Проценко

1. «Розвиток лабораторної
служби в контексті
реформи охорони
здоров’я»
Доповідач: доц. Рогожин Борис Анатолійович
Інститут лабораторної медицини
Харківської медичної академії післядипломної освіти

2. Ключовими завданнями реформування
сфери Президент назвав
 доступність медичних послуг (наближення
бюджетного фінансування до хворого,
орієнтація на пацієнта усієї мережі закладів),
 високу якість медичних послуг (кваліфікований
лікар, сучасне обладнання, гарантія якості
обслуговування і захист прав пацієнтів)
 профілактику і стимули здорового способу
життя, здорових умов навчання і праці

3. Прийнята концепція змін у галузі:
 Створення центрів первинної медико-санітарної
допомоги (від 25 до 150 тис. жителів)
 Створення госпітальних округів (обслуговування
від 80 до 150 тис. жителів сільських
адміністративних районів)
 Впровадження контрактних відносин між
органами управління охороною здоров'я та
медичними установами

4. Схема госпітального округу

5. Існуюче співвідношення
обсягів медичної допомоги

6. Прагнемо змінити на таке

7. Впровадження економічних механізмів
управління громадськими медичними
закладами

8. Обсяги первинної допомоги:
Від 5% до 15% - тобто з 12 відвідувань на рік з розрахунку
на 1 жителя, приходиться
0,6 - 1,8 відвідування на рік.
Всього обсяги медичної допомоги в Україні складають –
на 1000 жителів на рік всього
12000 відвідувань,
200-250 випадків госпіталізації,
З них припадає на:
первинну допомогу – від 5-15%, - тобто від 600 до 1800
відвідувань на рік
на вторинну – 55-65%, 6600-7800, в тому числі
150-200 випадків госпіталізації
на третинну – 30% - 35% 3600 – 4200, в тому числі
50-100 випадків госпіталізації

9. Фінансування
первинна допомога – від 5 до 15%,
вторинна – 55-65%,
третинна 30-35%
5%
65%
30%
первинна допомога вторинна третинна

10. Зміни які можуть бути у структурі
фінансування охорони здоровья
5%
65%
30%
30%
40%
30%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
1 2
третинна
вторинна
первинна допомога

11. Зміни у обсягах медичної допомоги
5%
65%
30%
80%
15%
5%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
1 2
третинна
вторинна
первинна допомога

12. Зменшення рівня госпіталізації від 25% до
15-18%, та зменшення середньої тривалості
випадку госпіталізації від 12 до 8-9 днів, що
в перерахунку на кількість ліжко-днів дасть
зменшення обсягів госпіталізації з
розрахунку на 1000 жителів – від 250Х12 =
3000 ліжко-днів до 180Х12=2160 ліжко-днів з
подальшим зменшенням до 150Х 8 = 1200
ліжко днів.
Тобто зменшення потреби у кількості
ліжко-днів від 28 до 60% !

13. Співвідношення обсягів профілактичної та
лікувальної допомоги.
Хто надає профілактичну допомогу?
Лікарі первинної ланки!
Профілактична допомога – це головне завдання лікарів
первинної ланки.
Лікарі спеціалісти у поліклініці чи у стаціонарі не мають
можливості системно надавати профілактичну допомогу, це
не є їх головним завданням, вони надають лише
рекомендації лікарям первинної ланки з питань
профілактики.
У обсягах роботи лікарів первинної ланки профілактична
допомога має становити (і становить за даними звітів) до
50%.
Але – 50% від 0,6 – 1,8 відвідувань на рік – 0,3 – 0,9
Чи 50% від 7,2 – 9,6 відвідувань на рік – 3,6 – 4,8

14. Висновок щодо можливих змін
у потребах з лабораторної допомоги на
первинному рівні
1. Централізація замовлень на складні
патогномонічні дослідження на рівні
центрів ПМСД, які забезпечують
ефективність профілактичної допомоги
2. Дослідження з діагностики поширених
патологічних станів та хвороб та
контролю за їх лікуванням будуть
затребувані «на місцях», тобто на
робочому місці сімейного лікаря

15. За потребами у часі отримання результатів
при прийняті рішення, щодо тактики
надання допомоги
-Терміново – на місці (на протязі до 2-х
годин)
- Від терміновано: 24 години

16. За даними опитування: на протязі 2х годин
після взяття матеріалу потрібні дані
 клінічного аналізу крові
 клінічного аналізу сечі.
 Що ще потрібно? Треба обґрунтувати та
визначити !

17. Можливі зміни в організації лабораторного
забезпечення:
Централізація досліджень на рівні
госпітального округу
Обслуговування однією структурою і
Центру первинної допомоги і закладів
вторинної ланки
Потреба у методичному та технологічному
забезпеченні лабораторних досліджень,
які виконують у амбулаторіях СМ або у
дрібних та віддалених медичних
установах госпітального округу.

18. Із цього слідує ще одне завдання:
Підготовка персоналу первинної ланки:
Лікар:
 формування потреби, щодо отримання
даних лабораторних досліджень.
 організація переданалітичної фази
досліджень.
 аналіз отриманих даних та прийняття
обґрунтованих рішень.

19. Медична сестра/фельдшер
 забезпечення переданалітичної фази
досліджень.
 участь у доставці та збережені даних
(банки даних)
 прийняття рішень на підставі алгоритмів
медичної допомоги.

20. Інформатизація діяльності лабораторних
підрозділів – необхідна умова впровадження
засад централізації
Створення автоматизованих робочих
місць лікарів та медичних сестер
Програмне забезпечення обліку та
збереження отриманих даних
Забезпечення інтеграції структур
первинної та вторинної допомоги із
застосуванням е-технологій

21. Висновки
 1. Організаційні зміни у системі охорони
здоров'я (централізація та
децентралізація) будуть сприяти
впровадженню нових лабораторних
технологій
 2. Економічні оцінки ефективності
лабораторної допомоги будуть активно
впливати на технологічний розвиток
лабораторних підрозділів

22. Висновки (продовження)
 3. Організаційні зміни будуть вимагати
збільшення автономії лабораторних
структур – створення медичних
лабораторій як самостійних суб’єктів
господарювання в мережі комунальних
(державних) лікувальних закладів
 4. Формування ринкових відносин в
галузі залучить медичні лабораторії до
конкуренції в системі громадських
медичних послуг

23. Висновки (продовження)
 5. Формування ринку медичних послуг
буде вимагати впровадження
нормативної бази із гарантування їх
якості, та заходів із її забезпечення –
відповідно: процесів стандартизації,
акредитації, атестації та ліцензування.

24. Дякую за увагу!