2. Вимоги до програмного
забезпечення керування цифровим
архівом
☻Керування цифровим архівом має
здійснюватися спеціалізованим програмним
забезпеченням (СПЗ).
СПЗ повинно мати:
- графічний інтерфейс користувача.
СПЗ повинно надавати:
-можливість оперативного реконфігурування
та
- моніторингу усього поля пам'яті
(з метою забезпечення зберігання найбільш
важливої інформація у оперативному архіві). 2
3. Вимоги до програмного забезпечення
керування цифровим архівом (продовження)
Процес додавання нових модулів накопичування (у
тому числі стрічкових) має здійснюватись без зупинки
системи накопичування та без погіршення
функціонування системи в цілому.
Необхідно передбачити можливість віддаленого
керування архівом.
СПЗ керування цифровим архівом клієнт-серверної
архітектури має забезпечити функції автоматичного
періодичного (за завданим графіком) резервного
копіювання, архівування та керування всім полем
пам'яті (накопичування, зберігання) серверів та
робочих станцій бібліотеки. Таке ПЗ має гарантувати
захист даних та оптимальне використання
обчислювальних ресурсів.
СПЗ керування цифровим архівом має підтримувати
різноманітні типи накопичувачів та носіїв даних, у тому
числі об'єднані у мережу зберігання даних дискові
масиви, стрічкові та оптичні бібліотеки та пристрої. 3
4. Основні функції ПЗ
керування цифровим
архівом:
створення резервних копій та відновлення
даних;
архівування та витягання даних;
захист від непередбачуваних обставин
( стихійних лих т.і.) та відновлення даних.
4
5. Основні функції ПЗ керування цифровим
архівом (пояснення)
Резервні копії оперативних даних створюються на
системах довгострокового (офлайнового) зберігання. У
процесі резервування створюється копія даних, які
постійно змінюються. Сервер зберігає інформацію про
версію даних згідно встановлених правил та має
можливість заміни застарілого файлу новим. Правила
встановлюють кількість копій, що зберігаються, та
періодичність оновлення копій. У разі пошкодження або
втрати оперативних даних, вони відновлюються з
останньої (або попередньої) резервної копії. Цей
процес може бути автоматичним, виконуватись вручну
зі станції керування або віддалено через Web.
Під час створення резервної копії слід використовувати
різноманітні методи максимального ущільнення даних.
5
6. Основні функції ПЗ керування цифровим
архівом (пояснення)
У процесі архівування дані копіюються для довгострокового
зберігання. У результаті формується файл або набір файлів, які
зберігаються як унікальний цифровий об'єкт на визначений
період часу. Та сама інформація може одночасно зберігатись у
оперативному сховищі.
ПЗ керування цифровим архівом має перевіряти дані із заданою
періодичністю для гарантії їх неушкодженості.
У процесі цифрової консервації колекції інкунабулів фонду
стародруків кожен із фізичних об'єктів зберігання має бути
оцифровано. Об'єктом цифрового збереженням буде набір
файлів у складі файлу графічного формату TIFF (без
ущільнення для довгострокового консервативного зберігання),
кількох файлів портативного документного формату PDF (різної
роздільної здатності у залежності від подальшого
використання) та текстового файлу метаданих (бібліографічний
опис згідно УКРМАРК/ UNIMARC, інформація про параметри
консервації та інш.). Місце фізичного розташування кожного із
файлів цифрового об'єкта у системі зберігання залежить від
подальшого використання окремого файла (групи файлів).
6
7. Вимоги до програмного забезпечення керування електронною
бібліотекою
Програмне забезпечення (ПЗ) електронної бібліотеки повинно вміщувати елемент
керування цифровим вмістом будь-якого формату, включаючи HTML- та XML- Web
контент, електронні документи, графічні образи, мультимедійні файли відео та
аудіо.
ПЗ керування електронною бібліотекою повинно працювати з контентом,
розподіленим у мережі, як у внутрішній, так і в Internet.
ПЗ має бути інтегровано з реляційною базою даних для забезпечення
індексованого пошуку, безпеки та контролю доступу.
ПЗ має забезпечувати контроль вхідних та вихідних документів, їх версій та
обмеження доступу на рівні окремого цифрового об'єкта та контроль
перемішування цифрових об'єктів всередині архіву.
Підсистема захоплення має бути інтегрована у ПЗ керування електронною
бібліотекою та повинна забезпечувати надвеликі обсяги інформації для
захоплення та збереження.
