2. Ви не перестанете бути дитиною, поки у вас
є мама.
С. Джейет
МЕТА:
Розкритиморальніосновиродини, визначити зміст моральних вимог, що
регулюють міжособистісні стосунки в сім‘ї, допомогти учням зрозуміти, у
чому цінність родини для кожної людини. Учити уникати конфліктів у
стосунках з рідними, контролювати свої думки і вчинки.
Виховувати шанобливе ставлення до батьків, своїх пращурів, до звичаїв,
традицій українського народу.
Є у кожної дитини,
навіть сиротини,
наша мати солов’їна –
рідна Україна.
Є у кожної дитини
матінка єдина, та,
що любить нас і дбає,
розуму навчає.
Леонід Полтава
Ще в колисці немовля
Слово МАМА вимовля.
Найдорожчев світі слово
Так звучить у рідній мові:
Мати, матінка, матуся,
Мама, мамонька, мамуся!
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя!
В. Гринько
Коло, риску, закарлючку
На папері пише ручка.
Все з’єдналось загадково,
І з’явилосьперше слово.
3. Здогадались, якесаме?
Наймиліше в світі – «мама».
І. Січовик
Мама, матінка, матуся... Перше слово людини . Кожна дитина у світі
хоча б раз на день говорить це слово. Його розуміють у всіх країнах, і навіть
звучить воно майже однаково у більшості мов. На будь-якій мові це слово -
прекрасне. Скільки творів та віршів, поем та романів присвячено любові до
матері. Саме слово мама ніби вміщує щось таке ніжне і тепле. І одразу в уяві
з’являється її тендітний та ніжний образ.
Люблю, коли мама
Для мене співає.
Із мамою вдвох
Сумно нам не буває...
Люблю своюмаму, —
Ви, певне, так само,
Люблю вже за те,
Що вона — моя мама!
У кожного своя ненька - найкраща. Вона - ідеал доброти, чесності,
любові, людяності. Слово її - то , як криця, - тверде й непохитне, то, наче
сонечко весняне, - лагідне, веселе, тепле. Все, що злітає з її уст, — ніби світла
мелодія, в якій відсутні баси та гучні акорди. І починаєш ще уважніше
прислухатися до цієї музики, запам'ятовувати, відкладати в пам'яті, а щось і в
серці.
Як в гніздечку пташка
Пташенят голубить,
Так і кожна мама
Діток ніжно любить.
Полетять з гніздечка
Діти-пташенята,
Та завжди матуся
Буде їх чекати.
Пригорнедо серця
Теплими руками.
Дітям і дорослим
Добребіля мами.
О. Роговенко
Красу жінки-матері оспівували з давніх-давен, їй присвячували вірші,
поеми, пісні. Художники змальовували її неповторну чарівність. Скільки
чудових зображень жінок з малим дитятком на руках! Скільки в погляді
матері ніжності, тривоги за майбутнє її рідної крихітки!
4. Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять задітками,
Як вдень, так і вночі?
Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами?
Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночівід ранку?
І. Блажкевич
Так ясно і просто каже прислів'я про те, що мати — це людина, яка
найрідніша у всьому світі: "Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду
ріднішого, як матіночка". Ні за які скарби не придбати матір. Яскраво
свідчить про це народна творчість: "Нема того краму, щоб купити маму",
"Матері не купити, ні заслужити".
Хто розкаже мені казку,
Хто щедрішій всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша,
В цілім світі – найрідніша!
Хто нас ніжить і голубить,
Пестить, гладить ніжно й любо,
Пригортаєдо серденька?
Ти, моя найкраща ненько!
Л. Голота
Що може біти ріднішим за матусині руки? Коли тобі сумно вони зігрівають
тебе обіймами. Що може бути ласкавішим за матусині очі? Вони осяюють
світ навколо тебе. Немає нічого щасливішого, ніж мить коли матуся
посміхається. І навіть коли вона сердиться - ближчої людини не існує. Саме
тоді й усвідомлюєш, що без матері ти ніхто, і, відкидаючи гордість,
самолюбство, біжиш-поспішаєш вимолити прощення за спричинений біль.
Сьогодні все навкруг - не так...
Чомусь задачка - не проста,
Чомусь цукерка - не солодка,
Проміння сонячне - холодне,
І навіть запахуща диня
Чомусь не пахне зовсім нині...
У чому річ?
