Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Доповідь: Як Україні підготуватися до кризи

2,790 views

Published on

Як зазначають експерти Українського інституту майбутнього, економічні спади трапляються майже раз на 10 років. Тренди, що ведуть до інтенсивного розвитку певних процесів, корегуються, а економіка та ринки набувають реального стану.

З часу попередньої світової кризи минуло десятиліття і зараз багато факторів вказують – рецесія може повторитися.

- Передумови та ознаки нової світової кризи;
- Наслідки попередньої світової кризи для України;
- Оцінка стану української економіки сьогодні; потенційні втрати України під час світової кризи: ВВП, бюджет, зарплати, курс гривні;
- Рекомендації для Уряду щодо того, як Україні подолати нову кризу.

Published in: Economy & Finance
  • Login to see the comments

  • Be the first to like this

Доповідь: Як Україні підготуватися до кризи

  1. 1. Зміст I. Світова криза 2008–2009 рр.: наслідки для України................................................................3 II. Поточний стан економіки України..........................................................................................12 III. Передумови та ознаки нової світової кризи: 12 фактів, на які варто звернути увагу.......17 IV. Як Україні пройти нову кризу: рекомендації для уряду......................................................29 Додаток 1. Карта інфраструктурних проектів………………………………………………..……………..36 Додаток 2. Карта енергетичних проектів …………………………………………………………………….…37 Додатки 3–5. Потенційні втрати України за час кризи 2020–2021ЕЕ….............................38
  2. 2. 3 I. Світова криза 2008–2009 рр.: наслідки для України Світова економіка розвивається циклічно. Це означає, що на зміну періодам зростання приходять періоди падіння, так звані кризи, супроводжувані масовими банкрутствами і скороченням реальних доходів населення. При цьому кожен новий мінімум кризи вищий за попередній, а це означає, що глобально економіка рухається по висхідній. Історично склалося, що економічні спади трапляються приблизно раз на 10 років. Тренди, що ведуть до інтенсивного розвитку певних процесів, корегуються, економіка та ринки набувають реального стану. Компанії змінюють свої бізнес-моделі або їх ключові елементи. Ті, хто не зміг адаптуватися до нових умов, ідуть з ринку, компанії, яким вдалося вижити в кризу, навпаки, стають більш конкурентоспроможними. Ми бачили кризу 1998 р., спричинену перегрівом економік азійських країн. Вона почалася з девальвації тайського бата і впродовж місяця поширилася на економіки Індонезії, Малайзії та Південної Кореї. Наслідки кризи у вигляді відтоку капіталу з ринків, що розвиваються, і падіння цін на сировину мали глобальний характер, призвівши до дефолту в Росії (1998 р.) та Аргентині (2001 р.). Наступну кризу спровокував бум іпотечного кредитування в США. У 2008 р. луснула бульбашка на американському ринку нерухомості, що обернулося масовими банкрутствами, колосальними збитками банків та інших фінансових організацій. Мільйони людей у Штатах втратили роботу. Криза спричинила обвал фінансових ринків, падіння світової економіки та скорочення реальних доходів населення не лише у США, але й по всьому світу. Кризи 1998 і 2008 рр. завдали удару й по економіці України, оскільки вона є частиною глобальних процесів. За останні десятиліття Україна постала як великий постачальник сировинних товарів на зовнішні ринки, переважно продукції ГМК та агросектора. Частка експорту у ВВП України в певні роки досягала 60 %. Доходи українських експортерів завжди залежали від цінової кон’юнктури на світових біржах. Ми багато імпортували — до 45–57 % ВВП, у тому числі критично залежали від імпорту енергоресурсів. Вартість окремих товарів на внутрішньому ринку визначалася цінами імпортних контрактів. Уряд і українські компанії виходили на зовнішні ринки запозичень, до нас заходив спекулятивний капітал і прямі іноземні інвестиції. На графіках нижче показано, як змінилися макроекономічні показники України після кризи 2008 р. Зміна реального ВВП України Номінальний ВВП України, млрд дол. * сіра зона на графіках — період світової кризи Джерело: Укрстат 9,5% 12,1% 3,0% 7,4% 7,6% 2,3% -14,8% 4,1% 5,2% 0,3% 0,0% -20% -15% -10% -5% 0% 5% 10% 15% 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 52 67 89 112 149 188 122 136 163 176 180 0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 200 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
  3. 3. 4 Макроекономічні показники України (наслідки кризи 2008–2009 рр.) * сіра зона на графіках — період світової кризи Джерело: Укрстат, НБУ 1,3 5,0 0,7 -3,1 -8,2 -14,4 -2,0 -4,0 -10,2 -14,3 -15,6 -20 -15 -10 -5 0 5 10 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Торговельний баланс України, млрд дол. 2,3 2,5 10,7 2,4 9,4 -3,1 -13,7 5,0 -2,5 -4,2 2,0 -15 -10 -5 0 5 10 15 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Платіжний баланс України, млрд дол. 6,9 9,7 19,4 22,4 32,5 31,5 26,5 34,6 31,8 24,6 20,4 0 5 10 15 20 25 30 35 40 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Міжнародні резерви НБУ, млрд дол. 5,3 5,3 5,1 5,1 5,1 5,3 7,8 7,9 8,0 8,0 8,0 0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0 6,0 7,0 8,0 9,0 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Офиційний курс, грн/дол. США
  4. 4. 5 * сіра зона на графіках — період світової кризи Джерело: Укрстат 14,5 16,1 15,5 15,9 17,6 24,6 39,7 54,3 59,2 64,5 73,2 0 10 20 30 40 50 60 70 80 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Державний і гарантований державою борг, млрд дол. 10,3 14,6 18,9 26,5 39,3 47,5 21,5 24,7 30,3 33,2 30,9 20% 22% 21% 24% 26% 25% 18% 18% 19% 19% 17% 0% 5% 10% 15% 20% 25% 30% 0 10 20 30 40 50 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Інвестиції (валове нагромадження основного капіталу) Інвестиції, млрд дол %, до ВВП 19,0 19,5 20,0 20,5 21,0 21,5 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Число зайнятих в Україні, млн людей 115,2 123,8 120,3 118,3 112,5 106,3 90,8 110,2 108,7 114,4 108,2 85 95 105 115 125 135 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Зміна реальної заробітної плати
