1. www.bfpokrova.at.ua
13 січня 2017 РОКУ
№2
(63)
Місцева газета, тижневик, розповсюджується по області
Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем’я люте.
В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
Тарас Шевченко
Слово редактора
Між іншим...
З друзями спілкуватися приєм-
но, а з ворогами – корисно.
Михайло Литвак
На Різдво у зону АТО із Прикарпаття
повезли домашні страви
У Різдвяний час волонтери - голова Тлумацької районної організації Української
Спілки ветеранів Афганістану Валерій Ступницький та підприємець із села Олеша
Іван Біланюк, за сприяння Тлумацької райдержадміністрації, спільно з волонтерами
з Тисменицького та Галицького районів черговий раз повезли на передову домашні
страви, приготовлені українськими берегинями, щоб на свята воїни, які перебувають
далеко від дому, теж відчули турботу і атмосферу Різдва.
Вже третій рік поспіль не залишаються осторонь і допомагають чим можуть жителі
Тлумацького району. Господині Прикарпаття приготували й передали захисникам різ-
номанітні страви до святкового столу. Найбільше було голубців із квашеної капусти та
вареників. Не обійшлося й без головної страви Різдвяного столу – куті, якої передали
на лінію фронту два відра. Окрім домашніх страв передані і продукти харчування
(печиво, чай, кава, олія, сало, смалець, картопля, буряк, консерви, закрутки).
Сійся родися жито пшениця,
На щастя, на здоров’я, на Новий
рік,
Щоб Вам вродило, краще ніж
вторік.
У полі зерном, у дома добром,
В печі пирогами, на столі хліба-
ми,
Хай буде Ваша хата, радістю ба-
гата,
Хай славиться добром, медом,
пивом і вином,
Хорошими пирогами та щасливи-
ми піснями,
І хай сіяє Вам невступно
Христова зірка шестикутна,
І хай сіяє Вам щоднини
Наша славна Україна!
ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ!
З повагою, Галина Коваль
Вітаємо усіх Василів!!!!!
Щоб ваше здоров’я,як кремінь
було,
Щоб щастя сімейне його берегло,
Щоб радість завжди була на по-
розі,
А лихо в далекій і вічній дорозі.
Хай поруч з Вами Ангел Ваш ле-
тить,
Убереже Вас від біди повсюди,
Нехай несе Вам радість кожна
мить,
І благодать Господня з вами
буде!!!
2. 2 13 січня 2017 Новини№ 2 (63)
У четвер, 12 січня, у Великій залі
засідань адмінбудинку районної вла-
ди під головуванням голови районної
ради Василя Двояка відбулася десята
сесія районної ради сьомого демокра-
тичного скликання. У її роботі взяв
участь голова райдержадміністрації
Володимир Габурак.
На початку роботи сесії посвідчен-
ня та значки депутата були вручені
новим депутатам районної ради Бой-
цану Ярославу Михайловичу, Віняру
Любомиру Ярославовичу та Посаць-
кому Оресту Євстаховичу.
Під час роботи сесії були розгля-
нуті питання: про внесення змін до
районного бюджету на 2016 рік, про
внесення змін до рішення районної
ради від 23.12.2016 р. №174-09/16
«Про районний бюджет на 2017
рік», про Програму соціально-еко-
номічного і культурного розвитку
Тлумацького району на 2017 рік,
про програму забезпечення держав-
ного управління Тлумацької район-
ної державної адміністрації на 2017
рік, про районну цільову програму
соціального захисту дітей-сиріт та
дітей, позбавлених батьківського пі-
клування, захисту їх житлових прав,
попередження дитячої бездоглядно-
сті та безпритульності на 2017-2020
роки, про районну програму забез-
печення діяльності центру надання
адміністративних послуг Тлумацької
районної державної адміністрації на
2017 рік, про затвердження програми
протидії захворюванню на туберку-
льоз в районі на 2017-2020 роки, про
роботу Фонду підтримки підприєм-
ництва «Тлумацький бізнес-центр»,
про затвердження тарифу на вироб-
ництво, транспортування та поста-
чання теплової енергії та інші.
Окрім того, було затверджено
план роботи районної ради на 2017
рік та схвалено звернення районної
ради щодо передачі повноважень на
місця у сфері земельних відносин.
З усіх питань були прийняті від-
повідні рішення.
Районна рада внесла зміни до бюджету
на 2017 рік та затвердила ряд програм
Школярі із Херсонської області відпочи-
вали на Тлумаччині
Як уже повідомлялось раніше, у
рамках програми співпраці між Хер-
сонською та Івано-Франківською об-
ластями, з 3 по 11 січня 2017 року
на Тлумаччині перебували тридцять
школярів із Півдня України. Цей со-
ціальний проект дає змогу дітям із
різних областей нашої держави оз-
найомитись із традиціями і звичаями
Прикарпаття.
Дітипроживали та відпочивали
у родинах педагогів і жителів сіл
Яківка та Колінці. Перебуваючи на
Прикарпатті вони дізнавались про
святкування Різдва Христового на
Західній Україні, обряди та звичаї
Святої Вечері, відвідували святкові
Різдвяні літургії.
Окрім того відділом освіти рай-
держадміністрації було розроблено
цікаву програму перебування дітей на
території району. Школярі відвідали
історико-меморіальний музей Степа-
на Бандери у селі Старий Угринів,
«Маєток Святого Миколая» Націо-
нально-природного парку «Гуцуль-
щина» (с.Пістинь Косівський ра-
йон), туристичний курорт Буковель,
Івано-Франківський музей «Небесної
сотні» та музей Писанки у Коломиї,
здійснили екскурсію в «Замок Зла-
ти» (селище Обертин), взяли участь
в благодійно-патріотичній акції учнів-
ської молоді «Колядуємо з миром» та
прощальних вечірках «Схід і Захід
разом!» в Колінцівському навчаль-
но-виховному комплексі та Яківській
загальноосвітній школі.
В усіх школярів, які перебували
на Тлумаччині залишились приємні
враження, адже для більшості з них
це була перша подорож на Західну
Україну. Вони дякували за чудовий
відпочинок та нові знайомства.
Прем’єр-міністр України Володи-
мир Гройсман заявляє, що роботодав-
ці, що не забезпечать виплату пра-
цівникам заробітних плат на рівні не
менше 3200 гривень, будуть покарані.
«Звісно, ті, хто хоче піти в тінь,
хто не хоче платити людям заробітну
плату, віддати їм належне хоча б на
мінімальному рівні 3200 гривень на-
рахування, будемо тих карати. У нас
немає іншого варіанту. Але чесний,
білий бізнес, який платить людям за-
робітну плату, з цієї заробітної пла-
ти платить податки, йому немає чому
боятися», – сказав Гройсман, якого
цитує прес-служба Кабміну.
При цьому прем’єр зазначив, що
чиновники, що використовуватимуть
інструмент контролю за виконанням
рішень про виплату мінімальної зарп-
лати у 3200 гривень як додатковий
інструмент тиску на бізнес, будуть
звільнені.
У Кабміні нагадують, що рішення
про підвищення мінімальної заробіт-
ної плати до 3200 гривень безпосеред-
ньо стосується 4 мільйонів людей.
З нового року в Україні вдвічі
зросла мінімальна зарплата. Тепер
де-юре роботодавці не можуть плати-
ти своїм працівникам менш ніж 3200
гривень.
З інших джерел
Гройсман: роботодавці, які не
платитимуть зарплату на рівні не менше
3200 гривень, будуть покарані
Прокуратурою Івано-Франків-
ської області підтримано держав-
не обвинувачення у кримінально-
му провадженні щодо двох жителів
Коломийського району, які викрали
16-річну дівчину та ґвалтували її.
Як повідомив прокурор відділу
прокуратури області Сергій Боро-
вик, обох злочинців визнано вин-
ними у вчиненні кримінальних пра-
вопорушень, передбачених ч. 2 ст.
146 (незаконне позбавлення волі або
викрадення людини) і ч.3 ст. 153
(зґвалтування ) КК України та засу-
джено, одного - до 11, а іншого - до
8 років ув’язнення, пише Фіртка із
посиланням на прес-службу прокура-
тури Івано-Франківської області.