5. Скажу вам прямо:
Образилась на мене мама...
Піду пробачення попрошу -
Хай знову стане все хорошим!
Анатолій Костецький
Матері дають нам життя. Вони плекають нас з першої миті нашого
існування. І ніхто не розуміє нас краще за маму. Вона завжди поряд, завжди
допоможе. Вона готує найкращі страви і дає наймудріші поради. Вона
пишається нашими досягненнями і хвилюється, коли нас немає вдома. Вона
любить нас понад усе і навіть більше.
Гарна ти, матусю,
Люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
Звичаюнавчила.
І щодня навчаєш,
Як любить родину,
Мову нашу гарну,
Рідну Україну.
Буду українка,
Як і ти, матусю,
І за ту науку
Я тобі вклонюся.
К. Перелісна
Мама вчить нас найголовнішим людським якостям – доброті, чесності,
порядності та людяності. Вона відкриває для нас життєвий шлях, допомагає
на заблукати на ньому.
Вишивала мама синіми ниткам, —
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненькунитку, —
запалали маки у пшениці влітку.
Оберіг-сорочкувишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Шила-вишивали хрестики зелені, —
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонцеу розлогійкроні.
Вишивала долю, наче по долоні.
Оберіг-сорочкувишила для сина.
Візерунком стали символиВкраїни:
6. і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.
Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росянімережки,
щоб не заросталиу дитинство стежки.
Оберіг-сорочкувишила для сина.
Візерунком стала рідна Україна.
Мамину турботу збережесорочка,
захистять від лиха хрестиків рядочки.
Леся Вознюк
В житті кожного буває мить, коли так не вистачає мами - рідної, мудрої,
доброї і справедливої. Саме тоді і оживають її слова і рятують, немов
краплина живої води від феї-чарівниці, що впала на квітку, на пожовклу від
спеки траву-мураву. Тому потрібно зробити все для того, щоб мама завжди
могла нами пишатися і якнайменше журилась через наші невдачі.
Всі до Тебе сходяться дороги,
Всі край Тебе купчаться тривоги,
Всі до тебе горнуться надії,
Коли, Мамо, Ти в житті зорієш.
В тебе, рідна, найніжніша ласка,
В тебе, люба, найвірніша казка,
В Тебе, мила, найрідніші очі…
Як струмочок, голос твій хлюпоче.
І до Тебе стежки найкоротші,
І без тебе ночі щонайдовші…
Наче німб над нами в час розпуки,
Найсвятіші материнські руки.
Мамі я можу розповісти будь-яку таємницю, довірити самий заповітний
секрет. Вона ніколи не відмовить у допомозі і завжди дасть таку пораду, яка
дійсно необхідна.
Мама завжди каже, що між людьми повинна бути довіра. Вона вчить
добру, допомагати всім, хто може потребувати допомоги. Її руки завжди
випромінюють тепло. Іноді, коли буває сумно, так приємно притулитися до
маминого плеча і просто помовчати.
Як настане вечір, тихо і злегенька,
українськуказку каже мені ненька.
Я тоді до неньки тілом всім тулюся –
7. бо цікаво слухати і боюся...
Ось князівна-краля у неволі в змія,
лицар побиваєзмія-чародія.
Ось і чарівниця, згорблена бабуся –
ох, цікаво слухати і боюся...
Як настане вечір, тихо і злегенька,
українськуказку каже мені ненька,
каже мені казку рідними словами –
ох, яка то люба-мила казочка від мами!
Роман Завадович
Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
- На, вдягай, синочку!
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні,
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся,
Підійду і обніму
Я свою матусю.
Вадим Крищенко
Мама - це найвірніший друг і помічник протягом усього нашого життя.
Тільки мама розуміє і співпереживає нам так, як уміє тільки вона. Любов
мами - вічний промінь, який ніколи не втратить своєї сили навіть у самій
непрохідній темряві. Кожна мати відчуває неймовірну ніжність і трепет до
своєї дитини, який не згасає з роками.
Вмиває кішка кошенят.
Вмиває кізка козенят.
Мене водоюз милом
Щоранку мама миє.
І чистим сонечко встає
Щодня з-за небокраю…
І в нього, мабуть, мама є,
Бо хто ж його вмиває?
