Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (19)
Similar to Newsletter 15 11-2017(84-21)
Similar to Newsletter 15 11-2017(84-21) (14)
More from cacds_ukraine
More from cacds_ukraine (20)
Newsletter 15 11-2017(84-21)
- 1. Безпековий огляд ЦДАКР № 21 (84) 15 листопада 2017 Редакційна колегія Зміст
- 2. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2017 2 Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України. Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України. Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади. @2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР Редакційна колегія: Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Члени Редакційної колегії: Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.) Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно- консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпеки Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпеки Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review» Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпеки Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.) Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
- 3. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2017 3 ЗМІСТ Загальні оцінки У дзеркалі експертноі думки Аналітичні розробки Основні виклики та ризики для України у першій половині листопада 2017 року Вооружённые силы Румынии и проблемы их перевооружения Створення в Україні вітчизняного прототипу американської агенції DARPA – експертна оцінка ЦДАКР DARPA – наука на службі національної безпеки Эволюция поля боя и современные вооруженные конфликты
- 4. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2017 4 Фахівці Центру досліджень ар- мії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпе- ки і оборони першої половини лис- топада 2017 року. Законопроект національного значення Вже найближчим часом списи українських політиків знову поле- тять в сторону законопроекту №7163 «Про реінтеграцію Донбасу». Перше читання, яке проходило 6 жовтня, супроводжувалось усіма традицій- ними «атрибутами» законотворчого процесу по-українськи – штовхани- ною, блокуванням президії, димови- ми шашками та мітингом під стіна- ми парламенту. Попри биття горщиків у Верхо- вній Раді, схвалення даного зако- нопроекту матиме позитивний ефект у контексті зміцнення пози- цій Києва у переговорному процесі щодо врегулювання питання Дон- басу та справах проти РФ, які роз- глядає міжнародна Феміда. До клю- чових аспектів даного правового акту фахівці ЦДАКР зараховують: • Визначення ОРДЛО тимчасово окупованою територією та закріплення на законодавчому рівні правового статусу відповідних районів; • Визнання Росії країною- агресором (Рада ухвалила поста- нову про визнання РФ країною- агресором ще в січні 2015 року, однак даний акт має ненорма- тивний характер); • Закріплення Україною своєї позиції щодо тимчасово окупо- ваних територій, що, зокрема, передбачає зняття з себе будь- якої відповідальності за дії Росії на території непідконтрольних Києву районів; • Усунення правових протиріч в управлінні силами АТО. Загальні оцінки Основні виклики та ризики для України у першій половині листопада 2017 року Схвалення даного законопроекту матиме позитивний ефект у контексті зміцнення позицій Києва у переговорному процесі щодо врегу- лювання питання Донбасу та спра- вах проти РФ, які розглядає міжнародна Феміда
- 5. 5 За оцінкою спікера Андрія Па- рубія друге голосування за багато- страждальний документ може від- бутися вже 16 листопада. Звісно, за умови, що напередодні профіль- ний комітет Верховної Ради встиг- не завершити роботу над усіма по- правками.Атакихуженазбиралось близько двох тисяч (!). Цілком очі- кувано серед них знайшлось місце ініціативам, що розмивають зміст самого законопроекту. Наприклад, секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони, де- путат від БПП Іван Вінник ініцію- вав включення у відповідний зако- нопроект норму про розрив дипломатичних відносин із Росією. Та обставина, що з цією жорсткою пропозицією виступив представ- ник президентської сили, в той час як більшість фракції і сам гарант (на зустрічі з нардепами «Солідар- ності» Порошенко відкинув такий варіант) публічно виступають про- ти такого кроку, може свідчити про спробу перехопити інформаційний «пряник» у політсил, які критику- ють гнучку політику Банкової сто- совно врегулювання питання Дон- басу. Поза сумнівом, законодавці по- винні керуватись виключно націо- нальними інтересами, а не намага- тися сподобатись Берліну, Парижу чи Вашингтону. Однак, включення до тіла відповідного закону поді- бних поправок може стати ведме- жою послугою Україні. Суттєва де- формація вихідного тексту, який погоджувався з нашими західними партнерами і відповідає логіці полі- тико-дипломатичного процесу, зні- велює спільну стратегію Києва та Заходу щодо знешкодження агресії Кремля. При цьому варто зауважи- ти, що провал голосування за зако- нопроект №7163 не вплине на санк- ційну політику США та ЄС (чим Банкова полюбляє «лякати» неслух- няних нардепів), адже торговельні обмеження стали елементом гло- бального протистояння західної ци- вілізації і путінського режиму, в якому наша країна - лише один з пазлів геополітичної мозаїки. Втім, за оцінкою ЦДАКР, проти- стояння довкола законопроекту «Про реінтеграцію Донбасу» не стане каталізатором масштабних суспільних виступів, які могли б дестабілізувати нинішню крихку конфігурацію українських владних еліт. До речі, це твердження неопо- середковано підтверджує та обста- вина, що акції громадського опору, які опозиція ініціювала в середині жовтня, вичерпали свій протест- ний імпульс, так і не мобілізував- ши «вулицю» на супротив, достат- ньо масовий для того щоб влада відчула реальний дискомфорт. Криміналізація суспільства – новий вимір гібридної війни Початок листопада засвідчує тенденцію до погіршення криміно- генної ситуації в країні. Підтвер- Законодавці повинні керуватись виключно національними інтересами, а не намагатися сподо- батись Берліну, Парижу чи Вашинг- тону
