвоюються загальнолюдськікультурні цінності, є одним із пріоритетних
завдань розпитку нашої держави.

14. 14
Наразі до проблем здоров’я дітей зростає особлива увага суспільства.
Стан їхнього здоров’янеможе не викликати занепокоєння в учителів, батьків,
учнів.
Виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших
громадян, якнайвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичокта
засад здорового способу життя, зміцнення фізичного та психічного здоров’я
дітей є одним із пріоритетів освіти.
Визначальним чинником упогіршені здоров’я дітейпоряд з екологічними
та економічними проблемами є відсутність пріоритетної спрямованості на
здоров’я, мотивації до здорового способу життя.
Місце школи сприяння здоров’ю полягає у створені навчально-
матеріальної, науково-методичної баз. Організації роботи всіх суб’єктів
навчально-виховного процесу спрямованих на розвиток фізичного,
психічного, соціального і морального здоров’я особистості, у збережені умов
для повноцінного життя й зміцнення здоров’я учнів.
Тому, необхідно вводити сучасні здоров’яформуючі та
здоров’язберігаючітехнології навчання, спрямованіна гармонійний розвиток
особистості кожної дитини та формування і збереження її інтегрального
здоров’я.
У школі впроваджено систему здоров’язбережувальних освітніх
технологій, методи валеологічного виховання учнів, засоби наукової
організації праці та відпочинку, стимуляції та релаксації власної навчальної
діяльності.
Загальноосвітня школа І-ІП ступенів №1 знаходиться в комунальній
власності міської радиНетішина, Хмельницької області. Заклад здійснюєсвою
діяльність на основіКонституції України, Законів України «Про освіту», «Про
загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний
заклад, постанов Верховної Ради України, актів Президента України,
Кабінету Міністрів України, наказів МОН, інших центральних органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Статуту закладу,

15. 15
національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки
Національної доктрини розвитку освіти.
Школа забезпечує науково теоретичну, гуманітарну,
загальнокультурну підготовку дітей, формує їх громадянську позицію,
особливу увагу звертаючи на забезпечення стабільного процесу формування
компетентної здорової особистості, на роботу з обдарованими та здібними
дітьми.
Школа занесена до спискуНаціональної мережі Шкіл сприяння здоров'ю
(в 2006р.). Кілька років поспіль займає 2-ге рейтинговемісце серед навчальних
закладів міста за результатами участі у II етапі Всеукраїнських олімпіад з
базових навчальних дисциплін.
Місія школи: надати кожній дитині шанс самореалізуватися, досягнути
успіху в житті.
Пріоритетні напрями розвитку школи на 2013-2017 рр.
Пріоритетними залишаються завдання підвищення якості освіти,
забезпечення рівного доступу до неї; запровадження сучасних інноваційних,
інформаційно — комунікативних, здоров'язбережних технологій навчання;
розроблення та поступове запровадження моделі «Школи культури
здоров'я», наповнення її концептуальним та конструктивним змістом.
Основна парадигма, за якою працюватиме школа гармонія фізичного,
психологічного і духовного в дитині з метою виховання творчої,
високоінтелектуальної, соціально адаптованої особистості. Культура
здоров'я як сентенція стає основним компонентом формування
соціального благополуччя.
Пріоритетними вважаємо такі напрями діяльності закладу як:
- спрямування діяльності колективу школи на забезпечення освітніх
послуг з урахуванням нових соціальних вимог, потреб та особливостей
регіону на засадах компетентнісного підходу, переорієнтації на цілі
сталого розвитку;
- переведення навчально - виховного процесу в режим розвитку;

16. 16
- урахування особливостей сучасного навчального процесу, його
змісту,структури, здібностей, інтересів та нахилів учнів;
- створення умов для:
• здобуття загальної середньої освіти відповідно вимог Державних
стандартів;
• профілізації старшої школи;
• визначення індивідуальної освітньої траєкторії розвитку учнів;
- варіативність та соціальна спрямованість навчально - виховного
процесу;
- надання учням можливостей для реалізації індивідуальних
творчих потреб (Розвиток здібностей через систему самопізнання);
- створення умов для неперервного особистісного та
професійного розвитку педагогів упродовж життя, підвищення їх ІКТ
компетентностей;
- виховання морально і фізично здорового покоління;
- експериментальна діяльність;
- стати інформаційно - освітнім центром з розвитку Національної
мережі шкіл сприяння здоров'ю;
- оновлення змісту освіти, розробка та апробація нових педагогічних
та управлінських технологій, форм, методів навчання та виховання;
- створення атмосфери співпраці між батьками й учителями з
метою впливу на особистість дитини;
- забезпечення оптимального функціонування школи як
цілісної громадсько - педагогічної системи за умови ефективної діяльності
усіх інших підсистем (дидактичної, управлінської, науково - методичної,
виховної, громадсько - педагогічної).
Перспективні завдання школи:
1. Поліпшення якості освіти
Питання змісту, якості та вдосконалення освіти входять до числа
першочергових проблем людства. Створення сучасного, інтегрованого