Нагадаємо, в червні 2015 року вка-
зані чоловіки на автомобілі під’їхали
до двох дівчат, які поверталися з
дискотеки в с. Виноград, Городенків-
ського району.
З метою позбавлення волі, схо-
пивши дівчат, злочинці намагались
затягнути їх в автомобіль, однак од-
ній із них вдалось утекти, а іншу -
перевезли додому до одного з напад-
ників.
Відтак, помістивши потерпілу в
підвальне приміщення, вони одягну-
ли їй на голову маску, на руки мета-
леві наручники, а на шию – ланцюг.
Таким чином вони утримували
дівчину понад три тижні, при цьому,
погрожуючи та застосовуючи щодо
неї фізичне насильство, неодноразово
насильно вступали з нею у статевий
акт.
На Прикарпатті засудили двох чоловіків, які викрали
і ґвалтували 16-річну дівчинку
В Апеляційному суді Івано-Фран-
ківської області розглянули скаргу
екс-працівника КП “ЄРЦ”, депутата
Івано-Франківської міської ради Ва-
силя Скиданчука, якого суд визнав
винним у корупційних правопору-
шеннях.
Сьогодні, 13 січня, суддя зачитав
рішення, в якому в апеляційній скар-
зі Скиданчуку відмовив. Рішення
першої інстанції залишено без змін,
передає кореспондент Фіртки.
Нагадаємо, після тривалого слу-
хання, суд визнав В.Скиданчука
винним у вчиненні адмінпорушен-
ня за ч.1, ст 172. Мова йде про те,
що депутати міської ради від ВО
“Свобода” Віктор Синишин і Василь
Скиданчук, працюючи в Єдиному
розрахунковому центрі (ЄРЦ), за-
реєстрували дві фірми і отримували
підряди від цього ж комунального
підприємства.
Загалом на дві приватні фірми
депутатів уклали понад сорок дого-
ворів з проведення ремонтних робіт
на суму понад 600 тис. гривень. Не-
щодавно суд відмовив у задоволенні
апеляційної скарги Віктора Синиши-
на.
На минулому засіданні депутат-»-
свободівець» Василь Скиданчук, яко-
го визнали винним у корупційному
правопорушенні, вини не визнав.
Варто додати, що нещодавно іва-
нофранківці створили петицію про
позбавлення мандатів двох депутатів
Івано-Франківської міської ради, які
«дерибанили» бюджетні кошти.
З інших джерел
Апеляційний суд вважає франківського депутата
-”свободівця” скиданчука винним у корупційному
правопорушенні
3. 313 січня 2017Новини № 2 (63)
У Тлумачі померла остання полька….
Нещодавно пішла з життя, в ми-
нулому громадянинка «Польського
Тлумача,», Пані Юзефа Мачульська.
До кінця свого життя, зазнала страж-
дання й трагедії, вона залишилася
вірною Польщі. Там в Тлумачі, на
ділянці землі в старій напівзруйно-
ваній хатині, весь час, жила самітня
жінка. Пані Юзефа ніколи не при-
ймала українське громадянство. Іс-
торія життя пані Юзі відноситься до
категорії тих, хто не може бути роз-
казано в один вечір.
Згодом до Тлумача почали все
більше і більше приїжати поляків,
які хотіли зустрітися з п. Юзефою,
слухати її історії. Studia Wschód (
Студія Схід ) організовувала переїзд
польської громадянки в Польщу, але
вона відмовилася.
- «Народилася я в Надорожній
у 1925 р. У 1944 р. коли було вбито
38 поляків змушена була переїхати
до Тлумача. Я вже 60 років одна,
і я з нетерпінням чекаю смерті. Я б
дуже сумувала за рідним Тлумачем,
за хатою якщо б покинула»
Пані Юзефа дочекалася відро-
дження католицької церкви у Тлума-
чі . На місці колишного кінотеатру
відродилась історична справедли-
вість, тут Римо-католицька громада
відправляє службу де був колись
костел Святої Анни зруйнований ра-
дянською владою у 1969 році. Протя-
гом декількох десятиліть пані Юзя
охороняли хрест і статую Матері Бо-
жої із давнього костелу , ці речі зараз
знаходяться у костелі Святої Анни у
м. Тлумач.
Похорон відбувся у місцевому
костелі Святої Анни який відправив
о. Артур. На похорон прибула поль-
ське телебачення з Вроцлава Studia
Wschód, щоб зробити останній ре-
портаж…. поховали пані Юзефу не-
далеко її родичів які є поховані на
тлумацькому кладовищі.
Їй було 92 роки.
Тіло заціпеніло, кожен м’яз нив і
болів від напруги. Шлунок зводило
голодними судомами. Другий день
після того, як ворог у Новотроїцько-
му засік наші позиції, над головою
Ігоря свистіли кулі. Разом із кілько-
ма товаришами він опинився в епі-
центрі перехресного вогню. Залягли
у вирву, утворену вибухом, й чека-
ли…
Говорили, аби не думати про те,
чим все закінчиться. Приклавшись
лобом до холодного чорнозему, хло-
пець вдихав щось невловимо рід-
не. Здавалося, що земля під ними
тремтіла, прогиналася і, немов тур-
ботлива мати, пригортала до себе й
заколисувала. Раптом все стихло. Ще
за хвилину здійнявся галас. Мов із
туману хтось вигукнув: «Наші!»
Так пригадує свій перший бій
солдат Ігор Гайдайчук. Цей мужній
хлопчина з ясним поглядом сьогод-
ні ще на лікарняному ліжку. І серце
стискається, коли розумієш, скільки
ж усього йому довелося пережити.
У свої вісімнадцять пройшов Волно-
ваху, Маріуполь, Авдіївку… Воєнні
будні… Жорстокі, виснажливі, бо-
лісні… Йому, зовсім ще юному, су-
дилося стати справжнім воїном, хо-
робро дивитися в очі смерті, бо як же
інакше захистив би рідну землю від
ворога?
Ігор родом із міста Тлумач, що
на Івано-Франківщині. Вступив до
університету, хотів стати інженером.
Проте вже 14 квітня 2016 року, в
день свого народження, замість того,
щоб задувати свічки на святковому
торті, підписав контракт.
Після навчального центру в Яво-
рові він у складі 72-ї окремої меха-
нізованої бригади прибув на місце
служби до Волновахи, згодом підроз-
діл передислокувався до Маріуполя.
З перших днів хлопець дізнався, що
таке обстріли – вони просто не при-
пинялися…
А найгарячіше було в Авдіївці.
Українським захисникам цього приф-
ронтового містечка довелося побува-
ти в найжорстокіших боях. Участь у
багатьох із них брав і Ігор
– Авдіївка ж одна з найбільш
гарячих точок на Сході України.
Ворог перебував лише метрів за 30
від наших позицій. Перекидувалися
гранатами, мов вечірніми вітаннями.
Складність полягала в тому, що по-
зиції нам доводилося займати в бою,
ніхто нормально не встигав окопати-
ся, тож просто перебігали з місця на
місце. Ворог підходив ближче – і ми
підходили, – розповідає Ігор.
А між постійними перестрілками
бійці заступали на чергування, пиль-
нували позиції, будували бліндажі…
Особливо важко переживав Ігор
втрату побратимів, та війни без цього
не буває…
– Спочатку було страшно, дехто
навіть плакав ночами… Але потім
звикаєш. Минає час, і на постріли
й вибухи не звертаєш жодної уваги.
Ось я, наприклад, кросворди полю-
бляю розгадувати й книги про Рим-
ську імперію читати. А те, що поруч
ворог «шумить», – ну й нехай, –
жартує Ігор.
Так, йому є що пригадати. Були
різні бої. Але згодом всі вони стали
звичними, щоденними… Стріляв во-
рог, наші стріляли у відповідь.
З неабиякою теплотою згадує
Ігор своїх товаришів. Рота – це та-
кож його сім’я. Хоча всі вони такі
несхожі за віком, за вподобаннями,
за характером, за статусом, але є те,
що їх об’єднує – вони боронять свою
державу ціною власного життя.
