Гра – найбільш доступний, природний та улюблений вид дитячої діяльності.

1. Вчитель початкових класів
Комунального закладу освіти
«Середня загальноосвітня школа № 40»
Бабушкінського району м. Дніпропетровська
Дата народження:
18 жовтня 1972 року
Освіта:
Бердянський державний
педагогічний інститут,
15 червня 1996р.
Стаж роботи :
24 роки

2. Категорія : вища
Моя формула успіху:
Любов до дітей +
Любов до своєї професії + Працьовитість та наполегливість +
Вимогливість до себе та оточуючих +
Повага до дітей, батьків, колег +
Моральність, висока культура викладача = УСПІХ.
Тема, над якою працює вчитель:
«Гра – найбільш доступний, природний та улюблений вид
дитячої діяльності»
ЗМІСТ
Гра – найбільш доступний, природний та 3 - 13
улюблений вид дитячої діяльності.
Розробки уроків. 14 – 38
Додатки. 39 - 56

3. «Гра
– найбільш доступний, природний та улюблений вид
дитячої діяльності»

4. Гра – найбільш доступний, природний та улюблений вид дитячої
діяльності. Універсальний спосіб переробки отриманих від
навколишнього світу вражень, що дозволяє дитині виявити
особливості мислення й уявлення, її емоційність, активність, розвиває
потребу в суспільстві.
Гра – це спільна діяльність, що припускає колективну
взаємозалежність і розширення особистих можливостей за рахунок
залучення потенціалу інших учасників.
Грі належить велика роль у житті та розвитку дітей молодшого
шкільного віку: в ігровій діяльності формуються багато позитивних
якостей дитини, інтерес і готовність до майбутнього навчання,
розвиваються її пізнавальні здібності. Гра важлива як для підготовки
дитини до майбутнього , так і для того, щоб зробити її теперішнє
життя повним і щасливим. Гра – це своєрідний спосіб засвоєння
громадського досвіду, властивий дітям молодшого шкільного віку. У
грі формуються всі сторони особливості дитини, відбуваються значні
зміни в її психіці, які готують перехід до нової, більш високої стадії
розвитку.
Цим обумовлені величезні виховні можливості гри, яку психологи
вважають першочерговою діяльністю молодшого школяра. Гра –
відображення життя: тут усе «начебто», «не насправді» , але в цій
умовній обстановці, створеній дитячою уявою, багато реального,
справжнього – дії гравців завжди реальні, їх почуття чи переживання
справжні та щирі. Наслідування дорослих у грі пов'язане з роботою
уяви: дитина не копіює дійсність, вона комбінує різні життєві
враження з особистим досвідом.
Гра – самостійна діяльність, у якій діти вперше починають
спілкуватися з однолітками: їх поєднують спільна мета, спільні
зусилля для її досягнення, спільні інтереси та переживання. Саме
тому гра привчає дітей підкоряти свої дії та думки певній меті,
допомагає виховувати цілеспрямованість: у грі всі сторони дитячої
особистості формуються в єдності та взаємодії, у грі формується
колектив друзів, виховуються творчі почуття, організаторські вміння,
у грі складаються взаємини. Однак тільки за умови гарної організації
шкільного колективу можна успішно розвивати творчі здібності
кожної дитини та її активність.

5. Однак існує й інша можливість застосування гри в навчальному
процесі, наприклад, під час проведення виховної години для
вирішення різних проблем класного колективу. У цьому випадку
доречними будуть ігри, які сприяють:
* зміцненню колективу;
* розвитку соціально-комунікативних навичок;
* адаптації учнів у колективі;
* корегування девіантної поведінки;
* розвитку толерантності тощо.
У такому разі весь простір уроку займає ігровий сюжет з його
ігровими правилами й ігровою логікою розвитку подій. А всі знання,
вміння та навички, які вчитель хотів би передати учням на цьому
уроці, виступають як ігрові засоби. Це важливо в будь-якому віці, а в
дитячому та підлітковому – особливо. Всі описані вище фактори
створюють навколо психологічних ігор ореол привабливості, але
поряд з цим – серйозну професійну проблему, бо вчитель повинен
достатньою мірою володіти як психологічними знаннями, так і
вмінням проведення ігор.
Спільна діяльність викладача й учня, коли їхні цілі збігаються, має
результатом плідне засвоєння матеріалу.
Ігри повинні відповідати наступним психолого-педагогічним
умовам:
* сприяти зміцненню колективу;
* мати пізнавальне значення;
* активізувати громадську позицію учнів;
* забезпечувати участь у грі переважної більшості учнів;
* створювати умови для індивідуальної та групової творчості.
Багато залежить і від ігрової позиції ведучого, якому слід:
* Реалізовувати наявний ігровий план (тому що до гри педагог
повинен ставитися досить серйозно та на час гри зрікатися
своєї звичної авторитарної позиції).
* Виявляти прихильне ставлення до учнів, бути відкритим,
сприйнятливим і трохи інфантильним.
* Сприяти формуванню переконаності в необхідності ігрової
поведінки.

6. * Швидко переходити від реального до ігрового плану через
гумор або байки.
* Демонструвати широкий діапазон ігрових прийомів.
«Як багато знань з усіх боків стукає у двері початкової школи» …
Цей образний вислів К. Д. Ушинського надзвичайно точно передає
вплив розвитку науки і техніки на навчально-виховний процес.
Педагог покликаний не лише дати маленьким учням елементарні
відомості з основ наук, а й привчити їх здобувати самостійно знання,
творчо застосовувати їх у житті. А це можливо, поєднуючи роботу над
матеріалом програми з різноманітними добре продуманими іграми,
віршами, жартами. Учнів приваблює все нове, цікаве, а ігри не тільки
потребують кмітливості, а й сприяють розвитку уяви, пам’яті,
виховують уважність, яка є неодмінним супутником сумлінного
навчання. Ігрові прийоми навчання вважаються найдоцільнішими для
піднесення активності учнів. Але гру не можна вважати домінуючим
прийомом, учитель повинен знайти оптимальне співвідношення
ігрової та навчальної діяльності учнів. Ігри можна застосовувати не
лише на уроках основних ( навчання грамоти, математики), а й
протягом усього навчального року, адже дидактичні ігри сприяють
закріпленню й поглибленню знань, умінь і навичок, отриманих на
навчальних заняттях. Цілком природно, що саме в грі слід шукати
приховані можливості для успішного засвоєння учнями нових ідей,
понять, формування необхідних умінь і навичок.
Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці,
давати завдання, посильні кожному учневі, максимально розвивати
їхні здібності. Гра виховує почуття відповідальності, бажання бути в

7. колективі. Граючись, учні вчитимуться лічити, розв’язувати задачі,
конструювати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати, робити
висновки самостійно, обґрунтовувати їх. Якщо спочатку учень 1 класу
цікавиться лише грою, то дуже швидко його вже цікавитиме
пов'язаний з нею матеріал, в нього виникне потреба вивчити,
зрозуміти, запам’ятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до
участі в грі.
Саме дидактична гра дає змогу легко привернути увагу й
тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і
складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах
зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітне
розв’язування прикладів, вивчення віршів стомлює дітей, виникає
байдужість до навчання. Проте подане це саме завдання у процесі гри
«Хто швидше?» стає для них вже захоплюючою цікавою діяльністю
через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання
перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому
класу, що він вміє і знає. Систематичне використання ігор підвищує
ефективність навчання учнів початкових класів. Готуючись до уроку,
вчитель повинен заздалегідь підготувати необхідний дидактичний
матеріал, продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів,
тривалість гри, контроль, підведення підсумків і оцінювання –
похвалу. Гру можна пропонувати на початку уроку (закріплення знань
про попередньо вивчений матеріал, підготовки до сприйняття нового),
адже ці ігри, запропоновані на початку уроку, мають збудити думку
учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне,
найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра
може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні
стомлені, їм слід запропонувати рухливу гру з навчальним змістом
( встаньте ті, в імені яких є голосний звук [а], [і]). Проте слід
пам’ятати, що окремі ігри занадто збуджують дітей, надовго
відвертають їхню увагу від основної мети уроку. Тому ігри, пов’язані з
сильним емоційним збудженням (змагання) слід проводити лише в
кінці уроку.
Різноманітність ігор та варіативність їх використання в

