Война Кремля против Украины

1. Безпековий огляд ЦДАКР №9 (48)
16 травня 2016
Редакційна колегія Зміст

2. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 16 травня 2016
2
Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і
РИЗИКИ» Центру досліджень армії,
конверсії та роззброєння (ЦДАКР,
www.cacds.org.ua ) здійснюється
аналітиками ЦДАКР за підтримки
банку «Аркада». Для підготовки
оглядів залучаються відомі
експерти, дипломати, військові
фахівці та спеціалісти усіх відомств,
що працюють у безпековому
середовищі України.
Метою публікацій Безпекового
огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ»
є оперативне та аналітичне
інформування зацікавлених
профільних структур, ЗМІ та
громадян, що цікавляться
актуальними проблемами безпеки
України.
Кожний огляд присвячений
короткому періоду (1 – 2 тижні),
та містить експертні думки, які
можуть не збігатися з офіційною
позицією української влади.
@2014 Центр досліджень армії,
конверсії та роззброєння
У разі цитування обов’язкове
посилання на ЦДАКР
Редакційна колегія:
Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР
Копчак В.І. – відповідальний секретар, керівник оборонно-
промислових проектів ЦДАКР
Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань
Члени Редакційної колегії:
Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної
безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт»
(2005-2010 рр.)
Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия
и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно-
консалтингової компанії (ІКК) Defense Express
Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший
заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.),
член Експертної Ради у галузі національної безпеки
Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської
безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член
Експертної Ради у галузі національної безпеки
Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і
оборони України
Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense
Review»
Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної
Ради у галузі національної безпеки
Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник
міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра
оборони України (2014 р.)
Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки,
директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК)
Defense Express
Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний
і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр
охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)

3. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 16 травня 2016
3
ЗМІСТ
Загальні
оцінки
У дзеркалі
експертноі
думки
Аналітичні
розробки
Основні виклики та ризики для України у першій половині
травня 2016 року
Директор ЦДАКР: потрібна наступальна стратегія України у
веденні інформаційної війни проти Росії
Політика Заходу щодо протистояння Києва і Москви
залишатиметься складною, нескоординованою та
невизначеною
Окупація Криму та уроки для пострадянського простору в
широкому сенсі
«Скандинавське Чудо». Досвід для України
Россия: попытки решения геополитических задач путем
реализации региональных притязаний

4. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 16 травня 2016
4
Початок травня ц.р. традиційно
відзначився активізацією проро-
сійських сил в Україні, які викорис-
товують травневі свята як привід
для дестабілізації обстановки, на-
гнітання атмосфери ненависті в
українському суспільстві, розколу
українців на «фашистів-бандерів-
ців» та «сталіністів-путінців», «па-
тріотів» та «ватників», тощо.
Причому, цьогорічні провока-
тивні акції здійснювалися з набага-
то більшим розмахом, нахабністю
та напором порівняно з 2015 р.
Кульмінацією проросійського дій-
ства стала акція «Безсмертний
полк» в Києві, яка централізовано
організується Кремлем по всій Ро-
сії, а також використовується ро-
сійським режимом для поширення
ідей «руського міру» на пострадян-
ському просторі та в усьому світу.
Для розкручуванням акції в Украї-
ні Кремль задіяв всіх наявних дія-
чів «п’ятої колони»: починаючи від
депутатів «Опоблоку» Шуфрича та
Новінського, кума Путіна Медвед-
чука, Льовочкіна з його каналом
«Інтер» та навіть витягнуту із на-
фталіну, геть забуту Наталію Ві-
тренко. Учасники «Безсмертного
полку» явно намагалися спровоку-
вати пересічних киян до силового
протистояння, сутичок, бійок –
очевидно, для створення відповід-
ної картинки для російських про-
пагандистських каналів (до речі,
найближчий соратник Вітренко
Володимир Марченко вів онлайн
репортаж акції для найвідомішого
сепаратистського каналу «Anna-
News»).
Зокрема, учасники «Безсмерт-
ного полку» несли ікони Сталіна,
символ сепаратизму в Україні - «ге-
оргіївські стрічки», наряджали ді-
тей у радянські однострої та росій-
ські триколори. Н.Вітренко навіть
вдалося спровокувати бійку і за-
стосувати проти поліції сльозогін-
Загальні
оцінки
Основні виклики та ризики для України
у першій половині травня 2016 року
Цьогорічні провокативні акції
здійснювалися з набагато більшим
розмахом, нахабністю та напором
порівняно з 2015 р.
Росія нарощує фінансування проро-
сійських сил в Україні

5. 5
ний газ. В той же час, слід відзна-
чити професійну роботу
українських правоохоронців, яким
вдалося нейтралізувати наміри
проросійських провокаторів і збе-
регти ситуацію під контролем. Так
само проросійським силам не вда-
лося «розкачати» ситуацію і в ін-
ших ключових містах – Одесі, Хар-
кові, Маріуполі. В той же час, з
різних джерел надходить інформа-
ція, що Росія нарощує фінансуван-
ня проросійських сил в Україні,
сподіваючись, що погіршення соці-
ально-економічної ситуації та про-
довження кризових процесів в
українському політикумі дасть
можливість досягти головної цілі
російського керівництва стосовно
України – створення внутрішніх
умов (в ідеалі – соціальних бунтів
та масових заворушень) для продо-
вження агресії.
На цьому фоні тенденції вну-
трішнього розвитку країни відпо-
відають очікуванням Кремля. Па-
радоксальність ситуації полягає в
тому, що напруження у суспільстві
викликає початок реалізації новим
урядом реальних, а не декларатив-
них реформ. Підвищення тарифів
на газ, електрику та інші комуналь-
ні платежі, здійснені новим урядом,
насправді, відносяться до базових
кроків реформування української
економіки (і які не здійснювалися
багато років через популізм і неба-
жання політиків брати на себе від-
повідальність). Однак, ці дії про-
гнозовано викликають крайнє
незадоволення суспільства і підви-
щують рейтинг популістів – Блоку
Ю.Тимошенко, Радикальної партії,
«Опоблоку».
Так само, як і ситуація довкола
призначення Юрія Луценка генп-
рокурором. С одного боку політи-
кум та громадськість вимагає про-
ведення реформи прокуратури,
швидкого розслідування злочинів
проти Майдану, покарання зрадни-
ків-колаборантів та корупціонерів.
А з іншого – виступає проти при-
значення Ю.Луценка генпрокуро-
ром, оскільки той не має юридич-
ної освіти і йде на посаду в
результаті складної комбінації до-
мовленостей в парламентських
фракціях та групах з безпосереднім
впливом Президента.
Хоча, очевидно, що призначен-
ня ще одного фахівця з юридичною
освітою — тобто, людини з проку-
рорської чи судової системи, знову
призведе до імітації реформи про-
куратури та судів і гальмування
всіх резонансних справ. Логіка
процесу вимагає призначення на
цю посаду людини, яка матиме по-
літичну волю зруйнувати систем-
ний радянський менталітет україн-
ських прокурорів, що, в принципі,
не вимагає глибоких знань юри-
спруденції. Набагато важливішою
у цьому випадку є політична готов-
ність ламати гнилу прокурорську
систему зсередини і створювати на
новому фундаменті європейську
Логіка процесу вимагає призначення
на цю посаду людини, яка матиме
політичну волю зруйнувати сис-
темний радянський менталітет
українських прокурорів, що, в прин-
ципі, не вимагає глибоких знань
юриспруденції

