Посібник містить методичні та практичні рекомендації щодо організації технічної творчості дітей шести-десяти років у гуртку початкового технічного моделювання. Докладно розказано про виготовлення різних виробів з паперу та картону. Призначений для керівників технічних гуртків, вчителів початкових класів, вихователів груп продовженого дня.

1. Аліна Гуменюк
СИСТЕМА ЗАНЯТЬ У ГУРТКУ
ПОЧАТКОВОГО ТЕХНІЧНОГО
МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ОСНОВА
ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ
УМІНЬ ТА НАВИЧОК МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ
ПОСІБНИК ДЛЯ КЕРІВНИКА ГУРТКА

2. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР
ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ
Аліна Гуменюк
СИСТЕМА ЗАНЯТЬ У ГУРТКУ
ПОЧАТКОВОГО ТЕХНІЧНОГО
МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ОСНОВА
ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ
ТА НАВИЧОК МОЛОДШИХ
ШКОЛЯРІВ
ПОСІБНИК ДЛЯ КЕРІВНИКА ГУРТКА
,
Кам’янець-Подільський
2016 рік

3. 1
Рецензент:
В.С.Семенишина, завідувач методичним відділом центру дитячої та
юнацької творчості
Гуменюк А. Система занять у гуртку початкового технічного
моделювання як основа формування практичних умінь та навичок
молодших школярів: Посібник для керівника гуртка. – Кам’янець-
Подільський: Центр дитячої та юнацької творчості, 2016. – 96 с.
Посібник містить методичні та практичні рекомендації щодо
організації технічної творчості дітей шести-десяти років у гуртку
початкового технічного моделювання. Докладно розказано про виготовлення
різних виробів з паперу та картону.
Призначений для керівників технічних гуртків, вчителів початкових
класів, вихователів груп продовженого дня.

4. 2
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………..………….4
Розділ І. ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ……………………………………..……6
1.1 Інтерес дітей до техніки ……………………………….………….6
1.2 Сутність технічної творчості молодших школярів ……….…...10
Розділ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ ГУРТКА
ПОЧАТКОВОГО ТЕХНІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ………….…20
2.1 Технічне моделювання та його значення …………………...….20
2.2 Педагогічні принципи процесу виготовлення моделей …….....23
2.3 Методика гурткових занять по технічному моделюванню ……33
Розділ 3. ТЕХНІЧНА ТВОРЧІСТЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА ПОЧАТКОВОГО
ТЕХНІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ …………………………..…….43
3.1 Технічне моделювання і конструювання на заняттях
гуртка початкового технічного моделювання ……………..………43
3.2 Методи розвитку технічної творчості гуртківців ………...……46
Розділ 4. ПРИКЛАДИ ОБ’ЄКТІВ ПРАЦІ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ
У ГУРТКУ ПОЧАТКОВОГО ТЕХНІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ .51
4.1 Рухомі іграшки …………………………………………….…….51
4.1.1 Заєць на самокаті ……………………………………..…..51
4.1.2 Ведмідь-прибиральник ………………………….……….54
4.1.3 Собака …………………………………………………….56
4.1.4 Сердитий козел ……………………………………….…..57
4.1.5 Пташка ………………………………………………..…..58

5. 3
4.1.6 Кролик чистить зуби ………………………………..……60
4.2. Літаючі моделі-іграшки ………………………………………...62
4.2.1 Стріла ……………………………………………………..62
4.2.2 Голуб-1 ……………………………………………...…….65
4.2.3 Модель літака ……………………………………...……..67
4.2.4 Голуб-2 ……………………………………………………70
4.2.5 Модель планера ………………………………….……….72
4.3 Найпростіші судномоделі ……………………………………....82
4.3.1 Човен з вітрилом …………………………………………82
4.3.2 Баржа ……………………………………………………...83
4.3.3 Човен з складеного листа ……………………………..….84
4.3.4 Дракар …………………………………………………….85
4.3.5 Човен з трикутним дном ………………………................86
4.4 Найпростіші автомоделі ………………………………………..87
4.4.1 Спрощена модель легкового автомобіля ……………….87
4.4.2 Спрощена модель мікроавтобуса ……………………….88
4.4.3 Спрощена модель вантажівки …………………...………89
Додатки …………………………………………………………………………90
Додаток 1. Як будувати моделі ………………………………………....91
Додаток 2. Як правильно працювати ………………………………...…92
Додаток 3. Приблизний план організаційно-масової роботи
гуртка початкового технічного моделювання ………..…..93
Додаток 4. Приблизний план роботи з батьками гуртківців ………..…94
Література ………………………………………………………………………95

6. 4
ВСТУП
Ми живемо у вік бурхливого розвитку науки і техніки. Техніка все
глибше впроваджується в життя людини, в її побут. На кожному кроці ми
зустрічаємось з новою технікою — вдома, на вулиці, на виробництві, в полі.
Винаходять, удосконалюють і керують різними машинами, звичайно,
дорослі люди, які мають належні знання і вміння, але не байдужі до техніки і
наші діти. Ще в дошкільні роки вони знайомляться з різними технічними
іграшками, спостерігають роботу різних побутових машин і приладів, що в
деякій мірі розширює їх уявлення про справжню техніку та її значення в
житті людей. Згодом, у шкільні роки, під час екскурсій в колгоспи і радгоспи,
на фабрики, заводи і будови діти ознайомлюються з різними машинами, які
полегшують працю людей, виробляють хороші і потрібні речі.
Діти можуть лише спостерігати роботу справжніх машин, а керувати
ними, при всьому їх бажанні, не можуть.
Однак і сама тільки гра з технічними іграшками їх часто вже не
задовольняє. Діти починають задумуватись над тим, чому іграшка рухається
на колесах або виконує якусь дію. Вони розбирають іграшку на окремі
частини, щоб «зазирнути всередину», замислюються над тим, як зроблено ту
чи іншу деталь, чому саме так, а не інакше.
Так дитина робить перший «конструкторський» крок.
Дуже часто дитині не вдається знову скласти іграшку. Іграшка втрачає
свою цінність, стає непридатною для гри. Тоді в такого «конструктора»
з’являється бажання самому зробити подібну іграшку, але як і чим, він не
знає. Та й дорослі не завжди можуть прийти на допомогу дитині. Найчастіше
в таких випадках купують нову іграшку. Але більш наполегливі діти
знаходять різні матеріали та інструменти (які їм попадуть до рук) і починають
майструвати. Інколи в них виходить щось схоже на іграшку. Але дуже часто
нічого не виходить, дитина розчаровується, кидає все і знаходить собі якусь
іншу забаву, часом і не зовсім корисну.

