http://leontyev.at.ua

1. ІНФОРМАТИКА 9 КЛАС
Урок 3

2. Скільки тут зображено комп’ютерів?

3. ЩО ТАКЕ КОМП'ЮТЕР?
КОМП'ЮТЕР – ПРОГРАМОВАНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ
ПРИСТРІЙ, ЯКИЙ ПРИЙМАЄ ДАНІ, ОБРОБЛЯЄ ЇХ,
ВІДОБРАЖУЄ РЕЗУЛЬТАТИ У ВИГЛЯДІ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ПОВІДОМЛЕНЬ І ЗА ПОТРЕБИ ЗБЕРІГАЄ ДАНІ ДЛЯ ЇХ
ПОДАЛЬШОГО ВИКОРИСТАННЯ.
ОСНОВНОЮ ВЛАСТИВІСТЮ КОМП'ЮТЕРА Є
МОЖЛИВІСТЬ ВИКОНАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ:
• ВВЕДЕННЯ
• ОБРОБКА
• ВИВЕДЕННЯ
• ЗБЕРІГАННЯ.

4.  ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКОЛІНЬ
ЕОМ
• РОКИ
• ЕЛЕМЕНТНА БАЗА
• ШВИДКОДІЯ (ОП./СЕК)
• ОБСЯГ ОПЕРАТИВНОЇ
ПАМ’ЯТІ
• ПРОГРАМНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
• ЗАСТОСУВАННЯ

5. ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИ
Римляни удосконалили абак, перейшовши від
дерев’яних досок, піску і камінчиків до мраморних дошок
з виточеними жолобками і мраморними кульками.
Перший переносний обчислювальний інструмент абак
появився у Вавілоні близько 3000року до н.е.
Древньогрецький абак (дошка або "саламінська
дошка" по імені острова Саламін в Егейському морі)
представляв собою посипану морським піском
дощечку. На піску проходили бороздки, на яких
камінчиками позначалися числа. Одна бороздка
відповідала одиницям, друга - десяткам і т.д. Якщо в
якійсь борозді при рахунку набиралося більше 10
камінчиків,
їх знімали і добавляли один камінчик в наступному
розряді.
Історію обчислювальної техніки можна поділити на три етапи: домеханічний,
механічний, електронно-обчислювальний

6. ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИ
В Китаї рахівниця суан-пан складалася із дерев’ної
рамки, разділеної на верхні та нижні секції. Палочки
відповідають колонкам, а бусинки числам. У китайців в
основі підрахунків була не десятка, а п’ятірка.
Вона разділена на дві частини: в нижній частині на
кожному ряду розміщалося по 5 кісточок, в верхній частині
- по дві. Таким чином, для того щоб виставити на цій
рахівниці число 6, ставили спочатку кісточку, що
відповідала п’ятірці, і потім доповнювали одну в розряд
одиниць.
В Росії довгий час рахували кісточками,
щорозкладувалися в кучки. Приблизно з XV століття
став поширюватися "дощатий рахунок", завезений,
очевидно, західними купцями разом з різним товаром і
текстилем. "Дощатий рахунок" майже не відрізнявся від
звичайної рахівниці і являв собою рамку з
закріпленими горизонтальними мотузками, на яких були
нанизані просвердлені сливові або вишневі кісточки.
В Японии цей же пристрій для підрахунків носив назву
серобян.

7. ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИ
Перший у свiтi ескiзний малюнок
тринадцятирозрядного десяткового
пiдсумовуючого пристрою на основi
колiс iз десятьма зубцями належить
Леонардо да Вiнчi (1452-1519). Вiн був
зроблений в одному iз його щоденникiв
(учений почав вести щоденник ще до
вiдкриття Америки в 1492 р.).
В 1969 году по кресленням Леонардо да
Вінчі американська фірма IBM по
виробництву комп’ютерів з метою
реклами побудувала робочу машину.

8. ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИ
Першим реально здiйсненим i ставшим
вiдомим механiчним цифровим
обчислювальним пристроєм стала
"паскалiна" великого французького вченого
Блеза Паскаля (1623-1662) - 6-ти (або 8-ми)
розрядний пристрiй на зубчатих колесах,
розрахований на пiдсумовування та
вiднiмання десяткових чисел (1642 р.).

9. ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИ
Через 30 рокiв пiсля "паскалiни" у 1673 р.
з'явився "арифметичний прилад" Готфрiда
Вiльгельма Лейбнiца (1646-1716) -
дванадцятирозрядний десятковий пристрiй
для виконання арифметичних операцiй,
включаючи множення i дiлення, для чого, на
додаток до зубчатих колiс використовувався
схiдчастий валик. "Моя машина дає
можливiсть чинити множення i дiлення над
величезними числами миттєво" - iз гордiстю
писав Лейбнiц своєму другу.

10. ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИПринципове значення для подальшого розвитку
цифрової обчислювальної технiки має винахід -
"програмне" за допомогою перфокарт керування
ткацьким верстатом, створеним Жозефом
Жакардом (1752-1834)
Технологiя обчислень при ручному рахунку,
запропонована Гаспаром де Пронi (1755-
1838), котрий розподiлив числовi обчислення
на три етапи: розробка чисельного методу
обчислень, який зводив рiшення задачi до
послiдовностi арифметичних операцiй,
складання програми послiдовностi
арифметичних дiй, проведення власне
обчислень шляхом арифметичних операцiй
над числами вiдповiдно до складеної
програми.

11. ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИЧарльз Беббiдж (1791-1881) здiйснив якiсно новий
крок у розвитку засобiв цифрової обчислювальної
технiки - перехiд вiд ручного до автоматичного
виконання обчислень по складенiй програмi. Ним
був розроблений проект Аналiтичної машини -
механiчної унiверсальної цифрової
обчислювальної машини з програмним
керуванням (1830-1846 рр.). Машина включала
п'ять пристроїв (як i першi ЕОМ, що з'явилися 100
рокiв по тому): арифметичний (АП), що
запам'ятовує (ЗП), керування, вводу, виводу. АП
будувалося на основi зубчатих колiс, на них же
пропонувалося реалiзувати ЗП (на 1000 50-
розрядних чисел!). Для вводу даних i програми
використовувалися перфокарти. Гадана швидкiсть
обчислень - додавання i вiднiмання за 1 сек,
множення i дiлення - за 1 хв. Крiм арифметичних
операцiй була команда умовного переходу.
Програми для розв'язання задач на машинi
Беббiджа, а також опис принципiв її роботи були
складенi Адою Августою Лавлейс - дочкою
Байрона (1816-1852).
Були створенi окремi вузли машини. Всю машину
через її громiздкiсть створити не вдалося. Тiльки
зубчатих колiс для неї знадобилося б понад 50000.

12. ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИЦiкаво зазначити, що у 1870 р. (за рiк до смертi
Беббiджа) англiйський математик Джевонс
сконструював (мабуть, першу у свiтi) "логiчну
машину", що дозволяла механiзувати найпростiшi
логiчнi висновки.
В Росiї про роботу Джевонса стало вiдомо в 1893
р., коли професор унiверситету в Одесi
I.Слешинський опублiкував статтю "Логiчна
машина Джевонса" ("Вiсник дослiдної фiзики та
елементарної математики", 1893 , р.7).
"Будiвельниками" логiчних машин у
дореволюцiйнiй Росiї стали Павло Дмитрович
Хрущов (1849-1909) i Олександр Миколайович
Щукарєв (1884-1936), якi працювали в навчальних
закладах України.
Першим вiдтворив машину Джевонса професор
П.Д.Хрущов. Примiрник машини, створений ним в
Одесi, одержав "у спадщину" професор
Харкiвського технологiчного iнституту Щукарьов,
де вiн працював починаючи з 1911 р. Вiн
сконструював машину наново, привнесши в неї
цiлий ряд удосконалень i неодноразово виступав iз
лекцiями про машину i про її можливi практичнi
застосування.

13. ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИ
Виготовлено лінійку у 1978 році
Логарифмічна лінійка — аналоговий обчислювальний пристрій, що дозволяє
виконувати кілька математичних операцій, включаючи множення і ділення
чисел, піднесення до степеня (частіше всього до квадрату і кубу) та
обчислення квадратних і кубічних коренів, обчислення логарифма,
тригонометричних функцій та інші операції.
Принцип дії логарифмічної лінійки заснований на тому, що множення і ділення
чисел замінюється відповідно додаванням і відніманням їх логарифмів.
Перший варіант лінійки розробив англійський математик-аматор Вільям Отред
у 1622 році.
Логарифмічна лінійка
цікавий винахід, широко
використовувалась до
винайдення калькуляторів.
Вона, судячи по назві,
може вираховувати
логарифми, а ще
множити/ділити, додавати
та віднімати. Знаходити
синуси і косинуси та ще
багато іншого.
Зовнішній вигляд лінійки:

14. ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИ1936 Р. АНГЛIЙСЬКИЙ МАТЕМАТИК А.ТЬЮРIНГ
ТА (НЕЗАЛЕЖНО ВIД НЬОГО) АМЕРИКАНСЬКИЙ
МАТЕМАТИК I ЛОГIК Е.ПОСТ (НАРОДИВСЯ В
ПОЛЬЩI) ВИСУНУЛИ I РОЗРОБИЛИ КОНЦЕПЦIЮ
АБСТРАКТНОЇ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ МАШИНИ.
"МАШИНА ТЬЮРIНГА" - ГIПОТЕТИЧНИЙ
УНIВЕРСАЛЬНИЙ ПЕРЕТВОРЮВАЧ ДИСКРЕТНОЇ
IНФОРМАЦIЇ, ТЕОРЕТИЧНА ОБЧИСЛЮВАЛЬНА
СИСТЕМА. ТЬЮРIНГ I ПОСТ ПОКАЗАЛИ
ПРИНЦИПОВУ МОЖЛИВIСТЬ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ
АВТОМАТАМИ БУДЬ-ЯКОЇ ПРОБЛЕМИ ЗА УМОВИ
МОЖЛИВОСТI ЇЇ АЛГОРИТМIЗАЦIЇ З
УРАХУВАННЯМ ОПЕРАЦIЙ, ЩО ВИКОНУЮТЬ
АВТОМАТИ.
Джон фон Нейман один із видатних вчених ХХ
століття, який працював в областях математики,
фізики, хімії, астрономії, біології, економіки.
Сформулював основні принципи будови ЕОМ. Ідея
фон Неймана про створення надійної машини із
ненадійних елементів стала принципом створення
електронних обчислювальних машин і мереж.
А.Тьюрiнг

15. ВНЕСОК ВІТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ У РОЗВИТОК
ЕОМ
Сергій Олексійович Лебедєв
Віктор Михайлович

16. МАЛА ЕЛЕКТРОННА ЛІЧИЛЬНА
МАШИНА "МЕЛМ"
(КИЇВ, 1948-1951)
ПЕРША НА ЄВРАЗІЙСЬКОМУ
КОНТИНЕНТІ ЕЛЕКТРОННА
ОБЧИСЛЮВАЛЬНА МАШИНА.
СТВОРЕНА В ІНСТИТУТІ
ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ АКАДЕМІЇ НАУК
УКРАЇНИ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ
АКАДЕМІКА СЕРГІЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА
ЛЕБЕДЄВА. РЕАЛІЗОВАНА НА 3500
ТРІОДАХ І 2500 ДІОДАХ, ЗАЙМАЛА
ПРИМІЩЕННЯ 60 М2, СПОЖИВАЛА З
ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ 25 КВТ. У 1952-1953
РОКАХ "МЭСМ" БУЛА НАЙБІЛЬШ
ШВИДКОДІЮЧОЮ (3 ТИС. ОПЕРАЦІЙ У
ХВИЛИНУ) І ПРАКТИЧНО ЄДИНОЮ В
ЄВРОПІ МАШИНОЮ, ЩО
ЗНАХОДИЛАСЬ У ПОСТІЙНІЙ
ЕКСПЛУАТАЦІЇ.

17. ІСТОРІЯ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ
ТЕХНІКИ
Перша мiнi ЕОМ в Українi "УПО-1" (пристрiй первинної
обробки даних у вимiрювальних системах). Розроблювачi:
Iнститут кiбернетики АН України та Житомирський завод
"Измеритель".
Керiвник робiт Б.М.Малиновський. Виконавцi:
В.С.Каленчук, П.М.Сиваченко, спiвробiтники
Житомирського заводу "Измеритель".
1972 р.
Перший комп’ютер був завдовжки з чотири автобуса і звався
«Колосс». Його збудовано в Англії й почав роботу він у 1943
році. У той час про нього знали дуже мало людей, бо одне з
його найперших завдань полягало у розшифруванні
секретних кодів під час війни.