17. 17
освітнього середовища, орієнтованого на інтереси учнів та їхніх батьків,
адекватного сучасним тенденціям суспільного розвитку, проведення якісної
допрофільної та профільної підготовки, оволодіння школярами основними
компетенціями, набуття досвіду самореалізації в подальшому житті - основні
складові даного напряму.
2. Створення здоров'язбережного навчального середовища:
Проектування цілісної педагогічної системи «Школи культури здоров'я»
з послідовним запровадженням сучасних здоров'язбережувальних освітніх
технологій (інтегровано - матричної, модульно-матричної, інноваційно-
модульної,організаційно-освітньоїмоделі), методів валеологічного виховання
учнів, засобів наукової організації праці;
Розробка Моделі здорової компетентної особистості випускників,
розробкай розширення первинної валеологічної освіти;підготовки вчителів в
умовах інтенсивного навчання;
Розробка програм навчання, виховання та розвитку учнів з метою
розвитку особистісних рис учнів в аспекті пізнавальної та оздоровчої
діяльності.
3. Оптимізація навчально-виховного процесу
Становлення навчального закладу як повноцінно- функціонуючої
педагогічної системи - складний та тривалий процес, особливо в період
кардинальних змін цінностей у суспільстві. Підвищення якості навчально -
виховного процесу, його відповідність вимогам та потребам сьогодення,
втілення концептуальних засад особистісно орієнтованої освіти.
4. Створення умов для розкриття здібностей та обдаровань
учнів:
- удосконалення системи роботи з талановитими дітьми;
- побудова індивідуальної освітньої траєкторії учнів, підтримка
обдарованих учнів, формування навичок самоосвіти, самореалізації
особистості;
- запровадження рейтингової системи оцінювання діяльності учнів (в

18. 18
т.ч. конкурсу: «Кращий учень року»);
- створення виховних проектів класів за програмою: «Творча
обдарованість».
Очікувані результати;
- висока ефективність навчально-виховного процесу;
- зростання оздоровчої функції школи шляхом формування
здоров'язберігаючого середовища, валеологічної культури учасників
навчально - виховного процесу;
- створення сучасної моделі навчального закладу, підвищення його
іміджу;
- позитивні зміни в структурі та функціях управління, мережева
взаємодія з відомчими та міжвідомчими організаціями;
- створення дієвої системи щодо виявлення та підтримки
найбільш обдарованих та талановитих дітей, підвищення результативності
роботи;
- прийняття рішень на рівні: «учень – учитель - батьки громада»
(запровадження державне - громадської моделі управління);
- сформованість стійкої мотивації та настанов на збереження та
зміцнення здоров'я, реалізація і практичне використання навичок здорового
способу життя учасниками навчально-виховного процесу. Дотримання
ними довготривалих принципів здоров'яформуючої та
здоров'язберігаючої поведінки;
- підвищення дієвості внутрішкільного контролю та виконання
власних рішень;
- підвищення ефективності методичної роботи, впровадження
інноваційних технологій з використанням інтернет- простору для
відкритого спілкування через Інтернет.

19. 19
Концептуальні засади
проекту щодо формування
здорового способу життя та
культури здоров’я в
шкільному середовищі
Школа культури здоров’я - перша сходинка розбудови інноваційного
освітнього процесу
Однією з особливостейуправління на сучасномуетапі є відхід від
традиційної організаційно-освітньої моделіі переведення навчально-
виховного процесув режим розвитку;одночасно з цим зростають вимогидо
високої оперативностіприйняття управлінського рішення, що, своєючергою,
інтенсифікує всі технологічні процеси, які відбуваються у педагогічній
системі. Кожний етап у режимі розвиткунавчального закладу виявляє масу
протиріч у системі управління, серед яких найтиповішими слід визначити:
• проблему критичної маси: система починає працювати і стає
ефективною лише тоді, коли до неї залучена достатня кількість учителів-
новаторів;
• порушення інноваційною діяльністю соціальних табу і
нервування чинних соціальних структур;
• зростання кількості відхилень від правил, що завжди притаманно
груповій діяльності;
• складність системидля безпосереднього практичногоопанування

