Download to read offline
More Related Content
More from Светлана Олейник
вивчаємо фізику
- 1. Олійник Світлана Станіславівна, спеціаліствищої кваліфікаційної категорії, звання «Старший учитель», вчитель фізики Криворізької ЗОШ І – ІІІ ступенів № 34 ВИВЧАЄМО ФІЗИКУ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ При вивченні фізики що розвиваємо? Швидкість мислення і гнучкість мислення, Точність і оригінальність, Допитливість і сміливість, І… естетичний смак. В. Сибрук Однією із важливих задач загальноосвітньої школи на сучасному етапі є поліпшення художньої культури й естетичного виховання учнів. У наш час на практиці в роботі школи естетичне виховання активно втілюється на уроках літератури, художньої культури, музики, малювання. У світлі нових задач, які поставлені перед школою, цього не достатньо. Необхідне рішуче розширення меж «естетичного циклу», включення до цього циклу всіх навчальних предметів і перш за все фізики. Викладання фізики може і повинне розв’язувати не тільки пізнавальні й світоглядні задачі, але і задачі естетичного плану. Школярі повинні не тільки отримувати певний об’єм знань, але і вчитися бачити, розуміти, відчувати внутрішню красу науки й самого процесу пізнання. «Що можна сказати про красу науки, красу уявних побудов, які не намалювати на папері, не викарбувати на камені, не перекласти на музику?
- 2. Краса науки, які мистецтва, визначається відчуттям пропорційності і взаємопов’язаності частин, які утворюють ціле й відображають гармонію світу». Ця думка, яку висловив академік А. Б. Мігдал, чудово підкреслює важливість активного естетичного виховання у процесі викладання фізики. Мету, яку необхідно реалізувати вчителю фізики полягає у розкритті своєрідності естетичного чинника фізики. Необхідно показати можливості використання естетичного багатства фізики при навчанні; прийоми й засоби, які можуть бути при цьому застосовані для розкриття креативного потенціалу учнів; розвивати почуття краси через інтеграцію; творити за правилами краси. Завдання, які ставлю перед собою як вчитель фізики: формування однієї із важливих сторін наукового світогляду школярів – уявлення про природу як про струнку, гармонійно взаємозалежну і взаємообумовлену систему світобудови (з широким використанням міжпредметних зв’язків); пробудження інтересу до предмета, фізичного явища, експерименту, бажання осягти сутність фізичної теорії, закону, формули – аж до формування живого інтересу до науки, бажання креативно проявити себе як особистість; підвищення ступеня засвоєння отриманих знань, розвиток пізнавальних і креативних здібностей школярів; формування вмінь та навичок красивої праці, як під керівництвом учителя, так і при самостійному виконанні завдань, тобто формування естетичного смаку. Своєрідність естетичного чинника фізики 1. Фізика – красива наука Чим можна пояснити, що протягом вже декількох тисячоліть людство «ламає голову» над таємницею світобудови? Невідомість? Можливість практичного використання явищ природи для власних потреб?