За час своєї служби Ігорю Гайдай-
чукові довелося спілкуватися з бага-
тьма місцевими жителями. Далеко не
всі там є патріотами і підтримують
українських військових, утім проу-
країнські погляди все ж таки перева-
жають.
Ігор неохоче розповідає про своє
поранення. Але навіть це робить із
усмішкою.– Це сталося 11 листопа-
да. Вийшов виконувати своє завдан-
ня, зайняв позицію, глянув у приціл
– і почалося… Кулі свистіли поруч
бджолиним роєм. Спочатку одна влу-
чила у бронежилет, я впав, хотів від-
повзти, аж раптом відчув, як друга
упів’ялась в ногу. Одразу забрали
до госпіталю в Авдіївці, де й робили
операцію, бо стікав кров’ю. Згодом
потрапив до Красноармійська, звідти
до Дніпра, а тепер ось набираюся сил
в Одесі, – розповідає Ігор Гайдайчук.
Життєрадісний і непосидючий,
він зовсім не переймається своїм по-
раненням, бо впевнений, що вже на-
ступного року обов’язково повернеть-
ся до війська, до побратимів, аби й
надалі, якщо доведеться, захищати
свою державу
З дитячою безпосередністю моло-
дий воїн ділиться враженнями і світ-
линами з передової. Усміхаючись,
розповідає, як снаряд РПГ залетів в
окоп, де перебували він та його това-
риші, й одразу заспокоює – нікого не
зачепило. А ще зворушливо до сліз
милується яскравою пташкою серед
розрухи на фото, яке зробив після
чергового обстрілу. Ні, не приймає
юнацьке серце всеосяжного хаосу й
руйнувань, принесених в його краї-
ну війною, а тягнеться до тієї відчай-
душної маленької пташини – як до
надії на мир.
(За інформацією Централь-
ного друкованого органу Мініс-
терства оборони України жур-
налу «Військо України»)
Історії українських воїнів:
наш земляк, уродженець міста Тлумач -
Ігор Гайдайчук
Навіть при утриманні низької
температури запасів газу у підземних
сховищах вистачить до кінця опалю-
вального сезону. На цьому наголосив
Віце-прем’єр-міністр України Воло-
димир Кістіон.
Він зазначив, що з початку осін-
ньо-зимового періоду було викори-
стано 22% запасів газу з ПСГ.
«Нема ніякого армагедону. Укра-
їна як була, так і буде з достатньою
кількістю газу. На даний час в під-
земних сховищах ми маємо біля 11,5
млрд метрів кубічних газу. На поча-
ток опалювального періоду Україна
закачала 14,5 млрд. Станом на 8 січ-
ня ми використали близько 22% запа-
сів, які були закачані в підземні схо-
вища», - заявив Володимир Кістіон.
Віце-прем’єр-міністр розповів, що
ситуацію з газозабезпеченням моніто-
рять щодня, і на сьогодні є тенденція
до зменшення споживання газу.
«Ми щоденно постійно аналізуємо
ситуацію з газозабезпеченням, з ви-
користанням газу, у нас є прекрасна
динаміка зменшення споживання газу
безпосередньо і населенням, і бю-
джетними установами, і промислові-
стю», - зауважив Володимир Кістіон,
додавши, що економія досягається за
рахунок впровадження енергоощад-
них технологій, енергоефективності.
«Навіть якщо збережеться тем-
пературний режим близько -10 до
кінця опалювального періоду, за роз-
рахунками нам буде достатньо для
забезпечення необхідної потреби газу
для України – для населення, бю-
джетних установ і промисловості», -
підкреслив Віце-прем’єр-міністр.
З інших джерел
Україні вистачить запасів газу до кінця опалю-
вального періоду, - Володимир Кістіон
4. 4 13 січня 2017 Цікаво знати№ 2 (63)
Церква переконує, що всі особисті
речі Христа, які збереглися до наших
днів, - справжні
У світі є десятки артефактів, які
пов’язують із земним життям Ісуса.
Найвідоміші з них - Туринська пла-
щаниця, Спис Лонгина, Хітон Ісуса,
Святий Грааль. Церква переконує,
що всі ці реліквії - автентичні.
Але річ у тім, що «справжніх» спи-
сів Долі, яким, за біблійними пе-
реказами, один з воїнів пробив бік
розп’ятого Ісуса, є аж три. Схожа
історія і зі Святим Граалем. Одразу
декілька міст стверджують, що воло-
діють справжньою Чашею, з якої пив
Христос на Тайній вечері.
То чи збереглися Христові реліквії
до наших днів? Якщо так, чи підтвер-
джена автентичність їх науково?
Які Христові реліквії сьогодні вва-
жаються автентичними
Хітон, або Риза Господня, Святий
Грааль, Спис Лонгина, Туринська
плащаниця. Це справді святі христи-
янські речі. Проте достеменно не ві-
домо, чи вони автентичні, тобто такі,
що мали стосунок до Ісуса Христа.
Цікавим видається той факт, що є
декілька списів Лонгина. Спис Лон-
гина у християнській традиції - це
реліквія, якою, за розповідями, рим-
ський воїн Лонгин проколов бік Ісуса
Христа. Так перевіряли, чи людина
ще жива. Хоч є й інша версія - воїн
зробив це, аби полегшити страждан-
ня розп’ятого Ісуса.
Вірменський спис зберігається у
місті Вагаршапат, у монастирі Ге-
гардаванк, що з вірменської перекла-
дається як «монастир списа». За пе-
реданнями Вірменської Церкви, Спис
Лонгина приніс у Вірменію апостол
Тадей, його сплавлено із цвяхів, яки-
ми розпинали Ісуса Христа.
Ватиканський спис, що зберігається
в базиліці Святого Петра, найближ-
чий до оригіналу. Ватиканський спис
Лонгина зберігався до ІХ століття в
Єрусалимі, у храмі Святого Сіону,
а потім був перевезений до Констан-
тинополя. Ватикану, а точніше папі
Інокентію VIII, його подарував ту-
рецький султан приблизно в 1486 -
1490 роках.
Справжність
Туринської плащаниці
Сумніви щодо справжності Турин-
ської плащаниці були й будуть на-
далі, адже над тим, щоб дискредиту-
вати саму особу Ісуса Христа, дуже
активно працюють темні сили. Та є
беззаперечні докази того, що Турин-
ська плащаниця - це саме те полот-
но, у яке було загорнуте після смерті
тіло Ісуса Христа. Наприклад, учені
Єрусалимського університету, котрі
досліджували реліквію (зауважу, не
християни), визнали, що навіть льон,
з якого зроблені ці пелени, ріс тільки
в Палестині, тобто на тій землі й саме
в той час, коли жив Ісус.
Іншим дослідженням залишків кро-
ві, що збереглися на плащаниці, ви-
знано, що в померлого була група
крові АВ. Тобто його кров належала
відразу до двох груп, чого, власне, не
буває у звичайних людей. Це свідчить
про величезну фізичну силу людину,
котра була загорнута в цей саван.
З’ясовано, що вона також володіла
дуже рідкісним набором генетичного
коду та хромосом, що теж надзвичай-
но цінно говорить про винятковість
Ісуса Христа. Він міг витримати на-
багато більше, ніж звичайні люди.
Загалом дослідження Туринської
плащаниці розповіли нам чимало де-
талей про зовнішність Христа. На-
приклад, те, що Він мав зріст 180
см. Тепер такий зріст не рідкість, а
тоді, у першому столітті, зріст біль-
шості людей не перевищував 160 см.
Що Христос був дуже вродливий. Це
підтверджує й свідчення тодішнього
римського мера, тобто міського по-
садника Єрусалима Публія Лентула,
який написав у листі до римського
сенату, що «тут з’явився чоловік над-
звичайної вроди». Він описує красу
Христа якраз у віці 30 років. До речі,
цей лист був знайдений у ХІІ століт-
ті.