6. 6
прокурорську службу, яка не мати-
ме нічого спільного з попередніми
«діамантовими», «золотими», «ма-
єтковими», «рейднжроверними» та
іншими прокурорами. Найбільший
виклик у цьому відношенні поля-
гає саме у реальній спроможності
та бажанні Ю.Луценка (та Прези-
дента) реалізувати цей план. Якщо
черговий (вже четвертий) генпро-
курор після Революції Гідності
швидко «здується» і піде проторе-
ним шляхом імітації реформ, це
може стати однією з останніх ка-
пель, які переповнять чашу терпін-
ня українців.
Нові кроки українського уряду
нашляхуреформдещопом’якшили
тон західних партнерів і, в тому
числі, знизили їх завзятість щодо
тиску на Україну в рамках Мінсько-
го процесу. Чергова зустріч міні-
стрів закордонних справ у Нор-
мандському форматі, яка відбулась
11 травня у Берліні, продемонстру-
вала повну відсутність прогресу у
переговорах. Слід відзначити, що
західні партнери знизили градус
своїх заяв стосовно необхідності
якнайшвидшого проведення вибо-
рів на окупованих територіях. Це є
добрим сигналом для України,
який свідчить про поступове про-
сування Мінського процесу до по-
шуку нових форматів для деокупа-
ції Донбасу та Криму. Позитивним
також є те, що час зараз знову грає
на користь України – у Росії набли-
жаються парламентські вибори, а
тому російське керівництво виму-
шене діяти занадто різко і прямолі-
нійно. Це, знову ж таки, відкриває
можливості для зміни формату пе-
реговорів із введенням до них но-
вих гравців – насамперед, США та
ЄС як інституцій.
З іншого боку, передвиборчий
цейтнот російського керівництва
підвищує ймовірність непрогнозо-
ваних та неадекватних дій стосов-
но України. Ряд експертів прогно-
зує у зв’язку з цим підвищену
ймовірність відновлення Кремлем
широкомасштабних бойових дій на
Донбасі.
Головні ризики військового
характеру
Ситуація у зоні російсько-укра-
їнського конфлікту залишається
напруженою та нестабільною. Не-
зважаючи на «Великоднє» затиш-
шя протягом святкових днів, коли
кількість збройних провокацій та
обстрілів з боку російських військ
знизилась до мінімуму, росіяни ак-
тивно нарощували своє угрупован-
ня на окупованому Донбасі. Осо-
блива увага при цьому приділялась
посиленню компоненту сил спеці-
ального призначення. Зокрема, до
Луганську з Краснодарського краю
переміщено підрозділ 10 окремої
бригади спеціального призначення
(Молькіно, Краснодарський край)
Південного ВО ЗС РФ. Також на
початку травня почалось переки-
дання підрозділу 45 окремої брига-
У Росії наближаються парламент-
ські вибори, а тому російське керів-
ництво вимушене діяти занадто
різко і прямолінійно

7. 7
ди спеціального призначення (Ку-
бінка) Повітрянодесантних військ
Збройних сил РФ з Новоазовську
до району н.п.Комінтернове. Крім
того, на початку травня до Доне-
цька прибув підрозділ 3 окремої
бригади спеціального призначення
ЗС РФ (Тольятті).
Крім того, підтверджуються
прогнози щодо можливості вико-
ристання проти України новоство-
реної «Росгвардії». На початку трав-
ня до Луганську прибув підрозділ
спеціального загону швидкого реа-
гування «Рись» Федеральної служби
військ Національної гвардії РФ. Це
суттєво підвищує рівень воєнної за-
грози для України, оскільки «Рос-
гвардія» може бути використана
Путіним в бойових діях проти Укра-
їни без жодних обмежень і контро-
лю з боку російського суспільства та
інших державних органів. Крім
того, не виключено, що саме вій-
ськовослужбовці «Росгвардії», які
мають привілейований статус (фак-
тично «особистої гвардії Путіна»),
можуть замінювати на найбільш
важливих ділянках російсько-укра-
їнського фронту військовослужбов-
ців ЗС РФ, оскільки останні почали
проявляти незадоволення своїм
становищем та умовами служби. До
того ж, за окремими даними, під-
розділ «Росгвардії» «Рись» прибув
на окуповані території з метою ви-
конання прямих функцій «заградо-
трядов» (як це практикувалось у
СРСР у роки Другої світової війни).
Зростання кількості дезертирів та
небажання бойовиків з числа місце-
вих мешканців продовжувати
участь у бойових діях примушує ро-
сійське керівництво вдаватися до
каральних заходів і нарощувати
частку російських громадян у під-
розділах 1 та 2 АК ЗС РФ.
І посилення компоненту сил спе-
ціального призначення, і створення
«заградотрядов» «Росгвардії» може
свідчити про підтвердження про-
гнозів щодо ймовірності активізації
бойових дій з боку РФ, орієнтовно, у
серпні (зважаючи на наближення
парламентських виборів в РФ).
Виклики для України на
міжнародній арені
Зусилля Заходу, спрямовані на
«замороження» російсько-україн-
ського конфлікту, залишаються
ключовим міжнародним чинни-
ком, який впливає на Україну. Хід
переговорів та консультацій у Мін-
ському та Нормандському форма-
тах підтверджують їх неефектив-
ність та нежиттєздатність. В той же
час, країни Заходу вперто намага-
ються примусити Україну - всупе-
реч українським інтересам і еле-
ментарнійлогіці-пітинакомпроміс
і розпочати політичні процеси на
окупованому Донбасі.
Це пояснюється наближенням
загальних парламентських виборів
у ФРН (2017), в результаті яких
може відбутися повне перезаванта-
ження уряду країни (при цьому,
Підтверджуються прогнози щодо
можливості використання проти
України новоствореної «Росгвардії»
Хід переговорів та консультацій у
Мінському та Нормандському
форматах підтверджують їх не-
ефективність та нежиттєздат-
ність