  5. 5. 6 Пригадаймо, як починалася світова криза 2008-2009 рр. У 2007 р. в США різко зросли невиплати за іпотечними кредитами, переважно серед осіб з низькими доходами і негативною кредитною історією, ціни на житлову нерухомість почали стрімко падати, а банки — масово списувати іпотечні цінні папери. Зрештою криза охопила всю банківську галузь, і в тому числі за межами США. Пізніше, вже у вересні 2008 р. про банкрутство заявив один із найбільших американських банків — Lehman Brothers. За час кризи серйозно постраждали ще чотири найбільші інвестиційні банки США, фактично вони припинили існування в попередньому вигляді. Одними з перших на це зреагували учасники фондових торгів — ще восени 2007 р. на ринках акцій прокотилася хвиля розпродажу. У період із жовтня 2007 р. по січень 2008 р.:  ключові індекси США впали на 15–20 % (Dow Jones — на 15 %, NASDAQ — на 20 %, S&P 500 — на 16 %),  індекси Європи — на 12–20 % (Euro Stoxx 50 — на 20 %, британський FTSE 100 — на 12 %, французький CAC 40 — на 21 %, німецький DAX — 19 %)  азійські індекси — на 25–30 % У 2008 р. падіння фондових ринків лише прискорилося. Dow Jones Index Euro Stoxx 50 Stock Market Index * сіра зона на графіках — період світової кризи Джерело: https://finance.yahoo.com/quote/%5EDJI/history/ Офіційно рецесія в штатах почалась у грудні 2007 р. і тривала 18 місяців — до червня 2009 р. Під рецесією традиційно розуміють скорочення економіки впродовж двох і більше кварталів поспіль. Таким чином, падіння фондових ринків почалося за 2 місяці до спаду в економіці. Криза, яка почалася в США, згодом набула всесвітнього характеру. Розвинені країни, за даними ОЕСР, увійшли в рецесію 2008 р. 6 000 7 000 8 000 9 000 10 000 11 000 12 000 13 000 14 000 15 000 1 500 2 000 2 500 3 000 3 500 4 000 4 500 5 000
  6. 6. 7 У 2008 р. криза прийшла і в Україну Різке зниження інвестиційної активності з ІІ кварталу 2008 р. позначило загальну слабкість економіки та панічні настрої в бізнесі. Очікуючи падіння попиту та зменшення прибутку, компанії скорочували інвестпрограми, чим ще активніше підштовхували економіку до рецесії. Реальний приріст інвестицій в економіку України*, квартал до кварталу попереднього року * зміна валового нагромадження основного капіталу в цінах 2007 р. Джерело: Укрстат Падіння української економіки почалося в IV кварталі 2008 р. — реальний ВВП упав на 7,8 % до аналогічного кварталу попереднього року. Падіння ВВП тривало впродовж 5 кварталів поспіль, зростання поновилося лише на початку 2010 р. Зміна реального гривневого ВВП, квартал до кварталу попереднього року * сіра зона на графіку — період рецесії економіки України Джерело: Укрстат 22% 25% 26% 24% 24% 9% -3% -23% -58% -56% -53% -34% -6% -3% 10% 11% -2% 4% 10% 12% -60% -50% -40% -30% -20% -10% 0% 10% 20% 30% 2007 2007 2007 2007 2008 2008 2008 2008 2009 2009 2009 2009 2010 2010 2010 2010 2011 2011 2011 2011 I II III IV I II III IV I II III IV I II III IV I II III IV 10,6%9,7% 4,4% 6,9% 8,5% 6,2% 4,3% -7,8% -19,6% -17,3% -15,7% -6,7% 4,5% 5,4% 3,3% 3,7% 5,1% 3,9% 6,5% 5,0% -20% -15% -10% -5% 0% 5% 10% 15% 2007 2007 2007 2007 2008 2008 2008 2008 2009 2009 2009 2009 2010 2010 2010 2010 2011 2011 2011 2011 I II III IV I II III IV I II III IV I II III IV I II III IV Початокпадіннясвітових фондовихіндексів Офіційнийпочаток рецесіївСША
  7. 7. 8 У І кварталі 2008 р. почалося падіння в будівельній галузі, другим під ударом опинився фінансовий сектор. У ІІІ кварталі 2008 р. впали обсяги переробної промисловості й торгівлі. Зміна реальної доданої вартості за галузями (до аналогічного періоду попереднього року), % Джерело: Укрстат Разом із фондовими біржами 2008 р. валилися світові ринки сировинних товарів. Метали, залізна руда, зерно — це експортні позиції України, вартість яких різко впала, потягнувши за собою зниження експорту з України. У IV кварталі 2008 р. експорт товарів з України впав на 36 % і ще на 38 % у І кварталі 2009 р. Імпорт у цей період знизився на 31 % і на 46 % відповідно. Експорт та імпорт товарів з України, Commodity Price Index IMF (індекс цін на сировинні товари) * сіра зона на графіку — період рецесії економіки України Джерело: НБУ, IMF -60% -50% -40% -30% -20% -10% 0% 10% 20% 30% 2007 2007 2008 2008 2008 2008 2009 2009 2009 2009 III IV I II III IV I II III IV Добувна промисловість Переробна промисловість Будівництво Торгівля Діяльність транспорту та зв'язку Фінансова діяльність 12 14 15 17 18 22 24 17 9 9 11 13 11 13 15 18 10 12 12 13 13 18 20 13 8 8 9 11 10 12 12 14 0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0 35,0 40,0 0 30 60 90 120 150 180 210 2007 2007 2007 2007 2008 2008 2008 2008 2009 2009 2009 2009 2010 2010 2010 2010 I II III IV I II III IV I II III IV I II III IV Index, 2005=100 Імпорт товарів Експорт товарів Commodity Price Index includes both Fuel and Non-Fuel Price Indices
  8. 8. 9 Зміна обсягів експорту товарів, % до відповідного місяця попереднього року Джерело: НБУ Приплив валютної виручки в Україну різко скоротився, і це позначилося на курсі національної валюти. З вересня по грудень 2008 р. гривня опустилася з 4,9 до 7,6 грн/дол. За 2008 р. девальвація гривні до долара склала 50 %, що було найгіршим показником у Європі. Динаміка офіційного курсу, грн/дол. США Джерело: НБУ Після падіння цін на експортну продукцію почалось падіння виробництв в експортоорієнтованих галузях, скорочення робочого тижня, а згодом і скорочення робочих місць. Із лагом в кілька місяців це вдарило по суміжних ринках і галузях. Число зареєстрованих безробітних зросло на 76 % з вересня 2008 р. по лютий 2009 р. -100% -50% 0% 50% 100% 150% 200% серпень вересень жовтень листопад грудень січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень 2009 Деревина та вироби з неї Мінеральні продукти Продовольчі товари та сировани для їх виробництва Промислові вироби Чорні і кольорові метали та вироби з них Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості Машини, обладнання, транспортні засоби і прилади 5,1 5,0 4,9 4,8 4,8 4,9 5,0 6,0 7,6 7,7 7,7 7,7 7,7 7,7 7,6 7,6 7,8 8,0 8,0 4,0 4,5 5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 7,5 8,0 8,5 квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень січень лютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень 2008 2008 2008 2008 2008 2008 2008 2008 2008 2009 2009 2009 2009 2009 2009 2009 2009 2009 2009
  9. 9. 10 Це вкрай негативно вплинуло на доходи населення. Реальна зарплата знижувалася в період з грудня 2008 р. по грудень 2009 р. Рівень і якість життя українців різко впали. Число зареєстрованих безробітних, тис. людей Зміни реальної зарплати, % до місяця попереднього року * сіра зона на графіку — період рецесії економіки України Джерело: Укрстат Таким чином, за період кризи 2008–2009 рр.:  номінальний доларовий ВВП України скоротився на 35 %, або на 66 млрд дол. (за підсумками 2009 р.);  реальний гривневий ВВП упав на 14,8 % 2009 р.;  гривня девальвувала більше, ніж на 50 % (за підсумками 2008 р.);  лише 2008 р. роботу втратили 1,1 млн людей;  середньомісячна зарплата в доларах упала на 30 % (з 350 дол. у середньому за 2008 р. до 245 дол. 2009 р.);  обсяг прямих іноземних інвестицій упав удвічі й станом на сьогодні (2019 р.) не досяг показника 2008 р. — 10 млрд дол.;  Україна була змушена звертатися по допомогу до МВФ і отримала кредитні транші на загальну суму 10,6 млрд дол. (2008–2009 рр., у рамках програми stand-by)  держборг України зріс з 12 % ВВП 2007 р. до 40 % 2010 р.;  дефіцит зведеного бюджету зріс із 1,4 % ВВП 2008 р. до 5,8 % ВВП 2010 р.;  у червні 2009 р. націоналізували «Укргазбанк», «Родовід Банк» і банк «Київ», на їх рекапіталізацію витратили 10 млрд грн; 400 500 600 700 800 900 1000 квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень січень лютий березень квітень травень 2008 2009 85% 90% 95% 100% 105% 110% 115% 120% січень травень вересень січень травень вересень січень травень вересень січень травень вересень січень травень вересень 2007 2008 2009 2010 2011
