SlideShare a Scribd company logo
1 of 19
Нормальний закон
розподілу
План
1. Нормальний закон розподілу. Графіки до нормального
закону розподілу.
1.1 Приклади
2. Визначення медіани, асиметрії і ексцесу.
2.1 Приклади
3. Правило “трьох сигм”
3.1 Приклади
e
a
x
x
x
f 2
2
2
)
(
2
1
)
( 





a 
Випадковою величиною Х називають розподіл
нормальних з параметрів і якщо щільність його
ймовірності має вигляд:
1. Нормальний закон розподілу. Графіки до
нормального закону розподілу.
Функція нормального закону розподілу:
N ( а : σ )
a – математичне сподівання
σ – середнє квадратичне відхилення
dz
x
x
F
x a
x
e




 2
2
2
)
(
2
1
)
( 

Графік функції закону розподілу
a > 0
Визначимо інтегральну функцію розподілу і намалюємо
графік
dt
x
F
x a
t
e




 2
2
2
)
(
2
1
)
( 


Приклади
1. Випадкові похибки вимірювання підпорядковані нормальному
закону. Систематична похибка вимірювального приладу = 0 , а середнє
квадратичне відхилення похибки – 0,05 мм. Знайти ймовірність того,
що ця похибка за абсолютною величиною буде меншою 0,15 мм.
Розв'язання:
У рівності покладемо
a = 0 (систематична похибка, тобто математичне
сподівання випадкових похибок = 0) ,
)
(
2
)
(


 Ф
a
X
P 


15
,
0

 05
,
0


9973
,
0
49865
,
0
2
)
3
(
2
)
05
,
0
15
,
0
(
2
)
15
,
0
( 




 Ф
Ф
X
P
Таким чином, ймовірність того, що
випадкова похибка вимірювання за
абсолютною величиною буде менша
0,15 мм = 0,9973
2. Випадкова величина X розподілена за нормальним законом, її
математичне сподівання = 30, а середнє квадратичне відхилення –
10. Знайти ймовірність того, що Х матиме значення з інтервалу
( 10 ; 50 )
Розв'язання:
Згідно умови , , тому за формулою
одержимо:
10


30

a
9544
,
0
4772
,
0
2
)
2
(
2
)
10
30
10
(
)
10
30
50
(
)
50
10
( 








 Ф
Ф
Ф
X
P
Тут використано властивості непарності
інтегральної функції Лапласа Ф ( - х ) = - Ф ( х )
та значення Ф ( 2 ) з таблиці значень цієї функції
2. Визначення медіани, асиметрії й ексцесу.
Медіаною називається значення, для якого виконується
рівність:
P (-∞ < X < Me ) = P (Me < X < - ∞ )
За формулою:
P ( α < x < β ) = F ( β ) – F (α )
F ( Me ) – F (-∞ ) = F ( ∞ ) – F ( Me ) = F ( Me ) + F ( Me ) = F ( ∞ ) + F ( ∞ ) = 1
2 F ( Me ) = 1
F ( Me ) = ½
Для нормального розподілу ВВ: Me = а
Асиметрія ( As ) – це відношення центрального моменту третього порядку
до кубу середнього квадратичного відхилення.
As =
- центральний елемент третього порядку


3
3
3
dx
x
f
x
M
x ))
(
)
(
( 3
3 







Для нормального розподілу ВВ: = 0
3
Ексцесом ( Es ) теоретичного розподілу називають
характеристику, що обчислюється за наступною формулою:
,
3
4
4




Es
Es=0
)
:
( 
a
N
Приклади
X 1 2 3 4 5
p 0,10 0,25 0,40 0,15 0,10
Дано розподіл деякої неперервної випадкової величини:
1
5
1