8. 8
невдача Мінського процесу може
завдати ще одного удару по рей-
тингу А.Меркель).
На додачу до президентських ви-
борів у США (листопад 2016) це за-
лишає дуже короткий проміжок
часу для реалізації замислів Мін-
ського та Нормандського форматів.
Перевибори канцлера ФРН та пре-
зидента США вочевидь поставлять
питання про цілковите переосмис-
лення підходів до вирішення росій-
сько-українського конфлікту. Це
примушує ФРН діяти все більш ак-
тивно та імпульсивно, відкриваючи
нові можливості для російської ди-
пломатії з метою завершення опера-
ції з перетворення окупованого
Донбасу на «Придністров’я-2». В
той же час, наближення парламент-
ських виборів власне у Росії (вере-
сень 2016 року) додає переговорам
ще більшої напруги.
Останнє засідання міністрів за-
кордонних справ у Нормандському
форматі, яке відбулось 11 травня у
Берліні, цілком підтверджує ці при-
пущення. Переговори знову завер-
шилися нічим. Міністр закордон-
них справ України Павло Клімкін
повідомив, що учасники зустрічі
погодилися щодо необхідності «на-
явності міжнародного компонен-
ту» під час виборів на Донбасі.
«Який це буде компонент - це вже
інше питання», - сказав міністр.
Клімкін додав, що російська сторо-
на представила свої варіанти ви-
борчого законодавства. «Але я ска-
зав панові Лаврову, що ми здатні
самі написати українське законо-
давство, і жодні поради нам не по-
трібні. Таким чином, у цьому пи-
танніунаснемаєніякогопрогресу»,
- пояснив Клімкін.
У свою чергу, МЗС Росії Сергій
Лавров звинуватив Україну у спро-
бах відтягнути реалізацію політич-
них домовленостей, укладених у
Мінську в лютому 2015 року. За
його словами, українська сторона
прагне ввести на Донбас воєнізова-
ну місію. «Поки що, нажаль, мій ви-
сновок такий, що з українського
боку періодично висуваються якісь
нові приводи для того, щоб від-
класти реалізацію найголовніших
домовленостей», - сказав голова
російського МЗС.
На думку експертів ЦДАКР, на
цей час, враховуючи всі зовнішні та
внутрішні аспекти розвитку ситуа-
ції довкола російсько-українського
конфлікту, найбільш доцільною
стратегією для України є збережен-
ня переговорів у Мінському та
Нормандському форматах у поточ-
ній динаміці – «ні прогресу, ні ре-
гресу». Прийняття будь-яких рі-
шень у ситуації, коли на основних
гравців процесу (ФРН та РФ) тис-
нуть передвиборчі чинники, мо-
жуть призвести до нової дестабілі-
зації ситуації в зоні конфлікту.
Дії нового уряду на шляху реа-
лізації реформ та призначення
Ю.Луценка викликали позитивну
реакцію на Заході. Це відзначилось
Найбільш доцільною стратегією
для України є збереження перегово-
рів у Мінському та Нормандському
форматах у поточній динаміці – «ні
прогресу, ні регресу». Прийняття
будь-яких рішень у ситуації, коли на
основних гравців процесу (ФРН та
РФ) тиснуть передвиборчі чинники,
можуть призвести до нової деста-
білізації ситуації в зоні конфлікту

9. 9
і в тоні заяв представників ФРН та
Франції за підсумками переговорів
у Нормандському форматі, і під час
візиту комісара ЄС з питань мігра-
ції, внутрішніх справ та громадян-
ства Дімітріса Аврамопулоса. Зо-
крема, єврокомісар на зустрічі з
Петром Порошенком підтвердив,
що Україна виконала всі вимоги
для надання безвізового режиму з
ЄС. Під час переговорів з міністром
внутрішніх справ Арсеном Авако-
вим, Аврамопулос підкреслив, що
сьогодні Україна - не лише ще одна
країна, яка прагне до Європи, а й
гарант забезпечення стабільності у
регіоні. «Ви маєте почувати себе
щасливими представниками цієї
генерації, яка здійснює усі ці соці-
альні та політичні зміни. У цьому
процесі ви - не самі. Ці зусилля, які
ви докладаєте, мають надзвичайно
велике значення. Ви досягнули
дуже великих результатів, і, я ду-
маю, що ми недалеко від того дня,
коли українці зможуть вільно по-
дорожувати Європою», — заявив
Аврамопулос.
Між тим експерти вказують, що
цей позитив з боку європейців є
значною мірою авансом новому
уряду Гройсмана і демонстрацією
того, що у випадку реальних кроків
на шляху реформування, Україна
отримає не лише слова підтримки,
але й конкретну допомогу, яка до-
зволить вийти на новий рівень роз-
витку економіки та громадянсько-
го суспільства.
Виклики у площині економіки
Завершення урядової кризи та
початок реформаторських кроків
нового уряду спричиняє супереч-
ливі тренди в економічній сфері. З
одного боку, міжнародні партнери
України позитивно оцінюють дії
уряду і говорять про можливість
відновлення фінансової підтримки,
з іншого – «шокова терапія» у сфері
комунальних платежів різко на-
ростила протестні настрої у сус-
пільстві.
Після оголошеного з 1 квітня
підвищення тарифів на електрое-
нергію, а з 1 травня – на газ, Націо-
нальна комісія з регулювання у
сфері енергетики та комунальних
послуг ухвалила рішення про під-
вищення з 1 липня цін на опалення
та гаряче водопостачання на 75-90
% через зростання цін на газ для
підприємств, які постачають тепло
та електроенергію, і зростання мі-
німальної заробітної плати. Екс-
перти по-різному оцінюють таку
політику уряду, але заявляють, що
підвищення цін на опалення та га-
рячу воду було неминучим після
підвищення ціни на газ. Незважаю-
чи на запевнення уряду про те, що
малозабезпечені категорії населен-
ня не постраждають унаслідок під-
вищення тарифів, можливо при-
пустити, що на фоні зростання цін
на більшість груп товарів загально-
го вжитку, рівень платежів за кому-
нальні послуги буде неухильно па-
дати, і до початку опалювального

10. 10
сезону криза неплатежів може ста-
ти відчутною проблемою.
Між тим, саме рішучі дії уряду
для переходу на ринкові ціни на
енергоносії для населення створю-
ють необхідні умови для повно-
масштабного відновлення співпра-
ці з МВФ. Місія МВФ прибула до
України 10 травня з метою оцінки
фіскальних та монетарних показ-
ників бюджету в контексті реформ,
які підтримує фонд. Експерти вва-
жають, що рішення про підвищен-
ня тарифів на газ та опалення дає
«зелене світло» для надання Украї-
ні чергового траншу МВФ вже у
найближчий час. Це стане позитив-
ним імпульсом для української
економіки. І за умови продовження
реформаторських заходів та роз-
ширення західної підтримки, може
закласти підвалини для початку
економічного росту вже в цьому
році.
За оцінкою аналітиків МВФ,
прогнозні показники рівня інфля-
ції (15,1 %) і зростання економіки
(1,5 %) за підсумками 2016 року не
відрізнятимуться від раніше озву-
ченого прогнозу. При цьому акти-
ви НБУ з початку року збільшили-
ся на 38 млрд грн – до 887 млрд грн
за рахунок збільшення обсягу цін-
них паперів нерезидентів і повер-
нення рефінансування комерцій-
ним банкам.
Між тим, аналітики інвестицій-
ного фонду ICU прогнозують, що
уряду доведеться вдатися до додат-
кової емісії зовнішніх ОВДП, якщо
переговори з МВФ затягнуться, а
черговий транш кредиту фонду та
кредитні гарантії США не будуть
отримані вчасно.
Основні виклики всередині
держави
Вирішення урядової кризи та
декларування прем’єр-міністром
Володимиром Гройсманом рішу-
чих кроків на шляху реформуван-
ня всіх галузей діяльності держави,
започаткувало новий етап розви-
тку України після Революції Гід-
ності. Експерти сходяться на думці,
що наближається точка біфуркації
постреволюційного періоду: якщо
зараз Президенту Порошенку, коа-
ліції та уряду не вдасться запусти-
ти процес радикальних реформ, то
наступним етапом розвитку країни
стане реванш колишньої Партії ре-
гіонів з подальшим поновленням
проросійського впливу і фактич-
ним руйнування Української Дер-
жави.
Призначення Ю.Луценка генп-
рокурором та перші дії Гройсмана
дають слабку надію на початок ре-
форм, а не їх імітації. Саме ломка
старої прокурорської системи
може стати тим критичним момен-
том, який зробить демократичний
розвиток України незворотнім. На
прокурорському свавіллі трима-
ється вся корумпована система
розпилювання бюджету, здійсню-
ється тиск на бізнес, формується
Якщо зараз Президенту Порошенку,
коаліції та уряду не вдасться запус-
тити процес радикальних реформ,
то наступним етапом розвитку
країни стане реванш колишньої
Партії регіонів з подальшим понов-
ленням проросійського впливу і
фактичним руйнування Української
Держави

