Cценарій випускного вечора 2013-2014

1. «Гортаємо сторінки шкільного альбому…»
Cценарій випускного вечора
для учнів 11-их класів
Боярської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1
2013-2014 н. р.
Вальс.
Звучить лірична мелодія.
Ведучий:
Летять роки, немов пташина зграя,
Пливуть роки потоком бурних рік,
І мчать вони холодними вітрами,
Біжать мільйонами стежинок і доріг.
Ведуча:
Як хочеться сказати: «Зупинись»!
Постій хвилинку не спіши в дорогу!
А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись,
Все далі від батьківського порогу…
Ведучий: Аню, тобі не здається, що сьогодні якось особливо співають пташки;
сонце, спокійне та мирне, не поспішаючи, сідає за обрій; небо чисте та безмежне?!
Ведуча: Дійсно, Давиде, цей вечір дивовижний! Він ніби пророкує тим, хто
вступає в доросле життя, ясну та спокійну долю, чистий та безмежний шлях.
Ведучий: Дорогі друзі! Шановні вчителі, батьки і гості! Ми зібралися сьогодні з
нагоди особливого свята. В цьому святі переплелися біль розлуки і світлі надії, сум
прощання і радість зустрічі з майбутнім.
Ведуча : Тож дозвольте розпочати неповторне свято юності й запросити тих, кому
присвячується ця подія! Тих, хто сьогодні вже не тільки наша гордість, вони –
надбання України, її надія і майбутнє!
Ведучий: Зустрічаємо наших дорогих випускників добрим словом, поглядом
світлим та гучними оплесками!
Ведуча: Під гідним керівництвом класного керівника Стасюк Оксани
Володимирівни в самостійне життя ідуть учні 11- «А» класу :
Як ніхто всі самостійні,
Артистичні і красиві.
Де вони, там рух завжди.
Вчитись можуть залюбки.
Музика.
Ведуча: Зустрічайте! Когут Ірину - Полтавця Дмитра - Павліченко Ірину
Ведучий: Стасюк Олену - Карнауха Владислава – Карнаух Анастасію

2. Ведуча: Манову Вероніку – Сухопару Павла – Венгер Євгенію
Ведучий: Гуль Владиславу – Ярему Миколу – Кривобок Марину
Ведуча: Коцупала Дмитра – Шахрай Катерину
Ведучий : Під гідним керівництвом класного керівника Грантовської Оксани
Петрівни легкою ходою прокладають шлях у невідоме, зоряне, світле майбутнє
учні 11-«Б» класу :
Всіх з півслова розуміють,
Швидко все робити вміють.
Класовод лише погляне-
Все на місце зразу встане.
Всім енергію дає
Дружній наш 11 -«Б».
Музика.
Ведучий: Зустрічайте! Куницького Дмитра і Демченко Вікторію
Ведуча: Шляхового Віталія і Бобир Юлію
Ведучий: Власенка Вадима і Герасимець Дар’ю
Ведуча: Яхимець Тетяну – Яценка Дмитра і Татаренко Надію
Ведучий: Сєдова Максима – Лаврик Тетяну і Журбас Оксану
Ведуча: Бову Юрія і Богатиренко Вікторію
Ведучий: Демидюка Миколу - Костик Анжелу і Мамєдова Рагіма
Ведуча: Ось вони, наші випускники - бентежні і зашарілі!
Ведучий: Горді і схвильовані!
Ведуча: Соромязливі і впевнені!
Разом: Випускники 2014 року!
Ведучий: Донині ми чули про них багато:
Вони всюди перші в своїй Альма – матер.
В олімпіадах і в спорті, і в пісні,
І не страшні їм грози зловісні.
Такими не бачили ми їх ще зроду!
Вітаймо цю силу! Вітаймо цю вроду!
Ведуча: Сьогодні їхній день,
Сьогодні їхній бал,
Сьогодні в їхню честь співають дифірамби,
І ловить лише їх сріблястий блиск дзеркал,
І світять лише їм вогні сліпучі рампи.
Ведучий: Дорогі випускники!
Ваша мрія хай зіркою світить,
Кличуть вдаль вас дороги й шляхи.
Україно! Ось твої діти,
Ти прийми їх в обійми свої!