18.  І ПОКОЛІННЯ
РОКИ 1950-1960 Р.Р.
ЕЛЕМЕНТНА БАЗА ЕЛЕКТРОННІ
ЛАМПИ
ШВИДКОДІЯ (ОП./СЕК) 1000
ОБСЯГ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ 1000 БАЙТ
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАШИННІ МОВИ
ЗАСТОСУВАННЯ РОЗРАХУНКОВІ
ЗАДАЧІ

19. ПЕРШЕ ПОКОЛІННЯ КОМП'ЮТЕРІВ
ВАКУУМНІ ЕЛЕКТРОННІ ЛАМПИ

20. Electronic Numerical Integrator And Computer
Дж. Моучлі и П. Еккерт
Перший комп’ютер загального призначення на
електронних лампах:
• довжина 26 м, вага 35 тонн
• додавання – 1/5000 сек, ділення – 1/300 сек
• Десяткова система счислення
• 10-розрядні числа
ЕНІАК (1946)

21. 1951. МЕОМ – Мала
електронно-обчислювальна
машина
• 6 000 електронних ламп
• 3 000 операцій в секунду
• двійкова система
1952. ВЕОМ – Велика
електронно-обчислювальна
машина
• 5 000 електронних ламп
• 10 000 операцій в секунду
Комп’ютери С.А. Лебедєва

22.  ІІ ПОКОЛІННЯ
РОКИ 1960-1970 р.р.
ЕЛЕМЕНТНА БАЗА
НАПІВПРОВІДНИКИ
ШВИДКОДІЯ (ОП./СЕК) 10 000
ОБСЯГ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ 10 000 БАЙТ
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АЛГОРИТМІЧНІ
МОВИ,
ДИСПЕТЧЕРСЬКІ
СИСТЕМИ
ЗАСТОСУВАННЯ ІНЖЕНЕРНІ, НАУКОВІ,

23. ДРУГЕ ПОКОЛІННЯ КОМП'ЮТЕРІВ
ТРАНЗИСТОРИ
НАПІВПРОВІДНИКИ

25. 1953-1955. IBM 604, IBM 608, IBM 702
1965-1966. ВЕОМ-6
• 60 000 транзисторів
• 200 000 діодов
• 1 млн. операцій
в секунду
• пам’ять – магнітна
стрічка, магнітний
барабан
• працювали до 90-х рр.

26.  ІІІ ПОКОЛІННЯ
РОКИ 1970-1980 Р.Р.
ЕЛЕМЕНТНА БАЗА ІНТЕГРАЛЬНІ СХЕМИ
ШВИДКОДІЯ (ОП./СЕК) 10 000 000
ОБСЯГ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ 10 000 000 БАЙТ
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ,
ППЗ
ЗАСТОСУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ
ЗАВДАННЯ

27. МАШИН ТРЕТЬОГО ПОКОЛІННЯ
ІНТЕГРАЛЬНІ СХЕМИ

29. великі універсальні комп’ютери
1964. IBM/360 фірми IBM.
• кеш-пам’ять
• конвеєрна обробка команд
• операційная система
OS/360
• 1 байт = 8 біт (а не 4 или 6!)
• розділення часу
1970. IBM/370
1990. IBM/390
дисковод принтер
Мейнфрейми IBM

30. 1971. ЕС-1020
• 20 тис. оп/c
• пам’ять 256 Кб
1977. ЕС-1060
• 1 млн. оп/c
• пам’ять 8 Мб
1984. ЕС-1066
• 5,5 млн. оп/с
• пам’ять 16 Мб
магнітні ленти принтер
Комп’ютери ЕС ЕОМ (СРСР)

31. Серія PDP фірми DEC
• меньша ціна
• легше програмувати
• графічний екран
СМ ЕОМ – система малих
машин (СРСР)
• до 3 млн. оп/c
• пам’ять до 5 Мб
Мінікомп’ютери

32. ІV ПОКОЛІННЯ
РОКИ 1980-НАШІ ДНІ
ЕЛЕМЕНТНА БАЗА ВЕЛИКІ
ІНТЕГРАЛЬНІ
СХЕМИ
ШВИДКОДІЯ (ОП./СЕК) 10 000 000
ОБСЯГ ОПЕРАТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ 1 МЛРД. БАЙТ
ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОС, БАЗИ
ТА БАНКИ
ДАНИХ
ЗАСТОСУВАННЯ КОМУНІКАЦІЇ, АРМ,
ОБРОБКА ТЕКСТІВ,
ГРАФІКА