11. 11
невпевненість інвесторів. Перші
кроки Луценка на новій посаді по-
кажуть, куди почне свій рух Украї-
на, яка зараз знаходиться на черго-
вому перехресті.
Ще одним яскравим свідченням
супротиву старої системи рефор-
мам є новий конфлікт між головою
Закарпатської обласної державної
адміністрації Москалем та митни-
цею. Москаль заявив, що готовий
подати у відставку через неузго-
джену з ним заміну начальника ре-
гіональної митниці, яка, за його
словами, пролобійована «сигарет-
ною мафією». Митниця разом із
прокуратурою залишається одним
зі стовпів корупції та блокування
реформ. Досі не вдається прибор-
кати контрабанду на окуповану те-
риторію на Донбасі. Поблизу дер-
жавного кордону з Білоруссю в
Житомирській і Рівненській облас-
тях процвітає незаконний видобу-
ток і вивезення бурштину. Рефор-
ма уряду Яценюка з передавання
частини митниць в управління іно-
земним компаніям виявилась про-
стим піаром. Керівники країни за-
являють, що бюджет втрачає
астрономічні суми через корупцію
на митниці. Глава фіскальної служ-
би, а слідом за ним і прем’єр-
міністр Гройсман заявили, що зби-
раються створити мобільні
міжвідомчі групи для контролю
над митницею. На думку заступни-
ка міністра з окупованих територій
Туки, такі заходи не розв’яжуть
проблему контрабанди, оскільки
оформлення митних процедур з
експорту та імпорту газу, електро-
енергії та інших ресурсів, а також
більшої частини вантажів прово-
дяться не на кордоні. Деякі експер-
ти нагадують, що подібна спроба,
розпочата урядом в 1990-х роках,
призвела до зростання корупції,
оскільки «мобільні бригади» у кін-
цевому рахунку стали стягувати
додаткову винагороду з митників.
Ситуація довкола митниці може
набути ще більшого напруження.
18 травня парламентський комітет
з питань податкової та митної по-
літики буде розглядати це питання
і може рекомендувати Кабміну
провести службове розслідування
діяльності глави ДФС Романа На-
сірова та його першого заступника
Сергія Білана.
Можна припустити, що у разі
початку реальних реформатор-
ських кроків у генпрокуратурі та
на митниці саме супротив цих мон-
стрів пострадянського періоду
може стати одним з найбільших
викликів стабільності та власне іс-
нуванню держави у найближчій пе-
ріод.

12. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 16 травня 2016
12
Посилення оборонних спро-
можностей держави має включати
розвиток та активізацію діяльнос-
ті спеціальних підрозділів, здат-
них вести як контрінформаційні
операції, так і проводити активні
інформаційні акції впливу.
Таку думку висловив 12 травня
директор Центру досліджень армії,
конверсії і роззброєння (ЦДАКР)
Валентин Бадрак. Аргументуючи
свою думку, експерт наголосив, що
Росія протягом двох років війни
проти України не тільки не змен-
шила потік цілеспрямованих ін-
формаційних операцій, спрямова-
них на руйнування Української
державності, але й суттєво розши-
рила діапазон інформаційних
впливів. Він додав, що керованому
президентом Путіним Кремлю, пе-
редусім унаслідок слабкої західної
політики та слабкості західних по-
літичних лідерів, досить часто вда-
ється залучати для проведення ін-
формаційних впливів і операцій в
інформаційній сфері відомих полі-
тиків, громадських діячів та про-
фільних експертів.
Керівник ЦДАКР переконаний,
що за таких умов українські обо-
ронні спроможності в інформацій-
ній сфері не можуть обмежуватися
суто захистом, виявленням та ви-
криттям дій противника. За слова-
ми експерта, саме наступальна
стратегія на інформаційному фрон-
ті має стати передвісником перемо-
ги України у нав’язаній Росією ві-
йні. Він додав, що ключовими
елементами вдалих інформаційних
операцій мають стати професій-
ність і якість їх підготовки, а також
оперативність дій на випереджен-
ня. На переконання експерта, го-
ловною ділянкою сучасного інфор-
маційного фронту є країни Європи,
особливо країни Центральної і
Директор ЦДАКР: потрібна наступальна
стратегія України у веденні інформаційної
війни проти Росії
У дзеркалі
експертноі
думки

13. 13
Східної Європи, в яких ще існують
законсервовані радянські традиції.
Бадрак також наполягає, що од-
ним із вагомих елементів діяльнос-
ті на інформаційному фронті може
стати питання персоніфікації - тоб-
то, викриття конкретних агентів
впливуРосіїйдетальнероз’яснення
суспільству, що дані особи залучені
або використані Росією для прове-
дення інформаційної операції. Як
приклад експерт наводить вислов-
лення співробітника відомого між-
народного інституту СІПРІ (SIPRI,
Стокгольмський міжнародний ін-
ститут досліджень проблем миру)
Саймона Веземана, у діях якого він
убачає чіткі ознаки такої інформа-
ційної операції – коли, не маючи
стосунку до вузьких питань проти-
повітряної оборони, даний експерт
зазначив, що малайзійський лай-
нер із пасажирами МН-17 було
збито українцями. Керівник київ-
ського неурядового центру під-
креслив, що жорстка реакція має
бути стосовно кожного випадку,
незалежно, чи йдеться про колиш-
нього президента Франції чи про
колишнього главу дипломатичного
відомства Німеччини.
Фахівець також зазначив, що до
цього часу питаннями інформацій-
ного протиборства з російськими
спецслужбами займалися переваж-
но волонтерські організації, як, на-
приклад, засновники українського
проекту «СтопФейк», однак ниніш-
ній етап реформування сектору без-
пеки потребує посилення таких під-
розділівякурозвідувальнихорганах
держави, так і безпосередньо в різ-
них вузькопрофільних урядових
структурах. Наприклад, вважає він,
активного інформаційного супро-
водження потребують державні
структури, що реалізують завдання
у стратегічних сферах, таких як
енергетика, військово-технічне спів-
робітництво, а віднедавна кіноінду-
стрія та шоу-бізнес, які спрямовані
на широкі верстви населення. Ди-
ректор ЦДАКР додав, що успіш-
ність України в інформаційній війні
також має спиратися на посилений
контррозвідувальний режим, який
має демонструвати оперативне реа-
гування на будь-які антиукраїнські
заходи, у тому числі, з використан-
ням громадян України.
При рассмотрении его
негосударственным Экспертным
советом при участии народных
депутатов и заместителя главы
Комитета ВРУ по нацбезопасности
и обороне содержание законопроек-
та было определено экспертами
как такое, что не отвечает
реальным вызовам и угрозам, были
также отмечены направления
доработки данного документаи

14. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 16 травня 2016
14
Пошук у Google видає величезну
кількістьінформаціїпроЧорнеморе.
Однак, переважна більшість статей
про цей регіон написана до 2010
року. І хоча, безумовно, Чорномор-
ський простір історично належить
до Європи і постійно знаходився у
центрі розвитку стратегічних вій-
ськових, воєнно-політичних, еконо-
мічних, енергетичних процесів, він
чомусь перебував поза увагою біль-
шості країн Заходу. Лише окупація
Криму Росією повернула Чорне море
до фокусу ЄС та НАТО.
Я маю історію, яка може проі-
люструвати сучасні події довкола
Криму та, взагалі, в Європі.
… Колись я тренував біатлоніс-
тів, і одного разу під час довгого
забігу в горах на моїх спортсменів
напав ведмідь. Одна спортсменка
загинула. Ця ситуація показує, що
якими б розвинутими, професій-
ними та мотивованими ви не були,
завжди може прийти ведмідь,
який зруйнує всі ваші наміри і
плани. У реальному житті, як це
не парадоксально, ведмідь має
право вето. Часто ми про це забу-
ваємо. В результаті, коли ведмідь
все ж таки приходить, ми виявля-
ємося безпорадними. Деякі вва-
жають, що можна проводити на-
віть якісь переговори з ведмедем,
але мені здається, що ці люди по-
миляються. Цей приклад чудово
ілюструє сучасну політику Росії
та Заходу.
Політика Заходу щодо протистояння
Києва і Москви залишатиметься
складною, нескоординованою та
невизначеною
Глен Грант (Glen Grant),
ад’юнкт - викладач Центру цивільно-військових відносин Військово-морської
школи післядипломної освіти, Монтеррей, США
Лише окупація Криму Росією поверну-
ла Чорне море до фокусу ЄС та НАТО

15. 15
На мою думку, сьогодні, голов-
ною проблемою залишається якраз
не агресивна політика РФ, а відсут-
ність єдності Заходу та бажання ЄС
та НАТО взяти на себе відповідаль-
ність за реалізацію кроків щодо
протидії Кремлю. На Заході відсут-
нє лідерство. Неузгодженість зо-
внішньої та оборонної політики
країн-членів ЄС та НАТО роблять
неможливим відпрацювання швид-
ких та ефективних кроків у відпо-
відь на агресивні дії Росії. Керівни-
цтво РФ абсолютно ясно розуміє
цей аспект і постійно його викорис-
товує, утримуючи ініціативу на
міжнародній арені і руйнуючи єв-
роатлантичну солідарність.
Нам би хотілося бачити зовніш-
ню політику Заходу спокійною та
методичною, щось на кшталт про-
цесу прибирання в кімнаті. Нато-
мість, у реальності все виглядає
більшим, ніж цунамі. Хоча, багато
західних політиків намагаються
показати, що життя продовжуєть-
ся, і все йде як і раніше.
Якщо казати про особливості
ситуації у Чорноморському регіоні
на цей час, я би хотів звернути ува-
гу на такі аспекти.
НАТО не має постійної військо-
во-морської присутності в Чорно-
му морі. Через Конвенцію Монтре
нечорноморські країни НАТО мо-
жуть перебувати в Чорному морі
лише 21 день і в обмеженій кіль-
кості сил та засобів. Це зводить ак-
ції НАТО в Чорному морі лише до
тимчасових операцій, які здійсню-
ються, в основному, в режимі ad
hoc. У зв’язку з цим, Румунія про-
понує створити постійнодіючу
Чорноморську флотилію НАТО.
Очікується, що це питання буде
розглядатися на Варшавському са-
міті НАТО у липні ц.р.
Україна залишається викликом
для подальшого розвитку ситуації.
По-перше, через невдачі з реформу-
ванням країни та усуненням олігар-
хів від впливу на політику. По-друге,
залишаються можливості невдачі
Мінських домовленостей у резуль-
таті масштабного наступу Росії з ме-
тою створення сухопутного кори-
дору до Криму. Європа та США
навряд чи зможуть якось протидія-
ти такому варіанту розвитку подій.
По-третє, якщо Мінські домовле-
ності будуть реалізовані, це може
призвести до дестабілізації вну-
трішньої ситуації в Україні через не-
вдоволення суспільства президен-
том Порошенком і його урядом.
І є ще одна проблема, - це Надія
Савченко. Захід навіть не намага-
ється думати, аналізувати, що ста-
неться, коли вона повернеться до
України - живою чи мертвою. Адже
це суттєво впливатиме на внутріш-
ню ситуацію в Україні. На мою дум-
ку, люди, з якими я спілкувався до
цього часу, не усвідомлюють цю
проблему. Ані позитивних, ані не-
гативних її сторін.
Грузія зараз є надзвичайно враз-
ливою до російської загрози. Рі-
Головною проблемою залишається
якраз не агресивна політика РФ, а
відсутність єдності Заходу та
бажання ЄС та НАТО взяти на себе
відповідальність за реалізацію
кроків щодо протидії Кремлю
Румунія пропонує створити постій-
нодіючу Чорноморську флотилію
НАТО. Очікується, що це питання
буде розглядатися на Варшавському
саміті НАТО у липні ц.р.

16. 16
шення знову не приймати Грузію до
НАТО (і, в той же час оголосити
членом НАТО Чорногорію, яка аб-
солютно до цього не готова) завда-
ло суттєвого удару по внутрішньо-
му та зовнішньому клімату в Грузії.
Грузинське суспільство знову роз-
чарувалося в Заході. Така ситуація
значною мірою звела нанівець ве-
личезні зусилля, здійснені США,
ЄС та НАТО щодо впровадження
реформ у Грузії та підтримки її еко-
номіки. Не має сумнівів, що Росія
використає цю ситуацію в Грузії
напряму чи через Абхазію.
Туреччина залишається зна-
чним викликом для Заходу. Пере-
хід від нейтралітету у відносинах з
Росією до жорсткого протистояння
з нею, суттєво змінив розклад сил
як в Чорноморсько-Середземно-
морському, так і Близькосхідному
регіонах. При цьому, Захід має ряд
обмежень у відносинах з Туреччи-
ною (власний підхід до питань ре-
лігії, проблеми членства в ЄС, пи-
тання демократії, біженці), які,
вочевидь, не дадуть реалізувати
консолідовані завдання ЄС та
НАТО через Туреччину у проти-
стоянні з Москвою. Кремль буде
постійно намагатися використати
ці складнощі у власних інтересах.
Болгарія продовжує бути слаб-
ким місцем західної безпекової по-
літики. Внутрішньополітична си-
туація в країні знаходиться у
кризовому стані, збройні сили не
зробили необхідні кроки на шляху
реформування та оптимізації з ча-
сів вступу до НАТО. На додачу
Болгарія залишається уразливою
до інтенсивних інформаційних
атак Росії, яка намагається зберег-
ти свій вплив у «братській» країні.
На цьому фоні, зусилля США та
НАТО щодо інтеграції Болгарії до
євроатлантичного безпекового
простору поки що є недостатніми.
Румунія зараз є викликом для
західної системи безпеки через
свою непередбачуваність. Ця краї-
на політично, ментально та куль-
турно відрізняється від інших кра-
їн Європи. Сектор безпеки Румунії
та румунські збройні сили залиша-
ються нереформованими. ВМС та
ВПС мають на озброєнні застаріле
озброєння. При цьому, Румунія ви-
магає посилення військової при-
сутності НАТО у Чорному морі.
Що стосується Молдови, то, на
мою думку, серйозною проблемою
для Заходу може бути реакція Ру-
мунії на вразливість Молдови пе-
ред Росією. Якщо Росія буде все
більше втручатися у розвиток си-
туації у Молдові, це може спрово-
кувати Румунію на непрогнозовані
дії. Захід, у свою чергу, не має до-
статнього впливу, для того щоб зу-
пинити якісь небажані дії Румунії у
цьому конфлікті. Придністров’я на
цьому фоні виглядає менш небез-
печним, оскільки, військові фор-
мування у цьому регіоні мають
більше охоронні функції, аніж вій-
ськові. Найкраще, що вони можуть
Туреччина залишається значним
викликом для Заходу. Перехід від
нейтралітету у відносинах з Росією
до жорсткого протистояння з нею,
суттєво змінив розклад сил як в
Чорноморсько-Середземноморсько-
му, так і Близькосхідному регіонах

