Виктор Глушков

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1

Реферат на тему:
“ Віктор Михайлович Глушков ”

Підготувала учениця 11-А класу
Іванчикова Наталія

м.Шостка, 2013

Ві́ктор Миха́йлович Глушко́в (* 24 серпня 1923, Ростов-на-
Дону — † 30 січня 1982, Москва) — піонер комп'ютерної
техніки, автор фундаментальних праць у
галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки,
ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм
створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних
комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і
автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.
Глава наукової школи кібернетики. Лауреат численних
премій і нагород. Дійсний член АН СРСР, АН УРСР.
Почесний член багатьох іноземних академій.
Засновник Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН
України, який і очолював до 1982 р. Помер в Москві куди
був перевезений для лікування. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Біографія
Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону у
родині службовців. Батько Михайло Іванович Глушков родом із станиці Луганської,
України. Мати із станиці Каменської (зараз Каменськ-Шахтинський), Ростовської
області Росії. В 1941 році з золотою медаллю закінчив середню школу №1 в
місті Шахти. Вищу математичну освіту отримав в Новочеркаському політехнічному
інституті (1943–1948 рр.) та Ростовському держуніверситеті (1947–1948 рр.).
З жовтня 1948 р. працював викладачем в Уральському лісотехнічному інституті,
одночасно проводив інтенсивну науково-дослідну роботу.
У 1951 р. В. М. Глушков захистив кандидатську, а у грудні 1955 р. — докторську
дисертацію у Московському державному університеті.

Наступні 25 років активного життя ученого найтіснішим чином пов'язані
з Академією наук УРСР та Інститутом кібернетики АН УРСР.
На запрошення академіка Б. В. Гнєденка у 1956 р. В. М. Глушков стає завідуючим
лабораторією обчислювальної технікиІнституту математики Академії наук УРСР.
Саме у даній лабораторії у 1950 році під керівництвом Лебедєва було розроблено
перший радянський комп'ютер ("МЭСМ").
У 1957 році стає директором Обчислювального центру АН УРСР.
У 1958 р. В. М. Глушкова обирають членом-кореспондентом АН України за
спеціальністю Алгебра.
У лютому 1961 р. В. М. Глушкова було обрано дійсним членом Академії наук
України, а в 1964 р. він стає віце-президентом АН УРСР.
У 1962 році на базі Обчислювального центру Глушков створює Інститут
кібернетики АН УРСР. Будучи його директором він будує цілий комплекс корпусів
на краю Києва ("Кібцентр") та житлові багатоповерхові будинки для співробітників
Інституту. Так за 20-ть років кількість працівників інституту зростає з кількох

сотень до кількох тисяч. Значну увагу приділяв популяризації кібернетики як науки,
та автоматизації економіки Радянського Союзу. В Інституті Кібернетики під його
науковим керівництвом було розроблено ЕОМ "Киев" і першу в Україні та
колишньому СРСР напівпровідникову керуючу машину широкого призначення
"Днепр". Попередниками персональних комп'ютерів стали машини для інженерних
розрахунків "Промінь" (1963), "Мир-1" (1966), "Мир-2" (1969), у яких було
реалізовано запропоновану В. М. Глушковим ідею ступеневого мікропрограмного
управління[1]. Практично всі розроблені в Інституті ЕОМ за його керівництва в свій
час майже не поступалися закордонним аналогам і мали оригінальну архітектуру
(лише на початку 80-х Союз перейшов на копіювання закордонних аналогів
обчислювальної техніки, що згодом призвело до серйозного відставання радянських
взірців від закордонних).
Під керівнцтвом Віктора Михайловича, Головною редакцією «Української
радянської енциклопедії» видано першу в світі«Енциклопедію кібернетики» в 2-х
томах українською (1973) та російською (1974) мовами.
Помер 30 січня 1982 року. після тяжкої хвороби. Похований в Києві на Байковому
кладовищі (ділянка № 1).
Боротьба з хворобою
За спогадами дочки Ольги Китової[2] ускладнення зі здоров'ям вченого почались ще
в 1980 році. Відмічалися болі голови, особливо в потилиці, мучив кашель, аритмії
серця, стрибав тиск, не було апетиту. Попри це Глушков продовжував працювати в
звичному насиченому йому ритмі. При проходженні медоглядів лікарі заявляли, що
погіршення здоров'я результат перевтоми. Восени 1981 року, коли симптоми почали
проявлятися сильніше, ліг на обстеження в лікарню в Феофанії (мальовнича околиця
Києва). Там спочатку був поставлений діагноз остеохондроз і защемлення нервів
шийного відділу хребта. Пізніше припускалось вірусне ураження судин головного
мозку. Консиліуми лікарів призначали різні процедури і засоби для лікування.
Проте хворобу так і не могли визначити, стан вченого лише погіршувався. Врешті-
решт було прийнято рішення перевезти Глушкова в Москву вЦентральну
кремлівську лікарню. Туди був покладений 20 жовтня 1981 року, де було відмічене
короткочасне покращення. Проте пізніше стан погіршився. Глушков пережив
кілька колапсів та втрат свідомості. Московські лікарі також не змогли визначити
причини недуги.
7 січня 1982 року з Глушковим в Москві зустрівся
відомий німецький нейрохірург професор Цюльх,
що прибув з Кельна (ФРН). Він за результатами
призначених ним додаткових аналізів,
діагностував смертельний діагноз — запущену
пухлину довгастого мозку, що почала
поширюватись по спинному мозку. Зранку 30
січня 1982 року в 11 годин 7 хвилин Глушкова не
стало[3]. В лікарні аж до смерті він надиктовував
на магнітофон власні спогади та ідеї.