  10. 10. 11  Україна опустилася в глобальних рейтингах: Позиції України в глобальних рейтингах 2007 2009 2010 Індекс легкості ведення бізнесу 128 146 142 Індекс економічної свободи 125 152 162 Індекс сприйняття корупції 118 146 134 Глобальний інноваційний індекс 75 79 61 Індекс недієздатності держав 90 108 109 Джерела: World Bank, EIU, WEF, WIPO, The Fund for Peace, Transparency International
  11. 11. 12 II. Поточний стан економіки України З початку кризи 2008 р. і до 2015 р., коли Україна втратила частину території, її ВВП скоротився вдвічі — зі 188 млрд до 91 млрд дол. Після цього почалося повільне відновлення (2018 р. ВВП України становив 131 млрд дол., а 2019Е очікується зростання до 155 млрд дол.) Упродовж останніх трьох років українська економіка зростала на 2,4–3,3 % на рік1 , тоді як світова економіка — на 3,4–3,8 %, країни, що розвиваються, у середньому — на 4,6–4,8 %, в окремих країнах зростання перевищувало 5–8 %. Зміна реального гривневого ВВП України Джерело: Укрстат, IMF, НБУ (інфляційний звіт за жовтень 2019 р.) Поза сумнівом, що українська економіка перебуває в аутсайдерах, навіть попри зростання цін на сировинних ринках. Україна не змогла монетизувати сприятливу зовнішню кон’юнктуру останній трьох років:  дефіцит торговельного балансу України зріс із 6,5 млрд 2016 р. до 11,3 млрд дол. 2018 р. Відтік валюти з країни компенсували переважно перекази приватних осіб («заробітчан») — 6,7–11,5 млрд дол., що допомогло звести платіжний баланс із плюсом і утримати гривню від девальвації;  заощадження українців скоротилися (див. графік на с. 16); за розміром ВВП на душу населення за ПКС Україна сьогодні посідає 115-те місце у світі. Основні причини слабкого економічного зростання в Україні: 1. Низькі обсяги інвестицій. Україна залучає 2,0–2,5 млрд дол. зовнішніх інвестицій на рік, тоді як сусідня Польща — 11 млрд дол. Капітальні інвестиції складають 15–16 % ВВП України, тоді як для запуску економіки потрібно не менше за 25–30 % (кейси Японії 1960–1970 рр. — до 35 % ВВП, Китаю 2000–2018 рр. — 35–45 % ВВП). Основні причини того, що в економіку не йдуть інвестиції, — у відсутності захисту прав власності, високому фіскальному та адміністративному тиску, складних і непрозорих процедурах отримання дозволів, ліцензій, відсутності довгострокової стратегії України та пріоритетів розвитку. 1 Темпи зростання реального гривневого ВВП (2016-2018 рр.) 2,8% 2,7% 2,3% 2,2% 3,3% 3,8% 2,8% 3,5% 2,5% 4,6% 4,2% 3,3% 3,4% 3,4% 3,6% 2,0% 2,5% 3,0% 3,5% 4,0% 4,5% 5,0% I II III IV I II III IV I II III IV I II III 2017 2018 2019Е 2020Е зростання світової економіки зростання економік країн, що розвиваються Прогноз НБУ без урахування очікуваної світової кризи
  12. 12. 13 2. Технологічна відсталість і низька продуктивність праці (Україна посідає 117-те місце у світі за рівнем продуктивності). Наприклад, ВВП на одного зайнятого за ПКС (у цінах 2011 р.) в Україні складає 19 тис. дол., у Польщі — 60,5 тис. дол. Отже, економіка Польщі втричі ефективніша за українську. 3. Сировинна структура експорту (близько 70 %). Україна постачає світу товари з низьким ступенем перероблювання, низькою доданою вартістю, а натомість купує дорогу високомаржинальну продукцію, інвестиційне обладнання тощо. 4. Низька енергоефективність економіки та залежність від імпорту енергоресурсів. У 2018 р. Україна імпортувала енергоресурси на суму понад 13 млрд дол. (дані Укрстату), у тому числі природний газ — на 3 млрд, нафту і нафтопродукти — на 6 млрд, вугілля — на 3 млрд, ядерне паливо – на 0,5 млрд дол. Для порівняння: дефіцит торговельного балансу склав 11 млрд дол. (дані НБУ). Варто зазначити, що Україна має другі за обсягом запаси газу в Європі (1,1 трлн куб. м) і значні запаси нафти і газоконденсату (200 млн т). 5. Високий рівень перерозподілу ВВП України через зведений бюджет і соціальні фонди — 40 % (розрахунок UIF), неефективне використання коштів платників податків, корупція; 6. Високий рівень тіньової економіки (за різними оцінками, від 30 до 50 % ВВП) 7. Відсутність ринкових інституцій, ручне управління економікою та зарегульованість окремих секторів (енергетика, інфраструктура тощо). Реформи впродовж останніх трьох років в Україні проводились повільно й неефективно. Наприклад, досі не завершено судову реформу, яка є фундаментом для всіх інших. Поки в Україні не буде гарантовано право приватної власності, жоден великий інвестор у країну не зайде. Переважно це були не реформи, а заходи, спрямовані на «латання дірок». Політики й чиновники вирішували тактичні завдання, без розуміння стратегії, куди рухається Україна, які її роль і місце у швидкоплинному світі, які продукт і бренд презентує Україна у світі завтра. Відсутність стратегічного бачення уряду призвела до того, що сьогодні Україна повністю залежна від зовнішніх циклів і вкрай вразлива перед новими зовнішніми потрясіннями. Ризики, якими Україні загрожує чергова хвиля світової кризи:  скорочення експортної виручки і валютних надходжень;  втеча капіталу з високоризикових активів, у тому числі з боргових паперів України;  девальвація національної валюти, зростання вартості обслуговування доларових боргів, зниження купівельної спроможності гривні;  закриття зовнішніх ринків запозичень для України;  дефолт;  падіння ділової та інвестиційної активності, скорочення ВВП;  падіння доходів бюджету за окремими статтями внаслідок скорочення економіки;  падіння реальних зарплат, доходів населення і споживання. Оцінка наслідків можливої світової кризи наведена в ДОДАТКАХ 3–5 (С. 38-40)