20. 20
і необхідність попередньої теоретичної підготовки;
• складність попередньої оцінки ефективності системи.
Типовість таких протиріч полягає в тому, що все створенелюдиною
відображає певний світогляд автора, але разом з цим такий об’єктповинен
бути універсальним; тому з перших кроків діяльностівиникає необхідність
розробкиєдиної цілісної організаційної структури, яка б адекватно реагувала
та швидко вказувала шляхи подолання проблем. З цією метою нами була
розробленамодель Школи культури здоров’я,яка за своєюорганізаційно-
освітньоюсуттю була матрично-інтегративною.
Актуальною проблемоюсьогодення є збереження здоров’ядітей,
позитивна мотивація на здоровийспосіб життя, як цінності учнів, їхніх
батьків, вчителів, основаформування успішності вихованців.
|Основнимискладовимиуспіху (за Ю. Щербатих) як для дорослих, так і
для учнів є:
- здоров’я;
- домінування позитивних емоцій;
- гармонія в найближчому оточенні;
- фінансовий добробут;
- відчуття особистої цінності.
Перелічені чинники людського успіху знайшли відображення у
кожному з аспектів базової моделі«Школи культури здоровя» відповідно до
такого типу загальноосвітньогонавчального закладу, як школа, що розв’язує
проблему збереження здоров’ясвоїхвихованців за окремими компонентами.
Концептуальний компонент.
Одним із провідних завдань школи має стати: створення на основі
співробітництва та співтворчості сприятливого освітньо-виховного середовища,
спрямованого на зміцнення здоров 'я дітей, їхній фізичний розвиток, соціальну
адаптацію, духовне зростання, орієнтацію внутрішнього світу дитини на
збагачення індивідуального досвіду самопізнання, самооцінки, саморозвитку,

21. 21
самовизначення, самореалізації; забезпечення комфортних умов для розвитку
творчих здібностей учнів, різноплановоїінтелектуальноїпідготовки особистості,
якасприяєорієнтаціїв суспільстві, успішномурозв ’язанню життєвих проблем.
Тому стратегічною метою школи є насамперед здорова, і вже потім
освічена, творча, інтелектуально розвинена, духовно збагачена, вихована
людина.
Отже, місією школи - є: гармонія єдності фізичного, психічного,
інтелектуального й духовного.
Метою такого загальноосвітнього закладу як школа, що стоїть на
захисті здоров'я своїх вихованців, є: вирішення питань фізичного
вдосконалення тазміцнення здоров’я дітейшляхом комплексного розв’язання
педагогічних, медичних та соціальних завдань з урахуванням індивідуальних
особливостей школярів, створення умов для найбільш повної реалізації
їхнього психічного, фізичного, інтелектуального та професійного розвитку;
сприяння формуваннюздорової, гармонійно розвиненої,толерантної, творчої
особистості, громадянина й патріота, здатного творити себе і своє життя.
Організаційним компонентом передбачається створення структурних
підрозділів, які сприятимуть вирішенню поставлених завдань:
1. Лабораторія валеологічних досліджень.
2. Наукова лабораторія.
3. Молодіжний інтелектуальний центр «Ерудит».
4. Учнівське наукове товариство «Пошук».
5. Предметна диференціаціїя навчання (класи ранньої профілізації у 5
-6-х класах.
6. Допрофільна підготовка.
7. Профілізація навчання.
Спираючись на розуміння поняття здоров’я як стану фізичного,
психічного і соціального благополуччя, високої працездатностіта соціальної
активності людини, складовими його визначені:
фізичне - уміння зберегти найважливіші фізичні якості: силу,

22. 22
витривалість, спритність та швидкість;
розумове - уміння осмислено сприймати ту чи іншу інформацію,
свідомо виконувати ту чи іншу дію;
соціальне - позитивне становище в соціумі, забезпечення всіх
соціальних потреб;
духовне - всебічне забезпечення духовного життя, духовна
стабільність;
психічне - адекватне ставлення до оточуючих, адекватна самооцінка,
стабільне протікання всіх психічних процесів організму.
В організаційному компонентішколи передбачаються форми, методита
технології комплексної діяльності, спрямовані на:
Фізичний розвиток особистості:
- руховий режим та фіззарядка;
- фізкультхвилинки на уроках;
- збільшення тривалості перерв;
- уведення уроків хореографії, музики;
- організація триразового гарячого харчування;
- розширення позакласної роботи (заняття хореографічної студії,
екологічні екпедиції, клуб шей-пінгу тощо);
- спортивні секції;
- організація спеціальних медичних груп;
- профілактика інфекційних захворювань та шкідливих звичок;
- формування навичок безпеки життя, правильного харчування,
гігієни тіла;
- в ведення «Паспортів здоров'я» та здійснення моніторингу
власного здоров'я учнями школи;
- лікувально-оздоровча робота.
Інтелектуальний розвиток:
- рейтингова система оцінювання;
- залучення до участі в олімпіадах;

23. 23
- залучення до участі в Малій академії наук «Пошук»
- залучення до написання курсових робіт;
- проведення інтелектуальних ігор і змагань («брейн-ринг»,
інтелектуальні турніри тощо);
- проведення предметних тижнів;
- заняття факультативів та спецкурсів;
Соціальний розвиток:
- соціальний захист учнів, випускників;
- школа лідера;
- програма «Рівний - рівному»;
- дебат-студія «Я - лідер»;
- профорієнтація (вирішення завдань щодо участі в проекті «Вибір
успішної професії»);
- дискусійнібатьківські клуби «Освітата виховнийпроцес сучасної
школи»;
- акції милосердя;
- адаптація нових учнів;
- адаптація учнів під час переходу до навчання у школі III ступеня.
Особистісний розвиток:
- учнівське самоврядування, школа лідера, молодіжна культурно-
освітня організація школи, Європейський клуб «Глобус»;
- профілактика шкідливих звичок;
- програма «Творча обдарованість».
Емоційний розвиток:
- психологічна служба;
- кабінет релаксації;
- гуртки художньої самодіяльності;
- позакласна робота з навчальних предметів.
Духовний розвиток
- формування світогляду згідно з загальнолюдськими цінностями;

