твір

1. Моє рідне село – солов’їніїночі,
Чебреціві акацій духмяний нектар…
Усе те, що забути не можу й не хочу,
Це – життя мого частка, Божественний дар!
ЛюбовІгнатова
Для кожної людини найдорожчим, найціннішим і найкращим є те місце, де
вона народилася і виросла. Я горджуся, що проживаю в мальовничому куточку
Полісся – в селі Королівка, що на Київщині. Це славна земля моїх предків, моїх
батьків. Вона має нелегку, трагічну, але в основісвоїйвеличнуі прекраснуісторію.
Мешканці Королівки – люди щирі, трудолюбиві, талановиті. Своєю працею
облагороджують село, оновлюють його. Будуються нові будинки, відкриваються
магазини, а на дорогах я бачу нову сільськогосподарську техніку. Нещодавно
побудували цементний завод. Це мене тішить. Але, звичайно, єще багато проблем,
які потрібно вирішувати разом, громадою, бо сила наша – у єдності, у згуртованій
праці. Розмірковуючи над перспективами розвитку села, зрозуміла, що наше
майбутнє залежить від кожної людини. Чи зможу я особисто змінити село на
краще? Звісно! Хоча б посадити дерево, не кидати папірці на землю, можу
доглядатипам’ятникполеглим воїнам і насадити біля нього багато квітів, а весною
побілити дерева, позагрібати листя. А ще важливо кожному берегти природу, не
дозволятиїї нівечити, бо проблемаекології у нашому селі – одназ найважливіших.
Рій думок чомусь не дає мені спокою. Як би хотілось опинитись у
майбутньому і побачити рідне село через десяткироків! Заплющую очі… і лечу на
крилах фантазії. Машина часузупинилась у мальовничомуі дуже знайомомумісці
– у центрі нашого села Королівки! Я ступаю на різнокольорову бруківку, навколо
– охайні будиночки дбайливих господарів. Вони не буденні, сірі, а розмальовані,
кольорові, світлі, яскраві. Біля них квітують квіти, гордо стоять у зелених шатах
дерева. Дороги рівненькі, чисті, і газони доглянуті, помережані дрібненькими

2. ромашками і маргаритками. Неподалік – школа. Багато школярів грається на
подвір’ї, а ще більше знаходиться біля великого басейну. На стадіоні також гамір,
шум: проходять змагання. Поряд зі школою – щойно відремонтований Будинок
культури із дзеркальними дверима, він ніби справжній палац, у ньому і бібліотека
незвичайна – цифрова!
Проходжудалі вулицями села. Ось і цементний завод, який працює на повну
потужність, але диму не видно, бо на димарях стоять екологічно чисті фільтри.
Минаю церкву – храм духовності, чистоти і святості, кілька сучасних магазинів,
фельдшерсько-акушерськийпункт і підходжу до парку. Як же він змінився! Дерев
стало менше, їх розчистили, вимостили бруківкою доріжки, поставили лавочки,
обладнали дитячиймайданчик, зробилище одинміні-стадіон. Там, де раніше були
бур’яни, квітують розкішні троянди! Це все дбайливі односельці постаралися. І
самі вони веселі, усміхнені. Оптимісти і патріоти. Усі гарно одягнені, неначе на
свято. Дізналася, що життя у кожного щасливе, усі працевлаштовані, отримують
гідні зарплати.
Непомітно на плечі будинків опустився вечір, нагадавши мені, що час
повертатися у реальність. Ступаю тихо, обережно, залишаючи світ своєї фантазії і
мрій. Але ж як було чудово у ньому!
Повертаюся з думкою, що змінити світ, своєсело на краще – у наших руках.
Я вірю, що моя рідна Королівка – маленька краплинка величної держави – буде з
кожним роком розквітати все більше і більше. Це наша свята земля, єдина і
неповторна, це наш маленький рай, найцінніший, найкращий на всій Землі. І ми
докладемо багато праці і зусиль для того, щоб мрії і казка стали реальністю.