і
і
p
Знайти асиметрію та ексцес розподілу.
Розв'язання:
Знаходимо числові характеристики:
9
,
2
5
,
0
6
,
0
2
,
1
5
,
0
1
,
0
)
( 





  p
x і
і
X
M
6
,
9
5
,
2
4
,
2
6
,
13
1
1
,
0
)
( 2






X
M
19
,
1
41
,
8
6
,
9
9
,
2
6
,
9
)
( 2





X
D
0908
,
1
19
,
1
)
( 

X

Знаходимо центральні моменти і :
3
 4

258
,
0
9261
,
0
19965
,
0
0004
,
0
18225
,
0
6859
,
0
1
,
0
)
9
,
2
5
(
15
,
0
)
9
,
2
4
(
4
,
0
)
9
,
2
3
(
25
,
0
)
9
,
2
2
(
1
,
0
)
9
,
2
1
(
))
(
(
3
3
3
3
3
3
3

























  і
і
p
X
M
x

730115
,
3
94481
,
1
219615
,
0
00004
,
0
26244
,
0
30321
,
1
1
,
0
)
9
,
2
5
(
15
,
0
)
9
,
2
4
(
4
,
0
)
9
,
2
3
(
25
,
0
)
9
,
2
2
(
1
,
0
)
9
,
2
1
(
4
4
4
4
4
4
























Знаходимо асиметрію:
0
199
.
0
19
,
1
0908
,
1
258
,
0
3
3







S
A
Знаходимо ексцес:
366
,
0
3
19
,
1
730115
,
3
3 2
4
4








k
E
Розподіл заданої випадкової величини незначно
відрізняється від нормального. Крива розподілу притуплена
( ексцес від'ємний ) і витягнута вправо ( має додатне
значення асиметрії ).
3. Правило “трьох сигм”
Якщо абсолютна величина відхилення ВВ від її
математичного сподівання не перевищує потрійного
середньоквадратичного відхилення, то є підстави вважати, що
ВВ розподілена за термальним законом, в іншому випадку ВВ
не розподілена нормально.
1
49865
,
0
2
)
3
(
2
)
3
(
2
)
3
( 






 Ф
Ф
a
x
P




3

a 
3

a
a
З ймовірністю близької до 1 значення
нормального розподілу ВВ лежать в інтервалі
довжиною 
6

6
Приклади
Нормально розподілена випадкова величина має параметри
розподілу: , . Вказати інтервал відхилення випадкової
величини від математичного сподівання, якщо ймовірність попадання
в ці межі складає 0, 9973.
100

a 10


Розв'язання:
Для заданої ймовірності відхилення не
перевищує трьох сигм, тому інтервал буде:
30
100
10
3
100 



Дякуємо за увагу!!!
Успіхів!!!

More Related Content

What's hot

функція у=коріньх
функція у=коріньхфункція у=коріньх
функція у=коріньх
Гергель Ольга
 
Застосування похідної до розв"язування прикладних задач
Застосування похідної до розв"язування прикладних задачЗастосування похідної до розв"язування прикладних задач
Застосування похідної до розв"язування прикладних задач
Nataliya Shulgan
 
Презентація:Знаходження числа за його дробом
Презентація:Знаходження числа за його дробомПрезентація:Знаходження числа за його дробом
Презентація:Знаходження числа за його дробом
sveta7940
 
квадратні нерівності
квадратні нерівностіквадратні нерівності
квадратні нерівності
Tetyana Andrikevych
 
Презентація:Розв"язування вправ
Презентація:Розв"язування вправПрезентація:Розв"язування вправ
Презентація:Розв"язування вправ
sveta7940
 
Презентація: Розв"язування квадратних рівнянь
Презентація: Розв"язування квадратних рівняньПрезентація: Розв"язування квадратних рівнянь
Презентація: Розв"язування квадратних рівнянь
sveta7940
 
задачі лінійного програмування
задачі лінійного програмуваннязадачі лінійного програмування
задачі лінійного програмування
cit-cit
 

What's hot (20)

квадратні корені
квадратні кореніквадратні корені
квадратні корені
 
Тема 4 Загальні методи доведення нерівностей (9 год)
Тема 4 Загальні методи доведення нерівностей (9 год)Тема 4 Загальні методи доведення нерівностей (9 год)
Тема 4 Загальні методи доведення нерівностей (9 год)
 