Оригінал Туринської плащаниці
зберігається сьогодні в соборі Йоана
Хрестителя в місті Турині (Італія). У
квітні 1997 року там сталася велика
пожежа, вигоріло все, а Туринська
плащаниця дивом залишилася неуш-
кодженою. Коли пожежники гаси-
ли полум’я, то кілька крапель води
якимось чином потрапило в раки, де
була плащаниця. Але жодної краплі
не впало на саму тканину. Значить,
Бог постійно дбає, щоб матеріальне
свідчення Його істинного воскресіння
і Його образу збереглося й підтриму-
вало людей, котрі в Нього вірять.
Автентичний Святий Грааль
Святий Грааль, або Чашу Ісуса
Христа, з якої Господь пив вино на
Тайній вечері, часто ототожнюють з
чашею, у яку Йосип Аримафейський
зібрав кров із ран Ісуса Христа. Є ба-
гато міфів, який вигляд має Грааль.
Одні казали, що Чаша була золотою
чи срібною. Але багато католицьких
святих вважали, що Святий Гра-
аль -- з дерева, бо Ісус Христос був
столяром. У багатьох голлівудських
фільмах чашу зображають саме де-
рев’яною.
Є версія, що іспанській Валенсії збе-
рігається оригінал Чаші, однак Цер-
ква не давала її на експертизу, тому
сказати щось важко. Святий Грааль
був найбільш жаданою реліквією се-
редньовічних містичних орденів та
хрестоносців. Тобто боротьба за Гра-
аль почалася в часи хрестових похо-
дів. На думку багатьох дослідників,
рицарі-тамплієри з одного із походів
принесли в Європу чашу та зберіга-
ли її в себе. Але церковні провідни-
ки після знищення ордену тамплієрів
віддали її Ватикану, і та чаша у ХІХ
столітті з’явилася у кафедрально-
му соборі у Валенсії. Також у 1933
році в Чикаго була продемонстрована
чаша з антіохійських скарбів. Проте
пізніші наукові дослідження показа-
ли, що чаша, яку видавали за Святий
Грааль у Чикаго, датується IV -- V
ст. н.е.
Християнство вважає Ісуса Христа
Богом та людиною. Кров Ісуса Хри-
ста - свята. Для людини в цьому є
певний символізм. Тамплієри, напри-
клад, були переконані, що коли знай-
дуть Грааль, то здобудуть безсмертя.
Таємниці пов’язані із Хітоном
Ісуса
Хітон - це тканина, якою був огор-
нутий Ісус Христос, коли Його би-
чували. Це, до речі, єдина реліквія,
що згадується у Біблії. Воїни, коли
розп’яли Ісуса, узяли одяг Його і
розділили на чотири частини.
Усі інші реліквії належать Като-
лицькій Церкві, а частинки хітона
- православним та монофізитським
церквам. Частинки його є у Вірмен-
ській, Сирійській, Грузинській цер-
квах. Існують відомості, що перський
шах Абасс І, який завоював Грузію,
дав частину хітона російському царе-
ві Михайлу Федоровичу. Вона збе-
рігається в Москві, у храмі Христа
Спасителя. Найбільша частина хіто-
на Ісуса Христа є в кафедральному
храмі Светіцховелі Грузинської Пра-
вославної Церкви. Але наука також
не перевіряла їх на автентичність.
Інші реліквії Христа
Блаженна Вероніка, проста єруса-
лимська жінка, обтерла закривавле-
не обличчя Ісуса Христа під час його
хресної ходи на Голгофу. З того часу
хустка Вероніки зберігається в одно-
му з жіночих монастирів в Іспанії.
Для тих, хто не вірить
«Глобальний корупцiйний ба-
рометр - 2016» показав рiвень
корумпованостi українцiв Для
секторального звiту «Наро-
ди i корупцiя: Європа та Цен-
тральна Азiя» «Transparency
International» опитала майже
60 000 громадян у 42 країнах
Європи та Центральної Азiї. В
Українi опитали пiвтори тися-
чi респондентiв.
Барометр дає можливiсть визна-
чати суспiльну думку щодо участi
громадян у корупцiйних дiях та їхню
оцiнку дiяльностi органiв влади в по-
доланнi корупцiйних зловживань.
Згiдно з опитуванням, проблема
корупцiї досi залишається у трiйцi
найактуальнiших для нашої держави
- це засвiдчили 56% респондентiв. На
запитання, чи знизився рiвень коруп-
цiї за останнi чотири роки, 72% укра-
їнцiв вiдповiли заперечно.
Спроби уряду змiнити цю ситу-
ацiю 86% опитаних оцiнюють нега-
тивно. 49% українцiв вважають, що
заможнi люди впливають на уряд в
особистих iнтересах, i пропонують
запровадити суворiшi правила, аби
цьому запобiгти. А 67% впевненi в
тому, що потрiбно заборонити ком-
панiям фiнансувати полiтичнi партiї
та кандидатiв.
Кого українцi нинi вважають най-
бiльшими корупцiонерами
Державних службовцiв (65%),
парламент (64%), працiвникiв по-
даткової сфери (62%), суддiв (61%),
Президента та прем’єр-мiнiстра
(60%), представникiв мiсцевих ор-
ганiв влади (55%), полiцiю (54%),
керiвникiв бiзнесу (46%), релiгiйних
лiдерiв (32%).
I це не дивно, адже 38% наших
спiвгромадян протягом останнього
року давали хабар у взаємодiї з ор-
ганами влади.
Щоправда, є цiкавий показник
щодо намагання дати хабара патруль-
нiй полiцiї. В останньому звiтi сказа-
но, що соцiологiв про такi свої спро-
би повiдомило близько 9% громадян
України, але про те, що така спро-
ба закiнчилася успiшно (патрульний
узяв хабара), заявили тiльки 3%.
Ситуацiя в сусiднiх країнах
Росiя має зiставний з українським
рiвень стикання громадян iз коруп-
цiєю - 34% (у Європi такий самий
показник ще в Албанiї). А вже в
Румунiї та Болгарiї рiвень побуто-
вої корупцiї 29% i 17% вiдповiдно. В
Угорщинi 22% громадян свiдчать, що
останнього року стикалися з корупцi-
єю, натомiсть у Словаччинi, Чехiї та
Польщi цi показники лише на рiвнi
12%, 9% i 7% вiдповiдно.
24% громадян Литви констатува-
ли, що особисто стикалися з фактами
корупцiї, 15% - у Латвiї i тiльки 5%
- в Естонiї. У Бiлорусi 20% громадян
бували в ситуацiях, пов’язаних з ко-
рупцiєю, у Туреччинi - 18%. Цi по-
казники кращi, нiж в одних демокра-
тичних країнах, i гiршi в порiвняннi
з iншими.
А Молдова - європейський ре-
кордсмен за рiвнем побутової коруп-
цiї - 42%!
Рiвень корупцiї в державах так
званої Старої Європи
Слiд розумiти, що корупцiя є
всюди, питання лише в її обсягах. У
країнах Захiдної Європи побутової -
такої, з якою стикається проста лю-
дина, - вже майже нема.
У Нiмеччинi, Бельгiї, Iспанiї та
Португалiї лише 3% громадян за рiк
стикалися з корупцiєю, а у Францiї,
Португалiї й на Кiпрi - тiльки 2%.
Iталiя має такий самий показник, як
Польща, - 7%. Натомiсть у Великiй
Британiї та Швецiї лише близько 1%
громадян повiдомили про ситуацiї,
пов’язанi з корупцiєю, у своєму жит-
тi впродовж року.
З інших джерел
Україна - серед лідерів неприємного
рейтингу
5. 513 січня 2017Історія № 2 (63)
Так виглядав новорічний вертеп дисидентів у
Львові 1972 р. Вони ще не знали, що влада
готує на 12 січня...
Того дня у Львові та Києві було
заарештовано 19 осіб - учасників
різдвяної коляди. Їх залякували
розстрілом, тортурами, психлікар-
нями і завданням шкоди рідним.
Декого звинувачували навіть у шпи-
гунстві, використовуючи свідчення
громадянина Бельгії...
Наближалася 50-та річниця ство-
рення СРСР. З перших днів січня
1972 р. КГБ розпочав спецоперацію з
нейтралізації людей з відвертою гро-
мадянською позицією. Можна при-
пустити, що поширення руху диси-
дентів псувало імідж держави й було
загрозливим для системи.
