1. www.bfpokrova.at.ua
22 квітня 2017 РОКУ
№16
(77)
Місцева газета, тижневик, розповсюджується по області
Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем’я люте.
В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
Тарас Шевченко
Слово редактора
Весна – це справжнє відро-
дження, шматочок безсмертя.
Генрі Девід Торо
Віза без проблем
Потрібна допомога в
отриманні віз?
Пропонуємо вам свої
послуги - за короткий термін та помір-
ну ціну.
тел.: (050) 757-20-09
Весна!
Вона має в собі глибокий зміст.
Вона народжує, дарує натхнення,
вона зігріває навіть тоді коли до-
щить чи обвіває холодним вітром.
Кожна весна – це шанс оновитися, бо
пам’ятаєш як все старе залишилося
по заду. Початок весни сам по собі –
важлива подія. Тепер вже не потрібно
пірнати з головою в книги, дивитися
кіно чи прослуховувати улюблені піс-
ні. Достатньо зупинитися, вдихну-
ти на повні груди, відчути свіжість
та йти вперед. Гармонія ховається
в простому. Потрібно спостерігати
за собою, за природою та бачити як
все міняється. Світ при народженні
посміхається, весняний дощ шепоче
ніжності, а мова природи доступна
всім. В такі дні я забуваю турботи
і відкриваюся весні. Ні дощ, ні силь-
ний вітер тоді не лякають, бо вони
ховають у собі нове життя. І хоч
весняні місяці часто примхливі але
вони пробуджують та дарують нове
світло. І це світло, мабуть, перш за
все у нашій свідомості асоціюється з
коханням.
Весна – справді час особливий. Тож,
кохайте і будьте коханими! Втім, не
лише навесні…
З повагою, Галина Коваль
Олешанській місцевій пожежній команді передано
спеціалізований пожежний автомобіль
У п’ятницю, 21 квітня, Олешанській місцевій пожежній команді урочисто передано спеці-
алізований пожежний автомобіль. Автопарк рятувальників поповнився автомобілем ЗІЛ-131,
вартість якого становить 121 тис. грн. Цей транспортний засіб підвищеної прохідності пере-
дало пожежній команді управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в
Івано-Франківській області.
В урочистостях взяли участь голова Тлумацької райдержадміністрації Володимир Габурак,
голова районної ради Василь Двояк, начальник управління Державної служби з надзвичайних
ситуацій України в області Володимир Чернецький, перший заступник голови РДА Ігор Брин-
ський, заступник голови районної ради Василь Гнатюк, сільський голова села Олеша Богдан
Двояк, сільські голови населених пунктів району, представники засобів масової інформації,
громадськість села.
Відкриваючи урочистості, Володимир Чернецький подякував олешанським рятувальникам
за їх важку, але надзвичайно корисну роботу для громадян та зауважив, що збільшення по-
жежної техніки в пожежній команді сприятиме оперативному реагуванню на пожежі, врятує
людські життя та майно.
Голова райдержадміністрації Володимир Габурак та голова районної ради Василь Двояк, у
свою чергу, подякували Володимиру Чернецькому за наданий повнопривідний автомобіль, а
також рятувальникам за їх нелегку роботу та побажали вогнеборцям із честю і гідністю вико-
нувати свій професійний обов’язок – рятувати людей, їх майно.
Опісля Володимир Чернецький передав ключі від автомобіля начальнику місцевої пожежної
команди села Олеша Ярославу Дземану, після чого відбулись освячення автомобіля, а також
урочистий концерт.
Додамо, що із 25 МПК області Олешанська МПК – єдина, яка має в користуванні три ав-
томобілі, один з них – повнопривідний.
Довідково
Ярослав Дземан – начальник місцевої пожежної команди села Олеша. 3 серпня 2007 року
було офіційно відкрито МПК с. Олеша із чисельністю чотири чоловіки з цілодобовим чергу-
ванням. У березні 2008 року при підтримці районної влади штат МПК був розширений до 8-и
чоловік, а в 2010 році – до 13-и чоловік.
У вересні 2014 року та у березні 2015 року на базі Олешанської МПК проводились обласні
семінари сільських голів та начальників МПК за участі керівництва УДСНС в області, дирек-
ції інституту підвищення кваліфікації державних працівників та представників Фонду Ганса
Зайделя з Німеччини.
За час функціонування Олешанської МПК здійснено понад 240 виїздів на гасіння пожеж.
Команда брала участь у ліквідації наслідків повеней 2008 – 2010 років на Прикарпатті та ок-
ремо на території Чернівецької області.
Відділ прес-служби Івано-Франківської обласної державної адміністрації
2. 2 22 квітня 2017 Новини№16(77)
Великодні свята – це час, коли
збираються родини, з’їжджаються
близькі звідусіль, і ми святкуємо
чудо Христового Воскресіння.В такі
дні важливо пам’ятати про літніх лю-
дей, які живуть далеко від рідних чи
є самотніми. Тому щороку компанія
«Даноша» відвідує таких людей та
людей з обмеженими можливостями
в селах, де працює, та вітає їх з при-
йдешніми святами.
— «Великодні крила опіки» - так
ми називаємо цю ініціативу, - розпо-
відає Любов Богачевська, керівник
відділу зовнішніх зв`язків та розвит-
ку компанії «Даноша», – підкрес-
люючи, що турбота про ближнього
є вкрай важливою. Дуже важливо
відвідувати своїх бабусь і дідусів та
родичів, сказати їм добре слово та
обійняти. Так ми даруємо їм надію
на краще та віру в те, що про них
пам’ятають та турбуються.
Поряд із проведенням акції «Да-
ноша» за чисте довкілля!» представ-
ники агрокомпаніївідвідали самотніх,
літніх людей, позбавлених піклуван-
ня та інвалідів, які проживають у
селах Калуського, Галицького, Жи-
дачівського,Тлумацького, Рожнятів-
ського та Тисменицького районів, де
працює «Даноша». В рамках проек-
ту «Великодні крила опіки» до цієї
ініціативи були залучені працівники
усіх відділів компанії. Загалом, при-
готували 1200 великодніх пакунків.
У вміст одного пакету входили
такі традиційні продукти: паска, ков-
баса, вершкове масло, олія, борошно,
макаронні вироби, цукор. Ось уже
декілька років представники компа-
нії особисто відвідують більшість лю-
дей та вітають їх із святами. Дуже
активну участь в цій ініціативі беруть
сільські ради та соціальні працівники
– без їх допомоги справитися з таким
об’ємним завданням було б складно,
зазначають у компанії.
Прес-служба ТзОВ «Даноша»
«Даноша» привітала жителів сіл з
Великоднем
Акція «Даноша» за чисте довкілля!»
пройшла в 9-х селах
Щорічна весняна акція «Даноша»
за чисте довкілля» стає дедалі масш-
табнішою: цьогорічдо неї долучилися
понад триста учасників – працівни-
ки компанії, студенти університету
нафти і газу, школярі та жителі сіл,
у яких розташовані підприємства
компанії. Акція проходилавпродовж
двох днів у селах Мостище, Лука і
Копанки, Станькова, Студінка Ка-
луського району, а також в селах
Лани, Тустань, Делієве, Маріямпіль-
Галицького району.
Представник «Даноші» Христина
Бринда зазначає:
— «Даноша» — це соціально
відповідальна компанія і ми завжди
стараємося привертати увагу людей,
суспільства до екології. «Даноша»
за чисте довкілля» — лише один зі
спільних проектів компанії і місцевих
громад. Участь в акції цього року бе-
руть працівники «Даноші», місцеві
мешканці, які хочуть бачити свої села
чистими, кольоровими і веселими, та
студенти Івано-Франківського націо-
нального технічного університету на-
фти і газу.
Під час акції у селах фарбували
огорожі, садили кущі і дерева. Кущі
зокрема посадили біля пам’ятного
знаку Героям Небесної сотні і Юріє-
ві Пукішуз Мостищ, який загинув на
війні. Також, під час толоки разом із
жителями села прибирають узбіччя
дороги. У МаріямполіГалицького ра-
йону до толоки долучилися учні міс-
цевої школи, які не лише прибирали
вулиці, але й фарбували приміщення
спортивного залу.
