1. Полтавський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського
Кафедра філософії і
економіки освіти
Випускна робота на тему:
НАВЧАННЯ КРИТИЧНОГО
МИСЛЕННЯ
Виконала:
Ксьонз Ольга Миколаївна
Миргородська ЗОШ I-III ступенів
№7
Учитель української мови та
літератури вищої кваліфікаційної
категорії
ПОЛТАВА
2016
2. Зміст
ВСТУП...............................................................................................................................................3
Розділ 1............................................................................................................................................4
1.1. Витоки критичного мислення сягають філософії освіти Дж. Дьюї.........................................4
1.3 Ефективність технології розвитку критичного мислення........................................................8
Висновок до розділу 1..................................................................................................................11
Розділ 2 Навчання критичного мислення....................................................................................13
2.1. Організація уроку з застосуванням технології РКМ.............................................................13
2.2. Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»............................................14
2.3. Урок української літератури у 7 класі із застосуванням технології розвитку критичного
мислення.......................................................................................................................................19
Висновок до розділу 2..................................................................................................................25
Висновки........................................................................................................................................26
ЛІТЕРАТУРА....................................................................................................................................27
2
3. ВСТУП
Учня XXI століття важко мотивувати до пізнавальної діяльності.
Відбувається це тому, що діти часто відчувають серйозні труднощі у
сприйнятті навчального матеріалу з усіх шкільних предметів. Причина
цього - у недостатньо високому рівні розвитку мислення і, насамперед,
критичного.
Критичність розуму - це вміння людини об'єктивно оцінювати свої і
чужі думки.
Критичне мислення, тобто творче, допомагає людині визначити власні
пріоритети в особистому та професійному житті, передбачає прийняття
індивідуальної відповідальності за зроблений вибір, підвищує рівень
індивідуальної культури роботи з інформацією, формує вміння аналізувати і
робити самостійні висновки, прогнозувати наслідки своїх рішень і
відповідати за них, дозволяє розвивати культуру діалогу у спільній
діяльності. Дані фактори обумовлюють актуальність обраної теми випускної
роботи.
3
4. Розділ 1
1.1. Витоки критичного мислення сягають філософії освіти Дж. Дьюї
Проведений Терно Сергієм Олександровичем, кандидатом педагогічних
наук, аналіз тлумачень критичного мислення дозволяє зробити висновок, що
його витоки сягають філософії освіти Дж. Дьюї. Саме роботи Дж. Дьюї
багато в чому визначали напрямок педагогічної думки Америки в XX ст. й
відповідно сформували вектор реформування американської школи. Терно
С.О. стверджує, якщо уважно прочитати працю Дж. Дьюї "Педагогіка і
психологія мислення", то побачимо багато перегукувань між його
трактуванням рефлексивного мислення і визначеннями критичного мис-
лення сучасними західними дослідниками. За Дж. Дьюї, "рефлексивне
мислення - це активний, наполегливий і уважний розгляд думки або форми
знання з урахуванням підстав, на яких вони базуються та аналіз подальших
висновків, до яких вони ведуть" Рефлексія, стверджує він, - це упорядко-
ване мислення, коли кожна нова думка визначає наступну, думки пов'язані.
Складовими цього процесу є:
1) стан невизначеності, коливання, сумніву;
2) процес пошуку або дослідження. Рефлексивне розмірковування
проходить, за Дж. Дьюї, такі етапи:
1) мислення починається з утруднення (дилема, альтернативи) на шляху
вироблення думки і призводить до встановлення мети, потреб у розв'язанні
сумніву, що є провідним чинником у процесі рефлексії;
2) формулювання запитання, на яке слід надати відповідь, утворює
певну мету, спрямовує потік думок по певному каналу;
4
5. 3) кожний висновок оцінюється по відношенню до регулюючої мети,
потреба розв'язати утруднення контролює дослідження.
За змістом процес мислення, на думку Дж. Дьюї, - це систематизування
матеріалу, з метою з'ясування, що він означає і на що вказує. Він наводить
таку яскраву аналогію: "Мислення так само не існує окремо від цієї
організації матеріалу, як травлення не відбувається без засвоєння їжі". Ця
ідея перегукується з думками, що їх розвивали вітчизняні дослідники
мислення, зокрема Ю. Самарін, який відзначав: "...відбувається мисленнєва
перебудова системи знань, що утворилася, спроба, мисленнєва або дійова,
нових поєднань в їх застосуванні до умов задачі й на основі такої спроби
закріплення нового синтезу". Таким чином, рефлексія, на думку Дж. Дьюї,
обов'язково передбачає зваження, обміркування, обговорення; процеси
свідомого вибору та організації утворюють мислення. "Мислити, -
стверджує Дж. Дьюї, - це означає певно пов'язати речі одну з іншою".
