1. ІСТОРИЧНІ
ТЕНДЕНЦІЇ
РОЗВИТКУ
МЕНЕДЖМЕНТУ
Управлінські революції, школи, теорії і
концепції

2. План лекції:
 Управлінські революції
 Етапи і школи в історії менеджменту:
 Школа наукового менеджменту (Ф.Тейлор)
 Класична (адміністративна) теорія
 Поведінковий (біхевіористичний) підхід
 Кількісна теорія менеджменту
 Інтегровані підходи до управління
- процесний, системний та ситуаційних підходи
 Сучасні напрями розвитку менеджменту

3. Перша управлінська революція
 Відбулася 4 – 5 тис. років тому — в період
формування рабовласницьких держав
Стародавнього Сходу
 В Шумері, Єгипті й Аккаді відбулась перша
революційна трансформація — перетворення касти
жерців в касту релігійних функціонерів
(менеджерів).
Суть першої революції:
• Жерці вдало переформульовуять релігійні
принципи: принесення людських жертв
замінюється жертвами символічними
(грошима, худобою, виробами ремісників тощо).
• Жерці, крім релігійних обрядів, займались збором
податків, управлѐли державноя скарбницея, розподілѐли
державний бяджет, відали майновими справами.
• В результаті І революції менеджмент став
інструментом комерційної і релігійної
діяльності, перетворившись згодом в соціальний
інститут і вид професійної діяльності.

4. Друга управлінська революція
 Пов’язана з іменем вавилонського правителя Хаммурапі
(1792—1750 г.г.до н. е.)
 Революційним внеском в управління стало зведення 285
законів в єдиний Кодекс Хаммурапі.
Суть ІІ-ї революції:
• Кодекс Хаммурапі регулював всю сукупність відносин між
соціальними групами населення Вавилону.
• Кодексом була закріплена перша формальна
система адміністрування.
• Хаммурапі виробив оригінальний лідерський стиль
керівництва, постійно підтримуючи у підданих образ
турботливого опікуна і захисника народу, формуячи
таким чином довірливу атмосферу і мотивація
поведінки підданих.
• Суть ІІ революції в менеджменті – поява світської (не
церковної) системи адміністрування, виникнення
формальної системи організації і регулювання людських
стосунків і зародження основ лідерського стилю, а
отже й методів мотивації поведінки.

5. Третя управлінська революція
 Пов’язана з іменем вавилонського царя Навуходоносора
II (605 – 562 гг. до н.е.)
 Автор системи виробничого контролю на текстильних
фабриках і зерносховищах.
Суть ІІІ-ї революції:
• Навуходоносор ІІ автор проектів Вавилонської
вежі, висячих садів Семираміди, храму вавилонському
богу Мардуку і знаменитих зиккуратів (культових башт).
• Будівельна діяльність з розробкою технічно складних
проектів, ефективні методи управління і контролю
якості продукції – характеризують суть ІІІ-
ї, виробничо-будівельної революції в менеджменті.

6. Четверта управлінська революція
 Співпадає з великою індустріальною революцією XVIII –
XIX століть: її початок — поѐва капіталіста, а її кінець —
прихід менеджера.
 Вектор руху: мануфактура – стара фабрична система –
система акціонерного капіталу.
Суть IV-ї революції:
• Спочатку менеджер і власник — одна особа. Згодом
менеджмент відділяється від капіталу, замість
одного капіталіста-менеджера-власника виникають
дві спільноти: акціонери і наймані керівники
(менеджери).
• Менеджер стає координатором роботи спеціалістів
за допомогоя відповідних інструментів координації
роботи лядей: системи прийнѐттѐ управлінських
рішень, визначеннѐ цілей, завдань, функцій.
• XIX ст. — «ПОЛЕ ІДЕОЛОГІЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ ПРАЦІ
І КАПІТАЛУ».

7. П’ята управлінська революція
 Епоха монополістичного капіталізму (XX ст.)
 XX ст. — ЕПОХА ПРОТИТИДІЇ ІНДИВІДА ТА
ОРГАНІЗАЦІЇ. Весь світ стає однією величезною
організацією, в якій головні дійові особи —
БЮРОКРАТ (Макс Вебер) і МЕНЕДЖЕР (Дж.
Бернхайм).
Суть V-ї революції:
• Створеннѐ перших шкіл менеджменту, системи
професійної освіти менеджерів. Поѐва окремого
соціального класу професійних менеджерів.
• У 1941р. Джеймс Бернхайм пише книгу «Революція
менеджерів», зміст якої окреслює суть п’ятої
управлінської революції — клас капіталістів
(власників) практично витіснений класом управлінців
(менеджерів).
• В наш час не власник протистоїть
робітнику, а керівник (менеджер) —
підпорядкованим йому спеціалістам.