— Для нас дуже приємно, що
такі толоки кожного року проходять
по-різному: креативні працівники та-
кої компанії обговорюють проблеми
села, школи, і завжди вишукують
можливості і зробити таку толоку
яскравішою і незабутньою. – розпові-
дає Ольга Осташ, директор Маріям-
пільської ЗОШ.
Основна мета акції полягає у
пропагуванні збереження природи,
формуванні бережливого ставлен-
ня людей до природи та проведенні
спільного заходу разом із місцевою
громадою.
— «Даноша» працює у Калусь-
кому районі з 2005 року і першою
компанія налагодила співпрацю з
нашим селом, взявши у людей паї
в оренду. Керівництво компанії ста-
виться з розумінням до наших про-
блем і постійно допомагає. Якщо вже
щось роблять, то роблять так, щоб
все було на славу. Зокрема, для ак-
ції закупили дорогу фарбу, і деревця
купили не будь-які. Минулого року
у нас фарбували дитячий майданчик,
то видно, що фарба триматиметься не
один рік. Крім того, двічі на рік ми
отримали транші з соціального фон-
ду «Даноші» на розвиток села. При-
гадую, яка була боязнь у 2005 році,
коли люди давали паї в оренду. Зда-
валося, що данці приїдуть, візьмуть
землю в кошелі і вивезуть. Тепер
такого немає: представники «Дано-
ші» — постійні гості села. Особисто
дякую Тому Аксельгаарду, Крістіану
БрокопуЯкобсену і всім працівникам
«Даноші» за постійну допомогу. —
зауважує Мостищенський сільський
голова Галина Пукіш.
Під час акції використали: 300 пар
рукавиць, 200 пензлів, 60 щіток, 25
великих відер, 250 пластмасових ма-
лих відер, 2 тонни вапна, понад 400
кг фарби і посадили 5 сакур і 8 туй.
— Хочу сказати велике «спасибі»
громадам сіл, які залюбки долучи-
лися до цієї акції; велике «спасибі»
школам, велике «спасибі» ІФНУН-
Гу, студенти якого завжди з нами
беруть участь в цій акції. – Любов
Богачевська – керівник відділу зов-
нішніх зв`язків та розвитку компанії
«Даноша»
Прес-служба ТзОВ «Даноша»
3. 322 квітня 2017Новини №16(77)
За результатами дослідження, яке
проводили Transparency International
Україна спільно з Інститутом Полі-
тичної Освіти Івано-Франківськ увій-
шов до п’ятірки найпрозоріших міст
України.
Це пілотне дослідження було про-
ведено у 25-ти містах України. Воно
відбулося у межах проекту, метою
якого є боротьба з корупцією та під-
вищення прозорості міст.
Оцінка відбувалася за методикою,
яка охоплює 13 тематик-галузей.
Вона була розроблена на основі дос-
віду Transparency International Сло-
ваччина й адаптована дослідниками
для України.
«Дуже приємно бачити такі ре-
зультати. Це означає, що ми більш
відкриті і ближчі до громади, ніж
інші міста. Це те, до чого ми праг-
немо: зробити владу відкритою для
мешканців. Й дивлячись на численні
рейтинги, в яких ми посідаємо висо-
кі місця, розумію, що рухаємося у
правильному напрямку», - прокомен-
тував міський голова Руслан Марцін-
ків.
Європейська країна
звинуватила Росію
у веденні війни
Росія веде інформаційну війну
проти Чорногорії. Її частиною ста-
ли заяви МЗС РФ про антиросій-
ську істерію у балканській країні.
Відповідну заяву зробили в мі-
ністерстві закордонних справ Чор-
ногорії.
«Міністерство закордонних
справ Чорногорії рішуче відкидає
необґрунтовані звинувачення в
«антиросійській істерії» в Чорного-
рії, про що заявила прес-секретар
МЗС Росії на прес-конференції.
Роботодавцям в Україні
можуть ввести квоти на лю-
дей, яким більше 45 років
Пора починати боротьбу з тру-
довою дискримінацією за віком,
впевнений міністр Рева
Мінсоцполітики планує ввести
для роботодавців квоти для людей
з інвалідністю та працівників від
45 років. Про це повідомив міністр
соціальної політики Андрій Рева.
«Одна з ідей, які ми зараз об-
говорюємо, – це квоти для лю-
дей з інвалідністю. 4% персоналу
в кожному підприємстві повинні
бути заброньовані для людей з
інвалідністю. Це ж саме повинно
стосуватися людей певних вікових
груп, яким належить допрацювати
певний віковий стаж, а їх не беруть
через дискримінацію за віком», –
сказав міністр.
Квоту хочуть ввести на людей у
віці від 45 років. За словами Реви,
це зацікавить роботодавців брати
на роботу таких працівників.
Дружба без кордонів...
Дружба без кордонів...Діти з
Волноваського району в період
Великодніх свят відвідали Іва-
но-Франківськ. Тут вони знайоми-
лися з традиціями нашого міста та
навіть знайшли тут справжніх дру-
зів.
На офіційну зустріч з делегаці-
єю завітав і міський голова Руслан
Марцінків. Він наголосив, що по-
дібні відвідини вкотре доводять,
що для дружби не існує кордонів
ані офіційних, ані умовних. «Май-
же сотня дівчат та хлопців з Донеч-
чини на наше запрошення зустріли
Великдень у франківських сім’ях.
За ці кілька днів діти Заходу та
Сходу зуміли порозумітись, тому
прощаються хто зі щирим сміхом,
а хтось навіть зі сльозами на очах.
І спостерігаючи за ними, бачиш,
що України - єдина. Це як великий
квітник, де весь цвіт різний, але
вкупі створює неперевершену кар-
тину. Я дуже вдячний родинам, які
прийняли волноваських дітей, як
своїх. Сподіваюсь, що не востаннє
зустрічаємо гостей зі Сходу, адже
в межах співпраці з Волноваським
районом влітку діти безкоштовно
відпочивали у таборі «Лімниця»,
а ось тепер відвідали Івано-Фран-
ківськ на Великодні свята», - роз-
повів Руслан Марцінків.
Сторінку підготував
Ігор Озарук
Івано-Франківськ – у п’ятірці найпрозоріших міст України
У Франківську
п’яний водій
протаранив Атовця і
кинувся тікати
У вівторок, 18 квітня 2017 року,
на стадіоні «Колос» м. Тлумача за
участі міського голови об’єднаної те-
риторіальної громади було відкрито
2-ге коло футбольних змагань на пер-
шість області у І-й лізі. Тлумач зу-
стрів початок 2-го кола із величезним
задоволенням. Перед початком матчу
із привітальним словом до футболіс-
тів звернувся міський голова. У своє-
му виступі Роман Петрович побажав
усім здоров’я, спортивної наснаги,
жаги до перемоги та досягнення най-
вищих футбольних висот. А для по-
кращення забезпечення футбольної
команди «Придністров’я» необхід-
ним спортивним інвентарем, міський
голова вручив тлумацькій команді
футбольні м’ячі.
Тлумацьцька міська рада
Продовження футбольного сезону
Значне похолодання в області
суттєво не вплине на урожай озимих
та ярих культур. Є загроза стосовно
багаторічних насаджень, які у фазі
цвітіння стають найбільш вразливи-
ми. Зокрема, йдеться про цвітіння
кісточкових – абрикосу, черешні та
вишні. Про це повідомив в.о. дирек-
тора департаменту агропромислового
розвитку облдержадміністрації Іван
Андріїшин
Вплив складних кліматичних по-
годних умов на урожайність сільсько-
господарських культур очікується
незначним. Зниження температурно-
го режиму, особливо з мінусовою по-
значкою, несе загрози для плодових
дерев з квітучим суцвіттям, – розпо-
вів Іван Андріїшин. – Також, прак-
тично припинилось запилення цвіту
бджолами, що негативно вплине на
урожайність кісточкових.
Поряд з цим, сильні дощі та мо-
крий сніг, що пройшли на Прикар-
патті позитивно впливають на стан
сільськогосподарських культур, адже
відбулося накопичення вологи в
ґрунті.