17. 17
робити — здійснювати постійний
тиск на незахищену Молдову.
Чим більше Росія буде дестабі-
лізувати ситуацію в Молдові – на-
віть, не виключено, аж до захоплен-
нядержавноївлади–цебудебільше
й більше турбувати Румунію. Захід
має достатньо важелів впливу, щоб
переконати Румунію утриматися
від військового втручання. Однак,
у випадку якщо країни Заходу бу-
дуть заклопотані іншими пробле-
мами, вони можуть просто не по-
мітити втягування Румунії у
конфлікт. А далі вже може бути за-
надто пізно.
Кілька заключних ремарок.
Перш за все, складність регіону
та можливі варіанти розвитку по-
дій, які активує Путін, часто є «не-
мислимими» для Заходу. В цих
умовах, політика спостерігання та
очікування є найбільш прийнят-
ною для західних лідерів.
Путін щоденно посилює свої
сили на сході України та в Криму.
Росія розмістила у східній Україні
більше танків, ніж їх мають зброй-
ні сили Німеччини, Польщі та Ве-
ликобританії разом взяті. І цей
факт поки що не дійшов до свідо-
мості західних лідерів.
Ще одна проблема — надзви-
чайно повільна процедура при-
йняття рішень в НАТО та ЄС. Ро-
сія користується і продовжить
цим користуватися. В цих умовах
Україні слід розробляти власну
стратегію протидії Росії. Оскіль-
ки, Захід таку стратегію може не
розробити взагалі.
Мене турбує проблема «втомле-
ності Україною». Якщо україн-
ський уряд не продемонструє успі-
хів на шляху реформ, від України
відвернеться не тільки МВФ, але й
ключові європейські політики.
На завершення я хотів би сказа-
ти, що політика Заходу буде зали-
шатися складною, нескоординова-
ною та невизначеною. Українське
громадянське суспільство повинно
брати на себе більше ініціативи,
щоб розвивати діалог з західними
політиками. І пам’ятайте: немає
безкоштовного сиру у мишоловці.
Ще одна проблема – надзвичайно
повільна процедура прийняття
рішень в НАТО та ЄС. Росія користу-
ється і продовжить цим користува-
тися. В цих умовах Україні слід
розробляти власну стратегію
протидії Росії. Оскільки, Захід таку
стратегію може не розробити
взагалі

18. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 16 травня 2016
18
Поточна актуальність кримсько-
го питання в контексті міжнародної
безпеки не викликає сумнівів. Дуже
важливо проблему анексії Криму
розглядається не відокремлено, а
крізьпризмуглобальнихгеополітич-
них процесів і стратегій потужних
світових гравців у секторі безпеки.
Сьогодні є багато оцінок стратегії
США з огляду на загрози з боку Мо-
скви. Я представляю Європейський
центр безпеки ім. Дж.Маршалла, але
в той же час я є професором міжна-
родних відносин університету Нью-
Мексико (США). Хотів би висловити
свої думки стосовно того, що ми ма-
ємо на увазі, коли говоримо про
стратегію. Стратегія в широкому ро-
зумінні — це способи, набір механіз-
мів використання наявних у вас
можливостей для досягнення по-
ставленої цілі. Коли ми говоримо
про аспекти внутрішньої чи зовніш-
ньої політики, які є важливими з
точки зору питань безпеки, то маємо
усвідомлювати, що насправді за-
вжди паралельно існують 2 види
національної стратегії — відкрита
та закрита. Відкрита — це публічна
стратегія, це те, що офіційно нама-
гається робити уряд та інші дер-
жавні інституції, звітуючись при
цьому громадськості. Закрита
стратегія не призначена для висвіт-
лення широкому загалу, її інстру-
ментарієм є все те, що підпадає під
секретну інформацію і який реалі-
зується закритим чином.
Насправді завжди паралельно існу-
ють 2 види національної страте-
гії — відкрита та закрита
Окупація Криму та уроки для
пострадянського простору в широкому
сенсі
Грегорі Глісон (Gregory Gleason),
професор сектору безпеки Європейського центру безпеки ім. Дж.Маршалла,
професор міжнародних відносин Університету Нью-Мексико (США)

19. 19
Що стосується стратегії Росії, то
вона зараз носить, я б сказав, мере-
жевий характер. Багато хто вживає
термін «гібридний». Така стратегія
спрямована на те, щоб більшість
людей як всередині Росії, так і за-
кордоном не бачили і не розуміли,
що відбувається насправді. Так біль-
шість дій Кремля, по суті, не прихо-
вуються, однак вони інтерпрету-
ються таким чином, що їх не існує
взагалі. У такий спосіб, зокрема,
приховуються реальні цілі Москви
в тому чи іншому питанні. Інформа-
ційне супроводження, пропаганда
виходять на передній план. І це є од-
ним із головних аспектів поточної
російської політики – як внутріш-
ньої, так і зовнішньої.
Сьогодні знову часто вжива-
ється термін «холодна віна», про-
водяться паралелі із протистоян-
ням між Радянським Союзом та
США. Наводяться відомі прикла-
ди вчасної реакції на ті чи інші по-
дії, які екстраполюються на ни-
нішні реалії. В сьогоднішньому
комп’ютеризованому світі ми не
маємо достатньо часу на опрацю-
вання реакції, планування тих чи
інших дій. З іншого боку, позиція
США до Росії змінюється, вона
кардинально змінилася за останні
декілька років. Згадайте 2008 рік,
коли лідери Білого дому говорили,
що США не знаходяться у проти-
стоянні з Росією. А вже, приміром,
станом на березень цього року
державний секретар США заува-
жив, що найбільша загроза для Ва-
шингтону може виходити з Росії, і
нам потрібно реагувати на це…
Власне про реакцію. Є різні спо-
соби, різні процеси, які ми можемо
назвати частинами стратегії або ре-
акції на загрозу з боку Росії. По-
перше, це — діалог. На заході цей
процес ще характеризують як залу-
чення до процесу. Інший процес -
це конфронтація. В окремий про-
цес я би виділив також систему
противаг. Є ще також реакції у від-
повідь, коли на кожну конкретну
дію знаходиться протидія. Це коли
ви працюєте із поточними ситуаці-
ями, що складаються, готуючи на
них відповіді.
Вказані процеси не виключають
один одного. Однак, коли ви роби-
те певні кроки, слід пам’ятати, що
вони призведуть чи можуть до пев-
ного поглиблення конфронтації.
Наприклад, розміщення чи переда-
ча військової техніки — це вже час-
тина конфронтації. Використання
ж діалогу має певні мінуси і обме-
ження. В більшості випадків, як ми
знаємо, війна є наслідком того, що
дипломатія виявилася безсилою.
Діалог - це інструмент для запобі-
гання, який, нажаль, далеко не за-
вжди досягає своєї мети і не є адек-
ватною відповіддю на загрози.
Далі необхідно аналізувати всі
аспекти конфронтації і дивитися,
як їх можна використати. Напри-
клад, розміщення чи передача
озброєнь та військової техніки. В
Стратегія спрямована на те, щоб
більшість людей як всередині Росії,
так і закордоном не бачили і не
розуміли, що відбувається насправ-
ді

