2. Мета: виховуватилюбовдо найближчих і найрідніших людейматері і батька,повагудо старших
членівродини– бабусьі дідусів,формуватичуйність,доброту,милосердя,почуттяобов’язку
передбатьками;зігріватисвоєюласкою,шанувати.
Обладнання:
1.Вислови про рід:
«Людина без роду – як відірванийвід дерева листочок».
«Кожен із нас має оте святе – родовіднупам’ять».
«Пам’ятаємонетільки своїх дідуся і бабусю,а й їхніхдідусіві бабусь».
«Коженіз нас, як квіточка,як листочок, потрібний великому родовому дереву».
2. Малюнок родинногодерева.
3. Вислови просім’ю:
Де згода в сімействі, де мир і тишина,щасливітамлюди,блаженнасторона.
Без сім’ї нема щастяна землі.
Рід, родина,народ –безсмертні.
4. Прислів’я:
Яке дерево,такі його квіти,які батьки,такій діти..
Батьківський дім – школа длядітей.
5. Зал прикрашенийвишитимирушниками,кольоровимикульками.
Хід заходу
Ведуча :
Дорогі,діти,шановні гості!
Ми раді Вас вітатисьогодні у нашійсвітлиці на нашомуродинномусвяті.
Ведуча :
Длякожної дитини родина,сім’я починаєтьсяз мами, тата,а ще бабусі й дідуся,які дляних
найближчі і їх дуже люблять.
( Плакат дерева )
Ведуча :
Дорогі,діти,нацьому плакаті зображенодеревороду.Дідусьі бабуся – це стовбурвашої сім’ї.Їхні
батько,а ваш прадід і прабабуся – коріння.Татоі мама – гілки.Діти– листочки.
Розмова дітей:
Смішинка 1
-Чомуми кажемо “материнськамова ?”
-Бомати більше говорить,ніжбатько.
Смішинка 2
3. -Не брудни скатертинку,Івасю.
-Чому?
-Бабусяпрала її, прасувала.
-Ну і що.
-Требаповажатичужу працю.
-Але ж бабусяне чужа.
Смішинка 3
-Татоі я – сила! Разом ми знаємовсе.
-Скажи тоді,що важче – літрводи чи літрмолока?
-О,це одне з питань,на які відповідає наш тато!
Ведуча :
Сьогодні у нас зібралисьразом уся великародина. А в житті родини,як відомо,буває всяке:і сміх,
і сльози,і любов.
Скрізьі завжди для наших дітей найрідніші і наймиліші тато,мама,бабуся,дідусь.
Навітьуві сні згадуютьмилі рідні слова.
(Звучитьколискова пісня,діти засинають).
Реплікиуві сні.
-Мамочко,де ти ?
-Мамусю,в мене горлечкоболить!
-Бабусю,накриймене.Мені холодно.
-Татку,мені страшнобезтебе.
-Дідусю,зірвимені яблучко.
Дитина :
Прокиньтесь,вставайте !
В дорогу вже час!
Чудові пригоди
Чекаютьна нас !
(Під музику діти прокидаються,утворюютьпівколо,обличчямдо глядачів).
Ведуча :
Знаю я слово,у ціломусвіті
Краще й теплішевідсонцяі квітів.
Словоце пестить,голубитьі гріє,
В душу дитячувселяє надію.
4. Словоляглов родиннуоснову,
Сталопочаткомрідноїмови.
Помандруваловід родуй до роду,
І освітилолюдинуй природу.
Хай же це слово завжди буде святом
Будемомаму свою шанувати.
(Звучитьпісняпро маму).
Ведуча :
Дітки,пригадайте,якмама Вас називала?
Діти :
-Киця,серденько,сонечко,зайчику-побігайчику,пташечко,моявтіхо.
Ведуча :
А якими ви ніжнимисловами називаєте маму ? (мамочко,мамо,матусю,ненько)
А яка ваша мама ?
-Моя мама гарна
-Моя мама чудово…
-Моя мама любить…
-Моя мама добра, весела,ласкава.
-Моя мама ніжна.
( Малюнки дітей “Мояматуся”)
Ведуча :
Ви дуже любите мам?
Краще і мудріше,ніжнарод,ще ніхтоне сказав промаму. Ось послухайте прислів’я і самі в цьому
переконаєтесь:
-Матері ні купити,ні заслужити.
-На сонці тепло,а біляматері добре.
-Дитинаплаче,аматері боляче.
-У дитинизаболитьпальчик, а в матері серце.
(Зустрічз однієюз матусь.Пісня у виконанні мами).
Всі :
Пам’ятаймо,милі діти,
Пам’ятаймозавжди з нами,
Що для нас в усьомусвіті
5. Найдорожчі наші мами.
Ведуча :
Дітям,на щастя,потрібні не тількиматеринські руки,але йбатьківське плече.Батькоі матиу
дитячійдолі – це два гарячих сонця, які дарують любов,щастя,добро,тепло.
Учень :
Як мені вас не любити,
Ріднийбатьку,нене.
Та ж ви мене згодували
І дбали промене.