А. Костецький
Про маму можна розповісти дуже багато. Вона наша берегиня і оберіг від
усього поганого.У мами чудовапосмішка. Коли вона посміхається, здається,
що ніяких проблем у світі ніколи не було, і що весь сенс життя лише в її
8. прекрасній усмішці. У неї ясні очі і дуже красиві риси обличчя. Доброта
мами безмежна. Вона завжди привітна і мила.
Красиві ружі, мов дівчата,
Повибігали до воріт.
Мо козаченьків виглядати,
Що вже давно пішли в похід.
Цвітуть край вікон дивні рожі,
Мого дитинства оберіг,
А мати, ніжна і хороша,
Дитя виводить на поріг.
Хай легко стелиться дорога
У невідомий білий світ.
Присняться мальви край порога,
Немов од матері привіт.
Мама – це наймиліше, найрідніше та найніжніше слово у цілому світі. Без
матусі ми почуваємось самотньо, бо вона наш найкращий друг, наша
порадниця, наш вчитель. Мама завжди підтримає свою дитину, не дивлячись
ні на що завжди буде поруч, пригорне, обійме, заспокоїть та захистить.
Є турбота в сонця –
людям помагати,
яблука і вишні
соком наливати.
А моя турбота –
мамі помагати,
братика малого
в колисці гойдати.
І на щастя неньці
швидше виростати,
щоб завжди пишалась
батьківщина-мати.
Микола Сингаївський
Мама – невтомна трудівниця. Ще, навіть, сонечко не зійшло, а вона вже
приготувала смачний сніданок, попрасувала, поприбирала, полила квіти. А
потім цілий день на роботі працює. Але і про дітей не забуває. Завжди
допоможе з домашнім завданням, дасть гарну пораду, пограє в ігри.
Гарна ти, матусю,
люба дуже, мила!
Ти мене ще змалку
9. звичаю навчила.
І щодня навчаєш,
як любить родину,
мову нашу гарну,
рідну Україну.
Буду українка,
як і ти, матусю,
і за ту науку
я тобі вклонюся!
Катерина Перелісна
За це ми завжди будемо вдячні своїй матусі. Цінуватимемо кожну її
пораду та дослухатимемось до кожного її слова. Мама – це найдорожчий
скарб.
Якщо говоритиміж нами,
То все починається з мами.
І казочкаперша у світі,
І сонячнаподорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяючедиво - ялинка.
Від мами - і літери, й слово,
І зробленаразом обнова...
Якщо говоритиміж нами,
То все починається з мами.
М. Пономаренко
Прислухайся, дитино,
до батьківського слова,
що сповнене терпіння,
турботи і любові.
Прислухайся, дитино,
до дідуся поради,
бо й татові твоєму
не раз він мудро радив.
Прислухайся, дитино,
до рідної матусі,
якій дісталась ніжність
і ласка від бабусі.
Збери усі поради,
не загуби нічого.
Про тебе також скажуть:
–Прислухайтесь до нього!
Леся Вознюк
10. Мати, мова, батьківщина –
ось і вся моя родина.
Батьківщина, мати, мова –
три цілющих вічних слова.
Батьківщина, мова, мати –
нас повік не роз’єднати.
Микола Сингаївський
Намагайтеся бути лагідними, добрими уважними синами і дочками.
Виявляйте любов і вдячність до тих людей, які дали вам життя, поставили на
ноги, чиї дні і ночібули заповнені турботоюпро вас. Нехай у вашому царстві
батьків і дітей передаються від покоління до покоління працелюбність і
чесність, довіра і подяка, добрі звичаї та спомини про славні справи.
Пам’ятайте про це,бережіть сімейні реліквії, сімейні альбоми, щоб потім,
на схилі літ, передати своїм дітям. Бо знати свій родовід, зберігати про нього
нетлінну пам'ять – означає любити свою Батьківщину.
З усього в світі найдорожче -
Своя сім’я і власний рід,
Бо навіть предків рідних мощі
Оберігають нас від бід.
Вони уважно з того світу
(нема, повірте, забуття)
Спостерігають, як їх діти
Ідуть дорогоюжиття.
Ми ще не завждипомічаєм,
Та у житті воно так є,
Коли ми добрепам’ятаєм
Родинневогнище своє.
Якщо шануємо і множим
Своюсім’ю і родовід.
То передати дітям зможем
Цю шану в спадок – заповіт.
Бо без сім’ї і свого роду
(такий закон Всевишній дав)
Немає нації, народу,
Немає жодної з держав.