  13. 13. 14 Макроекономічні показники України (станом на 2019 р.) Резерви НБУ Дефіцит торговельного балансу і сальдо платіжного балансу, млрд дол. Виплати за зовнішніми боргами України, млрд дол.* Виплати за зовнішніми та внутрішніми держборгами** * платежі з обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу за курсом НБУ на 16.09.2019 — 24,71 грн/дол., без урахування гарантованого державою боргу ** обслуговування та погашення, без урахування гарантованого державою боргу Джерело: НБУ, МЕРТ, МФУ, прогноз МЕРТ та НБУ (інфляційний звіт за жовтень 2019 р.) 0 1 2 3 4 5 0 5 10 15 20 25 30 35 січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт листоп груд січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт листоп груд січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт 2017 2018 2019 міс. імпортумлрд дол Рівень резервів на момент початку кризи 2008 року - $31 млрд -8 -6 -4 -2 0 2 4 6 8 I II III IV I II III IV I II III IV I II III 2017 2018 2019 2020Е Сальдо платіжного балансу Сальдо торговельного балансу Дефіцит торговельного балансу покривається переказами заробітчан, а також зовнішніми позиками та інвестиціями прогноз НБУ без урахування очікуваної кризи 5,5 7,3 6,6 5,5 0,0 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0 6,0 7,0 8,0 2019Е 2020Е 2021Е 2022Е Державний зовнішній борг України - $43 млрд або 29%* ВВП 2019Е 38% 28% 34% 25% 16% 11% 13% 10% 12% 9% 6% 4% 0% 10% 20% 30% 40% 50% 2017 2018 2019Е 2020Е 2021Е 2022Е % до витрат Бюджету % до ВВП
  14. 14. 15 Індекс споживчих цін (м/м попереднього року) Облікова ставка НБУ Офіційний курс, грн/дол. США Обсяги вкладень нерезидентів в ОВДП України, млрд грн Джерело: НБУ 1,03 1,05 1,07 1,09 1,11 1,13 1,15 1,17 січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт листоп груд січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт листоп груд січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт 2017 2018 2019 Цільовий діапазон НБУ 12% 13% 14% 15% 16% 17% 18% 19% січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт листоп груд січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт листоп груд січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт листоп 2017 2018 2019 НБУ тримає облікову ставку на високому рівні, незважаючи на зниження інфляційного тиску Це фактор, що стримує зростання економіки 15,5% 24 25 25 26 26 27 27 28 28 29 29 січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт листоп груд січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт листоп груд січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт 2017 2018 2019 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт листоп груд січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт листоп груд січ лют берез квіт трав черв лип серп верес жовт 2017 2018 2019 Зростання попиту на ОВДП сприяв різкому зміцненню гривні Розпродаж паперів під час кризи може спровокувати аналогічне падіння курсу
  15. 15. 16 Інвестиції (валове нагромадження капіталу) Зміна споживання домогосподарств і реальної заробітної плати * темпи реального зростання, квартал до кварталу попереднього року в цінах 2010 р. Заощадження , % від доходів Індекс споживчих настроїв (GfK Ukraine) * сіра зона на графіку — період рецесії економіки України Джерело: Укрстат, GfK Ukraine -60% -40% -20% 0% 20% 40% 60% 0 2 4 6 8 10 12 I II III IV I II III IV I II III IV I II III IV I II III IV I II III IV I II III IV I II III IV I II 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 %*млрд дол. Інвестиції, млрд дол Реальний приріст інвестицій, % -30% -20% -10% 0% 10% 20% 30% 40% 50% I IIIIIIV I IIIIIIV I IIIIIIV I IIIIIIV I IIIIIIV I IIIIIIV I IIIIIIV I IIIIIIV I IIIIIIV I IIIIIIV I IIIIIIV I IIIIIIV I II 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 Зміна споживання домогосподарств, кв/кв попереднього року Зміна реальної заробітної плати, кв/кв попереднього року -15% -10% -5% 0% 5% 10% 15% 20% 25% II IV II IV II IV II IV II IV II IV II IV II IV II IV II IV II IV II IV II 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 20182019 0 20 40 60 80 100 120 квітень жовт квіт жовт квіт жовт квіт жовт квіт жовт квіт жовт квіт жовт квіт жовт квіт жовт квіт жовт квіт жовт квіт жовт квіт жовт 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
  16. 16. 17 III. Передумови та ознаки нової світової кризи: 12 фактів, на які варто звернути увагу 1. У серпні 2019 р. дохідність дворічних держпаперів США зросла вище за дохідність аналогічних десятирічних паперів. Це сталося вперше з часів світової кризи 2008 р. Таке розходження називається інверсією. 10-Year Treasury Constant Maturity Minus 2-Year Treasury Constant Maturity Джерело: http://www.profinance.ru/news/2019/08/14/bu0r-dolgovoj-rynok-ssha-podaet-signaly-bedstviya.html Інверсію вважають індикатором наближення рецесії (рецесія — скорочення економіки впродовж двох і більше кварталів поспіль). У будь-якому разі останні 50 років інверсія завжди передувала економічному спаду. Лаг між інверсією та початком рецесії варіювався від кількох місяців до двох років. Джерело: https://graphics.reuters.com/USA-ECONOMY/0100801801Z/index.html?fbclid=IwAR3HEXC- KSgaqTHE2NqEcBepmurlqTRe_TSMELtV3uPWvU1fHN3kVgfG4JQ У нормальному стані ми спостерігаємо зворотну ситуацію — дохідність за довгими паперами вища, оскільки і ризики втрат у довгострокових вкладеннях вищі. Різниця в дохідності — це премія за ризик.
  17. 17. 18 Ситуація, коли дохідність за короткими паперами перевищує дохідність за десятирічними бондами, свідчить про те, що інвестори бачать більший ризик у ближчій перспективі, ніж у горизонті 10 років. 2. Вперше за 10 років ФРС США знижує ключову процентну ставку (у липні 2019 р.). На 25 базисних пунктів до рівня 2–2,25 %. У вересні — ще до 1,75–2 %, у жовтні – до 1,5–1,75 %. Зниження ставки — це інструмент стимулювання економічного зростання. Інвестори сприймають такий крок з боку американського центробанку як сигнал про те, що з економікою США не все гаразд і вона потребує підтримки. В ухваленні рішення про ставки ФРС зазвичай орієнтується на два показники — інфляція та безробіття. Показово, що темпи зростання споживчих цін у США нижчі за таргетовані 2 %, а американський ринок праці перебуває в чудовому стані. У будь-якому разі про це свідчить опублікована статистика: - рівень безробіття на мінімумах за останні 50 років — 3,5% (вересень 2019 р.); - первинні звернення по допомогу з безробіття теж близькі до історичних мінімумів; - число зайнятих у несільськогосподарському секторі (Non Farm Payrolls) щомісяця зростає. А проте регулятор іде на зниження ставки, тоді як ще рік тому аналітики очікували посилення монетарної політики та прогнозували до 4 підвищень ставки 2019 р. Голова ФРС Джером Павелл називає такий крок регулятора превентивною мірою на тлі зовнішніх ризиків і говорить про те, що з економікою США все гаразд. Макростатистика в принципі це підтверджує: - ВВП США зріс на 2 % в ІІ кварталі та на 1,9 % в ІIІ кварталі; - завантаженість виробничих потужностей досить висока — 76–78 %; - індекс випереджальних індикаторів упевнено зростає. Чому ж варто непокоїтися? По-перше, історично так склалося, що зниження ставки ФРС відбувалося перед кожною рецесією американської економіки.
