виступ

1. Якщо ваша єдина мета полягає в тому,
щоб стати багатим, ви ніколи не досягнетеїї
Джон Рокфеллер
Колись на одній із головних вулиць Києва довго висів бігборд, який
проголошував: «Україна приречена на успіх». Можливо, таке формулювання
— наслідок надмірно розвиненого скепсису автора цих рядків, але мені
здається, що досягнення успіху потребує праці — «приречених на успіх» не
буває. Навіть найбільш геніальні, творчі, освічені, толерантні люди
помиляються в своїхдіях; вони не стають успішними [чи в бізнесі, чи в будь-
якій іншій інноваційній сфері діяльності] «просто так». І хоч ми можемо
захоплюватися кмітливістю, винахідливістю чи вмінням поодиноких
особистостей випереджати історію, економічна користь від їхньої творчої
діяльності ані їм самим, ані суспільству не падає з неба.
Згідно з міжнародним дослідженням творчості населення [відповідно,
й суспільного середовища, яке підтримує вияви творчості], Україна
демонструє далеко не найгірші результати в порівнянні з іншими державами
світу. Питання залишається відкритим: чи здатні українці перетворити свою
схильність до творчості на успішні підприємливі проекти світового
масштабу. Особливу роль у підготовці майбутнього покоління до
подальшого життя відіграє формування у випускника готовності до
інноваційної діяльності. Це означає, що разом з атестатом про середнюосвіту
учні повинні отримувати розвинене критичне мислення, комунікативні
навички та навички діяльності в команді. Це допоможе їм вдало побудувати
власну кар’єру.
Десять років тому Європейська Комісія визначила «Ініціативність та
підприємливість» як одну з ключових компетентностей, необхідних усім
членам суспільства, що ґрунтується на знаннях.
8 червня 2016 року Європейським Союзом прийнята «Європейська рамка
підприємницької компетентності», – еталонна рамка, яка описує
підприємливість як компетентність, її компоненти у розрізі знань, умінь
та ставлень, і може використовуватись як орієнтир для розробки
навчальних планів у сфері формального і неформального навчання.
Європейськийфонд освіти (ЄФО) надає підтримку українській системі освіти
в експериментальному застосуванні «Європейської рамки підприємницької
компетентності». Особливої уваги приділяється впровадженню
компетентнісного підходу при формуванні навчальних програм та в
підготовці вчителів, а також при створенні сприятливого навчального
середовища.

2. У новому Законі «Про освіту» зазначається, що «метою освіти є
всебічний розвитоклюдини як особистості та найвищої цінності суспільства,
її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування
цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей»
У проекті концепції «Нової української школи» виділяється десять
ключових компетентностей, серед яких восьмою є підприємливість: уміння
генерувати нові ідеї, ініціативи та втілювати їх у життя задля підвищення як
власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і
держави. Тому формування підприємливості та ініціативності як ключової
компетентності, навчає дітей нестандартно мислити, розвиває нетрадиційні
здібності та вміння. До того ж, це створює можливості для розвитку
економіки, забезпечує соціальну справедливість, вселяє впевненість у
власних можливостях. Інакше кажучи, навчальний процес часто не заохочує
дітей до того, щоб ризикувати і робити помилки, необхідні для формування
винахідливість та ініціативності. У разі неординарногорозв’язання будь-якої
проблемиучні можуть зазнати невдачі та отримати досвід, що буде надихати
їх, щоб стати творчими, винахідливим та ініціативними.
Підприємливість – це риса особистості, засадами якої є установка на
постійний пошук нових можливостей за межами наявних ресурсів,
саморозвиток та самореалізацію, ефективна діяльність в умовах
невизначеності. Її результатом стає створення та реалізація об’єктивно або
суб’єктивно нових ідей, технологій і соціальних проектів. Підприємлива
особистість наділена творчим потенціалом, здатністю до інновації та
готовністю ризикувати, а також планувати та керувати проектами для
досягнення поставленої мети. Це допомагає людині зрозуміти суть власної
діяльності та не упустити можливостідосягтичогось, а також є фундаментом
для оволодіння конкретними навичками та знаннями, властивими тим, хто
займається соціальною або комерційною діяльністю.
Світ насправді є взаємопов’язаною макросистемою, де діють закони
фізики, хімії, філологічних наук, математики тощо. Змоделювати такий світ
допоможуть інтегровані навчальні заняття. Ідеально, коли на таких заняттях
працюють два вчителі (наприклад, української мови та економіки), однак це
не є обов’язковою умовою. Зрозуміло, що в українській системі освіти його
можна зреалізувати лише у виняткових випадках (на показових «відкритих»
заняттях). Важливо продемонструвати, як інтегрувати підприємницький
складник у зміст будь-якого предмета без обов’язкової участі вчителя
економіки.

3. ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯКЛЮЧОВОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ «ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ»
За новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти
компетентнісний підхід – це спрямованість навчально-виховного процесу на
досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова,загально
предметна і предметна (галузева) компетентності.
Відповідно до цього документу у переліку ключових компетентностей
випускника нової української школи окреме місце посідає ініціативність та
підприємливість, адже виховання підприємливої молоді – не лише засада
економічного розвитку, а й умова виживання України як держави. Потребу
розвитку підприємництва в дітей та юнацтва закладено в основному
стратегічному документі «Європа 2020», що базується на трьох китах:
«Співдружність інновацій», «Мобільна молодь» і «Програма нових
здатностей та працевлаштування». Ці стратегічні документи стали
поштовхом до реалізації конкретних кроків у галузі підприємницької освіти.
Компетентнісний потенціалпредмета.
Ініціативність і підприємливість
Уміння: генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної та винахідницької
діяльності, ефективного використання природних ресурсів;
прогнозувати вплив географічних процесів і закономірностей на розвиток
технологій, нових напрямів підприємництва;
нівелювати ризики і використовувати можливості для створення цінностей
для себе та інших у довкіллі;керувати групою (надихати, переконувати й
залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).
Ставлення: відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності
в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.
Навчальні ресурси:
сайти підприємств, установ, організацій, екскурсії на сучасні підприємства,
зустрічі з успішними представниками бізнесу.
Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова
грамотність»:
є забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців
практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень,
інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо);
розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному
швидкозмінному середовищі;
раціональне використання ресурсів (навчальних, природних та ін.) для
створення цінності, одержуючи задоволення;

4. розвиток уміння планувати свою діяльність, що визначає пріоритети і етапи,
важливі для досягнення їхніх цілей (на прикладі вивчення природи,
населення у своєму регіоні);
уміння оцінювати переваги і ризики альтернативних варіантів і зробити
вибір, що виражає їхні преференції на прикладі досліджень проблем,
пов’язаних з екологічною ситуацією у своїй місцевості.
Корисним для педагогів є посібник «Уроки з підприємницьким тлом :
Навчальні матеріали / За заг. ред. Е. Бобінської, Р. Шияна,M. Товкало.
Варшава: Сова, 2014.
Цей посібник вміщує методичні поради, які допоможуть розвивати
підприємницьку компетентність учнів не тільки на уроках економіки чи
основ підприємництва, а й у рамках інших шкільних предметів – біології,
хімії, української мови, образотворчого мистецтва тощо. Окрім теоретичних
засад та цікавих інтерактивних вправ авторства польських освітян, посібник
подає майже 70 конспектів уроків із підприємницьким тлом, що їх розробили
українські вчителі в рамках українсько-польського проекту «Уроки з
підприємницьким тлом» (2014 р.).
Посібник призначений для вчителів, психологів, вихователів, опікунів
шкільних клубів підприємництва, керівників ЗНЗ, представників неурядових
організацій. Схвалено Вченою радою Львівського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти(протокол № 7 від 12.11.2014 р.).
У 2015 році Центр Розвитку Освіти (ORE) у Варшаві розпочав
реалізацію польсько-українського проекту «Шкільна академія
підприємництва – 3» в рамках Програми польської закордонної допомоги
Міністерства закордонних справ Республіки Польща, спрямований на
підтримку суспільно-економічного сталого розвитку країни через виконання
заходів, які мають на меті підвищення рівня освіти і професійної кваліфікації
через запровадження елементів підприємницької освіти у школі не тільки на
уроках економіки чи основ підприємницьких знань, а й у рамках інших
шкільних предметів.
Як може навчити підприємливості той, хто не завжди сам є
підприємливим? І що означає підприємливий учитель? Розуміючи всю
неоднозначність відповіді, багато країн із високим розвитком
підприємницької освіти залучають підприємців до викладання дисциплін
економічного циклу (наприклад, Англія), а навіть більше – до розроблення
навчальних програм із цих предметів (наприклад, Австрія).
Хто – педагог чи підприємець – у ролі вчителя буде переконливішим і
ефективнішим,залежить від багатьох обставин. Зрештою, це розсудять учні,
проте один серйозний аргумент на користь учителя додав Стів Джобс,

