Стандартизація медичних технологій – важливий компонент функціонування сист...
Фінансово-економічне обгрунтування діяльності ЦПМД як суб'єктів самостійного господарювання
1. Фінансово-економічне
обґрунтування діяльності
Центрів первинної медичної
допомоги
як суб'єктів самостійного
господарювання
Кафедра менеджменту охорони здоров'я
Інституту післядипломної освіти
НМУ імені О.О.Богомольця
Доповідач: Короткий Олександр
Володимирович
Аспірант кафедри, завідувач інформаційно-
аналітичного відділу КНП «ЦПМСД №1»
Святошинського району м. Києва
2. Правове підґрунтя
утворення Центрів ПМСД
як суб’єктів самостійного
господарювання
• Закон України № 3612 від 07.07.2011 року «Про
порядок проведення реформування системи охорони
здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій
областях та місті Києві»;
• Закон України № 3611 від 07.07.2011 «Про внесення
змін до Основ законодавства України про охорону
здоров'я щодо удосконалення надання медичної
допомоги»;
• Господарський Кодекс України (ст. 78 «Комунальні
унітарні підприємства»);
• Рішення Київської міської ради про створення
комунального некомерційного підприємства «Центр
ПМСД»;
• Розпорядження голови Київської міської державної
адміністрації про затвердження Статуту підприємства
3. Основні положення Статуту,
що стосуються фінансово-
економічної діяльності
• Підприємство здійснює господарську некомерційну
діяльність, спрямовану на досягнення збереження та
зміцнення здоров’я населення;
• Підприємство забезпечує надання медичної допомоги
відповідно до договору про медичне
обслуговування населення за бюджетні кошти;
• Підприємство є одержувачем бюджетних коштів в
межах затверджених бюджетних асигнувань;
• Майно Підприємства належить до комунальної
власності територіальної громади м. Києва і
закріплюється за ним на праві оперативного
управління
6. Сестри медичні ПМД (сестри медичні
дільничні та сестри медичні загальної
практики сімейної медицини
Динаміка укомплектованості штатних посад сестер медичних ПМД фізичними
особами,%
7. Структура видатків кошторису
Центру ПМД в 2017 році
Враховуючи загальнорічний кошторис, який складає
близько 41 млн. грн., кількість коштів, яка припадатиме на
одного мешканця становить 343 грн.
8. Структура видатків кошторису Центру
ПМД без урахування витрат на заробітну
плату адміністративного та
обслуговувального персоналу
11. Розрахункова структура видатків кошторису ЦПМД
з урахуванням витрат на скринінгові програми
(виявлення ГХ, ЦД, колоректального раку)
Враховуючи необхідність отримання додаткових коштів у
кількості 8,8 млн. грн., щорічний кошторис дорівнюватиме
49,8 млн. грн., тоді кількість коштів, яка припадатиме на одного
мешканця становитиме 416 грн.
12. Невикористані можливості КНП
• На жаль, незважаючи на зміну статусу, фінансування підприємства
продовжує відбуватись методом постатейного кошторису
(фінансування з місцевого бюджету шляхом надання фінансової
підтримки). Відповідно, керівник не має права самостійно оперативно
перерозподіляти надані йому для використання кошти між різними
напрямами витрат залежно від пріоритетних потреб. Будь-яка зміна
кошторису вимагає прийняття рішення місцевою радою та дозволу
місцевих фінансових органів;
• Кошторисне фінансування підприємства призводить до відсутності
можливостей у керівництва до покращення якості діяльності та більш
ефективного та раціонального використання фінансів;
• Немає законодавчо закріпленого базового пакету медичної допомоги,
надання якого держава гарантує всім своїм громадянам безоплатно,
тобто за рахунок державних та місцевих бюджетів. Це спричинює
законодавчі колізії і проблеми, коли норми різних актів, що регламентують
охорону здоров’я, суперечать одна одній;
• Відсутність єдиної загальноприйнятої технології розрахунку
собівартості медичної послуги у державних та комунальних медичних
закладах ускладнює процес планування економічно обґрунтованого
розміру бюджетного фінансування та формалізує договірні відносини між
замовником-розпорядником коштів та постачальником медичних послуг.
13. Можливі кроки покращення фінансово-
економічної ситуації
• Перехід від кошторисного фінансування залежно від
показників потужності закладів охорони здоров’я до
державного замовлення на підставі договорів між
замовником та акредитованим постачальником
медичних послуг, виходячи з потреб населення у певних
видах медичної допомоги;
• Перехід на якісно новий метод оплати послуг з охорони
здоров’я: поєднання подушної оплати і стимулюючих
надбавок за пріоритетні види діяльності;
• Перегляд принципу розподілу коштів між первинним,
вторинним та третинним рівнями медичної допомоги, що
на сьогодні є деформованим, з превалюванням
фінансування медичної допомоги вторинного рівня;
• Реалізація на практиці принципу «гроші йдуть за
пацієнтом», що асоціюється з переходом до оплати
діяльності постачальників медичних послуг залежно від
результатів їхньої роботи; ця оплата має бути спрямована
на максимально можливе врахування потреб, прав та
інтересів пацієнтів як споживачів медичних послуг;
• Створення умов для розвитку конкуренції між
виробниками медичних послуг у системі охорони
громадського здоров’я, що потенційно може сприяти
підвищенню ефективності використання ресурсів