- 6. 6 дженням цієї тези стала нова серія замовних вбивств, які сколихнули Україну невдовзі після розстрілу авто добровольців Осмаєва та Оку- євої і теракту поблизу телеканалу Еспресо. Географія останніх гучних інцидентів доволі широка – Харків, Одеса, Сєвєродонецьк. В ряді випадків нитки ведуть безпосередньо до Росії. Завдяки розгалуженій агентурній мережі Кремль цинічно використовує реа- лії воюючої країни, зводячи рахун- ки з політичними опонентами в українському тилу. Відтак експерти ЦДАКР констатують, що практика терактів, направлених проти пра- цівників органів безпеки, ветера- нів добровольчих батальйонів та державних діячів, стала елементом гібридної агресії Росії в Україні. Мета Кремля очевидна – деморалі- зувати органи правопорядку да дискредитувати їх в очах суспіль- ства. Однак успіх ворожої стратегії залежить лише від ефективної ро- боти українських правоохоронців та спецслужб. Сьогодні ж спостері- гається ситуація, коли більшість подібних злочинів залишаються нерозкритими. Відповідно під во- гонь критики громадськості потра- пляють реформи, проведені в без- пековій сфері держави, що, у свою чергу, підриває опірність силових структур перед дезінформаційни- ми провокаціями Росії. Отож, попри зовнішні впливи, витоки проблеми мають внутріш- ньоукраїнський характер. Об’єктивною причиною зростання рівня злочинності залишається фактор війни. При цьому ЦДАКР звертає увагу на брак системної ро- боти держави у сфері соціальної адаптації вчорашніх учасників АТО, які під тиском фінансових не- гараздів часто поповнюють лави кримінальних структур. У цьому зв’язку доцільно навести слова ке- рівника Офісу уповноваженого президента з питань реабілітації учасників антитерористичної опе- рації Наталії Зарецької: «У цьому році програма ще не запрацювала насправді. Психологічна реабіліта- ція надавалася тільки протягом січня і лютого, коли був продовже- ний механізм попереднього року. На сьогодні психологічна реабілі- тація учасників АТО в Україні вза- галі не проводиться». Щодо перспектив миротворчої місії на Донбасі Тим часом «локальним піком» збройного протистояння в зоні АТО на початку листопада стала ніч з 5 на 6 жовтня. В цілому ж бо- йова обстановка в зоні конфлікту залишається перманентно напру- женою. Це підтверджує та сумна обставина, що за даними міжна- родних спостерігачів у поточному році кількість жертв серед цивіль- ного населення на Донбасі вже пе- ревищила аналогічні цифри за 2016 рік і на сьогодні складає більше 420 Спостерігається ситуація, коли більшість подібних злочинів залиша- ються нерозкритими. Відповідно під вогонь критики громадськості потрапляють реформи, проведені в безпековій сфері держави, що, у свою чергу, підриває опірність силових структур перед дезінформаційними провокаціями Росії
- 7. 7 осіб. Така невтішна статистика має спонукати наших західних партне- рів активніше тиснути на Росію в питані розміщення миротворців на території тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. Нещодавно міністр закордон- них справ України Павло Клімкін зазначив, що текст резолюції щодо миротворчої місії ООН на Донбасі «фактично готовий».За словами дипломата документ є результатом спільної роботи США, ФРН та Франції. Ця заява пролунала після того як в американську пресу про- сочилися слухи про те, що Вашинг- тон найближчим часом запропонує Росії план з розміщення 20 тисяч миротворців ООН на всій терито- рії конфлікту в Україні. Вочевидь, деталі пропозиції в понеділок об- говорили спецпредставник Держ- депу США по Україні Курт Волкер і помічник президента РФ Владис- лав Сурков. В той же час на даному етапі пе- реговорного процесу від такої «човникової дипломатії» Росії та США навряд чи варто чекати по- мітного прогресу. Вочевидь до пре- зидентських виборів в Росії (відбу- дуться 18 березня 2018) Кремль не піде на жодні поступки в даному питанні. Тому сьогодні мова йде про зондування позиції Росії щодо можливих компромісів у питанні розміщення миротворців на Дон- басі. Відповідно, західні партнери Києва в «Нормандській четвірці» не поспішатимуть з винесенням резолюції щодо миротворчої місії ООН, як би того не хотілось офі- ційному Києву. Справді, за ниніш- ньої диспозиції сторін конфлікту такий крок стане пострілом «в мо- локо». Усвідомлюючи це, США вус- тами Волкера запропонували Киє- ву «не висувати конкуруючу резолюцію», а «розпочати диску- сію» навколо проекту, який Москва направила в ООН на початку ве- ресня. Відтак спроба Клімкіна під- креслити, що відповідний доку- мент вийде з-під єдиного пера Києва, Вашингтону, Берліну та Па- рижу, спрямована на заспокоєння української аудиторії, мовляв ніхто не збирається домовлятись з Крем- лем за нашою спиною. Втім жодних передумов для цього немає – в останніх інтерв’ю та коментарях пан Волкер чітко окреслив позицію США, яка цілком узгоджується з баченням української сторони. Так, єдину альтернативу подальшій міжнародній ізоляції Росії амери- канський дипломат вбачає у виводі Кремлем його сил із Донбасу. Та- ким чином, передумовою для фак- тичного допуску Росії до змістов- ного наповнення ідеї миротворчої місії є вивід з Донбасу усіх «іхтам- нєтов». В той же час, з огляду на суттєві розбіжності у бачені функ- ціоналу гіпотетичної місії ООН між Москвою та іншими учасника- ми переговорів, а також враховую- Передумовою для фактичного допуску Росії до змістовного напо- внення ідеї миротворчої місії є вивід з Донбасу усіх «іхтамнєтов»
- 8. 8 чи логістичну складність розмі- щення контингенту миротворців ООН на окупованих територіях, іс- нує ймовірність повернення до іні- ціативи поліцейської місії ОБСЄ. Остання нині опинилась в тіні роз- мов про миротворців ООН. Але, за відсутності прогресу на рівні Рад- безу ООН, такий варіант може ста- ти тимчасовим компромісом. При цьому Україна повинна відстоюва- ти принципову позицію щодо не- допущення участі російських вій- ськових в миротворчих силах на Донбасі, незалежно від того, яка організація розкриє «парасольку» такої місії. ЄС дає поради Україні і створює оборонний союз Напередодні саміту Східного партнерства, що відбудеться 24 листопада в Брюсселі, Європарла- мент підготував звіт, який закли- кає до поглиблення відносин ЄС з Україною, Грузією та Молдовою. Таким чином в ЄС заговорили про створення формату «Східного партнерства +» для асоційованих країн із можливістю майбутнього членства в митному, енергетично- му та цифровому союзі Об’єднаної Європи. В документі також можна знайти заклик до решти інституцій ЄС «підтвердити, що угоди про асоціацію з Грузією, Молдовою і Україною не є кінцевою метою їх відносин із ЄС», а також «визнати європейські прагнення цих країн». В контексті практичної підтримки урядів трьох країн передбачається створення цільового фонду для України, Грузії та Молдови («Ці- льовий фонд є інструментом роз- витку швидкого і гнучкого реагу- вання ЄС на кризові та посткризові ситуації. Він об’єднав би ресурси від державних та приватних доно- рів для інвестицій у проекти, спря- мовані на поліпшення соціально- економічних структур»). З огляду на інтенсифікацію еко- номічного діалогу між Україною та ЄС в рамках програм Східного партнерства тема боротьби з ко- рупцією в нашій державі стає пред- метом обговорення на різних май- данчиках європейської політики. Приміром, представник Міжнарод- ного валютного фонду в Україні Йоста Люнгман нещодавно оцінив втрати України від корупції у 2% ВВП. В той же час, голова делегації Європарламенту до парламентсько- го комітету асоціації ЄС-Україна Даріуш Розаті на форумі Світового конгресу українців вказав на такі сфери, що, на його думку, потребу- ють нагального реформування - су- дова гілка влади, антикорупційні інституційні засади, зокрема анти- корупційний суд, земельна рефор- ма та приватизація державних під- приємств. На необхідність створення в Україні Агентства з управління проектами щодо залу- чення західних інвестицій вказує глава МЗС Литви Лінас Лінкявічус.
