Уроки трудового

1. Методичний кабінет
відділу освіти виконавчого комітету Нетішинської міської ради
Схвалено Радою методичного кабінету
(Протокол № __ від )
Укладач – Троцик Л.В. , методист відділу освіти
Автори – Васильчишин С.Ф., Коновал О.А.,
Тартачна Н.С., Кузьменко С.М., Ксендзенко Л.П.
Пропонований посібник познайомить з розгорнутими
конспектами уроків трудового навчання у 6 класах та методичними
рекомендаціями щодо їх проведення відповідно до нової
Програми.
Для вчителів, керівників навчальних закладів, творчо
працюючих педагогів.
ЗМІСТ
1

2. Вступ……………………………………………………………….…..3
Зміст понять нового Державного стандарту..……………………….4
Календарно-тематичне планування 6 клас....……………….…….…7
Підготовка особистісно орієнтованого уроку…………….…..........11
Рекомендації до проведення особистісно орієнтованого уроку......13
Причини невдалого
уроку………….................................................14
Орієнтовний самоаналіз уроку…………………….……………..
…....14
Розгорнуті плани-конспекти уроків трудового навчання у 6
класі Урок 1 ……...
…................................................................................... 15
Урок 2....................................................................................................22
Урок 5....................................................................................................29
Урок 7-8.................................................................................................44
Урок 14…...............................................................................................56
Урок 17-18............................................................................................62
Список використаних джерел …………..…………………………..70
2

3. ВСТУП
Кожний навчальний рік є певним етапом як у справі розбудови
національної освіти, так і у професійній долі кожного учителя.
Освіта України переживає процес «перезавантаження»: вводяться
нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники.
Час не стоїть на місці. Нагромаджуються нові знання, нові
психологічні підходи, педагогічні методики, навіть діти стають
іншими.
Упевнено розпочалося впровадження нового Державного
стандарту у загальноосвітніх навчальних закладах нашої держави.
Учні працюють за новими програмами та підручниками,
розробленими на основі компетентнісного та особистісно
зорієнтованого підходів.
З вересня 2014 року трудове навчання за новою програмою
буде здійснюватися у 6 класах. Нова навчальна програма з
трудового навчання спрямована на досягнення головної мети
трудового навчання в середній школі, а саме: формування
технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного
життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного
високотехнологічного, інформаційного суспільства. Зміст
предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і
реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і
форм організації занять.
До ефективного переходу шестикласників на роботу за
новими умовами вчителі трудового навчання м. Нетішина
готуються заздалегідь: опрацювують нормативні документи,
вивчають психологічні вимоги до вікових особливостей школярів,
радяться з класними керівниками, знайомляться з досвідом колег-
новаторів, узагальнюють власні методичні надбання.
До вашої уваги методичні матеріали, підготовлені вчителями
трудового навчання вищої кваліфікаційної категорії м. Нетішина,
3

4. які допоможуть полегшити впровадження нової програми з
трудового навчання у 6 класі.
ЗМІСТ ПОНЯТЬ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ
1) громадянська компетентність — здатність учня активно,
відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з
метою розвитку демократичного суспільства;
2) діяльнісний підхід — спрямованість навчально-виховного
процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на
практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну
адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію,
формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти;
3) загальнокультурна компетентність — здатність учня аналізувати
та оцінювати досягнення національної та світової культури,
орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного
суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на
загальнолюдські цінності;
4) здоров’язбережувальна компетентність — здатність учня
застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність
здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до
власного здоров’я та здоров’я інших людей;
5) інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня
використовувати інформаційно-комунікаційні технології та
відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно
значущих завдань;
6) ключова компетентність — спеціально структурований
комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість
їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до
загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
4

5. 7) ключова компетенція — певний рівень знань, умінь, навичок,
ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини;
8) компетентнісний підхід — спрямованість навчально-виховного
процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно
підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева)
компетентності;
9) компетентність — набута у процесі навчання інтегрована
здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і
ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;
10) компетенція — суспільно визнаний рівень знань, умінь,
навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;
11) комунікативна компетентність — здатність особистості
застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови,
способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на
відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними
ролями;
12) міжпредметна естетична компетентність — здатність виявляти
естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини,
оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час
опанування різних видів мистецтва;
13) міжпредметна компетентність — здатність учня застосовувати
щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички,
способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола
навчальних предметів і освітніх галузей;
14) навчальна програма — нормативний документ, що конкретизує
для кожного класу визначені цим Державним стандартом
результати навчання відповідно до освітньої галузі або її складової,
деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі
5

6. результати досягаються, а також містить рекомендації щодо
виявлення та оцінювання результатів навчання;
15) особистісно зорієнтований підхід — спрямованість навчально-
виховного процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості
педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та
партнерства у навчанні;
16) предметна (галузева) компетентність — набутий учнями у
процесі навчання досвід специфічної для певного предмета
діяльності, пов’язаної із засвоєнням, розумінням і застосуванням
нових знань;
17) предметна компетенція — сукупність знань, умінь та
характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних
для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних
проблем, задач, ситуацій;
18) предметна мистецька компетентність — здатність до розуміння
і творчого самовираження у сфері музичного, образотворчого та
інших видів мистецтва, що формується під час сприймання творів
таких видів мистецтва і їх практичного опанування;
19) проектно-технологічна компетентність — здатність учнів
застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-
перетворювальній діяльності;
20) соціальна компетентність — здатність особистості
продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді,
виконувати різні ролі та функції у колективі.
6

7. КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ 6 КЛАС
№ К-
ть
год
Зміст навчального матеріалу
Практичні
роботи
1 4 Розділ 1. Основи матеріалознавства
1.-
2
2 Тема 1.1. Види конструкційних
матеріалів. Текстильні матеріали
рослинного походження
Види конструкційних матеріалів.
Натуральні волокна рослинного
походження. Бавовняні, лляні
тканини. Способи їх отримання.
Полотняне переплетення ниток у
тканинах
ПР.
Розпізнавання
бавовняних і
лляних
тканин.
3-4 2 Тема 1.2. Властивості текстильних
матеріалів
Властивості текстильних матеріалів
рослинного походження:
геометричні, оптичні, механічні,
технологічні, гігієнічні.
Тканини для виготовлення вишитих
виробів. Асортимент тканин і ниток
для вишивання. Особливості вибору
тканини і ниток для виготовлення
вишитих виробів
ПР.
Визначення
властивостей
бавовняних
та лляних
тканин.
ПР Підбір
тканини та
ниток для
вишивання.
14 Розділ 2. Технологія виготовлення вишитих
виробів
7

