1. ТЕОРІЯ
ОРГАНІЗАЦІЇ

2. ТЕМА 1
ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ, ЗАВДАННЯ
ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
1. Теорія організації як наука та її місце в системі наукових знань
2. Еволюція теорії організації
3.
4.
Основоположні ідеї теорії організації
Сучасна теорія організації
5. Моделі теорії організації

3. 11.. ТТееооррііяя ооррггааннііззааццііїї яякк ннааууккаа ттаа їїїї ммііссццее
вв ссииссттеемміі ннааууккооввиихх ззннаанньь
Об’єкт теорії організації – це регульовані та самоорганізаційні
процеси які відбуваються в суспільних організаційних системах,
сукупність організаційних відносин як за вертикаллю,
так і за горизонталлю: організація і дезорганізація,
субординація і координація, впорядкування та узгодження,
тобто взаємодія людей з метою організації спільної діяльності,
виробництва матеріальних благ, відтворення самих
себе як су­б'
єктів суспільних змін.
Предмет теорії організації ­організаційні
відносини,
тобто зв'язки і взаємодії між різного роду цілісними утвореннями
та їх структурними складовими, а також процеси і дії організуючої та
дезорганізуючої спрямованості.

4. МЕТОДИ
ТЕОРІЇ
ОРГА
НІЗА
ЦІ
Ї
Індуктивний метод
Рух думки від одиничного до загального, від
знання меншого ступеня до знання більшого
ступеня
Статистичний метод
Дослідження масових явищ навколишнього світу, що дає змогу
встановлювати характер та стійкість організаційних зв’язків
структурних елементів у різних комплексах, оцінювати їх
рівень організованості та дезорганізованості
Абстрактно-
аналітичний метод
Здійснюється шляхом або виокремлення досліджуваного явища
з деякої цілісності, або складання узагальненої картини
явища, що вивчається, або заміни реального явища схемою,
яка ідеалізується
Порівняльний метод
Підбір схожих організацій як об’єктів дослідження

5. СИСТЕМНИЙ
Розгляд організації як системи.
Дослідження цілісності об’єкта,
виявлення багатоманіття типів
зв’язків у ньому та їх узагальнення
ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ
Розгляд організації з
Функціональних позицій.
Розкриття її функціональної
цілісності та законів
поведінки (функціонування)
КОМПЛЕКСНИЙ
Розкриття нових
властивостей організації
за допомогою вивчення
об’єкта в
міждисциплінарному контексті
ООРРГГААННІІЗЗААЦЦІІЯЯ
ІСТОРИЧНИЙ
Дослідження організації в часі,
розкриття закономірностей її
переходу з одного якісного
стану в інший
Рис. Підходи дослідження організації

6. ППііззннааввааллььннаа
полягає в розкритті процесів організації та самоорганізації соціальних
систем, закономірних тенденцій організаційного розвитку,
динаміки різних соціальних явищ та подій
ФУНКЦІЇ
ММееттооддооллооггііччннаа
досліджує організаційні відносини на макро­і
мікрорівнях
як цілісні, системні утворення, органічно пов’язані між собою
РРааццііооннааллььнноо­­ооррггааннііззууююччаа
виявляється в узагальненні досвіду організаційної діяльності як у
минулому, так і в сьогоденні, розробці оптимальних моделей
організацій та їх структур, визначенні соціальних технологій щодо
безболісного вирішення соціальних та політичних конфліктів
ППррооггннооссттииччннаа
дає змогу заглянути в «суспільне завтра»,
передбачити організаційні явища і події

7. 2. Еволюція ттееооррііїї ооррггааннііззааццііїї
Розвиток поглядів на організацію як систему
Приблизно до 1960-х років проблеми
організації вирішувалися тільки з
погляду закритих систем. З розвитком
ринку уявлення, що склалися про
організацію, змінювалися. Теорія організації
починає розглядати її як відкриту
систему в єдності всіх складових частин
і елементів, що сприймають зміни в
зовнішньому середовищі і реагують на них.

8. Розвиток поглядів на природу організації
в напрямі від раціонального до
соціального
Раціональне мислення означає, що
є зрозуміла перспектива організації, а її
цілі чітко і однозначно визначені.
Соціальний підхід припускає, що рішення
про цілі організації виражають характер
ціннісного, а не механістичного вибору.
Характер рішень, що приймаються,
визначається не стільки ясністю думки,
скільки сталими звичками, накопиченим
досвідом вирішення аналогічних проблем

9. 3. Основоположні ідеї ттееооррііїї ооррггааннііззааццііїї
Своїми експериментами і науковими працями
прагнув довести, що розроблені ним методи
наукової організації праці і сформульовані на їх
основі принципи "наукового менеджменту"
зроблять справжню революцію у сучасному
виробництві, замінивши застарілі авторитарні
методи науковими підходами до управління.
Тейлор не нехтував людським компонентом
організацій, як багато хто вважає, але робив
акцент, скоріше, на індивідуальних, а не на
колективних якостях працівника. На його думку,
застосування принципів наукового управління
приведе до усунення майже всіх причин
суперечок і розбіжностей власників підприємств
і найнятих робітників.
Ф. Тейлор

10. Сформулював загальні принципи організації,
які б можна було застосувати на всіх рівнях
управління.
А. Файоль визнає, що при порушенні деяких
принципів управління в організаціях
виникають комунікаційні труднощі.
Були розроблені правила і норми керованості
в цифровому вираженні. Так, в ефективно
працюючих організаціях, на думку Файоля,
діапазон контролю на рівні майстрів може бути
від 10 до 30 осіб; наявність 2, 3, 4 або 5
майстрів вимагає введення посади завідувача
майстерні, а наявність 2—5 завідувачів
майстернями — введення завідувача
відділом.
А. Файоль

