1. ТЕХНОЛОГІЇ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО
ПЕДАГОГА В ШКОЛІ
Профілактика негативних явищ в соціально-педагогічній роботі
навчально-виховного комплексу«загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей»
№1 ім. Є. Шабліовського проводиться за різними напрямами, залежно від
наявностіпроблеми, її характеристик, соціального статусу, віку клієнта тощо.
Навчально-виховний процес регулюється Конституцією України,
Законом України “Про освіту», Типовим Положенням про загальноосвітній
заклад, Статутом школи.
Під час проведення правового виховання педагоги виходять із таких
основних критеріїв:
1. Правова освіта повинна забезпечувати зростання самосвідомості
учнів, розуміння ними суворого дотримання положень Конституції і законів
України.
2. Розуміння учнями єдності прав і обов’язків і їх виконання в
реальному житті.
3. Школа прагне підготувати учня до реального життя, вміння
користуватися правовими знаннями, набутими в школі.
4. Пропаганда основних принципів Загальної декларації прав
людини, Декларації і Конвенції прав дитини.
5. Прагнення домогтися формування громадянськоїпозиції кожного
учня на основі загальнолюдських цінностей: свободи переконань, думок,
володіння та користування власністю.
Важливу роль в організації правової роботиздійснює радапрофілактики
в складі директора школи, заступників директора з навчально-виховної
роботи, соціальних педагогів, практичного психолога, голови Ради школи.
Розглядаються різноманітні питання: ведення обліку відвідування учнями
школи, взяття на облік неблагополучних сімей, проблеми працевлаштування
випускників школи, проблеми правильного використання учнями вільного
2. часу. Кожне з цих питань потребує клопіткої роботи протягом навчального
року, координації всіх служб школи, зв’язку з державними органами і
суспільними організаціями.
Правова освіта у НВК №1 проводиться систематично кожної третьої
середи місяця за чітким планом, який складається спільно з соціально-
психологічною службою школи, заступником директора школи з виховної
роботи, бібліотекарямита класнимикерівниками. А також проводяться декади
правових знань, у рамках яких організовуємо зустрічі учнів школи із
працівниками ювенальної превенції, поліції та вчителями правознавства.
У своїй роботісоціальні педагоги використовують різноманітні методи
та форми профілактичної роботи. Розглянемо їх детальніше.
Профілактичні бесіди є основним засобом виконання завдань
первинної профілактики. Профілактичні бесіди спрямовані на превенцію
соціальних проблем чи життєвих криз клієнтів, окремих груп або
попередження ускладнення вже наявних проблем. Сучасні підходи до
профілактики ґрунтуються на своєчасному виявленні та виправленні
негативних факторів, що зумовлюють відхилення в психологічному та
соціальному розвитку підлітків та молоді, в їхній поведінці, стані здоров'я, а
також в організації життєдіяльності та дозвілля. Таким чином, основним
завданням профілактичних бесід є не лише інформування молодих людей
щодо видів, форм девіантної поведінки та небезпек, що з ними пов‘язані, а й
формування конструктивної соціальної поведінки, позитивних соціальних
орієнтирів та прикладів. Перевагою даної форми роботи є необхідність
мінімальних ресурсів, оперативність, лаконічність.
Диспут та дискусія є простими, груповими, словесними
організаційними формами роботи, головною метою яких є створення
сприятливих умов для визначення переконань, ставлень, життєвих позицій
учасників.
Саме в цьому полягає значення диспуту та дискусії як діагностичних та
профілактичних форм роботи, дієвість їх застосування в роботі з дітьми та
3. молоддю. Жваве, активне, невимушене обговорення актуальних для групи
учасників проблем дозволить соціальному педагогу більш влучно
прогнозувати подальшу діяльність, спираючись на знання потреб та проблем
членів колективу і окремих вихованців.
Специфічність дискусії якформисоціально-педагогічної роботиполягає
в тому, що вона виникає спонтанно, не прогнозовано. З одного боку, це
гарантує щиру зацікавленість учасників, свідчить про актуальність теми
обговорення. З іншого боку − породжує певні ускладнення, а саме: дискусія
може перетворитися в з‘ясування стосунків, навіть у сварку. Крім того,
неплановий характер дискусії дуже часто робить неможливим участь
соціального педагога, вихователя в процесі обговорення. Тому перед
соціальним педагогом постає завдання прогнозувати можливі моменти
виникнення дискусії. Після перегляду кінофільму, вистави, цікавих подій
суспільно-політичного життя соціальному педагогу варто „розгорнути”
дискусію, щоб вона відбулася за його участю.
У практиці соціально-педагогічної роботи існує кілька технік
проведення дискусій, застосування яких забезпечує толерантне ставлення
опозиційно налаштованих учасників та дозволяє проводити дискусію у
конструктивному руслі.