7. 5
Саме тут на допомогу повинні прийти керівники гуртків початкового
технічного моделювання. При їх допомозі, а потім і самостійно, юні любителі
техніки зможуть зробити багато цікавих поробок, якими охоче гратимуться,
або ж подарують їх своїм молодшим товаришам.
Набувши відповідних умінь і навичок по виготовленню перших
найпростіших рухомих іграшок, діти справляться і з складнішими моделями
машин і пристроїв. Зразки пропонованих для виготовлення у гуртку нових
моделей повинен весь час ускладнюватися, тематика має змінюватися, тому
й інтерес дітей до технічного моделювання не буде знижується.
Робота юних конструкторів значно полегшується тим, що на заняттях
гуртка початкового технічного моделювання вони набувають знань, умінь і
навичок роботи з найпростішими матеріалами — папером, картоном і
пластиліном.
Найбільшого успіху в технічній творчості можна домогтися саме в
гуртку. Тут керівник гуртка та друзі завжди можуть допомогти виготовити
цікаву і складну модель, що одному не під силу. У гуртку легко можна
поєднати працю з грою. Для цього проводять різні конкурси та змагання з
застосуванням виготовлених самохідних, плаваючих або літаючих моделей.
Починати роботу над іграшками і моделями машин слід з перших
найпростіших конструкцій. Не слід брати на вибір те, що найбільше
подобається, бо може виявитись, що взята модель не під силу юному
конструктору через її складність. Треба починати з простих і поступово
переходити до складних робіт.
Майструючи іграшки та моделі машин, юні любителі техніки повинні
не тільки копіювати готові зразки, а й конструювати власні. Тоді їхнє
захоплення технікою поступово переросте в технічну творчість. Мета цієї
книжки — допомогти керівникам гуртка початкового технічного
моделювання збудити у дітей конструкторську думку, винахідництво,
творчий підхід до будь-якої роботи.

8. 6
Розділ І
ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
1.1 Інтерес дітей до техніки
Науково-технічна революція і швидке проникнення її досягнень у всі
сфери людської діяльності викликають зростаючий інтерес дітей до сучасної
техніки. Технічні об'єкти відчутно близько постають перед дитиною всюди у
вигляді десятків оточуючих її речей і предметів: побутових приладів і
апаратів, механічних іграшок, транспортних, будівельних та інших машин —
діти стикаються з ними вдома і на вулиці, бачать їх у кіно і телевізійних
передачах...
— Посадив дід ріпку,— розповідає казку бабуся трирічному онуку,—
виросла ріпка велика-превелика. Став дід тягнути ріпку. Тягне-потягне,
витягти не може. Покликав дід... Діма, кого він покликав?
— Трактор.
У чотирирічної Олени питають:
— Як летить бабка?
— Як вертоліт,—відповідає дівчинка.
— Тато, що таке підкова? — звертається п'ятирічний син до батька.
— Підкова — це... от... (Батько малює на папері підкову.)
— Зрозумів,— киває малюк,— підкова — це магніт.
До п'яти-шести років, оволодівши досить добре мовою і накопичивши
велику кількість відомостей з суспільного життя, діти починають шукати
причини явищ, що відбуваються навколо них.
— Чому потяг з одного боку поїхав, а з іншого стоїть?
— Чому люди від холоду хворіють, а комп’ютер від спекотності?

9. 7
Уява і фантазія шестирічного хлопчика дозволяють йому на паперовій
ракеті помчати на Місяць і Марс. Малюкові важлива ідея! А подробиці
конструкції і недосконалість техніки його не бентежать.
Діти пізнають та приймають світ таким, яким його бачать. Чим більше
дитина бачить, чим більше отримує відомостей про навколишній світ, тим
більш складні факти і явища він намагається осмислити і усвідомити, а потім
і пояснити.
— Чому машина встала?
— Перегрівся мотор.
— Чому трамвай не їде?
— Немає струму.
Це міркують не вундеркінди, а звичайні шестирічні діти. У дошкільнят
накопичується великий запас уявлень і понять, примітивних і неповних, але
виключно цінних, на яких школа може зводити будівлю наукових знань.
Дуже важливий той захоплений інтерес, з яким переважна більшість дітей
сприймають навколишню техніку. Майстерне використання емоційного
фактора може виховати захопленість дітей технікою, свідому тягу до знань.
Сучасна промисловість випускає з кожним роком все більше
механічних, електрифікованих, електронних іграшок, які практично доступні
кожній родині. Технічна іграшка, виникнувши порівняно недавно як наслідок
науково-технічної революції, пройшовши складний шлях розвитку від
найпростіших моделей машин і механізмів до складних електронних
агрегатів, стала невід'ємною частиною життя дитини.
Магазин іграшок. Чого тут тільки немає: яскраві брязкальця і ляльки в
ошатних сукнях, забавні звірі і герої казок, заводні автомобілі і космічні
всюдиходи, моделі стрімких літаків і сучасних кораблів, набори
інструментів, конструктори... У дитини при вигляді цих скарбів розбігаються
очі. Тільки й чути: «Мамо, купи! Тато, купи!»
Але більше всього дітей та дорослих біля прилавків, де виставлені
радіокеровані танки і планетоходи, пінгвін, який ходить та говорить,

10. 8
електрифікована залізниця, пістолет, що стріляє вогнем. Явна перевага
віддається технічної іграшці.
На розвиток інтересу дітей до техніки серйозний вплив мають засоби
масової інформації: науково-популярні кінофільми, телевізійні передачі про
досягнення науки і техніки, наприклад, у вивченні космічного простору, про
проникнення новітньої електронно-обчислювальної техніки у всі сфери
людської діяльності і ін. Дитячий література в доступній і захоплюючій
формі знайомить дошкільнят і молодших школярів з історією техніки, її
сьогоденням і майбутнім. Потік такої інформації з кожним роком зростає.
Активний вплив на інтереси дітей надає зрісший за останні роки
загальноосвітній рівень батьків, а також технічні нахили та інтереси
дорослих, з якими спілкуються діти.
Таким чином, у сучасних умовах інтерес дітей до техніки виникає дуже
рано, нерідко ще в дошкільному віці проявляються у них явні технічні
нахили. Інтерес, як стверджують психологи, — це мотив, стимул до дії. У
чому він проявляється?
Дорослі часто нарікають на те, що не встигнеш дитині купити іграшку,
як вона її вже розібрала, зламала. Деколи дорослим невтямки, що штовхає
дитину на це спрага знання, прагнення зрозуміти, чому автомат тріщить і
крутяться колеса машини.
Дитині вже нецікаво вирізати з паперу фігурки, їй потрібно самій
побудувати літак або ракету, обов'язково діючу. Старші діти нерідко
самостійно проводять фізичні та хімічні досліди.
Нещодавно було проведено опитування обдарованих конструкторів. Їм
задавалися наступні питання: коли вони почали займатися технічною
творчістю? Звідки отримали перші відомості про техніку? Хто їм дав перший
імпульс до цих пошуків? Результати опитування досить повчальні. Діти
починають захоплюватися конструюванням, електро- та радіотехнікою з
семи-дев’яти років, причому кількість тих, хто цікавиться технікою, різко
зростає до дванадцяти-чотирнадцяти років, а потім йде на спад.