33. ЧЕТВЕРТЕ ПОКОЛІННЯ
ВЕЛИКІ ІНТЕГРАЛЬНІ СХЕМИ
(МІКРОПРОЦЕСОРИ)

34. конвеєрна обробка? командконвеєрна обробка? команд

35. 1972. ILLIAC-IV (США)
• 20 млн. оп/c
• багатопроцесорна
система
1976. Cray-1 (США)
• 166 млн. оп/c
• пам’ять 8 Мб
• векторні обчислення
1980. Ельбрус-1 (СРСР)
• 15 млн. оп/c
• Пам’ять 64 Мб
1985. Эльбрус-2
• 8 процесорів
• 125 млн. оп/c
• пам’ять 144 Мб
• водяне охолодження
Суперкомп’ютери

36. 1985. Cray-2
2 млрд. оп/c
1989. Cray-3
5 млрд. оп/c
1995. GRAPE-4 (Японія)
1692 процесорів
1,08 трлн. оп/c
2002. Earth Simulator (NEC)
5120 процесорів
36 трлн. оп/c
2007. BlueGene/L (IBM)
212 992 процесорів
596 трлн. оп/c
Суперкомп’ютери

37. 1971. Intel 4004
• 4-бітні дані
• 2250 транзисторів
• 60 тис. операцій в секунду.
1974. Intel 8080
• 8-бітні дані
• ділення чисел
Мікропроцесори

38. 1985. INTEL 80386
• 275 000 транзисторів
• віртуальна пам’ять
1989. INTEL 80486
• 1,2 млн. транзисторів
1993-1996. PENTIUM
• частоти 50-200 мгц
1997-2000. PENTIUM-II, CELERON
• 7,5 млн. транзисторив
• частота до 500 мгц
1999-2001. PENTIUM-III, CELERON
• 28 млн. транзисторів
• частота до 1 ггц
2000-… PENTIUM 4
• 42 млн. транзисторів
• частота до 3,4 ггц
2006-… INTEL CORE 2
• до 291 млн. транзисторів
• частота до 3,4 ггц
2009-… INTEL CORE І5
• до 382 млн. транзисторів
• частота до 3,4 ггц
2010-… INTEL CORE І7
• до 731 млн. транзисторів
• частота до 3,5 ггц
Процесори Intel

39. 1995-1997. K5, K6 (АНАЛОГ PENTIUM)
1999-2000. ATHLON K7 (PENTIUM-III)
• ЧАСТОТА ДО 1 ГГЦ
• MMX, 3DNOW!
2000. DURON (CELERON)
• ЧАСТОТА ДО 1,8 ГГЦ
2001. ATHLON XP (PENTIUM 4)
2003. OPTERON (СЕРВЕРИ)
ATHLON 64 X2
• ЧАСТОТА ДО 3 ГГЦ
2004. SEMPRON (CELERON D)
• ЧАСТОТА ДО 2 ГГЦ
2006. TURION (INTEL CORE)
• ЧАСТОТА ДО 2 ГГЦ
2007. PHENON X4 (INTEL CORE І5)
• ЧАСТОТА ДО 2,6 ГГЦ
2011. FX (АНАЛОГІВ INTEL НЕМАЄ)
• ЧАСТОТА ДО 4 ГГЦ
Advanced Micro Devices
Процесори AMD

40. 1974. Альтаір-8800 (Е. Робертс)
• комплект збирання
• процесор Intel 8080
• частота 2 МГц
• пам’ять 256 байт
1975. Б. Гейтс и П. Аллен
транслятор мови
Альтаір-Бейсік
Перший мікрокомпьютер

41. 1976. Apple-I С. Возняк и С. Джобс
1977. Apple-II - стандарт в школах США в 1980-х
• тактовая частота 1 МГц
• пам’ять 48 Кб
• кольорова графіка
• звук
• вбудована мова Бейсік
• перші электронні таблиці VisiCalc
Комп’ютери Apple