24. 24
- збереження та відродження національних традицій України;
- Примноження шкільних традицій;
- введення у навчально-виховний процес предмета «Християнська
етика».
Індивідуальні підходи в організації навчально-виховного процесу
передбачають:
1. Створення психолого-педагогічних і організаційно-педагогічних
умов, які забезпечують психічне здоров’я і комфорт учнів. Прогнозуючи
очікувані результати, можна буде відмічати:
- зростання фізкультурно-спортивної активності;
- обґрунтовану відповідність навчального навантаження обсягові
інформації;
- психологічні можливості засвоєння інформації;
- створення навчальної системи, що навчає учнів самостійно здобувати
знання, вільно мислити, застосовувати отриману інформацію на практиці;
- розробку, адаптацію та реалізацію навчальних програм з формування
культури здоров’я та профілактики шкідливих звичок;
- уведення нових курсів, факультативних та гурткових занять і їх
навчально-методичне забезпечення.
2. Визначення стануздоров’я дітей та механізмівїх пристосування
до навчального процесу. Зокрема вирішення даного завдання в майбутньому
забезпечить:
- систематичний контроль за станом здоров’я дітей;
- визначення фізичної та розумової працездатності на початку та
наприкінці навчального року;
- належний психологічний і медичний супровід;
- роботу служби психологічної допомоги вчителям та учням з
подолання стресів, тривожності; сприяння гуманістичному підходу до
кожного учня, формування доброзичливих і справедливих стосунків у
колективі;

25. 25
- організацію систематичних занять фізичною культурою і
спортом; створення оптимальних умов для функціонування фізичної
культури; можливості для впровадження сучасних інноваційних форм і
методів роботи;
- формування стійких навичок здорового способу життя у дітей та
їхніх батьків;
- створення умов для розвитку творчої особистості, підвищення
інтелектуального потенціалу кожної дитини.
3. Лікувально-профілактична робота. Вирішення цих завдань
дасть можливість учасникам навчально-виховного процесу використовувати
оздоровчіметодики, які регулюють рухову активність і прийоми реабілітації
розумової та фізичної працездатності.
4. Забезпечення валеологічної освіти учасників навчально-
виховного процесу. Прогнозовані результати:
- забезпечення умов для сучасного повноцінного вивчення
фізичної культури, ОБЖ, біології, екології, спецкурсів і факультативів,
гуртків і секцій;
- опанування батьками валеологічної культури та використання її
для зміцнення здоров’я своїх дітей.
5. Створення позитивного соціально-психологічного
мікроклімату і ситуацій успіху в окремих учнівських колективах та в
школі в цілому.
6. Створення здоров’язберігаючого освітнього середовища як
території позитиву.
7. Розвиток розумових здібностей та створення сприятливих
умов для задоволення різноманітних інтересів дітей і підлітків.
8. Організація збалансованого харчування, повноцінного
оздоровлення та відпочинку.
Освітнє середовище школи повинне включати такі сфери:
1. Освітню (навчально-виховна робота поєднується з науково-

26. 26
методичною, науково-дослідною та експериментальною). Поряд із
традиційними формами роботи використовуються інноваційні технології
(рейтингова система оцінювання знань, технологія індивідуального підходу
до дитини, інформаційні технології, комп’ютерно-орієнтовані технології,
технології дистанційного навчання (передбачають навчання з використанням
комп'ютера, Інтернету, забезпечують усвідомлення й рефлексію процесу
учіння, перенесення центру ваги з викладання на учіння, самоосвіту),
технологія «створення успіху» - педагогіка підтримки як засіб розвитку
особистості та ін.).
2. Оздоровчу. Має на меті обов’язковийконтроль застаном здоров’я
дітей та забезпечує медичну діагностику, профілактику захворювань.
3. Культурологічну. Розвиває художньо-творчу діяльність і
самовираження в мистецтві, передбачає самореалізацію дитини в народній
національній сфері. Ця сфера впливає на розвитокпочуттів та емоцій дитини,
формує її творчий потенціал засобами мистецтва.
4. Соціалізації. Ставить за мету підготувати активну особистість,
яка може брати участь у різноманітних соціальних перетвореннях
майбутнього. Працюючи зі здібними та обдарованими дітьми, педагогічний
колектив має реалізувати у своїйдіяльностіпрограму«Творчаобдарованість:
10 кроків до успіху».
Управлінський компонент
Основну роль в управлінні формуванням здоров’язберігаючого
середовища в закладі освіти відіграватимуть:
• Рада з питань оздоровлення навчально-виховногопроцесу, яка
розробляєі координує програми: «Здоров’я і успіх», «Творча обдарованість
• лабораторія валеологічних досліджень, яка забезпечуватиме
роботу центру моніторингу здоров’я, медичного пункту, соціально-
психологічної служби, туристично-екологічного центру, Центру виховання,
методичних обєднань навчальних предметів, постійнодіючих семінарів,
валеологічної освіти для батьків та ін.