Спецоперація призвела до масово-
го погрому опозиційної інтелігенції
та сотень арештів, засуджень із на-
багато суворішими вироками, аніж у
середині 1960-х рр.
Внаслідок оперативно-розшукових
заходів у поле зору КГБ потрапили
учасники різдвяної коляди-1972.
Її організаторами була дисидент-
ська молодь зі Львова та Києва, яка
чинила виклик політиці викорінення
українських національних традицій,
атеїстичною пропагандою, забороною
відзначення релігійних свят, зокрема
Різдва Христового.
Ініціатором вертепу у Львові ста-
ла учасниця правозахисного руху лі-
кар Олена Антонів, колишня дружи-
на В’ячеслава Чорновола. Репетиції
відбувались у її помешканні - невели-
кому будинку на вул. Спокійній, 13.
Ірина Калинець згадує: «Дiм на
вул. Спокiйнiй був «пунктом опо-
ри», саме там готувалися знаменитi
коляди i вертепи 1971-1972 рр., саме
в хату Олени поверталися люди з
ув’язнення i знаходили там не лише
матерiальну допомогу (одяг, грошi,
харчi), а й душевне тепло».
В оселі Олени інакодумці вивча-
ли колядки, щедрівки, зносили туди
різноманітний одяг, робили маски,
перевдягалися. Щоправда, дисидент-
ські вертепи дещо відрізнялись від
звичних сучасних, оскільки поєдну-
вали елементи Різдвяного вертепу із
Маланкою (тобто водіння кози) та
Щедрим вечором.
Відтак веселою й гамірною вата-
гою вирушали вулицями Львова у но-
ворічну ніч, щоб менше наражатися
на переслідування владою
Хоча й на Новий рік організовува-
лись партійним керівництвом числен-
ні провокації, які б мали перешкоди-
ти колядникам.
У середовище дисидентів КҐБ за-
силало агентів «задля викриття їх
антирадянської діяльності». Про це
свідчить збережений лист-зізнання
Бориса Ковгара - працівника музею
народної архітектури в Пироговому -
до майора КҐБ Даниленка.
В листі йдеться, що Б. Ковгар
отримав вказівку увійти в довіру до
дисидентів під час підготовки ново-
річних вертепів. Однак, коли він
побачив, з якими людьми спілкуєть-
ся, то вирішив перейти на їхній бік.
Згодом кагебісти помстились йому за
зраду, запроторивши у психіатричну
лікарню.
Під час вертепів дисиденти захо-
дили з вітаннями-колядками до зна-
них людей, наприклад, до Романа
Іваничука, Ростислава Братуня, Ми-
коли Петренка, Володимира Лучука,
Євгена Лазаренка, Володимири Чай-
ки, Григорія Нудьги, інших письмен-
ників і митців.
У вертепах брали участь подруж-
жя Калинців, художниця Стефанія
Шабатура, психолог Михайло Го-
ринь та його дружина педагог Оль-
га Горинь, педагог і літературний
критик Володимир Іванишин, Марія
Антонів, Марія Ковальська, Ярос-
лав Мацелюх, учителька Любомира
Попадюк, художник Богдан Сорока
із дружиною Любою, Роман та Леся
Лещухи, Марія Гель, Мар’ян Гата-
ла, Ярослав Лемик, Степан Бедрило,
Любомир Криса, Раїса Мороз, Мико-
ла Білоус та ін.
До наших днів дійшли оригінальні
фото колядників, зроблені Я. Леми-
ком у новорічну ніч 1972 р. (зберіга-
ються у збірці Національного музею
«Тюрма на Лонцького»).
Загалом у вертепі взяло участь
близько 45 осіб, з-поміж них і Ва-
силь Стус, який у переддень Нового
року приїхав до Львова з Моршина,
де тоді лікувався.
Перестрівши колядників на вул.
Енгельса, Стус долучився до вертепу.
Так він зазначив свої враження від
коляди: «Ви таки зуміли зберегтись.
У цьому ваша сила».
Через кілька днів на Різдво поет
приїздив у гості до подружжя Ка-
линців, подарувавши їм збірку поезій
«Зимові дерева» і статтю про Тичину
«Феномен доби» (самвидав був ви-
лучений під час обшуку квартири 12
січня, тепер зберігаються у фондах
нашого музею).
Калинці подарували йому виши-
ванку, проте навряд чи він встиг її
одягнути, оскільки одразу після по-
вернення до Києва був заарештова-
ний.
Зібрані гроші за коляду учасни-
ки вертепів планували скерувати на
допомогу тодішнім політв’язням та
їхнім рідним, на випуск чорноволів-
ського «Українського вісника» тощо.
Вже незабаром ці кошти (250 рублів)
знадобились для оплати роботи адво-
катів на судових процесах...
Проте влада розуміла, що звину-
вачувати дисидентів у недотриманні
атеїстичних принципів радянської
держави та відзначенні релігійних
свят є дріб’язковим.
Для проведення масових арештів
не вистачало більш вагомої причини,
ланцюжка, який би дозволив довести
«зв’язок націоналістичного підпілля
в Україні із закордонними україн-
ськими центрами та організаціями».
Сценарій т.зв. «справи Добоша»
спланували органи держбезпеки, про-
відну роль у ній відіграв (сам того не
усвідомлюючи) бельгійський студент
українського походження Ярослав
Добош.
Він намагався зібрати у Києві та
Львові примірники самвидаву, фо-
токопії «Українського вісника» і ви-
везти їх за кордон для Українсько-
го допомогового комітету та Спілки
української молоді, членом якої він
був.
День 4 січня 1972 р. став точкою
відліку в проведенні операції про-
ти дисидентів. Добошу не дозволи-
ли виїхати з СРСР, його затримали
на кордоні у Чопі, конфіскувавши
копію «Словника рим української
мови» політв’язня Святослава Кара-
ванського. Студента звинуватили «у
проведенні підривної антирадянської
діяльності».
Повідомлення про його арешт
з’явилось лише через 11 днів в га-
зеті ЦК КПУ «Радянська Україна».
Очевидно, цей час було витрачено на
«обробку» жертви та отримання її за-
документованих зізнань.
Примітивна авантюра зі «шпигун-
ською» підкладкою дала необхідний
результат: 12 січня 1972 р. розпоча-
лася акціяоти провідних діячів опо-
зиції.
Леоніда Світлична, дружина літе-
ратурознавця Івана Світличного, так
описала той зловісний день:
«12 січня, 8.15 ранку. Я вже одяг-
нена, збираюся на роботу, приймати
іспити в студентів. Дзвінок у двері;
як звичайно, відчиняю я. Перед две-
рима багато людей, показують ордер
на обшук... Почався детальний об-
шук: ретельно розглядають кожну
книжку, газету, кожен аркуш паперу.
Шмональників семеро (в тому числі
і «понятих»-сексотів). У якій справі,
що шукають - невідомо.
Забирають книжки, машинопи-
си, купу українського і російського
самвидаву, записники, друкарську
машинку, радіоприймач, магнітофон-
ні стрічки з унікальними записами
Василя Симоненка, Василя Стуса,
Бориса Мамайсура... Я напружено
чекаю Надійку [Світличну, сестру
Івана, - авт.], не знаючи, що в цей
час у неї теж роблять обшук, як і в
десятків інших людей по всій Украї-
ні...».
Після проведених обшуків за гра-
тами опинились лідери дисидентів -
Іван Світличний, Василь Стус, Євген
Сверстюк, Зіновія Франко, Леонід
Селезненко, Леонід Плющ та ін.
У Львові до слідчої в’язниці УКҐБ
на вул. Миру (сучасна - Степана
Бандери), в якій тепер працює Наці-
ональний музей «Тюрма на Лонцько-
го», потрапили В’ячеслав Чорновіл,
Ірина Стасів-Калинець, Іван Гель,
Стефанія Шабатура, Михайло Осад-
чий, Ярослав Дашкевич.
Упродовж 12-14 січня заарештова-
но щонайменше 19 осіб: одинадцять
- у Києві, вісім - у Львові.