8. 5-6
7-
8.
2 Тема 2.1. Вишивка як традиційний
вид декоративно-ужиткового
мистецтва
Традиційні види рукоділля і
декоративно-ужиткового мистецтва.
Вишивка як традиційний вид
декоративно-ужиткового мистецтва.
Види вишитих виробів. Регіональні
особливості оздоблення виробів
вишивкою. Знаки і символи в
українській вишивці (сонця, води,
берегині, продовження життя тощо)
ПР. Створення
ескізу
візерунка для
вишивання
2 Тема 2.2. Основи побудови
композиції у вишивці
Орнамент. Види орнаментів.
Рапорт. Композиція вишивки.
Кольори у вишивці. Символічне
значення кольору в українській
вишивці. Поєднання в композиції
вишивки візерунка, кольорової
гами, технік вишивання, фактури
матеріалу. Стилізація реальних
форм. Ескіз візерунка для
вишивання. Збільшення і
зменшення візерунка для
вишивання
ПР. Створення
композиції
вишивки.
ПР. Виконання
стилізації
реальних форм
ПР. Збільшення
та зменшення
малюнка .
9-
10
2 Тема 2.3. Процес виготовлення
вишитого виробу
Види вишивальних швів:
поверхнево-нашивні («штапівка»,
«хрестик», «занизування» тощо).
Інструменти та пристосування для
Пр.
Послідовність
виконання
вишивальних
швів:
«штапівка»,
8

9. 11-
12
13-
14.
15-
16
17-
18
2
2
2
2
вишивання
Прозорі (мережка: «одинарний
прутик», «подвійний прутик»,
«роздільний прутик»). Лічильна
гладь (пряма, коса, качалочки) та
вільна гладь (художня, декоративна,
біла).
Графічне зображення швів.
Вибір виробу та візерунка для
вишивання.
Способи перенесення візерунка
вишивки на тканину.
Послідовність підготовки й
виготовлення вишитого виробу:
вибір тканини, ниток, інструментів і
пристосувань для вишивання;
розмічання та перенесення
візерунка на тканину; вишивання
виробу;
Способи обробки краю виробу
(петельний шов, торочки тощо),
остаточна обробка виробу.
Остаточна обробка виробу.
Догляд за вишитими виробами
(прання, підкрохмалювання,
прасування та його особливості)
«козлик»
«оксамитовий»,
«хрестик».
ПР.
Перенесення
малюнка на
тканину.
Пр
Послідовність
виконання
вишивальних
швів:
«хрестик»
ПР Вишивання
проектованого
виробу.
ПР. Обробка
краю виробу.
ПР. Остаточна
обробка
виробу.
9

10. Ознайомлення з професіями: мистецтвознавець,
стиліст, дизайнер вишивки, вишивальник ручної і
машинної вишивки
Орієнтовний перелік об’єктів праці: серветка,
закладка, картина, панно, комірець тощо
3 4 Розділ 3. Основи техніки, технологій і
проектування
19-
20
2 Тема 3.1. Машини і механізми.
Швейна машина
Поняття про механізми і машини, їх
призначення. Механізми передавання
і перетворення руху. Ведуча і ведена
деталі в механізмі. Передатне число.
Види з’єднань деталей: рухомі й
нерухомі, рознімні й нерознімні
ПР.
Знайомство з
будовою
швейної
машини
21-
22
2 Тема 3.2. Основи проектної
діяльності. Методи проектування:
метод комбінування.
Інформаційні джерела. Пошук
інформації (за варіативним модулем)
ПР. Пошук
інформації за
варіативним
модулем.
4 Розділ 4. Технологія домашнього господарювання
23-
24
1 Тема 4.1. Продукти харчування, їх
склад
Роль харчування в житті людини.
Поживні речовини, що містяться в
продуктах харчування: білки, жири,
вуглеводи, мінеральні речовини,
вітаміни, вода. Значення поживних
речовин. Вплив вмісту харчових
продуктів на стан здоров’я людини та
її зовнішній вигляд.
Режим харчування підлітка
ПР.
Складання
меню для
підлітка.
10

11. 25-
26
1
1.
Тема 4.2. Гігієна житла
Значення гігієни житла в житті
родини. Прибирання житла.
Послідовність дій під час прибирання
житла. Миючі засоби та інструменти
для прибирання житла.
Догляд за меблями (м’якими та
корпусними). Засоби для чищення
м’яких меблів і догляду за
корпусними меблями.
Особливості догляду за побутовою
відеотехнікою, скляними та
дзеркальними поверхнями.
Побутова техніка для прибирання
житла (пилосос, парові швабри,
миючі пилососи, парогенератори
тощо). Особливості користування
технікою для прибирання житла
ПР.
Знайомсво з
інформацією
на етикетках
миючих
засобів.
Пр.
Характерис-
тика техніки
для
прибирання
житла.
1 Тема 4.3. Догляд за волоссям
Зовнішній вигляд волосся і стан
здоров’я людини. Фактори, що
впливають на стан волосся
(неправильне харчування,
фарбування, завивки, неправильний
догляд).Предмети для догляду
(гребінець, щітка, бігуді тощо) і
засоби догляду за волоссям
(шампунь, лосьйон тощо)
ПР. Підбір
предметів й
засоби
догляду за
волоссям з
урахуванням
його типу
ПІДГОТОВКА ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ
11

12. Проектування і технологія проведення особистісно-орієнтованого
уроку, розрахованого на роботу з індивідуальністю кожного учня,
ставить вчителя в нову, поки не звичну для нього професійну
позицію - бути одночасно і наочником, і психологом, що вміє
здійснювати комплексне педагогічне спостереження за кожним
учнем в процесі його індивідуального (вікового) розвитку,
особистісного становлення.
1. При плануванні особистісно орієнтованого уроку важливо
врахувати:
• загальну мету і її конкретизацію залежно від різних етапів уроку;
• підбір і організацію дидактичного матеріалу, що дозволяє
виявляти індивідуальну вибірковість учнів до змісту, вигляду і
форми учбового матеріалу, що полегшує його засвоєння;
• планування різних форм організації навчальної діяльності
(співвідношення фронтальної, індивідуальної, самостійної роботи);
• виявлення вимог до оцінки продуктивності роботи з
урахуванням характеру завдань (дослівний переказ, короткий
виклад своїми словами, використання відомих алгоритмів,
виконання проблемних, творчих завдань).
2. Планування характеру спілкування, міжособових взаємодій в
процесі уроку включає:
• використання різних форм спілкування (монологу, діалогу,
полілогу) з урахуванням конкретних завдань уроку;
• проектування характеру взаємодій учнів на уроці з урахуванням
їх особистісних особливостей, вимог до міжгрупової взаємодії
(розподіл по групах, парах і тому подібне);
• використання змісту суб'єктного досвіду всіх учасників уроку в
діалозі "учень - вчитель", "учень - клас";
• передбачення можливих змін в організації колективної роботи
класу, корекція їх по ходу уроку.
3. Планування результативності уроку передбачає:
• узагальнення отриманих знань і умінь, оцінка їх засвоєності;
• аналіз результатів групової і індивідуальної роботи;
12