- 9. 9 У першій половині листопада в ЄС не тільки поради Україні розда- вали, але й взялися за реформу власної системи безпеки. 13 листо- пада, міністри закордонних справ і оборони 23 країн Союзу підписали європейський оборонний пакт – «Угоду про постійну структурова- ну співпраця в Європі» (PESCO). Йдеться не йде про створення аналогу НАТО. Навпаки, а словами верховного представника Євро- пейського союзу із питань закор- донних справ Федеріки Могеріні, PESCO дозволить посилити роботу Північноатлантичного альянсу: «Ми маємо кращі можливості дія- ти там, де потрібна не чиста вій- ськова участь». Таким чином, осно- вна ідея співпраці - підвищити ефективність завдяки спільному виконанню того, що кожна з країн зараз робить самостійно. В той же час, участь у проектах кожної краї- ни є добровільною. За даними Financial Times, фор- мально проект буде запущено на саміті Євросоюзу в грудні ниніш- нього року. Як зазначає видання, можливість участі в PESCO держав, що не входять до ЄС (в першу чергу це стосується Британії чи Норве- гії), ще тільки належить обговори- ти. Окрім того, в доповнення до PESCO, Балтійські держави вима- гають подальшого зміцнення співпраці, а саме підписання вій- ськового аналога громадянської Шенгенської угоди про спрощений перетин кордонів всередині Євро- пи військовими з’єднаннями та технікою. США не забули про Україну в оборонному бюджеті На початку цього місяця про- фільні комітети обох палат Конгре- су США узгодили щорічний Акт про Національну оборону (National Defense Authorisation Act) - обов’язковий до прийняття доку- мент, який визначає політику і бю- джет Пентагону на наступний фінансовий рік (який почався в США 1 жовтня). Серед іншого, в ньому зазначається, що Вашингтон стурбований «дезінформацією, пропагандою, кібератаками, втру- чанням у вибори» і «гібридними військовими операціями», які про- водить Москва. Відповідно Акт про Національну оборону забороняє інвестиції в двостороннє військове співробітництво Вашингтона з Мо- сквою і передбачає підготовку що- річних звітів Держдепу і Пентагону про «стратегії російської інформа- ційної війни». В документі передбачено виді- лення 4,6 млрд дол для захисту єв- ропейських союзників Вашингтону в рамках «протидії російській агре- сії. У тексті, опублікованому на сайті Комітету з питань збройних сил Сенату США, 4,6 млрд долл. згадуються «підвищена військова активність РФ в Арктичному регіо- ні і Середземному морі, а також по- «Протидія агресії з боку Росії» проходить в документі окремою статтею
- 10. 10 рушення Москвою Договору про ліквідацію ракет меншої та серед- ньої дальності і Договору про від- крите небо. «Протидія агресії з боку Росії» проходить в документі окремою статтею. У ній передбачено, зокре- ма, виділення 100 млн долл. Литві, Латвії та Естонії і 350 млн долл. Україні. Однак у пояснювальних матеріалах до Акту про Національ- ну оборону уточнюється, що до того часу, поки Київ не почне про- водити «інституційні реформи в оборонній сфері», ця сума буде удвічі менше - 175 млн долл. Про- ект закону також санкціонує на- дання Києва летальних озброєнь оборонного характеру та кошти на реабілітацію наших поранених вій- ськовослужбовців у медичних установах Америки, навчання та підготовку українських медичних фахівців у цій сфері. Важливо зау- важити, що даним Актом вперше пропонується надати Україні такі оборонні засоби: радіолокаційні засоби протиповітряної оборони та спостереження за надводною си- туацією; військово-морські проти- мінні засоби; кораблі прибережної дії та берегової охорони. Виклики в енергетичній сфері В енергетичному секторі на ува- гу заслуговують два елементи, які тісно пов’язані між собою. Пер- ший, це затягування Адміністраці- єю президента з формуванням кон- курсної комісії, яка покликана обирати кандидатури на заміну членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Станом на се- редину листопада, з семи членів ре- гулятора, свої обов’язки виконують четверо, а 26 листопада спливає термін повноважень ще двох. Це означає, що після цього терміну НКРЕКП втратить можливість приймати рішення. ЗУ «Про НКРЕКП» прийнятий минулоріч- ною осіню встановлює процедуру визначення нових членів, яка може тривати більше 100 днів. У резуль- таті, як мінімум, до кінця лютого– початку березня 2018 року, регуля- тор не зможе приймати законних рішень через відсутність кворуму. Буде призупинено видачу ліцензій, а також регуляторних актів необ- хідних для імплементації законів про ринки природного газу та елек- троенергії. Відповідно старт проце- дури відбору членів НКРЕКП на- брав крайньої актуальності. Проте навіть не це виглядає найбільшою загрозою. Річ у тім, що дві вакансії в НКРЕКП можна було заповнити вже з кінця травня, а ще одна взагалі чекає на заміну вже понад рік. Є підстави вважати, що затягування з запуском процесу вибору нових членів має на меті до- ведення до ситуації, коли конкурс- на комісія обиратиме від разу п’ятьох членів НКРЕКП. А це ство- У результаті, як мінімум, до кінця лютого–початку березня 2018 року, регулятор не зможе приймати законних рішень через відсутність кворуму
- 11. 11 рює ширшу можливість до компро- місу щодо кандидатур між зацікав- леними гравцями – в першу чергу АП та олігархічними осередками (за умовною схемою – «кожному по члену»). Все це породжує ризик ре- дукції політичної та бізнесової не- залежності регулятора, досягнення якої було найважливішою цілю ЗУ Про НКРЕКП (принаймні офіцій- но). Варто нагадати, що реформа регулятора є одним із трьох фунда- ментів (поруч зі згаданими ЗУ Про ринок природного газу та ЗУ Про ринок електричної енергії) реформ в енергетиці. Немає сумнівів, що спроби досягнення компромісу по- літичних та бізнесових еліт у ході виборів членів регулятора, обер- нуться деформацією одного з клю- чових пунктів реформи і будуть міцним сигналом для міжнародної спільноти про її гальмування. Другий виклик пов’язаний з першим і стосується наслідків за- тяжного конфлікту між керівни- цтвом Нафтогазу та КМУ щодо пи- тання відокремлення оператора ГТС. Є явні ознаки того, що роз- біжності обох осередків виходять за допустимі рамки, що може за- вдати шкоди самій реформі. Акту- альність цього питання збільшує факт, що баталія за долю газопро- воду Nord Stream-2 увійшла у вирі- шальну фазу, що повинно заохочу- вати Київ до реальних кроків з реформування сектора і демон- страції європейським і американ- ським партнерам надійності та привабливості «українського» маршруту транспортування росій- ського газу. Причому ефективність у процесі відокремлення оператора ГТС для Заходу є в цьому випадку одним із ключових індикаторів прогресу України. Можливо най- вищий час Президенту втрутитися у конфлікт КМУ і Нафтогазу. Та- кож здається, що системного вирі- шення вимагає питання ширшого координування енергетичних ре- форм. За доцільне слід визнати створення додаткової платформи з визначення подробиць реформи в структурі РНБОУ. У протилежно- му випадку, може виникнути ситу- ація, коли за короткий проміжок часу кілька ключових напрямків енергетичної реформи зазнають фіаско, що завдасть сильного удару по репутації країни. Немає сумнівів, що спроби досягнен- ня компромісу політичних та бізне- сових еліт у ході виборів членів регулятора, обернуться деформа- цією одного з ключових пунктів реформи і будуть міцним сигналом для міжнародної спільноти про її гальмування Також здається, що системного вирішення вимагає питання шир- шого координування енергетичних реформ. За доцільне слід визнати створення додаткової платформи з визначення подробиць реформи в структурі РНБОУ