3. Свята і горда батьківська земля
Королівко!Земле рідна!
Свята і горда батьківськаземля!
Я хочу, щоб шляхи твої розквітли,
Щоби цвіла завжди твоя краса!
Волошки, кущ шавлії, маки в житі,
І мальви біля рідного вікна.
Чебрець, духмяна рута-м’ята і меліса –
Хай квітне все, буяє, як весна!
Я пригорнусь до тебе, землемила,
Й тобі я низько-низькоуклонюсь,
Заглянув вічі твої сині-сині,
І радісно, щасливо усміхнусь.
Скажу:„ Горджусь тобою, Королівко,
І кожний раз я Господа молю,
Щоб ти завжди була згуртована, розквітла,
О! Як же міцно я тебе люблю!”

4. Із вірою у серці
Моє рідне село!Зоре світанкова!
Для мене в житті міцна ти основа.
Я вірю у краще майбутнє твоє,
Що неодмінно, як свято, прийде.
Ти будеш у вбраннііз мальвй горобини,
У вінку барвінковім, як вічна весна,
В гаптованій сонцем накидці з калини,
З веселкоюв небі, з букетом троянд.
Із вуст твоїх пісня веселаполлється,
Як чайка, полинеу різні світи,
І у кожного в серці той спів озоветься
На довгіїроки і вічні віки.
Ти квіткою станешдля нас, Королівко,
Як сонечко, будештеплом зігрівать,
По правдіі совістіжитимуть люди
І будуть сердечнотебе шанувать!

5. Яскравий сонцесвіт
Росянісвітанки, співи солов’я,
Пахучі очі квітів, стебельцеколоска,
Веселийгомін бджілок і зоряний політ –
Це все землімоєї яскравий сонцесвіт!
І кращого не знайдешти місця на землі,
Як в Королівцімилій, в батьківській стороні,
Що як весна квітує і серце веселить,
І птахом сизокрилим далеко десь летить.
Візьми й мене на крила, голубко чарівна,
Я полечуз тобою у світле майбуття,
Де тихо явір мріє про радіснувесну,
А вітерець колише вже сиву бузину.
Де у серпанкахніжних веселкаводуп’є,
Де ніжна сільська врода ще більше розцвіте,
Де дощик голосистий всім щастя принесе
Й цілющої водиціпо всій земліналлє.
Щоб у віках буяла села могокраса,
Щоб вічно процвітала батьківськаяземля,
Щоб шанували люди яскравий сонцесвіт,
Й веселий гомін бджілок, іх зоряний політ!

6. Яка ж ти гарна, Королівко!
Яка ж ти гарна, Королівко!
Колиско з пісніі верби!
Яка чудова твоя врода,
Нема такоїна землі!
В майбутньомутебе я бачу
В пелюсткахслави і краси,
Згуртованою, милою, прекрасною,
У повномурозквіті сил!
Майбутнє України волошкове
МайбутнєКоролівки бачуволошкове,
Із маками червоними в житах.
Воно всміхається до мене загадково
Й цвіте розкішно у моїх думках.
Я бачуйого у зеленім полі
З сопілкоюграйливою вруках,
Серед розкішних мальвна видноколі
Із піснею, що квітне на вустах.
Я чую його голосбарвінковий,
Що журавлем зринає у блакить,
І кличе, зве мене у світ казковий,
Ну як тебе, Майбутнє, не любить?!

7. Заявка
Прізвище, ім’я, по батькові Савран Аліна Сергіївна
Дата народження 04.07. 2001 р.
Домашня адреса: вул. Садова, 26
с. Королівка
Макарівського району
Київськоїобласті
08012
Телефон 0975554196
Назва навчального закладу Королівськазагальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів
Клас 11
Учитель Зданович Валентина Григорівна

8. Рідна сторона
Королівко! Земле рідна!
Поліська святине моя!
Зростила мене й дала силу
Чарівная врода твоя.
Мережані квітами стежки,
Поля золотії, луги запашні,
І тихі, серпанком огорнуті ранки,
З дитинства запали в душу мені.
У травах твоїх шукала я мрії,
Й ховала у квітах ті думи ясні.
І білих ромашок пелюстки казкові
Так весело й ніжно всміхались мені.
Пила з джерела твого чистую воду,
Із нього черпала натхнення й снагу.
І щоб у майбутньому ти процвітало,
Всі сили для цього я докладу.
Красо моя ніжна, дитинства колиско!
Кохана батьківська земля!
Нехай і надалі буяє навіки
Чарівна і тихая врода твоя !