13. • увага до процесу виконання завдань, а не тільки до кінцевого
результату
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ОСОБИСТІСНО
ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ:
• використання вчителем різноманітних форм і методів організації
роботи учнів, дозволяють розкрити зміст їх суб'єктного досвіду
щодо запропонованої теми;
• необхідно створити атмосферу зацікавленості кожного учня в
роботі класу;
• вчитель повинен стимулювати учнів до використання на уроці
різноманітних способів виконання завдань, без боязні помилитися,
отримати неправильну відповідь;
• важливо заохочувати прагнення учня пропонувати свій спосіб
роботи (вирішення задачі), аналізувати в ході уроку різні способи,
запропоновані дітьми, відбирати і аналізувати найбільш
раціональні, відзначати і підтримувати оригінальні;
• застосування завдань, що дозволяють учневі самому вибирати
тип, вигляд і форму матеріалу сприятиме формуванню ініціативної
особистості;
• створення педагогічних ситуацій спілкування дозволяють
кожному учневі, незалежно від його готовності до уроку,
проявляти ініціативу, самостійність, вибірковість до способів
роботи;
• діти відчуватимуть себе партнерами вчителя, якщо вони будуть
залучатися до обговорення в кінці уроку не тільки того, що "ми
дізналися" (чим оволоділи), але і того, що сподобалося (не
сподобалося) і чому; що б хотілося виконати ще раз, а що зробити
по-іншому;
• при опитуванні на уроці (при виставлянні оцінок) потрібно
аналізувати не тільки правильність (неправильність) відповіді, але і
самостійність, оригінальність, прагнення учня шукати і знаходити
різноманітні способи виконання завдань;
• при завданні додому необхідно називати не тільки зміст і об'єм
завдання, але і давати докладні рекомендації по раціональній
13

14. організації навчальної роботи, що забезпечує виконання
домашнього завдання.
ПРИЧИНИ НЕВДАЛОГО УРОКУ
1. Погане самопочуття вчителя.
2. Невміння педагога втілити задумане в практичних діях.
3. Недостатня продуманість певних моментів уроку.
4. Перевантаження учнів інформацією, яку вони не в змозі
обробити.
5. Відсутність системи роботи вчителя на уроці й на уроках.
6. Непідготовленість до уроку учнів.
7. Роздратованість учителя попередніми уроками.
8. Нелюбов до певної теми навчального предмету.
9. Невдоволення якогось учня класу, яке відбивається на
інших учнях.
ОРІЄНТОВАНИЙ САМОАНАЛІЗ УРОКУ
Самоаналіз уроку вчителем
(схема бесіди)
Перелік питань, для
самоаналізу
Дайте коротку характеристику
класу, в якому походив урок.
Які завдання ви ставили перед
уроком?
Назвіть тему уроку, охарак-
теризуйте її місце в загальній
системі інших уроків.
Які завдання вважали особливо
важливими та як при цьому
враховували особливості класу?
Дайте характеристику триєдиній
дидактичній меті уроку,
співставивши її з кінцевим
результатом.
Яке місце уроку серед інших
уроків теми, що вивчається?
Висловіть свою думку про тип
уроку, його відповідність дидак-
Чому обрали саме такі методи,
форми та засоби навчання?
14

15. тичній меті.
Визначте етапи уроку і покажіть
розв’язання навчальних завдань
на кожному з них.
Як враховували особливості
учнів, які відстають у навчанні
та сильно підготовлених?
Охарактеризуйте використання
методів навчання, їх відпові-
дність змісту матеріалу та
способам організації діяльності
учнів, співставивши це з
отриманим результатом.
Як забезпечували попередження
перевантаження учнів домаш-
ньою роботою?
Вкажіть найбільш вдалі та
невдалі моменти уроку.
Як ви самі оцінюєте результати
реалізації основних завдань
уроку?
РОЗГОРНУТІ ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ ТРУДОВОГО
НАВЧАННЯ У 6 КЛАСІ
УРОК № 1
Васильчишин С.Ф,
вчитель трудового навчання Нетішинської
ЗОШ І-ІІІст. №1, вища кваліфікаційна
категорія, стаж роботи 19 років.
Тема: Вступ.
Мета.
Освітня: сформувати уявлення про об'єкти технологічної
діяльності в різних галузях господарства; розширити знання учнів
про сучасні технології;
розвиваюча: розвивати інформаційну культуру та технічне
мислення учнів;
виховна: виховувати самостійність у роботі та повагу до прав на
інтелектуальну власність.
15

16. Базові поняття: об'єкт технологічної діяльності, галузі виробниц-
тва.
Обладнання: зразки виробів учнів, стенд «Галузі виробництва»,
плакати «Правила внутрішнього розпорядку в шкільній
майстерні» та «Правила безпечної роботи в шкільній
майстерні», підручник.
Очікувані результати навчальної діяльності: сформовані
уявлення про об'єкти технологічної діяльності та технології в
промисловості, сільському господарстві, транспорті, будівництві
та зв'язку, уміння правильно організувати робоче місце.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма уроку: синтетична.
Місце уроку в навчальній темі: поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивний:
а) словесний: бесіда, робота з підручником, повідомлення учнів;
б) наочний: ілюстрації, моделі.
2. Репродуктивний.
3. Проблемно-пошуковий:
а) постановка проблемного запитання;
б) активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: колективне читання «німої» таблиці.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Структура уроку
I.Організаційний момент - 7 хв.
ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів-
10 хв.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу- 15 хв.:
1. Господарство та галузі виробництва.
2. Зміст діяльності людей у різних галузях виробництва.
3. Проектування виробів.
4. Інструктаж з охорони праці та виробничої санітари.
IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів 7 хв.
16

17. V. Підсумки уроку 5 хв.
VІ. Домашнє завдання 1 хв.
Хід уроку
І. Організаційний етап (2-3 хв.). Вітання з учнями, психологічне
налаштування до засвоєння нових знань.
На початку уроку потрібно приділити увагу організаційним пи-
танням — перевірити наявність учнів; закріпити за кожним учнем
робоче місце; об'єднати учнів у мікрогрупи.
Добрий день, дорогі учні! Я сподіваюся, що наше знайомство
переросте у справжню дружбу, бо хто ж як не справжній друг
врятує від травми, без заздрощів допоможе виготовити такий
виріб, яким можна буде пишатися багато років, і щиро порадіє
твоєю перемогою. Звати мене…(вчитель називає своє прізвище,
імя, по батькові. Записує на дошці.)
А тепер давайте знайомитися з кожним з вас. Знайомство у нас
буде незвичайне. Уявіть, що ви отримали дуже важливе завдання –
до дня народження школи виготовити подарунок своїми руками. З
ким би разом ви хотіли б працювати? Ви почерзі голосно називаєте
своє імя і повідомляєте, з ким хотіли б працювати разом так щоб
було 3-4 учні. (учні зазивають)
Отже у нас сворилися мікрогрупи. Вони будуть змінними. А
тепер закріпимо за кожною групою робоче місце (закріплення
місць) Ці місця залишаться постійними протягом першого
півріччя. Так ми зможемо виявти, хто з вас найохайніший, хто по-
справжньому береже шкільний інвентар, вам буде зручно
допомагати товаришеві, бо чітко знатимете, де його можна знайти.
Самостійно змінювати робоче місце не варто.
II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної
діяльності учнів
Бесіда, гра «мікрофон».
1) Що нового ви помітили в шкільній майстерні після літніх
канікул? Я дуже старався, щоб вам сподобалося. Наша майстерня
набула такого затишного вигляду завдяки…(вчитель називає
прізвища людей, які влітку зробили ремонт у шкільній майстерні).
17

