2. Мовознавець, літературний
критик, поет, діяч
українського руху опору
1960-70-их років, репресований.
Лауреат Державної премії ім.
Т. Шевченка
3. 1962 року закінчив факультет
української літератури й мови
Харківського університету і працював
у словниковому відділі Інституту
Мовознавства АН УРСР. Темою його
кандидатської дисертації була теорія
художнього образу.
4. За критику
русофільської лінії
інституту і виступи
проти арештів і
незаконних судів над
діячами української
культури та за
поширення
самвидавної
літератури
Світличного
звільнено з роботи і
влітку 1965
заарештовано.
5. По 8 місяцях ув'язнення Світличний
вийшов на волю, але не міг працювати
за фахом, і в січні 1972 був
заарештований удруге.
А в березні 1973 засуджений «за антирадянську
агітацію і пропаганду» до 12 років позбавлення
волі (7 років концтаборів суворого режиму і 5
років заслання).
6. Літературно-критичні статті Світличного присвячені
головним чином творчості літературного покоління
60-их років і критиці слабостей офіційної
соцреалістичної літератури («Боги і наволоч», у
журналі «Вітчизна», за 1961)
7. Іван Світличний писав також
полемічно-критичні статті на
мовознавчі теми: «Гармонія і альґебра»
(в журналі «Дніпро», за 1965) та інше.
8. Найвищим перекладацьким здобутком
Світличного-перекладача є його Беранже
(майже вся збірка "Пісні"). З французької
Світличний перекладав також Бодлера,
Ронсара, Лафонтена, Леконта, де Ліля, Верлена,
Елюара, Сюперв’єля.
9. Його переклади встигли вийти 1970 року в серії «Перлини світової
лірики». 1990 року вийшла уже згадувана книжка «Серце для куль і для
рим». Окрім оригінальних віршів і літературно-критичних статей, там
було зібрано і його переклади; окрім названих – також зі Словацького,
Норвіда, Десанки Максимович, Орхана, а також переспів «Слова про
Ігореву січ».
10. Окремі твори
• «Ґратовані
сонети»
• «Серце для куль
і для рим»
• «У мене тільки
слово»
• « Голос доби »
