Розширити поняття про родину. Прищеплювати любов до близьких людей, повагу до старших, ровесників та молодших себе.

1. Тема. Родинами багата Україна
Мета. Розширити поняття про родину. Прищеплювати любов до близьких
людей, повагу до старших, ровесників та молодших себе. Довести, що
найсильніше зігріває родинне вогнище, материнське тепло, батьківська
підтримка і порада. Виховувати любов до батьків і всієї родини.
Хід свята
1. Вступне слово вчителя.
Дорога наша класна і шкільна родино! Шановні гості! Сьогодні ми зібралися
у цій святковій залі , щоб ще раз довести, яке велике значення має для
виховання дитини материнське тепло, батьківська порада, підтримка
близьких. Тільки повноцінна сім’я, родина, в якій панує мир, спокій, злагода,
є найкращим прикладом для дітей. Адже наші діти – це майбутнє Української
нації. І тільки від нас з вам залежить, яким воно буде.
(Діти заходять під пісню „Рідна мати моя“, а мами тримають вишиті
рушники).
Учениця.
Гостей наших радо усіх зустрічаєм,
Для них привітання від класу ми шлем.
Ми хочем щоб ви всі щасливі були,
щоб смуток і горе назавжди пішли.
Учень.
Щоб діточки ваші здорові росли,
Щоб радість і спокій у дім ваш несли,
Щоб був у вас достаток завжди.
Щоб ви не знали ніколи біди.
(Пісня „Дитинство моє золоте“).
2. Вірш.
Найкращий край.
Найкращий край – це мій рідний куточок.
Мого дитинства тут тече струмочок.
В нас найродючіші садки і поля
І найбагатша матінка-земля.
Тут народився, й зростаю,
І мову рідну вивчаю.
У школі вперше пролунав дзвінок,
І розпочався перший у житті урок.
Мені так дзвінко пташка щебетала,
Про день весняний пісеньку співала.
А ліс приємно листя шелестів,
Немов таємну розмову вів.
1

2. Усе і рідне, й дороге, як в сні,
Матуся ніжно посміхається мені.
Я буду працювати спритно і завзято,
Щоби мною міг гордитись тато.
Вчитель.
Батько і мати – два серця гарячі
Що нам дарують надію й тепло.
Батько і мати.. У долі дитячій
Треба, щоб кривди між них не було.
Мама! Це найдорожче в світі слово. Рідна ненька нагодує і прибере, порадить
і приголубить, вилікує і пожаліє. Матері щасливі тоді, коли щасливі діти. Саме
від нас залежить, скільки радісних днів буде у неї.
Мати всьому початок. Від мами ми одержали життя. Вона вчить нас рідної
мови, звичаїв свого народу, вкладає в наші вуста добрі слова. Материнське
серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися долею дитини усе
життя. Якби могла небо прихилила б. Тож давайте будемо дарувати
матусям найкраще, бо в них турбот і так вистачає.
1. Мене ви, матусю під серцем носили.
І, ще ненароджену вже полюбили.
Ви перші почули крикливе дитятко,
На руки взяли немовлятко.
2. Ви пестили, ніжні слова говорили
Та з пелюшок мене розуму вчили.
я вдячний, матусю, за те, що ви є,
За те, що до праці привчили мене.
3. А голос у вас, мов спів пташеняти,
Так ніжно і дзвінко він кличе до хати.
Мене ви зустрінете і посміхнетесь,
Я щось запитаю – ви зразу озветесь.
(Пісня „Колискова“).
Вірш 2.
Є немало мам на світі,
Мами добрі, мами світлі.
Та одна є наймиліша.
Хто така? Скажу вам я –
Рідна матінка моя.
Я прокидаюся рано –
І зразу, хоч ще не встаю.
Тільки спросоння погляну,
2