18. Давайте їм подякуємо аплодисментами. (учні аплодують). А щоб
наша майстерня залишилася такою ж зручною для роботи, а
найголовніше – щоб цілими залишилися ваші руки, довайте
пригадаємо правила роботи у шкільній майстерні. Для цього
пограємо у гру «мікрофон» - говорите у «мікрофон» правило і по
черзі передаєте його товаришу (учні називають). Молодці!
(вчитель доповнює відповіді учнів нагадує учням правила безпечної
роботи та робить запис про проведений інструктаж у
спеціальному журналі. Проводячи інструктаж, учитель
супроводжує пояснення відповідними демонстраціями та
практичними діями.)
2) Які предмети можна вважати об'єктами технологічної
діяльності?
3) Назвіть відомі вам сучасні технології.
Учитель узагальнює відповіді учнів, підкреслюючи, що техно-
логія — це сукупність методів, яка визначає певну послідовність
виробничих операцій або дій, що забезпечують виготовлення
продукції необхідної якості. Об'єктами технологічної діяльності є
проекти та інші результати інтелектуальної діяльності людини,
виробничі процеси, техніка та обладнання, сировина, засоби її
видобування та переробки, а також готова продукція.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Господарство та галузі виробництва. Розповідь учителя з
ілюстраціями малюнків, фотографій тощо.
Галузь виробництва — це сукупність підприємств і установ, що
випускають однорідну продукцію.
Кожна галузь виробництва має свої об'єкти технологічної діяль-
ності та специфічні технології.
Відкриття «німої» таблиці: на дошці таблиця з текстом, який
закритий білими аркушами. По ходу розповіді вчитель відкриває
текст:
Галузь
виробництва
Технологія
Сільське
господарство
технології обробітку ґрунту, вирощування та
догляду за рослинами
Будівництво спорудження житлових будинків та
18

19. промислових об'єктів, доріг, мостів, тунелів
Вугільна
промисловість
видобування та транспортування вугілля
Енергетика виробництво електроенергії та постачання її до
споживача.
Машино-
будування
автомобілебудування, суднобудування,
літакобудування, виробництво верстатів і
приладів
Легка
промисловість
виготовлення текстильних матеріалів, швейних,
трикотажних виробів, взуття
Галузь зв'язку технології стільникового, комп'ютерного та
радіозв'язку, телебачення т
Харчова
промисловість
обробка, переробка та виробництво продуктів
харчування та напівфабрикатів тощо
2. Зміст діяльності людей у різних галузях виробництва.
Бесіда.
Пропоную вам дати відповідь на запитання «Які професії вам
відомі? Де працюють ваші батьки? Де мрієте працювати ви?» (учні
відповідають)
Узагальнюючи відповіді учнів, учитель формулює визначення
поняття «об'єкт технологічної діяльності».
Об'єкт технологічної діяльності — це проекти та інші результа-
ти інтелектуальної діяльності людини, виробничі процеси, техніка
та обладнання, сировина, засоби її видобування і переробки, готова
продукція.
Робота з підручником. Прочитайте текст підручника (ст….).
Подумайте, що є об’єктом технологічної діяльності тих професій,
які ви щойно назвали. (учні відповідають)
3. Проектування виробів. Розповідь учителя з елементами
бесіди
Сучасне виробництво базується на результатах творчої діяльності людини, втілених у
нові технології, та виробах, що користуються попитом і не обмежуються лише
переробкою сировини та матеріалів. Усе більший вплив на ефективність виробництва та
якість життя людей має інтелектуальна діяльність. Як ви розумієте, що таке
інтелектуальна діяльність? (учні відповідають)
19

20. А зараз нехай кожен з вас уявить себе через 30 років. Ви тоді
будете дорослими, досвідченими, заможніми. Ви захочере мати
свій бізнес. Давайте уявимо, що ви захочере виробляти якісь
товари від українського виробника. Отже, з чого потрібно почати,
щоб ваш проект був успішним? (учні роздумують) Узагальнюючи
їх відповіді, вчитель говорить, що технологічна діяльність
передбачає проведення проектно-конструкторських робіт, захисту
й дотримання прав інтелектуальної власності, здійснення
фінансових розрахунків та залучення коштів для освоєння нових
технологій. Усе це виробник продукції має передбачити з
урахуванням особливостей галузі виробництва.
На виробництві в підготовці та реалізації проекту беруть участь
керівники підприємства, науковці, конструктори, дизайнери, ма-
кетники, економісти, маркетологи, екологи та інші спеціалісти.
Керівництво підприємства, вивчаючи розробки вчених, винахідників,
раціоналізаторів, модельєрів та аналізуючи кращі зразки продукції, складає технічне
завдання й доручає конструктору розробити креслення майбутнього виробу.
(демонстрація фотографій, малюнків)
Робітники-макетники за кресленням створюють макет виробу в
натуральному або дещо зменшеному розмірі.
Якщо дослідний зразок не витримує випробувань, конструкція виробу
доопрацьовується, змінюється, доповнюється, поки не буде досягнуто її повної
відповідності вимогам технічного завдання.
Особливо корисним є відвідування виставок, де представлені
зразки нових виробів, сучасна техніка та інноваційні технології.
Інноваційними вважають нові або вперше застосовані та
комерціалізовані технології. (демонстрація фотографій, малюнків.
Учні зацікавлено ставитимуться до проектування виробу, якщо
продемонструвати виставку кращих учнівських робіт і пояснити, що найкращі
роботи візьмуть участь у шкільній та інших виставках.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Метод «два-чотири-всі разом»
Запитайте однокласників про професії та зміст діяльності їх батьків. Отримані
відомості зведіть у таблицю по парах, потім у групах.
Галузь виробництва Професія батьків
Сільське господарство
Будівництво
20

21. Вугільна промисловість
Енергетика
Машинобудування
Легка промисловість
VI. Підсумки уроку.
Учитель пропонує одному з учнів (за бажанням), користуючись
заповненою таблицею, підвести підсумки уроку; доповнює у разі
необхідності його відповідь.
Учителю слід звернути увагу на засвоєння учнями основних по-
нять та проконтролювати, щоб учні залишили робочі місця в
належному стані, а чергові по шкільній майстерні повною мірою
виконали свої обов'язки.
Виставлення та обґрунтування оцінок за урок.
VII. Надання та пояснення домашнього завдання.
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Підготувати повідомлення про одну з галузей виробництва.
VIIІ. Релаксація. Чи сподобався вам сьогоднішній урок? Як ви думаєте,
які з сьогоднішніх знань вам пригодяться у подальшому житті?
Дякую вам за активну роботу. До побачення!
Додаток 1
Правила
внутрішнього розпорядку в шкільній майстерні та загальні
правила безпечної роботи
Приходити на урок за 5 хвилин до початку.
Заходити до майстерні організовано, із дозволу вчителя.
Перед початком уроку вимити руки та надіти робочий одяг.
Сідати на закріплені місця, не залишати їх без дозволу вчителя
Підтримувати порядок і чистоту на робочому місці.
Дотримуватися правил безпечної роботи та санітарно-
гігієнічних вимог.
Учні, які не ознайомлені з правилами безпечної роботи, до
уроків у шкільній майстерні не допускаються.
21