Характерним проявом мислення є організація фактів, які самі по собі
ізольовані, фрагментарні, непов'язані.
Усе вищезгадане, як стверджував Дж. Дьюї, утворює дисципліну
розуму, а головне завдання під час виховання - розвинути цю дисципліну,
тобто здатність успішного розумового руху та здатність до незалежних
суджень (свобода розуму). При цьому він наголошує на помилкових
уявленнях вчителів про дисципліну розуму, під якою вони розуміють
вишкіл, що обмежує інтелектуальну діяльність, створює механічну рутину
або розумову пасивність та рабство. "Механічна виправка дає швидкий
результат, але губить рефлективну здібність", - констатує Дж. Дьюї . На його
думку, дисциплінований розум - це самостійний розум, який у кожному
конкретному випадку визначає ступінь проробки етапів, враховує помилки
та минулий досвід . Отже, рефлексивне мислення для Дж. Дьюї - це
5
6. мислення, яке самоорганізується, або, як би ми зараз сказали, це -
синергетична модель мислення. У твердженнях Дж. Дьюї явно
проглядаються ті ознаки критичного мислення, на яких наголошують
сучасні західні дослідники: самостійність, свідомість, рефлективність тощо.
Отже, ідеал Дж. Дьюї - вільний громадянин, а свобода немислима для
нього без рефлексивного мислення, яке є самостійним, дисциплінованим
(контрольованим), свідомим, та таким, що самоорганізується. Для цього
необхідно створити відповідні умови навчання: ситуацію подиву; давати час
на розмірковування ; забезпечити відповідну культуру викладача; усунути
ідеал правильної відповіді , утруднення повинні оберігатися, а не усуватися;
матеріал повинен подаватися як стимул, без догматичної завершеності та
нерухомості; використовувати спонукальні запитання. Таким чином,
можемо стверджувати, що ідея критичного мислення сягає своїм корінням в
концепцію рефлексивного мислення Дж. Дьюї, а його тлумачення
рефлексивного мислення ми зустрічаємо у сучасних західних дослідників
критичного мислення у різних варіаціях та розгалуженнях. Ядро концепцій
критичного мислення було закладене саме ідеєю рефлексивного мислення
Дж. Дьюї.
«Філософія для дітей» (Р4С)» як альтернативна методика
викладання суспільно - гуманітарних предметів
Американський учений М.Ліпман (Matthew Lipman) започаткував
практику навчання критичного мислення. Він пропонував переорієнтувати
навчальний процес із стандартної парадигми передачі готових знань на
рефлексивну парадигму критичної практики. Основна відмінність навчання
у рефлексивній парадигмі полягає в тому, що клас перетворюється на
спільноту дослідників, яка разом із вчителем міркує про світ, усвідомлюючи
знання про нього як двозначне, невизначене та загадкове. Фокус освіти
6
7. спрямований не на засвоєння інформації, а на осягнення «внутрішніх
відносин» досліджуваних об’єктів .
Всесвітньовідома програма-методика «Філософія для дітей»
(Philosophy for Children, P4C) М.Ліпмана спрямована на рефлексивно-
мисленнєвий розвиток учнів. Мова іде не про навчання дітей філософії, а
про формування у них навичок філософського міркування, що сприяє
здатності критично, нелінійно мислити, аргументовано дискутувати,
пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти
інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись
упродовж життя. http://conferences.neasmo.org.ua/ru/art/713
Діяльнісна педагогіка програми-методики «Р4С» є освітньою
інновацією. Вона передбачає:
–використання філософського інструментарію для розвитку навичок
критичного мислення;
–навчання філософуванню, а не інформації про філософію;
–організацію занять у формі «сократівського діалогу» в співтоваристві
дослідників.
Якщо мова йде про загальні поняття (не про воду чи листочок, з якими
можна провести експеримент у лабораторії біології чи фізики), то можна
експериментувати засобом мислення.
Класичне заняття «Р4С» починається із зачитування тексту або діалогу,
в якому «приховано» тему уроку або виховного заходу. М. Ліпман написав
тексти для кожного вікового періоду дітей («Марк», «Кіо і Гас», «Ліза»,
«Елфі» та ін.)