11. 9
Перші відомості з технічної творчості вони найчастіше отримують від
старших товаришів, знайомих, інженерів, у Палацах і Будинках творчості, на
станціях юних техніків. При цьому головне своєчасно розвинути дитячі
інтереси і підтримати їх.
Творче начало закладено в природі кожної людини. Всі діти — активні
творці. Вони малюють і співають, будують будинки і підкорюють незнані
світи, конструюють космічні ракети і літаючі тарілки. Створюють своє, нове,
таке, що нікому раніше не приходило в голову. Однак з роками ця здатність
у дитини зникає, що є великою втратою як для особистості, так і для
суспільства в цілому.
Якщо уявити собі піраміду розуму, вершина такої піраміди — видатні
уми людства.
Чим нижчий шар, тим він потужніший, ширший і молодший за віком.
Як висота і міць дерева залежать від сили і міцності коренів, так стійкість
піраміди залежить від міцності її фундаменту. Що ж в основі? Де початкове
джерело людського розуму, резерв науки і технічного прогресу? Відповідь
може бути тільки одна: діти.
Всі знання, колосальна інформація, накопичені людством, безперервно
передаються новим поколінням. І від того, наскільки добре організована
система передачі досвіду до знань, багато в чому залежить прогрес
суспільства, його рух вперед.

12. 10
1.2 Сутність технічної творчості молодших школярів
Що таке технічна творчість? Які особливості творчої діяльності в галузі
техніки учнів молодшого шкільного віку? Відповіді на ці запитання можна
знайти у працях найвизначніших психологів і педагогів, а також в
новаторському досвіді вчителів і керівників технічних гуртків.
Досліджуючи проблеми розвитку технічної творчості школярів,
більшість науковців відзначають передусім результат діяльності учнів, його
громадську, соціальну значимість.
Винахід, раціоналізація дають безпосередню практичну користь,
підвищуючи ефективність суспільного виробництва.
Але у вихованні особистості, здатної до технічної творчості, на перший
план виступає процес творчої діяльності і тільки як наслідок його —
результат праці. Психологи стверджують, що творчість може виявлятися
незалежно від віку людини у всіх сферах його діяльності, що всі без винятку
люди володіють творчим потенціалом, хоча і різною мірою.
Чудовий психолог Л.С. Виготський писав: «...вищі вираження
творчості досі доступні лише небагатьом обраним геніям людства, але в
щоденному оточуючому нас житті творчість є необхідною умовою існування,
і все, що виходить за межі рутини і в чому міститься хоч йота нового,
зобов'язане походженням творчому процесу людини». (Выготский Л. С.
Воображение и творчество в детском возрасте.— М.: Просвещение, 1967.—
С. 7).
Ступінь важливості творчої діяльності для особистості — юнака,
підлітка, молодшого школяра — однакова. Щоразу дитина творить: думає,
уявляє, порівнює, вирішує, втілює в реальну конструкцію.
Більш того, роботами багатьох психологів розкрито єдність творчого
процесу дітей і дорослих, доведено, що творчість незалежно від віку має
єдину психологічну основу. На перший погляд важко виявити щось спільне
між творчою діяльністю вченого і дитини.

13. 11
Хоча по кінцевому результату ці процеси принципово різні (відкриття
ще невідомих людству істин і «відкриття» вже давно відкритого), за своїм
психологічним механізмом вони багато в чому схожі. Творча задача
залишається такою до тих пір, поки спосіб її вирішення невідомий незалежно
від того, хто її розв'язує — геній чи семирічна дитина. Адже завдання є
творчим не само по собі, а лише по відношенню до можливостей дитини, а
наявність ключа робить цю задачу нетворчою.
Стадії протікання, активність творчої діяльності дітей аналогічні
відповідним моментам у роботі дорослих. Творчий процес протікає однаково,
як у вченого, що здійснює відкриття у науці, так і у дитини, зайнятої
побудовою з мозаїки нової фігури.
Ці так звані «відкриття для себе» — основа майбутньої творчої
діяльності людини. В технічній праці дітей шести-десяти років неминуче
«відкриття» давно вже відомих речей, як кажуть, «винахід велосипеда». Але
це теж творчість! Більш того, цей етап необхідний для формування творчої
особистості.
Таким чином, діяльність гуртківців в області техніки, коли вони в
процесі роботи щось змінюють, доповнюють, комбінують, вносять «йоту
нового», представляє не що інше, як технічну творчість дітей. Творча робота
дітей шести-десяти років протікає на рівні суб'єктивної новизни — відкриття
для себе. Чим гуртківець стає старшим, тим більше можливості її
об'єктивізації.
Термін «технічна творчість» стосовно до дітей шести-десяти років у
вітчизняній літературі зустрічається вкрай рідко. Загальноприйнято для
гуртківців даної вікової групи поняття «початкове технічне моделювання».
Так називаються організовувані у позашкільних дитячих установах технічні
гуртки для дітей шести-десяти років. Саме на заняттях гуртка передбачається
розвиток технічного кругозору дітей та виховання у них інтересу до технічної
творчості.

14. 12
Під технічним моделюванням розуміється один з видів технічної
діяльності, що полягає у відтворенні об'єктів навколишньої дійсності в
збільшеному чи зменшеному масштабі шляхом копіювання об'єктів у
відповідності зі схемами, кресленнями, без внесення суттєвих змін.
Тим часом молодші гуртківці, моделюючи різні технічні об'єкти,
ніколи в точності не дотримуються оригіналу. Вони інтерпретують його по-
своєму, вносячи нові, нехай незначні зміни, доповнення та ін. Моделюванням
найчастіше в строгому сенсі цього слова займаються підлітки у судо - і
авіамодельних гуртках, створюючи точні копії морських кораблів і
повітряних лайнерів.
Інший термін, що також відноситься до технічних гуртків дітей шести-
десяти років,— «підготовчі технічні гуртки» теж видається невдалим. Діти в
гуртках не готуються до творчості, а активно в ній беруть участь.
Ефективність розвитку технічної творчості учнів шести-десяти
залежить від врахування їх психологічних особливостей. Діти у цьому віці
імпульсивні, швидко переключаються з одного виду діяльності на інший, не
можуть довго працювати над одним і тим же виробом. Їм не терпиться почати
роботу і сьогодні ж, в крайньому випадку завтра отримати результат.
Цю особливість дітей як керівник технічного гуртка я дуже добре знаю.
Тому перше заняття вони починаю не з міркувань, що діти будуть робити,
яких правил поведінки слід дотримуватися в гуртку і т. д., а прямо з
виготовлення найпростіших, доступних для всіх моделей, наприклад з
виготовлення з паперу шляхом складання корабликів, літачків і проведення з
ними змагання. Тільки задовольнивши пристрасне бажання дітей робити,
можна помріяти, що їх чекає попереду, які цікаві моделі вони побудують, хто
буде стежити за порядком в кабінеті, визначити місце для зберігання
інструментів та ін.
Пізнавальні процеси молодших гуртківців відрізняє мимовільність,
нестійкість, недиференційованість та нецілеспрямованість. Так, в дітей
шести-десяти років мимовільна увага переважає над довільною. Вона