20. 20
тому, що стосується стримування
Росії, наскільки цей крок стане
ефективним? Або введення і про-
довження економічних санкцій?
Так, вони дають певний ефект, од-
нак будучи відвертим, зауважу, що
насправді економічні санкції у ни-
нішній їхній формації не стануть
ефективними на довготерміновому
відрізку часу. Що реально може
вплинути — так це ціна на нафту. І
не слід цей важіль (як й інші) роз-
цінювати як спеціально розробле-
ний американським урядом чи уря-
дом якоїсь іншої країни. Ситуація є
більш багатогранною. Є певні грав-
ці, агенти, які певним чином нама-
гаються користуватися ситуацією,
що склалася. Інша річ, що цей ас-
пект став найбільш дієвим щодо
стримування Росії. За твердження-
ми економістів, ціна на нафту вже
не повернеться до колишнього
комфортного для Кремля рівня.
Скільки зараз коштує Росії виго-
товлення бареля нафти за собівар-
тістю? В той же час зараз слід вести
мову і розуміти, що Росія поки що
лише перестала отримувати над-
прибутки. Чи стане це достатнім
для її остаточного стримування?
В даному розрізі хотів би окре-
мо виділити важливість аспекту,
який можна сформулювати як
«формування контрбалансу». Коли
ми говоримо про певні активні дії
на противагу комусь, завжди є пев-
ні контрсили, певні гравці, яких
можна заохотити. Коли ми говори-
мо про Росію, це стосується, насам-
перед, країн колишнього Радян-
ського Союзу. Природно, що в
безпековому сенсі на перший план
сьогодні виходить Україна, багато і
активно йдеться про політику Мо-
скви щодо Балтійських країн. Зга-
даймо заяву Сергія Лаврова у Же-
неві про наявність «певних осів без
громадянства в Балтійських краї-
нах», і про те, що «із цим потрібно
щось робити». Активно вивчають-
ся різні тактики Москви на постра-
дянському просторі…
В той же час у певному затінку
сьогодні опинився регіон Цен-
тральної Азії — це також постра-
дянський простір. Якої мовою він
розмовляє (окрім власних рідних
мов)? Так, власну унікальність в ре-
гіоні має Туркменістан. Однак в ре-
гіоні є чітко дві країни, які є дуже
важливими для Росії — це Узбекис-
тан і Казахстан. А Центральна
Азія — це не те саме, що Централь-
на Європа. Нинішні кордони між
країнами — все це утворення Ра-
дянського Союзу, наслідки його
розпаду. І у цих кордонів немає та-
кої сталої «легітимності», якщо ми
говоримо про найдовший кордон в
світі між Росією та країнами цього
регіону (Казахстану стосується, на-
самперед). І коли ми обговорюємо
певні тактики і механізми впливу,
які застосовує Росія до країн Цен-
тральної Азії, то саме Казахстан за-
раз виглядає найбільш вразливою
державою. Інших країн це також
Насправді економічні санкції у
нинішній їхній формації не стануть
ефективними на довготерміново-
му відрізку часу
Росія поки що лише перестала
отримувати надприбутки. Чи
стане це достатнім для її остаточ-
ного стримування?
У певному затінку сьогодні опинився
регіон Центральної Азії
В регіоні є чітко дві країни, які є
дуже важливими для Росії – це
Узбекистан і Казахстан. А Цен-
тральна Азія - це не те саме, що
Центральна Європа

21. 21
стосується, однак саме в Астані ви-
зріває найбільш показово небез-
печна ситуація.
В Кремлі вже глибоко замислю-
ються щодо кандидатури наступни-
ка Нурсултана Назарбаєва. В Мо-
скві докладатимуть значних зусиль,
щоб мати там «свою» або принай-
мні лояльну людину. Саме тому Ка-
захстан зараз є найбільш вразливою
державою. І з точки зору формуван-
ня дієвих контрдій на стратегію РФ
вже зараз слід опрацьовувати меха-
нізми протидії на тиск Кремля. В
цьому плані Казахстан, як і в цілому
регіон Центральної Азії, набувають
стратегічного значення. Виведення
регіону з орбіти впливів Кремля,
формування дієвих стратегічних
альтернатив для країн регіону, що
природно та ефективно нівелюють
тиск Кремля, стануть дійсно дієви-
ми факторами зниження імпер-
ських амбіцій Росії…
Саме Казахстан зараз виглядає
найбільш вразливою державою
Виведення регіону з орбіти впливів
Кремля, формування дієвих страте-
гічних альтернатив для країн регіо-
ну, що природно та ефективно
нівелюють тиск Кремля, стануть
дійсно дієвими факторами знижен-
ня імперських амбіцій Росії…

22. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 16 травня 2016
22
Як в короткі терміни мобілізувати
для оборони держави
максимальну кількість громадян.
З початком військової агресії
РФ проти України було відновлено
призов і країна де-факто поверну-
лася до змішаного комплектування
збройних сил (ЗС) – за контрактом
та за призовом. Однак питання
ефективного використання мобілі-
заційних ресурсів в інтересах обо-
рони держави, а також створення
відповідного підготовленого резер-
ву, досі залишається відкритим. З
огляду на це, доцільним є ознайом-
лення з досвідом країн, які в умо-
вах обмежених людських ресурсів,
використовуючи змішану систему
комплектування своїх ЗС, можуть,
у разі необхідності, в короткі тер-
міни організувати для захисту дер-
жави достатню кількість військо-
во-навчених громадян. Показовим
в даному випадку є досвід сканди-
навських країн.
Комплектування збройних сил
особовим складом є не лише одні-
єю з важливих складових частин
військового будівництва, але й за-
порукою ефективного протистоян-
ня зовнішній агресії. Для України
дане питання є більш ніж актуаль-
ним. До недавнього часу, в державі
ніяк не могли визначитись, яким
чином комплектувати свої ЗС: одні
говорили про необхідність збере-
ження призову, інші – про перехід
на 100% контрактну основу (при
«Скандинавське Чудо». Досвід для
України
Ігор Федик,
експерт з питань міжнародної безпеки ЦДАКР
Комплектування збройних сил особо-
вим складом є не лише однією з
важливих складових частин військо-
вого будівництва, але й запорукою
ефективного протистояння зовніш-
ній агресії

