ололаоралрповарпо

1. Ми всім життям рівняємось на Вас!
Люди – немов зірки. Одні приваблюють
холодною красою, але не гріють. Інші, як Сонце,
дарують тепло, приносять радість. Вчитель – теж
як сонце, оскільки по крихітці віддає тепло своєї
душі, свої знання іншим.
Учитель! Його постать живе у серці поруч з
найдорожчими постатями батька й матері, а
інколи в цьому серці посідає і перше місце.
Відомі письменники всіх народів світу, вчені всіх
країн присвячували і присвячують учителю
рядки, сповнені глибокої поваги до його,
вчителя, покликання – з дня у день формувати
душу і характер дитини, тобто формувати
майбутнє.
Ми знаємо імена багатьох вчителів, які серце своє віддали дітям. Саме до
когортитаких відомих освітян Межівщини належить Раїса Іванівна Загорулько.
Педагогом педагогів Вона була за покликанням.
За плечима Раїси Іванівни75 років життя, з яких більше50 шкільного.
Дівчинка з селянської родини ще з шкільної парти мріяла бути вчителем,
хоч тато,Чорний Іван Іванович, дуже хотів, щоб Раїса поїхала на навчання до
сільськогосподарського інституту. Та уроджена доброта, чуйність, глибоке
розуміння дитячої душі привело її в освітянську систему. У 1956 році Раїса
Іванівна закінчила Володимирівську середню школу.
Свою трудову діяльність розпочала в 1957 році старшою піонервожатою.
Освіту здобувала на заочному відділенні фізико-математичного факультету
Дніпропетровського державного університету.
А ще були у неї сімейні клопоти: ростила двох синів і була доброю
дружиною своєму чоловікові (нині покійному). Восени 1957 року почала
працювати у Володимирівській школі, а 1960 році переведена вчителем
математики Демуринської НСШ. З 2007 по 2011 рік працювала вчителем фізики
і математики у нашій, Володимирівськійшколі.
Ось далеко не повний перелік ролей, зіграних цією людиною талановито
і яскраво. Живе у Вона у кожну мить повнокровно, не заощаджуючи сили на
майбутнє.
Раїса Іванівна у нашому педагогічному колективі була учителем і старшим
товаришем водночас.
Як учитель – досвідчений наставник, у якого ми багато вчилися, шукали
поради, знаходили захист і підтримку. Як старший товариш – близька надійна
людина, якій можна відкрити душу, звірити всі свої жіночі таємниці та знайти
цілковите розуміння.

2. Нашу пошану цій людині складно передати словами. Вона володіє одним
із найбільших благ – мудрістю. Вона розуміла нас, переживала із нами всі
негаразди і радощі, співчувала і завжди допомогала. Все сприймала в житті з
усмішкою. У цій людині поступливість і толерантність поєднані з ясним розумом
і розсудливістю, чуйність ірозрада – за сильним характером.
Вона любила дітей, а вони – її. Її життя – важкий шлях. Але покликання,
якому віддано багато років, і досі горить у серці. Раїса Іванівна з радістю
зустрічається з учнями, вчителями на свята і в будні, в шкільних стінах і в
своєму затишному будинку.
За свою багаторічну працю вона має багато нагород та відзнак. Та
найвища серед них – безмежна любов і повага учнів, вчителів, яких навчала
добру, надихала на плідну працю.
У Міжнародний жіночий день 8 Березня Раїса Іванівна святкуватиме свій
75-літній ювілей. Ми щиро вітаємо Вас «наша колего» з Днем Народження.
Бажаємо Вам міцного, міцного здоров’я, терпіння та витримки. Нехай у Вашому
серці не згасає вогник надії на краще життя. Нехай Вам допоможеГосподь!
Дякуємо Вам, Раїсо Іванівно, за те, що Ви є в житті нашої шкільної родини,
вчительства. З роси і води Вам!
В.І.Сидоренко, директор
РКЗО «Володимирівська СЗШ І-ІІІ ст.»