До вашої уваги наступний випуск циклу розповідей про письменників, що захищають Україну. Історія про українського письменника, перекладача, есеїста – Андрія Любки, який з початком повномасштабної війни в Україні припинив писати, адже весь його час зайняла волонтерська робота. «Я буду писати книжки після перемоги», – сказав Андрій Любка. На момент написання цього матеріалу Любка (звісно, разом із небайдужими українцями, які підтримують його волонтерство) зміг придбати 149 автівок для ЗСУ, які щодня допомагають нашим військовим на передовій. Перший автомобіль для бійців письменник придбав 19 квітня 2022 року. Гроші на нього зібрали за 12 годин. Волонтерська робота Андрія Любки була відзначена вищим військовим керівництвом – письменник отримав нагороду від Валерія Залужного почесний нагрудний знак «За сприяння війську». На сервісі MEGOGO опубліковано три аудіо-книжки Андрія Любки БЕЗКОШТОВНО для прослуховування на території всього світу (крім антисвіту) до закінчення воєнного часу в Україні! Тепер ви можете слухати «Малий український роман», «У пошуках варварів» і «Спати з жінками» у своєму смартфоні/автомобілі/домі. 1. «МУР» – https://megooo.app.link/dkHBZhqoWpb 2. «Спати з жінками» – https://megooo.app.link/FRB5LRroWpb 3. «У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани» – https://megooo.app.link/5xw9ABtoWpb Віримо, що комусь це допоможе пережити ще один темний день!

2. Андрій Любка

3.  Андрій Любка – український письменник романіст, перекладач,
есеїст та волонтер.
 Народився 3 грудня 1987року в Ризі (Латвія).
 Довгий час проживав у місті Виноградів Закарпатської області.
 Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною
підготовкою.
 З 2005 по 2009 рр. навчався в Ужгородському національному
університеті та отримав ступінь бакалавра з української філології.
 У 2006 – 2008 роках очолював студентський парламент
Ужгородського національного університету.
 Закінчив Варшавський університет, де отримав ступінь магістра
з балканських студій.
 Член літоб'єднання Ротонда (НЛО «Ротонда» – неформальне
літературне об'єднання (горянська братія)).
 Любка – учасник багатьох українських і міжнародних культурних
заходів у Берліні, Варшаві, Києві, Празі, Стамбулі та ін.
 Окремі твори автора перекладено англійською, німецькою,
китайською, івритом, сербською, португальською, білоруською,
чеською, македонською, литовською, грузинською, румунською,
турецькою та польською мовами.

4.  Лауреат літературної премії «Дебют» (2007).
 Лауреат літературної премії «Київські лаври» (2011).
 Гість письменницької резиденції, стипендіат «Homines Urbani»
Stowarzyszenie Willa Decjusza в Кракові, Польща (2009).
 Гість письменницької резиденції, стипендіат Ventspilshouse, Латвія
(Вентспілс, 2010).
 Стипендіат програми міністра культури Польщі «Gaude Polonia»,
Варшава, Польща (2010 та 2012).
 Гість письменницької резиденції, стипендіат Internationales Haus der
Autorinnen und Autoren Graz (Ґрац, Австрія, 2012).
 Гість письменницької резиденції Baltic Centre for Writers and
Translators (острів Ґотланд, Швеція, 2015).
 Лауреат літературної премії Фонду Ковалевих (США) за найкращу
прозову книжку року (2017).
 Лауреат премії імені Юрія Шевельова за модерну есеїстику
(«Саудаде», 2017).
 У 2021 році «Дикий театр» у Києві поставив виставу за романом
«Карбід» (режисер – Олексій Доричевський).

5.  Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Андрій Любка
збирає кошти серед своєї аудиторії на автомобілі, купує джипи та
пікапи і сам за кермом, або друзі відвозять їх на Схід в різні
підрозділи ЗСУ та ТРО.
 Волонтерська робота Андрія Любки нещодавно була відмічена вищим
військовим керівництвом – письменник отримав нагороду від Валерія
Залужного почесний нагрудний знак «За сприяння війську».
 На сервісі MEGOGO опубліковано три нові аудіокнижки Андрія
Любки – БЕЗКОШТОВНО для прослуховування на території всього
світу (крім антисвіту) до закінчення воєнного часу в Україні!
Тепер ви можете слухати «Малий український роман», «У пошуках
варварів» і «Спати з жінками» у своєму смартфоні/автомобілі/домі.
 В планах письменника написання нової книги, це буде нон-фікшн,
мікс особистого щоденника і розповіді про людей, які автора
вразили.
 «Я буду писати книжки після перемоги», – сказав Андрій Любка.