властивості арифметичного квадратного кореня
властивості арифметичного квадратного коренявластивості арифметичного квадратного кореня
властивості арифметичного квадратного кореня
 
91
9191
91
 
функція у=коріньх
функція у=коріньхфункція у=коріньх
функція у=коріньх
 
Застосування похідної до розв"язування прикладних задач
Застосування похідної до розв"язування прикладних задачЗастосування похідної до розв"язування прикладних задач
Застосування похідної до розв"язування прикладних задач
 
теорема вієта
теорема вієтатеорема вієта
теорема вієта
 
Презентація:Знаходження числа за його дробом
Презентація:Знаходження числа за його дробомПрезентація:Знаходження числа за його дробом
Презентація:Знаходження числа за його дробом
 
квадратні нерівності
квадратні нерівностіквадратні нерівності
квадратні нерівності
 
Функція
ФункціяФункція
Функція
 
Презентація:Розв"язування вправ
Презентація:Розв"язування вправПрезентація:Розв"язування вправ
Презентація:Розв"язування вправ
 
Геометрія 8 кл.
Геометрія 8 кл.Геометрія 8 кл.
Геометрія 8 кл.
 
Презентація: Розв"язування квадратних рівнянь
Презентація: Розв"язування квадратних рівняньПрезентація: Розв"язування квадратних рівнянь
Презентація: Розв"язування квадратних рівнянь
 
суцвіття
суцвіттясуцвіття
суцвіття
 
Дробові числа та дії з ними, 5 клас.pdf
Дробові числа та дії з ними, 5 клас.pdfДробові числа та дії з ними, 5 клас.pdf
Дробові числа та дії з ними, 5 клас.pdf
 
Рівняння і нерівності з модулями
Рівняння і нерівності з модулямиРівняння і нерівності з модулями
Рівняння і нерівності з модулями
 
Провідники
ПровідникиПровідники
Провідники
 
задачі лінійного програмування
задачі лінійного програмуваннязадачі лінійного програмування
задачі лінійного програмування
 
Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків явищ
Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків явищСтатистичні методи вимірювання взаємозв'язків явищ
Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків явищ
 
Характеристи звуку
Характеристи звукуХарактеристи звуку
Характеристи звуку
 

Viewers also liked

Формули та правила диференціального числення
Формули та правила диференціального численняФормули та правила диференціального числення
Формули та правила диференціального числення
Oksana Bryk
 
Класичне визначення ймовірності
Класичне визначення ймовірностіКласичне визначення ймовірності
Класичне визначення ймовірності
Oksana Bryk
 
Частинні похідні функції двох змінних
Частинні похідні функції двох зміннихЧастинні похідні функції двох змінних
Частинні похідні функції двох змінних
Oksana Bryk
 
Основні випадки диференціювання
Основні випадки диференціюванняОсновні випадки диференціювання
Основні випадки диференціювання
Oksana Bryk
 
Класичне визначення ймовірності
Класичне визначення ймовірностіКласичне визначення ймовірності
Класичне визначення ймовірності
Oksana Bryk
 
Теореми множення та додавання ймовірностей
Теореми множення та додавання ймовірностейТеореми множення та додавання ймовірностей
Теореми множення та додавання ймовірностей
Oksana Bryk
 
Загальне рівняння площини та його дослідження
Загальне рівняння площини та його дослідженняЗагальне рівняння площини та його дослідження
Загальне рівняння площини та його дослідження
Oksana Bryk
 
Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
Системи лінійних алгебраїчних рівняньСистеми лінійних алгебраїчних рівнянь
Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
Oksana Bryk
 
Дві визначні та три необхідні границі
Дві визначні та три необхідні границіДві визначні та три необхідні границі
Дві визначні та три необхідні границі
Oksana Bryk
 

Viewers also liked (17)

Теорія визначників
Теорія визначниківТеорія визначників
Теорія визначників
 
Формули та правила диференціального числення
Формули та правила диференціального численняФормули та правила диференціального числення
Формули та правила диференціального числення
 
Класичне визначення ймовірності
Класичне визначення ймовірностіКласичне визначення ймовірності
Класичне визначення ймовірності
 