Василь Яківчик, лікар з Горо-
денки, Івано-Франківської області,
згадує: «Сумнозвісний січень 1972
р., коли на голови шестидесятників,
наших друзів і близьких людей, по-
сипалися жорстокі репресії - арешти,
суди, ув’язнення. Багато тоді сімей
ув’язнених залишились без годуваль-
ників, багатьох репресованих було
позбавлено роботи, залишено їх без
засобів існування...».
Під час допитів у львівському ізо-
ляторі в Ірини Калинець та Стефа-
нії Шабатури намагались вивідати
інформацію про їхні зв’язки з інши-
ми учасниками дисидентського руху
(зокрема зі Стусом), обмін самвидав-
ними брошурами, поіменний список
учасників новорічної коляди, їхні
зв’язки з іноземцями.
Заарештованих дисидентів заля-
кували розстрілом, фізичними тор-
турами, завданням шкоди рідним і
близьким.
Використовували також систему
«каральної медицини»: деяких, кого
було складно звинуватити у порушен-
ні відповідних статей кримінального
кодексу, оголошували божевільними
та ув’язнювали у спецпсихлікарнях.
19 січня 1972 р. бюро Львівського
обкому КПУ заслухало повідомлен-
ня начальника львівського КҐБ М.
Полудня «Про оперативно-чекістські
заходи, проведені 10-13 січня щодо
заарештованих Я. Добоша і громадян
Львова та області, які займались ан-
тирадянською агітацією та пропаган-
дою».
Профільним відділам було дору-
чено забезпечити «дотримання не-
обхідного громадського порядку і
правильне реагування на проведені
органами КҐБ заходи».
Вже за кілька днів - обшуки у
домівках інших підозрюваних осіб.
Зокрема у поета Григорія Чубая, ін-
женера Атени Волицької (Пашко),
працівниці музею етнографії Людми-
ли Шереметьєвої (дружини відомого
історика Ярослава Дашкевича) , ви-
кладача університету Любові Попа-
дюк, згодом - у мистецтвознавця Бог-
дана Гориня, Ярослава Кендзьора.
Їх неодноразово викликали на до-
пити як свідків під час проведення
слідства проти затриманих. Розпоча-
лись масові звільнення з роботи, від-
рахування з вишів.
Львівський обласний суд звинува-
тив затриманих дисидентів у «виго-
товленні, розповсюдженні, зберіганні
літератури наклепницького харак-
теру, участі у вертепах, ворожому
ставленні до радянської соціаліс-
тичної системи, ініціативі створення
Громадського комітету захисту Ніни
Строкатої».
Більшість отримала вирок позбав-
лення волі терміном на п’ять-сім ро-
ків у таборах суворого режиму та три
роки заслання. Максимальний термін
одержав Іван Гель - 10 років суворого
режиму та 5 - заслання, бо для «Іва-
на Тиктора українського самвидаву»
цей вирок був уже другим.
Головною метою січневих репре-
сій 1972 року була нейтралізація
інтелектуальної еліти дисиденства,
брутальна розправа з найактивніши-
ми лідерами й залякування решти.
Якщо в січні заарештували двад-
цять найпомітніших діячів руху, то
загалом впродовж 1972 р. було за-
суджено 89 дисидентів (з них 55 із
Західної України). Потім відома до-
слідниця дисидентського руху Люд-
мила Алексєєва напише: «Арешти
виглядали як частина широко заду-
маного плану з викорінення самосві-
домості українців».
Січневий погром 1972 р. й пере-
слідування учасників вертепів пе-
рервали традицію публічної коляди
на тривалий час і призупинили масо-
ве видання самвидаву.
Однак, уже в другій половині 70-х
років рух опору відновився з новою
силою, і основним інструментом бо-
ротьби із системою став відкритий
захист прав людини членами Укра-
їнської Громадської Групи сприяння
виконанню Гельсінкських угод.
З інших джерел
Арештована коляда, або Погром 12 січня 1972-го
6. 6 13 січня 2017 До святкового столу№ 2 (63)
М’ясний рулет з яйцем в
листковому тісті
Інгредієнти
• Фарш м’ясний 500-600 г.
• Цибуля 1 шт.
• Готове листкове тісто 500 г.
• Яйця варені 3-4 шт.
• Яйця сирі 2 шт. (1-в фарш;
1- для змащування)
• Рецепт приготування рулету
В фарш додаємо яйце, сіль, пе-
рець, терту цибулю, подрібнену сві-
жу зелень і все добре перемішуємо.
Відварені яйця чистимо і розріза-
ємо навпіл.
Листкове тісто розморожуємо. За-
звичай продається листове тісто плас-
тинами 32х12 см по 250 гр приблизно
кожне.
Беремо два листа, розкочуємо їх
в ширину до 16-17 см кожне, потім
з’єднуємо так щоб отримати лист роз-
міром приблизно 32х34 см.
По середині викладаємо половину
фаршу.
На фарш викладаємо половинки
яєць. Вміщається таких половинок
6-8.
На яйця викладаємо іншу полови-
ну фаршу.
Тісто по бокам розрізаємо на сму-
жки шириною приблизно 1,5 см і пе-
реплітаємо з цих смужок косу.
Зверху змащуємо яйцем, посипає-
мо кунжутом і ставимо випікатися у
нагріту до 200-210 градусів духовку
на 40-45 хвилин.
Смачний м’ясний рулет з яйцем
готовий, гарно смакує як гарячий так
і холодний.
Свинина запечена
в духовці «Гармошка»
Інгредієнти
• М’ясо свинина (корейка або
карбонат) 1 кг.
• Помідори 2-3 шт.
• Сир твердий 150-200 г.
• Часник 2-3 зубці
• Маринад:
• Лимонний сік 1 ст. л.
• Соєвий соус 2-3 ст.л.
• Гірчиця 1 ст. л.
• Олія 2 ст.л.
Рецепт приготування
На м’ясі зробити поперечні надрі-
зи приблизно через 1 см, не дорізаю-
чи до кінця.
Змішати компоненти для марина-
ду і змастити м’ясо зі всіх сторін, по-
солити, поперчити.
Залишити м’ясо маринуватися на
10-12 хвилин.
Нарізати пластинками сир (або
купити вже в пластинах), кільцями
помідори і подрібнити часник
В кожен надріз покласти пластин-
ку сиру, помідор і трішки часнику.
Свинину замотати у фольгу, по-
класти у форму для запікання, нали-
ти трішки води у форму.
Поставити запікатися м’ясо у на-
гріту до 190 градусів духовку на 1
годину.
Готове м’ясо «гармошка» можна
прикрасити зеленню. Гарно смакує з
будь-яким гарніром.
Рулет з лаваша
з крабовими паличками
Інгредієнти
• Лаваш тонкий 3 шт.
• Зелень кропу і петрушки
• Сир твердий 100 г.
• Крабові палички 200 г.
• Майонез
• Рецепт приготування заку-
ски:
Розстелити один лаваш, змаза-
ти його майонезом, посипати дрібно
порізаною зеленню, змотати лаваш у
рулет.
Розстелити другий лаваш, змазати
його майонезом, посипати дрібно по-
різаними або натертими на середній
тертці крабовими паличками.
Положити на край перший рулет
із зеленню і змотати другий лаваш у
рулет.
Розстелити третій рулет, змазати
майонезом, посипати тертим сиром.
Положити на край рулет із зеленню
і крабовими паличками, змотати тре-
тій лаваш разом із першими двома у
рулет.
Замотати рулет у харчову плівку і
покласти в холодильник на 2 години.
Подавати до столу - смачна заку-
ска на свята.
М’ясні рулетики
з свинини
Інгредієнти
• М’ясо (биток) 700 г.
• Свіжі гриби 500 г.
• Цибуля 2 шт.
• Яйця 2 шт.
• Сир твердий 100 г.
• Вершки 1 склянка
• Сіль, перець за смаком
Рецепт приготування
Спочатку необхідно приготу-
вати начинку. Для цього гриби і ци-
булю порізати кубиками, обсмажити
на сковорідці в олії до готовності.
• Яйця відварити, натерти на
середній тертці.
• Сир натерти на середній терт-
ці.
Інгредієнти для начинки до-
бре перемішати.