3. Ведуча: Слава нашій Україні!
Невмируща слава.
Стійте, в цю хвилину
Лине Гімн держави!
Звучить гімн України.
Ведучий. Багатьом речам притаманна дивна властивість – повертати людям
пам'ять про минуле, дарувати радість прожитих миттєвостей, яким вже не дано
повторитися.
Ведуча. І коли ми оглядаємося на пройдений шлях, коли шукаємо опору і
підтримку, коли хочемо ще раз пережити найприємніші моменти життя, ми
відкриваємо альбом зі старими фотографіями.
Ведучий. Дорогі випускники! Сьогодні ми хочемо разом з вами погортати сторінки
вашого шкільного фотоальбому і разом пригадати усі 11 років вашого життя.
Ведуча. Ми хочемо разом з вами відновити у пам’яті найцікавіші епізоди
шкільного дитинства та юності, згадати дивовижні події і пригоди, радості і
невдачі, схоплені фотоспалахом хвилини зустрічі з вами…
Ведучий: З вашими вчителями і друзями…
Ведуча: З вашими рідними та близькими…
Музичний номер. Танець.
Ведучий: Рідний край… Починається від батьківського порога, стежини, тополі,
барвінку, який ніжно стелиться в садочку. Цей благословенний клаптик землі є для
кожного святим.
Ведуча: Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою
палку любов до землі, на якій народились…
Випускник1.Україно… Земле моя…. Рястом уквітчана, зеленню закосичена.
Випускник 2.Україна – це моя земля. Це земля моїх дідів і прадідів.
Випускник 3. На цій землі я народився та виріс.
Випускник 4.На цій землі ми розправляємо свої крила для злету.
Випускник 5.На цій землі ми робимо свої перші кроки в життя.
Ведучий: На цій землі і в цій школі ви отримуєте перші атестати зрілості.
Ведуча : Дорогі друзі! Я думаю, що саме час зробити знімки для першої сторінки
вашого шкільного альбому, і називатиметься вона: «Атестати зрілості».
Ведучий: Очікуванням кожне серце б'ється,
Надії вогник ще в очах не згас,
Директорові слово надається.
Вона сьогодні з радістю вітає вас!
Ведуча : Для вручення атестатів слово надається директору школи Мелашенко
Катерині Миколаївні.
Директор виступає з напутнім словом і вручає атестати.

4. Ведучий: Промайнули літа, мов хмаринки за обрій далекий,
І до школи стежина протоптана вся вже в кінець
У руках атестат – твоя праця сумлінна й нелегка.
Атестат - твоїх праць лавровий вінець.
Ведуча: Наступна сторінка нашої фотоповісті присвячена людям, без яких
неможливо уявити будь-який фотоальбом.
Ведучий: По праву цю сторінку можна назвати «Найдорожчі в світі».
Ведуча: Так уже повелося у нас в Україні, що завжди перед усіма важливими
подіями людину благословляють на щастя, на долю і дарують найдорожче,
найсвятіше.
Ведучий: А що може бути ціннішим за хліб, яким благословляють батьки своїх
дітей у щасливу дорогу…
Ведуча: Традиції і звичаї народу…
У них життя, характер і душа.
Тож короваєм починається дорога,
Коли дитя батьківський дім лиша.
Ведучий: У нім духмянім, сонячнім, рум’янім –
Турбота батька й мамина сльоза.
Це захист від знедолень і обманів,
Щоб обминула вас життя гроза.
Ведуча: Сьогодні від батьків прийміть це диво –
Наш український пишний коровай.
Батько, й мати, батьківська родина,
Своїх дітей зі святом привітай.
На фоні мелодії виходять батько і мати з короваєм.
Під ліричну музику благословення батьків:
Мати: Дорогі наші діти! Все, що визріло, мусить почати нове життя: насінина
кульбаби, що полетіла за вітром, щоб засвітитися сонечком; яблуко, що відірвалось
від гілки, обважніле від соків… Це неминуче… Підношу цей коровай над вами в
благословенні на дороги у світі нелегкі, на любов до Вітчизни палку.
Батько: Благословляю вас неспокоєм за долю вашу високу, поглядом у майбутнє
тривожним. Оборонити хочу від лиха молитвою щирою, нелукавою, на прощення
щедрою; освятити ваші помисли незрадливою вірою у людей, у добро.
Мати: Благословляю вас святою маминою сльозою, що її ви не помітили, якраз на
той час відвернувшись ненавмисне. Нехай та сльоза вам зблисне серед темної ночі
невдач, нехай породить ридання-плач, що душу очистить.
Батько: Благословляю вас зеленим яблуком вашого дитинства, що було символом
доброти. Якщо безвихідь наступить жорстокою ногою на серце, дотягніться рукою,
заплющивши очі, до того далекого зеленого яблука – може, його кислинка до тями
вас верне…
Мати: Благословляю вас сонячним зайчиком, що жив колись на вашій парті; той
зайчик любив ловити добрий погляд учителя і нести його вам для певності: все
гаразд, ростіть!