8. навчальному, навчально-виховному процесі передбачає
систематизація ігрової діяльності. Вона здійснюється на підставі
порівняння структурних компонентів конкретних ігор.
Творчі ігри розподіляються за видами на сюжетно-рольові,
конструктивно-будівельні, ігри-драматизації, театралізовані, ігри з
елементами праці та художньо-творчої діяльності, ігри-фантазування.
Ігри за готовими правилами охоплюють такі різновиди:
дидактичні, пізнавальні, ігри-подорожі, рухливі, з елементами спорту,
хороводні, народні, комп’ютерні, ігри-розваги, інтелектуальні ігри
(загадки, ребуси, кросворди, криптограми, чайнворди тощо.
Особливе значення для виховання особистості мають народні
ігри малих форм – невеликі за розміром ігри, що виникли у процесі
культурно-історичного розвитку певного народу (забавлянки, лічилки,
скоромовки, жартівливі мовні ігри, заклички, примовки, небилиці,
мирилки, звуконаслідувальні ігри, загадки, жеребкування тощо). У
народних іграх малих форм за багато віків сконцентрована
національна лексика, художні образи, зафіксовані елементи
ментальності та відпрацьовані ігрові способи їх відтворення і
засвоєння підростаючими поколіннями.
Дидактична гра є формою відтворення наочного і соціального
змісту професійної діяльності, моделювання систем відносин.
У дидактичних іграх, створених педагогікою (в тому числі й

9. народною), ігрова діяльність спеціально планується і пристосовується
для навчальних цілей. Дидактичні ігри – різновид ігор за правилами.
Василь Олександрович Сухомлинський зазначав, що «через
казку, фантазію, гру, через неповторну дитячу творчість – правильний
шлях до серця дитини». Дитина починає гратися у ранньому віці, коли
ще не може виконувати найпростішого трудового процесу. Гра для неї
– супутник життя: «Дитина, граючи, живе і, живучи, грає». Гра –
найприродніша і найпривабливіша діяльність дітей. Тому ключовим
питанням у своїй роботі я обрала проблему: «Використання ігрового
матеріалу для розвитку креативної особистості».
Гра — самостійна діяльність, у якій діти вперше починають
спілкуватися з однолітками: їх об’єднують спільна мета, спільні
зусилля для її досягнення, спільні інтереси та переживання. Я активно
використовую гру як прийом, який дозволяє мені вирішувати
педагогічні, насамперед навчальні, завдання: для підвищення інтересу
дітей до ходу уроку та їхньої активності, для переключення уваги або
відпочинку.
Гра для мене — засіб вирішення навчального завдання, яскрава
«обгортка» навчального матеріалу, тому ретельно відбираю ігри, які
не виведуть дітей з-під мого контролю і не захоплять їх настільки,
щоб вони психологічно переключилися з уроку на ігрову діяльність.
Учень включається в гру цілком: усім інтелектуальним, особистісним,
емоційним потенціалом, життєвим досвідом і творчими ресурсами.
Гра обумовлює певні правила поведінки учасників, межі дозволеного,
тимчасові обмеження конкретного ігрового простору. Гра є
«експериментальним майданчиком» особистості, дозволяє почувати
себе вільним від будь-яких обмежень (стереотипів, шаблонів
мислення і звичних варіантів розв’язання проблеми).
Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала
бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання
таких вимог:
* ігри мають відповідати навчальній програмі;
* ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже

10. складними;
* відповідність гри віковим особливостям учнів;
* правила гри прості і чітко сформульовані;
* дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти,
спрямовувати;
* справедливий підсумок уроку;
* різноманітність ігор;
* залучення до ігор учнів усього класу;
* не допускати приниження гідності дитини (образливі
порівняння, оцінки за поразку у грі, глузування);
* гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко
організованою і цілеспрямованою.
На уроці використовую такі дидактичні ігри, організація яких не
потребує багато часу для приготування відповідного обладнання, а від
учнів запам’ятовування громіздких правил. Щоб гра викликала
інтерес, використовую різноманітні елементи унаочнення, а умови гри
—ускладнюю.
Увага дитини в грі спрямована на розгортання ігрової дії, а
захопленість ігровою ситуацією є передумовою мимовільного розв
´язання дидактичного завдання. Завдяки ігровим діям і правилам
дидактичні ігри, що використовуються на заняттях, роблять навчання
цікавішим, сприяють розвитку довільної уваги, формуванню
передумов для глибокого оволодіння змістом передбаченого
програмою матеріалу.
Результатом дидактичної гри є її фінал. Відгадування загадок,
виконання доручень, ігрових завдань, вияв кмітливості є результатом
гри і сприймається дитиною як досягнення. Виявляється він і в
задоволенні учасників гри від участі в ній. Для вчителя результатом
гри є рівень засвоєння школярами знань, їхній успіх у розумовій
діяльності, налагодження гармонійних взаємин.
Встановлено, що організація уроку з використанням дидактичних ігор
дає можливість оперативно внести в навчальний процес необхідні
корективи.

11. Дидактичні ігри використовую під час засвоєння, поглиблення,
систематизації знань учнів та розвитку їхніх здібностей, інтересів.
Разом з дітьми відправляємось у плавання на великому кораблі, на
вітрилах якого записано план роботи на уроці. Допомагаємо героям
казок подолати труднощі, які зустрічаються на казкових стежках
(“Гуси – лебеді”, “Колобок”), виконуємо бажання Квітки –
семицвітки.
Ігровий початок уроку: казкові герої — Червона Шапочка,
Буратіно, Гномик, Мудра тітонька Сова, допоможуть значно
полегшити процес сприймання матеріалу, запам’ятовування мовних
явищ, граматичних категорій.
Повідомлення теми і мети уроку у віршованій формі викликає
неабиякий інтерес та допомагає учням без усяких зусиль засвоїти
правила, що вивчаються на уроці.
На етапі актуалізації знань пропоную дидактичні ігри
репродуктивного характеру: «Засели будиночки», «Телефон»,
«Відшукай іменник», «Хто? Що?», «Рід», «Іменники на однакову
букву». Увага гравців фіксується на пошуках раціональних шляхів
виконання завдань, допомоги одне одному, у результаті учні вчаться
правильно оцінювати свої ігрові дії, зіставляти з ігровими діями
інших учнів.
На етапі засвоєння нового матеріалу використовую складніші ігри
частково-пошукового характеру: «Чарівний стілець», «Лото», «Хто
перший», «Продовж ланцюжок», «Подай сигнал», «Утвори слово»,
«Пропоную — обираю», «Відмінковий ланцюжок». Учасникам гри
надається можливість відчути, яким чином від якісного виконання
завдання кожним учасником залежить виконання ігрового завдання
партнером і, в кінцевому підсумку, результат гри. На цьому етапі
формую у школярів уявлення про значимість якісного виконання свого
ігрового завдання.
Під час закріплення і повторення навчального матеріалу
пропоную дидактичні ігри пошукового характеру: «Хто більше»,
«Ланцюжок слів», «Однина і множина». Учні вчаться моделювати,
аналізувати та оцінювати дії партнерів по грі. Позитивні
взаємовідносини між гравцями, вміння розподілити матеріал, уміння

