2. Сіткарьова Ірина,
психолог НВК «Новопечерська школа»,
дитячий і сімейний психолог, нейропсихолог, арт-терапевт
www.нейропсихолог.укр
Навчаємо дітей писати без стресу:
поради нейропсихолога
4. Потреби
• Потреба в безпеці (страх покарання, сорому)
• Потреба в повазі (бажання бути не гірше інших)
• Порадувати батьків, вчителя (потреба в любові)
• Цікаво (самоактуалізація, саморозвиток)
• Ведуча діяльність — ігрова/навчальна
5. Письмо — складнокоординована функціональна
система, яка складається з багатьох механізмів
(увага, зорово-моторна координація, пам’ять тощо)
Гетерохронія (нерівномірність) формування цих
механізмів у дитини — 1,0–1,5 роки.
7. Нейропсихологічні компоненти письма
• Актуальна потреба (проба «Парканчик»)
• Тонус — достатня активація мозку; забезпечує стан
активності, увагу, можливість зайняти зручну позу,
правильний захват олівця; утримання строки тощо.
• Можливі складнощі
– недостатній тонус (астенія, млявість, виснаженість,
дитина лягає на парту, сповзає рядок, не закінчує рядок до кінця)
– гіпертонус — підвищений тонус («продавлювання» на зворотному
боці паперу), коливання розмірів літер, нахилу тощо.
8. Нейропсихологічні компоненти письма
• Вектор сприйняття (в українській мові) зліва направо —
помітити крапкою початок рядка та стрілочкою — напрямок письма
• Можливі складнощі — складнощі в орієнтації в зошиті, складно
знайти початок рядка, заміна схожих за написанням літер (к і н),
заміна прописних літер друкованими, незвичний спосіб написання
літер, стійка дзеркальність (з, е, с, и, заміна у—ч, д—б, д—в)
9. Нейропсихологічні компоненти письма
• Безвідривне письмо — можливість серійної організації рухів
(формується до 7 років) (предиктор успішності навчання
(за Ахутіною Т.)
Темпові показники письма — неможливо одночасно
працювати над якістю письма та швидкістю!!!
Індивідуальний показник, залежить від типу нервової системи.
•Можливі складнощі — зупинки (добре видно під час використання
фломастера) — складність переключитися з одного руху на інший
10. Нейропсихологічні компоненти письма
• Автоматизація рухів — за відсутності зорового контролю
дитина має можливість написати графему.
• Можливі складнощі — спрощення програми, що свідчить
про слабкість систем контролю. Оцінка отриманого результату —
порівняння з еталоном — розвиток рефлексії — обводимо
графему, яка найбільш вдала.
11. Писемне мовлення
• Фонематичний аналіз — здатність вирізняти літери на слух,
слухо-мовленева пам’ять
• Змішування близьких за артикуляцією звуків —
диференціація артикулем
• Зоровий образ літери — зорова пам’ять на літери та слова
• Загальна регуляція діяльності та контроль — планування
письмової діяльності, здатність формулювати речення, здатність
утримувати довільну увагу, складність «включитися» в завдання,
імпульсивність та інертність
• Помилки — повтор літер, складів, типів завдань, пропуски
літер чи/та складів, невміння користуватися правилами.
13. Вправи
• Вода!
• Масаж долоньок, проминання
пальчиків, масаж вушок
та обличчя «макіяж»
• Розтяжки
• Глибоке дихання
• Розвиток перемикання — ігри з м’ячем
(«Їстівне та неїстівне»; «Літає, не літає»;
«Я знаю 5 імен…» тощо)
14. • Чим писати — перо, кулькова ручка, олівець,
фломастер?
• Розмір має значення — оптимальна висота рядка для
дітей на початку навчання письму дорівнює (приблизно)
товщині великого пальця.
15. Напрямок «розвитку» письма
• Письмо писемне мовлення (поєднання графем та артикулем)
• До зорового та моторного додаємо слуховий компонент.
• Чотири різні системи — чотири види літер — друковані велика
та маленька, прописні велика та маленька.
• Для автоматизації написання підключаємо максимальний
рух тіла — пишемо «гігантські», «великі», «ліліпути» літери
на тілі в себе та спині сусіда, уявляємо літеру із заплющеними
очима, граємось з тлом.
• Автоматизована навичка — можливість написати літеру
із заплющеними очима.