5. Батько: Благословляю вас дзвоном бджоли, що будила на вашім подвір’ї медами
обтяжену липу. А липа зустрічала вас із недалеких доріг, даруючи мед, що був
такий невтоленно-солодкий. Гіркоти ані краплі не принесла вам мудра бджола.
Мати: Благословляю вас болем у серці, бо вже не втримати вас, не спинити, від
негоди не затулити. Сміло крокуйте вперед! Та назад оглядайтесь – там лишаються
ті, з кого ви проростали, хто наповнював вас любов’ю!
Батьки передають коровай дітям.
Ведуча: Дорогі наші випускники, настала і Ваша черга висловити свої почуття
найдорожчим у світі людям.
Лірична музика. Діти промовляють слова вдячності батькам.
Випускник 1. Що може бути краще на світі цім,
Де батьківський і материнський дім,
Що може бути краще за вечерю в домі,
За батьківським міцним столом,
Де в шумнім гомоні і в кожнім слові,
Все сповнене любов’ю, а не злом.
Випускник 2. Де можна більше зачерпнуть любові?
Де більше взяти доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як в батька з щедрої руки.
Випускник 3. Не ховай у зіницях непрохані сльози,
Материнська сльоза визолочує світ.
Піднімаються діти, як трави,
І сонячні роси ваших дум і тривог наповнюють світ.
Випускник 4. Тату, мамо, час вже вирушати в дорогу,
Десь моя не протоптана стежка заблудилась в житах,
Десь чекає кохання, десь чатує тривога, -
Все то доля моя, мій ніким не торований шлях.
Випускник 5. Я вертатимусь, мамо, в негоду і сонячний день,
Все ітиму до тебе крізь високі свої перелоги
І стрічатиму долю, вступивши на рідні пороги,
І вклонюся низенько, чекаючи нових пісень.
Ведучий: Найкращі дні для наших матерів –
Це дні, коли щасливі їхні діти.
Від вас залежить, скільки днів таких
Ви зможете для матері зробити.
Виходять випускниця і мама.

6. Випускниця. В тобі мій БОГ, в тобі моя душа,
В тобі зерно моє, мій зародок-початок.
В тобі очей моїх весела гра.
В тобі все основне моє й додаток.
В тобі мій день, в тобі моя краса,
В тобі і ніч моя, і зоряне світання,
В тобі мої загадки й чудеса.
В тобі мій світ, в тобі моє зітхання.
В тобі моя земля і небеса,
В тобі усе моє майбутнє існування.
Ведуча :Тож від дітей подяку шлемо нині
Й уклін земний батькам, усій родині.
І хай цей вальс, що зараз пролунає,
Випускників з батьками закружляє.
Ведучий: Запрошуємо на танок дорогих батьків. Хай буде ще одна хвилина, яку
ви проведете разом, скажете одне одному теплі слова вдячності.
Пісня про батьків, співають Демченко В., Герасимець Д., Куницький Д.
Учні запрошують батьків до танцю.
Ведуча : Маленькі, затишні куточки нашої пам’яті. Такі близькі і рідні, звичні і
дорогі. Місця, де кожен з нас може відпочити душею.
Ведучий: Саме тут ми можемо укритися від буденних тривог, захиститися від
шквалів зустрічних вітрів.
Ведуча: Тут краплинка за краплинкою зберігалися найдорогоцінніші події життя
багатьох поколінь.
Ведучий: І скільки б не пройшло років, жоден з нас не в змозі викреслити зі своєї
пам’яті ці місця, які об’єднують багатьох…
Ведуча: Ми можемо називати це місце по-різному: берег дитинства, храм науки,
країна дитячих мрій, але все втілюється в єдиному понятті – рідна школа.
Ведучий: Гортаючи наступні сторінки шкільного альбому, а називатимуться вони
«Перший раз у перший клас», ми згадуємо той незабутній день, коли ви, міцно
стискаючи мамину чи татову руку, переступили поріг нашої школи.
Ведуча:Усе було за 11 років в школі:
Веселі жарти, спогади сумні,
Усе спливло…І нині в дружнім колі
Згадайте ті щасливі дивні дні…
Випускники вітають вчителів початкової школи.
Випускник 1.Запам’ятали назавжди ми перший клас,
Перед очима – далеч неозора…
Вже стільки років злинуло, а вас,
Вітаємо, дорога наша Катерина Василівна, як вчора.