12. домовитись у грі позитивно впливають на активізацію навчальної
діяльності учнів.
На етапі контролю знань застосовую дидактичні ігри творчого
характеру: «Кола на воді», «Весняні іменники», «Ідемо в ліс»,
«Ланцюжок загадок», «Римування», «Квіти рідного краю»,
«Професія». Учням дається можливість творчо виконувати ігрове
завдання. Опора на творчість передбачає зацікавленість учасників у
кінцевому результаті гри команди, прагнення виконувати ігрове
завдання швидко і правильно.
В ігровій формі ефективно ознайомлюю дітей з новим способом
дії, пожвавлюю процес тренувальних вправ. Діти із задоволенням
виправляють помилки Незнайка, «розмовляють» з Чомусиком, учаться
в «лісовій школі» або діють разом з казковим героєм, виконуючи
тренувальні вправи. В іграх-вправах молодші школярі знаходять
виходи з числових лабіринтів, розв’язують ребуси, складають загадки.
Усе це не тільки пожвавлює навчальний процес, а й запобігає втомі.
На уроках української мови за
допомогою гри-вправи «Чарівний мішечок» (додаток) закріплюю
різноманітні вміння й навички. Набір предметів у мішечку не
випадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети навчання: це
можуть бути іграшки, в назвах яких є орфограми, на які треба
звернути особливу увагу або дрібні речі, які треба описати. Вивчаючи
спільнокореневі слова, пропоную дітям гру «Лото». Кожен учень має
картку, розкреслену на шість клітинок. У кожній клітинці різні слова.
Вчитель-ведучий має набір коренів слів, які оголошуються послідовно

13. всім гравцям. Діти аналізують оголошений корінь слова, виділяють в
кожному слові на власній картці корені слів і, якщо співпадають
корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший закриє слова.
Ігри на уроках математики використовую для ознайомлення дітей з
новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше
набутих уявлень і понять, для повнішого і глибшого їх осмислення,
формування обчислювальних, графічних умінь і навичок, розвитку
основних прийомів мислення, розширення кругозору. Вважаю, що
використання ігрового прийому для пояснення мети уроку, який тісно
пов’язаний з пізнавальними інтересами учнів - дуже важливо. На
уроці пропоную пограти «в магазин». «Продавець» і «покупець»
швидко лічать, а діти стежать за правильністю розрахунків. Так у грі
учні тренуються в додаванні й відніманні. В процесі проведення
уроків математики з елементами гри реалізуються ідеї співдружності,
змагання, самоуправління, виховання відповідальності кожного за
результати своєї праці, формується мотивація навчальної діяльності й
інтерес до предмету. Під час проведення ігор «Математичний
струмок», «Зроби рівними», «Закінчи логічний ряд», «Художня
математика» формую обчислювальні навички, навчаю доводити своє
міркування.
На уроках математики використовую і спортивні ігри. Заздалегідь
готую картки з прикладами і відповідями. На одних картках відповіді
правильні, а на інших - неправильні. По черзі показую картки, а учні
у відповідь роблять певні рухи (при правильній відповіді – руки вгору,
при неправильній – руки вперед). . На уроках читання під час
розчиток вчитель застосовую ігри «Піраміда», «Падають шишки».
Дуже корисними є спеціальні ігри на розвиток пам’яті, вироблення
стійкої уваги: “Засічка – кидок» (при слові «кидок» всі починають
читати на максимальній швидкості, «засічка» - читання зупиняється),
«Відгадай» (вибіркове читання), «Хвиля» ( починають читати у
довільному темпі вголос, поступово збільшують силу голосу, доходять
до вершини і починають зменшувати). Є ігри, що використовую для
читання в парах: «Луна або Папуги», «Вовчик і Зайчик». Одне
речення читає один учень, а друге – інший. Потім читання
повторюється знову. Під час читання одним учнем другий уважно

14. стежить за правильністю.
Виконуючи вимоги програми з основ здоров’я використовую
практичну, ігрову індивідуальну та групову діяльність учнів. З метою
закріплення вивченого матеріалу на уроках застосовую гру
«Фантазери» (Про що може мріяти здорова людина), гру-пантоміму
«Без слів» ( Розказати, чим найбільше ви любите займатися у своєму
куточку відпочинку), «Вгадай страву за описом», яку учні виконують
в парах. Не менш цікавою є гра-подорож по річці Охайність. Ігри
потребують від учнів зібраності, витримки, бажання допомогти
відстаючому, виховується культура, спілкування дитини з колективом.
Дидактичні ігри, ігрові вправи і прийоми дають мені можливість
не тільки підвищити активність учнів на кожному етапі уроку, під час
вивчення будь-якої теми, а й залучити пасивних до творчої розумової
діяльності. Крім того, як зазначають психологи, ігри знижують утому
школярів, зацікавлюють змістом уроку, створюють емоційне
піднесення, захоплення, радість. Учені довели, що коли дитина
здійснює розумову діяльність із захопленням, вона не відчуває втоми,
навіть якщо витрачає багато часу на виконання завдань.
І навпаки, дитина швидко втомлюється, якщо виконує легкі й
одноманітні завдання. Всім відомо, що саме процес читання на
початковій його стадії — надзвичайно важкий для дітей, потребує від
них значних розумових зусиль. А використання гри дає можливість
навчатися у більш легкій, невимушеній формі. Усі ігрові завдання, які
я використовую на уроці навчання грамоти, основною дидактичною
метою мають навчити дітей співвідносити звук і фонему, фонему і
букву, а відтак — читати цілими словами.
Я пропоную дітям:
— Навчи іграшку читати це речення, цей текст.
— Чия лялька краще прочитає?
— Яка іграшка хоче розповісти прочитане?
— Прочитай своїй ляльці тощо.
За спостереженнями, учні, які були не дуже охочі до серйозного і
систематичного тренування і які протестували проти вимог «прочитай
сторінку», змогли подолати труднощі читання саме через гру.

15. Водночас варто застерегти й від надмірного
захоплення грою у навчанні дітей. Потрібно привчати їх виконували
завдання і в звичайній формі, показувати, що навчання — це не лише
гра, а й серйозна, важка праця.

17. ПРИРОДОЗНАВСТВО 3 КЛАС
НАУКОВА ЕКСПЕДИЦІЯ
ТЕМА. Різноманітність рослин у природі.
МЕТА. Продовжувати формувати поняття рослини;
формувати уявлення про різноманітність рослинного світу,
про водорості, мохи, хвощі, папороті, хвойні рослини,
квіткові рослини, уміння розрізняти окремі рослини цих
груп, розуміти цінність їх у природі, виробляти уміння
узагальнювати, робити виснувати, оцінювати результати
діяльності (само оцінювання і взаємооцінювання);
виховувати взаємоповагу у спільній діяльності; здатність до
самовираження кожного учня, прагнення пізнавати і
шанувати традиції свого краю.
ОБЛАДНАННЯ. Карта маршруту, малюнок шхуни, демонстраційні
картки.
ТИП УРОКУ. Засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ. ПІДСУМОК ФЕНОЛОГІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ.
* Скільки ясних днів було протягом останнього тижня?
* Скільки похмурих?
* Чи були хмарні дні? Скільки?
* Які опади випадали на протязі цих днів?
* Що особливого ви помітили в природі за цей час?

18. ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
Групова робота. Гра «Мікрофон».
1 група. Назвіть дерева своєї місцевості, відберіть відповідні
ілюстраціїї.
2 група. Назвіть кущі своєї місцевості, відберіть відповідні ілюстрації.
3 група. Назвіть трав'янисті рослини своєї місцевості, відберіть
відповідні ілюстрації. (№1)
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
1. Вступне слово вчителя.
- Сьогодні на уроці ми вирушимо в навколосвітню подорож у
Царство рослин. Побуваємо в лісах, морях і річках, на болотах.
Познайомимося з різноманітністю рослин, що нас оточують.
І допоможе нам у цьому чарівна карта. .

19. А вирушимо ми на ось цій шхуні ,
по маршруту «Водорості → Мохи → Хвощі і папороті → Хвойні
рослини → Квіткові рослини».
V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
- Де можуть жити рослини?
- Які рослини живуть у воді?
- Які дерева утворюють хвойні ліси?
- Які рослини красуються на наших клумбах?
VІ. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО
МАТЕРІАЛУ.
* Розповідь учителя з елементами бесіди та демонстрацією
наочності.
1). - Що ви бачите за бортом?