  18. 18. 19 Ключова процентна ставка ФРС США Джерело: https://www.forbes.com/sites/jessecolombo/2018/09/27/how-interest-rate-hikes-will-trigger-the-next-financial- crisis/#7717c6406717 По-друге, безробіття завжди було на мінімумах за певний час до початку рецесії та різко зростало в момент кризи. Рівень безробіття в США, % * сіра зона на графіку — період рецесії економіки США Джерело: United States Department of Labor По-третє, є і негативні сигнали з боку марокстатистики: - початок погіршення споживчих настроїв, що зазвичай негативно для роздрібної торгівлі та сектору послуг. 3 4 5 6 7 8 9 10 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2000 2019 2007 2003 2009
  19. 19. 20 Цілком можливо, що цього разу Федрезерв діє занадто обережно — обпікся на молоці, то й на воду студить. Або, можливо, це реакція ФРС у відповідь на заяви Трампа про сильний долар, що завдає шкоди американській економіці, і це спроба пограти в слабкий долар у валютній війні з Китаєм. Втім, сам факт різкої зміни політики регулятора (вперше з кризового 2008 р.) є сигналом про те, що стан відносної стабільності у світі вже позаду. 3. США переживають найдовшу економічну експансію. Американська економіка зростає з 2009 р. США: експансії та рецесії Джерело: Oxford Economics/Haver Analytics 4. Більшість індексів PMI у світі перебуває нижче за позначку в 50 пунктів Індекси ділової активності PMI — випереджальні індикатори стану національних економік. Падіння індексів нижче від рівня 45–50 пунктів (залежно від країни) може свідчити про початок рецесії. -6% -4% -2% 0% 2% 4% 6% 8% 10% 1950 1952 1954 1956 1958 1960 1962 1964 1966 1968 1970 1972 1974 1976 1978 1980 1982 1984 1986 1988 1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018 Експансія Рецесія 4,9% 4,3% 4,3% 3,6% 2,9% 2,3% %, сукупний середній темп зростання
  20. 20. 21 Виробничий PMI, жовтень 2019 Джерело: https://tradingeconomics.com/country-list/manufacturing-pmi Існує багато чинників, які погіршують ділову активність у країнах, утім, найпотужніші з них – протекціонізм і світова війна між КНР і США. Найбільш уразливі тут країни, залежні від світової кон’юнктури та експорту, у тому числі й Україна. 5. Геополітична напруженість посилюється Торговельна війна між КНР і США набирає обертів і вже негативно позначається на темпах зростання світової торгівлі. 38 40 42 44 46 48 50 52 54 Гонконг Германия Еврозона Испания Россия Италия Южная Корея Япония Великобритания Тайвань Мексика Индия Франция США Австралия Китай Бразилия
  21. 21. 22 Індекс світової торгівлі Джерело: https://wolfstreet.com/2019/08/25/world-trade-skids-a-tad-for-first-time-since-financial-crisis/ СОТ попереджає про те, що світова торгівля може скоротитися на 17 %. Конфлікт між Піднебесною і Штатами має вплив і на інших учасників світових процесів. Наприклад, на Гонконг, який стає інструментом Заходу для тиску на Пекін. Уже кілька місяців у Гонконгу тривають протести. Місцева ліберальна демократія виступає проти посилення впливу комуністичного Китаю. В ІIІ кварталі 2019 р. економіка Гонконгу вступила в рецесію вперше за останні десять років. Політичні події можуть стати спусковим гачком локальної економічної кризи, а далі й світової. Кредитна бульбашка й бульбашка на ринку нерухомості, що сформувалися в Гонконгу за останнє десятиліття, можуть луснути будь-якої миті. Проблема кредитної бульбашки є і в Сінгапурі, який теж зазнав негативних впливів торговельної війни. Сінгапурська економіка занадто залежна від експорту і вкрай уразлива до зовнішніх шоків. Опублікована статистика вже свідчить про ризики можливої рецесії: - індекс PMI Сінгапуру впав нижче за позначку в 50 пунктів (травень — жовтень 2019 р.) - ВВП упав у ІІ кварталі на 2,7 % (найгірший показник за останні 7 років) 6. Статдані з Європи додають песимізму:  Промвиробництво в Німеччині знижується впродовж 11 місяців поспіль;  ВВП Німеччини скоротився в ІІ кварталі на 0,2 %;  Економіка Великої Британії скорочується вперше з 2012 р. — ВВП у ІІ кварталі 2019 р. упав на 0,2 %;
  22. 22. 23  Економіка Італії перебувала у стані технічної рецесії впродовж двох останніх кварталів 2018 р. Єврокомісія знизила прогноз по зростанню і інфляції в єврозоні, враховуючи напруженість в світовій торгівлі і невизначеність в політиці, попередивши, що економічна стійкість блоку не триватиме вічно. У вересні ЄЦБ впровадив нові монетарні стимули, спрямовані на зміцнення економіки в умовах глобальної торгової напруженості. 7. Технологічна революція веде до скорочення робочих місць UniCredit може скоротити близько 10 тис. робочих місць згідно з новим планом. У наступні кілька років така тенденція стане нормою. Втрата робочих місць — результат технологічної революції. Через автоматизацію та роботизацію людська праця стає незатребуваною. Практично будь-яку операцію, один раз зроблену людиною, може дублювати штучний інтелект. Зникають цілі професії. McKinsey & Co припускає, що до 2030 р. роботу втратять 400–800 млн людей. Безумовно, інновації та цифровізація не лише знищують галузі та робочі місця в них, але й створюють нові. Наприклад, за результатами досліджень тієї ж McKinsey, інтернет знищив 500 тис. робочих місць у Франції за останні 15 років, але при цьому створив 1,2 млн нових. Однак на трансформацію треба час. А люди, що втратили роботу, змушені скорочувати свої витрати вже сьогодні. Це може вкрай негативно позначитися на споживчому попиті та ВВП окремих країн у найближчій перспективі. 8. Життя у позику: рано чи пізно боргова бульбашка лусне Розмір глобального боргу 2018 р. оновив історичний максимум і склав майже 250 трлн дол., а це близько 300 % світового ВВП. Глобальний борг Джерело: https://realinvestmentadvice.com/ballooning-global-debt-will-undo-poverty-improvements/ $99,8 трлн $177,9 трлн $209,4 трлн $247,2 трлн 0 50 100 150 200 250 300 2003 2008 2013 2018 Глобальний борг виріс майже на $150 трлн з 2003 року і $70 трлн з 2008 року
  23. 23. 24 Обсяг боргу нефінансового сектору в порівнянні з ВВП, трлн у місцевій валюті Джерело: https://realinvestmentadvice.com/ballooning-global-debt-will-undo-poverty-improvements/ США У лютому 2019 р. держборг США сягнув рекордних 22 трлн дол., а річний дефіцит бюджету очікується понад 1 трлн дол. Борг американських домогосподарств становить 13,5 трлн дол., з яких 1,44 — борг студентів. Італія Італія — сплячий вулкан у серці Європи. Борг країни становить 2,9 трлн дол., у тому числі 2,4 трлн дол. — державний борг. Більша частина боргу — 1,7 трлн дол. — належить італійським банкам, 322 млрд дол. тримають французькі банки, 56 млрд дол. — німецькі. Така крихка конструкція, як економіка Італії, може обвалитися будь-якої миті, особливо якщо зважити, що країна балансує на межі рецесії. Під удар потрапить уся європейська фінансова система, що може спричинити нову хвилю світової кризи. Китай Значна частина зростання китайського ВВП базується на запозиченнях. Обсяг корпоративного боргу китайського бізнесу невпинно збільшується і становить майже 200 % ВВП. Весь борг Китаю, включаючи борг уряду та домогосподарств, сягнув 300 % ВВП. У 2018 р. число банкрутств серед китайських компаній зросло вдвічі, кількість дефолтів за облігаціями – у 5 разів. У 2019 р., як очікують учасники ринків, число дефолтів буде рекордне. А на початку цього року засновник Zhejiang Jindun Group вчинив самогубство, після чого з’ясувалося, що його компанія заборгувала близько 1,4 млрд дол. Якщо китайська економіка зазнає краху, вона потягне за собою весь світ. І хоч нам видається малоймовірним, що криза почнеться саме з Китаю, це занадто потужний чинник, щоб не враховувати його в аналізі, а вплив китайської економіки на світ неможливо переоцінити.