27. 27
Лабораторія валеологічних досліджень має три підсистеми:
- психолого-педагогічну;
- медичну;
- спортивну.
Змістовий компонент
- реалізація завдань і змісту заходів загальношкільної програми
наукова організація праці учня та учнівського наукового товариства;
- проведенняпостійнодіючихсемінарівдлявчителів та вихователів
«Здоров’я і успіх: інноваційні педагогічні технології та методи»;
- системно-комплексний аналіз проблем розвитку особистості та
корекційні заняття з розвитку психічних процесів, створення
комп’ютерного діагностичного центру соціально-психологічною
службою;
- робота дискусійних батьківських клубів «Освіта і виховний процес
сучасної школи»;
- уведення валеологічних елементів у викладанні предметів з основ
наук - системи індивідуалізованих завдань для учнів спеціальної медичної
групи, ведення щоденників зміцнення здоров’я та ін.;
- уведення оздоровчих хвилинок на уроках, фізкультурно-оздоровча і
спортивна діяльність;
- робота медичного пункту;
- діагностика і моніторинг учнями власного здоров ’я, ведення
«Паспортів здоров’я».
Здоров ’язберігаючі технології, що реалізуються у навчально-
виховному процесі школи в руслі реалізації програми «Здоров я і успіх»;
1. Оздоровчі технології: фізична підготовка; гімнастика; загартування;
арт-терапія (музична терапія); лікувально-оздоровча робота: фізіотерапія,
ароматерапія, масаж, фітотерапія.
2. Технологіїнавчанняздорового способу життя: валеологічнаосвітата

28. 28
мотивація на здоровий спосіб життя (позакласна робота: заняття
хореографічноїстудії, екологічніекспедиції, клуб шейпінгу, тренінговізаняття
«Хочеш бути сучасним? - Будь здоровим!»; робота спортивних секцій);
формування санітарно- гігієнічних навичок (бесіди, лекції, зустрічі, години
спілкування в системі роботи вихователів (класних керівників)); розвиток
життєвих навичок (керування емоціями, розв’язання конфліктів тощо);
профілактика травматизму; профілактика девіантної поведінки; статеве
виховання таформування ціннісногоставлення особистостідо сім’ї, родини,до
людей та до самої себе.
3. Здоров’язберігаючі технології: санітарно-гігієнічний режим закладу;
здорове харчування; забезпечення рухової активності; профілактичні
щеплення; диспансеризація, літнє оздоровлення та відпочинок, робота
пришкільного табору.
Здоров’язберігаючі технології об’єднують усі напрями діяльності школи
щодо формування, збереження і зміцнення здоров’я учнів.
У роботіз дітьмипріоритетнимиєметодивиробленняпрактичногодосвіду
поведінки. Тому необхідне створення умов, у яких вихованці могли б виявити
себе, утвердитися в учнівськомуколективі. Посиленої увагиу цьомунапрямку
роботи потребують діти-сироти, діти із фізичними вадами, діти із соціально
неза- хищених сімей (багатодітних, малозабезпечених, неповних тощо). На це
спрямовується діяльність учнівського самоврядування та молодіжної
культурно-освітньої організації. Виконання програми «Здоров’я і успіх»
забезпечують також центри «Туризму і спорту», «Дозвілля», правопорядку,
інформації, науки і творчого розвитку. Діти є організаторами: акцій
«Милосердя», «Діти - дітям», «Молодь обирає здоров’я», «Доброго ранку,
ветеране!», трудових десантів «Озеленення», «Парад квітів біля школи»,
конкурсів плакатів та малюнків, виступів агітбригад, інформаційно-
профілактичних матеріалів та соціальної реклами з питань пропаганди
здорового способу життя, конкурсу - захисту «Мої правила здоров’я», «Шлях
до вершини», спортивних свят, змагань, естафет, етнографічно-пошукових