Техніка „парламентської” дискусії передбачає розподіл учасників на
кілька груп, залежно від того, якупозицію вонизаймають. Найбільш типовими
рольовими позиціями є „прихильники”, „противники та „незацікавлені”.
Позицію кожної групи може представляти один учасник. Таким чином, всі
учасники дискусії по черзі можуть висловлювати та відстоювати свої думки.
Саме такий підхід до проведення дискусії гарантує „джентельменську”
поведінку учасників, формує повагу до інших, почуття такту, терпимість до
думок, що не збігаються з особистою позицією учасника.
Техніка „дискусія з капелюхом” також нормує процес неконтрольованих
висловлювань учасників. Засобом надання слова стає символ – капелюх, який
надягають на учасника, що просить слова. Після того, як бажаючий висловить
4. своюдумку, він маєпередати символдискусії томуз членів групи, думкуякого
він хоче почутиу відповідь. В ролі символу може бути використанийне лише
капелюх, а й повітряна кулька, яскрава хустка, іграшка, квітка тощо.
Техніки організації та проведення дискусії мають значний потенціал у
вирішенні завдання діагностики міжособистісних стосунків членів групи.
Уважний соціальний педагог, без сумнівів, зможе, спостерігаючи за
поведінкоюучасників дискусії, виявитилідерів і аутсайдерів групи, визначити
рівень сформованості певних особистісних якостей та творчих здібностей
учасників.
Робота з відеомеріалами
Відеоматеріали (у тому числі, мультиплікаційні фільми) – це своєрідний
різновид кейсів, тобто життєвих історій, ситуацій, що не лише розказані, а й
візуалізовані для глядачів, і це робить їх ще більш реалістичними.
Візуалізовані через фільми або мультфільми життєві ситуації є
надзвичайно корисним ресурсом у профілактичній роботі, адже:
• дозволяють ведучомупродемонструватиреальну життєву історію,
в яку повірить глядач;
• за відносно короткийпроміжокчасупродемонструватиучасникам
заняття наслідки тієї чи іншої поведінки головних героїв;
• визначити причинно-наслідкові зв’язки між подіями минулого та
майбутнього у житті героїв;
• за умови вміло організованого обговорення фільму або
мультфільму під час пауз у ході перегляду ведучий зможе визначити бачення
учасниками проблеми, що підіймається, сприяти усвідомленню учасниками
тих чи інших її аспектів теми, а також подати нову важливу для підлітків
інформацію.
Варто пам’ятати, що існують деякі обмеження щодо застосування
відеоматеріалів у роботі з підлітковою аудиторією. Так, наприклад, для
перегляду не можуть використовуватися відеоматеріали, в яких показується
5. технологія виготовлення та вживання наркотичних речовин, є сцени
насильства, інші аспекти, що можуть нашкодити підлітку.
Відеосюжет можна переглянути повністю або поділити його на міні-
сюжети, які повинні закінчуватися завершеними мізансценами і викликати
зацікавленість щодо подальшого перегляду. Під час обговорення та
підведення підсумку слід задіяти всіх учасників.
Додатково з відеоматеріалами можна використовувати такі методи:
• інтерактивна гра;
• рольова гра;
• метод кейсів (наприклад, тестових або фотоситуацій);
• мозковий штурм (брейнстормінг);
• дискусія;
• виготовлення колажів;
• написання листів (комусь або ж самому собі);
• різноманітні методи арт-терапії (малювання, ліплення,
дописування сценарію фільму або ж переписування його від певного моменту
тощо).
Користі від використання відео (часто цей метод називають
відеолекторій) не буде, якщо:
• переглянути фільм, а обговорення перенести на інший раз;
• взагалі не обговорювати відеосюжет;
• використовувати триваліший час для перегляду, ніж
рекомендовано;
• обговорювати відео дуже коротко (“адже, й так все зрозуміло”).
Важливо пам’ятати, що відео використовується не для того, щоб
заповнити час. Головна особливість цього методу – реалізм, який ґрунтується
на фактах. Використання цього методудозволяє найбільш актуальнізапитання
розглядати без зайвого ризику.
Опитування – спосіб отримання інформації про суб’єктивний світ
людей, їх нахили, судження, мотиви діяльності. Інтерв'ю – метод опитування,
6. яке проводиться у формі бесіди за чітко визначеним планом. Вони бувають
дистанційні (телефонне інтерв’ю) та очні(безпосереднє спілкування учасників
інтерв'ю). Анкетування – різновид опитування, що полягає в отриманні
інформації шляхом письмової відповідіреспондентів напропонованийперелік
запитань. Фокус-група – це групове інтерв'ю, яке проходить у формі групової
дискусії і спрямованена отримання від її учасників "суб'єктивної інформації"
про те, як вони сприймають певні суспільні події та явища.