- 12. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2017 12 Переважна більшість фахівців у сфері безпеки, оборонної промисло- вості та економіки переконані, що створення в Україні вітчизняного прототипу Агентства передових обо- ронних дослідницьких проектів (DARPA) США може мати позитив- ний вплив на розвиток технологій, а у перспективі, й на розвиток усієї економіки. Для цього є низка переду- мов: 1) наявність високотехнологіч- них шкіл у сферах оборони та по- двійногопризначення;2)необхідність технологічних переваг ЗСУ та інших збройних формувань держави; 3) важливість високотехнологічного експорту на світовому ринку озбро- єнь та закріплення іміджу України як високотехнологічної держави. При цьому переважна більшість учасників обговорення вказує на доцільність модерації технологіч- ного розвитку саме з боку держави, однак водночас і на неприпусти- мості створення такого органу за принципом США – у підпорядку- ванні військового відомства, або у структурі ДК «Укроборонпром». Система відбору та державної під- тримки технологій має працювати прозоро, на принципах конкурент- ного відбору технологій за рахунок створення авторитетного науково- го та експертно-аналітичного су- проводження. При цьому, експертне середови- ще наполягає на необхідності вра- хування при реалізації владою Створення в Україні вітчизняного прототипу американської агенції DARPA – експертна оцінка ЦДАКР У дзеркалі експертноі думки Підготовлено Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння за результатами обговорень проблематики Експертною радою та у ході анонімного спілкування із фахівцями ДК «Укроборонпром», НІСД, Міноборони України
- 13. 13 України даного рішення низки ри- зиків. Перша група ризиків пов’язується із безпосереднім ви- значенням цілей та функцій даного органу. Зокрема, деякі фахівці вка- зують на необхідність створення концепції функціонування такої структури, де було б чітко визначе- но, підтримкою і розвитком яких технологій займатиметься такий орган (пов’язаних із проведенням тільки фундаментальних дослі- джень чи також і дослідно-кон- структорських робіт; передбачення впровадження перспективних тех- нологій у виробництво чи виклю- чення такої функції). Деякі експер- ти навіть вказують на доцільність прийняття окремого закону задля чіткого врегулювання даної сфери в державі, можливо, прийняттям Закону про державно-приватне партнерство у даній галузі (одна з останніх версій проекту Закону має назву «Про гарантування прав інвесторів та залучення приватних інвестицій на умовах застосування механізму державно-приватного партнерства в оборонно-промис- ловому комплексі»). Також, вважають експерти, не- гативні відбитки можуть з’явитися в разі дублювання функцій з боку нової структури та Інноваційної ради (яку може бути створено в Уряді), відповідними підрозділами Міноборони України, а також в разі прихованої (наявної) конку- ренції з Міжвідомчою комісією з питань ОПК (робочий орган Ради національної безпеки і оборони України, який в межах повнова- жень: а) готує пропозиції щодо концептуальних засад, пріоритет- них напрямів та рішень з питань державної військово-технічної і військово-промислової політики та функціонування оборонно-про- мислового комплексу; б) готує про- позиції щодо реалізації науково- технічної, інвестиційної та інноваційної політики у сфері роз- роблення, виробництва, модерні- зації та ремонту озброєння і вій- ськової техніки; в) готує пропозиції щодо впровадження державно- приватного партнерства в оборон- но-промисловому комплексі;). Друга група ризиків, на переко- нання експертних кіл, відноситься до необхідності врахування потен- ціалу приватних структур та їх по- передніх напрацювань. Зокрема, негативні відбитки можуть з’явитися в разі дублювання діяль- ності вже існуючих підприємств або технопарків, орієнтованих на розвиток новітній технологій (на- приклад, Української агенції з пер- спективних науково-технічних розробок UA.RPA, технопарку На- ціонального технічного універси- тету України «Київський політех- нічний інститут імені Ігоря Сікорського» та ін.). Фахівці, в тому числі, держав- них структур, які взяли участь у
- 14. 14 обговоренні, переконані у необхідності передбачити участь у роботі новостворюваної структури приватного (іноземного) капіталу та гарантований захист таких інвестицій. Крім того, експерти переконані і у необхідності залу- чення недержавних установ (окре- михфахівців)доучастіупроведенні конкурсів, зокрема, шляхом ство- рення незалежної комісії з ураху- ванням залучення відомих вчених, профільних конструкторів, недер- жавних експертів. Фахівці наголо- шують: структура має працювати на умовах ринкових принципів. Найбільш вагомою експерти на- зивають третю групу ризиків, що пов’язана із капіталоємністю про- ектів, які можуть відбиратися. Так, на сьогоднішній день в Україні, окрім ракетних проектів ДККБ «Луч» та ДКБ «Південне»/НВО «Південмаш», фактично не реалі- зуються капіталоємні проекти (на- приклад, рівня створення ударного БАК або нового ЗРК), що не дозво- ляє розраховувати на переваги ЗСУ у майбутньому. То ж, вказують екс- перти, ключовим завданням ві- тчизняного органу з розвитку пе- редових технологій могло б стати відкриття та просування саме та- ких проектів, в тому числі, у ураху- ванням об’єднання державних та приватних ресурсів (В разі реаліза- ції такою структурою проектів з низькою або середньою ємністю капіталовкладень вона лише ду- блюватиме розробки існуючих НДІ, КБ та потужних приватних підприємств). При цьому система гарантій, наполягають фахівці, має стати визначальною точкою в ро- боті структури з розвитку та про- сування передових технологій. Додатково фахівці вказують на наявність ризиків неспроможності реалізувати близько 10-20% з тех- нологічних проектів, які отрима- ють підтримку та необхідність у