1. ,,Інтегроване навчання як чинник
оптимізації природничо –
математичних дисциплін. STEM-
освіта .’’
Із досвіду роботи вчителя фізики і
математики Кузьми Л.В.
2017-2018н.р.
2. Необхідність інтегрованого підходу
до організації навчально-виховного
процесу коментував великий
педагог Я. А. Коменський : "Всі
знання виростають з одного коріння
- навколишньої дійсності, мають
між собою зв’язки, а тому повинні
вивчатися у зв’язках".
3. Переваги
інтегрованого навчання
для вчителів
❖ Створюються умови для формування
цілісного образу світу і розгляду
явищ з декількох сторін;
• Створюються умови для
самореалізації, самовираження,
прояву творчості, розкриття
здібностей
• Навколишній світ дітей пізнається
ними у різноманітті та єдності;
• Розвивається потенціал,
активізується пізнавальна
активність;
для учнів
• Налагоджуються міжпредметні
зв'язки, передбачені навчальними
програмами;
• Надається свобода вибору теми,
змісту, засобів навчання;
• Передбачається можливість
нестандартних уроків, форм і
прийомів навчальної діяльності
4. • Можливості впровадження інтеграції в навчальний процес:
• - поєднання спорідненого матеріалу кількох предметів навколо
однієї теми, усунення дублювання у вивченні ряду питань;
• - ущільнення знань, тобто сконструювати фрагмент знань таким
чином, засвоєння якого вимагає менше часу, проте підвищує якість
навчального уміння;
• - опанування з учнями значного за обсягом навчального матеріалу,
досягнення цілісності знань;
• - залучення учнів до процесу здобуття знань;
• - формування творчої особистості учня, його здібності;
• - дати можливість учням застосовувати набуті знання з різних
навчальних предметів у професійній діяльності.
5. У своїй практичній діяльності я
використовувала такі форми
інтегрованого навчання:
урок та його різновиди;
семінари, лекції, лабораторні заняття,
заліки;
конференції, аукціони, практичні заняття
та ін.
13. Завдання уроку:
• Розвивати дослідницьку та пізнавальну діяльність учнів.
• Показати практичне застосування гармонічних коливань.
• Показати взаємозв’язок між основними поняттями фізики та
алгебри.
• Розвивати комунікативні здібності учнів.
• Гармонічні коливання вивчаються в курсі алгебри та фізики. Таким
чином, ми будуємо місток: вивчаючи поняття в одному курсі,
складаємо базу для іншого курсу. Повторюючи потім ці поняття в
курсі алгебри та фізики, ми закріпимо його на практичному рівні.
14. Постановка цілей уроку. Мотивація
навчальної діяльності.
Фізик: Відомий італійський вчений Галілей
говорив: «Філософія написана в тій величній
книзі, яка завжди відкрита в нас перед очима
(я маю на увазі Всесвіт), але яку неможливо
зрозуміти, якщо заздалегідь не вивчити її
мову».
• Математик: Її мова –
це мова математики.
Математика здавна має
репутацію найточнішої
галузі знань і є надійним
знаряддям розкриття
таємниць природи
15. Постановка проблемного питання:
• Математик: Приємно розпочати урок з такого прекрасного
музичного супроводу. Та, сподіваюсь, присутні в цьому факті
вбачають й іншу сторону. • Фізик: А ось ми в них зараз і
запитаємо. Як ви думаєте,
що пов’язує музику з темою
нашого уроку?
• Звучання струни, рух
маятника, морські припливи,
найрізноманітніші біоритми
живих організмів – все це
лише окремі приклади у
нескінченній множині
коливних або періодичних
явищ.
16. • Математик: А щоб описати їх, поставити на
службу, людям треба побудувати математичні
моделі таких явищ. Математичний опис
періодичних процесів створювали вже вчені
стародавнього світу. Так, вавилонські астрономи
деякі закономірності руху Місяця і Сонця
виразили у вигляді спеціальних таблиць, які вони
назвали функціями. Теорія тригонометричних
функцій, яку ми вивчали, те ж є однією з
найдавніших моделей періодичних явищ.
17. Вивчення нового матеріалу
• Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчення
тригонометричних функцій.
• Мета нашого уроку – розглянути приклади
коливальних рухів, описати їх за допомогою
математичних законів; навчитися будувати
графіки тригонометричних функцій.
21. Закріплення нового матеріалу
• Фізик: Людина зустрічається з коливаннями і
використовує їх у різних сферах своєї діяльності. У
яких саме?
• Математик: Та чи завжди коливання є корисними?
• Фізик: Вібрації.
• Математик: Зрозуміло, що вібраційна хвороба –
це дуже серйозне захворювання .Люди яких професій
можуть захворіти нею?
22. Підсумок уроку
• Фізик: Завершуємо урок.
