Захід: «Я – моя родина – Україна - світ»

1. 1
«Я – моя Родина – Україна - світ»
Мета. Виховувати почуття поваги, любові один до одного, до найближчих,
найрідніших людей - татуся, матусі, дідуся, бабусі, бажання
допомогти їм вчити бути чемними, уважними;
завжди пам’ятати місце, де народилися, рідну оселю, рідну землю;
виховувати патріотичні почуття;
формувати почуття обов’язку перед батьками;
довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це одне ціле,
що батьківські руки і серця бережуть і охороняють дітей
Ми засіваємо життєве поле.
І не на день минулий – на віки.
Бо наша кров пульсує в їхній долі,
Батьки і діти, діти і батьки.
Вітаємо всіх присутніх! Зустрічаючи вас у стінах нашої рідної школи, я кажу вам
«Доброго дня!», а це означає, що я бажаю вам щастя, я бажаю вам здоров’я, я віддаю вам
тепло і любов своєї душі.
Доброго ранку! Доброго дня!
Доброго вчора, сьогодні, щодня!
Хай не псується годинник на вежі,
Хай буде все на землі, як належить…
1. Доброго дня! Мовимо за звичаєм.
Доброго дня! Всім ми зичимо.
Щастя й здоров’я вам кожної днини.
Миру і злагоди кожній родині.
2. Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Від матусі і татуся людина бере усе
чудове й найчистіше. Справжнім громадянином, стійким борцем за висові ідеали стає лише
та людина, яка в роки дитинства оволоділа високим мистецтвом людяності, навчилася бути
відданим сином, відданою дочкою своїх батьків.»
3. Я знов повертаюсь до тебе в думках.
Чарівне і вічне життя загадкове,
Шукаю коріння у твоїх літах
Дитинство моє малинове.
4. Батьки і діти – серця одні,
Батьки і діти – душі пісні,
Батьки і діти – страждань політ.
Батьки і діти – родини цвіт.
Дорога наша класна та шкільна родина ! Шановні гості ! Сьогодні ми зібралися у цій
святковій залі. Мова в нас піде про наш прекрасний рід, про родовід. Мамина пісня, татова
хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусідів, незамулена криниця, з якої

2. 2
подорожній може напитися води, – все це родовідна пам'ять, історія нашого народу. Сьогодн і
ми ближче торкнемося цієї історії, тому що в ній – корінь українського народу. І де б не
були ми, скрізь відчуваємо поклик рідної України і хвилюємось до сліз, коли чуємо рідну
мову, солов’їну пісню.
 Сьогодні ми зібралися на свято,
До нього готувалися усі.
Щасливі, що у залі мами й тата,
І гості, що запрошували ми.
 Хай це родинне свято в нашій школі,
Ще більше здружить і зріднить всіх нас,
І найщасливіша у світі та людина,
Що друзів має поряд, повсякчас.
5. Вклоняємось всім вам доземно,
Як батьківській хаті з далеких доріг.
Як хлібу, що матінка чемно
Кладе на вкраїнський рушник.
6. Бо ж нашому роду – нема переводу.
Хай пісня єднає коріння святі.
Дай, Боже, нам віру і братню згоду,
На довгі роки, на вічні віки.
Родина, рід – які слова святі !
Вони потрібні кожному в житті.
Цей хліб насущний ви прийміть від нас,
Щоб був достаток в домі повсякчас,
І злагода, і щастя, і тепло.
Щоб всій родині радісно було!
Мама, матінко, матуся – скільки тепла таїть це слово, бо ним ми звертаємось до
найближчої, найкращої, наймилішої для нас людини.
МАМА ! Це найдорожче в світі слово. Рідна ненька нагодує і прибере, порадить і
приголубить, вилікує і пожаліє. Матусі щасливі тоді, коли щасливі їх діти. Саме від нас
залежить, скільки радісних днів буде у матусь. Тож давайте будемо дарувати матінкам тільки
найкраще, бо в них турбот і так вистачає.
 Дорога моя матусю !
Хай щастя зоряне до тебе лине
І безліч літ зозуля накує,
Хай доля розквітає, мов калина,
Та мудрим буде серденько твоє.