Прочитавши текст, кожен учень формулює будь-яке запитання, що
записується на дошці. Після формулювання всіх запитань шляхом
голосування обирається одне, над яким далі здійснюється дискусія.
7
8. У дискусії або філософському діалозі усі учасники – рівноправні
партнери. Діти навчаються аргументувати думки, висувати гіпотези,
розвивати поняття, виявляти різні можливості й альтернативи, формулювати
запитання, приймати рішення, визнавати різні точки зору, логічно мислити.
Це призводить до кращого розуміння проблем і кращої здатності судження
та артикуляції, і, врешті-решт, до більшої терпимості до думок інших.
Основою діалогу є маєвтика - запропоноване Сократом мистецтво
«витягувати» приховане у людині правильне знання за допомогою
майстерних навідних запитань. Учитель повинен уважно відстежувати весь
хід «метикування» дітей і провокувати їх до вираження власних думок. Він
вчить конструювати знання і саме в цьому полягає його місія. Клас
перетворюється у спільноту дослідників, у якій культивується критичне та
творче мислення.
Американський фахівець з навчання та навчальних програм за методом
М. Ліпмана Д. Берк зазначає, що однією з глобальних цілей «Р4С» є
розуміння дітьми залежності їхнього життя від власного мислення,
важливим принципом якого є не випадковість, а логічність. Розмова-
дискусія у певний момент досягає такого моменту критичності, коли
народжується нове знання. Засадничим моментом навчання програми-
методики «Р4С» є те, що нове знання здобувається під час обговорення і
діти самі вчать один одного, спираючись на власні знання та досвід.
1.3 Ефективність технології розвитку критичного мислення
Початок XXI століття означений складним пошуком нової філософії
виховання та навчання дітей і юнацтва. Її стрижень - розвивальна
життєтворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка прагне
8
9. до саморозвитку, здатна самостійно, незалежно будувати свою долю,
стосунки зі світом, реалізувати життєве призначення через власний вибір.
Добрим знаком нашого часу є те, що саме сьогодні освітня система
прагне розвивати мислення дітей. Демократія не виникає сама по собі, а
демократизація суспільства не відбувається без участі кожного. Школа -
модель суспільства, зміни в освіті повинні бути кардинальними, бо ми,
учителі, формуємо майбутнє.
Нам слід бути самокритичними. У відкритому демократичному суспіль-
стві вміння критично мислити визначальне.
То що ж таке критичне мислення?
Критичне мислення - це складний ментальний процес, який
починається із залучення інформації і завершується прийняттям рішення.
Критичне мислення -процес розгляду ідей із багатьох точок зору відповідно
до їхніх змістових зв'язків та порівняння з іншими ідеями. Критичне
мислення - це не об'єкт вивчення, а результат навчання. Тому ми можемо
виділити ознаки, які відповідають людині, що критично мислить:
Здатність сприймати думки інших критично. Людина виявляє здатність
прислухатися до думок інших, оцінювати й аналізувати їх щодо розв'язання
поставленої проблеми.
Компетентність. Людина виявляє прагнення до аргументації прийнятої
нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів з життя та знання справи.
Незалежність думок. Людина прислухається до критики на свою адресу,
може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою.
Допитливість. Людина виявляє вміння проникнути в сутність проблеми,
глибину інформації.
Здатність до діалогу та дискусії. Людина вміє вести діалог та
дискутувати, тобто вислухати думку інших, з повагою ставитися до цих
думок, переконливо доводити свою позицію, толерантно поводити себе під
9
10. час проведення дискусії Серйозним недоліком у навчально-виховному
процесі є нав'язування дітям своїх світоглядних норм, позицій, догм. Учень
повинен мати право на власний світогляд, а наше завдання як учителів
-давати інформацію і вчити дитину робити вибір. Нам, учителям, потрібно
відкинути звичку навіть після широкої дискусії пропагувати єдино
правильне рішення. Розглядаючи будь-яку проблему, необхідно забезпечити
можливість для роздумів учнів, сумнівів, пошуків істини.
Критично мислять ті, хто має свідомі та фундаментальні переконання,
здатні самостійно аналізувати інформацію, робити власний вибір та надійно
обґрунтовувати свої погляди. У загальноосвітній школі, особливо у старших
класах, формуючи основи критичного мислення в учнів, важливо залучати
їх до висловлення різних думок, поглядів щодо будь-якої навчальної
проблеми. І разом із цим привчати до вміння робити власний вибір.