9. Моє село – це Королівка рідна,
Макарівщини гордая земля.
Вона дарує всім тепло і ласку,
В годину сумну серце звеселя.
В її тихих світанках ховаються зірки,
Й ледь-ледь мерехтять у безодні німій.
Всміхаються в росах вербовії гілки
Й співають до болю на них солов’ї!
Кругом дерева мріють світлочолі,
Ошатні хати, квіти навкруги…
І душа всміхається просторам, -
Найкраще жити в рідному селі!
Я горджусь, що живу в Королівці,
В чудовій поліській ясній стороні,
Що квітом веселим усе застеляє,
В майбутнє дорогуготуємені.
Земля ця з дитинства ростила й плекала,
І міцно тримала корінням своїм,
Щоб сили й снаги з її більше набрала
Й ніколи не впала у скруті німій.
Я спрагло пила з джерела її воду
І серцем вбирала усю доброту,
Щоб вище піднятись, у небо злетіти,

10. Щоб зірку дістати бажану оту.
Щоб у вінку із барвінку і рути
Ясніла зореюземля ця свята.
І піснею славилась всюдипо світу –
Це мрія найкраща моя золота!
Королівко! Земле рідна!
Свята і горда батьківська земля!
Я хочу, щоб шляхи твої розквітли,
Щоби цвіла завжди твоя краса!
Волошки, кущ шавлії, маки в житі,
І мальви біля рідного вікна.
Чебрець, духмяна рута-м’ята і меліса –
Хай квітне все, буяє, як весна!
Я пригорнусь до тебе, земле мила,
Й тобі я низько-низько уклонюсь,
Загляну в вічі твої сині-сині,
І радісно, щасливо усміхнусь.
Скажу:„ Горджусь тобою, Королівко,
І кожний раз я Господа молю,
Щоб ти завжди була згуртована, розквітла,
О! Як же міцно я тебе люблю!”
Моє рідне село! Зоря світанкова!
Для мене в житті міцна ти основа.
Я вірю у краще майбутнє твоє,
Що неодмінно, як свято, прийде.
Ти будеш у вбранні із мальв й горобини,
У вінку барвінковім, як вічна весна,
В гаптованій сонцем накидці з калини,
З веселкою в небі, з букетом троянд.
Із вуст твоїхпісня весела поллється,
Як чайка, полине у різні світи,
І у кожного в серцітой спів озоветься

11. На довгії рокиі вічні віки.
Ти квіткою станеш для нас, Королівко,
Як сонечко, будеш теплом зігрівать,
По правді і совісті житимуть люди
І будуть сердечно тебе шанувать!
Росянісвітанки, співи солов’я,
Пахучі очіквітів, стебельце колоска,
Веселий гомін бджілок і зорянийполіт –
Це все землі моєї яскравийсонцесвіт!
І кращого не знайдеш ти місця на землі,
Як в Королівцімилій, в батьківській стороні,
Що як весна квітує і серце веселить,
І птахом сизокрилим далеко десь летить.
Візьми й мене на крила, голубко чарівна,
Я полечу з тобоюу світле майбуття,
Де тихо явір мріє про радісну весну,
А вітерець колише вже сиву бузину.
Де у серпанках ніжних веселка воду п’є,
Де ніжна сільська вродаще більше розцвіте,
Де дощик голосистийвсім щастя принесе
Й цілющої водиці по всій землі наллє.
Щоб у віках буяла села мого краса,
Щоб вічно процвітала батьківськая земля,
Щоб шанували люди яскравийсонцесвіт,
Й веселий гомін бджілок, іх зорянийполіт!
Яка ж ти гарна, Королівко!
Колиско з пісні і верби!
Яка чудова твоя врода,
Нема такої на землі!
В майбутньому тебе я бачу

12. В пелюстках слави і краси,
Згуртованою, милою, прекрасною,
У повномурозквіті сил!
Майбутнє України волошкове
Майбутнє Королівки бачу волошкове,
Із маками червонимив житах.
Воно всміхається до мене загадково
Й цвіте розкішно у моїхдумках.
Я бачу його у зеленім полі
З сопілкою грайливою в руках,
Серед розкішних мальв на видноколі
Із піснею, що квітне на вустах.
Я чую його голос барвінковий,
Що журавлем зринає у блакить,
І кличе, зве мене у світ казковий,
Ну як тебе, Майбутнє, не любить?!