3. 3
 Люба моя ненько !
Не стрічай ніколи зради й горя,
Розквітай, мов квітка навесні,
Хай з тобою будуть поряд,
Щастя, радість і дзвінкі пісні.
 Рідна моя матусенько !
Ти у мене наймиліша, найрідніша, найгарніша,
Ти у мене най..., най....най...,
Ненечко моя, cерцем Бога я благаю,
Щоб здоров’я дав тобі,
Сили, щоб мене ростити.
 Добрих людей тобі у дорозі,
Хай щастя зупиниться у нас на порозі,
Хай в серці надія не помирає,
І віра з любов’ю не полишає.
 Мене ти, матусю, під серцем носила,
І ще ненародженого, вже полюбила.
Ти перша почула крикливе дитятко,
На руки уперше взяла немовлятко.
 Матусю рідна, я тебе кохаю,
Бо ти найкраща, матінко моя.
Ти все для мене робиш, я це знаю,
Тож бути доброю у тебе вчуся я.
 І бути мудрою, й таке ж терпіння мати,
Й красивою я хочу бути, як і ти,
З шляху правдивого ніколи не звертати,
А прямувати прямо до мети.
 Вчили на землі стояти і ходити вчили,
А коли бувало важко додавали сили.
Працьовиті та невтомні, ласкою зігріті,
Руки мамині для мене найсвятіші в світі.
Український народ пишається милозвучними піснями, в яких джерельною водою
струменять почуття радості, гумору, любові. Народження людини пов’язано з піснею.
Лірична поезія, в якій віддзеркалена щира відданість материнського серця, турбота за
майбутнє дитини та віра у її щасливу долю – все це є колискова пісня.
Ось як діти звертаються до матусі в народній пісні:
 Мамочка моя бджілочко!
 Мамочка моя ластівочка!
 Словечко моє вірне!

4. 4
 Зозулечко моя лугова!
 Сонечко моє ясне!
 Ручечки мої пишнії!
 Ніжечки мої ходушечки!
Пісня «Любо мама моя»
Люба мамо моя, люба мамо моя,
Я вітаю зі святом тебе.
І дарую тобі я цю пісню свою,
І це небо таке голубе.
Любо мамо моя, люба мамо моя,
Я тебе дуже сильно люблю.
І свої почуття я у пісні своїй
Прямо в серце тобі переллю.
Я бажаю тобі, я бажаю тобі,
Щастя й радості, серце моє.
Люба мамо моя, люба мамо моя,
Як чудово, що ти в мене є.
Молитва – подяка за дар материнства
Вчитель
Все на землі починається з мами - отої, що на світі одна, це вона подарувала нам
перший подих, перше биття нашого серця, допомогла зробити перший крок на землі,
зупинила перші сльози, зрозуміла перші слова. Все, що є в нас - найкраще – від МАМИ.
Хто носить горде ймення – мама, прошу вашої допомоги. Встаньмо, будь ласка, і
промовимо молитву-подяку за дар материнства.
Дякуємо Тобі, Господи,
За дар материнства,
За це благородне
Благословенне покликання.
Господи, ми часто забуваємо,
Як сильно Ти нам довіряєш, поручаючи
Твоїх дорогоцінних дітей нашій опіці.
Ми просимо Тебе допомогти
Нам постійно усвідомлювати
Велич материнства.
А ще в нас на святі присутній отче Владислав. Ця людина часто буває в нашій школі.
Він править у Новов’язівському Храмі імені Петра й Павла.
Батько. Це людина з сильним характером, міцними руками, яка все може зробити.
Споконвіку тато в сім’ї вважається господарем.