15. 13
«скаче» з яскравими, емоційно значущими ознаками предметів. Тому при
сприйнятті предмета діти в першу чергу виділяють те, що кидається в очі:
яскравість забарвлення, незвичайність форми, величини і т. д., не можуть
відокремити головне від другорядного.
Робота гуртківців в області техніки сприяє розвитку у них технічного
мислення. Аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення,
індукція, дедукція — ось ті розумові операції, за допомогою яких гуртківці
засвоюють знання. Тому для мене як педагога надзвичайно важливо на
кожному занятті гуртка вчити дітей порівнювати предмети за різними
параметрами, узагальнювати їх у групи, співвідносити свою роботу зі
зразком, виділяти особливості предмета з точки зору устрою і виготовлення,
логічно міркувати, робити висновки.
Пропонуючи гуртківцям завдання на конструювання з деталей
конструкторів, наборів дерев'яних брусочків, шматочків дроту і жерсті тощо,
я звертаю увагу на те, що з'єднання різних деталей перетворює їх на щось
зовсім нове. Я також підкреслюю, що одні і ті ж елементи шляхом об'єднання
(синтезу) в різних просторових відносинах (зв'язках) дозволяють отримати
різні за формою і функцій об'єкти техніки.
Порівнюючи між собою різні предмети, гуртківці важче знаходять
подібність, ніж різницю. Часто діти порівняння підміняють простим
перерахуванням ознак предметів. При абстрагуванні діти шести-десяти років
легше проводять цю операцію з властивостями предметів. Операція
конкретизації більш складна для молодших гуртківців, ніж узагальнення.
Технічне мислення включає в себе: понятійне, образне і практичне
мислення. Дослідженнями психологів доведено необхідність формування в
гуртківців однаковою мірою усіх трьох компонентів технічного мислення і
можливість його розвитку у дітей шести-десяти років.
Недостатній розвиток хоча б однієї зі складових (поняття, образу, дії)
може призвести до невдач у розв'язанні технічних задач.

16. 14
Спеціально займаючись дослідженням технічного мислення молодших
школярів, вчені встановили, що для них властивий досить широкий, але
поверхневий технічний кругозір: жвавість, чуттєвий зміст уявлень, їх
мінливість під впливом наочної ситуації, а поряд з цим недостатня ступінь
справжньої схематизації образів, диспропорція між кількістю технічних
задумів і рівнем успішності їх реалізації.
Розмітку деталей найпростіших технічних конструкцій на перших
порах гуртківці виконують за шаблонами. І часто керівники гуртків зайняті
головним чином тим, щоб заготовити шаблони і забезпечити ними всіх дітей.
Робота за шаблоном безумовно формує певні трудові вміння (обвести,
вирізати) і якості особистості, такі, як акуратність, уважність та ін. Але
захоплення шаблонами веде до того, що у дітей практично не розвивається
образне мислення.
Я як керівник гуртка завжди пам'ятаю, що малювання, спеціальні
вправи на уяву є невід'ємною частиною методики розвитку технічної
діяльності учнів. У творчих педагогів це і допомагає в розвитку у дітей
образного мислення.
В гуртку, яким я керую, діти малюють, складають казки, конструюють.
Їм представляється повна свобода творчого задуму та можливість його
реалізації. Але іноді казковий сюжет виникає з реальної ситуації, і тоді
доводиться конструювати за зразком. При цьому необхідно проаналізувати
ту чи іншу конструкцію по частинах, скопіювати її. Коли я включаюся у гру
разом з дітьми, то пропоную їм здійснити конструювання за сюжетом казки.
Гуртківцям вербально описую технічний пристрій і умови його побудови.
У результаті народжуються цікаві колективні роботи гуртківців.
В даний час технічні гуртки відвідують близько 10-15% учнів шкіл,
хоча дітей, які цікавляться технікою, значно більше. Часом виникає така
парадоксальна ситуація: з одного боку, велика кількість школярів, які
бажають займатися технічною творчістю, з іншого — неукомплектованість

17. 15
технічних гуртків. Восени, коли проходить запис у гуртки, наповнюваність
їх 100%. В середині ж року багато дітей перестають відвідувати їх.
Одна з головних причин відсіву — зміна мотиву діяльності дітей.
В якості мотиву технічної творчості гуртківців, як і навчальної
діяльності взагалі, виступає пізнавальний інтерес. Його розвиток пов'язаний
зі змістом і процесом навчання. Звідси формування стійкого інтересу до
техніки залежить від мети, змісту та методів розвитку технічної творчості
гуртківців.
Вибіркове опитування юних техніків, які займаються в гуртку не один
рік, показав, що вони фактично не мають чіткого уявлення про те, що таке
техніка. Зазвичай вони під технікою розуміють більш або менш складну
машину. Інтерес дітей до техніки, що виник у дітей, я розвиваю на заняттях
гуртка насамперед шляхом розкриття сутності техніки і її загальних понять і
можливостей гуртківців брати активну участь у її створенні та вдосконаленні.
Процес навчання технічної творчості повинен починатися не тільки з
розкриття значення техніки в житті людини, основних напрямів науково-
технічного прогресу, але і із визначення, що таке техніка. Діти шести-десяти
років повинні усвідомити, що слово «техніка» походить від грецького
«мистецтво майструвати», що техніка включає в себе засоби праці, предмети
або комплекс предметів праці, а також комплекс прийомів праці і що будь-
яке пристосування, що раціоналізує яку-небудь сферу діяльності, може бути
віднесено до техніки. У такому випадку гуртківці усвідомлюють реальну
можливість самим долучитися до створення техніки.
Зміст технічної творчості має знайомити гуртківців в доступній формі
з основними закономірностями побудови і функціонування техніки взагалі,
які є спільними і для реальних технічних об'єктів та їх моделей. Тоді
центральною ланкою моделювання стане не просто електровікторина, а
вивчення найпростішого електричного кола і використання його в технічних
об'єктах; не стільки виготовлення моделі кораблика, скільки розкриття ролі

18. 16
центру ваги в стійкості судна на воді. А потім моделювання судна на прикладі
паперового човника.
З точки зору видатного теоретика й експериментатора навчальної
діяльності В.О.Давидова для формування внутрішньої мотивації, справді
стійкого інтересу для дитини важливий не окремий випадок (зробила
іграшку), а знаходження загального принципу побудови технічних об'єктів
даного типу. Це є умовою розвитку інтересу гуртківців до техніки і самої
технічної творчості дітей.
Завдання, досліди, які виконує дитина на заняттях гуртка, повинні
приводити її до розкриття загальних закономірностей побудови технічних
об'єктів і реалізації їх у своїх, нехай примітивних і фантастичних проектах і
моделях. Такий підхід дозволяє мені як керівнику гуртка виявити схильності
дітей до технічної творчості і успішно розвивати їх.
Формування пізнавального інтересу гуртківця пов'язано також з
подоланням труднощів, а отже, вихованням сили волі. У процесі вольової дії
формуються певні якості особистості. Чим виразніше у гуртківця мета, до
якої він прагне, тим наполегливіше він долає перешкоди на шляху її
досягнення. Прийняття вольового рішення супроводжується формуванням у
дитини рішучості, яку характеризує швидкість і впевненість у правильності
рішення.
Щодо технічної діяльності дітей шести-десяти років існують, як
правило, два крайніх погляди. Один — поблажливий. Що вони (малюки)
розуміють в техніці. Дайте їм конструктори, папір, ножиці, клей. Нехай собі
ріжуть, клеять, майструють що-небудь. Контроль за діяльністю дітей
відсутній.
Другий — чудовий. Можливості дитини шести-десяти років безмежні.
Тому нехай вона займається не тільки паперовими моделями, але і збирає
електронні пристрої. Для цього слід запропонувати гуртківцям купити
спеціальні деталі в магазині. Взяти одну деталь і в певному місці припаяти її
до іншої. Якщо діти точно виконають всі вказівки педагога, то зібраний