Робота за технологією критичного мислення вимагає часу, уваги й мети,
а викладання має бути чітким і зрозумілим. Необхідно виділяти достатньо
часу для обміну думками. А методів і прийомів, які застосовуються при
технології критичного мислення, чимало. Тому не будемо розглядати їх
окремо, бо цю інформацію більш детально можна знайти в книзі А.
Кроуфорда, В. Саула .
Умови, які стимулюють учнів до критичного мислення:
1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за
заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального способу презентації
свого рішення.
2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікують
висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їхній діапазон може бути
необмежений, а ідеї - різноманітними.
10
11. 3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками.
Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у
розв'язання проблеми.
4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати й цінувати
думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження
оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки кола
зацікавлених людей, щоб мати можливість сформулювати власну думку, яка
може бути скоригована «колективною мудрістю».
5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати
будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що
можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв'язання
проблеми.
6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію в навчанні,
отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це викликає у них
прагнення мислити критично .
Висновок до розділу 1
В епоху нової технологічної революції з’являється складне суспільство,
яке базується на найсучаснішій технології та швидко розвивається, так зване
інформаційне суспільство. Провідну роль в такому суспільстві грає освіта.
Знання стає найдемократичнішим джерелом влади. Інформація стає засобом
інформаційного тиску. Новітні політичні технології, озброєні засобами
інформатики, можуть упевнено формувати суспільну думку, маніпулювати
суспільною свідомістю. Господарювання інформаційних технологій здатне
змінити все суспільне життя.
Одним із сучасних способів формування культури мислення є
«Філософія для дітей» (Р4С). Дана методика допомагає формувати власну
точку зору, впевнено вести дискусію, логічно мислити, аргументувати свою
11
12. позицію та робити обґрунтовані судження, що у свою чергу сприяє
утворенню навичок демократичної взаємодії та культури спілкування.
Отже, саме з цих причин необхідно розвивати критичне мислення.
12
13. Розділ 2 Навчання критичного мислення
2.1. Організація уроку з застосуванням технології РКМ
Технологія розвитку критичного мислення являє собою структуру
уроку, що складається з трьох етапів: стадії виклику, смислової стадії і стадії
рефлексії.
Дослідники стверджують, що така структура уроку відповідає етапам
людського сприйняття: спочатку треба налаштуватися, згадати, що тобі
відомо з цієї теми, потім познайомитися з новою інформацією, потім
подумати, для чого тобі знадобляться отримані знання і як ти зможеш їх
застосувати.
Стадія виклику налаштовує на отримання нової інформації: учні
активізуються, чому сприяє індивідуальна відповідь на питання, яке
актуалізує попередні знання і, що особливо важливо, формує запит на
отримання нової інформації. Крім того, звернення до особистого досвіду
формує особисту зацікавленість в отриманні знань. У учнів пробуджується
інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього навчального
матеріалу. На даному етапі викладач викликає вже наявні знання в учнів з
даної теми, активізує їх розумову діяльність, а також відбувається
коректування і уточнення цілей. Учні, в свою чергу, згадують, що їм відомо
з вивченої теми, систематизують інформацію, задають питання, на які
хотіли б отримати відповіді.
Стадія осмислення - змістовна, в ході якої і відбувається спрямована,
осмислена робота, показує, що в процесі читання відбувається первинний
аналіз і ранжування інформації. На цій фазі діяльність викладача полягає у
збереженні інтересу учнів до досліджуваної темі при безпосередній роботі з
новою інформацією та підведенні учнів від «старих» знань до «нових». Учні
13
14. читають текст, використовуючи запропоновані вчителем методи читання,
роблять позначки на полях у міру осмислення нової інформації.
Стадія рефлексії перетворює інформацію, досліджувану на уроці, у
власне знання. Вона спрямована на систематизацію інформацію, вироблення
нових ідей, розв'язання поставлених раніше цілей. Полягає в тому, щоб
виправити попередні уявлення, зібрані на стадії виклику, "привласнити"
нову інформацію та визначити подальші перспективи у вивченні теми.
Головне тут у діяльності педагога - повернути учнів до первинних записів-
припущеннями, а також організувати роботу з вивчення, доповнення
пройденого. Вчителю необхідно також постаратися дати творчі,
дослідницькі та практичні завдання на основі вивченої інформації.