5. 5
А яка ж роль татка в сім’ї?
 Тато є головою і продовжувачем роду
 До імені дитини додається ім’я батька
Татусь – авторитет. На нього покладається обов’язок піклуватися про родину, годувати її
та захищати. Діти, особливо хлопці, намагаються наслідувати тата, бути працьовитими, як він.
 Батьку любий, тату милий,
Нинішньої днини
Ти прийшов до нас на свято
Нашої родини.
 Ми тобі складаєм нині
Щире побажання,
Щоб прожив ти многії літа,
Не зазнав страждання
 Щоб ти вивів нас у люди
Та втішався нами.
Щоб гордитись міг своїми
Доньками й синами.
 Я виросту скоро, хоча це й не просто.
Я буду великий, як тато, й дорослий.
 Дай же Боже, щоб я виріс,
В школі добре вчився,
Щоб і таткові, і неньці,
Добре пригодився.
 Я матусі усміхнусь,
Татусеві усміхнусь,
І до мами, і до татка,
Як зайчатко пригорнусь.
 Сімейний вогонь палає,
Теплом наповнює дім.
Хай тато маму кохає,
Хай щастя не зраджує їм.
 Любов несімо у серденьку.
Всі діточки малі.
За все вклонімося низенько
Батькам аж до землі!
Пісня « Батько і мати»

6. 6
Україна – наша земля. Це велика, багата й прекрасна країна. Вона має
гарні високі гори, річки та озера, корисні копалини. Але славна наша Батьківщина не
тільки своїми містами та селами, річками і горами,
степами й лісами. Славна вона своїм працьовитим, сильним, гарним і
хоробрим народом – українцями.
Від повсякденної праці наших батьків, від їхньої відваги і мужності, сили
і розуму світлішає наша Вітчизна, набирається сили, стає квітучою.
 Від батька – слово Батьківщина,
Вітчизна – від отця.
Вона для кожного - єдина
І рідна до кінця.
 Все від звитяги, честі, слави:
І воля, й мирні дні.
Добробут і престиж держави,
І радісні пісні.
Пісня «Коли посміхаються діти»
Бабуся! Бабунечко! Бабусенько!... Ви тільки вслухайтесь... Які ніжні, лагідні, пестливі й
теплі слова. А чому ? Та тому, що бабуся – це мамина чи татова мама. Вона прожила на світі
вдвічі більше від наших батьків. Ви – її онучата, пташенята, голуб’ята. Ви – її дитиночка –
кровиночка. У народі кажуть: «Діти – це діти, а справжні діти – це онуки». І ось сьогодні на
наше свято білими невтомними голубами і голубками злетілися ваші бабусі й дідусі.
 Бабуся нас вчить всім серцем любити
І кривди ніколи й ніде не чинити.
До неї міцненько весь час я горнуся,
Й за неї, рідненьку, я Бога молюся.
 Щоб ви були, бабуні, веселі, здорові,
Щоб ніжно звучали ваші колискові,
Щоб руки до серця мене пригортали,
І щоб вони втоми ніколи не знали
 Щоб сльози втирали лишень ви від сміху,
Щоб внуки росли тільки на втіху.
Я хочу, щоб зранку мене ви чесали.
І сонячні промені в коси вплітали.