  24. 24. 25 Борги країн, що розвиваються Борг країн, що розвиваються, сягнув майже 60 трлн дол., або 200 % їхнього ВВП. Різкий розворот політики ФРС у бік ослаблення долара, звісно, зіграв на руку країнам, що розвиваються. У своєму прогнозі на 2019 рік ми говорили про те, що на тлі підвищення ставки ФРС та укріплення долара США, країнам, що розвиваються, стає все складніше обслуговувати доларові борги, а залучати нові позики все дорожче. Нині ситуація змінилася: ФРС знижує ставку, однак нагромаджені борги країн, що розвиваються, нікуди не поділися, вони досі становлять загрозу для світової економіки. Наприклад, Аргентина заборгувала тільки МВФ 56 млрд дол., а 2022–2023 рр. їй треба виплачувати понад 15–20 млрд дол. на рік. 9. Фондові ринки перегріті Фондові індекси – це випереджальні індикатори стану національних економік світу. Тепер майже всі фондові ринки перебувають на своїх історичних максимумах. З 2008 р. Федрезерв, а за ним і найбільші центробанки світу, накачували свої економіки грошима, щоб впоратися з наслідками кризи. Низькі процентні ставки, програми QE спричинили акумулювання надлишкової ліквідності на ринках активів, у тому числі на ринку акцій. Програми кількісного пом’якшення ФРС не сприяли інфляційному сплеску, як очікувалось. Додаткова ліквідність сконцентрувалася на фондових і сировинних ринках, а не в реальній економіці. Тобто кошти не дійшли до кінцевих споживачів і реально наявні доходи населення не спроможні сформувати попит, який спричинив би інфляцію. Замість цього ми спостерігаємо бульбашку на фондовому ринку США, яка колись лусне. Традиційно економічний спад настає за кілька місяців після обвалу фондових індексів. Індекс S&P 500 Джерело: https://www.investing.com/indices/us-spx-500 0 500 1 000 1 500 2 000 2 500 3 000 1980 1983 1986 1989 1992 1995 1998 2001 2004 2007 2010 2013 2016 2019 2,992.07
  25. 25. 26 10. Інвестори «перевкладаються» в безризикові активи До таких активів традиційно належать золото, японська єна, швейцарський франк, облігації країн із відносно стійкою економікою. Вони найбільш стабільні, ліквідні, можуть давати прибуток за будь- якого стану економіки й тому є «тихою гаванню» під час кризи. Котування золота впевнено зростають, обсяг чистих спекулятивних ставок на зростання золота досяг нового рекордного значення за всю історію ведення статистики з червня 2006 р. Цього року в лідерах також єна і франк. Ф’ючерсний контракт на золото (Gold Futures) Джерело: https://www.investing.com/commodities/gold 11. Зростає борг з негативною дохідністю Глобальні обсяги облігацій з дохідністю нижче нуля вже перевищили 17 трлн дол. і, схоже, тенденція триває. Ідеться не лише про держпапери, але й про корпоративний сектор, де обсяг досяг 1 трлн дол. Інвестори налякані майбутньою рецесією та шукають надійний сховок для своїх заощаджень. Це змушує їх погоджуватися на, здавалося б, абсурдні умови, коли сума повернення інвестицій менша за номінал. Друга причина – це спроба заробити на зміні котувань або отримати прибуток у «грі» з облігаціями з різними термінами виплат. Утім, не так і важливо, яку стратегію оберуть інвестори, як те, що це нова бульбашка на фінансових ринках і бомба вповільненої дії. Світові центробанки знов повертаються до пом’якшення монетарної політики, а зі зниженням ключових процентних ставок попит на папери з негативною дохідністю зростатиме. 12. Економісти очікують рецесію в США в 2020–2021 рр. 38 % економістів, опитаних National Association for Business Economic вважають, що рецесія в США почнеться 2020 р., 34 % — 2021 р., а ще 14 % очікують падіння економіки після 2021 р. і 12 % не визначилися. Вірогідність рецесії в США в найближчі 12 місяців становить 38 %. Так оцінює модель федерального резервного банку Нью-Йорка. Аналогічний показник був улітку 2007 р., за 5 місяців до офіційного початку минулої рецесії (грудень 2007 р.). 1 200 1 250 1 300 1 350 1 400 1 450 1 500 1 550 1 600 Jul 2018 Aug 2018 Sep 2018 Oct 2018 Nov 2018 Dec 2018 Jan 2019 Feb 2019 Mar 2019 Apr 2019 May 2019 Jun 2019 Jul 2019 Aug 2019 Sep 2019 1,563.45
  26. 26. 27 Вірогідність рецесії в США в перспективі 12 місяців (згідно з моделлю ФРБ Нью-Йорка) * сіра зона на графіку — період рецесії Джерело: https://www.newyorkfed.org/medialibrary/media/research/capital_markets/Prob_Rec.pdf Моделі властиво недооцінювати ситуацію: коли за моделлю ФРБ вірогідність зростала лише до 30– 40 %, рецесія неминуче відбувалася. Але є нюанс. Якщо за цією моделлю проаналізувати дані лише після 1985 р., результати будуть ще більш песимістичні: вірогідність рецесії в найближчі 12 місяців становить 64 %. Вірогідність рецесії в перспективі 12 місяців згідно з моделлю ФРБ Нью-Йорка (аналіз даних після 1985 р.) * сіра зона на графіку — період рецесії Джерело: https://www.forbes.com/sites/jessecolombo/2019/06/30/current-u-s-recession-odds-are-the-same-as-during-the- big-short-heyday/#1ef0c014708d
  27. 27. 28 На думку економістів Wall Street Journal, вірогідність рецесії тепер найвища за всю історію опитування WSJ. Середня вірогідність рецесії в США впродовж наступних 12 місяців (Wall Street Journal) Джерело: WSJ Survey of Economists
  28. 28. 29 IV. Як Україні пройти нову кризу: рекомендації для уряду Ніхто й ніколи точно не скаже, коли саме та з якої події почнеться світова криза. Ера дешевих грошей призвела до формування надвеликої кількості бульбашок по всьому світу: суверенні та корпоративні борги, студентські кредити й автокредити у США, борги американських домогосподарств, ринки нерухомості в азійських країнах і в Європі, фондові ринки, технологічні стартапи, арт-ринок, ресторанна індустрія США та багато іншого. Все це потенційні точки «вибуху». Однак, якої б миті не почалася криза, залежна від світової кон’юнктури та експорту українська економіка опиниться під ударом. І тут критично важливо наступне: як Україна впорається із зовнішніми шоками і викликами. Чи будуть це серйозні втрати для українців, падіння їхніх реальних доходів і якості життя? Чи ця криза минеться українській економіці «м’якою посадкою» і ми навіть зможемо отримати вигоду із кризової ситуації? Це залежатиме насамперед від дій уряду. Уже сьогодні необхідно узгодити та ухвалити Action plan (план дій) «Як Україні подолати наслідки світової кризи», де будуть визначені всі ризики, цілі та завдання, алгоритми дій та інструменти з мінімізації цих ризиків, вказані відповідальні за кожен крок і визначено очікуваний ефект. Такий документ на замовлення уряду мають підготувати аналітичні центри спільно з представниками НБУ, Міністерства фінансів України та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Окрім того, слід забезпечити систему моніторингу зовнішніх ринків і подій у світі, визначити критерії настання ризику. Виявивши критичну подію, наприклад, обвал світових фондових ринків, в КМУ необхідно скликати робочу групу. До цієї групи, окрім представників названих вище інституцій, має увійти представник РНБО. Робоча група повинна розробити порядок імплементації вже узгодженого Action plan. Дії всіх учасників плану необхідно синхронізувати. Для цього інструменти, які використовують НБУ, Мінекономіки та Мінфін, мають як мінімум не суперечити один одному, а навпаки доповнювати і сприяти досягненню єдиних цілей, визначених у плані. Ми оцінили виклики, перед якими постане Україна в період світової кризи, і розробили рекомендації щодо мінімізації негативних наслідків для української економіки. Будь-яка криза — це насамперед можливість для трансформацій, а для України це одразу цілий спектр можливостей: 1. Змінити структуру української економіки. 2. Завершити судову реформу та реформу правоохоронних органів, нарешті забезпечити гарантування прав інвесторів та бізнесу в Україні. 3. Запустити великі інфраструктурні проекти, почати масштабну модернізацію активів країни, підвищити капіталізацію України. 4. Провести помірну девальвацію гривні, підвищити цінову конкурентоздатність української продукції на зовнішніх ринках. 5. Вийти на нові географічні ринки, увійти в нові товарні сегменти. 6. Створити нові економічні союзи (наприклад, Балто-чорноморський). 7. Створити нові виробництва в Україні та нові українські бренди. Це стосується насамперед товарів, які Україна імпортує і які істотно подорожчають після девальвації гривні. Продукція легкої промисловості, автомобілі, сільськогосподарська техніка, побутова техніка й
