2. Застосування терміну
“медіатека”.
Пов’язано це із збагаченням видової
структури фондів книгозбірень
електронними носіями інформації –
мультимедіа (Європейська Комісія у
1988 р. визначила, що мультимедіа – це
колекції зображень, текстів і даних, що
супроводжуються звуком, відео,
анімацією та іншими аудіовізуальними
ефектами, враховуючи інтерактивний
інтерфейс та інші механізми
управління)
3. Термін “медіа” (лат. “media”)
трактують як комунікативні засоби і
ресурси, що використовуються для
передачі інформації, накопичення
знань. До них відносять телебачення,
радіо, кіно, електронні носії інформації,
мову, друковані джерела, а також
зображення.
4. У сучасному інформаційно-
комунікаційному середовищі:
Медіатека – це загальна назва
зібрання цифрових носіїв інформації
(CD/DVD, дискет) або наявність
комп’ютера, підключеного до мережі
Інтернет з її мегаресурсами і вільним
доступом до них користувачів.
5. Переваги медіатеки для
користувачів:
• безмежні документальні ресурси;
• відвідувач залучається до самостійної
діяльності з отримання різних видів
інформації;
• формування та створення електронних
версій підручників, журналів, художньої
літератури
6. Розподілу освітніх електронних
ресурсів (ОЕР) за групами:
1. Навчальні програми, тренажери. ОЕР
цієї категорії – це цілісний завершений
програмний продукт, призначений для
вивчення тієї чи іншої навчальної дисципліни,
її розділів, тем, відпрацьовування і
вироблення певних навичок. Як правило, такі
ОЕР включають: навчальні матеріали,
методичні рекомендації з їх використання,
системи контролю вивчення, тести,
тренажери тощо. Їх доцільно встановлювати
для забезпечення колективного або
індивідуального доступу до них.
7. 2. . Предметні електронні бази
даних.
• Оскільки в Україні ринок мультимедійних освітніх
джерел тільки починає формуватися, доцільно в
рамках медіатеки створювати також свої комплексні
або предметні електронні бази даних (ПЕБД). Це
може бути універсальний набір окремих навчальних,
методичних, ілюстративних, звукових матеріалів, що
належать до відповідних освітніх програм (галузей
знань).
• Систематизація їх за темами, типовими і
видовими ознаками дозволить у подальшому
максимально полегшити бібліотекарю пошук
необхідних джерел і покращити сервісне
обслуговування користувачів.
8. 3. Довідники, енциклопедії, програми,
бібліотечки з аудіо- або
відеовідтворенням.
Електронні довідники та енциклопедії,
навчальні програми, тексти художніх
творів у візуальному або звуковому
вигляді можуть бути представлені як
самостійними програмними продуктами
на окремих CD/DVD, так і у вигляді
Інтернет-ресурсів, про які йтиметься
нижче.
9. 4. Інтернет-ресурси. Використання ресурсів
Інтернету передбачає два режими:
off-line і on-line.
• Режим off-line не потребує постійного безпосереднього контакту з
віддаленим джерелом інформації у реальному часі. Достатньо “скачати”
цей ресурс і працювати з ним автономно (електронні збірки рефератів,
дипломних проектів, посібників тощо)
• Робота в режимі on-line передбачає постійний зв’язок, під час якого
відбувається обмін інформацією. У мережі Інтернет існує багато пропозицій
щодо мультимедійних навчальних курсів, інтерактивних шкіл, навчальних
програм, тестів тощо.
• Бази даних в Інтернеті – це набір однорідної інформації з тієї чи іншої
теми.
• Архіви навчальних програм – це ресурси, що призначені спеціально для
“скачування” і саморозархівуються.
• Текст або текстові файли, на сайтах Інтернету – це тексти, виконані за
допомогою HTML.
• Гіпертекст – текст, що має гіперпосилання (фрагмент тексту, або
ілюстрацію), що є посиланням на інший ресурс в цьому ж документі або на
інший сайт, портал.
• Графіка – схеми, фотографії, картини.
• Анімаційні фільми, відеоролики, об’єкти, що рухаються або якимось чином
трансформуються, – це, наприклад, віртуальні конструктори, формули
хімічних процесів тощо.
10. Формування мультимедійних документів.
Принципи відбору і загальні критерії:
зібрання мультимедіа – дотримуватися видового,
кількісного і тематичного балансу масиву документів;
• чистота зібрання – уникати непрофільних
документів при формуванні медіатеки;
• внутрішня цінність – збирати документи, що не
втратять своєї цінності протягом певного часу;
• обставини, пов’язані з авторським правом – якщо
документ має якісь обмеження щодо надання
користувачу послуги копіювання, то варто вирішити,
чи потрібен він узагалі для медіатеки;
• термін зберігання – документи потребують
періодичної переоцінки, порівняння з новими
надходженнями та зіставлення із загальною
стратегією розвитку зібрання.
11. При формуванні фонду мультимедіа
необхідно враховувати такі важливі
фактори, як:
регулярне вивчення ринку електронних
видавництв;
відстеження новинок мультимедійного
ринку;
постійне вивчення інформаційного попиту
користувачів.
12. Суттєва ланка роботи медіатеки –
створення її довідково-
бібліографічного апарату (ДБА).
ДБА має відображати всі види носіїв
інформації, що безпосередньо наявні у фонді
відділу, а також його внутрішні та зовнішні
віртуальні ресурси, і формуватися на двох
рівнях: бібліотечному, тобто картки з
бібліографічним описом друкованих
документів медіатеки заносять у загальні
каталоги в залежності від їх змісту, і ДБА, що
відображатиме всі види документів, які
складатимуть її фонд.
13. Функції ДБА медіатеки:
інформаційна (відображає наявність
конкретного документа у фонді);
адресна (відображає місцезнаходження
цього документа);
ціннісно-орієнтуюча (підбір джерел за
певною темою, проблемою).
14. Вимоги до ДБА:
повнота і адекватність фонду;
розкриття фонду в різних аспектах,
відповідність бібліографічного опису
документів існуючим стандартам;
своєчасне поповнення і редагування
(поточне, планове);
взаємозв’язок складових ДБА медіатеки
між собою та їх зв’язок із ДБА
бібліотеки; доступність для
користувачів.
16. Тематична картотека
• Тематична картотека створюється на
основі аналітичного опису і повинна
розкрити фонд з точки зору його змісту,
незалежно від того, на якому із носіїв
знаходиться інформація. Формується на
основі розробленого рубрикатора.
Бібліографічний опис документів, що
мають політематичний зміст,
дублюється в усіх необхідних рубриках
тематичної картотеки.
17. Алфавітно-видова картотека
• відображає документ у цілому. Її функція –
розкрити фонд медіатеки з усіма видами
недрукованих носіїв інформації, що входять
до його складу: аудіокасетами,
відеокасетами, дискетами, діафільмами,
СD/DVD, слайдами, мікрофішами,
віртуальними ресурсами. Всередині кожного
виду документи мають бути розташовані за
алфавітом назв. Дублювання
бібліографічного опису у цій картотеці не
передбачається.
18. Віртуальний довідково-
бібліографічний апарат
• складається з посилань, наприклад, на веб-
сайти бібліотек, навчальних закладів, музеїв,
мистецьких, інформаційних центрів,
електронні адреси з довідковими,
повнотекстовими, бібліографічними
джерелами, електронними підручниками,
енциклопедіями, словниками тощо, які
знаходяться за межами даної бібліотеки.
Використовується в режимі віддаленого
доступу і є доповненням до традиційного
ДБА.