6. «Маю високу честь бути одним із тих, хто допомагає найкращій
армії Європи. Ця нагорода від Головнокомандувач ЗСУ іменна, але
насправді вона для всіх вас – людей, які вже майже рік пліч-о-пліч
працюють зі мною, допомагають, донейтять, підтримують і не
втомлюються! Це спільний результат», – каже письменник.

7. «Перша збірка молодого поета містить
несподівану історію восьмимісячного
роману сучасного юнака з навколишнім
життям, викладеним у кількох десятках
віршів. Побудовані на несподіваних асоціаціях
і рваних ритмах, ці поезії є своєрідною
мандрівкою у власну підсвідомість, у глибини
пам’яті і задзеркалля фантазії, спробою
емоційного освоєння і перетворення нашого
далекого від досконалості світу» – написав
про книгу професор Сергій Федака.
Сам Андрій пояснює епатажну назву так:
«Вісім місяців шизофренії – це вісім місяців
божевільного кохання. Хто хоч раз так кохав,
той мене зрозуміє».

8. Інколи навіть здається, що у віршах
Андрія Любки забагато сигаретного
диму і алкоголю, насправді ж там ще
більше пошуків власного «я», щирості
почуттів, страждань, гарячих обіймів
і солоних сліз, відвертих слів. Він наче
ловить тонкими пальцями ниточки чужих
емоцій, обережно стираючи межі між
реальністю і його особистими бажаннями.
Намагаючись убити себе кожним новим
віршем, персонаж Андрія Любки все ж
продовжує жити, бо добра поезія у
найширшому значенні – це частота хвиль,
на які налаштовані радіоприймачі наших
душ. І Андрій Любка зміг їх вловити.

9. До поетичної збірки «Сорок баксів
плюс чайові» увійшло понад 50 віршів
про кохання і не тільки. «Назва книжки,
– як стверджує автор, – це своєрідна
метафора того, що в житті за все
потрібно платити, часто навіть
з чайовими. За любов і прозріння,
за ганьбу і славу». Книжка не розкриває
секретів жіночої душі й не містить
рецептів зваблення прекрасної статі.
Зате вона допомагає наблизитися
до розуміння справжньої любові,
нестримної пристрасті й прихованих
почуттів.

10. Молодий український поет прокидається
з бодуна, і його осяює геніальна ідея: треба
одружитися, щоб упорядкувати своє життя
і завдяки цьому написати Великий
Український Роман! Але одружитися
з ким? Котру з минулих любовних пригод
узяти з собою у світле літературно-сімейне
майбутнє? Відповідь на це запитання
герою допоможе знайти вірний друг
і знаний рибак Паша, а також поліція
і група кровожерних гуцулів. Фройд
вдоволено потирав би руки, дізнавшись,
що в українській літературі нарешті
з’явився перший роман про трембіту.
Так, поки що малий, але ж розмір –
це не головне, правда?

11. Події
Події в романі розгортаються впродовж
паркого й тривожного літа, коли у
вигаданому містечку Ведмедів група
ентузіастів вирішує збудувати Фонтан
Єдності з Європою. Навіщо їм фонтан,
чому за ними в’язниця плаче і за скільки
в Україні можна придбати людську нирку
– про все це автор пише з гумором
і добірним песимізмом. У цій книжці
є сливовиця, рибалки, гробар, сімнадцять
розділів, спокуслива й хтива жінка, кілька
вбивць, корумпований мер, геніальна
ідея, Тиса і безнадія.
Натомість у ній немає шенґенських віз,
відповідей на всі запитання, кулінарних
рецептів і порад, як розбагатіти.

12. П'яний суддя на пішохідному переході
збиває на смерть молоду жінку і, ясна річ,
без особливих зусиль уникає покарання.
Але чоловік збитої – не з тих, кого можна
купити чи залякати, він краще втратить
усе, та відомстить. Психологічний трилер
про сучасну Україну, де вартість людського
життя вимірюється хабарами, а вбивці
стоять у перших рядах на церковних
службах. Але до чого тут Пучіні і здатний
спопелити душі обох антагоністів погляд
мадам Батерфляй? І чи справді поділ на
добро і зло є в цьому романі таким
однозначним? Відповіді на останнє
запитання читач не знайде до самої
розв'язки. А можливо, й після неї.