Відділ прес-служби
Івано-Франківської обласної
державної адміністрації
20 квітня, в Івано-Франків-
ську 47-річний водій автомобіля
“SsangYong” на вулиці Галицькій
пошкодив два автомобілі та покинув
місце ДТП.
Один із водіїв – учасник АТО
Андрій Долик почав переслідувати
втікача та зателефонував у поліцію.
Патрульні зв’язалися із заявником
і завдяки цьому постійно знали, де
втікач, пише Фіртка з посиланням на
ГК.
Копи виїхали на перехоплення по
вулиці Залізничній, водій ВАЗу за-
блокував порушника. Тоді водій-вті-
кач вирішив втекти на своїх двох, але
й це йому не вдалося.
Згідно із висновком медзакладу,
47 річний водій був у стані алкоголь-
ного сп’яніння. На нього склали два
протоколи за ст. 124 КУпАП (ДТП)
і два протоколи за ст. 122—4 КУпАП
(залишення місця ДТП) та за ст. 130
КУпАП (керування у стані алкоголь-
ного сп’яніння). Автомобіль евакую-
вали.
За словами Андрія Долика, в про-
цесі погоні порушник створив чимало
аварійних ситуацій та мало не збив
пішохода.
Похолодання в області суттєво не впли-
не на урожай озимих та ярих культур
К о р о т к о“Укрзалізниця” повідомила, що з 1 червня зростуть
ціни на квитки
В «Укрзалізниці» очікують отри-
мати додаткові 7 млрд. грн. від під-
вищення тарифів, яке, відповідно до
фінплану підприємства, має початися
вже з 1 червня 2017 року.
Про це під час інфраструктурно-
го форуму розповів член правління
Української залізниці Іренеуш Васи-
левський».
«Для нас важливо, щоб був при-
йнятий новий фінплан. І там вже
закладено підвищення тарифів з
червня. Ми хочемо, щоб воно було
в межах 20-25%», - сказав Василев-
ський.
За його словами, удосконалений
фінансовий план буде розглянутий
на засіданні членів правління «Укр-
залізниці» на наступному тижні.
4. 4 22 квітня 2017 Актуально№16(77)
Нові подробиці про те, як у дер-
жавному банку за лічені хвилин з
рахунків людей зникають гроші
Ця резонансна історія потрапила
у наш фокус, коли до редакції га-
зети «Експрес» звернувся 78-річний
Володимир Добровольський, котрий
втратив в «Ощадбанку» кругленьку
суму. Банк письмово звинуватив пен-
сіонера в тому, що той, мовляв, роз-
голосив «конфіденційну інформацію
щодо свого банківського рахунка»,
Але в ході розслідування газети
«Експрес» з’ясувались цілком інші
й несподівані деталі, які дають нам
підстави стверджувати: гроші вклад-
ників державного «Ощадбанку» пе-
ребувають у зоні ризику. І навіть
якщо мовчатимуть як риби, вкладни-
ки можуть позбутися своїх коштів --
у будь-який момент.
...Отож, 30 березня Володимир
Добровольський поклав 32 тисячі
гривень на депозит «Весна красна»
на півроку у найближче до свого
дому відділення «Ощадбанку». 30
вересня строк дії вкладу закінчився.
Літній чоловік попросив свого сина
Олександра піти з ним до банку, щоб
забрати гроші. Оскільки була п’ятни-
ця, кiнець робочого дня, спiвробiтник
установи повiдомив чоловікам, що не
може видати депозит, бо в касi не-
має такої суми. «Сказав, що замовить
гроші у понеділок і щоб у вівторок
ми по них прийшли, -- згадує Олек-
сандр Добровольський. -- Ми погоди-
лися, нічого не пiдозрюючи».
Але забрати після вихідних свої
кровні з державного банку Володи-
мирові Добровольському так і не
вдалося. Коли чоловіки прийшли до
відділення, то довідалися, що кошти
вже хтось зняв, тобто вкрав. Єдине,
що порадили банкіри обуреним лю-
дям, -- звернутися до правоохорон-
ців.
Якби цю історію не оприлюднили
журналісти, то, вочевидь, справу про
зниклі з «Ощадбанку» 32 тисячі гри-
вень пана Добровольського, стражі
закону поклали б у довгу шухляду,
а згодом -- і закрили. Поліційна ста-
тистика рясніє повідомленнями про
щоденні крадіжки грошей із банків-
ських карток українців на десятки
тисяч гривень. Але чи ви чули, щоб
когось знайшли й покарали за це, а
потерпілій людині повернули втраче-
ні гроші?! Отож бо й воно.
Звісно, на публікацію в газеті зму-
шені були відреагувати найперше в
самому «Ощадбанку». І зробили вони
це у дещо дивний спосіб: директор об-
ласного управління державного банку
надіслав запит до СБУ з проханням
встановити, що ж сталося з коштами
Олександра Добровольського. Чому
до СБУ? А дідько його знає, можли-
во, начальник СБУ частенько в одній
лазні з начальником банку париться?
Як результат, начальник СБУ п. Ан-
дрейчук написав у відповіді на за-
пит банку інформацію, яка потрібна
банку, щоб через суд відхиляти по-
зови таких вкладників, як пенсіонер
Добровольский. Мовляв, проблема
у тому, що, як встановлено «в ході
попередньої перевірки, зловмисники
комунікували із гр Добровольським,
представляючись працівниками ПАТ
«Ощадбанк» та в шахрайський спосіб
отримали конфіденційну інформацію
щодо банківського рахунку».
Звісно, тут напрошується перше
запитання: а звідки пан начальник
СБУ знає, про що говорив пенсіонер
із зловмисниками, -- навіть, якщо до-
пустити, що така розмова була? Свіч-
ку тримав? Незаконно прослуховував
розмови? Залишимо це запитання на
потім.
Звісно, банк одразу вніс цю цита-
ту в лист-відповідь клієнтові й на цій
основі почав будувати свою ситему
захисту в суді.
Але! Лист СБУ, як можна зрозу-
міти, готувала совісна людина, а на-
чальник СБУ, підписуючи його, оз-
найомився зі змістом листа не дуже
уважно. Даремно. Бо якщо почитати
його уважно, починається найцікаві-
ше. Відповідь начальника Управлін-
ня СБУ пана В. Андрейчука розстав-
ляє всі крапки над «і» й підтверджує
наші припущення, що система само-
обслуговування клієнтів «Ощадбан-
ку» «Веб-Банкінг 24/7» -- вразлива,
а якщо точніше -- може легко потра-
пити під контроль сторонніх осіб.
Тому на місці ошуканого пана Добро-
вольського може опинитися кожен,
хто довірив свої гроші державному
банку.
Цитуємо: «У ході розгляду ма-
теріалів встановлено, що з 30 ве-
ресня по 3 жовтня по рахунку ПАТ
«Ощадбанк»( 5167...302), який на-
лежить громадянину України До-
бровольському В. С, було здійснено
ряд підозрілих банківських операцій.
Зокрема, у вказаний період невста-
новленими особами в системі самооб-
слуговування клієнтів ПАТ «Ощад-
банку» «Веб-Банкінг 24/7» було
змінено окремі ідентифікаційні озна-
ки власника рахунка, а саме телефон-
ний номер (097) 503-56-59 (власник
Добровольський В. С) на телефонний
номер (073) 157-20-70. 3 жовтня 2016
року двома транзакціями на загаль-
ну суму 32 тисячі гривень, здійснено
вивід грошових коштів з рахунку До-
бровольського на електронні адреси
рахунків Portmone ідентифікованих
за банківськими платіжними картка-
ми ПАТ «Приватбанк».
Цим документом СБУ прямо ви-
знає, що сторонні особи втрутилися в
систему веб-банкінгу «Ощад 24/7»,
замінили номер телефону пенсіонера
на свій номер і, вже маючи можли-
вість діставати паролі від банку на
замінений номер мобільного телефо-
ну, вкрали гроші з рахунка пана До-
бровольського. До речі, о 6.54 того
дня, коли пенсіонер планував іти в
банк по гроші. Ідеальний злочин. За
таких обставин у кожного клієнта
«Ощадбанку», рахунки яких під’єд-
нано до системи веб-банкінгу, вберег-
ти свої гроші немає шансів. Жодних!
