2. Споконвіків людство намагалося зрозуміти, що ж таке світло, яка його природа і в
чому суть. Тисячі філософів витратили чимало часу, намагаючись посягнути на
явище, яке, задавалося б, існувало завжди. І лише на початку ХVII століття у них
визріли більш-менш правдиві думки.
3. Умовно розвиток поглядів на природу світла можна поділити на 3
головні етапи.
Розвиток поглядів на
природу світла
І. Від середини
XVII(Ньютон, Гюйгенс)
до кінця
ХІХ(Максвелл,
Френель) ст.
ІІ. З кінця ХІХ до
початку ХХ(Планк,
Ейнштейн) ст.
З початку ХХ ст. і до
наших днів.
4. Біле світло володіє дуалізмом(подвійністю). Воно має хвильові та квантові
властивості. Природа світла квантово-хвильова.
У цьому полягає уся складність світла. При взаємодії з тілами світло
виявляє властивості частинок, але поширюється за законами хвиль. Тому
людині, незнайомій із фізикою, складно відразу уявити собі природу світла.
5. Біле світло складне. Воно складається із семи кольорів, які можна
спостерігати при явищі дисперсії
6. ДЖЕРЕЛА СВІТЛА
Фізичні тіла, атоми та молекули яких випромінюють світло, називають
джерелами світла. Джерела світла бувають штучні та природні, теплові та
люмінесцентні, точкові та протяжні. Наприклад, полярне сяйво — природне,
протяжне для спостерігача на Землі, люмінесцентне джерело світла.
Джерелами світла є Сонце, спалах блискавки, лампа розжарювання, екран
телевізора, монітори тощо. Світло можуть випромінювати також організми
(деякі морські тварини, світлячки та ін.)
Пристрої, за допомогою яких можна виявити світлове випромінювання
називають приймачами світла. Серед природних приймачів світла — органи
живих істот.
7. ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Як і будь-які інші електромагнітні хвилі світло характеризується частотою,
довжиною хвилі, поляризацією й інтенсивністю. У вакуумі світло
розповсюджується зі сталою швидкістю, яка не залежить від системи відліку
— швидкістю світла. Швидкість поширення світла в речовині залежить від
властивостей речовини і загалом менша від швидкості світла у вакуумі.
Довжина хвилі зв'язана з частотою законом дисперсії, який також визначає
швидкість поширення світла в середовищі.
8. Взаємодіючи з речовиною, світло розсіюється і поглинається. При переході
з одного середовища в інше змінюється швидкість розповсюдження світла,
що призводить до заломлення. Поряд із заломленням на границі двох
середовищ світло частково відбивається. Заломлення та відбиття світла
використовується в різноманітних оптичних приладах: призмах, лінзах,
дзеркалах, що дозволяють формувати зображення.
9. Світло переносить енергію. Зокрема, сонячне світло є одним з основних
джерел енергії на Землі. Частина цієї енергії сприймається живими
організмами при фотосинтезі. Використання сонячної енергії людством одна
із найважливіших сучасних проблем людства.
10. Світло дає нам можливість бачити, спостерігати, дивитися, тобто сприймати світ
зором. Звідси, важливість та значення світла важко переоцінити. Але сьогодні люди
все ж вигадали, при чому, власноруч, недоліки світла. У наші дні існує поняття
світлового забруднення. Надмірне або необдумане використання штучних джерел
світла «забруднює» небо(і не тільки) розсіяним світлом. Таким чином, утворюється
розмита світлова пляма навколо міст уночі, яка перекриває світло зірок. Чим більше
місто – тим більша забрудненість. Також пляма ускладнює роботу астрономів, пілотів
літаків, і звісно, свідчить про перевитрату електроенергії на зовнішнє освітлення.
11. ВИСНОВОК
Проаналізувавши розвиток поглядів
на природу світла, я дійшов до
висновку: з огляду на те, що світло
існує майже стільки ж, скільки і весь
Всесвіт, тобто близько 13,5 мільярдів
років, людство не могло точно
встановити всю його суть аж до ХХІ
століття. І, на моє глибоке
переконання, пройде час, і колись
настане новий етап розвитку
поглядів на світло. І ті люди, в
майбутньому, колись будуть думати
так само про нас як ми зараз
думаємо про малоосвічених людей
середньовіччя.
Дякую за увагу.