• М’ясо порізати на шматки
товщиною до 1 см, добре відбити з
обох боків.
• Викласти начинку на середи-
ну м’яса і закрутити в рулет.
• Обсмажити рулети на сково-
роді з усіх боків. Рулети необхідно
викладати на сковорідку закрученим
кінцем донизу, тоді вони не будуть
розкручуватися.
• Обсмажені рулети викласти у
форму для запікання.
• Налити 1,5 скл. води, потім
вилити вершки. Посолити, поперчи-
ти і поставити запікатися в нагріту до
180 градусів духовку на 30 хвилин.
Вишневий пиріг
Інгредієнти
• 200 г борошно
• 200 г вершкового масла або
маргарину
• 4 яйця
• 150 г цукру
• 800 г вишень без кісточок
• 100 г цукрової пудри
• Рецепт приготування пирога
із вишнями:
Масло змішуємо до піни з 75 г цу-
кру і по одному додаємо яєчні жовт-
ки.
Яєчні білки збиваємо в піну з реш-
тою цукру і, коли піна стає блиску-
чою, обережно додаємо її до яєчних
жовтків.
Потім обережно змішуємо з доси-
паним через ситечко борошном.
Виливаємо на деко, застелене пер-
гаментом.
Вишню посипаємо цукровою пу-
дрою, злегка віджимаємо сік і викла-
даємо на тісто.
Випікаємо до готовності на помір-
ному вогні.
Коли вишневий пиріг готовий, на
кілька хвилин залишаємо його охо-
лоджуватися на деку.
Розрізаємо на прямокутні шматки,
посипаємо цукром. Вишневий пиріг
добре смакує в гарячому і холодному
вигляді.
Святковий торт-салат
Інгредієнти (на 6 порції):
400 г курячого філе;
200 г шампіньйонів;
1 середня цибулина;
1 морква;
2 маринованих огірка;
100 гр. чорносливу;
150-200 мл майонезу;
рослинна олія для смаження;
сіль;
2 варених яйця;
зелень для прикраси.
Процес приготування салату.
Щоб приготувати Торт-салат з
м’ясом курки і печерицями, необхід-
но філе курки відварити у підсоленій
воді до готовності, остудити в буль-
йоні, потім обсушити і дрібно нарі-
зати.
Цибулю очистити і нарізати неве-
ликими кубиками. На сковороді розі-
гріти рослинне масло і помістити на
сковороду цибулю. Трохи обсмажи-
ти, присолити.
Тим часом, гриби промити, обсу-
шити і нарізати невеликими шматоч-
ками. Додати в сковороду з цибулею
і посмажити до готовності. Остудити.
Моркву натерти на крупній тертці
і обсмажити на рослинній олії до го-
товності на слабкому вогні. Остуди-
ти. Огірки натерти на крупній терт-
ці.Чорнослив дрібно порізати. Яйця
очистити і нарізати кружечками.
Всі підготовлені інгредієнти ви-
класти шарами на широку плоску
тарілку в наступній послідовності: 1
шар - куряче м’ясо, майонез.
2 шар - смажені гриби з цибулею,
майонез.
3 шар - чорнослив.
4 шар - морква, майонез.
5 шар - огірки, майонез.
Прикрасити салат кружечками ва-
рених яєць і зеленню.
Помістити салат для просочення в
холодильник на 30-40 хвилин.
Салат “Олів’є”
у вигляді півня
Інгредієнти:
Картопля – 2-3 шт., Морква – 1
шт., Яйця курячі – 2 шт., Ковбаса
варена – 200 г, Горошок зелений кон-
сервований – 4 ст. ложки, Огірок сві-
жий (або солоний, маринований) – 1
шт., Перець болгарський червоний –
1 шт., Перець болгарський зелений –
1 шт., Перець запашний горошком –
1 шт., Майонез – 4 ст. ложки, Сіль за
смаком, Зелень (петрушка або кріп)
– 2-3 гілочки.
Починаємо подрібнювати для
олів’є інгредієнти. З’єднуємо їх у
відповідній мисці.У формі кубиків
нарізаємо картоплю і моркву. Дода-
ємо до них нарізану аналогічним чи-
ном варену ковбасу і огірки.
А от яйця подрібнювати не поспі-
шаємо. На даному етапі нам потрібно
тільки білки. Нарізаємо їх, переправ-
ляємо в миску. З консервованого го-
рошку зливаємо рідину. Переклада-
ємо горошок до решти інгредієнтів.
Салат солимо до смаку, заправляємо
майонезом, перемішуємо.
Салат “Олів’є” готовий. Почи-
наємо його оформлення. На дрібній
тертці подрібнюємо жовтки. Приси-
паємо ними силует птиці.
З червоного болгарського перцю
вирізаємо борідку, гребінець, дзьоб.
Для очі візьмемо горошину перцю.
Продовжуємо «малювати» крила,
хвіст, використовуючи залишився пе-
рець і свіжу зелень. Доповнюємо низ
зеленню.
Сторінку підготувала
Ольга Мороз
7. 713 січня 2017Духовна скарбничка № 2 (63)
Січень дуже щедрий на свята
Новий рік, Різдво, Святки і Старий
Новий рік. Причиною появи Старо-
го Нового року в низці свят стало
розбіжність юліанського і григоріан-
ського календарів. Завдяки різниці в
літочислення ми можемо святкувати
Новий рік двічі - і ця традиція лише
набирає обертів. Відзначають Старий
Новий рік в ніч з 13 на 14 січня. Та-
кож з цією датою пов’язано багато
різних прикмет, передає ЗМІ
Старий Новий рік:
історія свята
Таке стилістично прикольне по-
няття і поєднання слів з протилеж-
ним значенням як «Старий Новий
рік» виникло через розбіжності на 13
днів між двома календарями - Юлі-
анським і Григоріанським. Рік новий,
але за старим стилем – от і вийшов
старий новий рік.
У 1918 році, після впровадження
нового літочислення в календарі рап-
том зник цілий шматок часу, і після
31 січня відразу настало 14 лютого!
Старий Новий рік-свято нараховує
без малого ось вже 100 років. А при-
ємна традиція зустрічати Старий Но-
вий Рік за юліанським календарем
не застаріла завдяки тому, що право-
славна церква досі відзначає його за
старим стилем, тобто на 14 січня.
Також, різниця між застарілим
юліанським і нинішнім григоріан-
ським календарями поступово зро-
стає, і до далекого 2100-му році вона
становитиме вже 14 днів. Так що,
якщо традиція святкувати Старий
Новий рік збережеться, наші нащад-
ки будуть відзначати вже в ніч з 14
на 15 січня.
Де ще відзначають
Старий Новий рік
Незважаючи на те, що Старий Но-
вий рік не є державним святом і офі-
ційним вихідним днем, основна маса
населення у багатьох країнах продов-
жує давню і добру традицію святку-
вання Старого Нового року.
Крім України, Старий Новий рік
активно святкують у багатьох постра-
дянських країнах: Росії, Білорусі,
Молдови, Грузії, Вірменії, Казах-
стані, Азербайджані, Узбекистані,
країнах Балтії. Також ця традиція
прижилася в близькому і не дужеза-
рубіжжя: Сербії, Чорногорії, Маке-
донії, Швейцарії, Абхазії, Румунії,
Греції та ін.
Старий Новий рік:
традиції і обряди
Наші предки називали Старий
Новий Рік «Щедрим вечором». Ця
назва пішла від головної традицій-
ної страви, що подавали на святко-
вий стіл - щедрої куті. На відміну від
різдвяної, така кутя на Старий Но-
вий рік заправлялася не просто рос-
линним маслом, а свинячим жиром
або салом.
Рецепт приготування куті на Ще-
дрий вечір був особливим. Кутю го-
тували до світанку з крупи, принесе-
ної з комори найстаршою жінкою в
сім’ї. А глава сім’ї приносив воду з
криниці чи ополонки. Кутю затира-
ли з традиційними вироками і вари-
ли під особливим пильним наглядом.
Така каша не повинна бути дрібною
або білою, а також розваритися і піти
через край горщика - таку кутю вики-
дали, щоб позбутися біди.