Але хто ці невловимі шахраї? Як
їм вдалося проникнути у систему бан-
ку? І чому їхньою мішенню став пе-
ресічний 78-річний пенсіонер?!
СБУ навіть встановило, що облад-
нання, яким користувалися зловмис-
ники, перебувало у місті Березані
Київської області.
З одного боку, не дивно, що дер-
жавна Служба безпеки України стала
на захист іншої державної структури
-- «Ощадбанку». Ворон воронові ока
не виклює. Дивує інше. Чому в СБУ
немає жодних запитань до «Ощад-
банку», у систему веб-банкінгу якого
так легко проникли якісь пройдисві-
ти з Березані?!
Вимальовується така картина.
Зловмисники здобувають вільний
доступ до операцій з клієнтами дер-
жавного «Ощадбанку», а дані карток
їм, ймовірно, зливає хтось із праців-
ників банку. Бо як можна пояснити,
що, тільки-но гроші з депозитного
рахунку пана Добровольського були
перекинуті на поточний, пройдисвіти
їх зняли?!
А тепер ми хочемо ще раз присо-
ромити СБУ, яка спробувала у цій
ситуації допомогти банку зробити
винним пенсіонера, але, мабуть, че-
рез лінощі не спромоглася на практи-
ці перевірити те, що написала. А ми
перевірили. І, пане Андрейчук, вам
саме час червоніти.
Отож, із листа начальника СБУ
випливає, що, заволодівши даними
рахунка пенсіонера (мабуть, йдеться
про номер картки і т. д.), зловмисни-
ки здійснили «вивід коштів на елек-
тронні адреси рахунків Portmone».
Звучить інтригуюче. Але абсолютно
непереконливо.
Чому? Ми вирішили повторити
операцію, описану в листі СБУ, --
один до одного. Не змогли втрима-
тися від спокуси, щоб «не погратися
у зловмисників» і перевірити схему
викрадення коштів клієнта «Ощад-
банку» на практиці, пройшовши весь
шлях, який пройшли злочинці, коли
викрадали кошти пенсіонера Володи-
мира Добровольського.
Для початку тимчасово стали
клієнтами «Ощадбанку» і ризикну-
ли умістити на картковому рахунку
цього банку 150 гривень. Для цього
оформляємо картку в «Ощадбанку»,
яку під’єднано до системи «Веб-Бан-
кінг 24/7», та який ідентифіковано
з відповідним номером мобільного
абонента.
Паралельно відкриваємо персо-
нальний акаунт на сайті Partmone.
com. Із загальнодоступних функцій,
які є на цьому порталі, обираємо «пе-
реказ між картками». Для того щоб
ним скористатися, вводимо у відпо-
відні віконця номер картки «Ощад-
банку», термін її дії, та код CVV. З
іншого краю сторінки вводимо номер
картки отримувача переказу. Саме ці
дані своєї картки, за версією СБУ,
78-річний пенсіонер розголосив по
телефону зловмисникам.
Виходить, що для здійснення пла-
тежу їх мало б бути достатньо для пе-
реказу грошей з картки.
Перевіримо. Вводимо суму пере-
казу і натискаємо кнопку «сплати-
ти», за мить на екрані з’являться
нове вікно під назвою «додаткова
перевірка», в якому мені запропоно-
вано ввести перевірний код VCODE,
та зображено зразок СМС від банку,
в якому повнен бути цей код. Для
перевірки надійсності системи, не
чекаючи СМС, замість коду вводжу
випадковий набір цифр -- нічого не
виходить -- на екрані з’являється на-
пис -- «Помилка проведення верифі-
кації».
За кілька секунд приходить СМС
з правильним кодом, який я набираю
у відповідній графі. Тільки тоді з’яв-
ляється повідомлення, що «операція
успішно виконана», і гроші спису-
ються з рахунка «Ощадбанку».
Звідси однозначний висновок, що
без доступу до номера мобільника,
«підшитого» до картки, та можливо-
сті прочитати код з СМС -- неможли-
во переказати з картки «Ощадбанк»
навіть одну копійку. Здавалось би,
супернадійна система, яка не зробить
жодного кроку без твого відома і по-
годження. Але це лише тоді, коли ні-
хто не втрутився в систему «Веб-Бан-
кінгу 24/7» і не поміняв даних про
номер телефону власника картки, за-
значивши номер мобільного телефо-
ну злодіїв, на який приходить СМС з
відповідним кодом.
Зловмисники лекго проникли у
банківську систему і замість номера
телефону вкладника внесли номер
свого телефону. Адже власне на но-
мер власника рахунка повинні прихо-
дити СМС з паролем -- при кожному
успішному чи неуспішному вході у
веб-банкінг. Змінивши в системі но-
мер мобільника, шахраї домоглися,
що пароль на переказ з поточного ра-
хунка 32 тисяч гривень прийшов не
панові Добровольскому, а їм.
Отже, наш виснвок дуже простий:
навіть якщо ви ненароком розповіли
зловмисникам реквізити своєї карт-
ки, але вони не мають доступу до ва-
шого мобільника -- ваші кошти мали
б бути у безпеці. Утім ця історія до-
водить, що кожен із понад 1 мільйо-
на 200 тисяч осіб банківського інтер-
нет-сервісу -- під загрозою. Чому? Бо
зловмисникам не потрібен доступ до
вашого мобільного телефону, вони,
як встановила СБУ, проникають у
банківську програму і замінють ваш
номер мобільника -- на свій. Отже,
немає впевненості, що, якщо завтра
ви прийдете до державного банку,
який позиціонує себе як надійний,
забирати свої гроші, вам не скажуть,
що вони безслідно зникли, і порадять
звернутися до правоохоронців. А ті
вже за відомим сценарієм будуть пе-
реконувати, що ви самі в усьому вин-
ні. А потім паритимуться в лазні й
реготатимуть, як вміло прокрутили
ще одну оборудку.
«Експрес-онлайн»
Як вкладників “Ощадбанку” грабують ідеально
5. 522 квітня 2017Іторія №16(77)
Свята та події
22 квітня - Всесвітній день Матері-Землі
(Міжнародний день Землі)
Матінка-Земля. Це вираження ми не рідко чуємо в нашому повсякден-
ному житті і використовуємо його в нашому спілкуванні. Що воно означає
і що ми в нього вкладаємо, - буквально зображено в самому формулюванні
і формі подібної фрази. Земля - наша годувальниця, наш спільний дім, в
якому створені Богом для нас абсолютно унікальні умови, що дозволяють
нам не тільки виживати, але й насолоджуватися життям у всій її красі і
різноманітності. Вона віддає нам себе цілком. Беззаперечно дарує свою
любов. Не зважаючи навіть деколи на абсолютно блюзнірське ставлення з
нашого боку. Як любляча мати живить, одягає і виховує своїх нетямущих
дітей. Чим ми їй віддячуємо?
Вже здавна в різних країнах світу це питання набуло нагальну актуаль-
ність. Людство нарешті, звернувши увагу на свою позицію і роль в екоси-
стемах нашої Землі, задумалося. Невже ми почали переростати чисто спо-
живчий період свого власного розвитку? Надія є. З’явилися і прагнення.
Так, офіційно, починаючи з 2010-го року в наших календарях на міжна-
родному рівні з’явився знаковий День - Всесвітній день Матері-Землі, який
відзначається 22-го квітня.
23 квітня - Всеукраїнський день психолога
Всеукраїнський день психолога вже традиційно відзначається 23 квітня.
Психологія - це прикладна й академічна наука, що вивчає поведінку,
психіку і психічні процеси людини. Наукова психологія постійно розвива-
ється і є система теоретичних, експериментальних і методичних властивос-
тей пізнання. Дослідження психічних явищ є фундаментальною основою
сучасної психології.