3. Бачу матусю свою.
Мати – досвітня пташка.
З досвітку віч не зімкне.
Ходить по хаті навшпиньки,
Щоб не збудити мене.
Мати – то сонечко рідне,
Сонечко ясне, земне,
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.
(І Гнатюк)
4.В мами серце найдобріше.
Мама – квітка навесні.
В мами очі найгарніші.
Мов сонечко вгорі.
5.Дарунків, золота не маєм,
Щоб до ніг твоїх зложити.
Однак, тут спільно присягаєм,
Що доки тільки будем жити,
Любов сердець своїх маленьких
Тобі дамо, кохана ненько!
В день оцей, святковий і чудовий,
Нехай вам сонце ллє тепло до ніг.
Радості вам, щастя і здоров’я
На роки, на довгий, довгий вік.
Інсце6нування вірша А Костецького „Домашній твір“.
Автор.
Вітько бідак страждає так,
Аж здригує ногами!
Він – за столом,
Він пише твір.
„Я помагаю мамі“.
Старанно олівець гризе
Та супить брови грізно,
Але нічого – хоч умри! –
До голови не лізе…
Та ось тихесенько зайшла
В його кімнату мама.
Мама. Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.
Син. Ідея!
3

4. Автор. Вигукнув синок, а мамі..
Син. Ну й морока!
Сама іди! Я твір пишу –
Роблю важкі уроки.
Автор. І мама вийшла… А Вітько
Швиденько пише в зошит.
Син (пише)
„Я в магазин ходжу,
Коли мене попросять…“
Автор. Хвилин за десять мама знов з’являється у дверях.
Мама. Вітюнь, картопельки начисть. А я зварю вечерю.
Син. Сама начисть!
Автор. Кричить Вітько.
Та так, що ледь не лопне.
Син. Я твір пишу! Я – зайнятий!
Сама вари картоплю!
Автор. Виходить мама, а синок писати знов сідає
Син (пише)
„Я мамі сам варю обід, вечерю та сніданок…“
Автор. Радіє син.
Син. Не твір, а люкс!
Оцінка буде гарна!
Автор. І геть не думає про те, що він радіє марно.
(Оголошується конкурс).
Для того, щоб зварити суп треба в каструлю налити води і наносити овочів. (дві
сім’ї)
Можна почистити картоплю, перебрати крупу, моркву почистити і порізати
Учень.
Рідна мамо, рідний тато!
Я вітаю вас із святом.
Я люблю вас щиро-щиро!
Вам бажаю щастя й миру.
Ви мене любіть, рідненькі,
Бо я ще такий маленький.
Хочу бути на вас схожий,
як і ви такий же гожий
Хай моє хороше слово
Розквітає веселково!
Вчитель.
Тато піклується про свою сім’ю. Щоб жили ви у достатку, щоб у хаті було
тепло і на подвір’ї усе до ладу, і щоб землю обробити і копійку заробити.
Батько – це захисник, годувальник.
4

5. І хоча наші тата зовні часом суворі, вимогливі, але в своїй душі вони добрі,
ласкаві. Це їхня чоловіча вдача не дозволяє показати себе.
У народі кажуть: „Яка гребля, такий тин, який батько, такий син“. Ось і
настав час звернути увагу на наших шановних татусів.
Учень.
1. Ми до батьків сказати хочем слово,
Сповнене ніжності й любові,
Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без батьківської гострості і жарту?
Без вашого батьківського тепла?
2. Ми любим вас, наші тата,
І вам бажаємо здоров’я багато.
Ми хочемо, щоб ви завжди раділи.
І щоб в житті ніколи не хворіли.
3. Хоч часом ми буваємо нечемні,
І дуже ви хвилюєтесь за нас,
Але у серці знаємо напевно:
Ми більше радуємо вас.
4. Нехай над вами небо голубіє,
Не знають втоми руки золоті,
Нехай душа ніколи не старіє
І серце не втрачає доброти.
Нехай для вас не згасне сонце,
Нехай не віють в душу холоди.
Хай жито на столі і Бог на небі
Вас завжди порятують від біди.
5. Ось перед вами моя сім’я:
Тато, мама , сестричка і я.
Тато працює в пожежній частині.
Охороняє народне добро,
Це вам демонструють часто в кіно.
6. У мене таточко серйозний і правдивий.
І я таким же бути в нього вчусь.
Ми завжди разом, тому я щасливий.
І труднощів я також не боюсь.
Я все робити вчусь, як тато,
І вже навчивсь ремесел багатьох.
І хоч роботи завжди в нас багато,
Та все здолати можемо ми вдвох.
5