20. - Де вони ростуть?
- Значить, це – водорості. Водорості – це рослини, що живуть у
воді. Тіло водоростей буває у формі кульки, пластинки, ниток. Вони
не мають справжніх органів: кореня, стебла, листків, квіток, плодів із
насінням. Одні водорості вільно плавають. Інші – прикріплюються до
дна.
Водорості різняться за кольором. Зелені водорості живуть біля
поверхні води, куди проникає сонячне світло. Вони поглинають з води
вуглекислий газ, а виділяють кисень. Ним дихають тварини, що
живуть у воді. Глибоко в морях живуть бурі й червоні водорості.

21. Деякі синьо-зелені водорості ведуть сапрофітний спосіб життя.
Поява їх у великій кількості у водоймах свідчить про непридатність
води для пиття.
Дрібні одноклітинні водорості часто викликають «цвітіння води».
Водорості, що вкривають схили і дно водойм, поширюються до
глибини проникнення світла. На морському дні водорості утворюють
підводні луки і цілі «ліси».
Водоростей відомо понад 13 тис. видів.
А як ви думаєте, чи є користь від таких простих рослин? Яка?
Водоростей у морях і океанах дуже багато. Вони постачають нашій
планеті кисень, який виробляють у процесі живлення. Він
розчиняється у воді, ним дихають всі рослини і тварини водойм, а
також виділяється у повітря і ним дихають усі живі організми.
У морі росте морська трава зоспера, яку використовують на корм
худобі. З інших водоростей виготовляють консерви. До речі, без
водоростей, тобто виробленого з них порошку, не можна виготовити
ні мармеладу, ні зефіру.
Морська капуста використовується в їжу і є цінною в умовах
підвищеної радіації. Із бурих водоростей виробляють ліки: йод, бром.
Фізкультхвилинка
Вчитель пропонує дітям перетворитися на маленьку насінинку:
присісти, сховати голову, прикривши її руками. З весняним сонечком
насіння починає проростати (діти повільно піднімаються). Віти
тягнуться до сонечка (руки підняти вгору), росте стовбур (тіло
випрямити), з’являються бутони (руки в боки). Проходить літо, квітка
милується собою (повороти в різні боки), посміхається своїм сусідам-
квіточкам, легенько торкається своїми пелюстками до них (кінчиками
пальців торкаються сусідів). Ось вже осінь прийшла, квіточка
гойдається у повітрі в різні боки (руки підняти вгору і робити
повороти вліво, вправо). Вітерець зриває пелюстки, листочки
(опустити руки, голову). Квітки знову перетворюються на насіння
(сідають за парти).
- Члени екіпажу, справа по борту бачу острів.
Пристаємо до берега! Як тут темно і вогко А це що за рослини?

22. 2). Мохи — невеличкі рослини, що підносяться лише на кілька
сантиметрів над землею або стеляться по її поверхні. А витривалість у
них дивовижна. Мохи витримують висушування навіть протягом
кількох років, швидко оживаючи при зволоженні. Разом з тим вони
спроможні переносити і довготривале затоплення, і значні
температурні коливання.
Зозулин льон — листостебловий мох, належить до класу зелених
мохів. Він розвивається всюди на луках і є бур’яном, який слід
знищувати. В лісах він також поширений. Прямостоячі стебла
зозулиного льону заввишки до 10 см щедро облистнені, розвиваються
вони так густо, що часто утворюють купини на луці. Нижні частини
стебел мають тоненькі волоски, що замінюють корінці. Листки вузькі,
дрібні, мають досить складну будову.
Сфагнум - багаторічний болотний мох. Сфагнові мохи утворюють
суцільний, хиткий, товстий, м'який, пухкий килим від світло-зелених
до бурих або червонуватих відтінків. Вони без коріння, мають лише
ніжні кореневі волоски, прямостояче (висотою 10-20 см) м'яке стебло.
Ви помітили, які органи в них відсутні? (Корінь, квітки)
Замість плодів і насіння на верхівці стебла мохів є коробочка, в якій
утворюються дрібні коричневі спори. Коли вони дозрівають, то

23. висипаються з коробочок, потрапляючи на вологий ґрунт,
проростають й утворюють нові рослини.
3). - Подивіться, які чудові рослини мені зустрілись. Це папороті та
хвощі.
Хвощі й папороті з’явилися на
нашій планеті дуже давно. Мільйони років тому вони були
велетенськими деревами й утворювали на Землі дрімучі ліси. Хвощі й
папороті, що ростуть в Україні, - це багаторічні трав’янисті рослини.
Розмножуються хвощі й папороті за допомогою спор, бо квіток і
плодів вони не мають. Ці рослини можна виростити і з кореневища.
Ростуть вони у вологих місцях: хвощі – на луках, папороті – у лісах.
Папороті частіше ростуть у тінистих вологих лісах і на дні сирих ярів.
Набагато рідше вони зустрічаються на відкритих місцях.

24. Хвощі – рослини, родинні папоротям. Вони зустрічаються в сирих
борах, на болотах, на вологих луках і полях. Хвощі виглядають як
маленькі зелені ялинки. Стебла їх ростуть вертикально вгору, а в
сторони від головного стебла розходяться бічні пагони.
Папороті та хвощі мають певні особливості будови. Ці рослини за
зовнішнім виглядом мало схожі між собою. Але всі вони мають
справжні стебла, надземні і підземні, будова яких схожа з будовою
стебел квіткових рослин. У всіх є листя і справжні корені. У
порівнянні з водоростями і мохами папоротеподібні мають більш
складну будову. Однак до квіткових рослин їх віднести не можна, так
як вони розмножуються не насінням, а спорами.
Кореневище деяких папоротей застосовують у пивоварні для
виготовлення клею. Листя папороті використовують як підстилку
худобі. Ще використовують папороті у медицині (ліки від кашлю,
глистів, золотухи).
-Рушаймо далі.
Подивіться, який зелений острів видніється! Цікаво, з якими
рослинами ми зустрінемося на ньому?
4). Відгадування загадки.
В неї гарні, пишні віти,
І колючок не злічити...
Не байдужа до прикрас,
На свята спішить до нас.
- Звичайно, це ялинка, сосна.
5). Гра Мікрофон» «Незакінчені речення»
Сосна, ялина, модрина — це...

25. Тис ягідний, ялівець звичайний — це...
У хвойних рослин листки...
Хвоя опадає з...
Насіння у хвойних рослин утворюється...
* На Землі налічується близько 560 видів хвойних рослин. Це
дерева і кущі. Трав’янистих хвойних рослин у природі немає. До
хвойних рослин належать смерека, модрина, тис. Вони ростуть в
Україні. Хвойні рослини мають усі органи, крім квіток і плодів.
Насіння утворюється в шишках.
Ці дерева отримали таку назву через особливості свого листя –
хвої. Вони не мають квіток, а тому не мають і плодів. Їхнє насіння
приховане в шишках. Вічнозелені хвойні рослини з’явилися за
багато мільйонів років до листяних дерев. Деревина хвойних
насичена смолою. Це дуже цінний продукт. Смола має
протизапальні, ранозагойливі властивості. Із неї виготовляють
скипидар, каніфоль. Завдяки смолянистій деревині хвойні не
промерзають навіть у люті морози. Вічнозелена хвоя покрита
восковим шаром, який перешкоджає випаровуванню.
Поруч із вічнозеленими хвойними існують і такі породи, у яких
хвоя восени жовтіє й опадає, як у листяних дерев. До таких
належить модрина. Тривалість життя хвойних дерев у середньому
становить від 300 до 600 років, а висота – від 30 до 50 метрів.
VІІ.УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.
* Підвести підсумок нашої подорожі допоможе таблиця.
Рослини Стебло Листя Корінь Квіти Плоди з насінням
Водорості - - - - -
Мохи + + - - -
Папороті й + + + - -