зв’язку з цим роботи ревізійного органу вітчизняної структури з розвитку технологій, який контро- лював би етапи реалізації проектів. Досить симптоматично, що пе- реважна більшість фахівців пере- конана: в умовах функціонування держави та з нинішньою владою реалізація такого проекту є сумнів- ною. Нині проект пропагується як позитивна для структур влади PR- акція. Крім того, деякі фахівці ви- словлюють застереження у тому, що за досить невеликі вкладені ре- сурси іноземні інвестори такого проекту (зокрема, США) можуть отримати важливі розробки, що з’явилися протягом останніх років в Україні. Досить симптоматично, що пере- важна більшість фахівців перекона- на: в умовах функціонування держа- ви та з нинішньою владою реалізація такого проекту є сумнів- ною. Нині проект пропагується як позитивна для структур влади PR-акція. Крім того, деякі фахівці ви- словлюють застереження у тому, що за досить невеликі вкладені ресурси іноземні інвестори такого проекту (зокрема, США) можуть отримати важливі розробки, що з’явилися протягом останніх років в Україні
- 15. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2017 15 4 жовтня 2017 р. людство від- значило 60-ліття початку космічної ери, яка розпочалася з виведенням в СРСР на орбіту першого штучно- го супутника Землі. Сьогодні вже всім відомо, що освоєння просто- рів Всесвіту у ті часи проходило з конкретною, військовою метою. Дві наддержави суперничали між собою у ракетній гонці, а космос розглядався ними як можливий те- атр військових дій. Після запуску радянського су- путника перед Сполученими Шта- тами виникла проблема підтвер- дження своєї лідируючої позиції у сфері світових технологій і, осо- бливо, у галузі озброєнь. Для об’єднання зусиль у цьому напрям- ку у 1958 р. при Міністерстві обо- рони США було створене Агент- ство передових оборонних дослідницьких проектів (Defense Advanced Research Projects Agency - DARPA1 ). Перед ним поставили за- вдання щодо здійснення розробок нових технологій для Збройних сил, своєчасного інформування Пентагону про появу технічних но- винок в інших країнах, приближен- ня фундаментальних наукових до- сліджень до практичного їх застосування у сфері озброєнь. На сьогодні DARPA має авто- номний статус і підпорядковується безпосередньо вищому керівни- 1 У 1958-1972 рр. та у 1993-1996 рр. Агентство мало назву ARPA. DARPA – наука на службі національної безпеки Володимир Паливода, старший науковий співробітник відділу проблем національної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Щороку кількість персоналу різнить- ся, оскільки DARPA реалізує коротко- строкові проекти (від двох до чоти- рьох років), під які і формуються спеціально підібрані команди
- 16. 16 цтву МО США. В Агентстві працює близько 240 співробітників (з яких понад половина - технічні фахівці). Щороку кількість персоналу різ- ниться, оскільки DARPA реалізує короткострокові проекти (від двох до чотирьох років), під які і форму- ються спеціально підібрані коман- ди. Бюджет організації на поточ- ний рік складає 2,97 млрд. доларів, на 2018 р. він визначений у розмірі 3,17 млрд. доларів2 . Структурно Агентство склада- ється з 6 основних підрозділів: Управління біологічних техно- логій; Управління оборонних дослі- джень; 2 Defense Advanced Research Projects Agency. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.darpa.mil/about-us/budget Управління інновацій в інфор- маційних технологіях; Управління мікросистемних технологій; Управління стратегічних техно- логій; Управління тактичних техноло- гій. Напрями діяльності перших чо- тирьох управлінь зрозумілі з їх назв. За назвою Управління страте- гічних технологій приховуються розробки систем зв’язку, засобів захисту інформаційних мереж, за- собів радіоелектронної боротьби, стійкості систем до кібератак, сис- тем виявлення замаскованих цілей на нових фізичних принципах, енергозбереження та альтернатив- них джерел енергії. Останнє управ- ління відповідає за розробку висо- Джерело: https://i.ytimg.com/vi/185ncLkpK7A/maxresdefault.jpg
- 17. 17 коточних систем озброєння, лазерної зброї, безпілотних апаратів на базі повітряних, космічних, наземних, морських (надводних і підводних) платформ, перспективних космічних систем моніторингу та управління3 . За майже шість десятиліть свого існування DARPA подарувала США і світу не одну революційну техноло- гію, найбільш відомою і популярною з яких є глобальна мережа Інтернет. Наприкінці 1960-х років у Пента- гоні дійшли висновку, що в умовах Холодної війни США потрібна інф- раструктура, спроможна пережити ядерний удар. Для надійності переда- чі інформації пропонувалося розро- битикомп’ютернумережу.ПриARPA було створене Управління методів обробки інформації, яке спільно з Каліфорнійським університетом у Лос-Анджелесі, Стенфордським до- слідницьким центром та іншими на- уковими закладами розробило мере- жу ARPANet. У 1971 р. з’явилася перша програма для обміну електро- нними повідомленнями (E-mail). За короткий час виникли дискусійні форуми, поштові розсилки тощо. Спочатку ця віртуальна комунікація викликала занепокоєння у військо- вих і була під їхнім пильним нагля- дом та контролем. У 1984 р. Націо- нальний фонд науки США (NSF) заснував розгалужену міжуніверси- тетську мережу NSFNet, яка мала 3 Defense Advanced Research Projects Agency. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.darpa.mil/about-us/offices більшу пропускну здатність, тому стала серйозним суперником для ARPANet. Наприкінці 1980-х років Інтернет набирає глобального харак- теру, а мережа почала використову- ватися не стільки у наукових, скільки у комерційних цілях. Зрештою, МО США вирішило закрити свій проект, а усі комп’ютери передати для потреб NSFNnet4 . Ще одним значним винаходом DARPA є глобальна система позиціо- нування (GPS), без використання якої сьогодні себе не мислять мільйо- ни людей у світі. До ідеї створення цієї системи американських вчених теж підштовхнув перший радян- ський супутник Землі. Ініціатором розробки програми супутникової навігації виступив флот США, а ро- боти у рамках програми «Timation» велися у Центральній військово- морській лабораторії з 1964 р. На- ступним етапом у 1973 р. стала про- грама «DNSS», яка пізніше отримала назву «NavStar». У подальшому до проекту міжвидової супутникової навігаційної системи підключилися інші види ЗС США з метою: ВМС - для створення комбінова- них інерціально-астронавігаційних систем наведення балістичних ракет підводних човнів і уточнення коор- динат підводного човна в момент пе- ред пуском (для точності наведення); ВПС - для оснащення військових літальних апаратів більш точною на- 4 The Internet Encyclopedia. – New Jersey: John Wiley & Sons, 2004. – P. 118.
