Макроекономічний та монетарний огляд Нацбанку за вересень 2017 року

1. Департамент монетарної політики та економічного аналізу
Макроекономічний та
монетарний огляд
Вересень 2017 року

2. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 2
Зміст
1. Зовнішнє середовище......................................................................................................5
2. Економічний розвиток України........................................................................................7
2.1. Інфляція.......................................................................................................................7
2.2. Економічна активність................................................................................................9
2.3. Ринок праці...............................................................................................................11
2.4. Фіскальний сектор....................................................................................................12
2.5. Платіжний баланс.....................................................................................................14
2.6. Монетарний сектор та фінансові ринки ..................................................................17
Додатки

3. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 3
Абревіатури та скорочення
ІСЦ Індекс споживчих цін
БІСЦ Базовий індекс споживчих цін
ІЦВ Індекс цін виробників
ВВП Валовий внутрішній продукт
ІВБГ Індекс виробництва базових галузей
РЕОК Реальний ефективний обмінний курс
НЕОК Номінальний ефективний обмінний курс
ДССУ Державна служба статистики України
ДСЗУ Державна служба зайнятості України
США Сполучені Штати Америки
ФРС Федеральна резервна система США
МВФ Міжнародний валютний фонд
ПДВ Податок на додану вартість
ПДФО Податок на доходи фізичних осіб
ОВДП Облігації внутрішньої державної позики
ФГВФО Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
НБУ Національний банк України
Казначейство, ДКСУ Державна казначейська служба України
МФУ Міністерство фінансів України
ПІІ Прямі іноземні інвестиції
АТО Антитерористична операція
ОРДЛО Окремі райони Донецької та Луганської областей
НКТ Неконтрольовані території Донецької та Луганської областей
ОТП Основні торговельні партнери
ЖКГ Житлово-комунальне господарство
ECPI External Commodity Price Index, зважений індекс зміни
світових цін на основні товари українського експорту
млн. мільйон
млрд. мільярд
грн. гривня
дол. США долар США
руб. російський рубль
в. п. відсотковий пункт
б. п. базисний пункт
бар. барель
дол./т доларів США за 1 тонну
євро/дол. доларів США за 1 євро
руб./дол. російських рублів за 1 долар США
р/р у річному вимірі, річна зміна, до відповідного періоду
попереднього року
м/м до попереднього місяця, у місячному вимірі
с/с у сезонно скоригованому вимірі

4. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 4
Головне
● У вересні 2017 року світова цінова кон’юнктура, виражена індексом зміни світових цін на основні товари
українськогоекспорту,йнадаліполіпшуваласязавдякипродовженнюзростання ціннасталь(на тлі високогопопиту)
та відновленню зростання цін на зернові (через нестриятливі погодні умови). Ціни на нафту підвищилися внаслідок
поступового відновлення попиту з боку США та позитивних очікувань щодо продовження дії угоди ОПЕК+. На
світових фінансових ринках у вересні ситуація поліпшилася завдяки прискоренню зростання світової економіки,
підвищенню цін на світових товарних ринках та оптимізму щодо монетарної політики ЄЦБ та ФРС. Апетит інвесторів
до ризику зберігався, однак наприкінці місяця інтерес до країн, ринки яких розвиваються, дещо зменшився. Це
разом із певною корекцією курсу долара США після тривалого послаблення зумовило знецінення більшості валют
цієї групи країн до долара США.
● У серпні 2017 року спостерігалася дефляція на 0.1% у місячному вимірі (порівняно зі зростанням споживчих цін на
0.2% у липні) завдяки сезонному зниженню цін на плодоовочеву продукцію та одяг та взуття. У річному вимірі
споживча інфляція становила 16.2%. Фундаментальний інфляційний тиск залишався помірним, хоча базова інфляція
дещо прискорилася – базовий індекс споживчих цін зріс на 0.2% м/м та 7.8% у річному вимірі. Зростання індексу цін
виробників незначно прискорилося (до 23.6% р/р) під впливом цінових тенденцій на світових товарних ринках.
● У серпні зростання ІВБГ у річному вимірі прискорилося до 4.4%. Поліпшилися показники випуску майже у всіх
ключових видах діяльності. Зокрема зросли обсяги промислового виробництва завдяки поліпшенню ситуації в ГМК
та енергетиці, прискоренню зростання обсягів випуску харчової, хімічної та машинобудівної продукції. Значний
проріст виробництва у машинобудуванні та будівництві свідчить про збереження високих темпів зростання
інвестицій, а прискорення роздрібного товарообороту – про подальше пожвавлення споживчого попиту.
Відновилося зростання індексу сільськогосподарського завдяки надолуженню темпів збору ранніх зернових та
водночас швидшим стартом кампанії зі збору окремих пізніх культур.
● Протягом 2017 року попит на робочу силу продовжив зростати, хоча в серпні зростання потреби роботодавців у
працівниках на заміщення вільних робочих місць уповільнилося. Номінальна середня заробітна плата в серпні 2017
року продовжувала зростати високими темпами (36.8% р/р). Також незмінно високими залишилися темпи
зростання реальної заробітної плати (17.2% р/р).
● Зведений бюджет виконано зі значним профіцитом (15.8 млрд. грн. у серпні та 68.6 млрд. грн. за січень–серпень
2017 року) завдяки високим темпам зростання доходів. Зростання доходів (як за місяць, так і за період) насамперед
забезпечено економічними факторами (поліпшенням фінансових результатів підприємств, підвищенням доходів
домогосподарств, пожвавленням внутрішнього попиту). Натомість видатки зростали помірнішими темпами, хоча в
серпні суттєво прискорилися за рахунок витрат на соціальне забезпечення.
● Від’ємне сальдо поточного рахунку в серпні зменшилося (до 0.2 млрд. дол. США) завдяки прискоренню зростання
експорту товарів (насамперед продовольчих товарів та металургійної продукції), нарощенню експорту послуг та
подальшому зростанню грошових переказів. У свою чергу, зростання імпорту сповільнилося за рахунок поступового
вичерпання ефекту низької бази порівняння попередніх місяців для поставок природного газу та помірніших темпів
зростання імпорту машинобудування. Як і в попередні місяці чисті надходження за фінансовим рахунком (0.7 млрд.
дол. США) були забезпечені приватним сектором. Скорочення чистих надходжень до реального сектору (за рахунок
зменшення залучень як за довгостроковими, так і торговими кредитами) було компенсовано зростанням чистих
зовнішніх зобов’язань банківського сектору. Прямі іноземні інвестиції зросли до 195 млн. дол. США та надходили
переважно до реального сектору. Завдяки профіциту зведеного платіжного балансу в серпні (0.5 млрд. дол. США)
міжнародні резерви станом на кінець серпня зросли до 18.0 млрд. дол. США, або 3.6 місяця імпорту майбутнього
періоду.
● На останньому засіданні з питань монетарної політики Правління НБУ прийняло рішення залишити облікову ставку
незмінною – на рівні 12.5% річних. Рішення зумовлено необхідністю повернення інфляції до цільової траєкторії та
спрямоване на упередження зростання інфляційного тиску з боку попиту, зокрема через очікуване протягом
наступних місяців збільшення бюджетних витрат і пенсійних виплат. Утримання облікової ставки на незмінному рівні
протягом останніх місяців дещо пригальмувало зниження роздрібних процентних ставок у національній валюті,
проте це не завадило банкам продовжувати нарощувати кредитний портфель у національній валюті. З метою
посилення ефективності грошово-кредитної політики НБУ скоротив розміщення двотижневих депозитних
сертифікатів до двох разів на тиждень і відновив розміщення тримісячних депозитних сертифікатів.

5. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 5
Ціни Китаю та України на окремі сталеві напівфабрикати
та ціни на залізну руду (Австралія), дол./т, станом на
28.09.2017
Джерело: Thomson Reuters Datastream.
Світові ціни на зернові*, дол./т, станом на 28.09.2017
*Пшениця – Wheat US No.1 HRW FOB K.City.
Кукурудза ‒ Corn. Yellow #2 Del. US Gulf.
Джерело: Thomson Reuters Datastream.
Світові ціни на нафту сорту Brent (дол./бар.) та
щотижнева зміна кількості бурових у США (шт.), станом
на 28.09.2017
Джерело: Thomson Reuters Datastream; Baker Hughes.
35
42
49
56
63
70
77
84
91
98
210
260
310
360
410
460
510
560
610
660
01.15 05.15 09.15 01.16 05.16 09.16 01.17 05.17 09.17
Slab/billet Q235 China
Billet Exp FOB Ukraine
Залізна руда (права шкала)
120
140
160
180
200
220
240
260
280
01.15 05.15 09.15 01.16 05.16 09.16 01.17 05.17 09.17
Кукурудза
Пшениця
-100
-80
-60
-40
-20
0
20
40
20
28
36
44
52
60
68
76
01.15 05.15 09.15 01.16 05.16 09.16 01.17 05.17 09.17
Brent
Зміна кількості бурових у США (права шкала)
1. Зовнішнє середовище
У вересні 2017 року світова цінова кон’юнктура, виражена
індексом зміни світових цін на основні товари українського
експорту, й надалі поліпшувалася завдяки зростанню цін на
сталь та відновленню зростання цін на зернові.
З початку вересня тривало зростання цін на сталь завдяки
високому попиту на тлі відносного затишшя у виробництві,
викликаного святами в мусульманських країнах та Китаї
(річниця заснування КНР), екологічними заходами Китаю
напередодні саміту БРІКС. Так, прискорилося зростання
споживання сталі Індією (до 3.7% р/р у липні), Китаєм (попри
рекордні обсяги виробництва в серпні, експорт сталі залишався
на 6.3% нижчим, ніж рік тому), США (обсяги імпорту за січень –
серпень зросли на 21.4% р/р). Причому ціни на різні види сталі
досягнули максимальних рівнів за останні чотири-п’ять років,
що стримує зростання попиту. На тлі подальшого нарощування
обсягів виробництва напередодні зимового періоду ціни на
сталь із другої половини вересня почали знижуватися.
Ціни на залізну руду знизилися внаслідок зменшення попиту,
насамперед із боку китайських сталеливарних заводів (через
збільшення запасів окремих сталевих напівфабрикатів та
сувору перевірку безпеки в 20 найбільших галузях
промисловості, зокрема сталеливарній). Крім того, очікується
подальше зростання виробництва в результаті запланованого
введення в експлуатацію нових родовищ компаніями Rio Tinto,
BHP Billiton та Vale (які є світовими лідерами) вже в ІV кварталі
поточного року.
Попри значні обсяги надходжень на ринок нового врожаю,
відновилося зростання цін на зернові. Ціни на пшеницю
зростали під впливом: очікувань щодо значного зниження
врожаю озимої пшениці в Австралії (майже на 40% р/р) через
надмірні опади (збір якої починається в жовтні, за даними
Australian Bureau of Agricultural and Resource Economics and
Sciences); втрати частини посівів під пшеницю в Аргентині через
повені; збільшення попиту з боку країн Азії (зокрема, Індонезії
– другого у світі після Єгипту найбільшого імпортера пшениці,
Індії, Південної Кореї та Японії).
Ціни на кукурудзу зростали на тлі очікувань щодо зменшення
площ посівів під кукурудзу в Бразилії1
, зниження врожаю в
Аргентині внаслідок несприятливих погодних умов (рясних
опадів), підвищення ЄС вдвічі мит на імпорт кукурудзи, жита і
сорго.
Ціни на нафту на світових ринках у вересні зростали, що
зумовлено:
 збільшенням попиту з боку США через поступове
відновлення робіт на нафтопереробних заводах після урагану
“Харві”;
 уповільненням бурової активності, зокрема через новий
ураган “Марія”, та зниження стратегічних запасів нафти в США;
 зниженням обсягів експорту нафти країнами ОПЕК у серпні
на 1.5% через перебої у видобуванні та постачанні окремими
країнами Африки (зокрема, Лівією та Нігерією) і Венесуелою;
1 Згідно з дослідженням Національної компанії постачання Бразилії (Conab) очікується зменшення площ посівів під перший урожай кукурудзи 2017/18 МР
на 2 ‒ 5% та навіть рекомендовано їх більш суттєве зниження з огляду на значні перехідні запаси та привабливішу цінову кон’юнктуру для виробництва
сої.

6. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 6
Індекси світового фондового ринку, 01.01.2014 = 100,
станом на 28.09.2017
Джерело: Thomson Reuters Datastream.
Зміна обмінних курсів валют окремих країн, ринки яких
розвиваються, до долара США, %, на кінець періоду
Джерело: Thomson Reuters Datastream, станом на 28.09.2017.
65
75
85
95
105
115
125
135
145
01.15 05.15 09.15 01.16 05.16 09.16 01.17 05.17 09.17
S&P 500
EURO STOXX 50
MSCI EM
-12 -8 -4 0 4 8 12 16
Грузинський ларі
Російський рубль
Казахстанський теньге
Польський злотий
Індійська рупія
Аргентинське песо
Бразильський реал
Угорський форинт
Чеська крона
Румунський лей
Китайський юань
Турецька ліра
І.2017
ІІ.2017
липень
серпень
вересень
 оптимістичними очікуваннями учасників ринку щодо
результатів чергового засідання моніторингового комітету
ОПЕК+.
Натомість дещо стримували зростання цін заяви уряду Китаю
щодо поступової відмови від дизельного та бензинового
транспорту, що приведе до суттєвого зниження попиту на
нафту (країна є одним із найбільших світових імпортерів).
На світових фінансових ринках у вересні ситуація поліпшилася
як для розвинутих країн, так і для країн, ринки яких
розвиваються. Це відбулося завдяки:
‒ поліпшенню очікувань щодо темпів зростання ВВП провідних
країн та регіонів світу, зокрема ЄС і США;
‒ прискоренню зростання світової економіки (за даними ОЕСР,
уперше за останні десять років очікується синхронне зростання
ВВП 45 найбільших країн світу) та світової торгівлі (з 1.3% р/р у
2016 році до 3.6% р/р у 2017 році, за прогнозом СОТ);
‒ зростанню цін на світових товарних ринках;
‒ оптимізму ЄЦБ щодо можливості коригування інструментів
монетарної політики в жовтні та ФРС щодо очікуваного
підвищення процентної ставки до кінця поточного року та
введення в дію програми зменшення обсягів активів із жовтня
2017 року;
‒ пом’якшенню монетарної політики країн, ринки яких
розвиваються, зокрема спрощенню процедур торгівлі юанем,
зниженню процентних ставок центральними банками Бразилії
та Росії;
‒ відновленню інтересу інвесторів до ризикових активів на тлі
певного пристосування до риторики президента США.
Після стрімкого знецінення долар США частково повернув
втрачені позиції завдяки оптимізму членів ФРС. Відповідно
валюти країн, ринки яких розвиваються, з початку вересня
переважно зміцнювалися, однак наприкінці місяця
скоригувалися.

7. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 7
2. Економічний розвиток України
2.1. Інфляція
У серпні 2017 року індекс споживчих цін знизився на 0.1% у
місячному вимірі (у липні – збільшився на 0.2% м/м) завдяки
сезонному зниженню цін на плодоовочеву продукцію та одяг
та взуття. У річному вимірі споживча інфляція становила 16.2%.
Фундаментальний інфляційний тиск залишався помірним, хоча
базова інфляція дещо прискорилася – базовий індекс
споживчих цін зріс на 0.2% м/м та 7.8% у річному вимірі.
Фактична інфляція в річному вимірі перевищила траєкторію
прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному
звіті за липень 2017 року. Це насамперед зумовлено вищими
темпами зростання цін на продукти харчування через
подальше відображення факторів з боку пропозиції
(несприятливі погодні умови навесні цього року, значні обсяги
експорту м’ясної та молочної продукції), а також посиленням
тиску на ціни з боку виробничих затрат.
Базова інфляція в річному вимірі в серпні виявилася незначно
вищою за траєкторію прогнозу, оприлюдненого в Інфляційному
звіті. Це відображало два основні чинники. По-перше, вторинні
ефекти від підвищення цін на окремі сирі продукти харчування
внаслідок факторів з боку пропозиції. Зокрема найбільший
внесок у відхилення базової інфляції від прогнозної траєкторії
зумовили вищі темпи зростання цін на продукти харчування з
високим ступенем обробки (до 9.7% р/р), насамперед м’ясні та
молочні вироби. По-друге, збільшення виробничих витрат, у
тому числі на оплату праці, спричинили вищі, ніж очікувалося,
темпи зростання цін на послуги, що входять до базової інфляції
(11.8% р/р). Натомість посилення гривні до долара США та
поліпшення інфляційних очікувань пом’якшили тиск на базову
інфляцію. Зокрема нижчими, ніж прогнозувалося, темпами (на
3.4% р/р) зростали ціни на товари зі значною часткою імпорту
(побутова техніка, обладнання для відтворення та обробки
інформації, побутова хімія тощо).
Ціни на сирі продовольчі товари уповільнили зростання, хоча
темпи залишилися високими (24.8% р/р). Уповільнення
зростання відбулося за рахунок зниження темпів зростання цін
на овочі (до 40.4% р/р порівняно з 59.9% р/р у липні) завдяки
розширенню пропозиції. Це відповідало очікуванням
Національного банку щодо вичерпання впливу зміни підходів
ДССУ до врахування цін на сезонну плодоовочеву продукцію.
Водночас уповільнення зростання цін на фрукти (до 23.1% р/р у
серпні) виявилося помірнішим, ніж очікувалось. Зокрема це
пов’язано з несприятливими погодними умовами як навесні
цього року, так і в серпні. Крім того, на високих темпах зростання
цін на сирі продукти позначилося подальше подорожчання
м'яса та молока (відповідно на 32.4% та 28.9% р/р). Це
пояснюється значними обсягами експорту, а також зниженням
пропозиції цих товарів на тлі зменшення поголів’я. Також ціни на
яйця відновили зростання (на 5.4% р/р) в умовах скасування
обмежень на ввезення української продукції птахівництва
окремими країнами.
Річні темпи зростання цін і тарифів, що регулюються
адміністративно, залишилися майже незмінними (27.8% р/р),
тоді як очікувалося їх незначне уповільнення. Насамперед
вищими, ніж очікувалися, темпами продовжували зростати
ціни на тютюнові вироби (41.6% р/р), що передусім
Індекси споживчих цін, %
Джерело: ДССУ.
Основні компоненти БІСЦ, % річна зміна
Джерело: ДССУ; розрахунки НБУ.
Ціни на сирі продукти, % річна зміна
Джерело: ДССУ.
-2
0
2
4
6
8
10
12
14
16
-8
0
8
16
24
32
40
48
56
64
01.15 05.15 09.15 01.16 05.16 09.16 01.17 05.17 08.17
ІСЦ, м/м
Базовий ІСЦ, р/р
ІСЦ, р/р
0
10
20
30
40
50
60
70
01.15 05.15 09.15 01.16 05.16 09.16 01.17 05.17 08.17
Продукти харчування (з високим
ступенем оброблення)
Одяг і взуття
Інші непродовольчі товари
Послуги
-35
0
35
70
105
140
01.15 05.15 09.15 01.16 05.16 09.16 01.17 05.17 08.17
Цукор
Овочі
Фрукти
Молоко
Яйця
М'ясо

8. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 8
пояснюється проблемами з дистрибуцією в попередні місяці.
Крім того, у серпні прискорилося зростання цін на хліб та
послуги автодорожнього пасажирського транспорту
(відповідно до 17.3% та 22.4% р/р) внаслідок зростання витрат,
у тому числі на оплату праці. Водночас уповільнилося
зростання тарифів на холодну воду та каналізацію на тлі
сприятливої бази порівняння.
Ціни на паливо прискорили зростання до 10.1% р/р (зросли на
0.5% м/м), насамперед через стрімке зростання цін на
скраплений газ в умовах його дефіциту. Також у цілому
зростання цін на паливо було нижчим, ніж прогнозувалося. Це
пов’язано з нижчими світовими цінами на нафту, ніж
передбачено припущеннями прогнозу, оприлюдненого в
Інфляційному звіті.
У серпні 2017 року індекс цін виробників зріс на 0.4% м/м
(порівняно з 1.8% м/м у липні). Темпи зростання у річному
вимірі збільшилися до 23.6% р/р (з 23.3% р/р у липні). Як і в
попередні місяці динаміка індексу цін виробників визначалася
насамперед впливом цінових тенденцій на світових товарних
ринках. Зокрема прискорилося зростання цін у добуванні сирої
нафти і природного газу (до 17.9% р/р) під впливом збільшення
світових цін на нафту. Підвищення світових цін та скорочення
запасів в Україні зумовили суттєве збільшення темпів
зростання цін у добуванні кам’яного вугілля. Також через
підвищення світових цін на залізну руду продовжили зростати
високими темпами ціни в добуванні металевих руд (36.1% р/р).
Як наслідок, зростання цін у добувній промисловості
пришвидшилося до 39.6% р/р (з 35.7% р/р у липні).
Під впливом світових цін та цін у попередніх ланках
виробничого процесу прискорилося зростання цін у
металургійному виробництві (до 27.8% р/р з 21.7% р/р у липні),
виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення (до
63.4% р/р з 52.0% р/р у липні).
Незначно прискорилося зростання цін у харчовій
промисловості (до 15.7% р/р з 14.7% у липні). Так тривало
прискорення зростання цін у виробництві м’яса та м’ясних
продуктів (до 29.7% р/р) на тлі інтенсивного експорту та
зростання світових цін. Також збільшилися темпи зростання цін
у виробництві хліба, хлібобулочних та борошняних виробів (до
15.8% р/р), виробництві напоїв (до 12.8% р/р). Водночас
уповільнилося зростання цін у виробництві цукру (до 17.8%
р/р), що може пояснюватися розпродажем запасів продукції
попереднього сезону в очікуванні значного врожаю цього року.
Прискорилося зростання цін у машинобудуванні (до 13.3%
р/р), зокрема за рахунок виробництва автотранспортних
засобів в умовах відновлення попиту на цю продукцію.
Зростання цін у хімічній промисловості України уповільнилося
до 13.9% р/р. Таке уповільнення відбулося у результаті
зниження світових цін на природний газ та зміцнення курсу
гривні (у хімічній промисловості частка імпорту в проміжному
споживанні становить понад 50%2
).
Зростання цін у постачанні електроенергії, газу, пари та
кондиційованого повітря уповільнилося до 23.8% р/р у серпні
(з 31.0% р/р у липні). Це пояснюється зокрема збереженням
високої частки атомної генерації в загальному виробництві
електроенергії.
2
За даними таблиць «Витрати – Випуск».
Основні компоненти небазового ІСЦ, % річна зміна
Джерело: ДССУ; розрахунки НБУ.
Індекс цін виробників, %
Джерело: ДССУ.
Ціни в окремих галузях промисловості, % річна зміна
Джерело: ДССУ.
-20
0
20
40
60
80
100
120
01.15 05.15 09.15 01.16 05.16 09.16 01.17 05.17 08.17
Адміністративно регульовані ціни
Ціни на сирі продукти
Ціни на паливо
-3
0
3
6
9
12
-15
0
15
30
45
60
01.15 05.15 09.15 01.16 05.16 09.16 01.17 05.1708.17
Порівняно з попереднім місяцем (права
шкала)
У річному вимірі
-25
0
25
50
75
100
125
150
175
01.15 05.15 09.15 01.16 05.16 09.16 01.17 05.1708.17
Виробництво коксу та коксопродуктів
Харчова та тютюнова промисловість
Добування металевих руд
Хімічне виробництво
Металургія

9. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 9
2.2. Економічна активність
У серпні зростання ІВБГ у річному вимірі значно прискорилося
(до 4.4%), завдяки чому кумулятивне зростання індексу за
січень-серпень 2017 року сягнуло 2.9% р/р.
У серпні поліпшилися показники випуску майже за всіма
ключовими видами діяльності. Насамперед відновилося
зростання обсягів промислового виробництва (на 1.2% р/р),
сезонно скоригований рівень якого підвищився порівняно з
попереднім місяцем на 2.2%. Значно поліпшилася динаміка
обсягів виробництва у ГМК, зокрема обсяги металургійного
виробництва зросли (на 1.0% р/р) завдяки відновленню з кінця
липня роботи на Дніпровському металургійному комбінаті,
збільшенню завантаженості інших заводів на тлі сприятливої
зовнішньої кон’юнктури. Відповідно зріс попит на
електроенергію, підтриманий розширенням її пропозиції, у
тому числі за рахунок теплової генерації. У результаті цього
суттєво сповільнилося (до 2.8% р/р) падіння обсягів постачання
електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.
Підвищилися темпи приросту в машинобудуванні (до
10.4% р/р), зокрема в автомобілебудуванні, виробництві інших
транспортних засобів (у т. ч. вагонів, випуск яких збільшився в
п’ять разів порівняно із серпнем минулого року), значний
приріст зафіксовано у виробництві комп’ютерної, електронної
та оптичної продукції. Високий приріст хімічного виробництва
пояснювався низькою базою порівняння3
, а також зростанням
кількості замовлень для низки інших підприємств (на спирт
етиловий та кислоту сірчану).
Зростання обсягів харчового виробництва прискорилося
завдяки нарощуванню виробництва соняшникової олії, тоді як
падіння у виробництві м’яса та борошна поглибилося.
На тлі поліпшення очікувань населення щодо зміни свого
особистого фінансового стану4
прискорилося зростання
роздрібного товарообороту (до 9.8% р/р). Оптовий
товарооборот, як і вантажооборот, за винятком
трубопровідного, залишалися на рівнях, близьких до торішніх.
Трубопровідний вантажооборот порівняно із серпнем
минулого року зріс на 25% завдяки вищим обсягам транзиту
газу.
Незважаючи на підвищення бази порівняння, значно
прискорилося зростання в будівельній галузі (до 23.6% р/р),
насамперед за рахунок приросту обсягів будівництва
інженерних споруд (30% р/р). Стрімке зростання обсягів
будівництва та досить високі темпи приросту випуску в
машинобудуванні свідчать про збереження високих темпів
зростання обсягів інвестицій.
У серпні відновилося зростання індексу
сільськогосподарського виробництва (на 6.4% р/р). Через
пізній початок збиральної кампанії на серпень поточного року
припали більші обсяги збору зернових, ніж торік. Крім того,
випереджав торішні темпи збір кукурудзи. Все це забезпечило
суттєвий приріст обсягів виробництва в рослинництві. У
тваринництві тривало падіння обсягів вирощування свиней5
(у
3 У червні після п’ятирічного простою відновлено роботу заводу "Карпатнафтохім" (раніше ‒ ЛУКОР), який випускає етилен, поліетилен і ПВХ. Також
працювали три заводи Ostchem, тоді як минулого року два з них ("Рівнеазот" і "Сєвєродонецький Азот") простоювали.
4
За опитуваннями GfK Ukraine.
5 Показник включає вирощування тварин лише сільськогосподарськими підприємствами.
Внески в річну зміну індексу виробництва базових
галузей, в. п.
Джерело: ДССУ; розрахунки НБУ.
Випуск в окремих галузях економіки, % річна зміна
Джерело: ДССУ; розрахунки НБУ.
Виробництво в основних галузях промисловості,
% річна зміна
Джерело: ДССУ.
4.4
-24
-18
-12
-6
0
6
12
18
04.15 08.15 12.15 04.16 08.16 12.16 04.17 08.17
Сільське господарство Промисловість
Будівництво Торгівля
Транспорт ІВБГ, % річна зміна
-40
-30
-20
-10
0
10
20
30
40
04.15 08.15 12.15 04.16 08.16 12.16 04.17 08.17
Сільське господарство Будівництво
Роздрібний товарооборот Промисловість
Вантажооборот
+72%
-35
-30
-25
-20
-15
-10
-5
0
5
10
15
20
25
30
35
04.15 08.15 12.15 04.16 08.16 12.16 04.17 08.17
Металургія Машинобудування
Харчова Хімічне виробництво
Добувна промисловість Електроенергія

10. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 10
Показники збору врожаю основних
сільськогосподарських культур станом на 01 вересня
2017 року, % річна зміна
Джерело: ДССУ; розрахунки НБУ.
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
-50
-40
-30
-20
-10
0
10
20
30
40
50
Культуризерновi
пшениця
ячмінь
кукурудза
Соя
Ріпак
Соняшник
Картопля
Культуриовочеві
Культуриплодоягідні
Виноград
Валовий збір
Урожайність
Частка зібраної площі, % (права шкала)
відкритогоґрунту
тазернобобовi,зних
+89%
+112%
живій масі), попри зростання закупівельних цін на живець
протягом останніх кількох місяців. Серед інших чинників
розвиток цього виду тваринництва стримує несприятлива
епізоотична ситуація (поширення АЧС у різних регіонах
України).
Натомість у галузі молочного скотарства спостерігалися ознаки
поліпшення ситуації. Скорочення поголів’я, а також зниження
обсягів виробництва молока все ще триває, однак дещо
меншими темпами (відповідно на 2.0% р/р та 0.5% р/р). Це
зумовлено підвищенням попиту на молоко з боку переробних
підприємств на тлі зростання обсягів експорту молочної
продукції.

11. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 11
Потреба роботодавців у працівниках на заміщення
вільних робочих місць, тис. осіб
Джерело: ДССУ; work.ua; розрахунки НБУ.
Заробітна плата, % річна зміна
Джерело: ДССУ.
Домогосподарства, які звернулися та які отримують
субсидії на оплату послуг ЖКГ
Джерело: ДССУ.
20
30
40
50
60
70
80
90
100
04.15 08.15 12.15 04.16 08.16 12.16 04.17 08.17
Вакансії ДСЗУ Вакансії work.ua
Вакансії ДСЗУ, с/с Вакансії work.ua, с/с
36.8
17.2
-30
-20
-10
0
10
20
30
40
50
04.15 08.15 12.15 04.16 08.16 12.16 04.17 08.17
Номінальна Реальна
398.4
290
5191
5599
0
1000
2000
3000
4000
5000
6000
7000
0
300
600
900
1200
1500
1800
2100
2400
2700
04.15 08.15 12.15 04.16 08.16 12.16 04.17 08.17
Домогосподарства, які звернулися за субсидіями (за місяць)
Домогосподарства, які отримують субсидії, тис. од. (права шкала)
2.3. Ринок праці
Протягом 2017 року тривало зростання попиту на робочу силу,
про що свідчать дані ДСЗУ та приватних сайтів пошуку роботи.
Проте в останні місяці темпи зростання уповільнилися – у
серпні в сезонно скоригованому вимірі потреба роботодавців у
працівниках на заміщення вільних робочих місць залишилася
майже незмінною. Динаміка кількості вакансій у розрізі видів
діяльності, за даними приватних сайтів пошуку роботи, суттєво
відрізнялася. Так, тривало прискорення зростання кількості
вакансій в ІТ-сфері, сферах дизайну, спорту, діловодства,
страхування та юриспруденції (частка вакансій у цих видах
діяльності на початок вересня перевищувала 20% від загальної
кількості). Натомість у більшості інших видів діяльності
зростання кількості вакансій сповільнилося (найбільше – в
медицині та фармацевтиці, видавничій справі та поліграфії,
бухгалтерії тощо).
Згідно з даними ДСЗУ рівень навантаження на одне вільне
робоче місце порівняно з минулим роком суттєво знизився (до
чотирьох осіб). Найсуттєвіше знизилася кількість претендентів
на одну вакансію у фінансовій та страховій діяльності (з 26 до
16 осіб), переважно за рахунок перепрофілювання
зареєстрованих безробітних, однак усе-таки залишалася
найвищою порівняно з іншими видами діяльності. Водночас
відносно помірно знижувався рівень навантаження у сферах
освіти, охорони здоров’я і тимчасового розміщування й
організації харчування.
У серпні 2017 року номінальна середня заробітна плата,
нарахована в розрахунку на одного штатного працівника,
продовжувала зростати високими темпами (36.8% р/р).
Зокрема зростання номінальної заробітної плати прискорилося
в тих видах діяльності, де активізувалася діяльність, –
сільському господарстві, будівництві, трубопровідному
транспорті і промисловості (а саме у металургійному
виробництві, хімічній промисловості, виробництві
автотранспортних засобів та причепів). Водночас зростання
номінальної заробітної плати уповільнилося в оптовій торгівлі,
пасажирському та водному транспорті, у виробництві
електричного устаткування.
Річні темпи зростання реальної заробітної плати залишилися
незмінними (на рівні 17.2%).
У серпні 2017 року кількість субсидіантів зросла до 5.6 млн.
домогосподарств (37.4% їх загальної кількості). Разом із тим
кількість домогосподарств, які звернулися за субсидіями, у
липні та серпні 2017 року порівняно з травнем та червнем
суттєво знизилася. Такі показники дають змогу припустити, що
були вирішені технічні питання призначення субсидій,
пов’язані із запровадженням змін до державної програми
надання субсидій домогосподарствам на оплату послуг ЖКГ,
що набрали чинності з травня 2017 року6
. Середній розмір
новопризначених субсидій на одне домогосподарство в серпні
2017 року становив 154 грн. та збільшився порівняно з
відповідним місяцем минулого року на 8.4%.
6 Детальніше про оновлене Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату ЖКП, придбання
скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива див. у розділі 2.3 “Ринок праці” у Макроекономічному та монетарному огляді (липень
2017 року), стор. 11.

12. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 12
2.4. Фіскальний сектор
У серпні державний бюджет передбачувано виконано із
суттєвим профіцитом (11.5 млрд. грн.), що зумовило збільшення
кумулятивного lдодатного сальдо до 38.5 млрд. грн.
Доходи державного бюджету продовжували зростати високими
темпами (на 33.4% р/р у серпні, за 8 місяців – на 46.1% р/р). У
серпні зростання головним чином забезпечили податкові
надходження (на 30.6% р/р), що насамперед пов’язано з
економічними факторами. Так завдяки суттєвому поліпшенню
фінансового результату прибуткових підприємств надходження
від податку на прибуток підприємств зросли на 47.7% р/р
(серпень – місяць сплати платежів до бюджету за підсумками ІІ
кварталу). Надходження від податку на доходи фізичних осіб
також продовжували демонструвати зростання (на 27.7% р/р) з
огляду на збереження високих темпів приросту номінальних
заробітних плат.
На тлі пожвавлення внутрішнього попиту цього року
прискорилося зростання надходжень від ПДВ (до майже 32% р/р
за січень – серпень 2017 року), незважаючи на збільшення
обсягів відшкодування ПДВ (на 43% р/р). Водночас нерівномірні
обсяги відшкодування ПДВ зумовлювали значну волатильність
зазначених надходжень по місяцях. Зокрема саме цим
чинником пояснюється суттєве уповільнення зростання
надходжень від ПДВ у серпні (до 20% р/р порівняно з 70% р/р у
липні). Також залишок сум заявлених до відшкодування
скоротився порівняно з початком року (до 11.7 млрд. грн.).
Надходження від податку на міжнародну торгівлю та акцизний
податок зростали помірнішими темпами на тлі сповільнення
зростання імпорту в останні місяці та відносно стабільною
ситуацією на валютному ринку цього року. Зростання
неподаткових надходжень у серпні очікувано пригальмувалося,
але темпи залишилися високими завдяки перерахуванню
частини прибутку Національного банку України (5 млрд. грн.),
якого не було у цей період торік.
Видатки державного бюджету зростали відносно помірно (21.3%
р/р за січень – серпень), однак прискорилися в серпні (до 29%
р/р) переважно за рахунок витрат на поточні трансферти та
видатків соціального напряму. Серед останніх насамперед
суттєво збільшився обсяг цільових коштів, спрямованих
місцевим бюджетам на пільги та субсидії населенню на оплату
послуг ЖКГ, що зокрема пов’язано із завершенням періоду їх
перегляду та призначення. Одночасно збільшено перерахування
Пенсійному фонду в серпні, хоча їх обсяги залишилися нижчими,
ніж у минулому році ураховуючи значні темпи зростання
надходжень від ЄСВ. Прискорилося зростання витрат на
обслуговування боргу та капітальні видатки. Натомість суттєво
зменшилися темпи зростання витрат на товари та послуги (за
рахунок предметів, матеріалів та інвентаря, а також досліджень
і розробок).
Додатне сальдо місцевих бюджетів продовжувало
розширюватися (до 4.4 млрд. грн. у серпні, забезпечивши
кумулятивний профіцит на рівні 30.2 млрд. грн.). Доходи та
видатки місцевих бюджетів цього року зростали високими
темпами (на 40.4% р/р та 47.7% р/р за вісім місяців відповідно).
Зростання доходів значною мірою забезпечено офіційними
трансфертами, левова частка яких спрямована на виплати
субсидій населенню та фінансування додаткових повноважень,
пов’язаних з утриманням закладів освіти та охорони здоров’я.
Основні показники державного бюджету, млрд. грн.
Джерело: ДKСУ; розрахунки НБУ.
Надходження та відшкодування податку на додану
вартість, залишок сум, заявлених до відшкодування,
млрд. грн.
*Надходження враховують проведено відшкодування. Щомісячні
дані.
Джерело: ДФС; ДKСУ; розрахунки НБУ.
Видатки державного бюджету за економічною
класифікацією, млрд. грн.
Джерело: ДKСУ; розрахунки НБУ.
-60
-40
-20
0
20
40
60
80
100
04.15 08.15 12.15 04.16 08.16 12.16 04.17 08.17
Сальдо
Податкові надходження
Неподаткові та інші доходи
Видатки
0
5
10
15
20
25
30
35
40
04.15 08.15 12.15 04.16 08.16 12.16 04.17 08.17
Відшкодування (місячні дані)
Суми, заявлені до відшкодування (на кінець періоду)
Загальні надходження ПДВ*
-20
0
20
40
60
80
100
-20
0
20
40
60
80
100
04.15 08.15 12.15 04.16 08.16 12.16 04.17 08.17
Капітальні видатки Оплата праці
Інші видатки Поточні трансферти
Обслуговування боргу На товари та послуги
Соціальне забезпечення Видатки, % р/р (п ш)

13. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 13
Зростання видатків місцевих бюджетів відчутно прискорилося в
серпні (до 60.2% р/р) за рахунок витрат на соціальне
забезпечення та використання товарів і послуг. Водночас
суттєвим фактором такого прискорення була низька база
порівняння. У місячному вимірі доходи місцевих бюджетів
зростали швидше, ніж видатки.
Завдяки профіциту державного та місцевих бюджетів додатне
сальдо зведеного бюджету суттєво збільшилося (до 15.8 млрд.
грн. у серпні, а з початку року сягнуло 68.6 млрд. грн.).
Показники сальдо зведеного бюджету , млрд. грн.
Джерело: ДKСУ; розрахунки НБУ.
-50
-40
-30
-20
-10
0
10
20
30
40
50
60
70
2013 2014 2015 2016 2017
Державний Місцеві Зведений

14. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 14
2.5. Платіжний баланс
У січні – серпні 2017 року експорт товарів зріс на 21% р/р,
незважаючи на негативний вплив припинення торгівлі з
підприємствами, розташованими на НКТ, на
експортоорієнтовану металургійну промисловість. Зростання
було забезпечене сприятливою зовнішньою ціновою
кон’юнктурою та високими врожаями зернових та технічних
культур минулого року. Крім того, високими темпами зростав і
експорт послуг (на 14.2% р/р за період), насамперед за рахунок
подальшого нарощування обсягу транзиту газу до
європейських країн. Водночас від’ємне сальдо поточного
рахунку в січні – серпні 2017 року (2.1 млрд. дол. США)
незначно збільшилося порівняно з відповідним періодом
минулого року. Це відбулося внаслідок більш суттєвого
зростання імпорту товарів (22.1% р/р), порівняно з експортом,
зокрема через вищі обсяги закупівель енергоносіїв та продукції
машинобудування. Також збільшилося від’ємне сальдо
первинних доходів (до 0.7 млрд. дол. США) через пом’якшення
НБУ обмежень на репатриацію дивідендів7
.
У серпні від’ємне сальдо поточного рахунку зменшилося (до
226 млн. дол. США) порівняно як з попереднім місяцем, так і з
серпнем минулого року завдяки збільшенню профіциту
торгівлі послугами. Також на тлі прискорення зростання
експорту товарів та уповільнення імпорту порівняно з
попереднім місяцем зменшився дефіцит торгівлі товарами (до
0.9 млрд. дол. США).
Зокрема зростання експорту товарів у річному вимірі
прискорилося до 12.8% (з 9.3% у липні) насамперед завдяки
нарощенню поставок олії та насіння олійних культур (на 39.8%
та у 2.2 раза відповідно) на тлі рекордного врожаю соняшника
у 2016 році. Експорт інших продовольчих товарів також зростав
високими темпами. Так поставки м’яса та субпродуктів птиці
збільшилися на 23.9% р/р завдяки скасуванню Іраком та
Йорданією8
заборони на експорт української курятини.
Зростання експорту молочної продукції прискорилося до 48.4%
р/р насамперед через збільшення поставок вершкового масла
(у 4.3 раза р/р). Попри вищі, ніж минулого року, обсяги
експорту кукурудзи (на тлі високих перехідних запасів), фізичні
обсяги зернових знизилися на тлі зменшення попиту на
пшеницю з боку Індії внаслідок високого власного врожаю. У
цілому експорт продовольчих товарів збільшився на 17.5% р/р
та досяг рекордного для серпня значення (1.5 млрд. дол. США,
або 45% від загального обсягу експорту товарів).
Завдяки налагодженню поставок сировини на металургійні
заводи та відновленню роботи Дніпровського металургійного
комбінату фізичні обсяги експорту чорних металів зросли на
8.2% м/м с/с, проте все ще були нижчими, ніж минулорічні.
Водночас завдяки зростанню світових цін вартісні обсяги
експорту металургійної продукції збільшилися на 8.1% р/р.
Попри скорочення фізичних обсягів експорту залізних руд (на
3.2% м/м с/с та 8.0% р/р), зумовленого високим попитом з боку
вітчизняного металургійного сектору, вартісні обсяги поставок
збільшилися на 18.4% р/р на тлі суттєвого зростання світових
цін.
7 Протягом червня 2016 року – квітня 2017 року здійснювалися виплати дивідендів, нарахованих за 2014 – 2015 роки, а з травня 2017 року надано також
дозвіл на репатріацію дивідендів, нарахованих за 2014 – 2016 роки.
8 Ірак скасував заборону на експорт м’яса птиці з України 22 червня 2017 року, Йорданія – 16 серпня 2017 року.
Рахунок поточних операцій, млрд. дол. США
Джерело: НБУ.
Річна зміна експорту та імпорту товарів у січні – серпні
2017 року, млрд. дол. США та %
Джерело: НБУ.
Експорт зернових культур, млн. т.
Джерело: ДФСУ.
-1.4
-0.7
0.0
0.7
01.15 07.15 01.16 07.16 01.17 08.17
Вторинні доходи Послуги
Товари Первинні доходи
Поточний рахунок
13.1%
33.4%
64.0%
28.9%
3.8%
2.8%
5.6%
53.5%
18.6%
24.9%
0 1 2 3
Продукція хімічної
промисловості
Машини, устаткування,
транспортні засоби
Мінеральні продукти
Чорні й кольорові метали
Продовольчі товари
Експорт Імпорт
0.0
0.5
1.0
1.5
2.0
2.5
3.0
3.5
4.0
4.5
5.0
01.15 08.15 08.16 08.17
Пшениця Ячмінь Кукурудза Інші

15. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 15
Імпорт природного газу, млн. куб. м
Джерело: НБУ; Уктрансгаз.
Імпорт вугілля, млн. дол. США
Джерело: НБУ; ДФСУ; ДССУ.
Сальдо торгівлі послугами, млрд. дол. США
Джерело: розрахунки НБУ.
0
3
6
9
12
15
18
0.0
0.5
1.0
1.5
2.0
2.5
3.0
01.15 07.15 01.16 07.16 01.17 08.17
З РФ З інших країн Запаси в сховищах (права шкала)
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
0
30
60
90
120
150
180
210
240
270
01.16 07.16 01.17 08.17
РФ США
Польща Індонезія
Південна Африка Канада
Казахстан Австралія
Ціна, дол. США/т (п.ш.)
інші
-0.4
-0.3
-0.2
-0.1
0.0
0.1
0.2
0.3
0.4
0.5
0.6
0.7
01.15 07.15 01.16 07.16 01.17 08.17
Транспорт Подорожі ІТ-послуги
Інші Сальдо
Зростання імпорту товарів у серпні сповільнювалося третій
місяць поспіль (до 10.4% р/р), хоча в сезонно скоригованому
вимірі імпорт практично не змінився порівняно з попереднім
місяцем. Істотне сповільнення зростання відбулося за рахунок
закупівель енергоносіїв (до 30.1% р/р) на тлі підвищення бази
порівняння. Фізичні обсяги імпорту природного газу
залишалися значними (1.2 млрд. м3
), проте в річному вимірі
були на 12.7% нижчими через активізацію закупівель у серпні
минулого року. Станом на 01 вересня 2017 року в підземних
сховищах накопичено 14.8 млрд. м3
, що на 18.4% більше
порівняно з відповідною датою минулого року. Натомість
імпорт інших видів палива продовжував зростати високими
темпами. Так вартісні обсяги імпорту вугілля вдвічі
перевищували минулорічні через дефіцит на внутрішньому
ринку, зростання вартісних обсягів імпорту нафтопродуктів
прискорилося (до 28.3% р/р) на тлі підвищення цін на нафту.
Зростання неенергетичного імпорту сповільнилося до 5.4% р/р
насамперед за рахунок продукції машинобудування. Зокрема
імпорт ТВЕлів для вітчизняних АЕС скоротився на 53.8% р/р на
тлі масштабних закупівель у серпні минулого року. Також
сповільнилося зростання імпорту техніки
сільськогосподарського призначення (до 10.8% р/р з 36.7% р/р
у липні) та легкових автомобілів на тлі високої бази порівняння
минулого року9
. Унаслідок цього зростання імпорту продукції
машинобудування сповільнилося до 13.6% р/р.
Профіцит торгівлі послугами в серпні збільшився до 309 млн.
дол. США. Зростання експорту послуг прискорилося до 21.6%
р/р завдяки подальшому нарощуванню обсягу наданих
нерезидентам транспортних (21.5% р/р) та ІТ-послуг (24% р/р).
Високими темпами зростав експорт послуг трубопровідного
транспорту (обсяги транзиту газу до європейських країн
збільшилися на 26.1% р/р). Крім того, на 42% р/р збільшилися
обсяги експорту послуг авіаційного транспорту, що серед інших
причин може бути зумовлене відкриттям нових рейсів
лоукостерами, що діють на території України. Обсяги імпорту
послуг збільшилися на 1.4% р/р. Традиційно найбільший
внесок у його зростання був забезпечений статтею “подорожі”
(збільшився на 8.6% р/р).
У серпні, як і в попередні місяці, чисті надходження за
фінансовим рахунком були забезпечені за рахунок приватного
сектору та становили 0.7 млрд. дол. США. З початку року обсяг
таких надходжень становив 3.7 млрд. дол. США, що на 65%
вище, ніж в аналогічному періоді минулого року.
Чисті надходження до реального сектору в серпні скоротилися
порівняно з минулим місяцем (до 0.5 млрд. дол. США), хоча
скорочення обсягів готівкової валюти поза банками в серпні
прискорилося (до 0.5 млрд. дол. США), а приплив прямих
іноземних інвестицій збільшився. Зниження чистих
надходжень до реального сектору відбулося внаслідок
зменшення залучень за позиками та торговими кредитами.
Водночас за рахунок придбання банками ОВДП, емітованих
урядом в іноземній валюті, скоротилися активи банківського
сектору (на 0.3 млрд. дол. США), що частково компенсувало
зниження надходжень до реального сектору.
Прямі іноземні інвестиції збільшилися до 195 млн. дол. США та
надходили переважно до реального сектору (165 млн. дол.
9
З 1 серпня 2016 року було знижено ставки акцизного податку на імпортні вживані автомобілі, що призвело до істотного зростання їх закупівель у серпні
минулого року.

16. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 16
Фінансовий рахунок: чисті зовнішні активи,
млрд. дол. США
Джерело: НБУ.
Прямі іноземні інвестиції, млрд. дол. США
Джерело: НБУ.
-1.5
-1.0
-0.5
0.0
0.5
1.0
01.15 07.15 01.16 07.16 01.17 08.17
Державний сектор Банки
Реальний сектор* Фінансовий рахунок
* включно з помилками та упущеннями
-0.2
0.0
0.2
0.4
0.6
0.8
1.0
01.15 07.15 01.16 07.16 01.17 08.17
Банки Реальний сектор Міжфірмовий борг
США). Частина з них надійшла у формі міжфірмового боргу
(60 млн. дол. США), а початок приватизації енергетичних
активів10
дав змогу залучити ще близько 50 млн. дол. США
прямих іноземних інвестицій. Загалом за січень – серпень
надходження ПІІ (без урахування операцій з переоформлення
боргу в статутний капітал) майже удвічі перевищували обсяги
за аналогічний період минулого року (1.2 млрд. дол. США
проти 0.7 млрд. дол. США відповідно).
Завдяки профіциту зведеного платіжного балансу (0.5 млрд.
дол. США в серпні та 1.2 млрд. дол. США за січень – серпень)
міжнародні резерви станом на кінець серпня зросли до 18.0
млрд. дол. США, або 3.6 місяця імпорту майбутнього періоду.
10 Фондом державного майна України було проведено продаж пакетів акцій (міноритарних часток) «Донецькобленерго», «Західенерго» та «Київенерго».

17. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 17
Процентні ставки НБУ та УІМС, % річних
Джерело: НБУ.
Дохідність ОВДП на первинному ринку, % річних
Джерело: НБУ.
Середньозважені процентні ставки в національній валюті
за новими кредитами (без овердрафту) та депозитами,
% річних
Джерело: НБУ.
10
12
14
16
18
20
22
24
26
01.16 04.16 07.16 10.16 01.17 04.17 07.17
Облікова ставка
Кредити овернайт НБУ
ДС овернайт НБУ
Український індекс міжбанківських ставок (овернайт)
ДС до 14 днів
09.17
14.5%
10.5%
12.5%
12.5%
11.2%
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
01.16 04.16 07.16 10.16 01.17 04.17 07.17
6M 1Y 2Y 3Y
09.17
11.6
13.2
27.2
8.2
0
5
10
15
20
25
30
35
01.15 07.15 01.16 07.16 01.17 07.17
Кредити надані на міжбанківському ринку
Кредити нефінансовим корпораціям
Кредити домогосподарствам
Депозити нефінансових корпорацій
Депозити домогосподарств
11.3
09.17
2.6. Монетарний сектор та фінансові ринки
На останньому засіданні з питань монетарної політики
Правління НБУ прийняло рішення залишити облікову ставку на
рівні 12.5% річних. Проведення більш стриманої монетарної
політики зумовлене необхідністю повернути інфляцію до
цільової траєкторії та спрямоване на упередження зростання
інфляційного тиску з боку попиту, зокрема через очікуване
протягом наступних місяців підвищення соціальних стандартів.
З метою посилення ефективності монетарної політики у вересні
НБУ змінив операційний дизайн монетарної політики. Зокрема,
із середини вересня відновлено розміщення тримісячних
сертифікатів з метою формування гривневої кривої дохідності
від одного до трьох місяців. Наразі МФУ не здійснює
розміщення тримісячних ОВДП, а строки угод на
міжбанківському кредитному ринку не перевищують двох
тижнів. Наявність цінових орієнтирів на термінах погашення від
одного до трьох місяців сприятиме поліпшенню ціноутворення
на інші інструменти фінансового ринку, зокрема валютні
форварди. Крім того, для підвищення ефективності управління
ліквідністю, пожвавлення та поглиблення міжбанківського
ресурсного ринку зменшено періодичність розміщення
двотижневих депозитних сертифікатів до двох разів на
тиждень.
Утримання облікової ставки протягом останніх місяців на
незмінному рівні, а також зростання очікувань учасників ринку,
що пом’якшення монетарної політики протягом наступних 12
місяців відбуватиметься повільнішими темпами, дещо
пригальмувало темпи зниження ринкових процентних ставок у
національній валюті. Більше того, суттєве звуження ліквідності
банківської системи (до найнижчого рівня з кінця 2016 року)
внаслідок сплати квартальних податкових платежів призвело
до незначного подорожчання у серпні гривневих
міжбанківських кредитів (до 11.6% річних).
Дохідність гривневих ОВДП за всіма строками розміщення на
первинному ринку в серпні залишалася незмінною. Водночас
завершення періоду квартальних податкових платежів сприяло
певній активізації первинного ринку у вересні. У результаті
дохідність гривневих цінних паперів помірно знизилася
практично за всіма строками розміщення.
Попри утримання облікової ставки на незмінному рівні впродовж
кількох останніх місяців, у серпні тривало зниження вартості
кредитів (переважно за рахунок короткострокових кредитів) та
депозитів населення (як коштів на вимогу, так і строкових). Це
зумовлено відносно стриманішою реакцією цих ставок на
зниження облікової ставки НБУ в попередні періоди. Через
значну потребу в коштах для сплати квартальних податкових
платежів дещо зросла вартість кредитів нефінансовим
корпораціям (насамперед за рахунок кредитів до одного
місяця), а потреба банків у короткостроковій гривневій
ліквідності зумовила незначне підвищення дохідності
депозитів (переважно за рахунок коштів овернайт).
У вересні після тривалого ревальваційного тренду на
валютному ринку посилилася волатильність обмінного курсу
гривні до долара США та змінився тиск на обмінний курс гривні
у бік знецінення, у т. ч. на готівковому ринку. Так, із початку
місяця (станом на 29.09.2017) офіційний обмінний курс гривні

18. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 18
Індекс РЕОК та НЕОК гривні, 12.2013 = 1
Попередні дані (за середньомісячним міжбанківським курсом).
Джерело: IFS; розрахунки НБУ.
Окремі показники ліквідності банківської системи,
млрд. грн., станом на 28.09.2017
Джерело: НБУ.
Монетарні показники, 12.2014=100
Джерело: НБУ.
0
4
8
12
16
20
24
280.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
1.1
01.14 07.14 01.15 07.15 01.16 07.16 01.17 07.17
РЕОК
НЕОК
Середньозважений курс UAH/USD (права шкала)
09.17
девальвація
0
20
40
60
80
100
120
140
01.15 07.15 01.16 07.16 01.17 07.17
Депозитні сертифікати Коррахунки банків
Кошти уряду
45.5
37.7
57.0
09.17
90
95
100
105
110
115
120
01.15 08.15 03.16 10.16 05.17
Грошова база Грошова маса
Готівка поза банками
+6.0%(р/р)
+5.5%(р/р)
+6.8%(р/р)
08.17
до долара США девальвував на 3.7% (проте порівняно з
початком року курс гривні до долара США зміцнився на 2.5%).
Девальваційний тиск на гривню у вересні мав головним чином
сезонний характер, спричинений традиційним зростанням
попиту на іноземну валюту з боку нафто- та газо трейдерів,
який підсилювався помірним зростанням цін на нафту на
світовому ринку. Крім того, знизилися обсяги пропозиції
готівкової іноземної валюти з боку населення за одночасного
зростання попиту на неї, що, значною мірою, також
пояснюється сезонним погіршенням курсових очікувань
населення.
Дотримуючись режиму плаваючого курсоутворення, НБУ
проводив операції з продажу іноземної валюти для
згладжування надмірних коливань обмінного курсу, не
перешкоджаючи домінуючим тенденціям на ринку. Від’ємне
сальдо операцій НБУ з продажу іноземної валюти у вересні
(станом на 29.09.2017) становило майже 166 млн. дол. США (з
початку року обсяги чистої купівлі становили
1.5 млрд. дол. США). З огляду на сприятливу зовнішню цінову
кон’юнктуру, очікуваний високий врожай зернових та
тимчасові чинники девальваційного тиску у вересні НБУ
продовжив пом’якшувати обмеження на валютному ринку.
Зокрема Національний банк скасував останні обмеження на
видачу коштів з банківських рахунків для населення,
лібералізував операції з ощадними (депозитними)
сертифікатами на пред’явника, спростив розрахунок
щоденного ліміту купівлі іноземної валюти у власну позицію за
окремими операціями та розширив перелік винятків із
заборони на дострокове погашення певних видів кредитів та
позик, дозволив використання іноземної валюти на рахунках
клієнтів у якості застави за гривневими кредитами та спростив
порядок одержання резидентами кредитів від міжнародних
фінансових організацій.
НЕОК гривні залишався практично незмінним упродовж січня ‒
серпня 2017 року, оскільки поряд з посиленням гривні до
долара США зміцнилася також більшість валют країн партнерів
України, зокрема євро та валюти країн ЦСЄ. Натомість РЕОК
гривні у серпні дещо послабився (на 0.4% м/м) на тлі дефляції
в Україні в серпні, на відміну від вищої середньої інфляції в
країнах ОТП. Водночас з початку року РЕОК гривні зміцнився на
0.9%, а порівняно із серпнем минулого року – на 7.4% через
вищу інфляцію в Україні порівняно із країнами ОТП.
У серпні тривало зниження ліквідності банківської системи,
переважно через значні обсяги перерахувань податкових та
інших платежів до бюджету (у т. ч. квартальних). Банки
відреагували на це скороченням залишків коштів на
депозитних сертифікатах НБУ, хоча середньоденні залишки на
коррахунках банків за місяць дещо зросли.
Так, чисте вилучення ліквідності за рахунок фіскальних чинників
оцінено на рівні 24.4 млрд. грн.11
Також ліквідність
абсорбувалася через чисте погашення банками отриманих
раніше кредитів від НБУ та операції ліквідаторів банків (по
0.4 млрд. грн. кожний).
11 Вплив фіскальних факторів на рівень ліквідності банківської системи розраховано на основі зміни залишків коштів на ЄКР (зростання на 19.1 млрд. грн.),
платежів уряду на користь НБУ за своїми раніше взятими зобов’язаннями (10.3 млрд. грн.) та перерахування НБУ частини прибутку до бюджету
(5 млрд. грн.).

19. Макроекономічний та монетарний огляд Вересень 2017 року
Національний банк України
Департамент монетарної політики та економічного аналізу 19
Депозити, 12.2014 = 100
Джерело: НБУ.
Кредити, 12.2014 = 100
Джерело: НБУ.
40
60
80
100
120
140
160
01.15 08.15 03.16 10.16 05.17
Нефінансові корпорації в НВ
Нефінансові корпорації в ІВ (у доларовому еквіваленті)
Домашні господарства в НВ
Домашні господарства в ІВ (у доларовому еквіваленті)
+7.0%(р/р)
+14.1%(р/р)
08.17
40
50
60
70
80
90
100
110
01.15 08.15 03.16 10.16 05.17
Нефінансові корпорації в НВ
Нефінансові корпорації в ІВ (у доларовому еквіваленті)
Домашні господарства в НВ
Домашні господарства в ІВ (у доларовому еквіваленті)
+20.6%(р/р)
+16.8%(р/р)
08.17
Водночас ліквідність до банківської системи надходила через
валютний канал, оскільки завдяки сприятливій ситуації на
валютному ринку в серпні НБУ здійснював операції з купівлі
іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів
(додатне сальдо таких операцій становило майже
6 млрд. грн.). Крім того, сезонно знизився обсяг готівки (на
1 млрд. грн.) через традиційно високі витрати населення (у т.
ч. готівки) напередодні нового навчального року. Операції
ФГВФО та операції на відкритому ринку значного впливу на
ліквідність банківської системи не мали.
Попри зниження готівки, обсяг грошової бази у серпні
порівняно з попереднім місяцем унаслідок зростання обсягів
коштів на коррахунках банків практично не змінився. У річному
вимірі тривало поступове уповільнення (до 6.0%) зростання
грошової бази.
У серпні загальний депозитний портфель банків у національній
валюті знизився (на 1.3% м/м) через скорочення залишків
коштів нефінансових корпорацій. Зниження останніх (на 3.9%
м/м) зумовлене згаданими вище фіскальними чинниками
(через квартальні податкові платежі до бюджету). Зокрема,
майже 95% скорочення залишків коштів нефінансових
корпорацій припало на кошти на вимогу. Водночас з огляду на
значний притік коштів до бюджетів різних рівнів тривало
зростання залишків гривневих коштів на банківських рахунках
сектору загального державного управління. Депозити
домогосподарств залишилися на рівні попереднього місяця,
що також пояснюється головним чином сезонним чинником. У
річному вимірі тривало зростання залишків коштів на
депозитних рахунках банків, у серпні вони збільшилися на
12.5% рр. Також продовжував зростати депозитний портфель
банків у іноземній валюті (в доларовому еквіваленті),
насамперед за рахунок збільшення залишків строкових коштів
нефінансових корпорацій.
Зниження залишків коштів на депозитних рахунках у
національній та іноземній валютах у гривневому еквіваленті
(через курсову переоцінку) поряд зі зменшенням обсягів готівки
поза банками призвело до скорочення грошової маси в серпні
(на 0.9% м/м) та уповільнення річних темпів її зростання (до
5.5%).
У серпні банки продовжили поступово нарощувати
кредитування в національній валюті. Загальні залишки за
кредитами зросли на 1.7 м/м, проте їх зростання в річному
вимірі дещо уповільнилося, що пояснюється підвищенням бази
порівняння. Високими темпами зростали в серпні залишки за
кредитами, наданими нефінансовим корпораціям. Також
тривало зростання залишків за споживчими кредитами
домогосподарств.