До особливостей організації навчального процесу з використанням
технології розвитку критичного мислення відносять також колективний
спосіб навчання, тому що основою є робота учнів у динамічних парах і
групах. Тексту відводиться пріоритетна роль: його читають, переказують,
аналізують, трансформують, інтерпретують, дискутують, нарешті,
складають. Учневі треба освоїти свій текст, виробити власну думку,
виразити себе ясно, доказово, впевнено. Надзвичайно важливим є вміння
слухати і чути іншу точку зору, розуміти, що і вона має право на існування.
Роль вчителя - в основному координує.
Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна
організація матеріалу. Моделі, малюнки, схеми відображають
взаємовідносини між ідеями, показують учням хід думок. Процес мислення,
прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення.
2.2. Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»
1. Стратегія «Асоціативний кущ»
(Етапи актуалізації і рефлексії)
14
15. Правила складання асоціативного куща:
- Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;
- Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;
- Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;
- Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.
Приклад. Асоціативний кущ, складений на вступному уроці з
літератури
Функції літератури: пізнавальна, естетична, виховна, оцінна,
артистична, творча, (за Умберто Еко, підтримує життєвість мови)
2. Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).
(Етап рефлексії).
Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому
вислові з 5 рядків.
Алгоритм складання сенкану:
1) Тема (іменник)
2) Опис (прикметник)
3) Дія (дієслово)
4) Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5) Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).
Приклад сенкану:
1) Рушник.
2) Гарний, полотняний, різнокольоровий.
3) Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.
4) Бережімо, пишаємося, даруємо.
5) Оберіг, зв'язок із минулим.
3. Стратегія «Кубування»
(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).
15
16. Це стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки
для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з
пропонованої теми.
Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і
що він дізнався нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я
знаю, але хочу дізнатися більше».
Приклад «Кубування»
(Робота в групах).
1) Лексичне значення слова.
Ведмідь – дика кошлата тварина, що живе у лісі, зимує у барлозі,
любить мед.
2) До витоків слова
Ведмідь – означає «той, хто поїдає мед», «медоїд».
3) Спільнокореневі слова.
Ведмідь, ведмежа, ведмедик, ведмежатник, ведмежий.
4) Сполучення слів:
Великий, клишоногий, вайлуватий, старий, голодний, чорний, бурий,
гімалайський, білий.
- Побачити, зустріти, вистежити (ведмедя).
- Реве, смокче (лапу), спить.
5) Синоніми
Ведмідь клишоногий, ведмежа.
6) Фразеологізм:
- Ведмідь на вухо наступив (немає музичного слуху).
- Ведмежа послуга.
- Дивитися ведмедем.
Прислів’я: - Два ведмеді в одному барлозі на живуть;
- Для ведмедя зима – одна ніч.
16
17. Загадка: Клишоногий, вайлуватий,
Смокче у барлозі лапу,
Вміє голосно ревіть,
Називається … (ведмідь).
4. Стратегія «Есе»
(Етап рефлексії, актуалізації)
Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні
тексту в довільному стилі.
Алгоритм «Есе»:
- Збирання інформації за проблемою.
- Аналіз інформації.
- Виявлення власної точки зору.
- Викладання власної точки зору.
Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20
хвилин).
5. Стратегія «Дискусія»
Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного
мислення є різні види дискусій, дебатів.
Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через
самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для
розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.
Хід дискусії:
1. Оголошується проблемне питання дискусії.
2. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».
3. Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її
підтримку.
4. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з
учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.
17
18. 5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за
необхідності нові.
6. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи
«удосконалений список» аргументів.
7. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.
8. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану
під час дискусії, у вигляді есе.
Стратегія «Кероване читання з передбаченням»
Алгоритм
— Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед
читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про
що саме буде текст (робота в парах чи групах).
— Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть
частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити
інтригуючу ситуацію очікування.
— Після читання кожної частини учням ставляться запитання.
Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після
читання наступної частини це передбачення аналізується.
6. Стратегія «Метод прес»
(На будь- якому етапі уроку)
Етапи методу прес:
— Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
— Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»
— Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї
позиції: «… Наприклад…»
— Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким
чином…»
18
19. 2.3. Урок української літератури у 7 класі із застосуванням технології
розвитку критичного мислення
ТЕМА. Гуманістичний пафос новели Любові Пономаренко «Гер
переможений»
Мета: проаналізувати новелу «Гер переможений», визначати
наскрізний гуманістичний пафос твору; вдосконалювати вміння грамотно
висловлювати власні думки, коментувати епізоди твору, надавати оцінку
вчинкам героїв; збагачувати словник учнів; формувати їх світогляд;
виховувати риси гуманності, доброти, милосердя.
