Віктор Михайлович Глушков – визначний учений-кібернетик, професор Київського університету, академік АН УРСР, засновник комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп’ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система Дарницького району
Бібліотека ім. Миколи Руденка
Історія штучного інтелекту
Бібліографічна пам’ятка
до 100 - річчя від дня народження
Глушкова Віктора Михайловича
Київ, 2023

2. 2
621.391(092)
І- 90
Історія штучного інтелекту : бібліографічна пам’ятка до 100 - річчя
від дня народження Глушкова Віктора Михайловича / уклад. Т. Ф.
Вітенчук ; бібліотека ім. Миколи Руденка Дарницького району. –
Київ, 2023. – 16 с .
Віктор Михайлович Глушков – визначний учений-
кібернетик, професор Київського університету, академік АН УРСР,
засновник комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у
галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор
і організатор реалізації науково-дослідних програм створення
проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для
інформатизації, комп’ютеризації і автоматизації господарської і
оборонної діяльності країни.
Бібліографічна пам’ятка присвячена 100-річчю від дня
народження видатного вченого стане в нагоді всім, кого цікавить
постать Глушкова В. М.
Укладач : Вітенчук Т. Ф.

3. 3
«Сьогодні перший день решти
твого життя, не марнуй часу».
В. М. Глушко
Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923
року у місті Ростові-на-Дону. Батько, Михайло Іванович, був
родом із станиці Луганської, закінчив Єкатеринбурзький гірничий
інститут. У 1927 році сім'я переїхала у місто
Шахти, де Михайло Іванович працював
спочатку гірничим інженером на шахті, а потім
викладав у технікумі. Мати, Віра Львівна
Босова, була родом із станиці Кам'янської,
працювала службовцем.
Видатні здібності Віктора Михайловича проявилися дуже
рано. Він мав феноменальну пам'ять, прагнув до знань. Батьки
сприяли здібностям дитини. Бабуся по батьку, Юхимія Петрівна
читала внуку казки та співала пісні. Батько малював для сина
малюнки та вчив читати. Ще в дошкільному віці хлопчик читав
Уеллса, Жуля Верна, науково-фантастичну літературу.
У 1931 році Віктор пішов до школи. Навчався легко. Мав
багато захоплень. Одним із перших була астрономія. У першому
класі він уже знав назви планет, у третьому - захопився
зоологією. Прочитав книжку Брема про тварин та
вивчив їх класифікацію.
Пізніше Віктора зацікавили мінералогія та
геологія. Цьому захопленню сприяв батько, гірничий
інженер. Крім того, Михайло Іванович був радіолюбителем. Це

4. 4
захоплення також передалося синові. Починаючи з літа між
четвертим і п'ятим класом Віктор почав вивчати радіотехніку,
спочатку з книжок та журналів для радіолюбителів, а потім і з
серйозніших підручників, за якими навчаються студенти вузів.
Його не задовольняли готові радіосхеми, він сам конструював
різні прилади і цікаві "іграшки", кімната Віктора нагадувала
майстерню — стільки там було різних інструментів. Він сам
змонтував радіоприймач, а також сконструював самохід на
колесах, яким керував на відстані за допомогою радіо пристрою.
Навчаючись у п'ятому класі, Віктор разом з батьком змайстрував
примітивний телевізор. У 8 класі він зацікавився філософією.
Вступивши в пору юнацтва, захопився літературою, знав
неймовірну кількість віршів, поем і не лише російською мовою
легко декламувалися Віктором. У десятому класі Глушков на спір
декламував 10 годин поспіль вірші. Гете був його улюбленим
поетом, а легенда про Фауста, з її глибокою філософією та
бажанням Фауста до пізнання світу — улюбленим твором. Але
таке захоплення читанням ще в ранньому віці погіршив зір
Віктора, тому до кінця життя страждав на короткозорість. Він був
фізично досить слабо розвиненою дитиною, але і це Віктор
вирішив поправити, наполегливо займаючись фізичними
вправами вже до 10 класу показав хороші результати: займався
боксом, футболом та волейболом, любив стрибки у воду, стрибав
із десяти та восьми метрової вежі, стрибав у висоту.
У 1941 році закінчив школу із золотою медаллю. Його
мрією було стати фізиком-теоретиком. А потім почалася Друга
світова війна про яку Віктор почув з зібраного своїми ж руками
радіоприймача.
Віктор мріяв учитися в Московському університеті на
фізичному факультеті, а довелося рити окопи та протитанкові