Іноді говорать, що психологія - це наука про душу, але в матеріалістич-
ному розумінні з неї виключено дослідження самої душі, так як це поняття
ніяк не вкладається в чіткі прагматичні рамки матеріалістичного світогля-
ду. Однак психологія, як наука і не прагне зайняти духовну нішу людської
культури. Її доля - це пошук закономірностей і особливостей виникнення,
формування і розвитку психічних процесів і психологічних станів людини,
властивостей його психіки та поведінкових характерів. Прагнення людини
підмінити властиву йому духовність психологічними доктринами, як пра-
вило може привести його у глухий кут, проте якщо не змішувати ці два
поняття, то наука психологія може виявитися вельми корисна. На практиці
в багатьох областях людської життєдіяльності вже давно застосовуються
численні напрацювання і спостереження, які стали доступні завдяки науці
психології. Психологія вносить значний внесок у розвиток і життя сучас-
ного суспільства.
26 квітня - Міжнародний день пам’яті Чорнобиля
26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії. У Білорусі також
відзначають День Чорнобильської трагедії. У Росії День пам’яті загиблих
у радіаційних аваріях і катастрофах.
Чорнобильська атомна електростанція, 26 квітня 1986 року, — планове
виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною пере-
віркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різ-
кого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосфе-
ру викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки
потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території
Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та
Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула
31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і роз-
чищенні, отримали високі дози радіації.
Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися
майже 8 400 000 мешканців Білорусі, України та Росії, що перевищує чи-
сельність населення Австрії.
Забруднено близько 155 000 кв.км території, що складає майже поло-
вину загальної площі території Італії. Сільськогосподарські угіддя площею
майже 52 000 кв.км, а це більш ніж площа території Данії, забруднені
цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду в 30 і 28 років, відпо-
відно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше
живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку
небезпечних наслідків. 15 грудня 2000 року діяльність ЧАЄС як виробника
електроенергії було припинена.
У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма
запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Між-
народним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав
держав СНД підтримала цю пропозицію.
Опір у Карпатах. Як закарпатці боро-
нилися від угорської агресії в 1939 році
Зустріч угорських і польських вояків на спільному кордоні в Кар-
патах. Не пізніше 18 березня 1939 р.
Продовження (Частина 6-та).
Початок в попередніх номерах.
Місцеві сили Карпатської Січі
виявилися не в змозі протидіяти
угорській диверсії в тилу. Внаслідок
цього після кількаденних блукань
горами 18 березня 1939 р. основна
колона січовиків перейшли кордон з
Румунією через р. Тису.
Однак цього ж дня румунська
влада, намагаючись, вочевидь, не
псувати і до того натягнуті відносини
з новим сусідом через суперечку за
Трансільванію, видала угорцям 275
січовиків і 10 старшин, серед яких
було 6 членів генерального штабу
Карпатської Січі.
Невелика група січовиків (40 чол.)
під командуванням Колодзінського
та Зенона Коссака продовжувала від-
ступ у рахівські гори, сподіваючись
там організувати партизанську бо-
ротьбу проти угорських окупантів.
Однак поблизу Солотвина група
М. Колодзінського вступила в не-
рівний бій з угорською військовою
стежею, внаслідок чого він та його
ад’ютант З. Коссак потрапили у по-
лон. Після допитів 19 березня 1939
р. їх разом з іншими 15 січовиками
розстріляли в Солотвинських копаль-
нях.
Пізно ввечері 16 березня 1939 р.
24-й угорський прикордонний ба-
тальйон вступив у Тячів. Наступного
ранку мобільні велосипедні підрозді-
ли гонведів, не зустрівши по дорозі
жодного опору, увійшли у Солотвино
та Великий Бичків, а після полудня
17 березня досягнули Ясіня та вийш-
ли на «тисячолітній кордон» з Поль-
щею на Яблунецькому (Татарському)
перевалі.
У деяких селах гонведів радісно
зустрічало місцеве угорське та єв-
рейське населення, яке споруджува-
ло вітальні брами та організовувало
стихійні мітинги на підтримку «виз-
волителів».
На мукачівському та ужгород-
ському напрямках угорські війська
також зустріли опір чехословацьких
військ та карпатських січовиків. Піс-
ля кількох дрібних сутичок з гонве-
дами, зв’язкові офіцери 12-ї дивізії
увійшли в контакт з угорським ко-
мандуванням і домовилися про ор-
ганізований відступ чехословацьких
військ зі Сваляви, куди вже ввечері
15 березня 1939 р. увійшли гонведи.
Сотня січовиків у місті під коман-
дуванням сотника М. Клименка, не
маючи достатньої кількості зброї для
опору (всього 32 гвинтівки), була
змушена відступити у Словаччину.
Водночас на шляху просування
угорських військ до кордону з Поль-
щею у с. Верхні Верецьки січовики
організували запеклий опір, внаслі-
док чого бої тут продовжувалися ще
кілька днів. Тим часом, після полу-
дня 16 березня перші угорські танкет-
ки вийшли на Верецький перевал, де
зустрілися з польськими військами.
У відгалужені з Мукачева на Ір-
шаву угорські війська зіштовхнулися
з опором січовиків на чолі з поручни-
ком О. Карачевським («Свободою»)
та чотарем Н. Романенком, які орга-
нізували два ряди оборони з окопами
вздовж шосейного шляху.
Тим часом, у самій Іршаві, як
зазвичай, люди з’їхалися вранці на
ярмарок, немов би й нічого не відбу-
валося. Після нетривалого опору на
околицях міста січові відділи були
змушені відступити на Волівщину, де
згодом були розпорошений переважа-
ючими силами противника.
Досить завзятою виявилася також
оборона відділів Карпатської Січі на
Перечинщині та Великоберезнянщи-
ні. Тут вони разом із чехословацьки-
ми частинами вели інтенсивні бойові
дії проти західної групи угорських
військ, що наступала вздовж Ужан-
ської долини до кордону з Польщею.
Для придушення опору останніх
захисників краю угорцям довелося
застосувати артилерію та бомбарду-
вальну авіацію. Що в підсумку доз-
волило їм опівночі 17 березня вийти
на Ужоцький перевал і, таким чином,
досягнути омріяного кордону з Поль-
щею.
Це, у свою чергу, дало змогу 18
березня 1939 р. начальнику угорсько-
го генштабу генералу Генріку Верту
відрапортував прем’єр-міністру Палу
Телекі про встановлення угорськими
військами повного контролю над За-
карпаттям.
Отже, організований збройний
спротив угорському наступу був
зламаний. Незважаючи на жорстокі
репресії окупантів, бойові дії кар-
патських січовиків проти угорських
військ не припинилися після 18 бе-
резня 1939 р.
Окремі перестрілки з окупантами,
зокрема на Рахівщині, продовжува-
лися до 23 березня, а партизанська
боротьба окремих груп січовиків у
важкодоступних гірських районах
Карпат тривала аж до середини трав-
ня 1939 р.
Продовження
в наступному номері
6. 6 22 квітня 2017 Рецепти№16(77)
М’ясо по-французьки
з картоплею
Цю страву можна приготувати не
тільки на вечерю чи обід, вона буде
також доречною і на святковому сто-
лі! М’ясо з картоплею по-французь-
ки - одна з найсмачніших і ситних
других страв, його можна приготува-
ти на велику сім’ю або компанію, до
того ж не потрібно окремо готувати
гарнір, адже м’ясо запікається відра-
зу з картоплею.
Інгредієнти:
• Картопля очищена 600 г
• М’ясо свинини 700 г
• Цибуля ріпчаста 300 г
• Сир твердих сортів 200 г
• Майонез 150 г
• Сіль за смаком
• Перець чорний мелений - за
смаком
• Рослинна олія - для змащу-
вання листа
Рецепт приготування м’яса
по-французьки з картоплею:
1. М’ясо нарізати на стейки шири-
ною приблизно 1 см, відбити з двох
сторін кожен шматочок. Посолити і
поперчити також з двох сторін. Для
зручності можна скласти підготовле-
не м’ясо гіркою на тарілку і відста-
вити убік.
2. Цибулю очистити, промити і на-
різати кільцями або півкільцями.
3. Очистити картоплю, промити і
нарізати кружечками.
4. Лист змастити олією, виклас-
ти нарізану картоплю, яку потрібно
трохи посолити. Зверху на картоплю
викласти свинину, а зверху на м’ясо
викладаємо нарізану цибулю. І по-
ливаємо зверху майонезом, зручно
якщо майонез в м’якій упаковці, тоді
можна відрізати куточок упаковки і
тонкою струйкою полити.