  29. 29. 30 електроніка, харчові продукти, косметика і побутова хімія, прикраси — все це ми можемо виробляти самостійно. 8. Знизити залежність від імпорту в майбутньому, зменшити тиск на торговельний баланс і гривню. 9. Створити платоспроможний внутрішній ринок, подолати залежність від сировинних циклів, коливань курсу долара США. 10. Підвищити ефективність української економіки, у тому числі її енергоефективність. 11. Вийти на повне самозабезпечення енергоресурсами: природним газом, нафтою і нафтопродуктами, максимально наблизитися до енергетичної незалежності. 12. Провести реструктуризацію зовнішніх боргів на вигідних для України умовах. 13. Провести реформу держапарату, аудит, ліквідувати старі неефективні держоргани, провести секвестр держбюджету, переформатувати функцію держави в сервісну, запустити e- government як повноцінну систему взаємодії держави і громадян. Саме криза може стати рушієм тих змін, які дозволять українській економіці переорієнтуватися з моделі, залежної від зовнішніх циклів і експорту, на зростання внутрішнього споживання, а Україні у перспективі 5–10 років здобути інституційну незалежність і стати впливовим регіональним суб’єктом. Існують 4 основні чинники зростання економіки:  приватне споживання (споживання домогосподарств);  державні витрати;  чистий експорт (експорт мінус імпорт);  інвестиції. Інвестиції мають найбільший мультиплікаційний ефект, тобто 1 гривня, інвестована в економіку, спричинює зростання національного доходу за рік-два на значно більшу суму. Наприклад, досвід азійських країн показує, що 1 дол., інвестований в інфраструктурні проекти, дає близько 2–3 дол. приросту ВВП. За результатами досліджень Digital Spillover, кожен долар, інвестований у цифрові технології, дає зростання ВВП на 20 дол., тобто мультиплікатор інвестицій дорівнює 20. Таким чином, завдання уряду в період підготовки до кризи такі:  перш за все, стимулювати інвестиції:  зовнішні (залучати стратегічних і портфельних інвесторів з-за кордону: США, Китай, Великобританія, Німеччина, Франція, Польща і т. д.);  за участі державного сектора (державно-приватне партнерство — ДПП);  внутрішні (інвестиції йдуть пліч-о-пліч із заощадженнями. Саме для цього і потрібні податкова амністія і судова реформа, розвиток фінансових ринків).  по-друге, створити фундамент для нової економіки (транспортна і цифрова інфраструктура, енергетика);  по-третє, створити максимально сприятливі умови для розвитку виробництв імпортозамінної продукції;  по-четверте, стимулювати внутрішнє споживання;  і насамкінець, сприяти експансії української продукції на зовнішніх ринках.
  30. 30. 31 Нижче подано перелік кроків та інструментів для уряду, які допоможуть Україні підготуватися до світової кризи. Рекомендації для уряду: алгоритм дій на найближчий рік для мінімізації наслідків очікуваної світової кризи (2020–2021ЕЕ) 1. Стимулювати інвестиції Сектор Інструменти Відповідальні Очікуваний ефект (за оцінками Ukrainian Institute for the Future) 1.1 Транспортна інфраструктура Карта потенційних інвестпроектів (див. с. 36) - Визначення пріоритетних цілей. Наприклад, Україна впродовж 5–10 років має стати євразійським логістичним хабом - Залучення інвестицій у форматі ДПП: будівництво цементно- бетонних доріг, електрифікація колії, будівництво євроколії, реконструкція та будівництво аеропортів тощо - Концесія аеропортів, доріг, портового господарства - Залучення стратегічних інвесторів Потенційні інвестори: Залізниця: Siemens, Alstom, Deutsche Bahn, Skoda, Bombardier, CRRC Corporation Limited (Китай), Chittaranjan Locomotive Works (Індія), ABC (diesel motors producer) Порти: Hutchison Ports, DP World - Робота із зовнішніми інвесторами: залучення капіталу інвестиційних фондів (private equity funds), пенсійних фондів: Приклади: - Канадська інвестиційна рада з пенсійних планів (CPPIB) вперше інвестувала в інфраструктуру Індонезії, придбавши 45 % акцій у компанії LMS – концесіонері та операторі платної дороги. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Мінінфраструктури Залучення державних і приватних інвестицій +7–10 млрд дол. на рік Створення до 200 тис. нових робочих місць Зростання ВВП на 17–25 млрд дол. на рік
  31. 31. 32 CPPIB має диверсифікований глобальний портфель інфраструктурних активів та здійснює прямі інвестиції по всьому світу. Станом на 30 червня 2019 р. CPPIB інвестувала в інфраструктурні активи 25 млрд дол. - Два найбільших пенсійних фонди у світі інвестують 500 млн дол. в інфраструктуру Індії (з очікуваним збільшенням до 2 млрд дол.), а саме у Національний інвестиційний та інфраструктурний фонд (NIIF). Його створено 2015 р. за принципом суверенного фонду добробуту, де 49 % акцій належать уряду. Мета фонду - збільшення фінансування інфраструктури в країні. Через три свої фонди NIIF керує капіталом у 3 млрд дол. 1.2 Цифрова інфраструктура Реалізація проектів цифрової інфраструктури (опорної та сервісної) із залученням приватного капіталу і в рамках моделей ДПП КМУ, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації +0,5–0,7 млрд дол. інвестицій на рік (у перші 2 роки), з них 80 % — кошти приватних компаній Зростання ВВП на 6–9 млрд дол. на рік 1.3 Житлова інфраструктура Держфінансування програми «Соціальне житло». Через випуск облігацій, викуп їх держбанками і рефінансування НБУ, укладання договорів із девелоперами та забудовниками, фінансування оренди соц. житла (лізинг). Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, НБУ, Міністерство розвитку громад та територій України Стимулювання внутрішнього попиту, зростання ВВП на 6–8 млрд дол. Створення понад 50 тис. нових робочих місць Інфляція - в межах цільового орієнтира НБУ