26. хвощі
Хвойні
рослини
+ + + - -
* Звіт про подорож складіть у вигляді тестів.
1) Чи є у водоростей справжні органи?
а) Так.
б) Ні.
2) Вибери мох:
а) кораліна;
б) сфагнум;
в) ромашка.
3) Як розмножуються хвощі й папороті?
а) з кореневища та спор;
б) з вусиків і пагонів;
в) з насіння.
4) Де утворюється насіння у хвойних рослин?
а) в коробочках;
б) в шишках.
5) Вибери квіткову рослину:
а) сосна;

27. б) троянда;
в) зозулин льон.
3. Вікторина
• У якому лісі – хвойному чи листяному – трави більше? Чому? (У
листяному лісі трава краще освітлюється сонцем. Щоосені листя
товстим килимом лягає на землю. До весни воно згниває,
руйнується. У хвойному лісі листя опадає повільніше. Воно роками
лежить і нічого з ним не робиться. У цьому лісі досить темно і
прохолодно).
• Чому хвойні дерева завжди зелені? Як оновлюється листя
вічнозелених рослин? (Непомітно, бо їх листочки живуть 5–6
років і опадають поступово. Це сосна, ялина, кедр, брусниця).
• Чому на схилах ярів для укріплення пісків садять сосну, а не ялину?
(Корені сосни проникають у ґрунт глибоко, а у ялини вони
поверхневі).
• Яку рослину, що росте на болотах, використовують замість вати,
йоду? (Торф’яний мох. Він добре вбирає кров і гній, має
дезинфікуючі властивості).
• Яка рослина любить тінь, прохолоду, вологість і росте з північного
боку дерева? (Мох).
• Якого органу не мають мохи? (Кореня).
• Чи мають хвощі й папороті квіти? (Ні).
• Як називаються рослини, які живуть у воді? (Водорості).
• Які рослини не мають справжніх органів? (Водорості).
• Яких органів не мають хвощі, папороті? (Стовбура, квітки).
4. Гра «Поділи на групи: мохи, водорості, хвойні рослини»
Сосна, зозулин льон, сфагнум, ульварія, ялина, ламінарія, ялівець
звичайний, фукус пухирчастий, кораліна, тис ягідний.
VII. Підсумок уроку

28. VIII. Домашнє завдання
Опрацювати статті підручника на с. 115-120.
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 3 клас
Тема: Дивись так, щоб побачити; слухай так, щоб почути.
Василь Сухомлинський. Я хочу сказати своє слово
Мета: учити учнів розуміти текст; виділяти головне, аналізувати,
спонукати дітей до словесної творчості; виховувати любов
до слова, бажання користуватися його красою та силою.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
1. Читайте, запам’ятовуйте!
Зранку злива здивувала —
Всю пилюку позмивала:
З листя, з прутиків лози,
Із сухої дерези.
Після зливи і грози —
Світ чистіший від сльози.
Г. Чубач
2. Читайте, знайдіть «зайве» слово
Вода, водичка, підводний, водій, водяний.

29. Мило, милуватися, мильниця, милитися, мильце.
Гуси, гусячий, гусінь, гусак, гусятниця.
3. Розчитування за складовою таблицею
III. Перевірка домашнього завдання
Гра «Хто краще?»
Конкурс на кращого читця вірша Дмитра Павличка «Небеса прозорі».
IV. Повідомлення теми і мети уроку
— Прочитайте.
сд Я рмф Х тно Онт Чзвш Упрс Сжкм
Кон А лдпн Зку А пв Т ни И ор Сдсф Воп
О нук Є нл Спм Луч О яюь В вба О прд
— «Я хочу сказати своє слово» — це назва оповідання Василя
Сухомлинського, з яким ми сьогодні ознайомимося.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
Робота над оповіданням Василя Сухомлинського «Я хочу сказати своє
слово» (с. 22–23)
1. Читання оповідання вчителем
— Чи сподобалося вам оповідання? Чим саме?
— Як звали головну героїню оповідання?
2. Словникова робота
Вправа на розширення кута зору
ПО - ЛЕ НЕ - БО
РА - НОК ТИ - ХИЙ
ОСІН - НЄ ВЧИ -

30. ТИСЯ
ТРИ - ВОЖНЕ ТРЕПЕ -
ТАЛО
Трепет — легке, слабке тремтіння, дрижання, безперервне, незначне
коливання.
* Повторне читання оповідання учнями напівголосно,— кожен у
своєму темпі.
Гра «Бджілки»
4. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання
— Учні якого класу є героями оповідання?
— Чи давно вони ходять до школи?

31. — Чому ви так уважаєте? Доведіть словами тексту.
— Куди пішли діти з Катериною Іванівною?
— Який був день? Прочитайте.
— Чому в степу було сумно?
— Яке завдання поставила вчителька перед дітьми?
— Як діти поставилися до цього завдання?
— Чому вчителька не похвалила дітей?
— Де стояла маленька Валя?
— Що запитала її вчителька?
— Яке слово сказала Валя?
— Як відреагували на це слово діти?
— Що вони відразу побачили в небі?
— Чому небо було сумне? зажурене?
— Із чим автор порівнює небо?
Фізкультхвилинка

32. 5. Читання оповідання учнями
Гра «Диктор телебачення»
Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на
глядачів.
6. Гра «Розвідники»
— Скільки разів у тексті зустрічається слово?
1-ша група — небо (12 разів).
2-га група — діти (4 рази).
Гра «Буксир»

33. Пара із «сильнішого» і «слабшого» учнів. «Сильніший» учень веде у
читанні, а «слабший» намагається досягнути темпу читання
«сильнішого» учня.
8. Гра «Чи є таке речення в оповіданні?»
Учитель читає речення, учні відповідають, знайшовши речення в
тексті.
* Був тихий осінній вечір. (Ні)
* Вони дивилися в небо і думали. (Є)
* Праворуч стояла маленька Валя. (Ні)
* І діти дивилися в його лагідні сині-сині осінні очі. (Ні)
9. Гра «Чиї це слова?»
* Сьогодні ми будемо навчатися розповідати про осіннє небо.
(Учителька)
* Я хочу сказати своє слово. (Валя)
* Небо ласкаве… (Валя)
* Яке ж твоє слово про небо? (Учителька)

34. VI. Підсумок уроку
— Чого вчилися діти в степу?
— Чого ви вчилися на сьогоднішньому уроці?
— Що зрозуміли? Який висновок зробили?
VII. Домашнє завдання
— Поспостерігайте за небом, ідучи зі школи. Розкажіть про свої
враження так, щоб усім було цікаво.

35. ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД
«МАТЕМАТИЧНИЙ КРОС»
Звучить пісня « Дважды два – четыре ». Музика В.Шаїнського,
слова М. Пляцковського.
1-й ведучий.
Увага! Увага!
Послухайте нас!
Цікаву новину повідати час.
2-й ведучий
Увага! Увага!
Не слухайте мимоволі!
День математики
Відкривається в школі
1-й ведучий
День казковий і незвичний.
А зветься він – математичний.
Хто розум, увагу, винахідливість має,
Нехай у гості до нас завітає.
2-й ведучий
А хто ще не встиг
Математику полюбити,
Ми з тим збираємось міцно дружити,
Бо поведемо всіх по дорозі до знань:
Обчислень, задач, міркувань та рівнянь.
1-й ведучий
Діти, а ви дружите з математикою?