В електронній бібліотеці має також зберігатися інформація, яка щоденно
генерується обчислювальними системами архіву (наприклад, облікові картки),
тому частиною ПЗ керування має бути система, яка автоматично розміщує та
індексує інформацію з автоматизованих робочих місць працівників бібліотеки у
форматі, у тому числі облікові картки, бібліографічні описи й т.і.
Індикативна швидкість системи автоматичного вводу документів має становити
близько 2 мнл. сторінок/годину.
7
8. Вимоги до програмного забезпечення керування електронною
бібліотекою (продовження)
Необхідно передбачити можливість архівування вихідних
документів, які надсилаються з АРМ працівників бібліотеки до
друку, та можливість публікування таких документів у "всесвітній
павутині" (Web) або у корпоративному порталі. Крім того, ця
підсистема має бути оптимізована для захоплення, пошуку,
електронного публікування та керування великою кількістю
невеликих цифрових об'єктів (таких як облікові картки).
Захоплення документів має бути швидким та автоматичним для
найбільш поширених форматів (таких як PDF, Xerox meta code).
Індексні метадані мають автоматично витягуватись (екстрагуватись)
та зберігатись у базі даних.
ПЗ керування електронною бібліотекою має бути інтегровано з ПЗ,
що керує цифровим архівом (її апаратною частиною, зокрема,
системою зберігання даних). Вбудовані засоби контролю доступу
мають дозволити адміністратору керувати доступом до системи в
цілому або до її частин, до рівня окремого цифрового об'єкта,
наприклад, користувачу доступ може бути обмежений групою
документів з визначеними інвентарними номерами та окремі
функції, зокрема друк, можуть були обмежені або недоступні.
ПЗ керування електронною бібліотекою має містити у собі систему
інтеграції та об'єднаного доступу до архівів, розподілених у мережі
цифрових бібліотек. Такі архіви можуть вміщувати неструктуровані
дані у форматах XML, HTML, потокові відео та структуровані дані,
розміщені у реляційних базах даних. Вбудовані засоби пошуку
інформації повинні співіснувати з найпоширенішими засобами Web-
8
пошуку (загальнодоступними пошуковими серверами).
10. Коли цифровий об'єкт створений та завантажений, він має
фізично зберігатися у менеджері ресурсів.
Метадані та інформацію про права доступу має
контролювати бібліотечний сервер, який використовує свою
реляційну базу даних та визначені процедури зберігання.
Споживач завантажує цифрові об'єкти через бібліотечний
сервер. Якщо споживач надішле замовлення на об'єкт,
бібліотечний сервер виконує пошук у власній базі даних та
передає споживачу результат пошуку з визначенням
реквізитів об'єкта та розташування ресурсу, на який
авторизовано споживача. Після цього споживач взаємодіє
безпосередньо з менеджером ресурсів із використанням
стандартних файлових протоколів FTP або HTTP.
Принциповим компонентом ПЗ керування електронною
бібліотекою має бути будована реляційна база даних, у якій
містяться усі правила роботи архіву (те, яким чином дані
зберігаються, переміщуються та оновлюються).
Усі транзакції цієї бази даних мають реєструватись у
окремому файлі, який, у разі необхідності, може бути
використано для відновлення бази даних. 10
11. Вимоги до програмного
забезпечення пошукової системи
Пошукова система має бути інтегрована з реляційною Системою
Керування Базами Даних (СКБД) та забезпечувати можливості
каталожного (реєстрового), контекстного пошуку та пошуку за
графічними атрибутами.
Пошукова система має бути єдиною для усіх типів інформації:
текстової, графічної, мультимедійної (аудіо, відео) тощо.
Необхідно підтримувати наступні методи пошуку:
параметричний пошук (пошук за реквізитами) пошук за атрибутами
метаданих цифрового об'єкта, наприклад, інвентарний номер, код
колекції, назва (або графічний логотип) видавничого дому тощо;
повнотекстовий пошук пошук за ключовим словом, яке
зустрічається у цифровому документі;
комбінований пошук складний пошук, який є комбінацією
вищезгаданих.
11
12. Вимоги до програмного забезпечення автентифікації
(розпізнавання) користувачів та розподілу доступу
При вирішенні задач забезпечення захисту інформації у територіально розподілених
інформаційно-обчислювальних мережах (ТРIOМ) доцільно виділити кілька рівнів:
рівень користувачів, рівень локальних систем, рівень підмереж та загальномережевий
рівень.
Об'єкти захисту, загрози, методи й засоби захисту є різними для кожного з названих
рівнів.