7. Випускник 2. Ми в першім класі.
Той малий буквар, як таємницю,
Ви для нас, шановна Аліна Антонівна, відкрили.
Ви, певно, мали незвичайний дар,
Бо нам подарували дивні крила.
Слово перших вчителів.
Випускник 3. Букети ці, як в той далекий ранок
Ми хочемо піднести вам,
І стати мовчки на привітний ганок,
Бо серцю вірять більше , ніж словам.
Випускники дарують квіти першим вчителям.
Музичний номер.
Ведучий: А чи пам’ятаєте, друзі, як страшно було переходити в таку невідому
середню школу, знайомитися з новими вчителями, опановувати нові навчальні
предмети, з острахом дивитися на височезних старшокласників, які вчилися поруч?
Ведуча: Давайте пригадаємо ці, напевне, найважчі, але найцікавіші сторінки
вашого шкільного альбому.
Випускник 1.Чотири роки спливли за водою,
І виросли ми із тобою.
Так швидко пролинув час –
Вже п’ятий чекав на нас клас.
Випускник 2. Отож за сім років навчання у середній школі ми навчилися…
Випускник 3. У 5 класі відрізняти вчителів від старшокласниць, а деяких навіть
запам’ятали по іменах, вміли знаходити потрібні кабінети і, звичайно, їдальню.
Випускник 4. У 6 класі ми вміли ховати крейду, щоденники, а деякі навіть своїх
батьків від учительського гніву.
Випускник 5. У 7 класі, ми добре вже знали, що похід до медсестри під час уроку
можна зробити значно цікавішим і тривалішим, включивши до маршруту
прогулянку коридорами, зупинку у спортзалі або шоп – тур до магазину.
Випускник 6.У 8 класі ми вміли користуватися одним зошитом на всіх уроках і
вчити домашнє завдання, не відкриваючи підручника.
Випускник 7. За 9 років ми навчилися закохуватися і, навіть, не один раз на рік.
Випускник 8. Ну а підказувати, підглядати, списувати, робити шпаргалки,
прогулювати - ці вміння ми удосконалювали навчаючись у 10 –му і 11-ому класах.
Випускник 9. Ми справді будемо сумувати за цими неповторними роками.
Випускник 10. І щоб описати їх не вистачає ні серйозних, ні жартівливих слів…
Випускник 11. А коли не вистачає слів, на допомогу приходить пісня.
Випускники виконують пісню. (Гімн Школи)
Ведуча: Пісня, яку виконали випускники, підказала нам, що ми підійшли до однієї
із сторінок нашого альбому, власне, без якої не було б і самого альбому, і
називається вона «Учителю, ім’я твоє святе…»

8. Випускник 1. Роки навчання у школі для нас, випускників, були особливими,
відповідальними. І завжди поруч з нами були вчителі.
Випускник 2. Білим голубом, тихою казкою увійшли ви в наше дитинство.
Випускник 3. Весняним цвітінням, чарами осені бриніла мелодія ваших уроків.
Випускник 4. Щедрість душі своєї, доброту серця віддали ви нам.
Випускник 5.Чому ж, Учителю, ти посмутнів?
Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив?
Ти ж нас терпляче у цей день привів,
Шляхи в майбутнє зорями позначив.
Випускник 6.Така вже доля, Вчителю, твоя –
Зустрітись, аби згодом попрощатись,
Із серця в серце перелити добро,
Й учителем навіки залишатись.
Випускник 7. Здоров’я Вам від Бога й від роси!
Високого польоту – думці, мрії!
І щедрої, душевної краси!
Любові щирої, і Віри, і Надії!
Випускник 8. Сплітайте славних успіхів вінець!
Започаткуйте гарні, добрі справи!
Несіть, як факел, полум’я сердець!
Во ім’я учнів, школи і держави!
Випускники вручають квіти вчителям.
Ведучий: Разом із квітами випускники дарують Вам, шановні вчителі, листівки зі
словами вдячності. Адже саме Ви збагачуєте розум і душу молодої людини,
відкриваєте перед нею невичерпну скарбницю знань і невмирущих моральних
цінностей.
Ведуча: Ви направляєте тих, хто помилився; навчаєте і допомагаєте пізнати правду
нерозумним; усім даєте добру пораду; особисту кривду терпляче зносите;
заподіяну образу щиросердно прощаєте…
Музичний номер, вчителям пісню даруть учні 11-«А» і 11-«Б» класів:
Павліченко І., Венгер Є., Манова , Карнаух В, Когут І.(11-«А»);
Журбас О., Костик А., Лаврик Т., Герасимець Д., ЯхимецьТ., Татаренко Н.,
Демченко В.(11-Б).
Випускник 1. Серед неповторного сузір’я педагогів школи найяскравішими
зірками для нас завжди сяятимуть наші класні керівники.
Випускник 2. Любі наші класні керівники! Мудрі порадники і вірні друзі,
терпеливі наставники і надійні захисники…..Сьогодні зі словами пошани і подяки
та з найкращими побажаннями звертаємося до вас ми, ваші діти!
Випускники говорять слова подяки класним керівникам.