Частинні похідні функції двох змінних
Частинні похідні функції двох зміннихЧастинні похідні функції двох змінних
Частинні похідні функції двох змінних
 
Комбінаторика
КомбінаторикаКомбінаторика
Комбінаторика
 
Границя функції
Границя функціїГраниця функції
Границя функції
 
Обернена матриця
Обернена матрицяОбернена матриця
Обернена матриця
 
Системи лінійних рівнянь
Системи лінійних рівняньСистеми лінійних рівнянь
Системи лінійних рівнянь
 
Основні випадки диференціювання
Основні випадки диференціюванняОсновні випадки диференціювання
Основні випадки диференціювання
 
Класичне визначення ймовірності
Класичне визначення ймовірностіКласичне визначення ймовірності
Класичне визначення ймовірності
 
Теореми множення та додавання ймовірностей
Теореми множення та додавання ймовірностейТеореми множення та додавання ймовірностей
Теореми множення та додавання ймовірностей
 
Матриці та дії над ними
Матриці та дії над нимиМатриці та дії над ними
Матриці та дії над ними
 
Загальне рівняння площини та його дослідження
Загальне рівняння площини та його дослідженняЗагальне рівняння площини та його дослідження
Загальне рівняння площини та його дослідження
 
Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
Системи лінійних алгебраїчних рівняньСистеми лінійних алгебраїчних рівнянь
Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
 
Дві визначні та три необхідні границі
Дві визначні та три необхідні границіДві визначні та три необхідні границі
Дві визначні та три необхідні границі
 
Кутовий коефіцієнт дотичної
Кутовий коефіцієнт дотичної Кутовий коефіцієнт дотичної
Кутовий коефіцієнт дотичної
 