19. 17
електронний пристрій обов'язково запрацює. «Собачка буде гавкати», «сова
блимати» та ін.
Хибність першого погляду полягає в тому, що дорослі недооцінюють
інтелектуальні можливості молодших гуртківців. Такий підхід дає мало
поживи для розумової діяльності дітей. Головне, тут відсутні вправи,
завдання, що дозволяють гуртківцеві рухатися вперед. Зібрав, розібрав,
подивився на картинку, втілив у моделі, змінив картинку — знову повторив
у моделі і т. п. Звідси гальмування, затримка в розвитку дітей.
У зв'язку з відсутністю контролю з боку дорослих діти не отримують
певної орієнтації на правильне і ретельне виготовлення моделі. Отже,
виникає наступна логіка поведінки дитини: річ можна зробити, а можна і
зламати, можна постаратися виконати акуратно, а можна і недбало — все
одно ніхто не помітить. Недбалість, поспішність, необов'язковість — ось ті
негативні якості, які формуються при такому ставленні до роботи.
Чим небезпечний другий погляд? Відомо, що, чим раніше і
інтенсивніше розвивається дитячий інтелект, тим міцніше закладається
фундамент для подальшої, постійною та наростання розумової роботи. Юний
технік, дотримуючись докладної інструкції, складеної дорослими, дійсно
може змонтувати електронні «сову і собачку»... Але чому він в результаті
навчиться? Хіба тільки сліпому виконавству, бездумному слідуванню за
схемою, інструкцію, кресленням. При постійному контролі з боку дорослих
формуються уміння добре і акуратно паяти, грамотно виконувати монтажні
роботи, що є дуже цінним якістю не тільки для сучасного робітника, техніка,
але і для інженера, і навіть вченого. Але рішення цієї педагогічної задачі
повинно відбуватися при дотриманні принципів дидактики: свідомості і
активності, систематичності і послідовності, доступності і науковості.
Ігноруючи ці принципи, керівник гуртка пропонує дитині технічну задачу,
яка не співвіднесена з її віковими можливостями, отже, гуртківець не в змозі
її вирішити і піднятися на наступну сходинку пізнання. Дослідження і
передовий досвід включення дітей різного віку в технічну творчу діяльність

20. 18
показують, що ефективність її залежить в першу чергу від посильності
пропонованих дітям творчих завдань, результативності їх творчої діяльності
та неперервності творчого процесу.
Видатним психологом Л.В.Занковим був висунутий, доведений і
затверджений в теорії початкового навчання принцип навчання на високому
рівні труднощів. Навчання і виховання взагалі втрачають сенс без близьких і
далеких перспектив. Інша справа, коли мова йде про відбір змісту технічної
діяльності дітей шести-десяти років і способи, обрані для досягнення цієї
мети. Л. В. Занков звернув увагу на міру труднощів. Якщо дитина не в змозі
розібратися у пропонованому матеріалі, то вона піде шляхом механічного
запам'ятовування. І тоді високий рівень труднощів перетвориться в
негативний факт. А якщо ця міра дотримана, у дітей виникає прагнення до
пізнання нових таємниць науки.
Дитина повинна вчитися охоче, з цікавістю, але не легко, а з
подоланням труднощів. Цей принцип, висунутий Л.В.Занковим, було
переконливо доведено на практиці роботи Ш.А.Амонашвілі. Піднімаючи
своїх учнів «по гвинтових пізнавальних сходах», Ш.А.Амонашвілі
спеціально створює труднощі в навчанні.
Але мистецтво педагога полягає не тільки в тому, щоб вміло ставити
перепони «пізнавальному марафону» (Ш.А.Амонашвілі), але і в тому, щоб
допомагати дітям долати ці перешкоди.
У результаті вольових дій досягається намічена мета. Це дозволяє
гуртківцеві співвіднести підсумок діяльності з її метою та мотивацією (дуже
хотів зробити і запустити паперовий змій). Якщо вони збігаються (змій
вийшов, чудово літає), то дитина відчуває радість, отримує задоволення від
роботи, переживає успіх. А нові переживання, пов'язані у гуртківця з успіхом,
ведуть до нових зусиль.
Якщо ж мета реалізується без зусиль волі, то гуртківець не відчуває
радості, задоволення, що стимулюють подальшу роботу.

21. 19
Так, долаючи одне утруднення за іншим, гуртківець переходить від
одного до успіху іншого, в результаті у дитини формується досвід творчої
діяльності. Саме досвід відіграє істотну роль у розвитку особистості в процесі
технічної творчості.
Свою першу модель юний технік запускає разом з наставником.
Недосвідчена рука дитини лежить в руці дорослої людини. Керівник зможе
так спрямувати руку дитини, що модель точно полетить по заданому курсу!
Перший зліт — успіх! Наступний запуск гуртківець зробить сам, але
відрегулювати модель допоможе йому педагог. Запуск — і знову успіх!
Тільки після закріплення успіху можуть бути і невдачі, але вже є досвід — є
впевненість в досягненні бажаної мети.

22. 20
Розділ ІІ
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗМІСТ РОБОТИ
ГУРТКА ПОЧАТКОВОГО ТЕХНІЧНОГО
МОДЕЛЮВАННЯ
2.1 Технічне моделювання та його значення
Заняття гуртка початкового технічного моделювання дають
можливість ширше познайомити дітей з технікою, із загальними принципами
будови і дії машин і механізмів, з азбукою конструювання, фізичними та
іншими закономірностями, що лежать в основі роботи технічних пристроїв.
Модель — це свого роду буквар, за яким гуртківці оволодівають азами
сучасної техніки.
Хочу зауважити, що, виготовляючи транспортні моделі (літаків,
планерів, кораблів, суден, автомобілів тощо), діти отримують можливість
брати участь з ними в змаганнях з технічних видів спорту. Це значною мірою
стимулює інтерес до моделювання, робить заняття з технічного моделювання
більш цілеспрямованими.
Моделювання нерозривно пов'язане з технічною творчістю. На перших
порах моделювання, так і будь-яка інша робота дітей в області техніки,
неминуче носить характер виконавчої, відтворюючої діяльності. Гуртківці
вчаться виконувати прості складальні операції, знайомляться з різними
матеріалами та інструментами, з деталями машин і механізмів. Мало-помалу
вони переходять до вирішення все складніших технічних і конструкторських
завдань, їх технічне мислення розвивається, праця набуває все більш і більш
творчого характеру. Творчий підхід до праці треба виховувати,
прищеплювати з дитячих років.
Моє завдання як керівника гуртка початкового технічного
моделювання полягає не тільки в тому, щоб дати своїм вихованцям певне
коло технічних знань, навичок і умінь. В умовах прискореного науково-