29. 29
експедицій з вивчення долі своєї родини, вивчення лікарських трав, рецептів
народної медицини, приготування їжі, записів зразків народної творчості:
прислів’їв, загадок, приказок, переказів, легенд, народних пісень від
довгожителів, ведення паспортів здоров’я, розробки пам’яток тощо. Для
реалізації цих заходів, соціальних проектів та організації роботи центрів
необхідна фінансова підтримка.
Широкий простір для виховання відкриває робота в гуртках, клубах,
секціях. У молодіжному інтелектуальному центрі «Ерудит» працюють студії,
клуби та гуртки: музично-хореографічна студія (танцювальні ансамблі -
молодша, середнятастарша групи), гуртки вокально-естрадного, хоровогота
народного співу, клуби «Брейн-ринг», «Центр організації дозвілля», дебат-
студія «Я - лідер», Європейський клуб «Глобус», мистецькі гуртки «Юний
художник», «Вишиванка», спортивні секції з волейболу, баскетболу,
футболу, центр екологічної освіти та виховання «Екологічна експедиція»,
який включає гуртки «Фітотерапія», «Життя і здоров'я», «Рівний-рівному»,
«Юні екологи», «Юний бібліотекар». Планується розпочати роботу «Школи
молодого юриста», «Школи менеджера», спеціальних медичних груп для
дітей середнього та старшого шкільного віку. Молодіжний інтелектуальний
центр потребує розвитку, а для цього необхідно ввести не менше як 10-ти
ставок гурткової позакласної роботи.
Отже, дитина у навчально-виховнійсистемі школи нової моделі - це
суб ’єкт життєдіяльності, здатний до саморозвитку і самореалізації
свого життєвого потенціала. Основою саморозвитку й самореалізації
дитини є її прагнення вищих досягнень, успіху, вдосконалення, активна
життєва позиція, позитивне мислення, віра у свої можливості.
Ресурсний компонент
Ефективність роботи школи за програмою «Здоров’я і успіх»
забезпечується такими додатковими ставками:
• керівника лабораторії валеологічних досліджень (заступник директора
школи з науково- дослідницької роботи);

30. 30
• психолога та соціального педагога;
• медсестри (у посадові обов’язки якої входитиме експертна оцінка
психофізіологічного стану дитини: тестування, дослідження захворюваності,
визначення динаміки росту, типа тілобудови, , спеціальних медичних груп,
оформлення паспортів здоров’я);
• лікаря (просвітницько-профілактична робота, організація поглиблених
медичних оглядів, добір вправ для занять дітей з порушеннями зору та
постави);
• педагога-організатора валеологічного спрямування (організація
спортивно-масовихзаходів, контроль за роботоюзі «Щоденником здоров’я»,
«Паспортів здоров’я», впровадження у навчально- виховний процес
валеологічної освіти, проведення тренінгів тощо).
Для створення належних умов лікувально-оздоровчої та спортивно-
масової роботив закладіпотрібно здійснитиряд організаційно-господарських
заходів, що потребують додаткових фінансових затрат, а саме:
- відкриття тренажерної зали, , ароматерапії, релаксації, фітотерапії, м,
стоматологічного, фізіотерапевтичного кабінету;
- забезпечення зазначених кабінетів необхідним обладнанням та
медичною апаратурою;
- забезпечення відповідною методичною літературою та спеціальними
навчальними посібника
Основним у підготовці кадрів до вирішення педагогічних, медичних і
соціальних завдань фізичного вдосконалення та зміцнення здоров’я дітей є
забезпечення неперервності у формуванні культури здоров’я особистості як
невід’ємної складової її професійної компетентності та адаптації до
гуманістичної спрямованості навчально-виховного процесу.
Педагогічні кадри залучаються до участі у постійно діючих психолого-
педагогічних семінарах, семінарах-тренінгах, інформаційно-методичних
нарадах, школах педагогічної майстерності, роботі «круглих столів»,
науково-практичних конференцій та ін. Обов’язковою структурою

31. 31
лабораторії валеологічних досліджень школи має стати наукова лабораторія.
Підготовка кадрів передбачає:
- теоретичну Підготовку;
- засвоєння вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик і положень,
що випливають з них, для побудови змісту, вибору форм і методів навчання,
способів і критеріїв оцінки досягнень цілей навчання;
- розвитокнової моделі виховання й навчання, пошук нових навчально-
методичнихматеріалів для проведення занять та практичного засвоєння нової
термінології методики;
- збір, узагальнення та системний аналіз світових і національних
досягнень у навчанні здоровому способу життя; оперативна корекція змісту
навчання, способів активізації пізнавальної діяльності дітей, роботипедагога;
- вивчення інформаційних технологій; кваліфіковану допомогу у цьому
зможуть надати інженери комп’ютерно-інформаційної техніки, лаборанти з
обслуговування комп’ютерної техніки.
Процес формування культури здоров’я та ситуацій успіху учнів буде
ефективним тоді, коли зацікавить усіх педагогів школи. Тому важливе
значення матимуть систематичні засідання творчих груп учителів, пси-
холого-педагогічні семінари для вчителів і вихователів (класних керівників),
ознайомлення педколективу з новітніми методиками оздоровлення як дітей,
так і дорослих, шкільні конкурси серед учителів: «Учитель за здоров’я
дитини», серед вихователів (класних керівників): «Класний керівник за
здоров’я дитини».