За проханням сім'ї його було перевезено в Київ і поховано на центральній
алеї Байкового кладовища.
Нагороди та звання
У 1964 році В. М. Глушкову за цикл праць з теорії автоматів присуджена Ленінська
премія.
У 1967 нагороджений орденом Леніна та премією ім. Крилова за цикл праць з
теоретичної кібернетики, присвячених формальним
методам проектування електронних обчислювальних машин.
У 1968 присуджена Державна премія СРСР (в складі авторського колективу) за
розробку нових принципів побудови структур малих ЕОМ
для інженерних розрахунків та математичного забезпечення для них, впроваджених
в обчислювальних машинах серії «МИР».
У 1969 р. за великі успіхи у розвитку науки і підготовці кадрів В. М. Глушкову
присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
У 1970 р. присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки (в складі
авторського колективу) за розробку та впровадження автоматизованої системи
управління радіотехнічним підприємством масового виробництва (див. Державна
премія України в галузі науки і техніки — лауреати 1970 року).
У 1973 нагороджений орденом Жовтневої Революції за заслуги в розвитку
кібернетики та обчислювальної техніки.
У 1975 нагороджений орденом Леніна за заслуги в розвитку радянської науки та в
зв'язку з 250-річчям АН СРСР.
У 1976 нагороджений орденом НДР за видатний внесок в співробітництво
спеціалістів СРСР та НДР в розробку прогнозів розвитку технічних засобів
електронних інформаційних систем.
У 1977 присуджена Державна премія СРСР (в складі авторського колективу) за цикл
праць з теорії дискретних перетворювачів та методів автоматизації проектування
ЕОМ, які знайшли застосування в діючих системах.
У 1978 присвоєне звання «Заслужений діяч науки УРСР»
У 1979 присуджена премія ім. С. О. Лебедєва за цикл робіт з теорії перспективних
ЕОМ та створення швидкодіючих засобів обчислювальної техніки і систем
управління.
У 1980 присуджена премія ім. Крилова за цикл праць з методів оптимізації в
плануванні та управлінні.
У 1981 присуджена премія Ради Міністрів СРСР за розробку та впровадження в
народне господарство комплекса програмно-технічних засобів зі створення
автоматизованих систем збирання, передавання та обробки даних. Присуджена
Державна премія України (в складі авторського колективу) за розробку та