Розуміння оповідного тексту
Актуалізація
Учні готуються до вивчення матеріалу уроку.
Метод «Семантична карта» застосовується для того, щоб представити
учням поняття з розповіді.
— Ми прочитаємо новелу про полоненого німця.
— Що ви знаєте про німців?
Я буду записувати те, що ви говоритимете, на цій семантичній карті.
Полонений німець
• примушували працювати
• як поводилися з полоненими (приниження)
• страждання
• фашизм
• ставлення до переможців (злоба, ненависть, страх)
Презентація про Другу світову війну (учні представляють свій міні-
проект).
— Про які часи йдеться у новелі?
19
20. Для розуміння тексту, аналізу твору нам необхідно пригадати певні
поняття з теорії літератури.
Слово — теоретикам літератури.
Новела — «невеличка розповідь». Запозичено з італійської мови у
XVIII ст.— «коротка розповідь», власне «новина», походить від латинського
«новий».
Новела— невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну
життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво
намальованою дією.
Новела — невеликий за обсягом глибоко психологічний твір, у якому
незвичайна життєва подія розгортається дуже динамічно й має несподівану
драматичну, а найчастіше навіть трагічну розв'язку.
Психологізм — глибоке проникнення митця в душі своїх героїв, уміння
розкривати причини їхньої поведінки.
Гуманізм (людський, людяний) — в етичному плані — моральний
принцип, основою якого є переконаність у безмежних можливостях людини
та її здатності до удосконалення, вимога свободи й захисту гідності
особистості, ідея про право людини на щастя.
Духовний — пов'язаний із внутрішнім психічним життям людини, її
моральним світом.
Символ (знак, прикмета) — художній засіб, який підкреслює й виразно
виокремлює щось дуже важливе, концентруючи в собі глибокий зміст і
високу емоційність.
Художня деталь — виразна подробиця твору, яка подає певний епізод,
подію чи випадок у несподіваному ракурсі.
Метод «Спрямоване читання»
20
21. Читання учнів (вони читають мовчки), учитель спрямовує за
допомогою запитань рівня «розуміння». Учні читають із зупинками,
роблячи паузи, щоб обговорити кожні кілька абзаців.
Отже, зараз ви будете читати новелу Любові Пономаренко «Гер
переможений». Ви читаєте мовчки та робите зупинки.
Перед кожною частиною новели я ставитиму вам запитання, а ви
читатимете «про себе» та знаходитимете на нього відповідь.
Я буду говорити вам, у яких місцях тексту треба переривати читання.
У ході читання будемо складати план новели. Для визначення мікротем
можна брати слова з тексту. Будемо пояснювати головні думки в різних
епізодах.
I абзац. Про що мріяли полонені німці, коли зводили будинок?
1. Новий квартал.
II абзац. Як діти поставилися до благородної справи полоненого німця?
Знайдіть художню деталь, яка б вказувала на це (хрестик з паличок,
зв'язаний травою).
Художня деталь — виразна подробиця твору, яка подає певний епізод,
подію чи випадок у несподіваному ракурсі.
— Як німець ставився до своєї грядки? (З любов'ю)
— Як і чому змінилося ставлення до полонених німців?
2. «Гут... кіндер... гут».
III абзац. Чим допомагали жінки полоненим німцям?
3. Вдови «фрау».
Авторка підкреслює, що дорослі розуміють німця краще за дітей, тому
поводяться більш толерантно й виважено, і навіть вдови співчувають
полоненим.
IV абзац. А зараз ми прочитаємо наступний абзац та дізнаємось, як ви
ставитесь до полоненого німця. Яким чином автор викликає у вас таке
21
22. почуття до нього? Будьте готові прочитати вголос речення, що
підтверджувало б вашу думку.
Подобається (любов до своїх дітей, влаштовує квітник, співав
пісеньок).
Не подобається («його маленька держава в нашому злиденному місті»,
«хотів похизуватися чепурними дітьми», опис зовнішності).
Жаль (діти топтали його працю).
— Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми?
4. Фрідріх.
а) «Його маленька державка»
V абзац. Чим дивував полонений німець жінок?
Прочитайте наступний уривок до слів «понуривши голову».
б) Важка хвороба.
в) Прикраси із шматочків цегли.
— Що, на вашу думку, відбуватиметься далі?
Обговорення варіантів фіналу.
Прочитайте до слів «навіть не насипавши горба».
г) Смерть Фрідріха.