Learning potential
Learning potentialLearning potential
Learning potential
 

Нормальний закон розподілу

  • 2. План 1. Нормальний закон розподілу. Графіки до нормального закону розподілу. 1.1 Приклади 2. Визначення медіани, асиметрії і ексцесу. 2.1 Приклади 3. Правило “трьох сигм” 3.1 Приклади
  • 3. e a x x x f 2 2 2 ) ( 2 1 ) (       a  Випадковою величиною Х називають розподіл нормальних з параметрів і якщо щільність його ймовірності має вигляд: 1. Нормальний закон розподілу. Графіки до нормального закону розподілу.
  • 4. Функція нормального закону розподілу: N ( а : σ ) a – математичне сподівання σ – середнє квадратичне відхилення dz x x F x a x e      2 2 2 ) ( 2 1 ) (  
  • 5. Графік функції закону розподілу a > 0
  • 6. Визначимо інтегральну функцію розподілу і намалюємо графік dt x F x a t e      2 2 2 ) ( 2 1 ) (   
  • 7. Приклади 1. Випадкові похибки вимірювання підпорядковані нормальному закону. Систематична похибка вимірювального приладу = 0 , а середнє квадратичне відхилення похибки – 0,05 мм. Знайти ймовірність того, що ця похибка за абсолютною величиною буде меншою 0,15 мм. Розв'язання: У рівності покладемо a = 0 (систематична похибка, тобто математичне сподівання випадкових похибок = 0) , ) ( 2 ) (    Ф a X P    15 , 0   05 , 0   9973 , 0 49865 , 0 2 ) 3 ( 2 ) 05 , 0 15 , 0 ( 2 ) 15 , 0 (       Ф Ф X P Таким чином, ймовірність того, що випадкова похибка вимірювання за абсолютною величиною буде менша 0,15 мм = 0,9973
  • 8. 2. Випадкова величина X розподілена за нормальним законом, її математичне сподівання = 30, а середнє квадратичне відхилення – 10. Знайти ймовірність того, що Х матиме значення з інтервалу ( 10 ; 50 ) Розв'язання: Згідно умови , , тому за формулою одержимо: 10   30  a 9544 , 0 4772 , 0 2 ) 2 ( 2 ) 10 30 10 ( ) 10 30 50 ( ) 50 10 (           Ф Ф Ф X P Тут використано властивості непарності інтегральної функції Лапласа Ф ( - х ) = - Ф ( х ) та значення Ф ( 2 ) з таблиці значень цієї функції
  • 9. 2. Визначення медіани, асиметрії й ексцесу. Медіаною називається значення, для якого виконується рівність: P (-∞ < X < Me ) = P (Me < X < - ∞ ) За формулою: P ( α < x < β ) = F ( β ) – F (α ) F ( Me ) – F (-∞ ) = F ( ∞ ) – F ( Me ) = F ( Me ) + F ( Me ) = F ( ∞ ) + F ( ∞ ) = 1 2 F ( Me ) = 1 F ( Me ) = ½ Для нормального розподілу ВВ: Me = а
  • 10. Асиметрія ( As ) – це відношення центрального моменту третього порядку до кубу середнього квадратичного відхилення. As = - центральний елемент третього порядку   3 3 3 dx x f x M x )) ( ) ( ( 3 3         Для нормального розподілу ВВ: = 0 3
  • 11. Ексцесом ( Es ) теоретичного розподілу називають характеристику, що обчислюється за наступною формулою: , 3 4 4     Es Es=0 ) : (  a N
  • 12. Приклади X 1 2 3 4 5 p 0,10 0,25 0,40 0,15 0,10 Дано розподіл деякої неперервної випадкової величини: 1 5 1    і і p Знайти асиметрію та ексцес розподілу.
  • 13. Розв'язання: Знаходимо числові характеристики: 9 , 2 5 , 0 6 , 0 2 , 1 5 , 0 1 , 0 ) (         p x і і X M 6 , 9 5 , 2 4 , 2 6 , 13 1 1 , 0 ) ( 2       X M 19 , 1 41 , 8 6 , 9 9 , 2 6 , 9 ) ( 2      X D 0908 , 1 19 , 1 ) (   X 
  • 14. Знаходимо центральні моменти і : 3  4  258 , 0 9261 , 0 19965 , 0 0004 , 0 18225 , 0 6859 , 0 1 , 0 ) 9 , 2 5 ( 15 , 0 ) 9 , 2 4 ( 4 , 0 ) 9 , 2 3 ( 25 , 0 ) 9 , 2 2 ( 1 , 0 ) 9 , 2 1 ( )) ( ( 3 3 3 3 3 3 3                            і і p X M x  730115 , 3 94481 , 1 219615 , 0 00004 , 0 26244 , 0 30321 , 1 1 , 0 ) 9 , 2 5 ( 15 , 0 ) 9 , 2 4 ( 4 , 0 ) 9 , 2 3 ( 25 , 0 ) 9 , 2 2 ( 1 , 0 ) 9 , 2 1 ( 4 4 4 4 4 4                        
  • 15. Знаходимо асиметрію: 0 199 . 0 19 , 1 0908 , 1 258 , 0 3 3        S A Знаходимо ексцес: 366 , 0 3 19 , 1 730115 , 3 3 2 4 4         k E Розподіл заданої випадкової величини незначно відрізняється від нормального. Крива розподілу притуплена ( ексцес від'ємний ) і витягнута вправо ( має додатне значення асиметрії ).
  • 16. 3. Правило “трьох сигм” Якщо абсолютна величина відхилення ВВ від її математичного сподівання не перевищує потрійного середньоквадратичного відхилення, то є підстави вважати, що ВВ розподілена за термальним законом, в іншому випадку ВВ не розподілена нормально. 1 49865 , 0 2 ) 3 ( 2 ) 3 ( 2 ) 3 (         Ф Ф a x P   
  • 17.  3  a  3  a a З ймовірністю близької до 1 значення нормального розподілу ВВ лежать в інтервалі довжиною  6  6
  • 18. Приклади Нормально розподілена випадкова величина має параметри розподілу: , . Вказати інтервал відхилення випадкової величини від математичного сподівання, якщо ймовірність попадання в ці межі складає 0, 9973. 100  a 10   Розв'язання: Для заданої ймовірності відхилення не перевищує трьох сигм, тому інтервал буде: 30 100 10 3 100    