36. 2-й ведучий
Як ви думаєте, для чого вона нам потрібна ?
1-й ведучий
Послухайте історію. Вона трапилася з однією дівчинкою, яка не
хотіла вчити математику.
Дівчинка Оленка математики не знала.
Хоч в школі вона вчилась,
Та все відставала.
Домашні уроки не хотіла писати,
А тільки перерва, то чути:
« Галинко, дай швидше списати».
Не вчила таблиць, правил не вчила,
А все сміялась та хихотіла.
Не вміла додати, помножить не вміла,
Бо з математикою вона не дружила.
Сором було їй іти в магазин,
Бо продавці усі знали,
Що Оленка – ледача, невміла -
Навіть грошей рахувати не вміла.
2-й ведучий
Діти, а з вами такого не бувало?
1-й ведучий
Ой, хтось до нас іде у гості. Ви здогадалися, хто це?
2-й ведучий
Так, правильно. Це Барвінок та Дубочок.
1-й ведучий
Барвінку, Дубочку! Чого це ви прийшли до дітей?
Барвінок
Я прийшов зі своїм другом Дубочком, щоб ви його
переконали в тому, що треба вивчати математику, бо він
нізащо цього робити не хоче.
2-й ведучий
Дубочку, чому ти не хочеш вчити математику?
Дубочок

37. А навіщо вона мені? Без цих знань можна і обійтися.
1-й ведучий
Діти, а давайте разом з Дубочком переконаємось, чи
потрібно вчити математику чи ні.
2-й ведучий
Дубочку, а спробуй дати відповіді на такі запитання:
Скільки ніг у карася?
Дубочок
Та, звісно, що дві, бо у мене їх також дві.
1-й ведучий
Діти, а як ви думаєте?
2-й ведучий
Скільки крил у поросяти?
Дубочок
У пташки два крила, а у поросяти чотири. Так швидше і
вище можна злетіти.
1-й ведучий
Діти, а що на це ви скажете Дубочку?
2-й ведучий
Скільки лап у індика?
Дубочок
Мабуть дві.
1-й ведучий
Діти, а як би ви відповіли на це запитання?
2-й ведучий
Скільки гребенів у гусеняти?
Дубочок
Це я вже точно знаю: один гребінь.
1-й ведучий
Діти, це правда?
Барвінок
Бачиш, Дубочку, весь час ти помилявся. А все тому, що
не вчиш математики.
2-й ведучий
Дубочку, то ти переконався, що математичні знання

38. дуже всім необхідні..
Дубочок
Не дуже я й переконався, бо на всі запитання відповідав
сам. Нехай тепер діти відповідають, а я послухаю, чи
правду вони говорять.
1-й ведучий
Ну що ж, діти, переконаємо Дубочка, що ми добре знаємо
математику?
Завдання для
першого класу
1).
другого класу

39. 1).
2).
1. Як можна розставити в кімнаті 6 стільців, щоб біля кожної стіни
стояло по 2 стільці?
2. Скільки гусей і кролів, якщо є всього 4 голови і 10 ніг?
3. Скільки разів зустрічається цифра 3 в числах від 1 до 39?
4. У першій корзині 12 яєць, у другій – стільки, як у першій, а в третій
– стільки, як у другій. Скільки яєць в другій корзині?
5.Кавун важить 2 кг та ще стільки ж. Скільки важить його
половина?
3).
1
2
3
4

40. 5
6
7
8
9
10
1. Що є спільного у днях тижня, нотах, кольорах веселки?
2. На початку року товстий, цілий рік тоншає, на кінець року схудне.
3. Їжак важить 1 кг, а заєць на 5 кг важчий. Скільки важить заєць?
4. П’ять кошенят пісок копають,
На сонці троє засмагають,
А двоє бавляться в траві.
То скільки їх? Скажіть мені.
5. 12 братів один за одним ходять, один одного обходять.
6. Сорока.
7. Поле орали п’ять тракторів. У двох закінчилося пальне і вони
зупинилися. Скільки тракторів залишилося на полі?
8. Летіло п’ять голубів. Трьох мисливець убив. Скільки голубів
зосталося?
9. Актриса.
10. Мама розрізала шоколадний батончик на три частини. Скільки
розрізів їй довелося зробити?
третього класу
1).

41. 16 36
20
24
2).
1. Як можна розставити в кімнаті 6 стільців, щоб біля кожної стіни
стояло по 2 стільці?
2. На двох деревах сиділи горобці. З першого дерева полетів 1
горобець, а потім з другого дерева на перше перелетіло 3 горобці.
Після цього на кожному дереві стало по 5 горобців. Скільки горобців
було на кожному дереві спочатку?
3. На одному березі стоять 2 дорослих і 2 хлопчики. У човні можуть
плисти або 1 дорослий, або 2 хлопчики. Як їм усім переправитися на
другий берег?
4. Скільки гусей і кролів, якщо є всього 4 голови і 10 ніг?
5. Скільки разів зустрічається цифра 3 в числах від 1 до 39?
3).
1
2

42. 3
4
5
6
7
8
9
10
1. 12 братів один за одним ходять, один одного обходять.
* Йшла бабуся у село, а назустріч їй – троє дідусів. У кожного дідуся
- по мішку, а в кожному мішку - по коту. Скільки живих істот
йшло в село?
* У стола чотири кути. Один спиляли, скільки залишилося?
4. У колесі 10 спиць. Скільки проміжків між спицями?
5. Що є спільного у днях тижня, нотах, кольорах веселки?
6.Один ослик віз десять кілограмів цукру, а другий – десять
кілограмів вати. У кого вантаж важчий?
7. Скільки місяців складає пів року?
8. У трьох братів по одній сестрі. Скільки всього дітей у сім’ї?
9. Що більше : пів метра, 5 дм чи 50 см?
10. Актриса.
четвертого класу
1).

43. 294
429
384 564
2).
1. Як можна розставити в кімнаті 6 стільців, щоб біля кожної стіни
стояло по 2 стільці?
2. На двох деревах сиділи горобці. З першого дерева полетів 1
горобець, а потім з другого дерева на перше перелетіло 3 горобці.
Після цього на кожному дереві стало по 5 горобців. Скільки горобців
було на кожному дереві спочатку?
3. На одному березі стоять 2 дорослих і 2 хлопчики. У човні можуть
плисти або 1 дорослий, або 2 хлопчики. Як їм усім переправитися на
другий берег?
4. Скільки гусей і кролів, якщо є всього 4 голови і 10 ніг?
5. Скільки разів зустрічається цифра 3 в числах від 1 до 39?
3).
1
2
3

44. 4
5
6
7
8
9
10
* На столі лежать жовті та одне червоне яблуко. Якщо рахувати
зліва направо, то червоне яблуко лежить шостим. А якщо справа
наліво, то третім. Скільки всього яблук лежить на столі?
* Скільки років Кості, якщо, коли до його років додати 8 та ще 1,
то буде 20?
* У школу йшло 3 учениці, а назустріч ще 5. Скільки учениць
ішло в школу?
* На полиці стоїть 15 книжок. Якою по порядку буде сьома
книжка, якщо рахувати справа наліво?
5. Скільки кінців у 4 палиць?
6. У двох носорогів 2 роги. А скільки рогів у 20 носорогів?
7. У батьків було 3 дочки, у кожної з них було по 2 брати. Скільки
дітей було в цій сім’ї?
8.Білки сидять на гілках. Навпроти кожної білки – по 2 білки.
Скільки всього білок?
9.Один ослик віз десять кілограмів цукру, а другий – десять
кілограмів вати. У кого вантаж важчий?
10. Продали гіпопотам , груш 16 кілограмів.
Він ¼ з’їв. Скільки ще він залишив?

46. ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА
Вправа «Сонечко»
Руки перехрещені тильним
боком долонею до себе. Спочатку пальці обох рук стиснуті в кулаки,
потім пальці-промінці розкриваються, руки повертаються вправо-
вліво. У кінці віршика діти плескають у долоні.
Ясне сонечко в кімнату
Дивиться в віконечко,
Дуже раді всі малята,
Плескають в
долонечки.

47. Вправа «КВІТОЧКА»
Покажи, як після дощику розкривається квіточка.
Дощик землю поливає,
Квітка наша розцвітає.

