1. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1
Загальні вимоги до маркування упакованих продуктів.
ЗАВДАННЯ: 1.Ознайомитись з різними видами маркування пакованих
продуктів в рамках ГОСТів затверджених законодавством України.
2. Описати повне маркування двох будь-яких запакованих продуктів,
які вироблені в Україні.
3. Оформити роботу у вигляді реферата.
Загальні теоретичні відомості
Маркування повинне забезпечуватися постачальником товару
(виготівником, імпортером або іншою організацією, що поширює його), який
відповідно до чинного законодавства несе відповідальність за якість її
виконання і достовірність інформації, що приводиться в ній. Склад і зміст
маркування товарів мають бути достатніми для забезпечення безпечного
поводження з ними. Потрібну для маркування інформацію отримують з
джерел, компетентних в цих питаннях, і (чи) в результаті необхідних
самостійних досліджень (випробувань), що проводяться відповідно до діючої
нормативної документації.
Маркування має бути чітким і розбірливим, контрастним фону виробу,
на якому воно розміщується, або кольору його упаковки, а також стійким до
кліматичних чинників.
Маркування повинне зберігатися протягом усього допустимого терміну
використання товару. Способи нанесення маркування і виготовлення
етикеток (ярликів, табличок), а також матеріали, використані при цьому,
повинні враховувати особливості товару, що характеризується, і
забезпечувати необхідну якість зображення.
За практичної неможливості забезпечення маркування із-за розмірів
або характеру товару (упаковки) відповідна інформація має бути викладена в
супровідній документації до кожної одиниці продукції. Конкретні вимоги до
маркувальної інформації, місця, способів нанесення, якості виконання
2. маркування і його контролю встановлюються в нормативно-технічних
документах або договорах на постачання продукції. При цьому, в принципі,
слід уникати зайвого маркування, оскільки воно може ускладнювати
сприйняття дійсно життєво необхідній інформації.
2. Знаки у складі маркування
Тут можна виділити наступні основні принципи створення і оцінки
знаків з точки зору споживачів: їх графічний вид має бути як можна
простіше, вони мають бути зрозумілі користувачеві і наслідувати певну
логіку для забезпечення їх ідентифікації і розміщення на об'єкті маркування.
При цьому необхідно дотримуватися наступних вимог:
знаки мають бути легко розпізнавані і зрозумілі, відмінні від інших;
одні і ті ж знаки повинні мати однакове значення незалежно від виду
маркованого предмета і його функцій.
На початкових етапах впровадження знаків в обіг, враховуючи
необхідність певного періоду для запам'ятовування і засвоєння графічного
образу і значення знаку, доцільно супроводжувати його допоміжним текстом,
особливо у випадках, що зачіпають безпеку людей, довкілля і матеріальних
цінностей. Очевидно, що використання знаків ефективне тільки у разі, коли
вони адекватно розуміються споживачами і зручні для них, і в цьому напрямі
повинні працювати усі сторони, залучені в процеси створення продукції,
упаковки, маркування, а також самі споживачі.
3. Споживче маркування
Відповідно до чинного законодавства України продавець зобов'язаний
надати покупцеві достовірну інформацію про товар, необхідну для його
ефективного використання за призначенням. Якщо для безпечного
використання товару, його зберігання, транспортування і утилізації
3. необхідно дотримуватися спеціальних правил, виробник зобов'язаний
довести їх до споживачів. Вимоги до змісту і способів надання такої
інформації, залежно від виду товару, встановлені відповідними законами,
іншими правовими актами (указами Президента і постановами Уряду
України, відповідними рішеннями уповноважених органів виконавчої влади)
і нормативними документами на конкретні види або групи продукції. Ця та
інша інформація доводиться до уваги споживачів за допомогою маркування,
технічної документації, що додається до товарів, або іншим способом,
прийнятим для окремих видів товарів. Відмітимо, що інформація рекламного
характеру у складі маркування повинна відповідати законодавству України
про рекламу. Зупинимося детальніше на маркуванні харчових продуктів і
непродовольчих товарів.
4. Маркування продуктів харчування
Продукти харчування повинні супроводжуватися наступними
основними відомостями, що розміщуються на упаковці, етикетці, листі-
вкладиші до кожної одиниці товару або іншим способом, прийнятим для
окремих видів товарів :
● найменування продукту і його вид;
● країна, фірма-виготовник (найменування фірми може бути позначене
і буквами латинського алфавіту);
● вага або об'єм продукту;
● найменування основних інгредієнтів, що входять до складу продукту,
включаючи харчові добавки;
● харчова цінність (калорійність, наявність вітамінів - для продуктів,
призначених для дитячого, лікувального і дієтичного харчування);
● умови зберігання (для продуктів, що мають обмежені терміни
придатності або що вимагають спеціального зберігання);
● термін придатності (кінцева дата використання або дата
виготовлення і термін зберігання);
4. ● спосіб приготування (для напівфабрикатів і призначених для
дитячого харчування продуктів);
● рекомендації по використанню (для біологічно активних харчових
добавок);
● умови застосування, включаючи протипоказання при окремих видах
захворювань;
● інші відомості відповідно до українського законодавства, вимог
державних стандартів, санітарних правил і норм і правил продажу
продовольчих товарів.
Урядом України затверджений перелік товарів, інформація про яких
повинна містити протипоказання для застосування при окремих видах
захворювань (доводиться до уваги споживачів за допомогою маркування або
листка-вкладиша). У перелік включені наступні товари:
● біологічно активні добавки до їжі;
● харчові добавки і харчові продукти, що утримують їх;
● харчові продукти нетрадиційного складу з вмістом невластивих ним
компонентів білкової природи. Перелік медичних протипоказань до
застосування товарів при окремих видах захворювань визначений
постановою Головного державного санітарного лікаря України. Іншим
рішенням була введене маркування харчової продукції і медичних
препаратів, отриманих з генетично модифікованих джерел (ГМО), за
допомогою нанесення на споживчу упаковку товару (етикетку, лист-
вкладиш, ярлик) відповідної інформації.
5. Маркування непродовольчих товарів
Інформація (українською мовою) про непродовольчі товари з
урахуванням їх виду і особливостей повинна містити наступні відомості:
● найменування товару;
● найменування країни, фірми-виготівника (причому остання може
бути позначена буквами латинського алфавіту);
5. ● призначення (область використання), основні властивості і
характеристики;
● правила і умови ефективного і безпечного використання;
● інші відомості відповідно до законодавства України, вимог
державних стандартів до окремих видів непродовольчих товарів і правил їх
продажу. Вказана інформація має бути розміщена на упаковці або етикетці
товару, викладена в технічній (експлуатаційній) документації, що додається
до товару, листках-вкладишах до кожної одиниці товару або іншим
способом, прийнятим для окремих видів товарів, відповідно до ГОСТ Р
51121-97 (непродовольчі товари в цілому), ГОСТ Р 51391-99 (у частині
парфюмерно-косметичних товарів) та іншими нормативними документами на
конкретні види продукції. Додаткові вимоги до інформації про окремі види
товарів (як правило, передаваним маркуванням) в торговельній мережі
можуть вводитися Правилами продажу окремих видів товарів, наприклад, в
частині парфюмерно-косметичних товарів, товарів побутової хімії та ін.
Питання для самоконтролю:
1. Хто повинен забезпечувати маркування товару?
2. Що відноситься до маркування продуктів харчування?
3. Що відноситься до маркування непродовольчих товарів?
4. Які основні ГОСТи використовують в Україні при здійсненні
маркування товару?
5. Що входить в затверджений перелік товарів, інформація про
яких повинна містити протипоказання для застосування?