- 3. Фундаментальність й глибинафізичних теорій? Безумовно. Але почуття краси природи та її законів відігравало й відіграє не останню роль. Доводити, що фізика – красива наука, значить стукати у відчинені двері. Нам відкрита краса навколишнього середовища – місячна доріжка на воді, вигляд зоряного неба вночі і його синява вдень, північне сяйво, веселка … Зрозуміло, що одна із багатьох наук про природу – фізика – таїть повніші можливості оволодіння цією красою – не тільки чуттєво, а ще й з пізнанням її. Відома думка К. А. Тімірязєва про те, що природа є таким джерелом краси для будь-кого, з якого можна «черпать по мере разумения». У цьому коротенькому зауваженні приховано важливий методичний момент. Відома актриса Ф.Г.Ранєвська, яка на зауваження одного з глядачів, що розглядав «Сікстинську мадонну» Рафаеля і не зрозумів її змісту, відповіла приблизно так: «Ця дама за своє життя бачила стільки допитливих, що, мабуть, вже має право обирати, кому про що-небудь розповісти, а для декого і просто помовчати». Життя складається так, що наші учні повинні б уміти у рівній мірі і розмовляти з мадонною Рафаеля, й насолоджуватися пізнанням природи. Але як знайти цю розумну міру краси фізики? Є така думка, що школяру недоступна краса науки так, як вона відкривається вченому, а краса «Сікстинської мадонни» доступна всім, дана наочно через безпосереднє зорове сприйняття. Людина, яка знає мистецтво, легко доведе, що ця доступність хибна. Краса науки теж дана кожному, але не кожен готовий сприймати її своєрідність через недостатній запас естетичної і наукової інформації. Але ми можемо стверджувати, що наші учні намагаються осягнути своєрідну красу фізичної науки. Наприклад, у рівнянні хвильового процесу: + + - = 0. I ось ця симетрія x, y, z, t вказує на ту величну красу, яка причаїлася в цих рівноправних координатах, у можливості того, що у просторі є чотиривимірнасистема, у можливості проаналізувати її й розвинути спеціальну
- 4. теорію відносності. Алещо ж потрібно для наближення учнів до того, щоб осягнути своєрідність краси науки? 2. Естетика фізичних теорій Ще не розроблено методично складне питання про співвідношення філософського визначення естетики та її категорій зі змістом фізичних понять і теорій. У цьому проявляється ще одна специфічна особливість естетики фізичної науки – оцінка фізичних теорій за їхньою внутрішньою логікою, витонченістю й завершеністю основних положень, простоті відтворення експерименту, який підтверджує математичні вирази законів. Але як бути, якщо в підручниках деякі явища вивчаються за групами, між якими не можна провестичіткого розмежування. Розмиття кордонів між галузями застосування класичної й квантової фізики вкрай неприємне з точки зору методики викладання, тому що позбавляє картину фізичних явищ чіткості. Разом з цим необхідно пам’ятати, що надлишкова чіткість формулювання у даному випадку може викривити обличчя сучасної фізики. Навіть і портрет роботи Рембрандта можна перетворити на дитячий малюнок надлишковою чіткістю ліній. Пам’ятаючи це, не слід занадто спрощувати реальну історію розвитку фізики. У фізиці методично доцільно через витонченість окремих теорій підводити до глибокого поняття краси всієї будівлі науки. Але робити це необхідно з великою обережністю. І тоді вчити фізику буде цікаво. Значення естетичного підходу до об’єктів науки методично принципове. Такий підхід синтезує ознаки, окремі риси, властивості розрізнених явищ, допомагає відчути гармонічний зв'язок між ними, вхопити «єдність у розмаїтті». Якщо провести аналогію з мистецтвом, то шкільний курс швидше схожий на храм Василя Блаженного, в якому ні одна із маківок-голівок не повторює іншу, створюючи цілісний образ ансамблю. Інакше, ми можемо говоритипро красу внутрішньої логіки, про завершеність порядку наших знань окремих розділів і тем фізики, кожен раз підкреслюючи їх взаємозв’язок і взаємообумовленість у загальній картині розвитку науки.