З метою попередження делінквентної, адиктивної, асоціальної
поведінки соціальні педагоги співпрацюють з працівниками ювенальної
превенції, а також проводяться бесіди, лекторії щодо безпечного поводження
учнів на дорозі, поведінки у громадських місцях.
До дня захисту дітей від усіх видів насилля, 18.11.2016 року були
запрошені працівники Камінь-Каширського районного центру соціальних
служб для сім’ї, дітей та молоді, котрі розповсюдилиінформаційно-довідкові
листки та провели анкетування з метою виявлення фактів насилля.
Рейд-перевірка. У навчальному закладі щоденно ведеться контроль за
відвідуванням учнями занять, ведеться моніторинг.
Систематично перевіряється виконання школярами домашніх завдань,
наявність щоденника, підручників в учнів «групиризику» тав учнів, схильних
до правопорушень. Під час навчальних занять соціальною службою школи
проводяться рейди по місту з метою виявлення та попередження пропусків
уроків школярами.
Гра. Потреба формування соціально-активної особистості,
спрямованість соціально-педагогічного процесуна її розвитокспонукають до
життя нові нестандартні форми педагогічної взаємодії. Однією з таких форм є
гра як засіб розвитку особистостідитини чи молодої людини. Специфіка гри
як одного з провідних видів діяльності дозволяє використовувати ігрові
техніки як істотний та впливовий профілактичний засіб соціально-
педагогічної роботи. Ця специфіка полягає у свободі дій, абсолютній
7. зануреності учасника гри, підкоренні його певним правилам, наявності
особливих групових стосунків і емоційної забарвленості.
Специфіка ігрової діяльності в системі соціально-педагогічної роботи
полягає, на наш погляд, у профілактичній, превентивній спрямованостігрияк
засобу організації змістовного дозвілля, запобіганні асоціальної діяльності
клієнтів. У цьому контексті гра є одним із провідних інструментів в арсеналі
соціального педагога ще й тому, що її можна застосовувати з метою
діагностики, психокорекції міжособистісних стосунків. Крім того, гра сприяє
духовному і фізичному звільненню, зняттю напруги, посиленню відчуття
радості від подолання певних труднощів, перешкод. Під час гри людина
відчуває насолоду від вільного прояву своїх здібностей. Ця ситуація ігрової
творчості, що неодноразово повторюється, закріплюється і створює певний
творчий ключ, яким кожний соціальний педагог може користуватись у своїй
діяльності. Творчий ключ – це вміння свідомо, енергійно, в будь-який час
діяльності вмикати внутрішні резерви, стимулювати творче самопочуття,
оптимізм [5, 43 с.].
Для унаочнення надаємо приклад гри:
Станційний експрес «Твої права»
Цільова аудиторія: діти та молодь 12-14 років.
Мета: систематизація знань щодо Конвенції про правадитини; сприяння
розвитку вмінь командної взаємодії; створення емоційної ситуації, яка
сприятиме кращому усвідомленню молодою людиною міри власної
відповідальності за дотримання норм права та виконання своїх обов’язків.
У грі беруть участь команди з 10 чоловік.
Команди отримують маршрутні листи, в яких вказані міста. На кожній
станції соц. педагог ознайомлює дітей з однією статтею Конвенції ООН про
захист прав дитини. Ознайомлення відбувається за допомогою гри.
1. Місто «Люблін» (Стаття 3. Всі діти мають право на любов і
піклування).
Гра «Сімейні ролі».
8. Учасники гри пишуть на картках сімейні ролі: "дружина", "бабуся",
"син", "батько" та ін. Потім всі картки згортаються, складаються в коробку і
ретельно перемішуються, після чого кожен учасник витягує по одній картці.
Гра «Атоми-молекули».
Учасники хаотично рухаються по ігровомумайданчику. Вони - "атоми".
По команді ведучого "Молекули по дві!" всі учасники швидко розбиваються
на групи по дві людини в кожній (якщо кількість учасників непарна, то
учасник, що залишився, може приєднатися до будь-якої пари).
Гра «Сімейні ролі» продовжується.
Тепер ведучий пропонує всім учасникам прочитати соціальні ролі,
написані на витягнутих картках. В результаті виходять різні пари соціальних
ролей, наприклад, "батько" і "син", "бабуся " і "дружина" і т.п. Учасникам
необхідно протягом 10-15 хвилин придумати який-небудь сценічний сюжет з
цими ролями, після чого всі "мініатюри" показуються.
2. Місто «Здоровань» (Стаття 24. Всі діти мають право на
медичну допомогу).
Бесіда з учнями на тему «Вплив шкідливих звичок на здоров’я
людини».
Гра «Лікар Комаровский».
Команди пишуть «Рецепт здоров’я», який необхідний, щоб вести
здоровий спосіб життя.