32. 32
Концепція моделі «Школи
культури здоров’я»
Модель «Школи культури здоров'я»
Категорія моделі: модель масового навчання.
Об'єкт: школа і методична робота як система соціально -
педагогічних умов для розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки,
саморегуляції та самореалізації
Організаційно - освітня модель (схема 1): інтегративне - матрична
Стратегія управління здійснюється через Програму розвитку, яка
забезпечує досягнення місії та цілей навального закладу, грунтується на
підставах освітнього менеджменту.
- створення творчої атмосфери в колективі;
- особистісно орієнтована система навчання;
- соціально-професійне самовизначення випускників;
- збереження та зміцнення здоров'я дітей психолого-педагогічними
засобами навчання та медико - профілактичними заходами.
• Засвоєння системи знань та прийомів самостійної навчальної
діяльності:
- реалізація загальнонавчальних програм;
- розвиток учнів через практичну діяльність;
- розвиток пізнавальних інтересів у дітей;
- матеріально — технічне, науково — матеріальне забезпечення
програм діяльності школи.
Реалізація цілей та завдань здійснюється через роботу підсистем:

33. 33
• науково- методична: має за мету забезпечити зростання рівня
професійної компетентності вчителів, удосконалення навчально-
виховного процесу, сприяння розвитку обдарованих дітей:
- організація роботи семінару для вчителів з проблем здоров'я учнів;
- ознайомлення з результатами валеологічної діагностики, корекційної
та профілактичної роботи;
- організацію роботи творчої майстерні «Пізнання»;
- ознайомлення з базою даних здоров'я учнів та включення їх до
системи роботи вчителів.
• громадське – педагогічна: має на меті встановити зв'язок школи
з батьками, установами й організаціями для реалізації цілей навчання і
виховання учнів:
- організація роботи батьківського клубу;
- проведення спільних спортивних та родинних свят;
- надання допомоги батькам у формі лекцій, конференцій;
- організація роботи психологічного консультпункту.
• Дидактична підсистема: мета: забезпечити сприятливі умови
для фізичного, інтелектуального, психічного та соціального становлення
особистості учня:
- створити обладнані кабінети, які допомогли б використанню
нових навчальних технологій;
- створити програмне - методичний банк даних;
- перехід на нові педагогічні та технології, які надають розвивальний
та оздоровчий ефект;
- розробка методик діагностики, корекції та регулювання
пізнавальної діяльності учнів у здоров'язбережувальних навчальних
технологіях.
• Управлінська: мета: забезпечити функціонування школи як
цілісної соціально-педагогічної системи за умов ефективної діяльності
всіх інших підсистем :

34. 34
- розробка заходів з координації зусиль педагогів на збереження
та зміцнення здоров'я учнів;
- створення єдиної основи для інтеграції в умовах сучасної
школи, забезпечення стратегічної лінії розвитку;
Культура здоров'я є основним компонентом формування фізичного,
психічного та соціального благополуччя учнів.
SWОТТ Аналіз
Слабкі сторони Сильні сторони
- інтенсифікація навчального процесу;
- невідповідність методик і технологій
навчання віковим функціональним
можливостям учнів;
- нераціональна організація навчальної
діяльності (у т.ч. фізкультурно-
оздоровчої роботи);
- низька грамотність педагогів і батьків
у питаннях охорони та зміцнення
здоров'я
- школу занесено до Всесвітньої мережі
шкіл сприяння здоров'ю;
- структура контингенту учнів школи;
- прагнення до змін;
- психологізація навчально-виховного
процесу;
- система оздоровчої роботи;
- створення умови для забезпечення
харчування учнів та естетичного
оформлення приміщень.
Можливості організації Загрози для організації
- можливість розвитку власного
професійного рівня на курсах
підвищення кваліфікації;
- сприйняття, розвиток та
впровадження педколективом сучасних
освітніх технологій;
- зручне розташування школи.
- традиційна організація пізнавальної
діяльності учнів;
- прихильність батьків до традиційних
форм та методів виховання;
- організація освітнього середовища;
- обмеженість фінансових
можливостей.
Мета проекту: створення навчально-матеріальної, науково -
методичної бази навчального закладу, організація роботи учасників
навчально-виховної діяльності, спрямованої на розвиток фізично, психічно,

35. 35
соціальне і морально здорової особистості, створення умов для зміцнення
здоров'я учнів.
Завдання за такими ключовими напрямами:
• Гуманістичний розвиток особистості;
- формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;
- саморозвиток, механізми і принципи здорового способу життя;
- оволодіння навичками психологічного захисту від соціальних
факторів;
- спорт, традиції та історія спортивних досягнень школи;
- глибоке розуміння цінності людського життя й потреби в
здоровому способі життя.
• Виховання духовної культури;
- розуміння екологічної цінності навколишнього світу;
- прищеплення любові до всього живого світу, культури до людей і
самого себе;
- формування моральних, етичних і соціальних понять, засвоєння
філософії досягнення особистого успіху;
- сприяння формуванню позитивної «Я — концепції».
• Розвиток здібностей через систему самопізнання;
Розвиток здібностей через систему самопізнання:
• розвиток психічних функцій (інтелекту, емоційності, волі,
психомоторики);
• створення творчої атмосфери в колективі;
• суб’єктивний характер навчання та виховання;
• особистісно орієнтована система навчання;
• соціально-професійне самовизначення випускників.
Реалізаціяцих цілей та завдань здійснюєтьсячерез роботу
підсистем Школикультури здоров’я:управлінську, дидактичну,
виховну, науково-методичнута громадсько-педагогічну.