9. Випускник 3. Учителю! В тобі живуть і доброта і мудрість.
Краса твоїх думок захоплює завжди!
Ти сієш зерна знань у дитячі душі,
Щоб розквітали мрії на Землі.
Привітна, ніжна, віддана, дбайлива,
Спокійна доброзичлива в житті…
Дорога наша Оксана Петрівна,
Пам’ятати Вас ми будемо завжди!
Випускник 4. Учителю! Ти з легкістю переконати вмієш,
Розрадити й пробачати вмієш ти.
В своїй натхненній праці ти щасливий.
Ти бачиш в учнях кожен день себе.
У творчій долі ти знаходиш сили,
Рідна наша Оксана Володимирівна, ми любимо тебе!
Випускники сідають на місце.
Вітає випускників Оксана Петрівна, діти вручають їй скриньку і квіти.
Вітає випускників Оксана Володимирівна, діти співають їй пісню і дарують їй
квіти.
Ведучий. На сьогоднішньому вечорі присутні і ті щасливі люди, яких доля
уберегла від нелегкої праці навчання і виховання наших випускників.
Ведуча: Ти, напевне, Давиде, жартуєш. З нашими випускниками залюбки ділилися
своїми знаннями і вміннями всі вчителі і працівники нашої школи, адже вони дуже
талановиті!
Ведучий: А талант як квітка: народжується і поступово розквітає досягаючи
довершеності.
Ведуча: Свою довершеність наші випускники демонстрували протягом усього
шкільного життя, перемагаючи не тільки у шкільних, а й у районних і навіть
обласних конкурсах, захищаючи МАНівські роботи, були найактивнішими у
діяльності учнівського самоврядування…
Ведучий: А іще кажуть, що талант – це вміння створити собі щасливу долю.
Ведуча: То нехай наші випускники будуть щасливими!
Випускник 1. Ми, випускники 2014 року, хочемо подякувати всім , хто створював
нам затишок і комфортне існування у стінах рідної школи.
Випускник 2. Спасибі усім, хто працює у школі!
За ласку, увагу, турботу й привіт!
Ми всі полюбили цей рідний куточок!
Бо тут нас навчали любить увесь світ.
Випускник 3. Усі шкільні працівники!
Прийміть уклін наш до землі,
Як часточки наших сердець,
З любові квітів вам вінець.

10. Випускники дарують квіти працівникам школи: завгоспу, секретарю,
логопеду, соціальному працівнику, психологу, працівникам їдальні,
технічним працівникам.
Ведучий: Промайнули літа,
Мов хмаринки за обрій далекий,
І до школи стежина
Протоптана вже до кінця.
Ви зібралися в ключ усі, мов лелеки,
І надією повні б'ються ваші серця.
Ведуча: Літній вечір… Зірки розсипані.
Кожна кличе вас, мерехтить.
Ви летіти в життя покликані,
Вам під зорями цими жить.
Ведучий: Готуйтесь до відльоту з рідного гнізда,
В якому ви учились і зростали,
Де вас добру і розуму навчали,
Де вас зустріла юність золота.
Ведуча: Юність ніжно обійма за плечі
І шепоче на вушко тобі:
Не бійся покидать гніздо, лелечо,
Лети і підкоряй незвідані краї.
Виходять випускниця, випускник і маленька дівчинка.
Випускниця: Зачекай, моє дитинство, зачекай,
Не спіши летіти у далекий край.
Наче птаха, білі крилоньки згорни,
Щоб подовше ми лишалися дітьми.
Випускник: А я кричу дитинству – зупинись!
А я його благаю – повернись!
Воно сміється лагідно мені…
Дитинство: Я повернусь до тебе уві сні…
Все далі в небі зірка осяйна,
Вам завжди світитиме вона,
Від лиха берегтиме у житті,
Освятить всі дороги і путі.
Випускниця: А я кричу дитинству – зупинись!
Випускник: А я його благаю – повернись!
Випускниця: Воно сміється лагідно мені…
Дитинство: Я повернусь до тебе уві сні…
Музичний номер.