5. безперечно, один із найбільш підприємливих людей нашого часу. Він
згадував історію свого дитинства та вчителя математики в початковій школі.
Стів не любив школи й байдикував на математиці. За цілий зошит прикладів,
які хлопець мав розв’язати вдома, учитель пообіцяла йому льодяник і 6
доларів. Відлюдькуватий хлопчина подумав, що ніколи не виконає цього, але
для переконливості вчителька показала здоровенний льодяник на паличці і
Стів виконав роботу за два дні, замість визначених двох тижнів… За пару
місяців йому вже не треба було доплат. Він полюбив учитися… «Це не був
хабар, – признавався потім Стів Джобс. – Вона щось в мені побачила і
повірила в мене…». Стів Джобс уважав цю вчительку «однією зі святих»
свого життя, а, до речі, їх у нього було не так багато… Можливо, саме цей
випадок зробив із дивакуватого хлопчини генія підприємництва і підказав
йому відому на весь світ фразу: «Саме по собі заробляння грошей нічого не
вартує, якщо ти не віриш у те, що робиш».
Важливим чинником у формуванні ініціативності та підприємливості є
мотиваційне середовище. Тому у 2017-2018 навчальному році в школі
введено спеціальні курси:
Основи споживчих знань для учнів 7 класів
Самопізнання та соціалізація особистості для учнів 8 класів
Моя щаслива планета для учнів 1-4 класів
Уроки для сталого розвитку для учнів 8 класів
Людина і світ професій для учнів 9 класів
Технологія художніх виробів для учнів 5,6 класів
Дані спецкурси створюють атмосферу довіри, комфортні умови для
співпраці учнів, розвитку в них лідерських якостей, почуття управлінської
відповідальності. Перед учителем, який формує компетентність
підприємливості й ініціативності, стоїть завдання підготувати учнів до
самостійності у здобуванні знань та вмінь, він є організатором і
співвиконавцем процесу навчання через пізнавання учнями довколишньої
дійсності.
Слід зазначити, що формування підприємницької компетентності
пов’язане не тільки з тим, як учням викладають економіку, а з усією
системою навчання та виховання в школі. Формування підприємницьких
умінь відбувається вже тоді, коли учні беруть участь в учнівському
самоврядуванні та дослідницькій діяльності, виконують роль організаторів
шкільних справ, обирають майбутню професію, планують створення власної
справи тощо.
Тому для учнів 1-11 класів організовано роботу шкільних гуртків:
Євроклуб «Співдружність», (кер. Л.О. Галаніна),