На святковий стіл готували ва-
реники з сюрпризами, як своєрідне
ворожіння на Старий Новий Рік. В
начинку додавали цукор, монетку,
ґудзик, перець та інші «сюрпризи».
Залежно від ліпшій начинки кожен
член сім’ї чекав від нового року ба-
гатства, врожаю, здоров’я або ж
біди. Головне - не зламати зуби від
такого частування! Ще традиційними
стравами на Старий Новий рік були
свинина, сало, птиця, вареники, пи-
роги, млинці.
На Старий Новий Рік було при-
йнято пригощати всіх, хто прийшов
увечері в будинок до господарів з піс-
нями, танцями і уявленнями, щедру-
вальників та посівальників.
Ранок люди виходили спалювати
символічні снопи «дідухи» і стрибати
через вогнище - ці обряди допомага-
ли очищенню від нечистої сили. По-
тім можна було ходити по домівках і
«посівати» зерном на Новий рік, ба-
жаючи господарям щастя, здоров’я,
врожаю та благополуччя. Це зерно не
викидали, а дбайливо збирали і змі-
шували із зерном для посіву.
На Старий Новий рік було при-
йнято ходити один до одного мири-
тися, залагоджувати сварки і кон-
флікти, просити прощення. Крім
того, Старий Новий Рік - улюблене
час для змов і ворожінь. На Старий
Новий рік наші бабусі гадали на же-
нихів, гроші, майбутнє, достаток,
красу і інші бажання. У слов’янській
традиції збереглося безліч забобонів
і прикмет, пов’язаних зі Старим Но-
вим Роком. Наприклад, першим в
будинок обов’язково повинен увійти
чоловік - це благополуччя в новому
році. Не можна давати в борг - це до
бідності. Також по погоді на Старий
Новий рік судили про урожайності
на весь наступний рік.
Хрещення — це свято, яке
є одним з головних у християнстві.
Воно було і залишається одним з най-
улюбленіших в нашій країні. Дата
святкування — 19 січня, а напередо-
дні віруючі відзначають Водохресний
Святвечір (другий святий вечір).
Здавна відомо, що Іван Хрести-
тель охрестив народ в Йордані, чим
закликав всіх до покаяння й очи-
щення душі від гріхів. Ісус у віці 30
років, будучи безгрішним, перший
прийняв хрещення, освятивши при
цьому собою річку Йордан. На честь
цієї події свято і було названо Хре-
щенням, а в народі його називають
Йорданом (Ордань). Цей же день
примітний святом Богоявлення.
Хрещенню
притаманні свої
традиції
За день до Водохреща віруючі
постять, а 18 січня відзначають Во-
дохресний Вечір. Існує звичай для
всієї родини, як і на Різдво, збира-
тися за столом. На вечерю готують
пісні страви, кутю та узвар. Головна
традиція свята — водосвяття. В день
Хрещення святять воду у всіх цер-
квах, а також освяченню підлягають
всі джерела води, такі як річки, став-
ки та озера, — в них прорубується
ополонка, в яку священнослужителі
опускають хрест.
Існує повір’я, що свята вода очи-
щає і зцілює. Тому люди стають в
чергу, щоб запастися святою водою
на цілий рік. Якщо бути присутнім
на ритуалі освітлення води, то мож-
на здобути зцілення своїх недуг. За
хрещенською водою можна прийти
і після свята або набрати її зі зви-
чайного джерела, бо, за переказами,
в водохресну ніч навіть проста вода
має цілющу силу…
Водохресне
купання
В день Хрещення віруючі бажають
викупатися в ополонці — щоб вилі-
куватися від недуг. Традиція купання
на Хрещення є у всіх християнських
країнах. Священики та віряни йдуть
до заздалегідь прорубаної ополонки,
яка у них асоціюються з річкою Йор-
дан. Після того, як отець освятить
воду в ополонці, триразово занурюю-
чи хрест, запалюючи вогонь і читаю-
чи молитву, бажаючі занурюються у
воду з головою три рази, хрестячись
і вимовляючи молитву.
Сенс обряду в тому, що віруючі
готові піти за Христом, приймаючи
хрещення і християнську віру. Він
виключно добровільний, оскільки не-
має жодного обов’язку занурюватися
в холодну воду. Прийняття причас-
тя в водохресний день вже буде до-
казом любові до Господа. Перекази
говорять, що, коли Ісус прийняв хре-
щення, з небес в образі голуба зійшов
до нього Святий Дух. Тому свято за
звичаєм закінчується випусканням
голубів.
Сучасне свято
Йордан
У народі цей день традиційно
широко святкується і є заключним
в ряду новорічних свят. Навіть не
глибоко віруючі люди вважають ко-
рисним для здоров’я занурення в
крижану воду під час зимової холод-
нечі, після чого відчувають великий
прилив позитиву, хороших емоцій,
говорять про здоров’я на весь рік.
До речі, є повір’я, що в студеній хре-
щенській воді неможливо застудити-
ся. Тому купаються навіть діти.
Чудове народне свято Водохреща
19 січня можна відзначити в Карпа-
тах. Тут, серед білосніжної природи,
в селі Волосянка є старовинна цер-
ква, яку дуже люблять парафіяни.
Помолившись і набравши карпатської
святої води, можна відправитися на
відпочинок в розкішний готель-замок
«Вежа Ведмежа», де всіх гостей че-
кає тепло і затишок, смачна кухня,
розкішні апартаменти, вечір біля ка-
міну і справжня лазня серед лісу!
Уже кілька років поспіль в «Вежі
Ведмежій» в басейні на хрещення
прорубується ополонка, освячується
вода, після чого всі бажаючі можуть
купатися. Після отриманого заряду
бадьорості від свяченої води можна
покататися на лижах в сусідньому
гірськолижному курорті — Славське.
Сторінку підготувала
Оксана Гутник
Старий Новий рік та Хрещення
Господнє.
Історія свят, традиції і обряди
8. 8 13 січня 2017 Програма телепередач№ 2 (63)
6 січня 2017 року, №18 Ïðîãðàìà òåëåïåðåäà÷
ПОНЕДІЛОК (2017-01-09)
ВІВТОРОК (2017-01-10)
СЕРЕДА (2017-01-11)
ЧЕТВЕР (2017-01-12)
ПЕРШИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ
КАНАЛ «1+1»
ІНТЕР
ICTV
СТБ
5 КАНАЛ
НОВИЙ КАНАЛ
ТРК «Україна»
МЕГА
ОТБ «Галичина»
ПЕРШИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ
КАНАЛ «1+1»
ІНТЕР
ICTV
СТБ
5 КАНАЛ
НОВИЙ КАНАЛ
ТРК «Україна»
МЕГА
ОТБ «Галичина»
ПЕРШИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ
КАНАЛ «1+1»
ІНТЕР
ICTV
СТБ
5 КАНАЛ
НОВИЙ КАНАЛ
ТРК «Україна»
МЕГА
ОТБ «Галичина»
ПЕРШИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ
КАНАЛ «1+1»
ІНТЕР
ICTV
9. 913 січня 2017Програма телепередач № 2 (63)
6 січня 2017 року, №1 9Ïðîãðàìà òåëåïåðåäà÷
П`ЯТНИЦЯ (2017-01-13)
СУБОТА (2017-01-14)
НЕДІЛЯ (2017-01-15)
ПЕРШИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ
КАНАЛ «1+1»
ІНТЕР
ICTV
СТБ
5 КАНАЛ
НОВИЙ КАНАЛ
ТРК «Україна»
МЕГА
ОТБ «Галичина»
ПЕРШИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ
КАНАЛ «1+1»
ІНТЕР
ICTV
СТБ
5 КАНАЛ
НОВИЙ КАНАЛ
ТРК «Україна»
МЕГА
ОТБ «Галичина»
ПЕРШИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ
КАНАЛ «1+1»
ІНТЕР
ICTV
СТБ
5 КАНАЛ
НОВИЙ КАНАЛ
ТРК «Україна»
МЕГА
ОТБ «Галичина»
СТБ
5 КАНАЛ
НОВИЙ КАНАЛ
ТРК «Україна»
МЕГА
ОТБ «Галичина»