23. 21
технічного прогресу те, що було новим вчора і сьогодні, завтра, коли
вихованець загальноосвітньої школи прийде на виробництво, виявляється
застарілим. Отже, завдання полягає насамперед у тому, щоб навчити дітей
здобувати знання самостійно, технічно мислити, шукати і знаходити шляхи
раціонального вирішення виникаючих перед ними конструкторських і
технологічних завдань і тим самим підготувати їх до творчої праці на
виробництві. І моделювання, при правильній його організації, є одним з
ефективних засобів залучення дітей до технічної творчості.
Що таке моделювання? Це — один з основних методів пізнання
фізичних об'єктів. Проміжний об'єкт, що заміняє оригінал при такому
пізнанні, називається моделлю досліджуваного об'єкта. Потреба в моделях
виникає постійно, причому не тільки в техніці, але й у всіх галузях науки.
Моделі потрібні завжди, коли дослідження або вивчення самого об'єкта
неможливо, важко, дорого, вимагає дуже тривалого часу і т. п.
У роботі з дітьми шести-десяти років основними є так звані навчальні
моделі, тобто наочні посібники, що представляють собою умовне тривимірне
зображення досліджуваного об'єкта або його частин. Навчальні моделі
виготовляються в зменшеному, а іноді в збільшеному вигляді або навіть в
реальному масштабі з дотриманням зовнішньої схожості і пропорції частин.
В більшості своїй навчальні моделі відтворюють розглянуті явища або
об'єкти вивчення, відображають їх геометричну подобу (наприклад, модель
літака або автомобіля) або фізичну сутність.
На гуртку початкового технічного моделювання застосовуються:
технічні моделі машин і механізмів, приладів, знарядь праці, технічних
споруд; будівельні моделі сільськогосподарських, промислових і житлових
будівель. За характером конструкції навчальні моделі поділяються на
нерозбірні (макет будівлі, знаряддя праці та ін.), розбірні, розкриті (або
розрізні, наприклад модель доменної печі або двигуна), статичні (різні
споруди), з рухливими деталями, діючі (справжнє і наливне водяне колесо,
водяна турбіна, електродвигун та ін.).

24. 22
Всі перераховані моделі наочні, так як вони безпосередньо
сприймаються органами почуттів дітей. Використання в навчанні таких
моделей служить важливим засобом збагачення багажу образів у свідомості
учня і зв'язку виник образу зі словом. Так, демонстраційні матеріальні моделі
дають можливість виділити окремі елементи досліджуваного предмета або
явища; побачити ті вузли, які у цьому технічному об'єкті звичайно закриті;
спостерігати кінематику процесів в більш уповільненому темпі; повторювати
досліджуваний процес необхідну кількість разів; наочно представляти ті
об'єкти, які неможливо сприйняти чуттєво; вивчати технічні об'єкти і явища,
нездійсненні в шкільних умовах.
Практично всі діти знайомляться з моделями ще в дошкільному віці.
Вони користуються технічними іграшками, тобто тими ж моделями. Вони
бачать моделі автомобілів, кораблів, літаків і планерів, побудовані
школярами. Цілком імовірно, що багато хто з них вже будували якісь моделі
з кубиків і навіть з наборів дерев'яних або металевих деталей різних
конструкторів.
Зрозуміло, найбільше пізнавальне значення мають діючі моделі, що
розкривають принцип і процес дії тієї чи іншої машини, механізму тощо.
Точна зовнішня подібність моделі об'єкту, що вона зображує, не так
обов'язкова, до того ж її не завжди можна досягти. Наприклад, схематична
модель літака має лише віддалену подібність з цим літаком, особливо з
сучасним. Однак вона складається з тих же основних частин (фюзеляж,
крило, кіль, стабілізатор, двигун і рушій) і підпорядковується у польоті тим
же фізичним законам. Іншими словами, вона, при всій своїй простоті,
допомагає дітям зрозуміти, як влаштований літак і чому він літає.
Набір моделей, об'єднаних спільною темою, служить гарним
посібником для дитячих ігор, наприклад в аеропорт, будівництво,
фермерське господарство, навіть в завод. Особливо цінним є те, що ці ігри є
колективними.

25. 23
2.2 Педагогічні принципи процесу виготовлення моделей
Будь-яка практична робота гуртківця, а отже і моделювання, повинна
бути осмисленою. Будуючи модель, гуртківець повинен ясно уявляти собі,
хоча б в основних рисах, конструкцію і принцип дії відповідної машини або
механізму. На перших порах, тобто в гуртку першого року занять, діти
здебільшого копіюють моделі, виготовляючи їх за готовими зразками,
викрійками і кресленнями або просто збирати з деталей. Проте їх мало-
помалу слід підводити до творчості, до створення моделей. В цьому випадку
вони починають виконувати свою роботу цілком осмислено, вчаться
застосовувати на практиці отримані знання, поступово набувають
конструкторські, раціоналізаторські і навіть винахідницькі навички та
вміння.
У розгорнутому вигляді процес роботи над моделями складається з
наступних послідовних етапів:
1. Вибір теми (тобто об'єкта моделювання). Ознайомлення з машиною
або її зображенням. Розбір або підготовка графічного матеріалу, по якому
повинна будуватися модель.
2. Копіювання або виготовлення робочих креслень, ескізів моделі і її
деталей.
3. Виконання необхідних розрахунків.
4. Заготівля матеріалів; підбір готових двигунів, деталей і т. п.
5. Вибір способів обробки заготовлених матеріалів. Розмітка деталей
(за шаблонами або за кресленнями).
6. Виготовлення технологічних засобів (якщо вони потрібні).
7. Виготовлення підставок і корпусів моделей.
8. Виготовлення деталей, монтаж їх в вузли. Установка деталей, вузлів
і двигунів на підставку (тобто монтаж).
9. Попередні випробування зібраних моделей. Усунення виявлених
дефектів.
10. Попередня обробка корпусу і деталей.

26. 24
11. Пробні запуски і регулювання моделей.
12. Остаточна обробка моделей.
13. Ходові випробування моделей, підготовка їх до виставки або до
змагань.
14. Ігри та змагання з моделями.
Зрозуміло, це — повна схема, що передбачає всі основні етапи роботи
над моделями. При заняттях з молодшими гуртківцями вона дещо
скорочується і спрощується, хоча б тому, що діти користуються переважно
готовими шаблонами і робочими пристосуваннями (самі вони зробити їх ще
не зуміють), готовими наборами деталей з конструктора і заготовками —
рейками, брусками, планками і т. п.
Перед початком роботи над моделями і в процесі її я завжди
повідомляю дітям пізнавальні відомості в зрозумілій, живій, популярній
формі та в тому мінімальному обсязі, який доступний їхньому розумінню і,
безумовно, необхідний для осмисленої роботи.
Коло цих пізнавальних відомостей може складатися з наступних
елементів:
1. Поняття про значення і застосування об'єктів моделювання (машин,
механізмів, технічних пристроїв і споруд) у господарстві, в навколишньому
житті.
2. Початкові відомості з історії виникнення та розвитку даної галузі
техніки і виробництва, про визначних вітчизняних учених і винахідників.
3. Пояснення про будову і дію машин та їх моделей (по виконуваним
практичним роботам) без посилань на фізичні закони і формулювання.
Зазвичай над нескладної моделлю кожен гуртківець працює в гуртку
самостійно, тобто виконує всі операції, починаючи від розмітки та
виготовлення деталей і закінчуючи складанням і випробуванням готової
моделі. При цьому не обов'язково, щоб діти робили однакові моделі.