5. 5
рови. В артилерійське училище, куди подав документи, через
дуже поганий зір його не взяли. Глушков вступив у Ростовський
університет на фізико-математичний факультет, але
вже 29 вересня першокурсників мобілізували на
риття окопів. Коли німці наблизились до міста
Шахти, Віктор з матір'ю намагались пішки піти у тил,
але потрапили в оточення і змушені були
повернутися. Під час окупації трагічно погибла мати
Віктора, ї було страчено фашистами разом з іншими членами
антифашистського підпілля.
Після визволення міста Шахти, Глушков брав участь у
відновленні вугільних шахт Донбасу: працював спочатку
чорноробом у відбої, потім інспектором з якості і техніки безпеки.
Восени 1943 року Новочеркаський індустріальний інститут
оголосив набір, і Глушков став студентом його теплотехнічного
факультету. У 1947 році він вступає ще и на 5-й курс фізико-
математичного факультету Ростовського університету, здавши
академрізницю за 4 роки - майже півсотні іспитів, а у наступному
році одержує дипломи про вищу технічну і вищу математичну
освіту. Незважаючи на виявлені неординарні здібності та цікавий
дипломний проект, В. М. Глушков отримав направлення на роботу
на Урал, в установу, що була пов'язана з атомною промисловістю,
яка на той час тільки зароджувалася. Адже
мав "пляму" в біографії - перебування на
окупованій території. У Свердловськ він
приїхав із дружиною, Валентиною
Михайлівною Папковою, з якою разом
навчалися в Індустріальному інституті.

6. 6
З приїздом на Урал почалася наукова діяльність Глушкова, він
знайомиться з Сергієм Миколайовичем Черниковим,
алгебраїстом, деканом Свердловського
університету. Його вразив талант молодого
спеціаліста. В. Глушков став аспірантом
Черникова, а у жовтні 1951 року захистив
кандидатську дисертацію "Локально-
нільпотентні групи без скруту з умовою обриву деяких ланцюгів
підгруп". Отримані Глушковим результати згодом увійшли до
підручника вищої математики. Перед В. М. Глушковим
відкривалася чудова кар'єра вченого-алгебраїста. Але в його долі
раптом відбулися кардинальні зміни. Замість того, щоб
продовжувати розпочатий напрям досліджень, В. М. Глушков
захопився п'ятою проблемою Гілберта, думав про неї протягом
трьох років. І зумів блискуче вирішити цю проблему.
У 1955 році, після закінчення однорічної докторантури при
московському університеті, В. М. Глушков захистив докторську
дисертацію "Топологічні локально-нільпотентні групи". Отримані
результати відразу ж поставили молодого вченого у перші лави
математиків радянського союзу.
"… мені спала на думку ідея, що дозволяє обґрунтувати
вирішення узагальненої проблеми Гільберта… все записав, а потім
ще шість місяців доопрацьовував. Вийшло сторінок 60. Причому
це був лише доказ однієї теореми. Ця робота принесла мені
популярність серед математиків і відчуття творчого щастя":
пізніше згадував В. Глушков.
Того ж року його обирають членом московського
математичного товариства. Глушков публікується у вітчизняних та
закордонних виданнях. Проте досягнуте не задовольняє

7. 7
допитливу натуру Глушкова. Він знову робить різкий крок у своїй
науковій діяльності - від абстрактної математики до практичної
кібернетики. На цей раз учений зробив вибір на все життя.
У серпні 1956 році В. М. Глушков був призначений завідувачем
лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики АН
УРСР. Саме в цій лабораторії під керівництвом академіка С .А.
Лебедєва всього п'ять років перед тим була створена перша в
континентальній Європі електронно-обчислювальна машина
МЕОМ. У грудні 1957 року лабораторія була перетворена в
Обчислювальний центр АН УРСР із правами науково-дослідного
інституту. У 1962 році Обчислювальний центр був перетворений в
Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого до кінця життя
залишався В. М. Глушков. За 20 років кількість працівників
інституту зростає з кількох сотень до кількох тисяч.
У цьому інституті під керівництвом Віктора Михайловича було
створено десятки типів ЕОМ («Київ» ; «Днепр», «Проминь»),
багато з яких не тільки відповідали світовим стандартам, але і
відкрили зовсім нові напрямки в розвитку обчислювальної
техніки.
Потужність «Київ» була 25 кВт і важила така
машинка, ні мало — 3 тони. ЕОМ «Київ» стала
першою в Європі системою цифрової обробки
зображень та моделювання інтелектуальних
процесів.
Машина «Дніпро»
встановила світовий рекорд –
промислового виробництва,
оскільки її випускали протягом