VI абзац. Що вразило дівчинку, яка сиділа на вікні?
— Чим пояснити те, що у грудні у вікна нового будинку можна було
побачити нагідок? Що символізує ця квітка? (Добро, щирість, пам'ять)
З усіх насінин, які висіяв Фрідріх, і з усіх паростків, що вціліли під
дитячими ногами, змогла розцвісти лише одна рослина.
5. Квітка під вікном.
— Чому з квіткою опинився і хрест із паличок?
(Цей символ вироку смерті як найтяжче звинувачення й стає поштовхом
до пригніченого стану полоненого, а згодом — до його самогубства.)
22
23. VII абзац. Яким чином була знайдена фотокартка з двома дівчатками,
що належала Фрідріху?
— Навіщо Фрідріх сховав фотокартку? Про що говорить ця художня
деталь?
Це Фрідріхів «лист у вічність». Не маючи змоги знайти своїх дівчаток у
повоєнний час, полонений замуровує фотографію в стіну будинку як
найдорожчий скарб. Ця фотографія після багатьох років стає ще одним
підтвердженням людської доброти і подає читачам надію, що Фрідріхові
діти, можливо, довідаються, яким був їхній батько і де загинув.
6. «Ви не знаєте, де наш тато?» Запитання після прочитання абзацу.
Консолідація.
Метод «Обміркуйте — Об'єднайтеся в пари — Обміняйтесь
думками». Формулюється запитання для всього класу, а потім учні
обмірковують власні відповіді самостійно, далі зі своїм партнером у парах
порівнюють свої відповіді, учитель вибірково викликає кілька пар і просить
їх поділитись відповідями з усім класом.
— Як розуміти закінчення твору?
— Поясніть назву твору
Словникова робота: гер — німецьке звертання до чоловіка, те саме, що
«пан».
(Фрідріх — добрий, щирий, чуйний, поважно ставиться до дітей, жінок;
працьовитий, майстер виробів із цегли, будівельної справи; цінує красу)
Усвідомлення ролі й значення гуманізму в розвитку людства та
духовності кожної людини.
— Чи поєднуються у творі різні часові площини? Як саме?
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
— Визначте провідні думки новели.
23
24. (Війна — жахливе явище; треба в будь-якій ситуації залишатися
людиною; засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності,
доброти.)— У чому полягає гуманістичний пафос новели «Гер
переможений»?Повернення до семантичної карти.
— Які поняття, зазначені на карті, мають значення у будь-який час
історії людства? Чому?
Виступ учня, який мав випереджальне завдання дослідити поняття
«полону» з філософської точки зору.
«Твір-п'ятихвилинка»
Неформальний твір, мета якого полягає в тому, щоб зібрати та відбити
думки учнів.
Учні мають дуже стисло написати твір : «Добро і зло в оповіданні «Гер
переможений» Л.Пономаренко
Домашнє завдання (на вибір)
Підготувати письмову відповідь на питання:
1. «Чи варто бути гуманними?»
2 «Чи можна простити ворогові?» (ідея всепрощення, помсти)
3. «Яке значення має гуманізм в розвитку духовності кожної людини?»
(із власного життєвого досвіду)
4. «Яку людину я вважаю гуманною?»
Респондентом, тобто інформантом, опитуваним тощо, може бути сам
учень, анонім (людина, прізвище та ім'я якої не зазначається), учасник
телепередачі та ін.
Виписати з тексту новели художні деталі, які характеризують категорії
«добро» та «зло» (жорстокість). Зазначте героїв, які репрезентують ці
поняття (на вибір учня)
Вимоги програми:
24
25. Любов Пономаренко. «Гер переможений». Наскрізний гуманістичний
пафос новели. Художні засоби його втілення (деталь, поєднання різних
часових площин тощо).
Знати і розуміти значення терміна «новела». Уважно читати новелу.
Пояснювати провідну думку в кожному епізоді. Прокоментувати власне
розуміння закінчення твору. Розвиток уміння визначати основну ідею твору,
висловити своє розуміння її. Усвідомлення ролі й значення гуманізму в
розвитку людства і духовності кожної людини.
Висновок до розділу 2
Отже, технологія розвитку критичного мислення дозволяє одночасно і
більш ефективно формувати в учнів низку ключових компетентностей.