5. Сир натерти на крупну терку і
посипати зверху.
6. Ставимо в розігріту до 200 °С
духовку на 20 хвилин, після чого
зменшити температуру духовки до
180 °С і запікати страву ще 20 хви-
лин!
В кінці приготування можна при-
красити страву зеленню і гарячою по-
давайте до столу!
М’ясо з печерицями
в сметані
М’ясо, приготоване за цим рецеп-
том, чудово доповнює ніжний сметан-
но-грибний соус, який можна урізно-
манітнити будь-якими спеціями на
Ваш смак!
Інгредієнти для приготування м’я-
са з печерицями:
• М’ясо (свинина або яловичи-
на, телятина) 500 г
• Печериці 500 г
• Цибуля ріпчаста 1 шт.
• Сметана 200 г
• Борошно 1 ст.л.
• Сіль 2 великі щіпки або за
смаком
• Перець чорний мелений 1 ч.л.
• Будь-які інші приправи і спе-
ції - за бажанням і за смаком
• Рослинна олія для смаження
5-6 ст.л.
Рецепт приготування м’яса з пече-
рицями в сметані:
1. М’ясо промити, обсушити і на-
різати невеликими шматочками (до-
вгастими або кубиком).
2. У глибокій сковороді розігріти
трохи рослинного масла і викласти
м’ясо, обсмажувати 8-10 хвилин на
великому вогні, не забуваючи іноді
помішувати.
Щоб запобігти розбризкування
жиру при смаженні, можна скориста-
тися таким зручним кухонним при-
стосуванням, як бризговий екран.
3. Влити в сковороду з м’ясом
приблизно 2/3 склянки гарячої
кип’яченої води, довести до кипін-
ня. Вогонь зменшити до мінімуму,
накрити кришкою і тушкувати м’ясо
40 хвилин. Якщо вода випарується
завчасно, можна долити ще трохи га-
рячої води.
4. Тепер приготуємо сметан-
но-грибний соус. Цибулю ріпчасту
почистити і порізати чверть-кільцями
або півкільцями. На окремій сковоро-
ді розігріти олію, обсмажити цибулю
протягом 10 хвилин на середньому
вогні, помішуючи.
5. Печериці помити і нарізати.
Гриби можна нарізати як дрібно, так і
нарізати побільше, розрізаючи гриби
на 2 або на 4 частини, як я і вважаю
за краще робити, щоб вони зберегли
свою форму в процесі приготування.
При необхідності, якщо є потемнілі
місця, гриби потрібно почистити.
6. Нарізані печериці висипати до
цибулі, посолити, перемішати. Гриби
пустять сік, тушкувати їх разом з ци-
булею 10-15 хвилин.
7. Додати до цибулі з печериця-
ми ложку борошна, сметану, перемі-
шати. Додати приблизно 1 склянку
гарячої води, довести до кипіння,
після чого вогонь зменшити, накрити
кришкою і тушкувати сметано-гриб-
ний соус ще 10 хвилин.
8. Залити готовим соусом м’ясо,
перемішати і тушкувати ще 10-15
хвилин. В кінці додайте сіль за сма-
ком, чорний мелений перець. Я та-
кож додаю суміш прованських трав
і дрібнонарізаний часник, лавровий
лист. Ви можете додавати будь спеції
та приправи на Ваш смак.
Готове м’ясо з печерицями можна
подавати з різними овочами - свіжи-
ми або консервованими, а також з
картоплею або розсипчастими гарні-
рами - гречаною кашею, рисом і т.д.
Яєчня з овочами
Яєчня з овочами - це смачний і
ситний сніданок без зайвих витрат
часу! За бажанням, яєчню з овочами
можна приготувати разом з шинкою
або ковбасою.
Інгредієнти для приготування яєч-
ні з овочами на 2 порції:
• Яйця 4 шт.
• Кабачок 2-3 кружечка
• Помідор 1 шт.
• Рослинна або вершкове масло
• Сіль - за смаком
• Зелень
Рецепт приготування яєчні з ово-
чами:
1. Вимитий помідор нарізати ски-
бочками або кружальцями. Кружечки
кабачка також нарізати скибочками.
2. Розігріти сковороду, налити в
неї трохи олії або покласти шматочок
вершкового і відразу ж викласти на-
різані овочі, підсмажити протягом 1
хвилини, перевернути скибочки.
3. Овочі залити попередньо збити-
ми яйцями, посолити. Або примушу-
ють їх з овочами вже на сковороді.
Підсмажувати 2-3 хвилини, накрив-
ши кришкою. Наприкінці прикраси-
ти зеленню.
М’ясо по-французьки
М’ясо по-французьки ніякого від-
ношення до страв французької кухні,
звичайно ж, не має. Ця страва, не-
зважаючи на свою назву, повністю є
шиком наших вітчизняних кулінарів,
які придумали ось таке вдале поєд-
нання м’яса з іншими інгредієнтами.
Треба віддати належне і визнати, що
страва заслуговує тієї популярності,
яку вона має. Інгредієнти для страви
прості і доступні. А м’ясо, запечене
під майонезом, цибулею і сиром, ви-
ходить ну дуже смачним і ніжним.
Інгредієнти, необхідні для приго-
тування м’яса по-французьки:
1. М’ясо (яловичина або свини-
на) 600 г
2. Лук 3 шт
3. Майонез 3-5 ст.л.
4. Твердий сир
5. Масло рослинне (для змащу-
вання листа)
6. Сіль, перець чорний мелений
Рецепт приготування м’яса
по-французьки:
1. Цибулю нарізаємо півкільцями
або кільцями
2. М’ясо промиваємо, просушує-
мо і нарізаємо впоперек волокон не
надто маленькими шматочками, які
необхідно злегка відбити. Солимо,
перчимо м’ясо.
3. Сир натерти на тертку.
4. Деко трохи змастити маслом і
викласти підготовлене м’ясо.
5. Зверху на м’ясо викладаємо ци-
булю.
6. Змастити майонезом м’ясо і ци-
булю, зверху посипати тертим сиром.
7. Запікати в духовці 20-30 хви-
лин, виставивши температуру 170-
180 °C. Час запікання може колива-
тися, залежно від режиму, на який ви
виставите свою духовку.
Подавати цю страву можна як са-
мостійно, так і з овочевим салатом.
Яловичина в молочному
соусі
М’ясо, приготоване в молочному
соусі в духовці, виходить надзвичай-
но ніжним і просто тане в роті. А час-
ник, цибулю і спеції надають страві
цікавий смак і аромат. Яловичину
можна приготувати не тільки у формі
для гасіння, її можна також приго-
тувати і подати оригінально в гор-
щиках. У страву можна за бажанням
додати гриби або будь-які інші овочі!
Інгредієнти, які нам знадобляться
для страви:
1. Яловичина (я використовува-
ла лопаточную частина) 800 г
2. Часник 3 зубчики
3. Цибуля ріпчаста 2 шт.
4. Молоко 1/2 скл.
5. Сметана або вершки 3 cт.л.
6. Масло вершкове 20 г
7. Сіль
8. Перець (можна також додати
будь-які спеції для м’яса)
9. Лавровий лист
Рецепт приготування яловичини в
духовці:
1. Промите і обсушене м’ясо нарі-
зати на шматочки. Цибулю нарізати
півкільцями. Викласти м’ясо і ци-
булю в форму, в якій будемо запіка-
ти, посолити, поперчити.
2.Чеснок обробити на зубчики і
зробити соус: змішати молоко, розто-
плене вершкове масло, сметану і про-
пущений через чеснокодавку часник,
посолити.
3. Залити м’ясо і цибулю приго-
товленим соусом, покласти лавровий
лист і поставити в попередньо розі-
гріту до 200 °C духовку на 30-40 хви-
лин.
Подавати яловичину до столу га-
рячою з гречаною, рисовою кашею,
картопляним пюре або з овочевими
салатами.
Ця страва також можна легко при-
готувати в мультиварці, адже страви
з м’яса в мультиварці містять ще
більше поживних речовин і вітамінів.