8. На порозі шостої управлінської революції ?
 Банкрутство «Революції менеджерів».
 Останні кризи - наслідок високо ризикової і
безвідповідальної діяльності топ-менеджерів в проектах з
надвисокими ризиками, з якими власник ніколи б не
зв’язувався.
 Причина кризи – тотальна криза системи управління,
насамперед, глобальними фінансовими монополістами.
 «Собственность, это не просто капитал а, прежде всего контроль.
Если нет контролѐ, то нет и собственности. Но контроль
находитсѐ теперь в руках менеджеров, а собственности в прежнем
ее понимании не существует». Дж. Бернхайм

9. Класифікація шкіл і підходів до
управління
КЛАСИЧНИЙ ПОВЕДІНКОВИЙ
НАПРЯМ НАПРЯМ
Школа
Школа наукового
психології і КІЛЬКІСНИЙ
менеджменту
«людських НАПРЯМ
(Фредерік Тейлор)
відносин»
Класична Поведінковий
(адміністративна) (біхевіористичний)
школа підхід
(Анрі Файоль)
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД
СИТУАЦІЙНИЙ ПІДХІД
ПРОЦЕСНИЙ ПІДХІД

10. Школа наукового менеджменту
(наукової організації праці)
 Засновники школи наукового менеджменту (1885–1920)
Ф. Тейлор Ф.; Френк і Ліліан Гілбрети
 Школа пов’язана з робітничими завданнями, має
промисловий та інженерний характер.
 1895р. – стаття «Система відрядної оплати: крок до
часткового вирішення проблеми праці».
 1903 р. – книга «Управління підприємством».
 1911 р. – книга «Принципи наукового менеджменту».
Основні положення:
• Використовуючи спостереження, заміри, логіку і
аналіз, можна удосконалити операції ручної праці і
досягнути більшої їх ефективності. Фредерік
• Збільшення продуктивності і обсягів виробництва Уінслоу Тейлор
відбувається за рахунок систематичного стимулювання (1856-1915)
робітників.

11. Школа наукового менеджменту
(наукової організації праці)
 Чотири базових принципи тейлоризму:
1) Проектування кожного елемента роботи (завдання).
2) Відбір, навчання і тренування кожного робітника.
3) Забезпечення детального інструктажу і нагляду за
виконанням всіх робіт.
4) Менеджери планують, робітники виконують, кожен
відповідає («функціональний менеджмент»).
 Зростаннѐ продуктивності праці робітника по
завантаження вагону балками з 12,5 до 47 тон в
день; по кладці цегли з 1000 до 2700 цеглин в день.
 Науковий менеджмент - у фашистській
Італії, нацистській Німеччині, в СРСР, в
концентраційних таборах.
 Критика тейлоризму: обнулення людського
фактору в робочому процесі, спрощення робочих
операцій, менше інтелекту, менше м’язів, менше
свободи.
 «В минулому на першому місці стояла людина, в
майбутньому перше місце займе система»
(Ф.Тейлор).

12. Школа наукового менеджменту
(наукової організації праці)
 В 1977 р. Тейлору присудили перше місце за
внесок у розвиток американського бізнесу і
формування менеджерського мислення
(Генрі Форд лише на 6 місці).
 Тейлор и Форд - засновники масового
виробництва конвеєрного типу, і хоча Форд
завжди заперечував вплив наукового
менеджменту на свої заводи, однак інші
заводи автомобільної промисловості
використовуячи рекомендації Тейлора за
довго до того, ѐк в 1913 році запрацявала
перша лініѐ збираннѐ авто Форда, і досягали
зниження собівартості, зменшуючи
затрати людських ресурсів.
 Японські промисловці захоплювались
Тейлором і перейняли чимало його ідей при
розробці револяційних методів організації
виробництва 1970-1980-х років. Таічі Оно з
компанії «Тоуоtа» — батько системи «точно в
строк» — висловлював своя вдѐчність школі
наукової організації праці.