Перш за все — уміння вчитись, тобто вміння самостійно здобувати знання у
будь-якому вимірі простору навчання. Вони вчаться організовувати свою
роботу з розв’язання актуальних проблем і досягнення потрібного
результату, набувають навичок самоконтролю, самооцінки,
самовдосконалення. Співпраця учнів між собою та з учителем сприяє
формуванню соціальної компетентності демократичної природи. Учні
навчаються спільно визначати проблеми і мету діяльності, ефективно
співпрацювати, бути ініціативними і відповідальними за прийняття рішень,
обґрунтовано долати суперечки.
Застосування технології розвитку критичного мислення — один із
шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і
діяти у межах правового поля. Це засіб формування критичного мислення і
водночас розвитку творчих здібностей дитини.
25
26. Висновки
Кожен із методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність
їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання.
Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання
не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи
іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей
аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.
Технологія критичного мислення може бути представлена як
технологія універсальна, яка дозволяє отримати такі освітні результати як
уміння працювати у різних галузях знань з інформаційним потоком, який
зростає та постійно оновлюється; уміння висловлювати власні думки усно
чи письмово, чітко та коректно по відношенню до оточуючих; уміння
формувати власну точку зору, власну думку на основі осмислення
різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв’язування проблеми;
здатність самостійно займатися власною освітою; уміння співпрацювати у
групі; здатність будувати конструктивні відносини з іншими людьми.
26
27. ЛІТЕРАТУРА
1. Антощук Є. В. Десять уроків чудової пам'яті: швидка психологічна
допомога від української школи ейдетики / Є. В. Антощук. - К., 2003. - 80
с: іл.
2.Боровик О. В. Сучасні технології вивчення української мови / О. В.
Боровик // Українська література в загальноосвітніх школах. - 2003. - №6. -
С. 33-34.
3.Вукіна Н.В. Критичне мислення: як цього навчати [Текст ]
/ Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Х.: Основа, 2007. – 112с
4. Гупан Н., Пометун О. Формування критичного мислення учнів у
процесі навчання прав людини [Електронний ресурс] Режим доступу:
http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/27/visn
uk_13.pdf - Назва з екрану.
5.Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і
літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – №2. – С. 7-8.
6. Дьюи Джон. Психология и педагогика мышления [Електронний
ресурс] Режим доступу: http://www.pedlib.ru/Books/2/0136/2_0136-1.shtml -
Назва з екрану.
7.Єфимова Т. Навчити мислити критично// Українська мова і література
в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2001. - №6. – С. 61-66
8.Журнал «Вивчаємо українську мову та літературу» № 16 – 18 червень,
2009.- С.49 – 53
9.Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід.
Методичний посібник [Текст]. – К.: А.П.Н., 2003
10.Косьмій О. М. Перспективи «Філософії для дітей» в українському
освітньому просторі
27
28. 11. Кравченко Ю. Філософія для дітей: вимога часу [Електронний
ресурс] Режим доступу:
http://philosopheducation.com/images/Nomer/2011/17_Krav.pdf - Назва з
екрану.
12. Кроуфорд А., Саул В. Та ін. Технології розвитку критичного
мислення учнів. – К.: Плеяди, 2006.
13. Макаренко В.М., Туманцова О.О. Як опанувати технологію
формування критичного мислення. -Х.: Основа: «Тріада +», 2008.
14. Мітіна І. В. Критичне мислення і сьогодення/ І. В. Мітіна //
Постметодика. - 2013. - № 6. -С. 25-31.
15. Наволокіна Н.П, Андрєєва В.М. Практична педагогіка для вчителя
99 схем і таблиць.Х.: Основа, 2009.
16. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології. – К.:А.С.К.,
2005.
17. Садкіна В.І. 101 цікава педгогічна ідея. Як зробити урок. – Х.:
Основа, 2009.
18.Терно С. О. Освітня практика критичного мислення/ С. О .Терно //
Постметодика. - 2013. - № 6.
19. Тоффлер А. Шок будущего [Електронний ресурс] Режим доступу:
http://socioline.ru/book/elvin-toffler-shok-bu Фасоля А. Вчимося ставити
запитан¬ня: [Типи і види запитань: Програма "Читання та письмо для
розвитку критичного мислення"] /І Українська мова та література. - 2004. -
Трав. (М 20). - С. 22-24.
20. Фасоля А. Вчимося ставити запитан¬ня: [Типи і види запитань:
Програма "Читання та письмо для розвитку критич¬ного мислення"] /І
Українська мова та літе¬ратура. - 2004. - Трав. (М 20). - С. 22-24.
duschego-futuroshok - Назва з екрану.
28