- 18. 18 вігаційної апаратурою та підвищен- ня точності нанесення бомбоштур- мових і ракетних ударів; Армія - для оснащення підроз- ділів низової тактичної ланки «сек- ція-відділення», «відділення- взвод», «взвод-рота» порівняно недорогою, портативною і високо- точною системою для вирішення широкого спектру завдань, опера- тивного отримання точних коор- динат на місцевості як своїх, так і противника, цілевказування і ко- ригування ракетно-артилерійських ударів5 . 5 Statement of Cmdr. A. E. Fiore, U.S. Navy. / Hearings on Military Posture and H.R. 3689, April 11, 1975. - Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, 1975. - P. 5207- 5208. [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу: https://babel.hathitrust.org/cgi/ А ось появі літаків, збудованих за технологією «Стелс», DARPA має завдячувати німецьким інженерам, частина з яких після Другої світо- вої війни опинилася у США. Вва- жається, що подібна технологія була вперше застосована у 1943 р. на німецькому реактивному вини- щувачі-бомбардувальнику «Horten Ho 229»6 . Мали відношення науковці з DARPA й до розробки спеціальних програмних і технічних засобів, які забезпечують синхронний автома- тичний переклад («speech to speech p t ? i d = u m n . 3 1 9 5 1 d03556686k;view=1up;seq=1463 6 Myhra, David. Northrop Tests Hitler’s «Stealth» Fighter. // Aviation History. - 2009. - Volume 19, Issue 6. Проекти, започатковані DARPA, не завжди увінчуються успіхом, але навіть з них народжуються ідеї, що призводять до позитивних резуль- татів. Так сталося з проектом «Switchblade» , Джерело: https://ru.wikipedia.org/wiki/Стелс-технология#/media/File:US_Air_Force_B-2_ Spirit.jpg
- 19. 19 translation»), що значно полегшило процес спілкування між людьми. Ра- зом з тим, такий переклад інколи бу- ває недосконалим, через що виника- ють різні прикрі непорозуміння7 . Проекти, започатковані DARPA, не завжди увінчуються успіхом, але навіть з них народжуються ідеї, що призводять до позитивних результа- тів. Так сталося з проектом «Switchblade»8 , над яким за контрак- том оборонного відомства у 10,3 мільйонів доларів працювала корпо- рація «Northrop Grumman». До 2020 р. мав бути розроблений літак у фор- мі крила. За задумом розробників, саме у цій конфігурації повітряного судна поєднувалась висока швид- кість та його витривалість у польоті. Випробування експериментальних зразків не відповідали сподіванням DARPA, але завдяки цій програмі Агентство почало вдосконалювати безпілотні літальні апарати9 . Творінням спеціалістів з DARPA стали так звані автомобілі-роботи, здатні пересуватися на великі від- 7 Why Computers Still Can’t Translate Languages Automatically. [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: http://www.slate.com/articles/ technology/future_tense/2012/05/darpa_s_ transtac_bolt_ and_other_machine_ translation_programs_search_for_meaning_. html 8 Switchblade – дослівно перекладається, як автоматичний (викидний) ніж. 9 Northrop Grumman Switchblade. [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: https://www. revolvy.com/main/index.php?s=Northrop%20 Grumman%20Switchblade стані і при поганих дорожніх умо- вах. Найближчим часом Пентагон планує замінити такими машина- ми третину свого автомобільного парку з метою мінімізації ризиків людських втрат у небезпечних умо- вах. Проект реалізується з 2003 р. у рамках програми докорінного пе- реозброєння та реорганізації аме- риканської армії «Бойові системи майбутнього» для реалізації кон- цепції мережево-центричних бойо- вих дій10 . У 2005 р. DARPA анонсувала програму «Підводний експрес», що 10 Defense Secretary Gates observes Army Future Combat Systems progress. [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: https://www. highbeam.com/doc/1P3-1478644341.html Джерело: https://i.pinimg.com/736x/62/ff/4e /62ff4e6a82ca4828b2f65af8f9913de2--small- drones-flying-drones.jpg
- 20. 20 передбачає створення суперкавіту- ючого швидкісного підводного човна. Суперкавітація - це режим руху тіла у воді, при якому навколо нього утворюється порожнина, за- повнена водяним паром. У цьому режимі відбувається значне зни- ження коефіцієнта опору, що до- зволяє істотно підвищити швид- кість і дальність руху об’єкта 11 . Проект DARPA «Z-man» націле- ний на те, щоб солдати могли дола- ти вертикальні стіни без канатів або сходів на високій швидкості. На таку розробку науковців Агент- ства надихнула здатність представ- ників фауни (павуків, геконів) до- лати вертикальні поверхні. Ідея створення відповідного споря- дження з’явилася у Агентства під час війни Іраку, де значна частина операцій проводилась у містах, а у міському ландшафті висоти – це дахи будинків 12 . DARPA фінансує проект вартіс- тю у 50 мільйонів доларів, відомий під назвою «Екзоскелети для підви- щення продуктивності людини». Екзоскелет - пристрій, призначе- ний для поповнення втрачених функцій, збільшення сили м’язів 11 DARPA Readies an Ultra-Fast Mini-Sub. [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: https:// www.popsci.com/military-aviation-amp-space/ article/2009-07/darpa-readies-ultra-fast-mini- sub 12 DARPA Z-Man Program Demonstrates Human Climbing Like Geckos. [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: https://www.darpa. mil/news-events/2014-06-05 людини і розширення амплітуди рухів за рахунок зовнішнього кар- каса і привідних елементів. Очіку- ється, що використання екзоскеле- тів в армії забезпечуватиме кращий захист від нападів ворогів, дозво- лить солдатам переносити більшу кількість зброї та боєприпасів13 . Сьогодні DARPA продовжує розробляти нові технології, які ба- гатьом здаються фантастичними. Але дуже солідне фінансування та креативність залучених науковців дають усі підстави припускати, що вони зможуть, як співалося в одній відомій пісні, «сказку сделать 13 Top Ten DARPA Inventions. [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://top-10-list. org/2010/01/31/best-ten-darpa-inventions Джерело: http://top-10-list.org/2010/01/31/ best-ten-darpa-inventions
- 21. 21 былью». Наприклад, важливою проблемою є забезпечення донор- ською кров’ю американських сол- датів, які знаходяться у «гарячих точках». Її транспортують із США, виникають незручності з обов’язковим співпадінням групи, термінами зберігання, можливістю зараження. Саме тому в Агентстві зайнялися розробкою синтетичної крові, яку можна буде застосовува- ти на полі бою (а у майбутньому й у цивільній медицині)14 . Спільно з компанією «Lockheed Martin» DARPA розробило систему сенсорів, яка може знаходити та виявляти підземні об’єкти (ходи, бункери, тунелі). Основою цієї сис- теми є гравітаційний градіометр, що вимірює невеликі коливання 14 Using stem cells to create an endless supply of blood. [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу: http://edition.cnn.com/2017/03/28/ health/stem-cells-synthetic-blood-study/index. html Джерело: http://3.bp.blogspot.com/-Y6yOIPlyhC0/Uh7Wa1ln5kI/ AAAAAAAAAm8/0erqcevm6KA/s1600/75+-+Visual+Representation+-+Defense+Advanced+Re search+Projects+Agency+-+HI-MEMS+Initiative.jpeg