22. Використовувати інструменти та матеріали обережно та
бережливо, тільки за призначенням.
Під час перерви слід виходити з майстерні.
Після закінчення роботи прибрати своє робоче місце.
УРОК № 2
Коновал О.А,
вчитель трудового навчання
Нетішинської ЗОШ І-ІІІст. №4, 9
тарифний розряд, стаж роботи 10
років.
Тема: Процес розмічання заготовок на листовому металі.
Мета.
Освітня: формувати знання про призначення інструментів для
виконання розмічання тонколистового металу та дроту; навчити
прийомів виконання даної слюсарної операції із дотриманням
правил безпечної праці;
розвиваюча: розвивати інформаційну культуру та розвивати
логічне мислення, моторику рухів;
виховна: виховувати самостійність у роботі та повагу до прав на
інтелектуальну власність; виховувати дбайливе ставлення до
обладнання та інструментів; виховувати акуратність і старанність;
розвивати уяву.
Базові поняття: розмічання, базова сторона, кутник.
Обладнання: правильна плита, рисувалка, лінійка слюсарна,
кернер, циркуль слюсарний, кутник, плакат на пропоновану
тему, технологічна картка виробу.
Очікувані результати навчальної діяльності: сформовані
уявлення про призначення інструментів для виконання розмічання
тонколистового металу та дроту; прийоми виконання даної
слюсарної операції із дотриманням правил безпечної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма уроку: комбінована.
22

23. Місце уроку в навчальній темі: поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивний:
а) словесний: бесіда, розповідь, робота з підручником,
ланцюжкове читання з поясненням, повідомлення учнів.
б) наочний: демонстрації, ілюстрації, моделювання
2. Репродуктивний.
3. Проблемно-пошуковий:
а) вирішення проблемних запитань, відгадування загадок;
б) активізація уваги та мислення;
в) рольова ігра, моделювання
4. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
ХІД УРОКУ.
І. Організаційний момент. (рольова гра)
На великих підприємствах – заводах, фабриках перед
виконанням серйозної роботи директор проводить селекторну
нараду, на якій називає кожного керівника підрозділу а він
звітується про готовність до виконання завдань. Роль директора на
нашій уявній нараді буде виконувати староста класу (вчитель
називає). Він проведе перекличку і призначить чергових. Під час
переклички ви говорите «Я до роботи готовий, або не готовий (і ми
вияснимо, як вийти з цієї ситуації)
– Перевірка присутніх;
– Призначення чергових.
ІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності.
Відгадування загадок:
Хоч зубата, та не вилка,
Дерево пиляє...
***
В стіну ужене гвіздок,
Не цеглина –
***
Листя виберуть з землі,
Не лопата, а...
***
23

24. Нагостри його і ріж -
Все поділить рівно...
***
З гострим лезом, не задира,
Нарубає дров...
Ось ви і пригадали деякі інструменти, якими користується людина.
Сьогодні винавчитеся працювати з новими інструментами.
Розповідь з демонстрацією готових виробів.
Учитель демонструє учням іграшки, інструменти і розповідає,
що для якісного виконання виробу однією з найважливіших умов
є коректне перенесення зображення майбутньої деталі з
графічної роботи на заготовку. Демонструє фотографії
конструкторських відділів, и роботу креслярів. Учні розглядають
зразки креслень.
III. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів
(методом бесіди з’ясовують питання):
1. Що таке креслення?
2. Для чого потрібно виконувати розмічання?
3. Чому ми повинні використовувати відповідний інструментарій?
IV. Повідомлення теми, мети уроку.
Сьогодні ми будемо працювати з тонколистовим металом та
дротом.
Ви навчитеся прийомам виконання роботи слюсаря з розмічання
тонколистового металу та дроту; познайомитеся з інструментами,
якими можна працювати по металу.
Тема уроку «Процес розмічання заготовок на листовому металі».
(учні записують тему уроку в зошити)
Ця робота небезпечна, тому потрібно вивчити правила техніки
безпеки при роботі зі слюсарними інструментами.
Вчитель роздає тексти інструкцій з правилами ТБ. Учні читають
ланцюжком і пояснюють текст.
V. Вивчення нового матеріалу.
Робота з текстом з елементами бесіди.
Учні читають текст підручника, вчитель пояснює значення:
24

25. «На виробництві переважна більшість матеріалу надходить на
обробку у вигляді заготовок. Підбираючи заготовку для розмічання
розгортки, необхідно:
а) встановити придатність заготовки для виготовлення з неї виробу
(перевірити розміри з урахуванням припусків на обробку);
б) перевірити, цілісність заготовки ( тріщини, надломи,... )
в) підготовити заготовку до розмітки (очистити від бруду та іржі
металевою щіткою або наждачним папером).
Заготовку треба спочатку розмітити, тобто накреслити на ній у
натуральну величину осьові і контурні лінії майбутнього виробу.
Розмічати треба точно й акуратно, бо від цього залежить якість
виготовленого виробу.
Ви вже вивчали такі інструменти для розмічання металів як
лінійки, кутники, рисувалки (мал.1в). Рисувалки виготовляють з
твердої сталі і добре загострюють. Діаметр їх 3—5 мм.Вчитель
демонструє інструменти, учні записують їх назви у зошити.
Пояснення.
Розглянемо тепер такі інструменти для розмічання металів, як
слюсарний циркуль і кернер. Учні розглядають малюнки, вчитель
демонструє інструменти та пояснює їх роботу. При розмічанні за
допомогою розмічального циркуля креслять різні кола і дуги.
Кернер — це стальний стержень діаметром 8—13 мм із
загостреним кінцем. Він призначений для нанесення на заготовці
невеликих заглиблень - лунок в центрі намічених отворів і на
лініях розмітки.
Сьогодні професія слюсаря дуже важлива. Багато підприємств
шукають не юристів чи інженерів, а грамотних слюсарів, які
можуть виготовляти власними руками деталі. З одним і з таких
слюсарів я недавно познайомилася. І ось що він мені розповів:
«Для розмічання треба приготувати інструменти та заготовки
для виготовлення деталі. Уважно вивчити креслення визначити за
товстими лініями контури деталі і перевірити, чи проставлені всі
потрібні розміри. Прочитати розміри довжини і ширини деталі.
Оглянувши і вимірявши заготовку, визначити, чи придатна вона
для виготовлення деталі, чи ні. Розміри заготовки повинні бути з
припуском на обробку. Припуск - шар матеріалу, який знімають
25

