Учений, який своїми думками та ідеями випереджав час, у якому жив

1. Досліджуємо, знайомимося,
пишаємося!
1
01010101

2. «ІТ.UA:
Н
А
Р
О
Д
Ж
Е
Н
І
В
У
К
Р
А
Ї
Н
І
»
Видатний український кібернетик,
академік, родоначальник комп'ютерної
техніки
(1923—1982)
Віктор Глушков
Учений, який своїми думками та
ідеями випереджав час, у якому жив

3. Учений Віктор Михайлович Глушков виріс із
Глушкова-вундеркінда, який, навчившись
читати, не випускав із рук підручники з
астрономії, математики, фізики, хімії,
геології та радіотехніки, майстрував
телевізори, моделі електричної гармати
та інші складні технічні механізми
«ІТ.UA: НАРОДЖЕНІ В УКРАЇНІ»

4. Плани різко обірвала Друга світова війна. Після роботи з
відновленя вугільних шахт Донбасу, 1943—1955 — роки
навчання та плідної праці над собою, шлях від
студента до доцента та доктора фізико-
математичних наук
Отримані В.М. Глушковим знання та дослідження
в області математики, вивели його у ряд
провідних алгебраїстів світу, оскільки Глушков
перший у світі розв'язав узагальнену п'яту
проблему Гільберта

5. У серпні 1956 р. Віктор Глушков радикально змінює сферу
своєї діяльності й пов'язує життя з кібернетикою та
обчислювальною технікою. Очолює лабораторію, в якій
працював Сергій Лебедєв.
Віднині 33-річний учений жив і працював у Києві

6. Під керівництвом Віктора Глушкова вдало закінчена розробка
лампової ЕОМ «Київ», створена на базі лабораторії. ЕОМ «Київ» став
першим у світі комп’ютером, який за своїм універсальним призначенням
подібний сучасним комп’ютерам. Використовувався не лише для
математичних розрахунків, а й для розв’язку логічних задач, задач
штучного інтелекту, для керування технологічними процесами
Лампова обчислювальна машина «Київ», 1956 р.

7. Слідом за ЕОМ «Київ» під науковим
керівництвом Віктора Глушкова була
розроблена перша в Україні цифрова
напівпровідникова керуюча машина
широкого застосування «Дніпро».
Призначена для контролю та
управління безперервними
технологічними процесами і складними
фізичними експериментами.
Перша вітчизняна ЕОМ «Дніпро»
серійно випускалася з 1961 по 1971
роки. Перші промислові вироби
з'явилися на київському заводі
«Радіоприлад»

8. Розробка ЕОМ «Дніпро» стимулювала спорудження знаменитого заводу
За ініціативою Віктора Глушкова у Києві
розгорнулося будівництво заводу
обчислювальних і керуючих машин
«Електронмаш». Створений у 1965 р.,
завод досягнув свого піку розвитку в
1980-х роках та став лідером із
виробництва електронно-
обчислювальних машин

9. В.М. Глушков за пультом ЕОМ «Промінь»,1963 р.
З ЕОМ «Промінь» і керуючої ЕОМ
«Дніпро» розпочалося промислове
виробництво засобів обчислювальної
техніки в Україні
Під керівництвом В. Глушкова всього за вісім місяців була реалізована ідея
особистої електронно-обчислювальної машини для інженера (ЕОМ «Промінь»).
Це була перша ЕОМ широкого вжитку з так званим ступінчастим
мікропрограмним керуванням, пам’ять якої знаходилася на металізованих
картах. У 1963 р. почався серійний випуск ЕОМ «Промінь»

10. Згодом ступінчате
мікропрограмне керування
було використано в машині
для інженерних розрахунків
«МИР», створеної у 1965 р.
«Віктор Михайлович назвав
цю машину «особистою
машиною інженера»
(професор Віталій Клименко,
учень Віктора Глушкова)
Унікальний артефакт зберігається
у Державному політехнічному музеї
імені Бориса Патона при НТУУ
«Київський політехнічний інститут
імені Ігоря Сікорського»

11. «МИР» була створена задовго до появи знаменитих «APPLE» та
«IBM». Насправді, це був перший персональний компʼютер у світі.
У 1967 р. на виставці у Лондоні,
«МИР» була придбана американською
фірмою «IBM» для того, щоб у суді
довести «Корпорації Берроуз», що не
вона перша впровадила ідею
мікропрограмування. «IBM» виграла
судовий провес і довела, що саме
у розробці Глушкова вперше було
застосовано мікропрограмування

12. Під керівництвом В.М. Глушкова була створена
унікальна «Енциклопедія кібернетики», 1973 р.,
випущена у двох томах. Вона не мала аналогів у світі
та стала першою фундаментальною працею, в якій
висвітлювалися теоретичні аспекти кібернетичної
науки, її застосування до таких галузей, як економіка,
біологія, техніка
За ініціативи Віктора Глушкова в 1969 р. на базі Київського університету
імені Тараса Шевченка відкрито перший в Україні факультет кібернетики