Сторінку підготувала
Ольга Мороз
7. 722 квітня 2017Культура та духовність №16(77)
ВЕЛИКОДНІ РУШНИКИ
ГІМНАЗИСТІВ
У святкові дні усі, хто проходив чи проїжджав
вулицею Грушевського у Тлумачі, не міг не звернути
уваги на святкове подвір’я та приміщення гімназії.
Гімназисти ошатно підготували свою ALMA-MATER
до Великодня: кожне із вікон гімназії святково усміха-
лося барвистими рушниками, вишитими учнями чи їх
батьками. На квітниках, газонах милували око суве-
нірні писанки, виготовлені учнями. Любов до прекрас-
ного, бажання і вміння творити красу навколо себе
майстерно виховують в учнів директор гімназії П.В.
Сова, вчителі трудового навчання Д.М.Риндич та
Н.М.Юрчак.
ТОРЖЕСТВО ХРИСТОВОГО
ВОСКРЕСІННЯ
В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ
6 квітня всі християни світу свят-
кували Воскресіння Христове. Це
свято найбільш давнє та радісне з
усіх великих свят церковного року.
Великоднє Богослужіння в Архі-
катедральному соборі Воскресіння
Христового розпочалося вдосвіта.
Спершу Митрополит Володимир Вій-
тишин, разом з Єпископом-поміч-
ником Преосвященним Владикою
Йосафатом Мощичем та священно-
служителями головної святині нашо-
го міста, провадив Надгробну молит-
ву. Вона, за уставом, завершилось
обходом довкола церкви під супровід
гучного співу. Цей обхід є символом
ходу жінок-мироносиць вранці у не-
ділю до Господнього гробу. Після об-
ходу, перед зачиненими дверима цер-
кви, наче перед запечатаним Божим
гробом, почалась воскресна утреня.
Опісля розпочалась святкова Бо-
жественна Літургія, в якій взяли
участь численні мешканці нашого мі-
ста так, що святиня була переповне-
ною. Доносячи до християн радість
Воскресіння під час
Митрополит Володимир зазначив,
що Воскресіння Христове є для кож-
ного з нас не просто віддаленою істо-
ричною подією, але реальністю, яку
щоденно переживаємо, як в особисто-
му житті, так і в служінні Христової
Церкви, яка через Святі Таїнства,
уприсутнює Пасхальне таїнство.
«Живе, невдаване, автентичне
свідчення нашої особистої зустрічі з
Воскреслим, – є запорукою того, що
християнство не перетвориться на
якусь культурну традицію, ідеологію
чи систему філософських поглядів,
але залишиться живою вірою у Жи-
вого і Воскреслого Господа», - наго-
лосив Архієрей.
Проповідник звернув увагу на те,
хоча Пасхальна радість наповнює
наші серця, ми не можемо бути бай-
дужі до складної ситуації сьогодення:
страждань наших братів і сестер на
Сході України, а також важких су-
спільних випробувань, з якими кож-
ноденно зустрічаємося. «Воскресіння
є найбільшою надією, запевненням,
що наше швидкоплинне життя по-
кликане до вищої реальності – вічної
блаженної злуки з Богом. Саме ця
правда, має додавати нам терпели-
вості, мужності та наполегливості у
повсякденному свідченні Воскрес-
лого Господа нашими християнськи-
ми вчинками, особистою любов’ю та
прощенням», - вів далі Владика.
Він зазначив, що саме ця правда
спонукала блаженного Владику Гри-
горія Хомишина і владику Софро-
на Дмитерка, ювілеї яких цьогоріч
вшановує Архієпарія, не йти на ком-
проміс зі злом, не змирюватися із
несправедливою реальністю, але ці-
ною власного життя свідчити Христа
«Сонце правди».
«Осяяні благодаттю та радістю
Христового Воскресіння, несімо у
свої власні домівки, місця праці,
діяльності та відпочинку, незгасне
світло Господньої любові та тепла.
Обіймімо найбільш нужденних та
відкинутих, потішмо засмучених», -
заохотив Предстоятель Івано-Фран-
ківської Архієпархії.
На завершення Літургії, Кир Во-
лодимир привітав усіх присутніх в
храмі, владу, телеглядачів і радіослу-
хачів з великим празником, а в осо-
бливий спосіб вітав отців та парафі-
ян Архікатедрального Собору, адже
свято Христового Воскресіння є їхнім
храмовим святом.
Після відправи усі вийшли на пло-
щу А. Шептицького, де наші Влади-
ки освятили міській громаді великод-
ні кошики.
Прес-служба Івано-Франків-
ської Архієпархії УГКЦ
Х-ИЙ ЮВІЛЕЙНИЙ ФЕСТИ-
ВАЛЬ ХРИСТОВОГО МІСТА
«ВГОРУ СЕРЦЯ - 2017»
В Івано-Франківську 22-30 квітня відбудеться Х-ий ювілейний фес-
тиваль Христового міста «Вгору Серця - 2017», який організовує Мо-
лодіжна комісія Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ за підтримки
багатьох друзів-партнерів. Запрошуємо ознайомитися з програмою
фестивалю.
Інформаційний центр Молодіжної комісії
Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ
8. 8 22 квітня 2017 Людські долі№16(77)
Скільки разів нам у житті
доводилося казати комусь «спасибі»?
А скільки разів чули у відповідь: «Такі
гроші не водяться»? Можливо, хтось
і сам на слова подяки відгукувався:
«Спасибі до кишені не покладеш»?
Цю історію розповів мені сусід
Юрко. Раніше він, як правило, завжди
віджартовувався, відповідаючи на
чиєсь «спасибі». Те, що днями з ним
сталося, відчутно змінило хлопця.
У Юрія є власний автомобіль,
завдяки якому він має додатковий
заробіток, окрім окладу на
підприємстві. Та останнім часом
«ДЕУ» працював із перебоями. Тож
хлопець уже морально готувався
до того, що доведеться викласти за
ремонт чималі гроші. А, як на біду,
на його основному місці роботи
зар¬плату не виплачували уже два
місяці поспіль.
Напередодні Різдва Юрко
поїхав на роботу. Настрій був
не надто святковий. Він підвіз
кількох попутників до Мархалівки,
зупинився. Люди вийшли і хлопець
уже лаштувався їхати далі. Коли
глянув — на зупинці стоїть,
спираючись на палицю, літня жінка.
Чекає маршрутки. І тут Юрія ніби
щось підштовхнуло — посигналив.
Не сподіваючись, що звук адресовано
їй, жінка ніяк не відреагувала.
Під’їхавши трохи ближче до зупинки,
чоловік опустив скло і погукав
стареньку: «Сідайте!»
Накульгуючи, жінка підійшла:
— Мені треба до Києва. В третю
маршрутку водії не пускають —
кажуть, що пільговик у них уже є...
— Сідайте, підвезу, куди вам
треба. У мене в машині пільговика
немає, от ви ним і будете, —
пожартував.
Дорогою жінка розповіла, що їде
до сина. Захворіла невістка, тож
вона хоче допомогти по господарству.
Юрій відвіз свою пасажирку просто
під потрібний будинок. Прощаючись,
вона розчулено сказала:
— Спаси Біг тебе, синку...
Ці слова жінка промовила дуже
виразно та розбірливо. І Юрій
із подивом зробив «відкриття»:
«спасибі», виявляється, складається
з двох слів — «спаси» і «Біг», тобто
Боже. Несподівано замість того, щоб
звично віджартуватися, відповів:
«І вас хай Господь береже»... Як
зізнався мені Юрко, тієї миті він
відчув ясну впевненість, що все у
нього буде гаразд. Наче камінь з
душі спав.
А через годину на нього чекали
справжні дива: зателефонував
приятель, котрий щойно приїхав
із-за кордону. Він сказав, що
хоче повернути Юрію п’ять тисяч
гривень, які брав у борг торік
перед своїм від’їздом. Більше того,
друзяка привіз у подарунок недешеві
запчастини до Юркового авто, які той
колись просив. Тож питання ремонту
автомобіля було вирішено!
Коли ж Юрій нарешті доїхав
до роботи, директор підприємства
оголосив, що має подарунок до
Різдва — всім працівникам виплатять
заробітну плату за два місяці.
— Впевнений: то подяка моєї
літньої пасажирки допомогла мені.