8. 8
10 років, експортували до інших соціалістичних країн
У ЕОМ «Промінь» було втілено у життя низку нововведень. ЕОМ
призначалася для автоматизації
інженерних обчислень середньої
складності у конструкторських бюро та
науково-дослідних інститутах. Їй
характерні простота роботи, невеликі
розміри, мале споживання енергії.
Машини серії МІР (машина інженерних розрахунків) «Мир-
1» (1966); «Мир-2» (1969) стали праобразом
персональних комп'ютерів. Ще більше було
спроектовано різних керуючих систем і
комплексів. Інститут став флагманом у
розробці і в провадженні автоматизованих систем управління
(АСУ).
«Мир-2» «Мир-3»
Практично всі розроблені в Інституті ЕОМ під керівництвом
В. М. Глушкова в свій час майже не поступалися закордонним
аналогам і мали оригінальну архітектуру (лише на початку 80-х
Союз перейшов на копіювання закордонних аналогів
обчислювальної техніки, що згодом призвело до серйозного
відставання радянських взірців від закордонних).

9. 9
Учні В.М. Глушкова стверджують, що саме для оцифрування
людської свідомості творець кібернетики і створював свої диво-
комп’ютери.
«Нас усіх вражало його вміння бачити майбутнє, – споминає
Віталій Клименко. – В 1964 році Віктор Михайлович уже
передбачив виникнення Інтернету».
Розроблену Глушковим систему «ОГАС» вважають
прообразом теперішнього Інтернету. Ця мережа об’єднувала
комп’ютери радянських міністерств та засекречених військових
підприємств.
«Інтернет був вперше зроблений в Радянському Союзі, –
стверджує професор Анатолій Морозов. – Була така розробка –
єдина система державних центрів. Це і є перше об’єднання
обчислювальних машин, які знаходилися в різних місцях».
Глушков від початку прагнув побудувати дещо більше за
звичайний Інтернет. Його система «ОГАС» мала бути обладнана
штучним інтелектом, який би керував всією економікою СРСР.
Інноваційна розробка мала замінити мільйони корумпованих
чиновників, така перспектива настільки злякала радянську владу,
що вона згорнула амбітний проект.
Глушков ніколи не опускав рук. У нього було стільки ідей, що
він фізично не міг їх втілити самотужки. А тому створював
талановиті колективи, яким давав амбітні завдання та можливість
розкрити власний потенціал. Один із прикладів – легендарний
проект «Аполлон» – «Союз”» більш відомий як «рукостискання в
космосі». Вперше в історії кораблі двох понад держав – США та
СРСР – мали здійснити стиковку в умовах невагомості.
Ще приклад : «… розробка ракет модель СС 20 – та сама відома

10. 10
«Сатана», – каже професор Анатолій Морозов, Президент
Академії технологічних наук України. – З самого початку розробки
балістичних ракет наш інститут працював над цим проектом. Це
ідея Віктора Михайловича Глушкова».
Під керівництвом Віктора Глушкова Головна редакція
«Української радянської енциклопедії» видала першу в
світі «Енциклопедію кібернетики» у 2-х томах українською (1973)
та російською (1974) мовами.
В. М. Глушков був «невтомний творець і палкий пропагандист,
активний організатор кібернетики як науки». Він — віце-
президент Академії наук України, був
нагороджений багатьма орденами і почесними
званнями, відзначений державними преміями
радянської влади.
За часів директорування академіка Віктора
Глушкова Інститут кібернетики АН УРСР зажив
світової слави – його охрестили Меккою ЕОМ. Там виконувалися
дослідження, що стосувалися створення обчислювальної техніки,
розвитку математичного апарату кібернетики, математичного та
програмного забезпечення, інформаційних мереж, штучного
інтелекту тощо. В. М. Глушков одержував щорічно понад ста
запрошень прочитати лекції з різних питань кібернетики.
В. М. Глушкову належить понад 800 праць, з них 30 —
спеціальних монографій. Академік виховав багато молодих
талановитих учених, яким передав не тільки любов до
кібернетики, а й творчий запал і прагнення плідне використати
досягнення цієї науки на благо і щастя народу. Під його
керівництвом захищено більше 100 дисертаційних робіт. Вчений
виїжджав читати лекції науковцям і студентам Нью-Йорка, Токіо,