- 22. 22 гравітаційних сил і може ідентифі- кувати штучні порожнечі на місце- вості. Поєднання подібної апарату- ри з так званими бункерними бомбами (Massive Ordnance Penetrator) внесе кардинальні змі- ни у систему боротьби з терориз- мом і зробить вразливим будь- який максимально захищений об’єкт Ірану чи КНДР15 . Різноманітні БПЛА вже набули широкого розповсюдження, осо- бливо у військових цілях. Однак їх розміри доки що не дозволяють приховати від ворога факт прове- дення розвідувальної операції. Спеціалісти DARPA досліджують можливість створення кібернетич- них комах невеликих розмірів шля- хом вживлення в них електронних чіпів (проект «HI-MEMS»). Ще більш фантастично виглядає ідея налагодження масового виробни- цтва кібер-жуків, друкуючи їх на 3D-принтерах. Але зовсім недавно мало хто вірив й у такі пристрої16 . Серед інших проектів, над яки- ми працюють науковці DARPA: бомбардувальник «A-10 Warthog» з 15 DARPA, Lockheed Martin develop sensor system that uses gravity to locate, identify underground targets. [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://www.zdnet. com/ article/darpa-lockheed-martin-develop- sensor-system-that-uses-gravity-to-locate- identify-underground-targets/ 16 HI-MEMS (Hybrid Insect - Micro Electro- Mechanical Systems) Initiative. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// omnibusintelligence.blogspot.com/2013/08/hi- mems-hybrid-insect-micro-electro.html дистанційним управлінням; штуч- на кінцівка, контрольована моз- ком; автомобіль для сліпих, зір для яких замінять електронні сенсори і тактильні індикатори; запрограмо- вана матерія, здатна змінювати форму (як у фільмі «Терміна- тор-2»); куля з лазерним наведен- ням; літак, здатний занурюватися під воду чи субмарина, здатна літа- ти17 . Технології DARPA можуть стати у нагоді не лише військовим, але й правоохоронцям. Так, у 2014 р. Агентство розробило програму «Memex», призначену для покра- щення обміну інформацією у сфері боротьби з торгівлею людьми18 . Передові технології завжди ціка- вили спеціальні служби США, тому з розвитком науки і техніки в дея- ких з них створювались відповідні підрозділи (зокрема, в ЦРУ, Агент- стві національної безпеки, Націо- нальному управлінні геокосмічної розвідки). Після схвалення закону «Про реформування розвідки та за- побігання тероризму» було прийня- те рішення про об’єднання зусиль у цій галузі. У 2006 р. розпочало свою діяльність Агентство передових до- 17 From sea to sky: Submarines that fly. [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: https://www. newscientist.com/article/mg20727671-000- from-sea-to-sky-submarines-that-fly/ 18 DARPA Program Helps to Fight Human Trafficking. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.defense.gov/News/ Article/Article/1041509/darpa-program-helps- to-fight-human-trafficking/
- 23. 23 слідницьких проектів у сфері роз- відки (Intelligence Advanced Research Projects Activity - IARPA), підпоряд- коване Директору національної розвідки США (координатор 16 спецслужб) 19 . У складі IARPA діють чотири основні підрозділи, які забезпечу- ють організацію перспективних досліджень за різними напрямами. Перший підрозділ займається так званим «гострим аналізом», тобто максимально чітким виокремлен- ням сенсу із масиву інформації у дуже стислі терміни. Другий - роз- робляє технології, що дозволять вищому політичному керівництву точно та своєчасно прогнозувати розвиток подій, важливих для на- ціональної безпеки. Робота третьо- го націлена на радикальне покра- щення цінності розвідувальних даних, отриманих з різних джерел інформації. Четвертий підрозділ відповідає за нейтралізацію зусиль вірогідного противника, які мо- жуть загрожувати здатності США вільно та ефективне діяти у кібер- нетичному просторі20 . Діяльність IARPA та бюджет Агентства засекречені, оприлюд- нюється інформація лише про час- 19 New IARPA agency developing spy tools. [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: https:// usatoday30.usatoday.com/tech/news/ techinnovations/2007-05-31-iarpa-spy- tools_N.htm 20 About IARPA. Our Organization. [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: https://www. iarpa. gov/index.php/about-iarpa тину проектів. Наприклад, у рам- ках проекту «Babеl» спільно з компаніями «IBM» та «BBN Technologies» розробляються тех- нології швидкого розпізнавання та обробки значної кількості інфор- мації будь-якою мовою для полег- шення роботи аналітиків21 . Міністерство внутрішньої без- пеки США теж вирішило взяти на озброєння новинки науки і техні- ки, тому створило у своєму складі подібну структуру (Homeland Security Advanced Research Projects Agency - HSARPA). В Агентстві, зо- крема, працюють такі підрозділи: Відділ прикордонної та мор- ської безпеки; Відділ захисту від хімічної та біологічної зброї; Відділ кібербезпеки; Відділ вибухових речовин; Відділ використання БПЛА22 . На жаль, у нашій країні усвідом- лення важливості розвитку нових технологій в інтересах національ- ної безпеки відбувається зі зна- чним запізненням. У вересні 2017 р. в ході І Всеукраїнського форуму приватних підприємств оборонної промисловості ректор Національ- ного технічного університету Укра- 21 Data Resources to Support the Babel Program Intelligence Advanced Research Projects Activity (IARPA). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ldc.upenn.edu/ sites/www.ldc. upenn.edu/files/harper.pdf 22 HSARPA Fact Sheet. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.dhs.gov/ publication/fact-sheet-hsarpa Діяльність IARPA та бюджет Агентства засекречені, оприлюднюється інформація лише про частину проектів На жаль, у нашій країні усвідомлення важливості розвитку нових технологій в інтересах національної безпеки відбувається зі значним запізненням
- 24. 24 їни «Київський політехнічний ін- ститут імені Ігоря Сікорського» Михайло Згуровський висловив думку про доцільність створення українського прототипу DARPA, який готував би системні рішення та здійснював відбір найкращих, найбільш перспективних оборон- них технологій. До сфери діяльнос- ті такої структури могла б увійти й розбудова національної системи сертифікації озброєнь і військової техніки за стандартами НАТО23 . У жовтні 2017 р. подібне питан- ня обговорювали Віце-прем’єр- міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе і рад- ник Генерального директора Дер- жавного концерну «Укроборонп- ром» з питань довгострокового 23 Є сенс створити український прототип DARPA – ректор НТТУ КПІ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://opk.com.ua/ є-сенс-створити-український-прототип-dar/ розвитку, колишній керівник DARPA Ентоні Тетер. Така структу- ра під назвою GARDA має стати майданчиком, який об’єднає роз- робників, стартапи, інвестиційні фонди і військових. Проект щодо створення GARDA розроблений ще минулого року, але для його ре- алізації потрібна професійна екс- пертиза, ресурси і серйозна полі- тична підтримка на рівні уряду24 . На думку експертів ЦДАКР, по- ява в Україні аналогу DARPA мала б виключне значення для майбут- нього технологічного розвитку. При цьому таке Агентство повинно створюватися не у складі ДК «Укро- боронпром» або оборонного ві- 24 В Украине может появиться передовой центр внедрения инноваций в оборонной промышленности, - Климпуш-Цинцадзе. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://censor.net.ua/news/458567/v_ukraine_ mojet_poyavitsya_peredovoyi_tsentr_ vnedreniya_innovatsiyi_v_oboronnoyi_ promyshlennosti_klimpushtsintsadze Джерело: http://kpi.ua/files/images-story/IMG_2649.jpg