13. Історії, які розповідає Андрій Любка,
мабуть, схожі на ті, які Андрій
розповідає своїй любці, – аби змусити
ревнувати чи для того, щоби спокусити.
Там присутня пристрасна еротична
фантазія, яка не полишає його і в житті.
Він то постає романтичним і наївним,
то самовідданим і самовпевненим, то
з головою пірнає у письменницькі
пиятики, а то перевтілюється на кілера
і вилущує свої потаємні сни.

14. Виявляється, Йоганн Вольфґанґ фон Ґете
втратив незайманість у 38 років, наслідком
чого в літературі стала поява циклу його
«Римських елегій». Минуло кілька століть,
і теперішнім поетам для творчості вже не
конче потрібні аж такі сплески і струси, їх
задовольняє й просто сон, який часом може
бути реалістичнішим за саме життя. Книжка
«Спати з жінками» – саме про такий сон,
з якого то хочеться якнайшвидше
прокинутися, а то засинати глибше й
надовше. Відверто й лірично автор пише
про себе, свою й чужі країни, свої любові
й своє кохання, улюблені книжки і напої.
П’ятдесят історій, жодна з яких не є
останньою, бо з них усе тільки починається.

15. «Кімната для печалі» – збірка сюжетно
не пов’язаних між собою оповідань
Андрія Любки, які, однак, можна вважати
й романом, якщо прийняти тезу, що
головним героєм цього роману є самотність.
Покинуті, ревниві, зовсім юні й поглинуті
спогадами про вже прожите життя – усі ці
люди на межі відчаю знаходять власне місце
для плекання туги, кімнату для печалі,
захисну мушлю. Знаходять, бо знають: саме
самотність – найприродніший стан людини.

16. Обережно! Ця книга небезпечна:
після прочитання хочеться одночасно
вирушити в подорож Балканами, випити
келих червоного вина і в зручній ложі
театру слухати оперні арії.
Понад шістдесят коротких історій –
часом іскрометних, подекуди сумних,
почасти автобіографічних, але завжди
щирих – запрошують читача пережити
з автором найщасливіші миті мандрів,
симфонічних концертів і не завжди
успішних залицянь.

17. Розповідь про землі й народи між Одесою
та Трієстом, про краї, де починаються
й не закінчуються Балкани. Це приватний
щоденник численних подорожей до
популярних місць, столиць, але також
до загублених у часі й просторі провінцій
та невизнаних республік. Чому серби не
люблять хорватів, а словенці не вважають
себе балканцями, як Дунай не лише ділить,
а й сполучає Європу, де й коли македонські
даїшники видурюють хабарі, в яку дівчину
з Бухареста автор міг би закохатися, скільки
можна випити ракії в Сараєві й узо в грецькій
таверні – про це та інше Любка розповідає
інколи з гумором, а інколи й по-науковому
ретельно…

18. «Щось зі мною не так» – перша книжка,
яка вийшла після 24 лютого. Це книжка
пригод і настроїв, реальних історій і
автобіографічних вигадок, універсальний
порадник і атлас туристичних маршрутів.
У цих текстах свідки Єгови п’ють коньяк,
Мілан Кундера опиняється в басейні,
а водії «мерседесів-спринтерів» женуться
за каретами швидкої допомоги. Словом,
абсурдно, зате пізнавально, часом
меланхолійно, але частіше кумедно.

19. «Цю книжку я здав у видавництво ще в листопаді, тобто
в іншому житті, – розповідає письменник Андрій Любка.
– Вийти вона мала у квітні, а перша презентація планувалася
на «Книжковому Арсеналі» в Києві. Які прекрасні і водночас
наївні були ці плани! Але мені все одно здається, що факт виходу
художньої книги під час війни – це сам по собі акт спротиву.
Маленьке диво. Можливе завдяки ЗСУ і моїм читачам. Ясна річ,
сьогодні є значно нагальніші потреби за книжки, та я все ж маю
нахабність вірити, що й книжка може підняти комусь настрій,
додати втіхи, допомогти на кілька годин забутися і втекти
від болісної реальності. Книга мала бути весела і трохи лірична,
як і попередні збірки моєї короткої прози – «Спати з жінками»
і «Саудаде». Та не знаю, чи вийшла вона такою, бо щось зі мною
не так…»