13. Школа наукового менеджменту
(наукової організації праці)
 Френк Банкер Гілберт Ст. (1868 - 1924) і Ліліан Мюллер-
Гілберт (1878 - 1972) – перша леді менеджменту
 З 1907р. Ф. Гілбрет і Ф.Тейлор – щирі друзі, які
захоплювались роботами один одного і співпрацювали
у розробці методів наукового менеджменту (в 1913р.
Їх дружба раптово припинѐютьсѐ, післѐ того ѐк
Ф.Гілбрет почав працявати консультантом з
питань менеджменту - прѐмим конкурентом самого
Ф.Тейлора
 Раціоналізація праці і пошук «найкращого способу»
виконання будь-якої роботи.
 Гілберти одні з перших, хто використовував
кінокамеру для вивчення руху рук і тіла. Вони
виділили і хронометрували найдрібніші операції.
Зайві рухи, непомітні неозброєним оком, були
виявлені і усунуті.

14. Школа наукового менеджменту
(наукової організації праці)
 Гілберти розробили класифікаційну схему з 17-ти
основних мікрорухів рук (пошук, вибір, захопленнѐ і т.п.),
які були названі терблігами і стали базою для ретельного
аналізу рухів рук робітників і стандартизації виконання
трудових операцій.
 1914р. – книга «Психологія менеджменту» (Л. Гілберт);
 1916р. – книга «Дослідження втомлюваності»;
 1917 р. – книга «Прикладна наука про рухи»;
 1920 р. – книга «Наука про рухи для інвалідів».
 Після ранньої смерті чоловіка Ліліан Гілберт залишилась з
11-ма дітьми, продовжуючи дослідницьку діяльність і
після 70 років, а в свої 80 – вона все ще виступала з
лекціями і писала статті. Померла Л. Гілберт у віці 94
років.

15. Школа наукового менеджменту
(наукової організації праці)
 Співробітник Ф.Тейлора, популяризатор і
утверджувач наукового менеджменту, який
розвинувши деякі ідеї Ф.Тейлора,
запропонував декілька власних специфічних
методів підвищення продуктивності праці.
 Розробник нової системи оплати праці –
«робітникам має бути надане право
отримання гарантованої мінімальної
зарплати (оклад!). Тим хто перевищує
нормативний рівень виробітку, у
доповнення до відрядної оплати
виплачуються премії. Преміювати потрібно
і майстрів, робітники яких виконують
встановлені норми».
Генрі Лоуренс
 Творець графічної схеми Гантта, яка
встановлювала взаємозв’язок між Гантт
запланованими роботами і часом на їх (1861-1919)
виконання.

16. Основні досягнення школи
наукового менеджменту
 Менеджмент став професійним видом діяльності;
 Контроль і організація всіх напрямів діяльності (використання
функціонально-спеціалізованих менеджерів);
 Розробка оптимальних методів виконання роботи шляхом
наукового вивчення затрат часу, рухів і зусиль робітників;
 Безумовне дотримання розроблених на науковій основі
стандартів і правил всіма робітниками;
 Відбір і навчання робітників, надання їм таких робочих місць на
яких вони зможуть принести найбільшу користь;
 Менеджмент забезпечує підтримку виконання робочих завдань
(аналіз, плануваннѐ, розробка ефективних методів, підготовка
працівників, усуненнѐ перешкод).
 Відрядна оплата праці та використання матеріальних стимулів
для підвищення продуктивності праці робітників.

17. Класична (адміністративна) школа
(1920 – 1950 рр.)
 Основна увага школи – вдосконаленню
системи управління організацією в
цілому.
 А. Файоль: одним з перших почав розглядати
менеджмент як процес, а не набір правил і
структур (хоча був впевнений в необхідності
останніх);
 першим виділив 5 управлінських функцій
(плануваннѐ, організація, розпорѐдництво, ко
ординація і контроль), як невід’ємну складову
діяльності менеджера;
• свій понад 65-річний досвід роботи в
Анрі Файоль – засновник гірничодобувній компанії А. Файоль узагальнив
теорії адміністрування у 14-ти принципах менеджменту, від яких
(1841-1925)
залежить усіх будь-якої організації.

