28 червня виповнюється 445 років від дня народження видатного фламандського живописця епохи бароко Пітера Пауля Рубенса. Талановитий портретист, графік, архітектор-декоратор, оформлювач театральних видовищ. А ще дипломат, що володів кількома мовами, вчений-гуманіст, колекціонер. Рубенс прожив довге щасливе життя, залишивши по собі безліч мистецьких шедеврів. Пропонуємо вам, наші читачі, розкрити всю багатогранність особистості цього видатного художника.

1. До 445-річчя від дня народження
Пітера Пауеля Рубенса

2. Коли йдеться про мистецтво Нідерландів, пересічна людина
одразу згадує «великих» і «малих» голландців.
У середині 16 століття Нідерланди
боролися за звільнення від іспанського
гноблення, унаслідок чого північні райони
здобули незалежність, і там утворилася
Голландська республіка.
У Фландрії (територія сучасної Бельгії),
зберігся вплив іспанської корони та
католицької церкви.
Відповідно, і нідерландське мистецтво
поділилося на дві школи – фламандську і
голландську.

3. Центральною фігурою фламандського живопису був
Пітер Пауел Рубенс, людина універсального таланту,
багатогранна особистість, один з найвизначніших представників
епохи бароко.
Він був природженим живописцем-
монументалістом, портретистом, графіком,
архітектором-декоратором, оформлювачем
театральних видовищ.
А ще талановитим дипломатом,
що володів кількома мовами,
вченим-гуманістом, колекціонером.
Рубенс прожив довге щасливе життя,
залишив по собі безліч мистецьких
шедеврів і подарував світові образ
«рубенсівської красуні».

4. Народився Рубенс 28 червня 1577 в Зігені (Німеччина), там же провів
перші роки свого життя, а в 1587 році, з родиною повернувся в місто
Антверпен (Бельгія), де колись його батько був старшиною.
Саме тут Рубенс здобуває освіту в єзуїтській школі, де вивчає латинь
та сучасні європейські мови, знайомиться з античною історією і тут
починає займатися живописом.
Пам’ятник Рубенсу в
Антверпені.

5. У 1600 році Рубенс вирушив до Італії закінчувати художню освіту.
Це був надзвичайно важливий період в житті Рубенса, саме з того
часу він на все життя закохався в античність.
Упродовж нетривалого періоду художник
займається офортами.
Під час перебування в Італії він створив
офорт за мотивами стінопису Леонардо да
вінчі «Таємна вечеря» і копію частини
стінопису Леонардо «Баталія при Ангіарі».
До речі, офорт на тему «Таємної вечері »
зник після 1836 року, 2009 – його було
віднайдено в приватному зібранні в Італії.
На офорті - підпис майстра. Це один із
небагатьох аркушів, створених самим
Рубенсрм.
Копія частини стінопису Леонардо
«Баталія при Ангіарі».
Офорт за мотивами стінопису
Леонардо да вінчі «Таємна вечеря»

6. У 1608 році Рубенс повертається до Антверпена й одружується з
дочкою багатого бюргера, адвоката й секретаря Ізабеллою Брант.
Відтоді його постійно супроводжує творчий успіх .
Своє щастя митець зобразив у полотні
«Автопортрет із Ізабеллою Брандт».
Рубенс дає відчути глядачеві свою
велику любов до дружини, їх взаємну
прихильність та ніжність.
Закохані зображені в тіні квітучої
жимолості, що символізує справжнє
кохання та впевненість у майбутньому .

7. Першою значною роботою майстра були вівтарні образи для знаменитого
Антверпенського собору : «Спорудження хреста», та «Зняття з хреста».
Картина «Зняття з хреста» стала викликом для всіх художників, адже вона
вимагала високої технічної майстерності малюнка, а також уміння
викликати у глядача відповідні емоції. Саме завдяки цій картині Рубенс
став першим релігійним художником свого часу.

8. У 1618 році Рубенс виступив і в якості архітектора, збудувавши
власний будинок в Антверпені у бароковому стилі.
Рубенс прожив в цьому будинку більшу частину свого життя. Тут в
майстерні народжувалися знамениті картини художника, які тепер є
світовою спадщиною мистецтва. У будинку-музеї збереглася атмосфера 17
століття - шкіряні меблі із золотим орнаментом, фаянсові тарілки і ще
багато предметів розкоші.
У майстерні можна побачити стілець Рубенса із золотим написом на
звороті: «Петер Пауль Рубенс, 1633».

9. Дім Рубенса стає центром художнього життя Фландрії. Там
збираються кращі представники художньої та вченої інтелігенції.
Картина «Чотири філософи» (1611-16120 )–
це портрет Рубенса і його брата з двома
близькими друзями - поетами і філософами.
Але є і п’ятий персонаж: в кімнаті стоїть бюст
Сенеки, з букетом тюльпанів перед ним. На
момент написання картини два персонажа з
зображених вже померли, про що каже
кількість тюльпанів, що не розквітли.

10. У 1626 році пішла з життя кохана дружина художника.
Пригнічений та самотній Рубенс від’їздить до Іспанії та Англії для врегулювання
відносин між цими країнами. Англійські та іспанські королі зустрічали Рубенса з
великою повагою, вважаючи за честь приймати художника зі світовою славою.
У1630 році англійський король Карл I надав художнику титул лицаря.
Портрет Ізабелли
Брант, 1610 р.
Портрет Ізабелли
Брант, 1624 р.

11. У 1630 році Рубенс одружується вдруге із найвродливішою жінкою Антверпена,
дочкою багатого торговця килимами Оленою Фоурмен.
Їй було 17 років, а Рубенсові – 53.
Вона на багато років стає музою митця. Починається новий злет у мистецтві
художника. Він знову оживає, творить, не знаючи спокою.
У цей період він пише переважно ліричні портрети, в яких із
ніжністю зображує свою молоду дружину та дітей.
Олена Фоурмен з дітьми Портрет Олени Фоурмен Портрет Олени Фоурмен у
весільній сукні

12. Дедалі частіше Рубенс звертається до
відтворення міфологічних сюжетів, де часто
моделлю виступає Олена Фоурмен.
«Суд Паріса», Мадрид, Прадо
«Смерть Дідіони»,
Париж, Лувр

13. Після купівлі у 1634 році старовинного замку Стен зростає інтерес
художника до пейзажу.
Переважно він виконував пейзажі для себе,
ані на замовлення, ані для продажу.
«Пейзаж із замком Стен» «Пейзаж із веселкою»

14. Рубенс мав велику майстерню, де
працювали численні підмайстри та учні,
які допомагали йому малювати картини.
Деякі з них стали видатними художниками
( наприклад, Антоніс ван Дейк).
Попри бурхливу діяльність Рубенс
знаходив час для інших занять:
колекціонував різьблені камені, цікавився
книгодрукуванням, виготовив для
друкарні Плантена багато
титульних аркушів, девізів і віньєток.
Антонсі ван Дейк
Музей типографії Плантена.
Антверпен.

15. Видатний майстер помер 30 травня 1640 року в Антверпені у
період розквіту свого таланту.
Жоден твір не зміг би підвести підсумок творчості Рубенса так, як його своєрідний
заповіт – картина , що була призначена для погребальної капели,
«Мадонна в колі святих».

16. В презентації використано
матеріали з інтернет-ресурсів
відкритого доступу та з книг,
що є у фонді відділу мистецтв
Чернігівської обласної бібліотеки
для дітей.