6. Комп’ютернийгурток. Веб-дизайн «Інсайт» (кер. О.О. Дацишина),
Літературний «Юнийжурналіст», (кер. Пінчук А.Л.),
Спортивний. Баскетбол (кер.Волик О.В.),
Клуб «Що? Де? Коли?» (кер. В.В. Гаркуша),
Театральний «Шкільна мельпомена» (кер. Н.К. Шевченко),
Декоративно – ужиткове мистецтво «Очумілі ручки», (кер. Овдієнко М.Г.),
Образотворчемистецтво «Палітра», (кер. КлоковаІ.О.),
Креативне рукоділля (кер. В.М.Бондаренко),
Турисько – краєзнавчий «Компас»(кер. А.В Черепанова),
Народознавчий «Рідне слово», (кер. І.А. Бойко).
(Модель випускника школи).
Якби ми поцікавились у підприємця, чого він очікує від школи, то той,
мабуть, відповів би так: «Орієнтований на добрий «продукт», яким є
"компетентності випускників шкіл"».
Клієнти школи (тут – суб’єкти ринку праці) просто «купують»
компетентності, які свідомо чи несвідомо формуються в учнів у школі.
Підприємницька компетентність, поряд із такими компетентностями, як от:
уміння вчитися, спілкуватися державною та іноземними мовами, базовими
компетентностями в галузі природознавства і техніки, математики,
інформаційно-комунікаційних технологій тощо у своїй сукупності складає
комплекс ключових компетентностей особистості.
З точки зору практичної психології, підприємницька компетентність –
це особистісна якість, здібність, модель поведінки, необхідна для успішного
вирішення певних бізнес-задач та досягнення високих результатів у
підприємницькій діяльності.
У Європейській довідниковій системі підприємницька компетентність
трактується як здатність особистості втілювати ідеї у сферу економічного
життя, як інтегрована якість, що базується на креативності, творчості,
інноваційності, здатності до ризику, а також спроможності планувати
таорганізовувати підприємницьку діяльність.
На думку української дослідниці Ю. Білової, підприємницька
компетентність – це інтегральна психологічна якість особистості, яка
проявляється в мотивованій здатностідо творчогопошуку та реалізації нових
економічних ідей і дає змогу вирішувати різноманітні проблеми в
повсякденному, професійному, соціальному житті.
У статті «Як здобути успіх у роботі?» в одній з польських газет
стверджується, що «роботу ми отримуємо в 70% завдяки нашим умінням і в

7. 30% навичкам міжособистісного спілкування, натомість втрачаємо її у 30%
через брак умінь, а в 70% – через відсутність навичок міжособистісного
спілкування».
Можливо ця думка занадто категорична, але вона добре ілюструє тенденції
на ринку праці, де існує необхідність володіння суспільними і
підприємницькими компетентностями та прагненням до неперервного
вдосконалення професійних умінь.
Компетентність «підприємливість» означає здатність особи втілювати
задуми в життя. Вона охоплює такі аспекти, як креативність, потяг до
інновацій і вміння ризикувати, а також здатність планувати заходи і
реалізовувати їх.
Сучасні роботодавці здебільшого не мають претензій до рівня знань
випускників вищих навчальних закладів, проте зауважують, що в молодих
спеціалістів немає впевненості й досвіду в застосуванні знань.
Тому наше завдання - визначити, як у рамках шкільних уроків можна
працювати з учнями, щоби розвивати їхню підприємливість, за допомогою
яких методів формувати цю компетентність, записану в Європейських
орієнтирах.
АКТИВНІ ПРИЙОМИ, МЕТОДИ І ФОРМИ НАВЧАННЯ ЯК
ІНСТРУМЕНТ ВИХОВАННЯ ПІДПРИЄМЛИВОСТІ
В досягненні мети педагогам школи допомагає застосування різноманітних
методів навчання.
Методи, що ґрунтуються на вміннях критичного мислення, умов виводу,
аналізу, оцінювання й узагальнення фактів.
Для реалізації цього виду навичок служать:
мозковий штурм, лекція з презентацією, робота з текстом-джерелом .
Методи, що сприяють формуванню відповідальності, здійсненню й
оцінюванню вибору, а також прийняттю рішень з повним усвідомленням
наслідків: «дерево прийняття рішень», дискусії.
Методи, що розвивають уяву, ґрунтуються на емоціях і переживаннях
учня, а також створюють умови для дії:
драма, моделювання, рольова гра, «асоціативний кущ», ментальні карти;
Методи і прийоми, що добре відомі й часто застосовуються –
лекція з презентацією, робота з текстом-джерелом, співпраця й робота в
малих групах, експертні групи, зупинки з завданнями, проект.
Вчителі школи розвивають підприємливість за допомогою роботи в
групах і парах. Така навчальна діяльність формує відповідальність за
спільний результат, а ще навчає учнів співпрацювати – спілкуватися між
собою, бути лідерами й підлеглими, дискутувати, переконувати, відстоювати