11. 11
Лондона, Мехіко та інших зарубіжних країн. Побутує легенда, що
коли Глушков читав лекції в Сполучених Штатах, де він був на
запрошення компанії ІВМ, то його уважно конспектував студент
Білл Гейтс. Навіть коли це й легенда, то вона значуща, бо
персональні комп'ютери таки підривали радянську владу, «не
вписувалися в контекст цінностей тоталітарної держави».
«Я його якось спитав: «Віктор Михайлович, ви ж така відома
людина – нащо ви в «Піонерській правді» (радянська газета для
дітей та молоді) друкуєтеся?». Він на мене так подивився й каже:
«Чим раніше ми закладемо в дитину розуміння, що це необхідно,
тим більше буде людей, які потім стануть нашими
прибічниками», – пригадує Анатолій Морозов.
Глушков був чудовим оратором: "… бездоганно вибудовуючи
свій виступ перед аудиторією, він зачаровував слухачів польотом
думки."
Віктор Глушков був людиною невибагливою, як згадують його
члени сім'ї, міг вести спартанський спосіб життя,
розкіш його не приваблювала. Навіть своє
улюблене дозвілля – поїздки на риболовлю на
Дніпро – вчений використовував для написання
книг і статей, що на десятиліття випереджали час.
Помер, у віці 58 років, 30 січня 1982 після
тяжкої хвороби. Похований у Києві на
Байковому кладовищі.

12. 12
У 1996 році міжнародне комп'ютерне товариство
посмертно присудило Вікторові Михайловичу Глушкову медаль
"Піонер комп'ютерної техніки" за створення Інституту кібернетики,
створення теорії цифрових автоматів і роботи в галузі
макроконвеєрних архітектур обчислювальних систем. Ця медаль
присуджується вченим за виняткові заслуги і значний внесок у
розробку комп’ютерної техніки, що витримали іспит часом і
просунули комп'ютерну науку в перед.
Академік Патон Б. Є. казав : «В М.
Глушков - блискучий, істинно видатний
учений сучасності, який зробив величезний
внесок у становлення кібернетики та
обчислювальної техніки в Україні й
колишньому Радянському Союзі, та й у світі в
цілому. В. М. Глушков як мислитель
відзначався широтою і глибиною наукового
бачення, своїми роботами передбачив багато чого з того, що
тепер з'явилося в інформатизованому західному суспільстві».
«Мій батько – академік В. М. Глушков є не просто видатним
математиком, піонером світової інформатики та кібернетики. Він
стоїть у одному ряду з найвидатнішими вченими і мислителями
ХХ століття, такими як А. Ейнштейн, А. Т'юрінг, К. Шеннон, М.В.
Келдиш та інші. Невипадково газети «Нью-Йорк таймс» і
«Вашингтон пост» у своїх некрологах, присвячених В.М. Глушкову,
писали, що помер «цар радянської кібернетики». Як
мислитель він відрізнявся широтою і глибиною
наукового бачення, своїми роботами він передбачив
те, що зараз з'являється в сучасному інформаційному
суспільстві. Багато його ідей ще чекають своєї
реалізації, і мені хочеться вірити, що його учні та

13. 13
послідовники зможуть довести до кінця справу його життя.»
писала професор Ольга Вікторівна Китова (Глушкова) донька
видатного вченого.
Сьогодні спадщину Глушкова вивчають в українських технічних
вишах. Його ідеї та особистий приклад надихають нові покоління
айтівців.
На честь видатного вченого у 1982 році НАН України
започаткувала премію його імені Віктора Глушкова. Премія з
метою відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові
праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе
значення для розвитку науки і економіки
України «За видатні досягнення в галузі
кібернетики, загальної теорії обчислювальних
машин і систем». Починаючи з 2007 року
Премія імені В. М. Глушкова присуджується
Відділенням інформатики НАН України з циклічністю 3 роки.
А в улюбленому Віктором Михайловичем місті Києві є проспект
Академіка Глушкова, названий на честь виданого вченого.