Батькорозуму навчає,
Мати приголубить,
Ніхтомене такна світі,
Як вони не любить.
Дай же,Боже,щоб я виріс,
В школі гарновчився,
Щоб я батькові і неньці
Добре відплатився.
(Пісня «Уклінбатькам»)
Ведуча :
Васильку,що ти робиш? (хлопчикщосьмайструє)
Хлопчик :
Я навчаюся у тата
Молотокв руках тримати,
Скоробуду майструвати,
Бо навчаюся у тата.
Та ось пригадав,як тато міймайстрував і прицьому приказував: “Що робить батько,те і його
дитятко”,або “Не навчив батько,то не навчить і дядько”.
Ведуча до дітей: Які ви знаєте прислів’япротатусів?
Діти :
- Яка хата,такий тин.Який батько,такий син.
- Батьконе той,хтонародив, а той,хтоспорядив.
Ведуча :
6. Отже,з давніх–давенбатько – господар дому.Він опікуєтьсясім’єю.СкрізьпоУкраїні знаютьслово
тато,а люблячі дітиназиваютьще і татусь,татусечко,ав урочистих випадках уживаємослово
батько.
Ведуча :
У нас в гостях не тількимамий тата, але й найдорожчі нам бабусі і дідусі.
Дівчинка :
Щоб бутиблагородними,
Зберегтибатьківськийрід,
Бутиблизько до народу,
Знай, хтобулитвої бабця й дід.
Ведуча :
Бабусі та дідусі не простолюблятьсвоїх онуків.Вони їх леліютьі голублять.
Учень :
Бабусю,дай ручкитвої поцілую,
За шийку тебе обійму,
І щічкипоглажу.
Ти знаєш, бабусю,
Як дуже тебе я люблю!
Ведуча :
Дійсно,дляонуківбабуся найкраща,тому що вона вміє все.
Вірш : 1-й учень –
Своюбабусю знаю
Я з давніх–давніх пір,
Її обличчялюбе,
Її ласкавий зір.
Замислиться бабуся,
Зажуритьсяна мить,
І знов, дивись, сміється,
Ласкаво гомонить.
2-й учень-
Та над усе найбільше
Сподобались мені
Її ласкаві руки,
7. Умілі таміцні.
Оційруці хорошій
Роботане важка,
Бо в’яже,варить,пише
Бабусина рука.
Буває,щось пошиє,
Ви скажете:«Краса!»
Вона робитивміє
Ну просточудеса.
3-йучень-
І я бабусі руки
Цілуюзалюбки,
Вони немовспівають,
Розказуютьказки.
Я слухаюбабусю,
Я вся, мов уві сні,
Розумні,ніжні руки,
Умілі таміцні.
Вчитель :
У нас у гостях одна із бабусь,подивітьсяна її вишиванки, уцієї жінки,дійсно золоті руки.
( Показробіт).
Ведуча :
Бабусюне можна уявитибез казки. Як часто вечорамивона своїм онучаткамчитає казки,співає
пісні.Недаремнопробабусьнарод говорить:
- Бабусине слівце – плідне зеренце.
-Там бабусині руки,де онуки.
-Покиє бабуся, я нічогоне боюся.
(Інсценізаціяпісні “Булиубабусі 3 веселі гуся”).
Вчитель. Розповідає продідусяоднієї з учениць.
Учениця : Любий,добрий мійдідусю,
Я твоя онука,
Прибігаюя до тебе,
Як поради треба.
8. Я твої словарозважні
Пам’ятатибуду.
Учень : У життятвою науку
Понесуя всюди.
Хай тебе в твоїй опіці
Бог не опускає.
Хай тобі міцне здоров’я
Й силупосилає.
Ведуча :
Справді,на плечі бабусьі дідусів лягає виховання онуків.Нерідковонизамінюютьвам татаі маму.
Адже батьки за щоденнимитурботамине мають часу відповідатина всі “чому?”.
Любі бабусі і дідусі,спасибі вам за те,що ви допомогаєте виховуватисвоїх онуків.
Учениця : Побажаєм вам сто роківжит
Без горя, сліз і без журби,
Хай з вами буде щастя і здоров’я
На многі літа,назавжди.
Ведуча :
Ось і закінчуєтьсянаше свято,свято вшануваннянаших рідних мам, тат,бабусь, дідусів.Ми
бажаємовсім, щоб дітиповажали своїх батьків,бабусьі дідусіві щоб булисімеєчки,яку того
Омелечка.
Учениця: У нашогоОмельканевеличкасімейка.
Тількивін,та вона,
Та старий, та стара,
Та дві дівки косаті,
Та два парубкивусаті,
Та ще Христя в намисті,
Та дві лялькив колисці.
Учень : Скількибми не розповідали,
А кінчатичас.
Знову в цьомузалі
Ми чекаємвас.
Учениця: І до цього наше побажання,
Щоб булав нас зустрічне остання,
9. Щоб жили в достаткуі любові,
Щоби мали радощі все нові.
Всі :
І у вас, і в нас хайбуде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були !