26. під час обробки заготовки. Іноді, щоб краще були помітні лінії
розмітки, поверхню металу покривають лаком або фарбою.»
А тепер запам’ятайте правила розмічання виробу на металі.
Розмічати треба економно, щоб якнайменше витрачалось металу на
виготовлення виробів тому що, це зменшує їх і є одним з
найважливіших аспектів під час обґрунтування вибору об’єкта
праці.
Демонстрація з поясненням. Розмічаючи той чи інший виріб, на
заготовці вибирають місце для базової лінії, від якої будують
контури виробу. Якщо заготовка має рівні кромки, то одну з них
беруть за базову лінію і тоді розмічають від цієї кромки.
Наприклад, треба розмітити прямокутник для побудови коробки
або совка.
Мал.2. Розмічання: а – по
лінійці; б – по лінійці та
трикутнику; в – по шаблону
Розглянемо три можливі випадки розмічання залежно від форми
даної заготовки.
Перший випадок. Заготовка має дві рівні кромки, розміщені під
прямим кутом одна до одної. Взявши за базові лінії кромки,
відкладають ширину розгортки прямокутника і її довжину. Потім
будують дві протилежні сторони прямокутника.
Другий випадок. На заготовці є одна рівна кромка, яку беруть за
базову лінію. На цій кромці відкладають розмір однієї із сторін
прямокутника і до неї добудовують весь прямокутник.
Третій випадок. Усі кромки заготовки нерівні. Проводять
посередині заготовки лінію, яка буде базовою. На цій лінії
відкладають довжину прямокутника. За допомогою кутника
проводять лінії під прямим кутом до базової лінії. На цих лініях
відкладають розміри сторін прямокутника, та замикають контур.
Часто розмітку на металі виконують за шаблоном, який можна
вирізати з цупкого паперу або картону. Перевага такого методу
26

27. полягає у швидкості розмітки великої кількості однакових деталей,
що в свою чергу підвищує продуктивність праці за рахунок високої
ефективності трудової діяльності та зменшує собівартість
виготовленої продукції.
Шаблон виготовляють так: на картоні або на цупкому папері
креслять виріб або окремі його деталі і акуратно їх вирізують.
Готовий шаблон накладають на метал і обводять його контури
рисувалкою. На металі залишиться розмітка виробу.
VI. Практична робота
Вступний інструктаж
Виготовлення виробу за зразком (додаток 1)
Будь-який виріб із тонколистового
металу можна описати словами, однак
цього не достатньо для того, щоб його
виготовити. Необхідно мати технічний
рисунок, ескіз або креслення виробу, на
яких будуть вказані всі необхідні розміри
і матеріал, з якого потрібно виготовити
виріб.
Сьогодні ми починаємо виготовляти виріб за зразком. Спробуємо
виготовити об’ємний виріб із тонколистового металу, який буде
включати в себе усі технологічні операції, що сприятимуть
виробництву нашого продукту праці.
Завдання 1
Накреслити на аркуші паперу в клітинку розгортку об’ємного
виробу “Коробка для дрібних деталей”.
Вчитель дає заготовки розгорток виробу.
27

28. Завдання 2
Вирізати розгортку канцелярськими ножицями.
Поточний інструктаж.
Під час виконання завдання вчитель контролює роботу учнів, за
необхідності пропонує свою допомогу.
Заключний інструктаж.
VII. Підсумок уроку.
2014 рік проголошено роком Т.Г. Шевченка. Він писав:
Роботящим рукам
Перелоги орать,
Думать, сіять, не ждать
І посіяне жать
Роботящим рукам.
Добросердим-малим,
Тихолюбцям-святим,
Творче неба й землі!
Долгоденствіє їм
Аналіз виконаних робіт, відзначення кращих. Виставлення оцінок
за роботу на уроці.
Рефлексія
1. Що нового ви дізналися на уроці?
2. Чи можна скористатись отриманими знаннями у
повсякденному житті? Де, і за яких умов це може бути?
VIIІ. Домашнє завдання
Прочитати відповідний параграф підручника.
Підготувати інформацію про професію слюсаря
УРОК 5.
Тартачна Н.С.,
вчитель трудового навчання Нетішинської
ЗОШ І-ІІІст. №2, вища кваліфікаційна
категорія, стаж роботи 17 років.
28

29. Тема:
Вишивка як традиційний вид декоративно-ужиткового
мистецтва.
Мета.
Ознайомити з історією виникнення вишивки, як виду
декоративно-ужиткового мистецтва, видами вишитих виробів і
регіональними особливостями оздоблення виробів вишивкою,
знаками і символами в українській вишиванці (сонця, води,
берегині і продовження життя тощо).
Навчити розрізняти види вишивок за їх регіональними
особливостями.
Розвивати почуття патріотизму.
Виховувати почуття прекрасного, любов до народних традицій,
праці, повагу до людей праці, культуру праці.
Обладнання: зошит, олівець, чисті подвійні аркуші, кольорові
олівці, інструктивні картки, зразки вишитих виробів, ілюстрації,
малюнки вишитих виробів.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма уроку: комбінована.
Місце уроку в навчальній темі: поточний.
Методи і методичні прийоми:
2. Інформаційно-рецептивний:
а) словесний: бесіда, робота з підручником, повідомлення учнів.
б) наочний: ілюстрації, моделювання
2. Репродуктивний.
3. Проблемно-пошуковий:
а) вирішення проблемних запитань;
б) активізація уваги та мислення;
в) ділові ігри, моделювання
4. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Хід уроку.
І. Організаційний момент. (2-3 хв.). Добрий день, учні! Чи всі
присутні у класі? Чи готові до заняття. (відмічає відсутніх,
перевіряє готовність робочих місць та матеріалів)
ІІ. Актуалізація опорних знань.
29

30. 1. Бесіда.
1.1. Які визнаєте види вишитих виробів, що можуть прикрашати
оселю?
1.2. Що називається вишивкою?
1.3. Які тканини та нитки використовують для вишивання?
1.4. Загадка.
На полі я був синенький,
Край води я був біленький,
Опинився в човнику швиденькім,
Потім під ножиком гостреньким. (Льон).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Історія вишивки дуже давня. Вишивки були відомі ще в ІІ ст. до
н. е. Про вишивку на білій сорочці українців є звістка ХІ-ХІІ ст.
візантійських письменників. Ще в ХІ ст. на Русі існувала перша
вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха –
Ганною, дівчата вчились гаптувати золотом та сріблом.
З давніх часів вишивка набула великого поширення на Україні.
Вона є одним із видів декоративно-ужиткового мистецтва. Отже,
тема нашого уроку (оголошення теми).
Завдання уроку. Сьогодні ми познайомимося з історією
виникнення вишивки, розглянемо різні види вишитих виробів, я
навчу вас визначати, з якого регіону України походить вишивка,
розкрию таємницю знаків і символів сонця, води, берегині і
продовження життя тощо.
Урок наш буде незвичний. Ми з вами будемо писати книгу. У
кожного вона буде мати свій вигляд. А назва буде одна. У вас є
подвійні аркуші. Отже, підпишіть вашу першу книгу: «Вишивка як
традиційний вид декоративно-ужиткового мистецтва». (учні на
подвійних аркушах записують як назву книги тему уроку)
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Розділ 1 нашої книги буде мати назву «Історія народної
вишивки» (учні записують назву розділу). Я буду вам розповідати,
а ви прослухайте і зробіть короткий запис найцікавішої на ваш
погляд інформації. Розповідь.
30