14. 14
Література про нього :
1. Ковальчук В. В. Фізика в Україні в ХІХ – ХХ столітті : історія,
здобутки, особистості: навч. посібник : *Віктор Михайлович
Глушков+ / В. В. Ковальчук. – Київ, 2009. – С. 217–221.
2. Павленко М. Г. Академік Глушков : погляд у майбутнє / М.
Г. Павленко. – Киев : Молодь, 1988. – 120 с.
3. Шаромова Віра. Українські фізики та астрономи : посібник-
довідник : *В. М. Глушков+ / Віра Шаромова. – Вид. 2-ге,
доп. – Тернопіль : Підручники та посібники, 2009. – С. 46.
4. Агеєва, В. Як Глушков створив першу в світі енциклопедію
кібернетики *Електронний ресурс+. – Режим доступу :
https : //www.bbc.com/ukrainian/blogs-40810951. – Мова :
укр. (Дата доступу 08. 2023).
5. Глушков Віктор Михайлович *Електронний ресурс+. –
Режим доступу :
https://informatyky.ucoz.ua/index/glushkov_viktor_mikhajlov
ich/0-43. – Мова : укр. (Дата доступу 08. 2023)
6. Віктор Глушков – український вчений, який створив
сучасний цифровий світ *Електронний ресурс+. – Режим
доступу : https://tsn.ua/ukrayina/viktor-glushkov-
ukrayinskiy-vcheniy-yakiy-stvoriv-suchasniy-cifroviy-svit-
2257693.html. – Мова : укр. (Дата доступу 08. 2023)
7. Глушков Віктор Михайлович (1923-1982) *Електронний
ресурс+. – Режим доступу:
http://www.univ.kiev.ua/ua/geninf/osobystosti/glushkov/ . –
Мова : укр. (Дата доступу 06.2023)
8. Глушкова, В. В. «Прочтя 20 страниц математического
текста, отец запоминал его наизусть» *Електронний
ресурс+. – Режим доступу :
http://ogas.kiev.ua/en/perspective/doch-akademyka-

15. 15
glushkova-prochtya-20-stranyts-matematycheskogo-teksta-
otets-zapomynal-eg. – Мова : укр. ( Дата доступу 08.2023)
9. Китова(Глушкова), О. В. Воспоминания об отце: к 90-
летию со дня рождения *Електронний ресурс+. – Режим
доступу : https://computer
museum.ru/galglory/glushkova_vospominania.htm. – Мова :
укр. (Дата доступу 08. 2023)
10. Некрасова, Л. Вітрила творчості на тенетах часу
*Електронний ресурс+. – Режим доступу: https : //
www.krainaz.org/ua/202202/826-glushkov. – Мова : укр.
(Дата доступу 07. 2023)
11. Сергієнко, І. Академік Віктор Глушков / Іван Сергієнко //
Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 1-6. *Електронний ресурс+. –
Режим доступу:
https://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/svitogliad/svit-2008-
13-5/svit-2008-13-5-02-sergienko.pdf. – Мова : укр. ( Дата
доступу 08. 2023).
12. Сорока, М. Він був енциклопедистом кібернетики
*Електронний ресурс+. – Режим доступу : https : //
www.ukrinform.ua/rubric-culture/2534019-vin-buv-
enciklopedistom-kibernetiki.html. – Мова : укр. (Дата
доступу 08. 2023)
13. Президент Кібертонії (до 100-річчя академіка В. Глушкова)
*Електронний ресурс+. – Режим доступу :
https://tsdaea.archives.gov.ua/2023/08/23/prezydent-
kibertoniyi-do-100-richchya-akademika-v-glushkova/. –
Мова : укр. (Дата доступу 08 2023).