23. 23
цьому абсолютно не розуміючи що
це таке). Проте, агресія Росії, фак-
тично, розставила в даному питанні
всі крапки над «і»: в країні було від-
новлено призов та пройшло декіль-
ка хвиль мобілізації. Звичайно, це
були вимушені кроки, а не результат
послідовної воєнної політики дер-
жави. В той же час вони чітко пока-
зали, що для України (яка в умовах
зовнішньої агресії може розрахову-
вати тільки на себе) збереження
призову, а відтак – комплектування
ЗС за змішаним принципом, є най-
ефективнішим способом отриман-
ня достатньої кількості військовос-
лужбовців та військово-навчених
мобілізаційних ресурсів для захис-
ту суверенітету та територіальної
цілісності держави.
Більш того, за змішаний спосіб
комплектування ЗС України гово-
рять й такі фактори:
• армії, що комплектуються
змішаним способом, більш
ефективні при проведенні ши-
рокомасштабних операцій з
відбиття зовнішньої агресії;
• данийспосібсприяєсоціальному
згуртуванню молодих людей, які
є вихідцями з різних класових,
етнічних, релігійних та культур-
них прошарків суспільства;
• при змішаному комплектуванні
забезпечується більш ефективна
взаємодія між державою та її
громадянами;
• в такий спосіб забезпечується
регулярне оновлення ЗС, а та-
кож можливість постійної
підготовки військово-навчених
мобілізаційних ресурсів дер-
жави.
Незважаючи на те, що вищезаз-
начені фактори вкотре підтверджу-
ють доцільність комплектування
української армії за змішаним
принципом, відкритим залишаєть-
ся не менш важливе питання: а
яким чином це робити, щоб його
ефективність для обороноздатнос-
ті держави була максимальною.
Частково, відповідь на нього мож-
на отримати ознайомившись з до-
свідом скандинавських країн (Фін-
ляндія, Данія, Норвегія і Швеція),
які комплектують свої ЗС за зміша-
ним принципом і є на сьогодні од-
ними з найбільш готових до від-
биття зовнішньої агресії.
Фінляндія
На сьогодні ЗС Фінляндії комп-
лектуються змішаним способом.
Частка професійних військовос-
лужбовців і громадян, що прохо-
дять військову службу за призовом,
складає відповідно 55% і 45%. У
мирний час чисельність сил оборо-
ни Фінляндії, загальній чисельнос-
ті населення країни в близько 5,5
млн. чол., становить близько 23
тис. чол., включаючи 7 тис. цивіль-
них службовців. Сили оборони
військового часу становлять близь-
ко 540 тис. чол., тобто, в 17 разів
більше, ніж мирного. При цьому
розгортання угруповання військо-
Даний спосіб сприяє соціальному
згуртуванню молодих людей, які є
вихідцями з різних класових, етніч-
них, релігійних та культурних
прошарків суспільства

24. 24
вого часу проводиться протягом 72
годин. Військовий бюджет Фінлян-
дії становить €2,9 млрд, що є 1,37%
ВВП.
У стані постійної боєготовності
знаходяться тільки ВПС і деякі під-
розділи ВМС. У Сухопутних вій-
ськах немає жодного з’єднання або
частини за штатами воєнного часу.
Вони знаходяться в навчальних
центрах. Їх завданням є підготовка
призовників і резервістів, а також
забезпечення мобілізаційного роз-
гортання, на що з боку керівництва
держави звертається особлива ува-
га.
На військову службу громадян
Фінляндії закликають після досяг-
нення ними 19-річного віку. Термін
служби залежить від посади і вій-
ськової спеціальності військовос-
лужбовця: звичайних солдатів
(стрілець, радист, водій категорії
В) — 6 місяців; солдатів, служба
яких вимагає спеціальної підготов-
ки (санінструктори, водії категорії
С, метрологи, коректувальники
вогню), — 9 місяців; солдатів, які
виконують обов’язки молодшого
командного складу (командири
відділень, розрахунків, бойових
машин і т. п.), а також проходять
службу на посадах висококваліфі-
кованих фахівців (механіки, водії
категорії Е, водолази і т. п.), - 12 мі-
сяців. Щорічно військову підготов-
ку проходять 31 тис. призовників
(з них 500 жінок) і 30 тис. резервіс-
тів. В цілому строкову службу про-
ходять понад 80% всього призовно-
го контингенту. В свою чергу,
максимальна тривалість загальної
професійної підготовки офіцерів,
включаючи основну підготовку,
навчання на курсах офіцерів в Ака-
демії національної оборони, а та-
кож курсах офіцерів Генерального
штабу – становить 6 років.
Крім безпосередньої служби в
силах оборони в державі також ак-
тивно розвивається добровольча
національна оборона. Її мета поля-
гає в максимальному використанні
ресурсів всього суспільства, осо-
бливо парамілітарних та цивільних
громадських організацій, в інтере-
сах підвищення рівня обороноз-
датності держави. За даний напря-
мок, відповідає Міністерство
оборони Фінляндії.
Данія
Комплектування ЗС Данії здій-
снюється на основі закону «Про за-
гальний військовий обов’язок» і
шляхом набору військовослужбов-
ців за контрактом. Відбір призо-
вників здійснюється на конкурсній
основі, так як кількість молодих
людей, придатних і готових служи-
ти в збройних силах значно пере-
вищує потребу в них. Як правило
конкурсний відбір призовників
проходить підчас т.з. «Днів оборо-
ни Данії». Відповідно до данського
законодавства всі особи призовно-
го віку чоловічої статі (з 19 років)
зобов’язані брати участь в «Днях
Крім безпосередньої служби в силах
оборони в державі також активно
розвивається добровольча націо-
нальна оборона

25. 25
оборони Данії», а жіночої – за ба-
жанням. В рамках даних заходів,
на основі поданих заяв та наявної
потреби ЗС в особовому складі,
Міністерство оборони (МО)
оформляє контракти на добровіль-
ній основі і визначає кількість не-
обхідних призовників.
Термін строкової служби для ря-
дового складу становить 7,5 - 11 мі-
сяців, сержантів та офіцерів резерву
- до 24. Початкова підготовка стро-
ковиків проводиться в навчально-
мобілізаційних полках і навчальних
центрах видів ЗС. Її тривалість 1-3
місяці, після чого військовослужбов-
ці направляються для проходження
служби у військах. Після звільнення
з дійсної служби рядові і сержанти
зараховуються в резерв, в якому
вони перебувають до досягнення
35-річного віку. Після досягнення за-
значеного віку, військовозобов’язані
переводяться в війська місцевих сил
оборони.
На службу за контрактом при-
ймаються військовозобов’язані у
віці від 17 до 30 років. У збройних
силах Данії встановлено два види
контракту: короткостроковий (27 -
72 місяці) і тривалий (до досягнен-
ня 45 років з можливістю продо-
вження до 60). Кадровий
офіцерський склад готується у вій-
ськових училищах видів ЗС. Вищу
військову освіту офіцери отриму-
ють у військовій академії.
Загалом, на сьогодні чисель-
ність ЗС Данії, при населенні краї-
ни в 5,7 млн. чол., нараховує понад
15 тис. військовослужбовців та
майже 5 тис. цивільних. В свою
чергу чисельність військово-навче-
ного резерву становить 12 тис. чол.
Військовий бюджет Данії стано-
вить близько $3 млрд, що є 1,3%
ВВП.
Крім регулярних військ, в країні
діє нерегулярна воєнізована органі-
зація «Хемверн» («Національна
гвардія»), яка комплектується на
добровільній основі і призначена
для вирішення допоміжних завдань
в інтересах збройних сил. Чисель-
ність «Хемверна» становить близь-
ко 51 тис. чол. Підрозділи організа-
ції мають високу мобілізаційну
готовність. На їх збір по тривозі від-
водиться 4-6 годин, а оскільки вій-
ськова форма, особиста зброя та бо-
єприпаси до неї зберігаються вдома
або на робочих місцях, то підрозді-
ли практично відразу ж після при-
буття на збірні пункти готові до ви-
конання завдань. При переведенні
ЗС на військовий стан, «Хемверн»
передається в підпорядкування ко-
мандирів військових округів сухо-
путних військ, BMС і військово-по-
вітряних баз.
Норвегія
Збройні сили Норвегії склада-
ються з регулярної армії і, як і в Да-
нії – з «Хемверна», який формуєть-
ся з громадян, що мають досвід
військової служби. Загалом, чи-
сельність ЗС Норвегії за штатами
У збройних силах Данії встановлено
два види контракту: короткостро-
ковий (27 - 72 місяці) і тривалий (до
досягнення 45 років з можливістю
продовження до 60).