6. 7. Усе в житті міняється і в’яне,
Усе мина, відходить назавжди.
Лиш батьківська любов ніколи не зав’яне,
Лиш татові слова зі мною назавжди.
8. Вірш „Мій тато“
Люблю усе живе, що квітне і буяє.
Це, тату, мабуть, я від тебе маю.
Ти передав мені усе, що сам ти знаєш.
І наділив мене усім, що сам умієш.
Життя іде,бреде, квітує і згасає,
Науку цю твою я завжди пам’ятаю.
Твоє добро святе і людяність велика.
І відданість землі, і совість у душі –
Це те усе в тобі, за що я поважаю.
І голову свою в уклін тобі схиляю.
Пісня про тата
9. Вірш про тата.
А тато у мене такий роботящий!
Його я не скривджу ніколи, нізащо.
Татусине прізвище гордо ношу,
На інше ніколи його не зміню.
Він учить мене бути дужим і спритним
Та хоче, щоб син його був працьовитим.
Ще вчить мене слабших усіх захищати,
Поганого прикладу не подавати.
Якщо мені важко – до тата я йду,
Розв’яже він швидко проблему мою,
А ще допоможе писати уроки.
Не буде у нього зі мною мороки.
Вчитель. Діти, подумайте, чи може бути справжньою родина, в якій немає
старійшин роду, тобто бабусь і дідусів. Коли поруч бабуся, то нам нічого
боятися, будь-яке горе, будь-яку біду вона розведе своїми руками. Це
невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.
1.Тепер не забудем згадать про бабусю.
Без неї не було б моєї матусі.
Вона так, як ненька мене колисала
І щастя й здоров’я мені теж бажала.
6

7. Вчитель. Бабуся!.. бабусечко!.. Бабусенько!..
Ви тільки вслухайтесь… Які ніжні, лагідні. Пестливі й теплі слова. А чому? Та
тому, що бабуся – це мамина або татова мама. Вона прожила на світі вдвічі
більше від ваших батьків. Ви – ї внучата, пташенята, ластів’ята, голуб’ята. Ви –
її дитиночка-кровиночка. Правду кажуть у народі: діти – це діти, а справжні
діти – це онуки.
Учень дарує гумореску
2.Мої бабуся і дідусь зовсім не старенькі.
Вони по хаті ходять, наче молоденькі.
Хоча бува бурчать вони інколи на мене
Та у них зате завжди ласощі в кишені.
4. Бабусю, дай руки твої поцілую (цілує)
За шийку тебе обійму (обіймає)
І щічку погладжу (гладить)
Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю.
І ти мене любиш, хоч я неслухняна
Частенько я шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
Бо я тебе дуже люблю.
(Пісня про бабусю)
5. Бабуся нас вчить всім серцем любити
І кривди ніколи й ніде не чинити.
До неї міцненько весь час я горнуся,
Й за неї рідненьку, я Богу молюся.
6.Свою бабусю знаю
Я з давніх-давніх пір,
Її обличчя любе,
ЇЇ ласкавий зір.
Замислиться бабуся,
Зажуриться на мить
І знов, дивись, сміється,
Ласкаво гомонить
6. І я бабусі руки цілую залюбки,
Вони немов співають, розказують казки.
Я слухаю бабусю, я вся, мов уві сні.
Розумні ніжні руки умілі та міцні.
7. Скільки в бабусеньки з нами турбот,
Варить бабуся нам добрий компот.
Треба і шапочки теплі зв’язать,
Казку веселу нам всім розказать,
7

8. Скільки в турботах її різних умінь.
Рідна бабусенько, сядь, відпочинь!
Ми тобі пісеньку зараз почнем…
Дружно з бабусею всі ми живем.
(Виконується пісня про бабусю „Бабусина молитва“.)
8. Про бабцю сказали, тепер про дідуся.
На нього з любов’ю теж подивлюся
З ним не плачу, тільки сміюся,
Йому на коліна тихенько вмощуся.
9. Спитаю про хмари, спитаю про осінь,
Чому не лягає дідусь мій ще досі,
Чому вже на скронях блищить сивина?
Але дідуся прикрашає вона.
10.Дорогий дідусю!
В цей день урочистий
Ти прийми від мене
Вірш цей голосистий.
Ще й тобі рідненькій
Покажу я казку,
Подарую квітку й найніжнішу ласку.
(Підбігає до дідуся цілує і дарує квітку).
Пісня про дідуся і бабусю
ІНСЦЕНІВКА КАЗКИ „Колобок“.
Автор. Розповім я вам дорослі давню казку, ось яку…
Не в болоті, ні в ліску край села стояла хата
Там жили дідусь і бабуся,
Роботящими були, мали свинку,
Пасли гуси, часто пиріжки пекли.
Дід. Навари, бабо, мені вареників.
Баба. Та з чого я тобі їх наварю, муки ж немає!
Дід. А ти по засіках помети, по закутках пошкреби, та й набереться трішки,
хоч на колобок вистачить.
Баба (співає)
А мій милий чорнобривий колобочка хоче,
А мій милий чорнобривий колобочка хоче,
Дід (співає)
Навари милая, чи спечи милая,
Навари чи спечи моя чорнобривая. (Баба ліпить колобка і саджає в
піч.)
Баба. Ось і готово, нехай тільки прохолоне трішки.
8