На рівні користувачів вирішуються задачі забезпечення конфіденційності, цілісності та
доступності персональних файлів та повідомлень окремих користувачів. Засоби
захисту на даному рівні, як правило, інтегровані до операційної системи, яка
контролює доступ до таких об'єктів як файли, області пам'яті, функції операційної
системи, код, розміщений в ПЗУ, та команди процесора.
Цілями захисту на рівні локальних систем є підтримання безпеки локальної мережі, її
внутрішньої та відкритої для інших частини, баз даних та мережевих сервісів. Крім
того, актуальним є забезпечення захисту персональної інформації користувачів
локальної системи.
Засоби захисту на даному рівні є розподіленими і включають клієнтську та серверну
частини. Однією зі складових захисту локальної системи є мережевий фільтр (firewall),
який виконує функції контролю доступу, при цьому він оперує мережевими адресами
користувачів (суб'єкти) та адресами хостів, ідентифікаторами транспортних протоколів
та служб віддаленого доступу (об'єкти).
12
13. Вимоги до програмного забезпечення автентифікації. . (продовження)
• На рівні підмереж розглядаються підмережі у складі ТРІОМ, які об'єднують
групу локальних систем. Для даного рівня важливим є забезпечення
конфіденційності та цілісності інформації, якою обмінюються локальні
системи, що входять до складу підмережі. Як показує досвід, на даному
рівні добре зарекомендувала себе технологія віртуальних приватних мереж
(VPN). VPN дозволяють організувати захищений інформаційний обмін між
локальними системами через глобальну мережу. Таким чином, у межах
ТРІОМ створюється захищена підмережа, складові якої можуть бути
територіально розподіленими.
Головним завданням захисту інформації на загальномережевому рівні є
створення умов для ефективного вирішення цілей захисту для складових
ТРІОМ. На даному рівні мають бути вирішені задачі щодо підтримки
доступності базової мережі передачі даних, створення нормативно
правової бази захисту інформації у ТРІОМ, забезпечення використання
захищених протоколів, запобігання розповсюдженню вірусів.
Для забезпечення керування засобами захисту розподіленої мережі має
бути створений центр керування безпекою, який має забезпечувати
реалізацію єдиної політики безпеки ТРІОМ, що дозволить зменшити втрати
у випадку реалізації загроз інформації.
Центр керування безпекою має виконувати наступні функції:
Контроль стану безпеки ТРІОМ, розповсюдження інформації, необхідної
для забезпечення достатнього рівня безпеки між локальними системами
ТРІОМ; розповсюдження керуючої інформації про переведення обміну в
ТРІОМ до певного режиму безпеки. 13
14. При створенні системи захисту
інформації на одному з рівнів мають
бути використані можливості
захисту інформації, які доступні на
вищих рівнях, і додатково
реалізовані функції безпеки
(керування доступом, резервування,
ідентифікація та автентифікація,
контроль цілісності даних,
шифрування), здатних забезпечити
захист підсистем нижчого рівня.
14
15. Вимоги до засобів розробки та модернізації
програмного забезпечення
Архітектура ПЗ керування архівом та електронною бібліотекою має
передбачати засоби створення прикладних програм користувача.
ПЗ має вміщувати набір прикладних програмних інтерфейсів (ППІ
Application Program Interface (АРІ).
ППІ має відповідати відкритому стандарту XBSA.
ППІ обов'язково мають підгримувати найбільш поширені сучасні мови
програмування, такі як Java та С++.
За допомогою ППІ прикладні програми, викликають функції:
початку та кінця сесії;
присвоєння цифровим об'єктам класів керування перед їх архівуванням;
створення резервної копії або архівування об'єкту;
відновлення даних або витягання даних з архіву;
надсилання запитів на інформацію про об'єкти, що зберігаються;
керування файловим простором;
моделювання даних;
параметрики (індексування та опису) даних;
повнотекстового пошуку та документообігу.
15
16. Додаткові технічні та програмні засоби електронної
бібліотеки
• Електронну бібліотеку має бути обладнано комп'ютерною
системою макетування та продуктивною системою цифрового
кольорового друку.
• Система цифрового кольорового друку повинна мати
параметри, що дозволять швидко (45 - 65 сторінок / хвилину)
та без погіршення якості (600 х 600 dpі, глибина одного
кольору 8 біт) друкувати цифрові об'єкти збереження.
• Для користування електронними копіями об'єктів зберігання
необхідно запропонувати програми для маніпуляції із
графічними файлами, програмами для читання електронних
текстів.
16