18. 14 принципів управління А. Файоля
8. Централізація і
1. Розподіл праці децентралізація
2. Повноваження і
9. Ієрархічність
відповідальність
3. Дисципліна 10. Порядок
11. Стабільність
4. Єдиноначальність
персоналу
5. Єдність напрямів 12. Справедливість
(цілеспрямованість) (рівність)
6. Підпорядкування
індивідуальних 13. Ініціатива
інтересів загальним
7. Винагорода 14. Корпоративний дух
персоналу

19. Класична (адміністративна) школа
 Першим із всіх творців теорії менеджменту
проаналізував роль лідера в організації і дослідив як і
чому індивіди реагують на різні види влади.
 Першим з часів древніх греків використовував
термін «харизма» (харизматична
влада), надавши йому сучасного змісту
характеристики лідера, який притягує до
себе послідовників.
Макс Вебер
(1864-1920)
 Визначив бюрократію як організацію, яка
характеризується: розподілом праці, чіткоя
іюрархіюя, детальними правилами,
інструкціѐми і знеособленими відносинами
(відбір працівників відбуваютьсѐ відповідно до
їх кваліфікації).

20. Класична (адміністративна) школа
 10 ознак ідеального бюрократичного
менеджменту:
1. Розподіл праці на базі функціональної спеціалізації
2. Чітка ієрархічна система розподілу влади
3. Система правил і норм визначає права і обов’язки робітників
4. Система правил і процедур поведінки в конкретних ситуаціях
5. Знеособленість відносин (тільки ділові відносини)
6. Працевлаштування: компетенції робітника і потреби організації
Макс Вебер
7. Кар’єра: компетентність, досвід, вислуга років
(1864-1920)
8. Наявність стратегії до пожиттєвого найму
9. Чітка система кар’єри
10. Розробка досконалих інструкцій з організаційної діяльності
 «Ідеальна бюрократія» в реальності не існую, однак ю
інструментом аналізу організаційних структур. Завдання
полѐгаю у тому, щоб зрозуміти, наскільки реальні структури
відповідають елементам бюрократії ідеального типу.

21. Класична (адміністративна) школа
 1928-1933 – директор Міжнародного
інституту менеджменту в Женеві.
 1934р. – книга «Елементи адміністрації»
(поюднаннѐ ідей Ф. Тейлора і А. Файолѐ).
 Основна увага – розробці основних
функцій адміністрування
(планування, організація, укомплектув
ання
штату, керівництво, звітність, склад
Ліндалл Урвік ання бюджету).
(1891-1983)  1952р. – книга «Нотатки про теорію
організації» (10 принципів побудови
організації).

22. 10 принципів побудови організації
Ліндалла Урвіка
6. Визначеність – письмове
1. Мета - кожна частина
закріплення
організації повинна бути
вираженням мети
прав, обов'язків, відповідальності і
взаємозв'язків з іншими
2. Спеціалізація - діяльність працівниками
кожного члена організації має 7. Відповідність – відповідальність
бути максимально обмежена, для і права кожного мають бути
виконання однієї функції збалансовані
3. Координація – для досягнення 8. Діапазон контролю – ніхто не
мети організації потрібна повинен керувати більш ніж 5-6
координована єдність зусиль підлеглими
4. Авторитет – чітке ієрархічне 9. Збалансованість - різні
підпорядкування для кожного підрозділи організації повинні
члена організації бути в рівновазі
10. Безперервність –
5. Відповідальність - реорганізація є безперервним
відповідальність вищої посади за процесом, який має базуватися
дії підлеглих є абсолютним на чітких нормах (правилах)

23. Класична (адміністративна) школа
 Визначав організацію як систему здійснення
скоординованих дій, метою яких є надання індивідам
можливості досягнути таких результатів, яких вони
ніколи б не досягли діючи поодинці.
 1938р. – книга «Функціонування керівника»;
 1948р. – книга «Організація і менеджмент»;
 Три функції менеджменту Ч. Барнарда:
1) Визначення цілей організації з урахуваннѐм змінного
зовнішнього і внутрішнього середовища; формування
цінностей і внутрішньої культури організації.
Честер Ірвінг
Барнард 2) Створення системи комунікацій – ієрархічної
підзвітної структури, а також систем для передачі
(1886-1961)
інформації.
3) Розробка стимулів для залучення і утримання
персоналу, а також для забезпечення його прихильності
загальній меті.