Хочеться підкреслити, що
коливання не є одним із
типів руху в ряді інших, а
являють собою
фундаментальне явище,
елемент того таємничого
«алфавіту», за допомогою
якого природа створює все,
що нас оточує.
• Математик: Отже, друзі,
чи згодні ви з тим, що
глибокому дослідженню
фізичних процесів допомагає
математика? Тож що
потрібно для того, щоб
дослідити фізичне явище? А
які моделі і методи ми
використовували сьогодні?
23. Фізик: На сьогоднішньому
уроці ми ще раз
переконалися в тому, що
математичні теорії є
надійним знаряддям у
розкритті таємниць
природи. А коливання,
про які ми говорили
сьогодні, якщо будуть
контролюватись
людиною, будуть
приносити велику
користь. Але вони можуть
перетворитися і на
заклятого ворога. Тому
треба вивчати коливання,
знати їх властивості. І тут
без математичних
розрахунків точно не
обійтись.
• Математик: А я не
втримаюсь, щоб не
процитувати слова
індійського математика
Бхаскара ІІ (ХІІ ст.): «Я
глибоко шаную
математику, бо ті, хто
знайомі з нею,
вбачають у ній засіб до
розуміння всього
існуючого».
24. Домашнє завдання:
• Творча робота. Уявіть собі, що ви сьогодні
запросили на міжнародний симпозіум з
дослідження коливальних процесів . З
якого питання ви змогли б виступити,
напишіть короткий зміст свого виступу на
цьому симпозіумі.
25. Об’єкти вивчення Фізики і хімії
досить близькі.
• Але структури курсів суттєво відрізняються .
• Фізика і хімія вивчає багато спільних понять:
атом,електрон,молекула,електролітична
дисоціація, маса,кількість речовини.
Потрібно досягти спільного, однакового
трактування цих величин і їх застосування.
29.03.2018 25
26. Зв’язок фізики і біології та географії.
• Має три аспекти:
• Фізика в живих організмах
• Біоніка
• Екологія
• При вивченні електрики учням треба
повідомити, що електричні заряди і
електричне поле відіграють важливе
значення в життєдіяльності клітин.
27. Фізика і біологія
• 8кл. Випаровування і конденсація . Кипіння.
• ФОРМУВАННЯ НАВИКІВ РОБОТИ З
МІКРОСКОПОМ ЯК НЕВІДЄМНА ЧАСТИНА
МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ.ЦЕ ФОРМУВАННЯ
ПРАКТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ У
ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ
ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ.
29.03.2018 http://aida.ucoz.ru 27
28. Фізика і література
• 7кл Рух молекул. Дифузія.
• Один зі шляхів розвитку пізнавальної
компетентності учнів - використання на
уроці літературних творів. Це оживляє
урок, сприяє розвитку самоосвітньої
компетентності. Закріпленню і поглибленню
одержуваних знань, виробленню цілісного
уявлення про навколишній світ.
29. Фізика і гуманітарні предмети
• Конкурс ,,Фізики –лірики.’’Пропоную учням різні
завдання,відгадати вченого,письменника,за
деякими явищами природи скласти прислів’я.
З’ясовуємо і доводимо з точки зору фізики
достовірність і правильність описання в
літературі фізичних явищ, діти залюбки
виконують домашнє завдання ,де треба знайти
в літературному творі опис фізичного явища.
30. Фізика і географія
• 7кл
• Урок- подорож: ,,Плавання тіл та повітроплавання’’
• Дослідницька лабораторія (колективна
експериментальна робота), яка формує пізнавальну,
самоосвітню, соціальну компетентність учнів.
• Розрахункові задачі: розрахувати справжню
водотоннажність ,,Титаніка’’
• Повідомлення творчої групи про характеристики
сучасних танкерів. Екологічні проблеми, пов’язані з
водним транспортом.
31. Фізика і біологія
• 11клас Радіація. Добро і зло.
• Результатом є поєднання знань з фізики і
біології, робота з додатковою літературою
формування пізнавального інтересу до
даної теми.
32. Історичний аспект у вивченні фізики
• При вивченні законів фізики звертаємось до
історії. Це і історичні довідки про відкриття
законів, це біографія вчених-фізиків. Це і
історичні події і час їх відкриття. Задачі з
історичним змістом, завжди викликають на
уроці у дітей особливу увагу і ретельні
розрахунки( про корону царя Гієрона,розпад
ядра,наслідки аварії на ЧАЕС,радіоактивність)
33. висновок
• Сучасна фізика – найважливіше джерело
знань про навколишній світ. Міжпредметні
зв’язки здійснюють формування у учнів
світогляду про явища природи.
Допомагають їм використовувати свої
знання при вивченні інших предметів та в
суспільно-корисній праці.
