1. Іван Якович ФранІван Якович Франкоко
“Тричі мені являлася“Тричі мені являлася
любов”любов”
2. «Хвилини«Хвилини,, в котрих яв котрих я
любив...були, можелюбив...були, може,,
найкращі в моїмнайкращі в моїм житті –житті –
жаль тільки, що були цежаль тільки, що були це
заразомзаразом хвилини тяжкогохвилини тяжкого
болю, якого я дося зазнав, аболю, якого я дося зазнав, а
не радостіне радості»
3. В листі до А. КримськогоВ листі до А. Кримського
Франко писав: «ЗначнийФранко писав: «Значний
вплив на моє життя,а,вплив на моє життя,а,
значить, також на моюзначить, також на мою
літературу мали зносинилітературу мали зносини
мої з жіноцтвом»мої з жіноцтвом»
4. Ольга РошкевичОльга Рошкевич
Хто смів сказать, щоХто смів сказать, що
не богиня ти?не богиня ти?
Де той безбожник,Де той безбожник,
що без серця дрожіщо без серця дрожі
В твоє лице небеснеВ твоє лице небесне
глянуть може,глянуть може,
Неткнутий блискомНеткнутий блиском
твої красоти?твої красоти?
5. Перший лист Франка до Ольги
Рошкевич
"Правда, Ви бачили мене лиш коротко. Ви пізнали мене та
склали свою думку про мене, може, більше з оповідань
свого брата, ніж з роздивляння, - розкриваю усе серце
перед Вами, - судіть про мене. Певне, покажусь Вам може
нудним, нетовариським, потайним, або, кажуть, німим і
дурним, - але судіть самі: я не отримав майже жодного
виховання, не зазнавав жодної повної любові та
дбайливого відношення батьків, - чужий і самітний між
чужими людьми, так я виріс. Я не мав жодного
товариства, я не жив із ніким, хіба що з моїми книгами.
Світ був мені незнайомий, велика школа товариства
зачинена. Щойно минулого року, коли я познайомився з
Вашим братом, відкрився широкий світ перед моїми
очима, стало ясніше переді мною... Ось я побачив Вас..."
6. Лист Франка до Ольги Рошкевич
від 1 травня 1878 року
«Любко моя сердечна! Тепер, коли Твій
образ знов віджив перед моєю душею в
цілій давній красі, коли твоя любов наново
зігріла мене і отрясла з леду і всякої
погані,-любове моя, тепер я не можу
подумати собі, на які би я зійшов дороги,
якби прийшлось розлучитись з Тобою
назавжди. Я тепер ажень пізнав, який
неоціненний скарб для мене – Твоя любов.»
7. Лист Франка до Ольги Рошкевич
від 20 вересня 1878 року
«Кохана, Ользю, серденько моє! Ти пишеш, що
вдовольнилася б жити весь вік осібно від мене,
знаючи тільки, що я тебе люблю. Але се
неможлива річ, і я ніколи б сим не вдовольнився.
Я люблю тебе. Люблячи і пізнаючи тебе, я пізнаю
жіночий світ. Відколи- м тебе побачив і аж
дотепер любов була моєю провіднею зорею, вона
стала для мене чимось таким природним, таким
конечним, як само життя, як друга натура. Може,
тому я так нескладно говорю про свою любов. Я
залишуся Тобі вірним, і жодна жінка
не зможе витиснути Тебе з мого серця.»
8. Лист-відмова Ольги Франку
«Мені страшно, Іване! Не знаю, що за сила ще держить
мене при житті. Скільки я пережила за тоті два роки,
скільки встиду набралася.. Се крайній час. Мені
потрібна поміч. Конче. Ти не можеш мені її дати, не
можеш порятувати, то приймаю поміч від іншого. Йду
заміж за Озаркевича. Івасю, мені здається, що коли Ти
любиш мене, то повинен бути радий з того. Я
уступлюся звідси, бо мені тут не життя, а смерть. Він
мене хоче врятувати. Ти показав мені дорогу, а він
відкриє ворота, що стоять замкнені передо мною. Тебе
люблю, а йду за нього. Не кажи, що я тебе забуду. Ти
мені ніколи з думки не зійдеш, що буду робити, про що
буду думати, все те буде пов’язане з Тобою, з Твоєю
роботою, з Твоїми думками.
Мені буде добре, як звідси піду геть… Привикну й буду
щаслива. Він подає мені руку, то маю її приймити»
9. Відповідь Франка
“Люба! Твій лист страшенно вразив мене. Я
не гніваюсь на Тебе… Я почув, що єдина
опора, на котрій я держався стільки літ,
самохідь усувається переді мною. Пощо ти
писала той лист і в такий спосіб, що то
добре, що тебе ніхто не силує, тільки
забаглося тобі попадею бути, ну і йдеш за
попа?!..Стративши Тебе, я стратив надію
на любов ”
10. Юзефа ДзвонковськаЮзефа Дзвонковська
Не схиляй своє личкоНе схиляй своє личко
прекрасне,прекрасне,
Не затулюй повікамиНе затулюй повіками
віч,віч,
Із котрих то мигоче, тоІз котрих то мигоче, то
гаснегасне
Промінь світла в життяПромінь світла в життя
мого ніч...мого ніч...
11. Лист-відмова А. Дзвонковської
"Прикро відповідати мені на Ваш лист негативно.
Відомо пану, що вже саме положення моєї дочки
противиться тому... Така коротка знайомість не
могла у пана закріпити почуття, а те, що нам
здається щастям, при ближчому розгляді не є ним.
Думаю, що це, що зайшло між нами, не змінить
нашої дружби, яку прагнемо й надалі зберегти.
Прийміть
від нас усіх
сердечне
поздоровлення.".
12. Целіна ЖуравськаЦеліна Журавська
За що, красавице, я такЗа що, красавице, я так
тебе люблю,тебе люблю,
Що серце треплеться вЩо серце треплеться в
грудях несамовито,грудях несамовито,
Коли проходиш ти повзКоли проходиш ти повз
мене гордовито?мене гордовито?
За що я тужу так, іЗа що я тужу так, і
мучусь, і терплю?мучусь, і терплю?
14. Лист Франка до Оьги
Хоружинської
"Ви, певно, й не надієтесь листа від мене, а
щонайменше здивуєтесь, що се нараз приплило
мені по так довгім часі, як ми бачились, писати до
Вас. Що сказали б Ви, якби який-небудь галичан,
приступив до Вас з просьбою: будьте моєю
дружиною, моєю жінкою?.. Я на хвилину лишаю
на боці те, що може сказати Ваше серце...
Припускаю тілько, що серце Ваше не скаже
безглядно veto, і коли б справді серце Ваше було
противне сему ділу, то я надіюсь, що Ви одним
одвертим і щирим словом зробите конець усім
моїм мріям і надіям.»
16. Любов ніколи не загине!
Хоч всі пророцтва заніміють,
Хоч людська мова в безвість
злине,
Всю мудрість в пил вітри
розвіють,
Вона жиє, все оживляє,
Вона все-все перетриває
17. На уроці я …
-дізнався….
-зрозумів…
- навчився…
- найбільший мій успіх - це
-найбільші труднощі я відчув…
- я не вмів, а тепер вмію…
- я змінився …
- на наступному уроці я хочу…