11. Розробив принципи побудови ідеального типу
структури організації, яка отримала назву
бюрократичної. Термін "бюрократія" М. Вебер
застосовував у буквальному значенні —
"правління державних службовців". На його
думку, бюрократія характеризується точністю,
суворістю дисципліни, стабільністю і
відповідальністю.
М. Вебер вважав, що запропонована ним
система принципів забезпечить задовільне
виконання багатьох одноманітних
організаційних завдань, а ієрархія, влада і
бюрократія лежать в основі усіх соціальних
організацій.
М. Вебер

12. За результатами експериментів на заводі
фірми "Вестерн електрик" в Хоторні вдалося
встановити, що продуктивність праці пов'язана
з відчуттям робітників до себе особливої уваги
як до учасників експерименту. Це явище
отримало назву хоторнського ефекту.
Хоторнський ефект означає схильність людей
до поведінки, що відхиляється від норми, коли
вони розуміють, що є об'єктом експерименту.
Висновки експерименту заключаються у
наступному: чітке розділення і нормування
праці незавжди приводять до підвищення
продуктивності; люди більш чутливі до
соціального впливу групи рівних їм людей, ніж
до спонук і заходів контролю, що виходять від
керівництва; менеджер повинен бути добре
підготовлений професійно, щоб виконувати
функції керівника.
Е. Мейо

13. Розглядав неекономічні стимули як
вирішальний чинник виробництва. Він вважав,
що сутність взаємин індивіда й організації
прихована у співпраці. Є певні потреби, які не
можуть бути задоволені самим індивідом, тому
він повинен кооперуватися з іншими. Таким
чином, організація просто допомагає
індивідові досягти мети, яку він не може
зреалізувати іншим шляхом.
Ч. Бернард

14. Сформував теорію Х-У, яка характеризує
систему керівництва з двох протилежних
позицій, кожну з яких може зайняти керівник
щодо своїх підлеглих.
Теорія X — це управління і контроль за
допомогою прямого застосування влади. В
цьому випадку людина виступає як об'єкт
владної дії.
Теорія У навпаки, заснована на принципі
інтеграції або створення умов, за яких члени
організації можуть досягти бажаних цілей,
спрямовуючи свою енергію у потрібне русло.
Д. Макгрегор

15. Встановив, що зі зміною стратегії компанії
відповідним чином змінюється і її
організаційна структура. Необхідність
стратегічних змін диктується вимогами
зовнішнього середовища. Зміна умов
функціонування організації приводить до
зміни стратегії, а це здійснює прямий вплив
на організаційну схему.
А. Чандлер

16. Р. Сайерт
Дж. Марч
Г. Саймон
Висунули концепцію організації як "смітника“.
Модель "смітника" застосовується до
особливого типу організаційної структури,
відомого як організована анархія.
В організаціях подібного роду переваги не
мають чітких визначень і у багатьох
випадках непослідовні. Технології тут нечіткі,
участь негнучка, з масою прикладів
періодичної заміни працівників за принципом
"пішов — прийшов", а також безперервної
зміни персоналу в результаті плинності
кадрів.

17. 4. Сучасна ттееооррііяя ооррггааннііззааццііїї
Ситуативний підхід
Заснований на визнанні того, що в
організаційній діяльності не має
Заснований на визнанні того, що в
організаційній діяльності не має
єдиного
єдиного
правильного шляху.
Організація повинна
пристосовуватися
правильного шляху.
Організація повинна
пристосовуватися
до умов навколишнього середовища.
до умов навколишнього середовища.

18. Екологічний підхід
Стверджує, що серед організацій
"виживає найбільш пристосована", діє
процес природного відбору і заміни
Стверджує, що серед організацій
"виживає найбільш пристосована", діє
процес природного відбору і заміни
організацій.
організацій.

19. Підхід організаційного навчання
Заснований на визнанні двох видів
навчання: першого порядку — по
"одинарній петлі" і другого порядку — по
Заснований на визнанні двох видів
навчання: першого порядку — по
"одинарній петлі" і другого порядку — по
"подвійній петлі".
"подвійній петлі".
Навчання по "одинарній петлі" — це
звичайне для будь-якої організації
обов'язкове навчання персоналу.
Навчання по "подвійній петлі" — це
організований і свідомо керований
процес самонавчання в організації.
Навчання по "одинарній петлі" — це
звичайне для будь-якої організації
обов'язкове навчання персоналу.
Навчання по "подвійній петлі" — це
організований і свідомо керований
процес самонавчання в організації.

20. 5. Моделі ттееооррііїї ооррггааннііззааццііїї
ККллаассииччннаа ммооддеелльь
Основою класичної моделі є
уявлення про те, що організація —
лише результат дій керівників, які
її повністю конструюють і
володіють нею.
Головне в цій моделі —
єдність командування і
чіткий розподіл обов'язків.
ББююррооккррааттииччннаа ммооддеелльь
Поведінка окремої особи
непередбачувана, не завжди
зрозуміла, а іноді перешкоджає
ефективній діяльності організації.
Тому як ідеальну модель обрано
таку форму організації,
в якій можна було б звести
до мінімуму вплив поведінки
окремої особи.

21. ННееооккллаассииччннаа ммооддеелльь
Модель будується з урахуванням
можливостей людини, яка
розглядається не тільки як
оператор, що виконує деяку роботу,
але і як особа, що володіє
певними соціальними інтересами.
ІІннссттииттууццііййннаа ммооддеелльь
Розглядає організацію як
політичний інститут, як
об'єднання груп, кожна з яких
переслідує свої цілі.
ССииссттееммннаа ммооддеелльь
Прагне представити організацію
як систему, що складається із
взаємопов'язаних частин і
змінних, і вважає будь-яку
організацію соціальною
системою.