- 25. 25 домства, а як самостійний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який буде займатися роз- поділом перспективних досліджень чи дослідно-конструкторських ро- біт, але не мати функції підготовки або розвитку виробництв25 . Усі ці ініціативи вселяють опти- мізм. Однак доки наша влада буде займатися бюрократичними про- цедурами і шукати кошти (яких чо- мусь на реформи завжди бракує), - «витік мізків» призведе до того, що в українському аналогу DARPA просто не буде кому працювати. Приклади насторожують. Так, ви- пускник Національного авіаційно- го університету киянин Антон Го- ловаченко, який розробив екзоскелет, набагато дешевший від іноземних пристроїв, не бачить для себе перспектив на Батьківщині. 25 Аналог американської агенції DARPA в Україні має бути в уряді – висновок ЦДАКР. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cacds.org.ua/ru/safe/news/1223 Його розробка вже завоювала з де- сяток міжнародних нагород, і мо- лодого винахідника вже чекають у Каліфорнії, де він матиме доступ не лише до найсучасніших лаборато- рій робототехніки, але й до потен- ційних інвесторів, готових вклада- ти гроші у розвиток і промислове виробництво екзоскелетів26 . Та й вчені з Інституту гідромеханіки НАН України, де були проведені успішні запуски підводних надзву- кових снарядів на швидкісній бага- тоцільовій гідродинамічній трубі27 , навряд чи готові чекати тих часів, коли ставлення держави до науки зміниться на краще. 26 Молодий геній-інженер: Український сту- дент створив екзоскелет, що збирає нагоро- ди по всьому світу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.5.ua/nauka/ molodyi-heniiinzhener-ukrainskyi-student- stvoryv-ekzoskelet-shcho-zbyraie-nahorody- po-vsomu-svitu-133408.html 27 Суперкавітаційна торпеда. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wiki.tntu. edu.ua/ Суперкавітаційна_торпеда
- 26. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 15 листопада 2017 26 Локальные войны и вооружен- ные конфликты последних лет со- держат в себе элементы обычных и гибридных войн, антитеррористи- ческих и международных операций по восстановлению мира и ста- бильности, военной интервенции и борьбы правительственных сил с разного рода полупартизанскими и повстанческими или террористи- ческими группировками. Все они отличаются по своей природе, мас- штабам и интенсивности, но име- ют общее измерение и предусма- тривают решение вопросов военным путем. Анализируя эти войны и кон- фликты, эксперты усматривают в них целый ряд характерных осо- бенностей, которые вполне могут быть присущи войнам будущего. Это касается как применения но- вых видов вооружений, так и обу- словленной их появлением на поле боя новой тактики. Далее эти оцен- ки материализуются в реальных программах модернизации и раз- вития вооружений и военной тех- ники (ВВТ). В основу экспертных оценок и определения направлений даль- нейших изменений и развития в военной технике и тактике ее при- менения на поле боя положен ана- лиз боевых действий в локальных войнах и вооруженных конфлик- тах последних лет. Прежде всего, вооруженной агрессии РФ против Эволюция поля боя и современные вооруженные конфликты Владимир Заблоцкий, аналитик информационно-консалтинговой компании Defense Express
- 27. 27 Украины, военная фаза которой уже четвертый год продолжается на Донбассе. Обе стороны в основ- ном используют классические об- разцы ВВТ, причем с августа 2014 г. авиация и высокоточное оружие здесь не применяются. Со стороны Украины это вынужденный шаг, обусловленный технологическим превосходством агрессора, особен- но на начальном этапе войны. В свою очередь, РФ, отрицая свою причастность к этой войне, не мо- жет использовать на территории Украины авиацию, высокоточное и стратегическое оружие. При этом новые образцы ВВТ (танки, реактивная и ствольная ар- тиллерия, БПЛА, системы ПВО, средства РЭБ, средства связи и т.д.) применяются ограниченно. Суще- ственно выросла роль всех видов разведки. Активно используются БПЛА, причем наряду с разведкой и корректировкой артиллерийско- го огня отмечены факты их приме- нения для нанесения точечных уда- ров по стратегически важным объектам (склады боеприпасов ВСУ в Сватово и Балаклее). Широ- ко используется минное оружие, причем не только на суше, но и на море, что вынуждает украинскую сторону адекватно реагировать и искать оптимальные способы ре- шения вопроса. Новым элементом, влияющим на обстановку, стали операции в киберпространстве. Кроме воен- ных, кибератакам подвергаются объекты критической инфраструк- туры Украины, причем это делает- ся одновременно с активизацией военных действий и информаци- онно-психологическими операци- ями. Война с т.н. Исламским Государ- ством (ИГ) на территории Сирии и Ирака также ведется с использова- нием обычных видов вооружения, однако здесь активно используется боевая авиация (США, РФ, Сирия и др.) и корабли ВМС (РФ и США). Последние решают как ударные, так и оборонительные задачи, а также обеспечивают логистику (для РФ участие ВМФ имеет крити- ческое значение). Следует подчеркнуть, что важ- ную роль играют разведка и дей- ствия сил специального назначе- ния (США, РФ, Сирия, Турция), обеспечивающие эффективность боевых операций. Спецназ дей- ствует в интересах наземных сил, решая задачи глубинной разведки, наведения авиации и артиллерии или уничтожения важных целей и объектов в тылу противника. РФ испытывает в Сирии новые виды ВВТ, высокоточных боепри- пасов большой дальности, отраба- тывает переброску войск на боль- шие расстояния и логистическое обеспечение боевых действий в удаленных районах. Заодно Мо- сква широко рекламирует образ- цы своих ВВТ, используемых в Новым элементом, влияющим на обстановку, стали операции в киберпространстве Важную роль играют разведка и действия сил специального назначе- ния (США, РФ, Сирия, Турция), обеспе- чивающие эффективность боевых операций
- 28. 28 этой войне, в расчете на увеличе- ние их экспорта. В свою очередь, США не спешат снова вводить войска в Ирак и дела- ют ставку на завершение войны ру- ками союзников. Американское уча- стие в войне против ИГ ограничено относительно безопасным примене- нием авиации, разведывательных и ударных БПЛА, крылатых ракет и наземных сил поддержки, не вступа- ющих в боевое соприкосновение с противником (за исключением дей- ствий спецназа). Тем самым, американцы уже ве- дут против ИГ (и некоторых дру- гих противников) дистанционную войну и уже располагают в этом плане определенным практиче- ским опытом. Располагая значи- тельными ресурсами и современ- ными технологиями, США будут и дальше развивать данное направ- ление, добиваясь преимущества над своими будущими потенциаль- ными оппонентами. Боевые действия в Йемене, ко- торые ведет коалиция арабских стран под неформальным верхо- венством Саудовской Аравии, представляют собой сочетание классических приемов ведения боя с элементами применения высоко- точных боеприпасов, БПЛА, БР, со- временных средств ПВО-ПРО, действий сил специального назна- чения и боевых кораблей. Здесь насыщенным современ- ными ВВТ арабским армиям успешно противостоят полу парти- занские соединения йеменских по- встанцев, вооружаемые и поддер- жанные Ираном. По сути, это Иран руками повстанцев ведет прокси- войну против Саудовской Аравии, в т.ч. периодически подвергая ее территорию обстрелам баллисти- ческими ракетами собственного производства. Последние успешно перехватываются размещенными в этой стране американскими систе- мами ПРО. Также отмечены факты обстре- ла крылатыми ракетами кораблей коалиции у берегов Йемена. В этом районе, как минимум, дважды только в 2016 г. были безуспешно обстреляны ракетами корабли США и один раз – корвет ВМС ОАЭ (получил повреждения). С военной точки зрения дис- танционные боевые действия с ис- пользованием новейших систем вооружения еще не гарантируют победу в войне даже с менее силь- ным противником, использующим устаревшие ВВТ, к тому же, исполь- зующим тактику, разработанную для местных условий. Поэтому для окончательной стабилизации обстановки требует- ся проведение наземной операции с привлечением значительных сил и средств. Именно такой вывод следует на основе анализа опера- ций в бывшей Югославии, Ираке, Афганистане и в других странах. А с учетом ограниченности военных Американцы уже ведут против ИГ (и некоторых других противников) дистанционную войну и уже распо- лагают в этом плане определенным практическим опытом