9. Автор. А Колобок лежав, лежав, лежав та раптом заворушився, а потім скік
додолу і покотився.
Колобок (співає) Я такий гарненький:
Щічки рум’яненькі
Ще й біленьке личко.
Приспів.
А я все дивлюся,
Куди покочуся.
А я все дивлюся,
Куди я покочуся. (танцює)
Зайчики (співають)
Ой за гаєм, гаєм ми собі стрибаєм,
Вушками і лапками вміло чеберяєм.
Вийдем із лісочка, а за ним – хатинка,
Може мор квочку знайдем, або капустинку.
(зайчики танцюють і підходять до Колобка)
Ой, а хто ти такий?
Колобок. Я – Колобок…..(Вставка)
У нас в гостях ще є й братики й сестрички.
1. З сестрою ми наче риба з водою.
Одні в нас думи, і мрії.
Немає секретів з моєю сестрою,
А спільні в нас ігри й надії.
Ми в дружбі і радості з нею живемо,
Вчимося, співаєм, читаєм.
Ми шиємо з нею, малюєм, плетемо
І завжди усе ми встигаєм!
2. А як ми із братом в родині живемо,
Ви хочете знати про те?
До школи ми швидко щоденно ідемо
І ходимо на карате.
Вчимося ми добре і кожен це знає,
Без знань не підете в життя.
Я доброти свого брата навчаю
І мудро веду в майбуття.
Вчителька. От і подивились ми з вами у виконанні маленьких артистів казочку
вашого дитинства. Швидко промайнув час нашого свята. Ми були б
9

10. дуже раді й щасливі, якби від сьогоднішнього свята наші діти
залишили в своєму серці хоча б краплинку любові до своєї родини.
А зараз, дітки, усі прочитаємо молитву, щоб Бог дав здоров’я для
всієї родини.
Дівчинка.
До тебе підносим маленькі долоні.
І молимось щиро за маму і тата,
За діда, бабусю, сестричку і брата
За всіх, кого любим,
Що нам помагають і щиро голублять.
Дозволь нам щасливо цю ніч переспати.
Набратися сили, здоровими стати.
Хлопчик.
Де згода в сімействі, там мир і тишина.
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Їх Бог благословляє, добро їм посилає,
І щастя для людей!
МОЛИТВА МАМИ ЗА СВОЇХ ДІТЕЙ
Бережи дітей, Мати Божа,
Не від болю, а від біди.
Бережи їх від пожежі,
Бережи ще від води.
І від всякого чоловіка,
Що в собі чорне зло несе,
Від любові, що невелика,
Від зневір’я понад усе.
Бережи дітей серед ночі
І на дні голубого дна,
Щоб не втратили зору очі,
Щоб не падали діти з коня.
Бережи дітей, Мати Божа,
В лісі, в полі і на шляху…
Хай молитва оця допоможе
У годину вашу лиху
Дитина.
І ось завершилось наше родинне свято.
Ми від душі повеселились всі.
Тож дай вам Бог добра і сил багато,
Щоб сонце піднімалося в росі,
10

11. Щоб зігрівало вас його тепло і ласка,
А доброта всіх пригортала вас.
Й життя хай буде ніби добра казка.
Живіть усі щасливо! В добрий час
Вчителька. Діти! завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, добрими
і чуйними, турбуйтесь про своїх батьків, не завдавайте їм прикрощів.
Хай біда і горе обмина ваш дім.
Доброго здоров’я зичу вам усім
А тепер час скуштувати ваш коровай.
11