48. Вправа «ШВИДКІ НІЖКИ»
Пройди «ніжками» по доріжці
спочатку повільно, потім швидше.
Дощик з неба копотить.
Хто боїться, той біжить.
Де ти сонечко? Ти де?
Хто за хмаркою знайде?
Вправа «КУРЧАТА»

49. Покажи, як курчата клюють
зерно.
Тож малята до бабусі,
До бабусі, до Катрусі,
Завжди раді завітати,
Ще й курчат
нагодувати.
Вправа «РИБКА»
Покажи, як пливе рибка.
За городом невеличка
Протікає в лузі річка.
Чути, як вода шумить,
Зрідка риба

50. плюскотить.
Вправа «СОСНА»
Покажи гілочку сосни.
Білка весело стрибає,
Шишки насосні зриває.
Жаль, що не доспіли
трішки
У саду смачні горішки.
Вправа «Горобчик»
Долоні розгорнуті на себе, великі пальці переплетені — голівка птаха.

51. Інші зімкнені пальці — крила. Швидко помахати ними.
Горобцю казала
кішка:
─ Понявчи зі
мною трішки.
Та він знай собі ─
Цвірінь!
А нявчати йому лінь.
Вправа «Прапорець»
Перетворіть свої руки на прапорці. Розгорніть долоню правої руки від
себе, великий палець опустіть униз (держак), інші пальці притисніть і
спрямуйте вбік (полотнище).
Синьо-жовтий прапор
маєм:
Синє небо, жовте жито;
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня, знають діти.

52. Вправа «ДО ПОБАЧЕННЯ!»
Помахай спочатку правою, потім
лівою, а наприкінці — двома руками.
До побачення, курчата
І кумедні кошенята!
Не сумуй так, їжачок!
Час малятам на урок.

53. З ДОСВІДУ РОБОТИ НАД ПРОБЛЕМОЮ
«Гра – найбільш доступний, природний та
улюблений вид дитячої діяльності»
«Злови звук»
Цю гру доцільно проводити на уроці ознайомлення з новою буквою.
Учитель читає віршик з абетки, потім ще раз – по слову. Діти стоять і
плескають у долоні, якщо потрібний звук у слові є. Той, хто
помилився, сідає. Залишаються найуважніші. Можна використати для
гри довільний набір слів.
«Який звук виділений?»
Перед початком гри учитель повідомляє, що будь-яке слово

54. складається зі звуків.Наприклад, «ж-ж-ж» - так звучить бджола, «з-з-
з» - так летить комар, «у-у-у» - так виє вовк тощо. Потім пропонує
дітям вимовити інші звуки (ш-ш-ш-, п-п-п-, а-а-а-, о-о-о-,......) і
відгадати, що, чи кого вони нагадують. Можна попросити відгадати,
які звуки вчитель виділяє голосом та інтонацією: д –и-и-и-м, к-к-к-і-
т, с-и-р-р-р, м-а-а-а-м-а тощо.
«З яких звуків складається слово?»
Основна мета гри – навчити дітей вслухатися в слово, чути звуки, з
яких воно складається й визначати послідовність цих звуків.
ЖУК – ( ж-ж-ж-у-к), ( ж-у-у-у-к), ( ж-у-к-к-к).
«Звуки різні й однакові»
Діти мають визначити, які звуки в словах різні: жир - сир, жив –
шив, пив – лив, коза – коса, коса – роса, роса – руса, мак – рак, білка –
булка, слива – слава, рибка – рубка, ферма – форма тощо.
Другий варіант гри – діти мають визначити однакові букви в словах:
дим – мак, лев – ліс, луна – небо, тигр – лис, вода – вовк тощо.
Цікаво й корисно дати дітям і пари слів, що не мають однакових
звуків: м'яч – бик, рів – лис, дим – рак, оса – ніч, рука – сіно тощо.
«Заміни звук»
Учитель звертає увагу дітей на те, що коли змінюється хоча б один
звук у слові, повністю змінюється значення цього слова.
Наприклад: рак – мак – лак – бак.
Учитель говорить слово, а учні мають сказати або намалювати нове
слово зі зміненим звуком.

55. «Назви слова на даний звук»
І варіант: назвати якнайбільше слів, де один раз зустрічаються у
слові звуки [а] та [с] (сало, сани, коса, колеса, сумка, Сашко, масло,
свічка тощо.)
ІІ варіант: назвати якнайбільше слів, де звук [и] зустрічається двічі
( лисиця, дитина, гриби, килим, синиця тощо.)
ІІІ варіант: назвати якнайбільше слів, де звук [о] зустрічається
тричі ( колобок, колосок, молоток, голосок тощо).
«Ланцюжок»
Одна дитина називає слово, наступна має придумати слово, яке
починається останнім звуком, який чути у слові товариша. Наприклад:
осінь – ніж – жаба – абрикос – соус.... Можна поділити дітей на групи.
Котра група утворить довший « ланцюг» слів, та й перемагає.

56. «М'яко чи твердо?»
Під час гри учні проводжують ознайомлення з твердими та м'якими
звуками. У кожного учня на парті по два смайлики. Коли учень почує
м'який звук у слові - підносить угору усміхнене обличчя,а коли
почує твердий звук – серйозне.
Слова для гри: лопата – льон, нитка – нянька, кит – кіт, дим – дім,
син – сім, лис- ліс, бик – бік, тин – тінь.
«Склади слово»
Учитель називає слово, а учні викладають на стіл картки: « риба,
абрикос, капуста». Щоб відгадати зашифроване слово, вони мають
з'єднати перші букви назв предметів, намальованих на картках. (Рак).
«Відгадай за звуком»
Вчитель показує дітям заздалегідь підготовлені малюнки із
зображенням різних предметів і запитує: «Що це?» (годинник). «Як
він тікає?» (тік-так, тік-так). «Що це?» (літак). «Як він гуде» (у-у-у).
«Хто як говорить?»
Вчитель показує малюнки різних тварин, птахів, комах, а учні
відтворюють звуки, які вони подають: жабка — ква-ква; комар — з-з;
гуска — га-га; жук — ж-ж; курка — ко-ко; мишка — пі-пі і т. п.
«Впіймай звук»
Вчитель читає слова. Діти уважно слухають і плескають у долоні,
коли чують заданий звук. Визначають його місце у мові.
«Спільний звук»
Під час гри діти ознайомлюються з новим звуком, закріплюють
його сприйняття на слух. Учитель називає 5 — 8 слів в яких є
спільний звук. Учні уважно слухають і називають його. Придумують з
цим звуком свої слова. Потім учитель показує, якою буквою цей звук
позначається. Наприклад: сом, сон, суп, осика, сосна, син, сила.
«Ми чарівники»
Учні з розрізної азбуки складають слово. Вчитель пропонує
«почаклувати» — змінити одну букву на іншу, відняти або додати
якусь букву і прочитати нове слово, пояснивши його значення.

57. Наприклад: сон — Н — на М; коса — С — на Р, — на З тощо; рак —
на грак; їжа — на їжак;
фарба — на фара, кріт — на кіт тощо.
«Склади слово»
На дошці — малюнок добре знайомого дітям предмета. Вчитель
викликає учнів до дошки, даючи кожному картку з якоюсь буквою. За
командою вчителя діти складають слово на набірному полотні.
«Будь уважний»
Учням роздають картки з малюнками добре знайомих предметів.
Діти розглядають і називають їх. Вчитель показує букву, діти
називають її і знаходять малюнок із зображенням предмета, назва
якого починається з цієї букви.
«Мовчанка»
Вчитель показує малюнок, а діти мовчки записують букву, з якої
починається назва зображеного предмета.
«Слова-загадки»
Вчитель пише на дошці першу букву, наприклад Л, і пропонує дітям
відгадати, яке слово він хоче написати. Діти називають різні слова на
букву Л. Далі він пише наступну букву — И. На дошці — склад ЛИ.
Діти знову називають слова, які мають перший склад ЛИ. Вчитель
пише П. Нарешті, дописує букву А. Діти читають і записують слово.
«Хто уважний?»
На набірному полотні вчитель викладає слово. Діти його читають,
називають букви. Потім заплющують очі, а вчитель змінює слово.
Діти розплющують очі, читають і кажуть, що змінилося в слові.
Наприклад: тік — кіт, сир — рис, пилка — липка.
«Впіймай звук»
Учитель називає ряд слів. Якщо учень почує потрібний звук, то
плескає в долоні. (Слова добираються так, щоб звук був у різних
позиціях).

