2. Мама… Найтепліше, найсвятіше слово для
кожної людини.
Мама – це символ любові і ласки, ніжності і
найвірнішого кохання.
І тому не дивно, що найтепліші, найщиріші
слова присвячують письменники і поети
матерям,
образу матері як вічному уособленню
безкорисливої любові і відданості.
3. А. Малишко
Слухаю її, і в уяві
постають невтомні
руки матері-
трудівниці, яка
завжди пильнує своїх
діточок, і її безсонні
ночі, і цілоденна
праця.
4. « Мати»,
«Сиділа мати, ніби груша дика»,
«Мамо, я хочу ще поговорити з вами»,
поема «Сини» - це данина подяки й любові
поета священній пам’яті Матері.
«Пісня про рушник» - гімн материнській
любові
5. Тарас Шевченко
Жінка, жіноча доля
займали в його
творчості одне з
провідних місць.
Поезія говорить про
безмежне трепетне
почуття до матері, що
дає життя, матері, що є
символом добра на
землі.
6. «Не знаю в літературі всесвітній поета, - писав
Іван Франко, - котрий би представив так
високо і так щиро ідеал жінки-матері...»
"Наймичка",
"Катерина",
"Причинна",
"Слєпая"
11. Поетичними рядками поет уславлює
материнську любов, яка буде
супроводжувати дитину протягом усього
життя.
Для кожного мати, як і Батьківщина, єдина
і неповторна.
…Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки
Батьківщину…
12. Іван Драч
«Чорнобильська Мадонна» -
найпрекрасніша,
найчарівніша,
найзворушливіша жінка у
світі.
Прекрасна своєю великою,
найсвятішою материнською
любов’ю, що може побороти
все – лиха, незгоди, знести
будь-які випробування
заради своєї дитини.
Бо ж вона – мати!
13. Грабовський Павло
«До матері» - автор високо
підніс образ рідної матері,
який супроводжує поета
все життя.
Зображує стареньку матір,
як справжню заступницю
перед Богом.
16. Рильський Максим
«Слово про рідну матір» -
Поєднання материнського
символу з
Україною-ненькою.
Поет висловлює свої
синівські почуття, свою
непереможну віру в її
щасливе майбуття.
17. Хвильовий Микола
«Мати»
Образ матері — це втілення
самопожертви і безмежної
любові. Вона також уособлює
Україну, розіп’яту на хресті
братовбивчих воєн.
19. Автор підкреслює її риси: доброту, жертовність,
бо вона просить милостиню для дітей чужих. У
зовнішності Марії кожен побачить власну
матір: «Руки її маленькі і ніжні, з довгими
красивими пучками, оті самі трудящі руки, що
так багато сотворили прядива й насіння…»
Життя Марії таке ж, як у кожної української
матері: не душилась вона паризькими духами,
«не було ні шовку, ні сезонних капелюшків, ні
кованих сундуків з замками. Не мандрували ви
по світу, по закордонах. Вам було ніколи. Ви, як
та пчілка, були зайняті і од роси носили все мед
до вулика…»
20. Тетяна Строкач
Вірші про маму: не
дитячі поезії,
присвячені
найдорожчій у світі
людині...
«Матусенько, голубонько
моя»
«Матусям уклонімось знов і
знов...»
«Не ображайте матерів»
«Мамо! Я прийшла...»
«Мамо, я так за тобою
сумую...»
«...Вже не свято...»
22. Особливо поетичними фарбами змальовується
образ матері. Вона дарувала людям ласку й
душевне багатство. Своєю любов'ю, мов сонцем,
мати зігрівала й освітлювала душу Михайлика,
щоб він не зігнувся перед важкими житейськими
випробуваннями. Цій жінці було притаманне
справжнє відчуття життя, яке властиве високим і
благородним душам. Саме мати виявляється
творчою силою, бо сіє, мов зерно, навесні, любов,
тепло і добро. Саме вона наділяється важливою
рисою: давати довгочасне життя прекрасному,
прикрашати його.
23. Сашко Дерманський
«Жменька тепла для мами»
Безмежна любов дівчинки
до своєї матусі
долає всі перешкоди, щоб
врятувати свою неньку
від біди.
24. ...Ми всі повинні пишатися будь-якою матір'ю.
Це найсміливіші люди світу. Завдяки наполегливості,
жертвопринесенню та наполегливій праці вони здатні
піклуватися про цілі сім'ї і дають нам дух, щоб
рухатися вперед…