31. Народна вишивка – поширений вид декоративно-прикладного
мистецтва, в якому орнамент виконується ручним способом на
різних тканинах та шкірі. Цей вид мистецтва виник дуже давно,
його корені сягають глибокої давнини, а його розвиток ніколи не
припинявся. Невідомі народні умільці виробляли різноманітні
техніки вишивання, які згодом стали традиційними, передавались
із покоління в покоління і через століття дійшли до наших часів.
Виникла вишивка ще в глибоку давнину. Археологічні знахідки
свідчать, що найдавніший одяг людей, які жили на території нашої
країни, оздоблювали намистинками із бивня мамонта. Пізніше
почали використовувати металі нашивки – золоті, срібні. Бронзові.
За часів Київської Русі мистецтво вишивки досягло великого
розквіту. В Андріївському монастирі в Києві була створена школа,
де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом. Вчитель
дає 1 хвилину для аналізу і запису учнями інформації.
Ручною вишивкою здавна оздоблювали не лише одяг, а й інші
вироби, необхідні в побуті: рушники, доріжки, скатерті тощо.
Вишиванням в Україні займалися основному жінки. Воно було
одним із улюблених занять. Довгі осінні та зимові вечори дівчата
скрашували вишиванням, часто супроводжуючи його піснями.
Поганою нареченою вважалася та дівчина, яка не навчилася
вишивати змалку. Лише одних сорочок до весілля кожна
українська дівчина готувала собі кілька десятків. Сорочки мали
різне призначення: буденні, святкові, на весілля на жнива тощо. І
кожна сорочка – це довгі години кропіткої праці.
Жіночий одяг оздоблювали надзвичайно гарно. Вчитель дає 1
хвилину для аналізу і запису учнями інформації.
А тепер як справжні автори перевірте написане. (учні
перевіряють написані речення). Давайте порівняємо ваш текст з
текстом справжніх авторів підручника. (робота з відповідним
фрагментом параграфа підручника). Що б ви добавили до своєї
книги? Якими малюнками, фотографіями ви б ілюстрували свою
книгу? (учні називають)
Розповідь з ілюстаціями. Кожна місцевість і навіть окремі села
в Україні мають свої особливі традиції вишивання: перевагу
віддають тому чи іншому кольору, візерунку, техніці вишивання.
31

32. Для української народної вишивки найхарактернішими є
геометричні, рослинні, зооморфні (зображення тварин) та
антропоморфні (зображення людини
) мотиви.
Прикрашаючи сучасний одяг чи
інші елементи побуту (подушки,
серветки, доріжки тощо), широко
використовують чудові традиції
української народної вишивки.
Народна вишивка має широке
застосування. Вишивкою
прикрашалися рушники, підзори,
скатертини, сорочки, верхній одяг,
головні убори, хустки і т.д.
Існує припущення, що вишивкою
прикрашалися ті частини одягу, через які, за уявою наших предків,
злі сили могли дістатися до тіла людини. Звідси й основне
значення вишивки в давнину –
охоронне, охоронним візерунком
вишивались воріт, манжети, поділ,
розріз горловини. Саме тканина
вважалася непроникною для злих
духів, тому що в її виготовленні
брали участь предмети рясно
забезпечені заклинальним
орнаментом. Вчитель дає 1 хвилину
для аналізу і запису учнями
інформації.
Вишивка виконувалась в
основному нитками червоного
кольору. Відтінки його різноманітні:
червоний, смородиновий, малиновий, вишневий, цегляний.
Шви, якими виконанні старовинні вишивки, рахункові.
Найбільшого поширення набули такі рахункові шви, як "розпис",
"набір", "лічильна гладь".
32

33. Вишивка – класичний вид українського мистецтва, що
розкриває невичерпне багатство творчих сил народу, вершин його
мистецького хисту. Вчитель дає 1 хвилину для аналізу і запису
учнями інформації.
Розділ 2 нашої книги буде мати назву «Види вишитих виробів»
(учні записують назву розділу).
Для того, щоб ваша інформація була більш повною запрошую
до слова учнів, які працювати над дослідницькими проектами, а ви
прослухайте і зробіть короткий запис найцікавішої на ваш погляд
інформації. (презентація учнівських проектів може бути такого
плану: виступ з повідомленням, демонстрація ілюстрацій до теми.
1. Зразок виступу:
Народне вишивання – живе мистецтво, яке постійно
розвивається, це величезне багатство, створене протягом віків
тисячами безіменних талановитих народний майстрів. Наше
завдання – не розгубити його, а передати це живе іскристе диво
наступним поколінням.
На Україні вишивка відома з давніх часів і набула великого
поширення. Крім основного призначення – прикрашення одягу та
інтер′єрно-обрядових тканин, вишивка може бути і самостійним
твором (панно, картина, портрет), вишита серветка, сорочка,
скатертина, подушка, вишитий рушник.
Вчитель дає 1
хвилину для аналізу
і запису учнями інформації.
33

34. 2.Зразок виступу: Види вишитих виробів.
Український рушник – старовинний оберіг дому, родини.
Рушник – невід'ємна частина нашого народного побуту. Він
символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх
дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник щедро
простелений близьким і далеким друзям, гостям. В Україні відомо
понад 40 видів рушників. Це утирачі та стирачі, божники,
плечовими, весільні, кілкові, подарункові, "хліб-сіль", "на поле", " до
армії" та багато інших.
Серветка – неодмінний предмет сервірування столу. Адже без
серветки неможливо дотримуватись чистоти та охайності за
столом. Полотняні серветки – винахід римлян. Вони спочатку
були виключно іменними і прикрашалися вишитими вензелями з
ініціалами господарів.
Звичай користуватися серветками був заведений Петром І.
поступово вони стали атрибутом приданого нареченої,
предметом, що демонструє мистецтво вишивки.
34

35. Розділ 3 нашої книги буде мати назву «Традиційні види
рукоділля і декоративно-ужиткового мистецтва. (учні записують
назву розділу) Розповідь, перегляд авторських творчих робіт
Вишивка – класичний вид українського народного мистецтва.
Декоративне оздоблення вишитого одягу та предметів побуту
тісно пов’язане з побутом і працею людей, природою, з історією та
культурними особливостями епохи і різних періодів розвитку країн
і народів. У його основу покладено художні смаки та уявлення,
національні мотиви та самобутність, колорит і майстерність, що
властиві народній творчості.
Вишивка є одним із видів декоративно-ужиткового мистецтва.
Вироби, оздоблені вишивкою, створені творчо, з любов'ю. Вони
супроводжують щоденне життя людини, роблять її побут
зручнішим, красивішим.
У кожному домі є вишиті серветки чи картини, подушка чи
скатертина і обов’язково вишитий рушник. Адже він –
старовинний оберіг дому та родини, атрибут народних свят:
весілля, хрещення, зустрічі та проводів гостей.
Вишивка – це духовний символ народу, рідного краю,
батьківської оселі, тепла материнських рук.
35