впровадження в народне господарство базової АСК на магістральних
нафтопроводах.
У 1997 Міжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило
медаль «Піонер комп'ютерної техніки» за заснування першого в СРСР Інституту
кібернетики НАН України, створення теорії цифрових автоматів та роботи в галузі
макроконвейерних архітектур обчислювальних систем. Медаль буда отримана
сім'єю В. М. Глушкова.
В. М. Глушков був членом програмних комітетів таких найвідоміших організацій,
як Міжнародна федерація з обробки інформації (IFIP) і автоматичного керування
(IFAC), виконував обов'язки консультанта урядів Болгарії, НДР, ЧРСР, був
експертом ООН, суттєво впливав на формування тематики міжнародного інституту
прикладного системного аналізу (IIASA). Багато з його численних наукових статей і
монографій було перекладено іноземними мовами. Його запрошували читати лекції
до США, Англії,Франції, Іспанії, Італії, Індії, Мексики, Японії та інших країн.
В. М. Глушков був іноземним членом Болгарської (1974 р.), Німецької (НДР,
1975 р.), Польської (1977 р.) академій наук.
Діяльність
Теорія топологічних груп та топологічна алгебра
В. М. Глушков проводив інтенсивну науково-дослідну роботу в галузі алгебраїчних
структур. Його вчителями були провідні алгебраїсти країни С. М. Черніков і
О. Г. Курош. У 1951 р. В. М. Глушков захистив кандидатську дисертацію
«Локально-нільпотентні групи без кручення з умовою обриву деяких ланцюгів
підгруп», а у грудні 1955 р. — докторську дисертацію «Топологічні локально-
нільпотентні групи». Отримані ученим математичні результати вивели його у ряд
провідних алгебраїстів світу, оскільки ним була розв'язана узагальнена п'ята
проблема Гільберта, а також досліджені властивості і будова локально бікомпактних
груп і алгебр Лі, що дало змогу значно розвинути теорію топологічних груп і
топологічну алгебру в цілому. Ці високі (на той час) абстракції перетворилися на
інструментарій пізнання багатьох процесів матеріального світу, наприклад,
плазмених потоків або спільної поведінки взаємодіючих об'єктів різної природи.
Теорія цифрових автоматів
Це на початку своєї наукової діяльності наприкінці 50-х В. М. Глушков
сформулював чітке та алгебраїчно просте поняття цифрового автомата і отримав
майже всі результати, які були опубліковані в свій час фундаторами цієї теорії Кліні
та Муром. В лабораторії Глушкова в Інституті кібернетики активно вивчались як
загальнотеоретичні проблеми, так і практичні питання застосування теорії автоматів
для синтезу схем ЕОМ. Базовою ідеєю, яка об'єднувала більшисть праць Глушкова з
цієї теми, була можливість застосування алгебраїчного апарату для формалізації
таких об'єктів, якими є компоненти ЕОМ, схеми та програми. Глушков побудував
необхідний математичний апарат та показав, що компоненти ЕОМ можуть бути
репрезентовані як математичні вирази. В 1961 р. як певний підсумок наукової
діяльності була видана відома монографія Глушкова «Синтез цифровых автоматов».

Теорія програмування та системи алгоритмічних алгебр
У галузі теорії програмування та систем алгоритмічних алгебр В. М. Глушковим був
зроблений фундаментальний внесок — алгебра регулярних подій (рос. алгебра
регулярных событий). Був розвинений апарат систем алгоритмічних алгебр, в
рамках якого Глушковим була сформульована концепція, аналогічна принципу
структурногопрограмування Дейкстри (1968) та доведена фундаментальна теорема
про регуляризацію (зведення до структурованої форми) довільного алгоритма,
зокрема програми чи мікропрограми. Глушковим був сформульований
фундаментальний принцип мікропрограмного управління, згідно з яким абстрактна
модель ЕОМ може розглядатись як взаємодія двох автоматів — управляючого та
операційного.
В 1974 за результатами цих досліджень була опублікована монографія Глушкова (в
складі авторського колективу Цейтлін Г. Е. та Ющенко К. Л.) «Алгебра, языки,
программирование».
Теорія проектування ЕОМ
Сучасні засади теорії проектування ЕОМ, зокрема розробка методики блочного
синтезу, були закладені в статтях В. М. Глушкова, опублікованих в
журналі «Кібернетика»у 1965-66 рр. та у Віснику АН СРСР в 1967 р. На базі цих
теоретичних праць в Інституті кібернетики була створена спеціалізована мова опису
алгоритмів та структур ЕОМ та методика проектування ЕОМ, які знайшли своє
практичне застосування в ряді систем автоматизованого проектування циклу
«ПРОЕКТ» та «ПРОЕКТ-2» Монографія В. Глушкова (в складі авторського
колективу) «Автоматизация проектирования вычислительных машин», яка
узагальнювала досвід створення систем «ПРОЕКТ», була видана в 1975 р.
Створення ЕОМ та нових архітектур обчислювальної техніки
Управляючі ЕОМ
У 1958 році В. М. Глушковим була запропонована концепція універсальної
управляючої машини (УМШН, управляющая машина широкого назначения), яка
згодом була реалізована в серійній ЕОМ "Днепр" та в наступних серіях
управляючих машин. В основі моделі УМШН — напівпровідникова елементна база
(до того практично всі ЕОМ використовували електронні лампи), апаратний захист
програм та даних, невелика розрядність, оптимальна для завдань управління
технологічними процесами. Одночасно з розробками машини «Днепр» з ініциативи
В. М. Глушкова було розпочато спорудження в Києві спеціалізованого заводу
(пізніше відомого як ВО «Електронмаш»), який серійно випускав цю ЕОМ. Машина
«Днепр» була гідним конкурентом кращим американським аналогам, і понад 10
років її використовували у виробництві.
ЕОМ для інженерних обчислень
Паралельно з проектуванням управляючих обчислювальних систем, в Інституті
кібернетики під керівництвом Глушкова набули розвитку ініціативи зі створення
ЕОМ для інженерних розрахунків. Першою машиною цього класу стала ЕОМ
"Промінь" зі ступінчатим мікропрограмним керуванням. Ідеї Глушкова зі створення