- 5. Розвиваючи ідеї неевклідовоїгеометрії – теорії кривих просторів, Ейнштейн, за свідоцтвом Луї де Бройля, створив дуже красиву і витончену фізичну теорію – теорію гравітації. До висновку про викривлення простору Ейнштейн прийшов, виходячи із самих загальних суджень і з міркувань естетичного характеру. Залишає глибоке враження в учнів розповідь про пошуки Ейнштейном єдиних рівнянь для вираження електромагнітних і гравітаційних полів. Так, старшокласники психологічно готуються до сприйняття слів Галілея, які було сказано три з половиною століття назад: «Тут заховані глибокі таємниці і дуже величні думки, що, не дивлячись на намагання сотень дотепних мислителів, які працювали протягом тисячоліть, ще не вдалося проникнути в них, і радість творчих пошуків і відкриттів все ще продовжує існувати». Для організації підсумкових занять у випускному класі про значення фізики і розвитку науково-технічного прогресу можна запропонувати учням такі теми проектів, презентацій, рефератів: «Зовнішні справджування механічної картини світу», «Внутрішня досконалість теорії коливань», «Краса сучасної фізичної картини світу», «Витонченість розв’язання протиріч в електромагнітній картині світу», «Естетика техніки», «Естетика досліджень Ніколи Тесла»… Пам’ятаючи про відсутність однозначних рецептів, можна сказати, що вчитель вільний у своїй методиці викладання окремих тем і розділів, може взяти за основу той чи інший принцип підходу, який ближче креативній індивідуальності вчителя. Яке відношення має все це до естетики? Саме пряме. По-перше, оптимальність – учитель обирає той шлях, який найкращим чином поведе його до мети без зайвих витрат на , здавалося б, необхідні, а взагалі непотрібні факти. Учні, дотримуючисьлогіки вчителя, привчаються до певного стилю мислення. Відсутність будь-якого стилю – не кращий зразок мислення. По-друге, учень осягає метод нестандартного погляду на природу, отримує
- 6. відчуття гнучкості вінваріантних застосуваннях законів і формул, а разом з ним і впевненість, що він все зможе; радість такої впевненості поза сумнівом. Варіативність стрижневих засад фізичних ідей або принципів – це наслідок рухомостіусіх компонентів педагогічного процесу, а сам процес являє собою певну єдність. Учитель – майстер, який обирає оптимальний варіант своєї діяльності на уроці, при чому робить це не тільки в результаті точного підрахунку часу і місця на уроці, а і рівною мірою керується можливостями запасів креативного арсеналу для досягнення досконалості своєї праці, тобто і естетичної якості уроку, який оцінюється за загальною шкалою як вдалий, сучасний, творчий, науково обґрунтований. На мою думку, вчителі фізики можуть використовувати засоби естетичного виховання під час вивчення фізики, так як цей арсенал засобів необмежено багатий. Його можна умовно класифікувати за допомогою таблиці: Засоби естетичного виховання на уроках фізики Наочно - декоративні Вербально- акустичні Структурно - логічні Естетика інтер’єра кабінету фізики, наочних посібників, запису на дошці і в зошитах. Краса демонстраційного експерименту. Естетика техніки (під час екскурсій). Естетика динамічних посібників: плакати з рухомими елементами, відеозапис, комп’ютерна підтримка. Естетика використання мистецтва на уроці Використання літературних прикладів на уроці. Темпоритмічна й інтонаційна виразність мови вчителя. Використання звукозапису висловлювань учених й музичного фону на уроці; мультимедійних ресурсів для демонстрації деяких дослідів (віртуальна лабораторія). Естетика мови фізики – образність, метафоричність Краса фізичних теорій, законів, формул. Естетика міжпредметних зв’язків. Логічність доведення формул, алгоритму розв’язання задач. Складання узагальнюючих таблиць, проектів, презентацій, кросвордів. Використання аналогій і асоціацій. Краса уявного експерименту
- 7. При вмілому використанніцих засобів можна домогтися сильного естетичного ефекту, що, в свою чергу, буде сприяти більш глибокому, а головне, творчому засвоєнню фізичних знань і вмінь. Ми живемо в безмежномусвіті Від Галактик – до мікрочастин. Від зірок, що в небесній блакиті – До Землі, до людей, до машин. Світ молекул і атомів – мікро-, Макросвіт – це планети і ми, Мегасвіт різних зорянихскупчень, Що зібрались в небесній пітьмі. Шлях тернистий до вивчення світу Прокладають людині знання, Естетика ж в фізичній науці Відкриває красу пізнання.