24. Класична (адміністративна) школа
 Три принципи комунікацій Ч. Барнарда:
1) Інформаційні канали мають бути відомі всім.
2) Всі повинні мати доступ до офіційного каналу
комунікацій.
3) Лінії комунікацій мають бути якнайкоротші і найбільш
прямі.
 Організація є динамічною соціальною системою, в
ѐкій одночасно можуть відбуватисѐ ѐк формальні,
так і неформальні процеси.
 Справжня роль керівника проявляється в управлінні
Честер Ірвінг системою цінностей організації і в посиленні
Барнард лояльності працівників.
(1886-1961)  Організації складаються з окремих індивідуально
вмотивованих особистостей, цілі яких керівникам
слід приймати до уваги, а менеджмент має бути
зв'язковою ланкою в даному процесі.

25. Основні досягнення класичної
(адміністративної) школи
 Концентрація уваги на вищих рівнях системи
менеджменту.
 Розроблення комплексу функцій, які підлягають
виконанню кожним менеджером;
 Розроблення комплексу загальних принципів
менеджменту, придатних для всіх типів
організацій.

26. Школа промислової психології
(1920 – 1950-ті рр.)
 Причина зародження школи – нездатність представників
класичного напряму усвідомити людський чинник у якості
основного елементу ефективної організації.
 Вихідні постулати Г. Мюнстерберга:
 Промислова психологія і науковий менеджмент
повинні об'єднатись!
 В менеджменті значна увага приділялась проблемам
ефективного використання матеріалів і
обладнання, однак зовсім недостатня психічному
стану робітників.
 Такі проблеми, як
Гуго Мюнстерберг втомленість, монотонність, зацікавленість, навчання,
(1863-1916) комфортність і ряд інших, пов'язаних з психічним
батько школи станом людини розглядались непрофесійно, на
промислової низькому науковому рівні.
психології
 1892 р. – професор Гарвардського університету

27. Школа промислової психології
(1920 – 1950-ті рр.)
 1913р. – книга «Психологія і промислова
ефективність». Структура книги:
I. Вимоги до роботи і до людей, чиї розумові здібності
найбільш відповідні виконанню даної роботи.
II. «Психологічні умови», при яких від кожного робітника
можна отримати найкращий результат.
III. Способи досягнення бажаних для організації
результатів через вплив на потреби людей і їх
задоволення.
 Розробник тестів для відбору персоналу з
Гуго Мюнстерберг урахуванням їхніх здібностей і схильностей,
(1863-1916) сумісності один з одним.
батько школи
промислової
 Розробник психологічних прийомів
психології підвищення мотивації і зниження
втомлюваності персоналу.

28. Школа “ людських відносин ”
(1920 – 1950-ті рр.)
 1933р. – книга «Соціальні проблеми промислової
цивілізації». Вихідні постулати Е. Мейо:
 Джерела задоволеності від роботи прив'язані швидше
до зацікавленості в результатах праці, ніж до фінансової
винагороди.
 Автор концепції взаємоспрямованих комунікацій між
керівником і співробітниками. Керівнику менше слід
думати про те, що хочемо «ми» сказати
«їм», сконцентрувавшись на тому, щоб взнати, що «вони»
хочуть почути і що «вони» приймуть.
 Керівник може успішно впливати на персонал
організації, лише в тому випадку, коли працівники в Джордж Елтон
межах своїх неформальних груп безумовно приймають Мейо
його лідерство. (1880-1949) –
 Людські емоції і відносити в межах організації (у т.ч. засновник школи
неформальні) дуже важливі для виробничого процесу і «людських
їх слід враховувати при управлінні. відносин»

29. Школа “ людських відносин ”
(1920 – 1950-ті рр.)
 З 1924 по 1933р. – Хауторнські експерименти. Висновки
Е. Мейо з проведених ним експериментів (1927-1933р.):
 Соціально-психологічні потреби людини настільки ж
ефективні у якості стимулів як і гроші.
 Соціально-психологічна взаємодія в робочих групах
настільки ж важлива, як і організація виконуваної
роботи.
 В менеджменті недопустимо ігнорувати людський
чинник.
 Хоуторнські експерименти продемонстрували
неспроможність жорсткої авторитарної теорії Ф.
Тейлора, а також високу оцінку рядовими
співробітниками неформальних відносин в Елтон Мейо
колективі, а також їхню готовність бути відповідним учасник
творчій атмосфері колективу з огляду на асоціативний Хоуторнських
інстинкт людини.
експериментів