інтелектуальної обчислювальної системи певною мірою були реалізовані в таких без
перебільшення унікальних обчислювальних системах, як «МИР-1» (1965
рік), «МИР-2» (1969 рік) та«МИР-3». Головною їхньою відмінністю від інших ЕОМ
була апаратна реалізація мови, близької до мови програмування високого рівня,
унікальні можливості ведення чисельних та аналітичних інженерних розрахунків.
Новаторські архітектури ЕОМ
Наприкінці 60-х під керівництвом В. М. Глушкова були розпочаті роботи зі
створення універсальної ЕОМ "Україна" на базі архітектури, відмінної від звичних
принципів фон Неймана, але ця система не була реалізована за відсутності в той час
необхідної елементної бази. Базові ідеї зі створення розвинених архітектур ЕОМ з
розвиненими засобами підтримки високорівневого програмування були узагальнені
в монографії Глушкова (в складі авторського колективу) «Вычислительная машина с
развитыми системами интерпретации». Наприкінці 70-х Глушков запропонував
принцип макроконвейерної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд та даних
(в сучасній класифікації Флінна — MIMD) як принцип реалізації
нефоннейманівської архітектури. Саме в таких архітектурах Глушков бачив
перспективи розвитку систем з надвисокою продуктивністю обчислень.
Макроконвейерна ЕОМ була розроблена Інститутом кібернетики та впроваджена в
серію як ЕС-2701 (1984) та ЕС-1766 (1987). На той час це були найбільш
швидкодіючі в СРСР системи з номінальною продуктивністю, яка перевищувала
1 млрд. оп/с. Ці системи дозволяли ефективне маштабування за рахунок
багатопроцесорної архітектури та динамічну реконфігурацію. Вони не мали аналогів
у світі.
Кібернетика
Під керівництвом В. М. Глушкова була створена унікальна «Енциклопедія
кібернетики» (українською в 1973 р., російською в 1974 р.), яка не мала аналогів в
світі та стала першою фундаментальною працею, в якій
висвітлювались теоретичні аспекти кібернетичної науки, її застосування до
таких галузей, як економіка, біологія, техніка. Певною мірою така всеохопність
енциклопедії характеризує і діяльність самого Глушкова в цій сфері, яка була
різнобічною і нетривіальною.
Глушковим були розроблені принципово нові підходи до створення систем обробки
інформації, які кардинально змінили уяву про теорію систем управління та
теорію обчислювальних систем, підготували основу для нового етапу розвитку
науки про інформацію. Ще на початку становлення
обчислювальної техніки, В. М. Глушков ініціював
дослідження з моделювання інтелектуальної діяльності.
Він багато уваги приділяв розробці ідеї «мозкоподібних»
структур ЕОМ, за якими йому вбачалися у майбутньому
велетенські можливості. Численні проблеми штучного
інтелекту ставилися і розв'язувалися в Обчислювальному
Центрі АН УРСР. І серед них такі, як моделювання
еволюції, автоматичне доведення теорем, побудова