8. власні позиції, іти на компроміс тощо. Щоб заохотитидо активності й почути
думку кожного учня, використовують такі техніки, як «Метаплан»,
«Продовж речення», «Асоціативний кущ», «Гронування», дискусії тощо.
Викликають зацікавленість до вивчення предмета такі творчі завдання:
«Сенкан», «Доповни сюжет», «Лист-звернення», «Залиш останнє слово для
мене» тощо.
Досить ефективними для розвитку підприємницьких якостей є рольові
ігри, що допомагають учням уявити себе експертами в певній сфері,
продемонструвати знання, уміння, часто здобуті завдяки методу
випереджувальних завдань.
Метод проектів є основною технологією формування ключових
життєвих компетентностей учнів, зокрема й підприємницької. Навчання за
допомогою методу проекту породжує в молоді потребу ініціативності та
підприємливості, а в майбутньому – активної участі в громадському житті.
Але методи навчання є тільки інструментами, що служать для реалізації
свідомо визначених цілей.
Тому ми повинні мати чітку картину того, куди ми прямуємо, чого ми
хочемо досягти, чого ми хочемо навчати, які цінності передаємо, які знання і
вміння повинен мати сучасний випускник.
ВИСНОВКИ
Бачення ближчої до життя школи є конкретною і реальною метою освітньої
політики. Щоб навчальна діяльність мала сенс, школа повинна готувати до
життя. Життєвий успіх учнів залежить від того, чи навчимо ми їх виконувати
суспільні ролі, чи здобуватимуть вони ключові компетентності в дії.
Вчитися, щоб діяти, – це один з найважливіших постулатів Євросоюзу і
визначник якості роботи сучасної школи.
Компетентнісний підхід є інструментом у прямуванні до цієї мети.
Пропагування і поширення підприємницької тематики і формування
підприємницьких позицій та підприємливого способу мислення – важливий
крок до успішної України.
Для нашої країни тенденції європейської освіти ніколи не були байдужими.
Але наша освіта завжди обирає «свій шлях», обумовлений специфікою
вітчизняних традицій і процесів.

9. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Драйден Г. Революция в обучении: перевод с англ. / Гордон Драйден,
Джаннетт Вос. – М. : ООО «ПАРВИНЭ», 2003. – 672 с.
2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські
перспективи: Бібліотека освітньої політики / під заг. ред. О.В. Овчарук. – К. :
«К.І.С.», 2004. – 112 с.
3. Кроуфорд А. Технології критичного мислення / А. Кроуфорд, В.Саул та
ін. – К. : Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с.
4. Назаренко Г.А. Формування підприємницької компетентності учнів
загальноосвітніх навчальних закладів у відповідності до вимог нових
державних стандартів: [метод. посібник] / Г.А. Назаренко. – Черкаси:
ЧОІПОПП, 2014. – 68 с.
5. Педагогічна Конституція Європи [Електронний ресурс]. – Режим
доступу:http://www.arpue.org/index.php/ru/hlavnaia/104-
pedagogicheskayakonstitutsiya-evropy/141-pedahohichna-konstytutsiia-yevropy-1.
6. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології: інтерактивний
підручник для педагогів ринкової системи освіти / І.П. Підласий. – К. :
Видавничий Дім «Слово», 2004. – 616 с.
7. Підласий І.П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя /
І.П. Підласий. – Х. : Вид. група «Основа», 2010. – 360 с. – (Серія «Настільна
книга»).
8. Родигіна І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання /
І.В. Родигіна. – Х. : «Основа», 2008. – 112 с. : іл. – (Серія «Адміністратору
школи»).
9. Уроки з підприємницьким тлом : [навчальні матеріали] / за заг. ред.
Е. Бобінської, Р. Шияна, М. Товкало. – Варшава : Сова, 2014. – 398 с.
10. Чернецька Т.І. Сучасний урок: теорія і практика моделювання : [навч.
посібник] / Т.І.Чернецька. – К. : ТОВ «Праймдрук», 2011. – 352 с.