30. Школа “ людських відносин ”
 М.П.Фоллет - творець філософії менеджменту.
 У М. Фоллетт "ціле" набагато складніше, ніж сума його
частин. "Ціле" ю інтегральноя спільнотоя лядей, ѐка
дозволѐю досѐгати значно більшого, ніж просте
вивільненнѐ індивідуальних творчих сил.
 Інтеграція – принцип ефективної діяльності людей.
Інтеграція можлива лиш тоді, коли домінує «не влада
над», а «влада з», тобто спільна діяльність керівника і
підлеглого заради досягнення спільних інтересів.
 Необхідно «деперсоналізувати»
накази, перемістивши їх виконання в сферу «наказу Мері Паркер
ситуації». «Закон ситуації» повинен мати місце у всіх Фоллетт
формах відносин (1868-1933)
(міжособистісних, регіональних, міжнародних) і сферах
(політиці, економіці, культурі і т.д.) життя суспільства.

31. Школа “ людських відносин ”
 Основою позитивних людських відносин є робота
разом з кимось, а не на когось.
 Слід всіма можливими способами досягати
позитивної психологічної атмосфери і
взаєморозуміння в організації, зокрема шляхом
роз'яснення затрат, цін кон‘юнктури, що сприятиме
взаємному впливу сторін і досягненню взаємодії.
 М. Фоллетт не встигла за життя опублікувати всі тексти
своїх виступів і тому не залишила фундаментального
наукового звіту про свою діяльність у сфері
менеджменту. Однак Ліндалл Урвік опублікував тексти
її лекцій у книгах: «Динамічне адміністрування» Мері Паркер
(1941р.) і «Свобода та координація» (1949р.). Фоллетт
(1868-1933)

32. Школа “ людських відносин ”
 1954р. – книга «Мотивація і особистість» – три
основоположних принципи людської поведінки за А.
Маслоу:
 1. Люди — потребуючі тварини, потреби яких ніколи
не можуть бути задоволені, а цілі не можуть бути
повністю досягнуті.
 2. Стан часткового або повного незадоволення потреб
заставляє людину діяти. «Кращий спосіб заставити
когось шукати любов – відмовити йому в ній».
 3. Існує ієрархія потреб, в якій задоволення потреб,
розташованих внизу ієрархії, робить можливим Абрахам Маслоу
усвідомлення потреб, розташованих на вищих рівнях (1908-1970) –
ієрархії: фізіологія; екзистенція; соціалізація; психолог,
дослідних
престиж; духовність.
соціальної поведінки
приматів

33. «Піраміда потреб» А. Маслоу
вторинні
Самореа-
лізація
Визнання і
самоутвердження
Любов і
соціальна причетність Абрахам Маслоу (1908-1970) –
психолог,
Безпеки та впевненості у дослідних соціальної поведінки приматів
первинні
майбутньому
Задоволення потреб, розташованих
фізіологічні внизу ієрархії, робить можливим
усвідомлення потреб, розташованих
на вищих рівнях ієрархії.

34. Школа поведінкових наук
(1950 – 1990-ті рр.)
 Школа поведінкових наук виникла у 50-ті роки XX століття
 Засновники: Д. МакГрегор, Ф.Герцберг, Д.
Макклеланд, Р.Лайкер, К. Арджіріс
 Головне завдання біхевіористів – ідентифікація і аналіз
спонукальних мотивів поведінки працівника і його взаємодії з
іншими людьми в організаційному середовищі.
 Школа поведінкових наук значно випередила школу «людських
відносин» за методами налагодження міжособистісних відносин.
 Дана школа вивчала різні аспекти соціальної
взаємодії, мотивації, характери влади і комунікацій в
організації, лідерство, зміст і якість праці.
 Почала враховувати вплив на продуктивність праці
економічних, соціальних, організаційних, ідеологічних, політичних та
інших чинників.

35. Школа поведінкових наук
(1950 – 1990-ті рр.)
Теорія Х Теорія У
 Люди уникають  Робота-природна
роботи частина життя
людини
 Необхідний  Люди внутрішньо
контроль, нагляд і мотивовані до праці
покарання  Охоче беруть на себе
відповідальність
 Працівники  Люди – яскраві
особистості. Дуглас Мак-Грегор
уникають (1906-1964) –
відповідальності соціальний психолог,
проф. менеджменту
1960р. – книга «Людська сторона підприємства» в МТІ
«The Human Side of Enterprise»

