2. z
Однією з найбільш значущих теоретичних та
практичних проблем сучасної клінічної
психології є діагностична.
Діагностичний процес - це процес, в ході
якого норма відрізняється від патології.
"Хто добре діагностує, той добре лікує"
3. z
Діагностичний процес починається з феноменологічного опису
переживань та поведінки пацієнта.
На сьогоднішній день в сучасній психіатрії та медичній психології існує
проблема нечіткого розділення клінічних понять та термінів, що
приводить до складнощів встановлення клінічного аналізу та
професійної комунікації спеціалістів.
В ЧОМУ Ж ПРОБЛЕМА?
5. z
Чіткого визначення та різниці між близькими за своєю
природою поняттями "Феноменом" та "Симптомом" в
психіатрічних довідниках та словниках НЕ ІСНУЄ.
В клінічній практиці та науковій літературі вони часто
використовуються, як синоніми.
Але різниця є!
6. z
Карл Теодо́ р Я́ сперс 23
лютого 1883, Ольденбург — 26
лютого 1969р) —
німецький філософ і психіатр, доктор
медицини (1909), доктор психології (1913),
професор психології (з 1916) та філософії
(з 1922) Гайдельберзького (1916–1937,
1945–1948) і Базельського
університетів (1948–
1961). Член Гайдельберзької академії
наук.
8. z
Обстеження пацієнта
починається не відразу з
визначення та встановлення
симптому, синдрому або
нозології...А з
феноменологічного
(неклінічного) опису
переживань і поведінки та
збору феноменологічної
інформації.
9. z
Умови пізнання психопатологічного феномену:
1) Наявність у лікаря відповідних знань.
2) Наявність у лікаря емпатичних здібностей.
3) Відкриті один для одного субєкт-субєктивні відносини.
10. z
Фено́ мен (грец. φαινόμενον — є, має місце,
явище) — незвичайне явище, рідкісний факт, який
важко збагнути. У філософському сенсі слово
«феномен» часто застосовується для позначення
явищ, які досягаються на чуттєвому рівні.
12. z
Феноменом (як предметом дослідження) можуть стати:
Будь-яка дія
Поведінковий акт
Міміка
Жести
Голос
Специфіка побудови мовлення
Навички
Звички
Стиль мислення
Світогляд
Специфіка реагування на події, які траляються в житті
13. z
Особливості збору феноменологічної інформації:
1. Налагоджений контакт з хворим (довіра).
2. Важливо записувати скарги.
3. Важливо спонукати хворого знову й знову описати свої переживання,
уточнити, що він має на увазі під тим чи іншим використаним словом.
4. Редукувати з феноменологічного (неклінічного), фактично художнього
опису переживань пацієнта, в суто науковий, аналітичний, індукований
термін -симптом.
5. Враховувати наявність соціального та культурального контексту.
6. Будь-яка скарга, фрагмент переживання або поведінки пацієнта спочатку
мусять сприйматися діагностично нейтральним, як феномен-
переживання, без ПЕРВИННОЇ кваліфікації, як симптом.
14. z
Феномен Симптом
Інформація отримана від пацієнта, без
теоретичних припущень
Основа-теоретичні знання та досвіт лікаря-
діагноста
Неклінічне явище Клінічна ознака
Може бути, як нормою, так і патологією Лише ознака захворювання
Суттєве значення-особливість трактування
своїх переживань самим пацієнтом
Грунтується на основі знань та досвіду
лікаря-діагноста
Враховується соціальний та культуральний
аспект
_______
Має відтінки та не є діагностично важливою
ознакою
Має характеристики, логічну структуру,
діагностично важлива ознака
Не ідентифікується лікарями різних
спеціальностей
Ідентифікується лікарями різних
спеціальностей
16. z
Психопатологічні симптоми, як ознаки психічних розладів, не виникають самі
по собі без порушень фізіологічних функцій мозку.
Симптом, в медичному сенсі, завжди обовязково містить фізіологічну
(патофізіологічну) складову.
17. z
Симптоми можуть проявлятися в фізичній,
емоційній, когнітивній, поведінковій та
прецептивній сферах, повязані з різними
сторонами психіки та тілесності пацієнта.
Розуміння лікарем феноменів часто
затруднене, оскільки хворому важко часом
самостійно описати іх через їх якісну
незвичність.
О.А. Потебня мав думку, що " Наші душевні
стани стають зрозумілими лише за мірою того,
як ми виявляємо їх в інших або виражаємо в
слові. Темними залишаються для нас
особливості життя душі, які ми не можемо
виразити словами та не бачимо ні в кому, крім
себе..."
18. z
Висновки:
1. Чітко уніфікованої термінології в сучасній психіатрії та медичній психології не існує.
2. Симптом - це логічно структурована індукована категорія стандартизована, яка має
певний обєм змісту, обмежена чіткими критеріями, що дає змогу ідентифікувати його
лікарями різних спеціальностей. Має патогенетичну ланку. Симптоми, як ознаки психічних
розладів, в своїй основі можуть мати як оршганічні так і функціональні порушення в
організмі та нервовій системі, що супроводжуються порушеннями в психіці роботи
програм, які переробляють інформацію, яка надходить, та регулюють поведінку, а також
тих, що лежать в іх основі процесів біохімічної передачі інформації, а це часто призводить
до порушення соціального функціювання.
3. Феномен - це елемент субєктивного переживання, який безпосередньо сприймається
пацієнтом. Не має патогенетичної ланки.
