2. Час не стоїть на місці, змінюється і життя. Змінюємося і ми,
прагнучи досконалості у всьому, особливо у корекційній роботі
з дітьми. Тому і прагнемо, щоб наші сучасні технології
повсякчас удосконалювалися.
Проблеми корекційного розвитку та пошуку ефективних
шляхів підвищення засвоєння знань і умінь вихованців завжди
приділялась значна увага.
Раціональне використання новітніх технологій залежить від
професійної компетенції педагога – дефектолога, його вміння
запровадити ці технології в систему навчання кожної дитини.
Але впровадження інформаційних технологій у навчальний
процес можливе лише за умови створення якісних
україномовних навчально – корекційних програмних засобів,
адаптованих до застосування в умовах спеціального закладу,
групи, розробки та суттєвого удосконалення існуючих підходів
щодо використання комп’ютерних технологій у навчальному
процесі для дітей з психофізичними та мовленнєвими вадами.
3. Вивчення та удосконалення можливостей існуючих програмних
засобів призвело до ефективного їх використання в діагностиці,
корекції та навчанні дітей і підлітків з особливими потребами.
Останнім часом інформаційно-комунікаційні технології
найчастіше використовуються у спеціальній освіті як ефективний
засіб індивідуалізації процесу навчання. З цією метою
використовуються комп'ютерні програми розраховані для
навчання дітей з різними порушеннями розвитку, а також моделі
адаптованих комп'ютерних програм створених для
загальноосвітньої школи. Використання останніх, потребує
розробки дефектологами спеціального методичного підходу, що
враховує загальні закономірності і специфічні особливості дитини.
У побудові дидактичної моделі педагогічної роботи важливо
опиратися на наявні у дітей знання, а не нав'язуванні їм готової
інформації згідно наших програм та планів. Поняття «розум» та
«інформованість» не є тотожними. Великий обсяг інформації
отримуваної в готовому вигляді дитиною не обробляється, а лише
підштовхує її до «інтелектуального споживацтва».
4. Дитина при репродуктивному способі навчання отримує досвід
набуття знань без зусиль, в готовому вигляді. І не отримує досвіду
здобуття знань самостійно в ході використання вже набутих нею
знань. Завдяки розмірковуванню, порівнянню та аналізуванню.
Крім того, науковці стверджують, що якщо ми чуємо — засвоюємо
лише 15 % знань, якщо бачимо — 35%, а якщо пробуємо — до 90%
інформації. При репродуктивному способі навчання у дитини
розвивається лише пам'ять — і то зазвичай лише короткочасна. А
при проблемному способі навчання — весь арсенал мислительних
операцій.
Беручи до уваги вищевикладене, перехід до новітніх технологій
навчання дітей є неминучим. Тому що потік інформації з кожним
роком збільшується у геометричній прогресії. І ми не можемо вже
дати усю інформацію дітям. А значить, маємо лише навчити
дитину здобувати нові знання за допомогою мислення та сучасних
методів навчання — комп'ютера, телевізора, книг тощо.