Вона була надзвичайно щира, недарма
я на неї так відгукнувся. Добро мені
повернулося, — розмірковував мій
співрозмовник. — Ніколи в житті не
казатиму: «Такі гроші не водяться».
Пам’ятаю, бабуся мене повчала:
«Все, що ми кажемо, чує Бог, бо в
Біблії написано: «Спочатку було
слово». Слідкуй за своїми словами».
Лиш тепер я зрозумів, що вона хотіла
до мене донести...
Таїсія ЦЕГЕЛЬНА
Спасибi тобi, синку
Сергія збудив противний будиль-
ник, сповістивши, що час збиратися
на зміну на завод. Щиро пошкоду-
вавши, що ніч не триває вічність,
сонний молодий татусь (знову маля
пхикало всю ніч) насилу продер
очі, потягнувся і змусив себе виліз-
ти з-під ковдри. Ще не сприймаючи
навколишню дійсність як слід, він
помітив, що на письмовому столі
щось біліє, і, сам не знаючи, чому,
підійшов і взяв до рук аркушик із
зошита в клітинку. На аркушику
красивим почерком його дружини
було чітко написано: «Я йду. Про-
сти, якщо можеш. Не шукай мене,
не повернусь. Більше так не можу».
Сергій миттю отямився, залишки
сну випарувалися самі собою. Світ-
лана, звісно, жінка з норовом, але
нічого особливого він не зробив, щоб
заслужити таку немилість. Та й Да-
ринку він любить усією душею. Це
що ж виходить: він зовсім без родини
залишився ні з того ні з сього?! Сер-
гій оглянувся і завмер: у ліжечку, со-
лодко посопуючи, безтурботним сном
спала Даринка. Його почало тіпати.
Те, що відбувалося, не вкладалось у
голові. Що ж тепер робити? Сергій
про себе на чім світ стоїть матюкав
Світланину безголовість, усерйоз ві-
рячи, що от зараз відчиняться двері
і вона ввійде, признається, що півго-
дини просиділа в під’їзді, змерзла і
взагалі була неправа.
Минали болісно довгі хвилини,
але Світлана не верталась. А Сергієві
вже час було бігти на автобус. Уби-
тий страшною звісткою і зовсім не
готовий до подальшого розвитку по-
дій, він не придумав нічого кращого,
як сповити маля, узяти пляшечку з
молочною сумішшю й рушити на ро-
боту з дитиною. Майстер Петрович,
чоловік розважливий, сказав: «Ти,
Серьожо, тримайся, ти тепер їй і за
мамку, і за татка», — і вибив молодо-
му робітникові позачергову відпустку
«до з’ясування». Тільки з’ясування
не сталося. Дашина мати так і не по-
дала про себе звістки...
...Сергій грався з Даринкою в
пісочниці — у дворі їхньої п’ятипо-
верхівки. Щодня він ходив гуляти з
дочкою і щодня думки були тільки
про одне. Даша ставала дедалі біль-
ше схожа на матір, і ця схожість для
Сергія була мов сіль на рану. «У
вас щось сталося?» — приємний жі-
ночий голос пролунав зовсім поруч.
Він упізнав цю жінку відразу: вона
з синочком жила в будинку навпро-
ти. Хлопчик частенько грався з Да-
ринкою у дворі, поки мама непода-
лік читала книжку чи просто сиділа
на лаві. І чому за весь цей час Сер-
гій не перекинувся з нею хоч парою
слів? Адже міг і не довідатись, що
в неї такий приємний голос і такі...
такі гарні очі. Білява мініатюрна
жінка всміхнулась і, не вдаючись у
подробиці, просто взяла Сергія за
руку і сказала: «Усе владнається, все
обов’язково буде добре».
Далі все сталося зі швидкістю
світла. Діти, наче змовившись, кину-
лися кожне до своїх батька й матері й
одночасно спитали: «Тату, це мама?
Мамо, це тато?» Ті перезирнулись і
не придумали нічого розумнішого,
ніж сказати синхронне «так».
У найближчі хвилини з’ясувало-
ся, що відвести дітей додому кожного
окремо неможливо через їхню страш-
ну істерику. Ситуація вражала без-
глуздістю, але батькам зовсім неспо-
дівано довелося вирішувати, до кого
додому потрібно йти всім разом, щоб
потім улучити момент і швиденько
попрощатися, обійшовшись «малою
кров’ю».
Нарешті вирішили, що підуть до
Сергія. У нього й повечеряли, і сіли
дивитися телевізор. Батьки чекали,
що малята заснуть, але ті вперто не
спали. Коли перевалило за північ,
Сергій зібрався з духом і запропо-
нував новій знайомій, Ірині, та її си-
нові переночувати в нього. Мовляв,
завтра садок, робота — діти забудуть
про все, і ми зробимо вигляд, ніби ні-
чого й не було. На тім і зупинились.
Уранці, тільки-но батьки почали зби-
ратись на роботу, діти в один голос,
немов на продовження теми, запита-
ли: «Тату/Мамо, ти більше нікуди
не підеш?» Що робити, довелося по-
обіцяти, що нікуди й ніколи більше.
Увечері виявилося, що Даринку
перевели в ту ж групу, де й Іринин
син. І батьки, прийшовши увечері по
дітей, знов зіштовхнулися. Побачив-
ши одне одного, вони зрозуміли, що
зам’яти все це як просте непорозумін-
ня не вдасться: обидва чада запиталь-
но дивилися на батьків, сподіваючись
на нове возз’єднання...
Так тривало досить довго, і виму-
шене сусідство двох неповних родин
усі незабаром стали сприймати як
народження нової родини — повно-
цінної. Ірина придивилася до Сергія,
той про себе відзначив усі її плюси.
І настав день, коли не знадобилися
запитання від дітей-«шантажистів».
Вони просто вирішили, що так буде
завжди...
Ліна ЯЛАНСЬКА
Щасливе непорозуміння
Тоня і Петро довго зустрічалися,
потім одружились. Жили дружно —
троє діток тому свідчення. Радіти б
і далі, але сімейне щастя зруйнував
«зелений змій».
Петро працював на будівництві,
був хорошим фахівцем, то й зарплату
мав чималу. Однак згодом розліну-
вався, завів дружбу з хлопцями, які
полюбляли хильнути зайвого. І піш-
ло-поїхало! То платню обмивають, то
аванс, а то й без жодного приводу си-
дять біля «наливайки».
Тоня довго терпляче, по-доброму
вмовляла чоловіка: одумайся, в тебе
сім’я, діти, яких треба виховувати,
годувати, одягати... Але Петро цим
не переймався — милішою за всіх
йому стала горілка. Невдовзі через
неї втратив роботу. Потинявся трохи,
та нічого для себе так і не знайшов.
Поїхав із села і пропав аж на 15 ро-
ків. За цей час не те що грошей для
дітей — жодного разу навіть листівки
не надіслав.
Тоня сама виростила, поставила на
ноги трьох дітей. Була їм і за батька,
і за матір. Працювала за двох, крути-
лася, скільки сил вистачало.
Та ось якось надвечір з’явив-
ся на подвір’ї колишній господар.
Згадав-таки про родину. Тоні, яка
вийшла до нього, сказав: вирішив
повернутися, попросити пробачен-
ня. Колишня дружина покликала
старшого сина: «Приймай блудного
батька». Син подивився йому у вічі
й запитав: «Де ж ти був, тато, коли
нам так потрібна була твоя поміч,
батьківська порада?». І не чекаючи
відповіді, пішов у хату, грюкнувши
дверима.
Петро сторопів — сподівався на
прощення. Розгублено сів на лаву
під парканом і почав розповідати, де
і як працював, як хоче повернутися
додому, як набридла самотність, як
дошкуляють болячки. Він говорив, а
Тоня мовчала. Коли ж чоловік закін-
чив, так само мовчки пішла до хати,
зачинивши за собою двері...
Бачили сусіди, як до ночі сидів на
лаві, схиливши голову на груди, Пе-
тро. З ранком його на подвір’ї вже
не було. Відтоді спливло кілька ро-
ків, а куди він подався, так ніхто і
не знає...
Григорій ОНИЩЕНКО
Одержав те, що заслужив