11. Випускник 1. Прощавай, моя школо, прощавай, Альма – матер науки,
І дзвін малиновий найкращих років, прощавай.
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки.
Шляхи перед нами - найкращі із них вибирай.
Випускник 2. Напутнє слово учителя, строгість і ласка,
Бажання сягнути в науці найглибших глибин,
А в серці залишиться мамина пісня і казка,
І злети найвищі до геніїв мислі вершин.
Випускник 3. Над ріками часу, що нас з пелюшок напували,
Де в росах і травах ще наші лишились сліди.
Де вчителька рідна, де перше кохання,
Де квітнуть рясні яблуневі сади.
Випускник 4. Як сонце з – за лісу викочує коло червоне,
Ми дивимось мовчки на плеса прозорі води,
Та в наших серцях - любов до життя, наче море бездонне,
Коли нас вже кличуть у далеч життя поїзди.
Випускник 5. І ми клянемось - хай клятву почують цю води,
Це сонце червоне, земля, що нам сили дала.
Нестимем серця на благо свого народу,
Бо школа ростила усіх нас на славні діла!
Випускник 6. Прощавай, моя школо, прощавай, Альма – матер науки,
І дзвін малиновий найкращих років, прощавай.
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки
Шляхи перед нами - найкращі із них вибирай.
Музичний номер. Співають Сировєтнік К. і Гоц Валерія.
Ведучий: Ось нарешті ми перегорнули останню сторінку нашого шкільного
альбому, назвемо її «Останній фотоспалах».
Ведуча: Шановні гості, вчителі , запам’ятайте випускників такими: молодими,
гарними , романтичними, з надією на сповнення всіх мрій і сподівань!
Ведучий: На добру згадку про себе випускники дарують школі альбоми зі своїми
фотографіями.
Випускники підходять до вчителів і віддають альбоми зі словами.
Випускник 1. Ми вдячність Вам свою несем.
В житті не так, як в чистім полі,
Та ми в життя сміливо йдем…
Випускник 2 .А Вам альбом оцей вручаємо,
В нім фото і адреса є,
Ким станемо ми ще не знаємо…
Випускник 3. І мрію ту ми записали
У цей альбом – нехай лежить,
І просим Вас, щоб зберігали,
Бо час так швидко пробіжить.

12. Випускник 4. І через 20 років може,
Ми знову в школі зберемося,
Тоді побачимо в час погожий,
Ким стали ми, і що збулося.
Випускник 5. І ми іще відчуємо не раз
Минулого непереборний потяг,
Бо світ, що залишився тут без нас,
Покличе знов із пожовтілих фото.
Випускник 6. І врешті-решт у свій знайомий клас
Нас приведе дорога пересічна,
Щоб повторити у який вже раз:
Життя – мінливе, наша школа – вічна!
Випускники танцюють вальс.
Ведучий: Любіть життя, шануйте кожен день,
Робіть йому коштовні подарунки
З колосся золотого і з пісень,
З натхнення творчого, з окриленої думки.
Ведуча: Із дружби, що не губиться в роках,
З любові, що палає, наче ватра,
Тримайте майбуття в міцних руках.
У вас — безсмертя наше, наше завтра!
Ведучий: Дорогі випускники! Зараз настає ота хвилина, яку можна сприймати, як
межу між дитинством і дорослим життям. Ви підете в це життя шляхами, які
наворожила вам доля.
Ведуча: За добрим слов'янським звичаєм всім, хто вирушає в дорогу, стелять на
удачу рушник, щоб шлях був чистим, гарним і квітучим, як оті рушники.
Ведучий: А розстелять ці рушники перед своїми дітьми материнські руки,
найтепліші, найдобріші, найрідніші…
Мами розстеляють рушники . Пісня про рушник.
Ведучий: Зійдіть з дороги кривди і печалі,
Зійдіть з путі невпевненість і сум.
Випускникам дорогу заквітчаймо
На щастя, долю, на добро й красу!
Ведуча: Ідіть красиві, сильні, юні, гожі,
Ідіть в життя, що сповнене чудес.
Ідіть і хай Господь вам допоможе
І мамина молитва до небес!