36. Що б ви ще добавили до цієї інформації? Якими малюнками,
фотографіями ви б ілюстрували свою книгу? Які вишиті роботи є у
вашій оселі? Хто їх вишивав? (учні розповідають)
Розділ 4 «Регіональні особливості оздоблення виробів
вишивкою» (учні записують назву розділу) Бесіда, робота з
текстом, перегляд творчих робіт різних регіонів, складання
таблиці, аналіз і запис інформації у «саморобну книгу».
Відповідно до етнографічних особливостей вишивки виявляють
чимало регіональних
відмінностей.
Українські вишиванки
мають один спільний
для всіх земель стиль,
так що їх неважко
розпізнати серед
вишиванок інших
народів – слов'янських і
неслов’янських.
Готуючись до
сьогоднішнього уроку,
я спілкувалася з вчителем історії. Він передав кожному з вас ділову
записку. Я її розмножила і тепер ви можете познайомитися з її
змістом. Давайте вголос прочитаємо текст записки (ланцюжкове
читання тексту
вголос:
«Древні вишивки,
звичайно одного
кольору, відомі були на
Поліссі, Волині й
Бойківщині. Строго
геометричні узори
поширені на
Гуцульщині, Поділлі,
Полтавщині. Сильно
стилізовані рослинні
мотиви властиві для
36

37. Побужжя, Волині, Поділля, Буковини. Більше рослинного
характеру з натуралістичним і мальовничим трактуванням
мають вишивки Київщини, Полтавщини. Мережка і загалом
ажурні вишивки відомі на Полтавщині, середньому Поділлі й
Покуті.
Кольори української вишиванки загалом відомі в обмеженій
кількості і гармонійних поєднаннях. Найбільше уживані чорна та
червона барви або чорна червоногаряча і жовта. Часом
залучають також зелену і синю. Рідко вживаються срібна,
золота і сірі нитки. Взагалі багатство барв збільшується з
півночі на південь, спеціальні мотиви вишивання для чоловічих
сорочок, інші – для жіночих і дитячих. Різні мотиви для людей
старших і молодших, відмінні мотиви і барви для рушників та
обручів, для речей буденних, весільних та шлюбних.»
Давайте за даним текстом складемо собі табличку-таємничку, за
якою ми будемо відгадувати походження вишиванок. (заповнення
таблиці)
Регіон України Особливість кольорів та узорів
Розгляд вишитих робіт різних регіонів України. Учні
визначають їх походження, аргументують.
37

38. Вчитель коректує відповіді учнів, узагальнює:
Споконвічні болота і ліси українського Полісся, його
ландшафти та клімат, віддаленість від промислових і культурних
центрів зумовили зображення найдавніших елементів у народному
мистецтві. Вишивка цього регіону проста й чітка за композицію.
Домінуючим є геометричний орнамент.
Переважає червоний або вишневий колір, який часом
доповнюється синім або чорним.
Класичною технікою Поділля є "низь", яку виконували
червоними і чорними кольорами. Стібки лягають густими
насиченим лініями геометричного орнаменту.
Для Слобожанщини характерні багатокольорові орнаменти, що
виконуються технікою дрібного "хрестика" і "півхрестика",
"гладдю". Переважає червоний колір. Орнаменти, здебільшого,
вишивають грубою ниткою.
Наддніпрянщина характеризується ніжною гамою, побудованою
на вишуканому поєднанні білого та м'яких пастельних кольорів.
Розділ 5 нашої книги буде мати назву «Знаки і символи в
українській вишивці» (учні записують назву розділу). Розповідь,
аналіз і запис учнями інформації.
З давніх-давен людина використовувала різноманітні графічні
символи. Численні знаки на стінах печер і на речах побутового
38

39. призначення (предметах, які дійшли до нас з глибини віків)
свідчать про те, що людина могла лаконічно, за допомогою
графічного символу, виразити складні поняття. З'явилися знаки, які
символізують сонце, місяць, воду, дерева і рослинність. В основі
виникнення таких знаків-символів лежать спостереження за
довколишнім світом, тому в орнаментах різних народів є багато
ідентичних мотивів, що ґрунтуються на цих символах і пройшли
певну еволюцію.
Свої поняття про світи людина висловлювала умовними
знаками: пряма горизонтальна лінія означала землю, хвиляста
горизонтальна – воду, вертикальна лінія перетворювалася у дощ,
сонце зображувалося хрестом. З цих символів і їх поєднань і
виникав візерунок.
Прадавній хлібороб наділяв природні явища діями, почуттями,
властивими живим істотам, зодягнув їх у форму птахів, тварин,
фантастичних істот. Таким чином людина висловлювала свої
уявлення про світ і образах. Йшли століття, вишивка не зникала, а
переходила з покоління в покоління.
39

40. Розгляньте фотографії рушників. Які узори ви бачите? Що
вони означають? Для яких цілей міг би використовуватися
рушник?
Учні розглядають фотографії рушників. Пояснюють значення
узорів. Вчитель узагальнює:
Сонце здавна шанувалося усіма землеробськими народами. "Не
земля родить, а небо", – говорить прислів’я.
Сонце у вигляді круглих розеток, ромбів можна знайти у різних
народної творчості.
Селянин споконвіку жив землею. Землю, її родючість він
пов'язував з образом матері. Жіноча фігура – це божество, що
виражає вірування про землю, яка родить і жінку – продовжувачку
роду. Називають цей образ по-різному: Рожаниця, Берегиня,
Велика Богиня Землі, родючості.
Сонце часто зображується восьмипелюстковою розеткою чи
квіткою, а знак води нагадує згорнутого вужа.
Символ Берегині. Її створив народ такою загадковою,
багатоликою та могутньою казковою квіткою, що тримає в собі
материнську силу жінки.
Хвиляста лінія – знак Води. Дощ зображується вертикальними
лініями, річки, підземні води – горизонтальними.
Заключний 6 розділ вашої книги буде називатися «Намистинки-
цікавинки». Сюди ви помістите те, що найцікавіше для кожного з
вас. Це можуть бути малюнки, вірші, цікаві факти, або просто своє
враження від побаченого і почутого.
Щоб вам було більш зрозуміло, що саме слід поміщати в
останній розділ, я запросила на урок гостю – вашу ровесницю з
паралельного класу. Як гарні господарі, ми будемо чемними і
уважно ставитемося до неї, тим більше що саме вона стала
найкращим автором книги, зробленої своїми руками. Отже, розділ
«Намистинки-цікавинки» (вчитель представляє учня, який
демонструє фотографії сімейних оберегів) Учень розповідає, як
створити обереги своїми руками.
Створюючи обереги, треба дотримуватись деяких правил.
Правило перше. Обереги не можуть бути виготовлені для себе.
40