37. 37
Функції управління здоровя’збережним та освітнім середовищем
Директор, заступник директора
Планування Функція організацій Мотивація Коригування
процесу
Контроль
Передбачення
програмування
Програмування
Створення умов
для виконання
плану
Кооперація дій
адміністрації та
вчителів, учителя
та учнів, учителя
та батьків тощо
Створення
відповідних
мотивів
діяльності
Регулювання Облік
АналізКоординація

38. 38
Функції управління здоровя’збережним та освітнім середовищем
Директор, заступник директора
Планування Функція організацій Мотивація Коригування
процесу
Контроль
Передбачення
програмування
Програмування
Створення умов
для виконання
плану
Кооперація дій
адміністрації та
вчителів, учителя
та учнів, учителя
та батьків тощо
Створення
відповідних
мотивів
діяльності
Регулювання Облік
АналізКоординація

39. 39
Мета управлінської підсистеми полягає в забезпеченні оптимального
функціонування школи як цілісної громадсько-педагогічної системи за умови
ефективної діяльності усіх інших підсистем.
Учасниками управлінської підсистеми є директор, заступники директора,
педагогічна рада, органи учнівського самоврядування. Вони розробляють заходи
з координації зусиль педагогів та медичних працівників, шо спрямовуються на
зміцнення здоров’я учнів, визначення оптимального режиму навчальної
діяльності, впровадження раціонального з точки зору здоров’я дітей та вчителів
режиму функціонування школи (розклад навчальних і факультативних занять,
режим організації перерв та відпочинку, харчування, тижнів базових, контрольних
та підсумкових зрізів знань, режим канікулярного часу), розробку валеологічно-
обгрунтованих інноваційних технологій навчання та їх упровадження.
Ця підсистема організує дослідницьку діяльність, яка спрямована на
вивчення рівнів стану здоров'я учнів та встановлення взаємозв’язку між
показниками психічного й фізичного здоров’я та обсягами навчального
навантаження, організовує педагогічну діяльність вчителів із формування в учнів
потреби у здоровому способі життя.
Дидактична підсистема ставить перед собою мету забезпечити сприятливі
умови фізичного, інтелектуального, психологічного, соціального становлення
особистості учня, досягнення ним рівня освіченості, що відповідає ступеню
авчання, потенціальним можливостям учнів з урахуванням їх пізнавальних
здібностей та схильностей. Учасниками підсистеми є вчителі, вчитель-валеолог,
вчитель фізкультури та інші вчителі-предметники.
Її завдання полягають у створенні неперервної валеологічної освіти, що
дозволяє реалізувати основні валеологічні принципи у практичній діяльності за
такими напрямами: діагностикастану здоров’я таоздоровчоїроботи, валеологічне
навчання, консультативна робота. Валеологічне навчання включає розробку та
проведення уроків валеології з 1 по 11 клас івалео- логізацію навчально-виховного
процесу. Це зумовлено необхідністю зміни сучасного процесу навчання в школи,
який є одним із основних факторів, що негативно впливають на стан здоров’я
учнів, особливо на психічне здоров’я, і факторів, що сприяють не тільки

40. 40
збереженню, а й розвитку окремих компонентів та складників здоров’я.
Валеологізація навчально-виховного процесу передбачає:
• психолого-педагогічну та медико-біологічну оцінку готовності
до навчання учнів;
• вивчення індивідуальних та особистісних психофізіологічних
особливостей учнів з метою диференціації, організації та забезпечення
навчально-виховного процесу;
• аналіз та оцінку адаптації учнів до навчального навантаження;
• розвиток і тренування психічних функцій учнів; особистістно
орієнтоване навчання учнів: створення різноманітних стартових умов і методів
навчання для розвитку кожної особистості;
• достатню рухову активність дітей у процесі навчання,
використання режиму вільних динамічних пауз, організація активного
відпочинку на перервах;
• введення валеологічних технологій і методів навчання
(асоціативний тренінг, розвиток сенсомоторної координації, розвиток
слухової, зорової пам’яті, концентрації уваги, зорова та просторова
орієнтація, орієнтація у відчуттях, рухливої пам’яті, мислення,
музикотерапії, релаксомезії тощо);
• формування у вчителів потреби в зміні стереотипів взаємин з
учнями і процесу навчання відповідно до валеокультури.
До того ж дидактичнапідсистема передбачаєстворення в школі сучаснихта
добреобладнанихкабінетів з необхідними технічними та дидактичнимизасобами
для загальноосвітньоїпідготовки, зв’язокз використанням новихнавчальнихтех-
нологій, створення програмно-методичного банку аудіовізуальних та технічних
засобів навчання.
Виховна підсистема забезпечує умови індивідуального розвитку,
врахування особистих досягнень учнів, стимулювання їх творчої активності,
найбільш повної самореалізації в різних видах позаурочноїдіяльності, реалізацію
їх здібностей та інтересів через насичене навчальне середовище.