36. Школа поведенческих наук
(1950 – 1990-ті рр.)
 Запропонував поділ потреб на такі, які «просто
задоволювані» і на «стимулюючі».
 Чинники впливу на поведінку робітників розділив на
дві групи, группу «гігієнічних» і на групу
безпосередньо «мотивуючих» чинників.
 Тільки "мотиватори" ведуть людей до найкращих
результатів.
 Задоволеність власною працею виступає
"генератором" наступної мотивації робітника!
 Слід розрізняти задоволеність умовами праці і
змістом праці.
 Лише задоволеність змістом праці робить мотивацію Фредерік Ірвінг
позитивною, стимулює працівника до більш творчої і Герцберг
відповідальної праці. (1923-2000) –
психолог, проф.
менеджменту в
університеті Юти

37. Школа поведенческих наук
(1950 – 1990-ті рр.)
 Запропонував уявлення про три мотиви поведінки
робітника:
1. потреба у досягненнях (є підсвідомим прагненням
до більш досконалої діяльності і досягнення
стандарту досконалості);
2. потреба у приналежності (є підсвідомим
прагненням до тісних взаємозвязків і теплих дружніх
відносин);
3. потреба у владі (є підсвідомим прагненням
використовувати можливості здійснення впливу на
інших людей).
Дэвид
 Структура мотивів індивіда: у кожного з нас присутні Мак-Клеланд
всі три типи мотивів, однак їх пропорція у всіх різна. (1917-1998) –
психолог, проф.

38. Кількісна школа менеджменту
(1950 – наш час)
Передбачає використання в управлінні
математики, кібернетики, теорії ймовірностей,
дослідження операцій, статистики і
комп’ютерних технологій.
Внесок в менеджмент:
Поглиблення розуміння складності управлінських проблем
завдяки застосуванню різноманітних математичних моделей.
Розвиток і активне використання кількісних методів для
допомоги менеджерам, які приймають рішення в умовах складних,
кризових і ризикових ситуацій

39. Кількісна школа менеджменту
(1950 – наш час)
Рассел Лінкольн Аккофф –
відомий вчений у сфері
дослідження операцій і теорії
систем, методи яких активно
використовуються в теорії
організації і в менеджменті.
(1919-2009)

40. Кількісна школа менеджменту
(1950 – наш час)
Карл Людвіг фон Берталанфі
– австрійський біолог, засновник
узагальненої системної концепції
під назвою «Загальна теорія
систем»
(1901-1972)

41. Кількісна школа менеджменту
(1950 – наш час)
Ентоні Стаффорд Бір —
британський кібернетик, теоретик і
практик у сфері дослідження
операцій і так званої «другої
хвилі» кібернетики.
(1926-2002)

42. Кількісна школа менеджменту
(1950 – наш час)
 Основні висновки по кількісному напряму:
 Зосереджений на використанні математичних моделей у
вирішенні управлінських проблем.
 Основні досягнення:
 Створення кількісних методів для оптимізації управлінських
рішень;
 Розширення і поглиблення знань про складні організаційні
проблеми і ситуації;
 Разроблення корисних інструментів для планування і контролю.
 Основні обмеження:
 Моделі можуть потребувати нереалістичних і необгрунтованих
припущень для використання кількісних методів з метою
оптимізації управлінських рішень;
 Математичні моделі не можуть повністю пояснити і спрогнозувати
управлінські ситуації.

43. Системний підхід в менеджменті
(1950 – наш час)
Представники: Системний підхід –
Честер Барнард Спосіб мислення по
Пітер Друкер відношенню до
Норберт Віннер управління, організації.
ннон
Передбачає, що менеджери повинні розглядати організацію
як сукупність взаємозв’язаних елементів (люди, структура,
завдання, ресурси, технологія), як цілісної множини
елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто
розглядати організацію як систему.

44. Ситуаційний підхід до менеджменту
(1970 – наш час)
Представники:
Пол Лоуренс Ситуація – конкретний набір
Джордж Сталкер обставин, які суттєво впливають
Джей Лорш на організацію в даний час.
Суть: форми, методи, системи, стилі управління мають
суттєво відрізнятися (змінюватися) в залежності від
ситуації, яка склалася.

45. Процесний підхід до менеджменту
Запропонував:
Анрі Файоль
Управління – це процес, який складається із
взаємопов'язаних функцій управління.
Кожна функція управління являє собою процес,
який складається із взаємопов'язаних дій.
Менеджер повинен вміти координувати функції між
собою, виконувати їх послідовно, об'єднуючи їх у
замкнутий управлінський цикл.

47. ДЯКУЮ
ЗА УВАГУ !