7. 7
Вірш «Бабусин вихідний»
Сьогодні – неділя, бабуся ще спить.
Не буду я рано бабусю будить.
Насмажу картоплі сама на сніданок,
Сама підмету я і сіни, і ганок,
Пиріг із повидлом спечу я сама…
А то ж вихідних у бабусі нема!
Картопля парує, букет на столі,
А де це бабуся! Немає її.
Бабусенько, де це ви? Я вас чекаю!
Лушпиння з картоплі на кухні збираю!
Змиваю повидло зі стелі, зі стін,
Змітаю розсипаний цукор та кмин;
Ще раз з воріт повишкрябую тісто
І сяду з тобою, онучко, поїсти.
Бабуся і дідусь несе пісню рідного народу. Ця пісня – наша історія, наша душа, яка
передається від покоління до покоління.
Дідусь – це справжня енциклопедія. Незабутні його розповіді, цікавинки надовго
закарбовуються в пам’яті, тому, що виховують любов до природи. Вчать нас мудрості та
краси, благородства та мужності. Дідусь в житті завжди викликає повагу. Про життєву
мудрість наших дідусів складено чимало легенд, давніх історій. Послухайте одну з них.
Був колись такий закон – знищувати старих людей, які вже не могли виконувати роботу.
Старший син виводив батька чи мати у глухий ліс і залишав там. А один чоловік пішов
проти закону : пожалів свого батька, заховав його у глибокій землянці в пущі. Рік живе
старий. Ніхто про це не знає. І впав на їхню землю неврожай лютий, а за ним – холодна,
затяжна зима. Все поїли люди, навіть насіння. Розмерзлася земля, а сіяти нічого. Прийшов
тоді син до батька й каже : «Будемо гинути, тату, усі разом», - і заплакав. «Не плач, сину, - є
порятунок. Розбери стріху на хаті, розтруси її по всьому полю, і зійде зерно, що в колосках
невимолочених лишилось». Зробив син так, як велів батько. І зійшло жито – густе, могутнє, і
був урожай невидимий. Прийшли до того чоловіка люди і запитали, хто навчив його так
чинити. І чоловік зізнався. Що порушив закон, не вигнав батька. Зажадали люди побачити
того діда. Він вийшов до них, - сивий, згорблений, зіперся на костур і каже : « Я смерті не
боюся, бо давно готовий до неї. Убийте мене, а сина пожалійте, як він мене пожалів».
Заспокоїли діда і прийняли новий закон : «Берегти і шанувати старих людей за роки, за
мудрість, слухати їхню раду й чинити, як вони скажуть».
 Дідусю мій рідненький,
Я так тебе люблю !
Вродливий ти своєю добротою
І серцем, що для нас живе

8. 8
 Дай Бог тобі здоров’я і спокою,
Сто літ живи і знай :
Ми любимо тебе.
Ніколи, діти, не забувайте місце, де ти народився, виріс, де вчився ходити, говорити,
любити людей.
Рідна хата, рідна домівка – найкраща, найтепліша! Якби важко, чи сумно не було,
прийдеш додому – й одразу стане затишно. Правду кажуть люди :
«У гостях добре, а вдома найкраще»
Дорогі, діти ! Зараз ви непосидючі, жваві і допитливі. Минуть роки, ви станете
дорослими. Я мрію, щоб ви стали справжніми людьми. Вам є з кого брати приклад. Які в вас
добрі, чуйні, працьовиті, вимогливі й справедливі батьки ! Рівняйтесь на них ! А ще не
скупіться на добрі слова, бо у світі так мало тепла, лиш від рідної хати та від лагідних рук
мами й тата. Коли зміцніють крила, щоб літати, не забувайте про рідних маму і про тата.
Шановні батьки ! Хай назавжди поселяться в ваших сім’ях Любов, Повага, Статок. Той
місточок доброти і любові між батьками і дітьми ніколи не переривається.
Композиція
Дорога наша родино!
Хай щастя оселиться в вашій родині,
Хай діти сміються у вашій хатині,
Хай голуб голубку кохає й шанує,
Повага та спокій усюди панує.
Підійшло до кінця наше родинне свято. Від душі вам вдячна, що ви
прийшли до нас. Бажаю вам любові і злагоди в сім’ї, добра і достатку в домі, здоров’я і щастя.
Пісня про Україну
Ось завершилось родинне наше свято,
Ми від душі повеселились всі.
Тож дай вам Бог добра і сил багато.
Щоб сонце піднімалося в росі.
Нехай всі родини, як пишний вінок,
Щастям барвистим будуть багаті.
Бабусю шануймо і дідуся.
Матусю любимо і тата.
Нехай родина дружня уся
Буде на радість завжди багата!
Хай тішаться внуками бабуся і дід,
Хай тато і мама радіють дитині
Хай буде, як дуб, могутній наш рід!
Хай злагода й мир запанують в родині!