27. 25
Поясню прикладом. Припустимо, вирішено робити моделі автомобілів
з картону. Один гуртківець може робити вантажний автомобіль, інший —
такий же автомобіль, але, з закритим кузовом, третій — автоцистерну і т. д.
Над більш складними моделями діти можуть працювати удвох і навіть
утрьох. Не слід забувати, що кожному гуртківцеві хочеться бачити
закінчений результат своєї роботи, тому треба дати можливість кожному або
побудувати модель цілком, або виконати якийсь вузол більш складної моделі.
Перелік об'єктів моделювання, наведений у будь-яких програмах і
тематиках для технічних гуртків, я завжди розглядаю як рекомендований.
При цьому я, враховуючи навчально-виховні завдання, запити і інтереси
дітей, вибираю для виготовлення на заняттях гуртка такі моделі, прилади або
іграшки, які відповідають цим умовам і дитячим можливостям.
Я завжди прагну до того, щоб всі моделі та інші саморобки, виконані
на заняттях гуртка, знаходили практичне застосування в іграх дітей, на
уроках в якості наочних посібників. Досить часто на заняттях гуртка, яким я
керую, діти виготовляють комплекси моделей, об'єднаних спільними темами:
наявність таких комплексів відкриває широке поле для колективних ігор і
робить більш перспективними позакласні заняття з моделювання.
Припустимо, діти зробили кілька різних моделей автомобілів (причому
в якомусь єдиному для всіх масштабі). Ці автомобілі треба десь зберігати,
значить, потрібно побудувати для них мініатюрний гараж. Потім автомобілі
потрібно заправляти пальним, виникає необхідність зробити бензоколонки.
Тут же виникає необхідність у моделі бензовозу: пальне треба доставляти.
Так у дітей з'явиться іграшковий автопарк, зроблений власними руками.
Цілком можливо, що поряд з автопарком виникає селище з саморобних
картонних будиночків (знову-таки трохи відрізняються один від іншого).
Вулицями цього селища будуть рухатися автомобілі, а щоб упорядкувати цей
рух, треба зробити і поставити світлофори.
Подальшим розвитком цієї гри (або нової, самостійної темою для
роботи над комплексом моделей) може стати виготовлення моделей

28. 26
підйомних кранів, транспортерів та інших будівельних машин, а потім
будівля з картонних або дерев'яних кубиків і прямокутників блоків
багатоповерхових будинків. Автотранспорт, зроблений гуртківцями,
забезпечить перевезення цих блоків та інших будівельних матеріалів.
Мій досвід роботи, як керівника гуртка початкового технічного
моделювання, дозволяє зробити ряд висновків про те, який вплив на розвиток
особистості гуртківця мають правильно організовані заняття з моделювання.
По-перше, робота над моделями сприяє розвитку точності сприйняття,
спостережливості. Для виконання її потрібна не просто наявність у голові
дитини загального уявлення про те, що треба виготовити. Їй треба мати
уявлення про форму та розміри кожної частини моделі, про її розташування
і з'єднання з іншими частинами і т. д. Щоб все це знати, дитина повинна
уважно спостерігати об'єкт моделювання в натурі або його зображення і
потрібне запам'ятати, щоб успішно виконати роботу. Якщо немає можливості
спостерігати об'єкт в натурі, можна використовувати картини, фотознімки.
По-друге, виготовлення моделі викликає активне мислення гуртківця.
При моделюванні він обов'язково зустрінеться з необхідністю вирішити ряд
практичних та розумових завдань, пов'язаних з вибором найбільш
підходящого матеріалу, способів виготовлення і з'єднання деталей, доданням
моделі можливо більшої зовнішньої схожості з прототипом, зміцнення
конструкцій і т. п. Це вимагає уміння застосовувати набутий раніше досвід в
нових умовах, вимагає кмітливості, кмітливості.
По-третє, успішне розв'язання практичних та розумових завдань не
може не викликати у дітей почуття радості і задоволення. Перші успіхи в
технічній праці, відзначені керівником гуртка та іншими дорослими людьми
(зрозуміло, без надмірного захвалювання!), стимулюють дітей, позитивно
позначаються на їхньому ставленні до занять і до технічної праці взагалі.
Отже, моделювання сприяє вихованню працьовитості.
По-четверте, робота з кресленнями, ескізами, технічними рисунками,
самостійне вирішення практичних завдань, пов'язаних з проектуванням (в

29. 27
даному випадку умовним) і виготовленням моделі, немислимі без розвиненої
уяви. У той же час напружені пошуки вирішення виниклих в процесі роботи
або поставлених керівником завдань сприяють розвитку технічного
мислення. А це становить одну з найважливіших завдань усієї позакласної та
позашкільної роботи з техніці.
Нарешті, по-п'яте, самостійне рішення розумових і практичних завдань
при моделюванні вимагає від гуртківця вольових зусиль, завзяття,
наполегливості у досягненні поставленої мети. Організовуючи добровільну і
самодіяльну роботу дітей, направляючи її і допомагаючи дітям своїми
знаннями і досвідом, керівник гуртка стежить за правильним володінням
інструментом, точністю і акуратністю в роботі, ретельною обробкою деталей,
економним витрачанням матеріалів, повсякденно прищеплює навички
культури праці.
Таким чином, правильно організовані заняття з технічного
моделювання мають велике значення не тільки для навчання, але і для
морального виховання школярів.
Перші паростки технічного мислення виявляються у дітей навіть у
дошкільному віці. Припустимо, дитина майструє іграшку кораблик. Вона
підбирає підходящу дощечку або коробку, ставить на ній щоглу — паличку,
зміцнює вітрило — клаптик паперу; дитина проявляє при цьому чимало
вигадки і старання. Вона пускає іграшковий кораблик спочатку в тазу або у
ванні, потім пускає в калюжу або струмочок. Підкоряючись законам
природи, кораблик пливе по воді, вітер надуває його вітрила. Дитина стежить
за рухом кораблика і вчиться на іграшці управляти рухами саморобки,
відзначати залежність їх від напрямку течії води, напрямку і сили вітру. Це
— перший, нехай боязкий крок до практичного оволодіння технікою.
Заохотити інтерес дітей до техніки, підтримати їх зусилля і знайти їм
доцільний вихід — цю серйозну виховну задачу вирішують заняття гуртка
початкового технічного моделювання.
Можна зробити декілька дослідів. Опишу один з них.