перших робототехнічних систем, розпізнавання зорових образів і усної мови,
розпізнавання змісту фраз і т. ін. Всесоюзна школа з розпізнавання образів у м.
Києві у 1962 р. зібрала практично всіх спеціалістів країни з цих питань.
Монографія В. М. Глушкова «Введение в кибернетику» була видана в 1964 р.
За ініціативи В. М. Глушкова, в 1969 році на базі Київського університету імені
Тараса Шевченка відкрито перший в СРСР факультет кібернетики
Автоматизовані системи управління технологічними процесами
За безпосередньої участі В. М. Глушкова в Інституті кібернетики проводились
інтенсивні розробки автоматизованих систем управління, зокрема систем
управління технологічними процесами, автоматизації наукових досліджень та
випробувань складних промислових об'єктів, систем організаційного управління
промисловими підприємствами.
Ці дослідження були систематизовані в монографії «Введение в АСУ» (2 вид. 1974)
Загальнодержавна автоматизована система управління народним господарством
В 1962 г. В. М. Глушков розпочав роботи над проектом, масштаби якого в галузі
інформаційних технологій не мали і не мають аналогів по
сьогодні — Загальнодержавної автоматизованої системи (ЗДАС). Беручись за цю
роботу, Глушков особисто вивчив специфіку функціонування більше тисячі об'єктів
народного господарства різних галузей. В. М. Глушков розрахував, що
використання ЗДАС протягом 15 років коштуватиме близько 20 млрд. карбованців.
Але за ці ж роки ЗДАС принесе країні більше, ніж 100 млрд. карбованців прибутку.
По суті це було намагання створити науково-технічну базу керування економікою
країни й організацію інформаційної індустрії, аналогічній тій, яка нині успішно
функціонує у провідних країнах Заходу. Це безсумнівно був безпрецедентний
виклик звичним канонам керування господарством країни. Під керівництвом
В. М. Глушкова колективом спеціалістів багатьох інститутів був створений ескізний
проект Єдиної мережі обчислювальних центрів. Передбачалося побудувати близько
ста головних і понад 10 тисяч районних центрів для безперервної обробки, аналізу
економічної інформації і прийняття обґрунтованих рішень. Однак цей проект так і
не був реалізований, оскільки він не знайшов відповідної підтримки у вищого
керівництва країни, яку жахали маштаби задумів Глушкова та перспектива
кардинальної перебудови усталених методів господарювання. Для В. М. Глушкова,
який вважав створення ЗДАС справою життя, це рішення було фатальним.
Узагальнення
Віктор Михайлович сформулював поняття кібернетики як наукової дисципліни з
комплексною методикою досліджень, визначив проблеми найефективнішої
взаємодії людини з машиною і шляхи їх розв'язання. Запропоновані ним побудови
«око-рука», «читаючий автомат», самоорганізуюча структура поклали початок
новим прикладним технологіям, унікальним розробкам, пов'язаних зі створенням
так званого штучного інтелекту.

Під безпосереднім керівництвом академіка Глушкова
розроблені та впроваджені в практику унікальні
автоматизовані системи управління, що на той час не мали
аналогів у світі. Це, зокрема, АСК «Львів» та «Гальванік»,
які успішно працювали на львівському заводі «Електрон»,
київському «Арсеналі», інших підприємствах колишнього
Радянського Союзу. В очолюваному ним інституті
розроблена серія відомих ЕОМ, серед
яких — «Київ», «Дніпро», «Промінь» та інші.
Ідеї вченого ще впродовж багатьох років вважатимуться
актуальними і слугуватимуть під час проектування як
нових обчислювальних машин, так і різноманітних
системавтоматизації та технологій, в тому числі
й безлюдних. Віктор Глушков своїми фундаментальними працями в галузі
алгебри, математичної логіки, теорії автоматів таалгоритмів, теорії математичних
машин і їх практичного втілення ще за життя здобув визнання міжнародної наукової
громадськості.
Цитати
В післямові (висновках) до книги «Основи безпаперової інформатики» (1982 р.)
В. М. Глушков пророче пише:

Безпаперова інформатика розвивається винятково швидкими темпами <...>
Зрощування засобів телекомунікації з машинною інформатикою (що
реалізуються в мережах ЕОМ і ВЦ з віддаленими терміналами) вже
призвело до появи нового терміну телематика. Найпалкіші апологети
телематики пророкують, що вже недалеко той день, коли зникнуть звичайні
книги, газети і журнали. Натомість кожна людина буде носити з собою
«
«електронний блокнот», що становитиме собою комбінацію плоского »
дисплея з мініатюрним радіоприйомопередавачем. Набираючи на клавіатурі
цього «блокнота» потрібний код, можна (перебуваючи в будь-якому місці на
нашій планеті, викликати з гігантських комп'ютерних баз даних, пов'язаних
в мережі, будь-які тексти, зображення (у тому числі і динамічні), які й
замінять не тільки сучасні книги, журнали і газети, а й сучасні телевізори. [4]

Сучасні планшетні комп'ютери та інші подібні пристрої і є втіленням описаного
«електронного блокнота».

Джерела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Виктор Глушков

Recommended

Recommended

More Related Content

Similar to Виктор Глушков

Similar to Виктор Глушков (20)

Виктор Глушков