42. 1983. «Apple-IIe»
• пам’ять 128 Кб
• 2 дисковода 5,25 дюйма з
гнучкими дисками
1983. «Lisa»
• перший комп’ютер, з
управлінням мишею
1984. «Apple-IIc»
• портативний комп’ютер
• рідкокристалічний
дисплей
Комп’ютери Apple

43. 1984. Macintosh
• системний блок и монітор в одному
корпусі
• немає жорсткого диска
• дискеты 3,5 дюйма
1985. Excel для Macintosh
1992. PowerBook
PowerMac G3 (1997) PowerMac G4
(1999)
iMac (1999) PowerMac G4
Cube (2000)
Комп’ютери Apple

44. 2006. MacPro
• процесор - до 8 ядер
• пам’ять до 16 Гб
• вінчестер(и) до 4 Тб
2006. MacBook
• монітор 15’’ або 17’’
• Intel Core 2 Duo
• пам’ять до 4 Гб
• вінчестер до 300 Гб
2007. iPhone
• телефон
• музика, фото, відео
• Інтернет
• GPS
Комп’ютери Apple

45. 2008. MacBook Air
• процесор Intel Core 2 Duo
• пам’ять 2 Гб
• вінчестер 80 Гб
• флеш-диск SSD 64 Гб
Ком ’ютери Apple

46. 1. Монітор
2. Материнськая плата
3. Процесор
4. ОЗП
5. Карти розширення
6. Блок живлення
7. Дисковод CD, DVD
8. Вінчестер
9. Клавіатура
10. Миша
Компьютери IBM PC

47. • Комп'ютер збирається з окремих частин як
конструктор.
• Багато сторонніх виробників додаткових
пристроїв.
• Кожен користувач може зібрати комп'ютер,
відповідний його особистим вимогам.
Стандартизируются і публікуються:
• принципи дії комп'ютера
• способи підключення нових пристроїв
Є роз'єми (слоти) для підключення пристроїв.
Принцип відкритої архітектури

48. 1981. IBM 5150
• процесор Intel 8088
• частота 4,77 МГц
• пам’ять 64 Кб
• гнучкі диски 5,25 дюйма
1983. IBM PC XT
• пам’ять до 640 Кб
• вінчестер 10 Мб
1985. IBM PC AT
• процесор Intel 80286
• частота 8 МГц
• вінчестер 20 Мб
Комп’ютери IBM

49. 1985. Amiga-1000
• процесор Motorolla 7 МГц
• пам’ять до 8 Мб
• дисплей до 4096 кольорів
• миша
• багатозадачна ОС
• 4-канальний стереозвук
• технологія Plug and Play
(autoconfig)
Multi-Media - використання різних засобів
(текст, звук, графіка, відео, анімація,
інтерактивність) для передачі інформації
Мультимедиа

50. 1985. Windows 1.0
багатозадачність
1992. Windows 3.1
віртуальная пам’ять
1993. Windows NT
файловая система NTFS
1995. Windows 95
довгі імена файлів
файлова система FAT32
1998. Windows 98
2000. Windows 2000,
Windows Me
2001. Windows XP
2006. Windows Vista
2009. Windows 7
2012. Windows 8
Microsoft Windows

51. Мета - створення суперкомп'ютера з функціями штучного
інтелекту
• обробка знань за допомогою логічних засобів (мова
Пролог)
• надвеликі бази даних
• використання паралельних обчислень
• розподілені обчислення
• голосове спілкування з комп'ютером
• поступова заміна програмних засобів на апаратні
Проблеми:
• ідея саморозвитку системи провалилася
• невірна оцінка балансу програмних і апаратних
засобів
• традиційні комп'ютери досягли більшого
• ненадійність технологій
• витрачено 50 млрд. йен
V покоління (проект 1980-х, Японія)

52.   ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ
ТЕХНІКИ
 ТЕХНІКА І НАУКА
 БІЗНЕС
 ЖУРНАЛІСТИКА, ЖИВОПИС,
МУЛЬТИМЕДІА
 ОСВІТА І МЕДИЦИНА
 ЗАГАЛЬНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
 ПОБУТ І ДОЗВІЛЛЯ
 І Т.Д.

53. ЗАГАЛЬНИЙ ВИГЛЯД НАСТІЛЬНОГО
ПЕРСОНАЛЬНОГО КОМП'ЮТЕРА