30. 28
Я пропоную дітям виліпити з пластиліну макети літаків, причому
зробити це по пам'яті, без зразків. Літаки бачили всі діти, тож завдання для
них неважке.
Що покажуть готові саморобки? Можна з упевненістю сказати, що всі
макети відтворять основні частини цього літака: фюзеляж, крило, повітряний
гвинт, місце двигунів, хвостове оперення. Як правило, окремі частини
макетів виявляться пропорційними, а кожна частина буде перебувати на
строго визначеному місці, відповідному справжньому літаку. Діти
розуміють, що ні однієї частини в макеті не можна перемістити, інакше
конструкція буде порушена і макет вийде спотвореним.
В одних макетах крило пряме, в інших — скошене, і всім ясно, що
останні макети зображують не літаки взагалі, а сучасні літаки, реактивні. Це
зайвий раз показує, що у дітей шести-десяти років вже склалися уявлення про
те, як влаштований літак, з яких частин він складається, як ці частини
взаємодіють, яка відносна величина цих частин, яке розташування кожної
частини по відношенню до головної.
Іграшки — моделі автомобілів, зроблені дітьми семи-восьми років з
паперу, трісочок, пластиліну, також будуть мати основні частини, характерні
для машини: колеса, кабіну водія, кузов, місце двигуна. Отже, діти розуміють
призначення автомобіля в цілому і відповідно з цим надають належну форму
частинах іграшки: вони правильно виділяють робоче місце водія,
відзначають, що в залежності від призначення машина пересувається то на
чотирьох, то на шести колесах однакового діаметру.
Ці та ряд інших спостережень і дослідів свідчать про те, що діти
прагнуть відтворити ті пристрої, які справили на них більше враження.
Звичайно, діти семи-восьми років задовольняються лише зовнішньою
подобою зразкам. Приблизно з дев'ятирічного віку вони перестають
обмежуватися імітаціями і прагнуть будувати моделі з діючими деталями.
Неважливо, що моделі приводяться в рух руками. Важливо, що діти роблять,
наприклад, моделі автомобілів з колесами, що обертаються на осях: вони

31. 29
діють, перекочуються з місця на місце, і навіть здатні перевозити якісь
вантажі.
Я як керівник гуртка заохочую прагнення дітей зробити моделі більш
діючими, ретельніше опрацьовувати деталі і ціле, вносити нові подробиці, як-
то удосконалювати конструкції (зрозуміло, в рамках технічної грамотності).
Вже на початковому етапі я ставлю перед гуртківцями посильні технічні
завдання, наприклад: як зробити, щоб колеса на осі оберталися вільніше, як
зменшити тертя. Безсумнівно, діти запропонують кілька рішень. Можливо,
не всі вони будуть можливі і прийнятні, але важливо інше: дати «їжу» для
роздумів, пробудити технічну думку.
Не можна упускати можливість познайомити дітей з правильною
технічною термінологією, поступово розширюючи коло понять. Наприклад,
згідно з наведеним вище завданням можна познайомити їх з поняттями
«тертя», «ковзання», «рух», популярно пояснити сутність того чи іншого
терміну.
Сучасні діти отримують величезну технічну інформацію, що набагато
випереджає шкільні програми. Джерелами її служать механічні іграшки
(заводні, електричні), власні спостереження навколишнього життя, розповіді
дорослих, кіно, телебачення, газети, журнали, книги. І незалежно від волі
керівника гуртка перед ним виникає необхідність внести відому систему в
той комплекс відомостей, часом уривчастих і неповних, яким володіють діти.
Випередження шкільної програми неминуче й необхідно, проте аж ніяк не
слід прагнути до повідомлення дітям можливо більшого числа технічних
відомостей. Важлива не кількість, а повнота і точність технічних відомостей
і понять.
Гуртківці, особливо молодшого віку, нерідко переоцінюють свої сили і
можливості, охоче беруться за складні прилади і моделі. Невдачі, неминучі в
цих випадках, швидко розхолоджують їх, вони можуть надовго втратити
інтерес до технічного праці. Моя педагогічна задача як керівника гуртка —
спрямовувати активність дітей на розв'язання посильних для них завдань, але

32. 30
робити це тактовно: «Давайте спочатку зробимо простіші моделі, а потім вже
спробуємо вирішити більш складну задачу». Перші вправи допоможуть дітям
правильніше оцінити свої сили і навички, поступовість у переході від
простих моделей до все більш складних стане їм зрозумілою.
Заняття технічним моделюванням покликані сприяти підвищенню
успішності дітей. У старших та середніх класах можливості в цьому
відношенні особливо великі. Однак і в гуртках для дітей шести-десяти років
можна і потрібно зробити відчутним зв'язок техніки з усіма науками,
виробляти у дітей розуміння того, що без глибоких і міцних знань основ наук
неможливо оволодіти складною сучасною технікою.
Технічне моделювання повинно прищеплювати гуртківцям інтерес і
любов до науково-популярної книги, вміння користуватися довідниками,
енциклопедичними словниками.
Діти нерідко захоплюються колекціонуванням марок, листівок і т. п. Це
— не марне захоплення, якщо тільки воно не зводиться до простого збирання,
а ведеться в певній системі за темами, що найбільш цікавлять тих чи інших
юних колекціонерів. Тоді колекціонування активно сприяє розширенню
кругозору школярів, збагачення їх новими знаннями, спонукає їх шукати і
знаходити ці знання. Варто рекомендувати дітям, які цікавляться технікою,
збирати поштові марки, листівки, сірникові етикетки з зображеннями різних
машин: літаків, автомобілів і ін.
Подібні колекції, належним чином систематизовані і оформлені,
служать хорошими наочними посібниками, які знайомлять дітей з історією
техніки, з новими машинами (за їх зовнішнім виглядом), і можуть
підказувати не тільки теми моделювання, але і те, як оформити зовні ту чи
іншу модель.
Керівнику слід навіть провести консультацію про те, як правильно
оформити колекцію ілюстрацій (тобто марок, листівок тощо) з певної
тематики, як зробити для неї альбом. Якщо серед дітей, які займаються
моделюванням, виявиться багато колекціонерів, можна присвятити одне або

33. 31
декілька занять виготовленню альбомів. Ця робота буде для дітей неважкою,
оскільки саморобками з паперу та картону вони займаються з перших занять
гуртка початкового технічного моделювання.
Мова техніки — креслення, оволодіння ним є, безумовно, обов'язковим
елементом політехнічного навчання. Діти знайомляться з цим на уроках
трудового навчання, малювання, математики. Заняття технічним
моделюванням повинні послужити для дітей підтвердженням практичної
необхідності оволодіння цією мовою.
Мені як керівнику занять з технічного моделювання треба знати, що
вже вміють робити мої вихованці. Наприклад, гуртківці першого року
виготовляють саморобки за готовим кресленням, маючи перед собою зразок
або яскраве зображення об'єкта праці. Вони застосовують також розмітку за
шаблонами або по лінійці і косинці.
Гуртківці другого року навчання переходять до роботи за готовим
кресленням і словесному опису без натурального зображення і зразка.
Косинець і лінійка доповнюються циркулем. Діти креслять кола, ділять їх на
рівні частини; міркують, як з'єднувати деталі прямокутної і круглої форми,
як розмітити їх за кресленням.
Нарешті, гуртківці, котрі займаються третій рік, вже можуть
самостійно виконувати нескладні креслення по заданим розмірам і технічним
умовам або на основі обміру зразків, а в подальшому — і за власним задумом.
Графічні роботи на заняттях гуртка початкового технічного
моделювання я веду приблизно в тому ж обсязі, що й на уроках у школі, іноді
дещо випереджаючи їх. Так, першокласники можуть зіткнутися з
необхідністю викреслювати кола, наприклад колеса для автомобілів. Отже,
мені доводиться вчити їх користуватися циркулем, хоча на уроках трудового
навчання вони цього не робили.
Таким шляхом заняття гуртка початкового технічного моделювання
забезпечать розвиток у дітей просторових уявлень, уміння подумки
переходити від умовних площинних зображень на кресленні до відновлення

34. 32
об'ємних форм саморобок і, навпаки, зображати на кресленні чи ескізі в
умовних формах об'ємні предмети, які їм належить виготовляти.