  32. 32. 33 1.4 Енергетичний сектор Карта потенційних інвестпроектів (див. с. 37) - Спрощення процедур доступу інвесторів до розробляння надр (перехід до обов’язкової процедури відкритого публічного аукціону для надання ліцензій і відведення ділянок під видобування нафти і газу), відкриття геологічної інформації - Створення умов для розконсервації всіх перспективних свердловин ПАТ «Укргазвидобування», проведення капітального ремонту свердловин та інтенсифікації видобування Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Міністерство енергетики та захисту довкілля України, Державна служба геології та надр Залучення в галузь 2–3 млрд дол. зовнішніх інвестицій за 2 роки (США, Китай, Велика Британія, Польща, Франція) +250-300 млн дол. внутрішніх інвестицій (кошти ПАТ «Укргазвидобування», договори про спільну діяльність, зовнішні та внутрішні позики) - Завершення будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС із залученням закордонних партнерів (формат ДПП) Міністерство енергетики та захисту довкілля України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Залучення 1 млрд дол. інвестицій за 2 роки - Реалізація комплексної програми енергозбереження: утеплення будівель (цільові держкредити з компенсацією відсоткової ставки, 5 % + компенсація), реалізація енергоощадних заходів під час оновлення і перепроектування систем теплопостачання, перебудова роботи ТЕС Міністерство енергетики та захисту довкілля України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Фонд енергоефективності Витрати держбюджету на реалізацію програми з утеплення будівель — 240–360 млн дол. на рік у перші 2 роки Зростання ВВП на 2 млрд дол. на рік 1.5 Hi-Tech сектори Створення індустріальних і технологічних парків з підведеною інфраструктурою та податковими преференціями (наприклад, звільнення від виплати податків на фонд оплати праці або заміна податку на прибуток податком на виведений капітал) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Витрати держбюджету — 400-500 млн дол. Залучення 2–3 млрд дол. інвестицій на рік Створення до 50–70 тис. нових робочих місць Зростання ВВП на 4–6 млрд на рік 1.6 Для всіх секторів Заміна податку на прибуток податком на виведений Міністерство фінансів України (Мінфін) Ефект від ПнВК +3–4 млрд дол. інвестицій на рік у
  33. 33. 34 капітал (ПнВК), інші фіскальні стимули перші 2–3 роки реформи +0,9–1,5 % додаткового зростання реального ВВП на рік Стимулювання інвестицій через проведення пенсійної реформи. Ведення 2-го рівня - обов'язкової накопичувальної системи Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Мінсоцполітики, НБУ Формування інвестресурсу за рахунок коштів НПФ - 2,3 - 2,9 млрд. дол. у наступні 3-5 років Зростання ВВП на 4,8– 5,9 млрд дол за 5 років 2. Стимулювати виробництво імпортозамінної продукції Сектор Інструменти Відповідальні Очікуваний ефект (за оцінками Ukrainian Institute for the Future) 2.1 Сектори легкої промисловості (виробництво тканин і одягу), виробництво побутової техніки та електроніки, с/г техніки, автомобілів, харчових продуктів, косметики та побутової хімії Надання пільг і преференцій виробникам імпортозамінної продукції Залучення перших осіб держави у створення тренду і моди на «українське» Гарантія цивілізованих правил ведення бізнесу Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Мінфін, Офіс президента Економія на імпорті — 10–15 млрд дол. на рік Створення нових робочих місць Зниження тиску на торговельний баланс і курс гривні 3. Стимулювати внутрішнє споживання Сектор Інструменти Відповідальні Очікуваний ефект (за оцінками Ukrainian Institute for the Future) 3. Усі сектори економіки Зниження облікової ставки НБУ, пом’якшення умов рефінансування і зниження норм резервування для банків НБУ н/д - Стимулювання малого і середнього підприємництва шляхом програм навчання, надання дешевих кредитів (створення держфонду, який кредитує малий бізнес) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Мінфін, НБУ Збільшення кредитування малого та середнього бізнесу на 4–5 млрд дол. на рік Створення до 500 тис. нових робочих місць
  34. 34. 35 - Спрощення правил ведення бізнесу і податкового навантаження Поява до 150 тис. нових підприємців Підвищення доходів, зростання споживчого попиту, зростання ВВП на 7–8 млрд дол. на рік 4. Підтримати експансію українського експорту Сектор Інструменти Відповідальні Очікуваний ефект (за оцінками Ukrainian Institute for the Future) 4. Усі сектори економіки Створення офісу з просування продукції (з ринковою системою мотивації, KPI та бонусами у вигляді % від продажу) Сприяння держави у виході на світові ринки через дипломатичні представництва, торговельні місії КМУ, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерство закордонних справ, Офіс президента Зростання експорту на 5–7 млрд дол. на рік, зростання валютних надходжень, зниження тиску на курс гривні 5. Просувати Україну у світі Сектор Інструменти Відповідальні Очікуваний ефект (за оцінками Ukrainian Institute for the Future) 5. Усі сектори економіки Промо України у світі: особисті зустрічі президента і прем’єр-міністра з потенційними інвесторами (із США, Туреччини, Китаю, Індії, Європи), презентація тизерів, ТЕО, преТЕО найпривабливіших інвестиційних проектів (інфраструктура, енергетика тощо), надання гарантій Презентація зовнішнім інвесторам і партнерам «Стратегії України-2030» та візії, де визначено роль і місце України у світі до 2030 р. Офіс президента, Міністерство закордонних справ, КМУ, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Залучення до 10–15 млрд дол. зовнішніх інвестицій на рік Джерело: припущення, розрахунки та оцінки Ukrainian Institute for the Future
  35. 35. 36 Додаток 1
  36. 36. 37 Додаток 2
  37. 37. 38 Додаток 3 Потенційні втрати України під час кризи 2020–2021ЕЕ (без реалізації Action Plan) Експорт Падіння на 16 % за 2 роки (–$10 млрд) Дефіцит торговельного балансу Зростання до -$13 млрд Сальдо рахунку поточних операцій -$7 млрд Офіційний курс USD UAH Зниження до 35–37 грн/дол. Кредитний рейтинг України Зниження до «переддефолтного» Вартість запозичень на зовнішніх ринках Зростання з 5 до 8 % (у валюті) Обсяг резервів НБУ Зниження до $10–15 млрд, < 3 міс. імпорту Реальний гривневий ВВП Падіння на 8–9 % р/р Доларовий ВВП Зниження на $20–30 млрд Падіння заробітної плати в доларах -15–20 % Втрата роботи До 500 тис. людей Повернення трудових мігрантів До 300 тис. людей (низькокваліфікованих кадрів) Джерело: оцінки Ukrainian Institute for the Future
  38. 38. 39 Додаток 4 Наслідки можливої світової кризи Зміна реального гривневого ВВП, % р/р Темпи зростання експорту/імпорту, % до докризового року Джерело: оцінки та прогнози Ukrainian Institute for the Future 3,5% 3,5% 3,2% -0,7% -8,5% -10% -8% -6% -4% -2% 0% 2% 4% 6% Докризовий рік 1 2 Падіння ВВП без реформ та Стратгеії під час кризи Зростання ВВП без реформ та Стратегії, без кризи 2,1% 6,3% -2,2% -16,2% 3,4% 9,9% -1,6% -20,7% -25% -20% -15% -10% -5% 0% 5% 10% 15% 1 2 Зростання без кризи Падіння під час кризи Зміна експорту Зміна імпорту Докризовий рік
  39. 39. 40 Додаток 5 Наслідки можливої світової кризи Сальдо поточних операцій, млрд дол. Зміна резервів НБУ, млрд дол. Джерело: оцінки та прогнози Ukrainian Institute for the Future -3,8 -4,2 -4,8 -3,8 -6,7 -3,8 -7 -6 -5 -4 -3 -2 -1 0 Докризовий рік Без кризи Світова криза 1 2 Девальвація під час кризи призведе до покращення ситуації 0 5 10 15 20 25 На кінець року перед кризою Покриття дефіциту рахунку поточних операцій Виплати за зовнішніми держ боргами На кінець першого кризового року Покриття дефіциту рахунку поточних операцій Виплати за зовнішніми держ боргами На кінець другого кризового року 21,7 - 7,3 - 6,7 18,9 +5,7 +2,8 7,7 8,5 +2,7 - 3,8 - 6,6 +1,4 9,9 Зниження резервів під час кризи, без урахування кредитів МВФ Менше критичного мінімуму 3-х місяців імпорту Переддефолтний рейтинг Зовнішні держ. позики Інші притоки капіталу Зовнішні інвестиції
  40. 40. 41

×