3. Місто «Розум» (Статті28,29. Всідіти мають правона освіту).
Гра «Школа майбутнього». Протягом 10хвилин командидумають
над своїм баченням школи майбутнього, а потім представники кожної з
команд презентують свою «школу майбутнього».
4. Місто «Веселка» (Стаття 31. Всі діти мають право на
відпочинок і дозвілля).
Гра «Коробочка з сюрпризом».
Приготувати коробочку із завданнями (сюрпризами) у загорнених
папірцях. Діти сідають у коло і, поки грає музика, передають коробочку по
9. колу. Коли музика зупиняється, дитина, у руках якої опинилася коробочка,
витягає папірець із завданням і виконує його. Гра продовжується, поки є
завдання у коробочці. Завдання: заспівати, розповісти вірш, намалювати,
затанцювати…
Гра «Змійка».
Для проведення «Змійки» на дистанції розставляються зигзагом кеглі,
які дітям потрібно оббігати змійкою. Команди шикуються колоною на лінії
старту. За сигналом вчителя перші учасники проходять дистанцію і
повертаються до команди,дедо нихприєднуються іншіучасники, івониразом
ще раз проходять дистанцію. Перемагає команда, яка першою в повному
складі пробіжить змійкою.
5. Місто «Смаколик» (Стаття 33. Всі діти мають право на
повноцінне харчування).
Гра «Смакота».
Соціальний педагог пропонує дітям назватирецептиїхулюблених страв.
Гра «Слова».
Соціальний педагог називає слово (їстівний продукт). Наприклад:
огірок. Діти кажуть слово, яке починається на букву, якою закінчувалось
попереднє слово (кекс).
6. Місто «Друг» (Стаття 37, 39. Жодна дитина не повинна бути
скривджена і зневажена).
Гра «Дружній шарж».
Учасники пишуть на картках свої імена, після чого картки згортаються,
складаються в коробку і перемішуються. Кожен учасник витягує по одній
картці і читає ім'я, написане там – на цю людину він малює карикатуру –
дружній шарж.
Гра "Хто це?"
Діти показують не підписані шаржі, щоб інші учасники визначали, хто
зображений на малюнках.
10. Діти дарують свої "твори" тим, кого вони малювали. На зворотіможна
писати побажання.
Для того, щоб профілактична робота була ефективнішою, соціальна
служба школи співпрацює у цьому напрямку з класними керівниками:
- надання рекомендацій та консультацій;
- виступи на методичних об’єднаннях;
- проведення анкетувань;
- проведення виховних годин та занять (Додаток 2).
Соціальні педагоги беруть участь у районних семінарах та засіданнях із
метою самовдосконалення та пошуку нових технологій та методів
профілактичної роботи.
Семінар-діалог «Співпраця соціально-психологічної служби з директором школи»
Соціальна акція, як масова форма профілактичноїроботи в школі
Розглядаючи профілактичну роботу щодо соціальних ризиків таких, як
ВІЛ-інфікування, торгівля людьми соціальними педагогами проводиться
інформування з використанням різних форм: соціальні акції, відеолекторії,
інформаційні бюлетені, індивідуальні та групові бесіди, консультації.
Для прикладу, у НВК «ЗОШ І-ІІІст.-ліцей» №1 ім. Є. Шабліовського
1.12.2016 року соціальними педагогами була проведена соціальна акція на
11. тему: «Не дай СНІДу шанс». У рамках акції у бібліотеці школи знаходилась
виставка тематичної літератури, де бажаючі учні та батьки мали змогу
ознайомитись з інформацією про хворобу СНІД.
Члени учнівського об’єднання «Активіст» за підтримки соціальних
педагогів розповсюджували інформаційні листівки та провели флешмоб під
назвою «Червона стрічка», було роздано символіку боротьби із хворобою
учням, педагогам, батькам.
Символ боротьби зі СНІДом
У холі школи було розміщено стенд з інформаційним блоком, у якому
йшлося про історію виникнення СНІДу, статистичні дані захворюваності в
Україні та світі на період з 2006 по 2016 рр. та життєві історії знаменитих
людей, які були хворі та не змогли побороти СНІД.
12. Всі бажаючі мали змогувисловити свої думки під гаслом «Як зупинити
СНІД?». Свої роздуми вони записували на стікерах та залишали на ватмані. З
кожною перервою думок було все більше.
Соціальними педагогами, спільно з класними керівниками, було
показано відео про життя ВІЛ-позитивних людей.
Під час підготовки акції соціальні педагоги ставили собі за мету:
ознайомлення учасників навчально-виховного процесу з проблемою
захворюваності СНІДом, формування здорового способу життя, соціальної
активності, толерантності, небайдужого ставлення до оточуючого
середовища.
