1. на тему:
“ Екологічна освіта –
провідний напрямок
формування загальної
культури учнів ”
2. В концепції екологічної освіти України
зазначено:
«Основною метою екологічної освіти є
формування екологічної культури
окремих осіб і суспільства в цілому,
формування навичок,
фундаментальних екологічних знань,
екологічного мислення і свідомості, що
ґрунтуються на ставленні до природи
як універсальної , унікальної цінності.
3. виховання розуміння сучасних екологічних проблем
держави й світу усвідомлення їх важливості, актуальності
і універсальності;
відродження кращих традицій українського народу у
взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної
природи;
подолання споживацького ставлення до природи;
розвиток особистої відповідальності за стан довкілля;
розвиток умінь приймати рішення щодо проблем
навколишнього середовища, оволодіння нормами
екологічно грамотної поведінки;
виховання глибокої поваги до власного здоров'я та
вироблення навичок його збереження.
4. Екологічна освіта – це сукупність
наступних компонентів:
екологічнізнання;
екологічне мислення;
екологічний світогляд;
екологічна етика;
екологічна культура.
5. Екоантропоцентризм – світоглядні уявлення про єдність
людини та природи - рівнозначність цінностей
людського життя та збереження довкілля, розгляд
проблем, вирішення екологічних питань шляхом
збалансованого (сталого) суспільного розвитку.
Екологічна етика – вид етики, що звернений до
екологічної проблематики та розв'язання проблем,
пов'язаних з негативним впливом на природу з боку
людини. Передбачає формування відповідних ціннісних
настанов та пріоритетів, норм поведінки, які сприяють
розвитку екологічного світогляду та екокультури.
6. Екологічна
культура – культура ощадливого
та бережного ставлення до довкілля.
Екологічний світогляд – сформованість
цінностей та ідеалів орієнтованих на
збереження довкілля, домінування
екологічно-врівноважених моделей поведінки
особистості.
Екологічно безпечна поведінка – поведінка -
що не несе загрози існуванню людства та
природних екосистем.
7. Процес екологізації суспільної свідомості
можна розділити на декілька стадій:
по – перше, прояв відношення людини до природи у
формі різноманітних почуттів (зацікавленість,
занепокоєність,тривога,здивування тощо) .
по-друге, формування глибокого інтересу до
екологічної проблематики.
по-третє, перехід від осмислення і розуміння
природних явищ до соціальної дії, морального вчинку.
по-четверте, підвищення рівня відповідальності
людини стосовно природи, становлення екологічної
свідомості як елемента внутрішньої культури
особистості, що виявляється в її повсякденній
життєдіяльності.
8. покликана створювати умови для прояву
особистісних функцій учня, його творчої
самореалізації до числа останніх відносять:
а) функцію вибору, тобто спроможність вибирати;
б) функцію прийняття обґрунтування діяльності;
в) функцію самооцінки, критики, самокритики,
конструювання образу «Я»;
г) функцію реалізації образу «Я»;
д) функцію визначення особистістю власної
системи життєвий смислів.
9. Схематичне зображення розвитку
функцій:
Вибір – мотивація – рефлексія –
саморефлексія – смислотворчість –
дієвість – відповідальність
10. 1. Принцип єдності: “Все пов’язане зі всім”
2. Принцип відповідальності: «Дій так, щоб наслідки
твоєї діяльності не були руйнівними для
майбутньої можливості твого життя»
3. Принцип особистісного відношення до світу:
«Стався до речей навколишнього світу як до
людей, але не стався до людей як до речей!»
4. Принцип самоцінності живого: «Кожна жива істота
має право на життя».
5. Принцип людяності: «Для справжньої людської
особистості негідно чинити шкоду живому»
11. Екологічне виховання
має сформувати екологічну культуру людини, для
якої характерні:
різнобічні, глибокі знання про навколишнє
середовище (природне і соціальне);
екологічний стиль мислення, що передбачає
відповідальне ставлення до природи та свого
здоров'я;
наявність умінь і досвіду вирішення екологічних
проблем (насамперед на місцевому рівні);
безпосередня участь у природоохоронній роботі,
здатність передбачати можливі негативні наслідки
природо-перетворювальної діяльності людини.
12. є головною метою і результатом екологічної освіти,
виступаючи інтегральним показником особистісного
розвитку дитини, що забезпечує здатність виокремлювати,
розуміти, оцінювати сучасні екологічні процеси, спрямовані
на забезпечення екологічної рівноваги та раціонального
природокористування.
Здатність діяти – готовність діяти – вміння діяти
відповідально шляхом особистої активності та розуміння
власної причетності до вирішення екологічних проблем.
Увесь це й комплекс мотивації вкладає основу розвиненої
екологічної культури особистості.
13. Екологічні
проблематиці в школі
належить 8% з усього обсягу
навчальних питань, і 6%
навчального часу.
14. Курс
Екологічний проект:
«Екодемія» «Сходинки доброти до
природи»; еколого-
натуралістичний гурток
«Пролісок»;
природоохоронні акції
Передбачає:
Школа – центр
•Інтеграцію Тісний зв’язок з формування
обласним екологічної
ідей сталого «Відеоекологі
еколого- культури
розвитку у натуралістичним я» - милування
зміст шкільних центром природою
курсів;
Захист учнівських Участь у конкурсах
•Розвиток проектів в ШНТ екологічних
еколого- «Пошук» агітбригад «Молодь
орієнтованого обирає здоров’я»
напрямку
експерименталь • Підтримку натуралістичних, природоохоронних заходів;
ної діяльності; • Формування екологічної компетентності, екологозбалансованої
споживчої культури.