13. Головною справою життя сам Віктор Михайлович вважав створення
загальнодержавної автоматизованої системи збору та
обробки інформації для обліку, планування та управління економікою
(«ОГАС»). Робота над якою почалася на початку 60-х років та, на жаль,
так і не була втілена у життя
Він першим побачив перспективи
використання потужної державної
комп'ютеризованої системи
«Майбутнє керування — в безпаперовій
інформатиці», — стверджував В. Глушков

14. «Безпаперова інформатика розвивається винятково швидкими темпами <...>
Зрощування засобів телекомунікації з машинною інформатикою (що реалізуються в
мережах ЕОМ і ВЦ з віддаленими терміналами) вже призвело до появи нового
терміну телематика. Найпалкіші апологети телематики пророкують, що вже
недалеко той день, коли зникнуть звичайні книги, газети і журнали. Натомість
кожна людина буде носити з собою «електронний блокнот», що становитиме собою
комбінацію плоского дисплея з мініатюрним радіоприйомопередавачем. Набираючи
на клавіатурі цього «блокнота» потрібний код, можна (перебуваючи в будь-якому
місці на нашій планеті) викликати з гігантських комп'ютерних баз даних, пов'язаних
в мережі, будь-які тексти, зображення (у тому числі і динамічні), які й замінять не
тільки сучасні книги, журнали і газети, а й сучасні телевізори»
У післямові до книги «Основи безпаперової інформатики» (1982)
Віктор Глушков пророче пише:

15. В. Глушков (у центрі) на зустрічі
з головним конструктором АСУ
оборонних підприємств, 1980 р.
Учений зі своєю ідеєю на 20 років випередив британського
колегу Тіма Бернерса-Лі — той розпочав створення подібної
системи обробки інформації для Європейської ради з
ядерних досліджень (CERN, Швейцарія) лише у 1989 р.
З цієї розробки Бернерса-Лі й утворилася сучасна всесвітня
павутина

16. Однак, Віктор Глушков від початку
прагнув побудувати дещо більше за
звичайний інтернет. Його система «ОГАС»
мала бути обладнана штучним інтелектом,
що керував би всією економікою країни

17. Історія розвитку штучного інтелекту в Україні
Віктор Глушков здійснив філософський аналіз
предмета і методів кібернетики, виділив основні
напрями досліджень зі штучного інтелекту й одним
із перших сформулював у термінах теорії автоматів
основні поняття штучного інтелекту, такі як:
«адаптація», «самоорганізація», «самовдосконалення»
Створення під його керівництвом ряду машин для
інженерних розрахунків та низки програм для
розв'язання інтелектуальних задач, дало можливість
визначити напрям досліджень з інтелектуалізації ЕОМ

18.  у 1970 р. присуджена Державна премія України в галузі науки і
техніки (у складі авторського колективу) за розробку та
впровадження автоматизованої системи управління
радіотехнічним підприємством масового виробництва;
 у 1978 р. присвоєно звання «Заслужений діяч науки УРСР»;
 у 1979 р. присуджена премія ім. С.О. Лебедєва за цикл робіт із
теорії перспективних ЕОМ та створення швидкодіючих засобів
обчислювальної техніки і систем управління;
 у 1996 р. Міжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer
Society) присудило медаль «Піонер комп'ютерної техніки» за
заснування першого Інституту кібернетики АН УРСР, створення
теорії цифрових автоматів та роботи в галузі
макроконвеєрних архітектур обчислювальних систем
Відзнаки та нагороди:

19. Віктор Михайлович Глушков — основоположник інформаційних технологій в Україні [Електронний
ресурс] //Історія розвитку інформаційних технологій в Україні :[вебсайт]. — Електрон. дані. —
Режим доступу: http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/GL_HALL2/Gl_hall2_u.html. — Назва з екрана.
«Головна справа життя» академіка Глушкова [Електронний ресурс] //ІТ в Україні: історії та
особистості :[вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
http://ua.uacomputing.com/stories/ogas/. — Назва з екрана.
В.М. Глушков: геній, який зробив себе сам [Електронний ресурс] //Центр практичної
інформатики НАН України :[вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://www.nas.gov.ua/text/videos/Pages/22.aspx. — Назва з екрана.
ОГАС як національний проект: постановка проблеми [Електронний ресурс] // Національний
інститут стратегічних досліджень :[вебсайт]. — Електрон. дані. — Режим доступу:
https://niss.gov.ua/sites/default/files/2012-08/OGAC1_.indd-86e04.pdf. — Назва з екрана.
Використані джерела:

20. вул. Януша Корчака, 60, м. Київ
https://chl.kiev.ua