58. «Листоноша»
Діти отримують листи із завданням для складання невеликих
оповідань за малюнком чи опорними словами. Використовую для
сильніших учнів.
«Відгадай»
На столі розкладено 5-6 іграшок або предметних малюнків. Дітям
пропоную уважно розглянути їх і вибрати один з них. Один учень
повинен розповісти про цей предмет, не називаючи його, щоб всі інші
здогадались, про що йдеться.
«Мозаїка»
Учням роздаються картки зі складами червоного, синього, зеленого
кольору. Склади перемішані. З них треба скласти слова, де перший
склад червоного кольору, другий – синього, третій – зеленого. Н – д:
руч, ка; О, ля; ма, ши, на; бі, лоч, ка; пар, та; квіт, ка;
«Прочитай слова»
Розв’яжи «грамотні» приклади і намалюй відповіді.
ЯР+БЛУ+КОМА-РМА=
(яблуко)
ЯК+КІВІ+РИС-К-ВІ-ИС=
(якір)
ГОЛ+РОМА+ХА-МАЛА=
(горох)
СІК+ДОН+ЦЕ-ДІК=
(сонце)
«Диво дерево»
Що за дерево в палаці?
Дві на ньому срібні паці,
Ослик, поні, котик, слон,
Білка, бублик, телефон…
А під стелею вгорі –
Різнобарвні ліхтарі.

59. Ні для кого не новинка,
Що це дерево - …
Потім вивішується макет ялинки, де намальовані всі згадані
предмети. Вчитель називає предмет і показує його на ялинці, а діти
шукають картку із написом цього предмета. Таких карток у кожного
учня дев’ять штук.
«Подорож у весну»
Чому навесні найбільше мандрівників? Окрім людей, які
подорожують увесь рік, вирушають у мандри птахи, комахи, риби,
звірі. Здогадайтеся, які птахи вирушили у мандри, для цього вилучіть
зайву літеру із слів:
Журпавлі, лелгеки, гусви, ластівкра, сноловей, лебкеді.
«Найкраща іграшка»
- Не вгадать тобі нізащо,
Котра з іграшок найкраща!
-Знаю! Трактор заводний!
- Зовсім ні!
- Електрична залізниця!
- Помилився.
- Ну, тоді це пароплав!
- Не вгадав!
- Зрозуміло: це – літак!
- Знов не так. Добре,
Відповідь я дам -
Та, яку зробив ти сам!
Відгадай за початком і кінцем слова, які іграшки зробив хлопчик:
М – на, л – так, к – бель, ч – ен, п – воз.
«Слово з левом»
Лев уміє стрибати, як в цирку, з одного слова в інше. Відгадайте в
які слова стрибнув лев. На місці запису «лев» зображена тварина. Діти
читають слова.
СТАЛЕВАР, ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ, ТЕЛЕВІЗОР, ЛЕВАДА.
«Звук [к]»

60. Для цієї гри можна брати будь-який звук.
1. У назвах якого взуття є звук [к]? (босоніжки, чобітки, кросівки…)
2. У назвах якого посуду є звук [к]? (ложка, виделка, каструля…)
3. У назвах яких тварин є звук [к]? (собака,кіт, кінь…)
4. У назвах яких овочів є звук [к]? (картопля, огірок, капуста...) і т. д.
«Будуємо будинок»
Уявімо, що будуємо будинок. Стіни і дах є. Домальовуємо частини
будинку, в яких є звуки [р], [р’] – двері, рами, труба, ручка, перила,

61. веранда…
Посадимо дерева і квіти у назвах яких є ці звуки. Учні називають
слова і викладають з розрізної азбуки: береза, горобина, груша,
ромашка, троянда, чорнобривці.
«Навантажте машину»
На таблиці посередині намальована буква «П», поряд з нею
розташовано три машини.
Учні поділені на три групи. Першій групі треба навантажити на
машину овочі, другій – фрукти, третій – будівельні матеріали, у назвах
яких є буква «П». В учнів роздаткові картки лежать на парті, серед них
є й зайві, що не мають цієї букви.
«Алфавітний ланцюжок»
Учні стають у коло і по черзі називають за алфавітом слова – назви
тварин. Якщо на якусь букву не можуть придумати відповідного
слова, то називають лише букву.
«Впиши букву»
Вписати букви, щоб вийшли слова зі знаком м’якшення:
- у першому рядку - назва свійської тварини,
- у другому і третьому - назви диких тварин,
- у четвертому – назва шкідливої комахи. (Кінь, лань, лось, міль).
К... ... Ь
Л... ... Ь
Л... ... Ь
М... ... Ь
«Розумники»
Здогадатись, якого слова не вистачає у римованому рядку.
Сійся, жито і пшениця,
- Виросте всього доволі.
Буде дітям - … (паляниця)
На широкім житнім …(полі).
Для веселої малечі
Запеклося сонце в хлібі,

62. Бублик вигляне із … (печі).
Хто зростив його - …(спасибі).
А рум’яний …(колобок)
Скочить прямо на зубок.
«Продовжи ряд слів»
Учитель називає декілька слів, а діти слухають і визначають
перший склад і додають слова з тим же початком. Наприклад:
морозиво – молоко – молоток - мова… Село – семеро – серединка –
серп… Завод – заметіль – заєць – забава…
«Лото»
На окремих картонних аркушах записується прізвище письменника
та його твори, тобто фактичний матеріал, який діти мають засвоїти.
На одному аркуші подано прізвище, ім’я та по батькові письменника,
на другому – назва або фрагмент з його твору. Завдання для дітей –
вибрати із загальної кількості ті, які стосуються одного й того ж
автора.

63. «Придумай речення»
Я називаю будь-яке слово і кидаю дитині м’ячик. Учень ловить
м’ячик і придумує речення із запропонованим словом. Якщо він не
може швидко придумати речення, то повертає м’ячик. Якщо дитина
впоралася із завданням, то сама пропонує наступне слово і кидає
м’ячик комусь із учасників гри.
Гра «Живий звук».
Мені нещодавно сказали, що звуки можна оживити і показати
руками. Голосний —кружечок. Руки підніміть і з’єднайте над
головою. Вийшов кружечок. Приголосний твердий — це рисочка.
Поставте зігнуту в лікті руку перед грудьми. Приголосний м’який —
це дві рисочки. Поставте перед грудьми дві зігнуті в ліктях руки.
Знайди помилку. На дошці можна зробити записи і запропонувати
знайти помилку.

64. ЗАГАДКИ
Загадки, загадування і відгадування розглядаються як вид
навчальної гри. Загадки розвивають фантазію дітей. Учні активно
включаються в розумову творчість. У них викликає радість і процес, і
результат цього своєрідного розумового змагання. Відгадування
загадок загострює і дисциплінує розум, привчаючи дітей до чіткої
логіки, до міркування і доказу. Розгадування загадок розвиває
мислення дитини, її спостережливість, здатність до аналізу,
узагальнення, формує уміння самостійно робити висновки.
За допомогою загадок створюю проблемні ситуації на уроках, адже
кожна загадка містить нестандартне завдання, яке викликає жвавий
інтерес.
* Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі.
Поля причепурила -
Пухнастим снігом вкрила.
Вгадайте – хто вона
Бабуся чепурна? (Зима)
* Стало біло навкруги -
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я….(зима)
* Холодна, біла,
Ліс оголила,
Скувала річку,
Струмок спинила. (Зима)
* Хто наткав полотна
Аж від лісу до вікна?