Щороку 14 червня країни всього світу відзначають Всесвітній день донора крові. Ця подія – привернення уваги громадськості до питання про потреби людства в безпечній крові та її компонентах / препаратах і висловлення подяки донорам крові за те, що вони здають кров і допомагають рятувати життя людей. Потреба в крові була завжди, але в умовах війни вона збільшилась, тому зараз донорство має особливе значення, адже це рятує життя наших поранених захисників та цивільних людей, які постраждали від російської агресії. Пропонуємо всім охочим ознайомитися з віртуальною виставкою «Здай кров – збережи життя».

1. ЗДАЙ КРОВ – ЗБЕРЕЖИ ЖИТТЯ
14 ЧЕРВНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДОНОРА КРОВІ

2. Всесвітній день донора крові відзначають щороку 14 червня згідно з
рішенням 58-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я (2005 р.)
в Женеві.
Цього дня в 1868 році народився автрійський лікар Карл
Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.
Ініціаторами його проведення виступили міжнародні організації:
Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна федерація
Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, Міжнародна федерація
організацій донорів крові та Міжнародне товариство з переливання
крові, що закликають людей до добровільної та безкоштовної здачі
крові. Донорство крові є важливою частиною ефективної системи
охорони здоров’я кожної країни.
У 2023 р. кампанія з нагоди Всесвітнього дня донора крові проходить під девізом «Здавайте кров, здавайте
плазму, діліться життям і робіть це часто». У центрі її уваги – пацієнти, які потребують переливання крові
протягом усього життя, та значення внеску кожної людини, яка зробить цінний подарунок у вигляді крові чи
плазми. Крім того, наголошується на важливості регулярної здачі крові або плазми для створення стабільних і
безпечних запасів крові та продуктів крові, доступних завжди і всім у всьому світі, щоб усі пацієнти могли
отримувати своєчасне лікування.

3. пологовим будинкам – для компенсації крововтрат породіль під час складних
пологів;
військовим шпиталям – кров постійно потрібна хлопцям і дівчатам, які нас
захищають;
хірургічним відділенням – переливання компонентів крові є невід’ємною
складовою хірургічних операцій;
опіковим центрам – потрібні постійні трансфузії плазми як основної рідини, що
допомагає відновитися після опіків різного ступеня;
онкологічним відділенням – дитина, яка лікується від онкозахворювання, потребує
близько 40 донорів протягом всього лікування;
пацієнтам, які мають захворювання крові (анемія, гемофілія та інші);
людям із хронічними недугами, для яких компоненти крові є життєво необхідними;
жертвам серйозних аварій, нещасних випадків, стихійних лих тощо.
Донорська кров, її компоненти і препарати вкрай необхідні:
Кров та її компоненти потрібні:
Потреба в донорах крові залишається дуже високою – особливо зараз, коли до лікарень
прибувають поранені військові, цивільні, постраждалі від воєнних дій. Одна донація здатна
врятувати три життя.

4. В реаліях сьогоднішньої війни ми, українці в тилу, повинні
робити все від нас залежне, аби зберегти життя кожному
бійцю. Крім того, варто не забувати й про цивільних, які
стають жертвами ракетних та артилерійських ударів – їм
необхідна донорська кров.
Українці повинні формувати у своїй спільноті та громаді
культуру регулярного та безоплатного донорства крові.
Донорство крові під час війни стало ще однією лінією оборони України

5. Як стати донором крові та компонентів крові
В Україні запустили сайт ДонорUA, за допомогою якого можна зареєструватися для здачі
крові. На сайті наявний перелік усіх центрів крові по Україні.
Перед тим, як ви вирішите піти на донацію, радимо перевірити, чи немає у вас тимчасових чи
абсолютних протипоказань.
У розділі «Кровопедія» від ДонорUA ви знайдете найповнішу інформацію про те, як готуватись
до кроводач, які є протипоказання - тимчасові та абсолютні, як користуватись системою
ДонорUA та ін.

6. Донором може бути будь-який дієздатний
громадянин України віком від 18 років, який
пройшов відповідне медичне обстеження і в
якого немає протипоказань, визначених МОЗ
України.
Взяття крові та (або) її компонентів у донора
дозволяється лише за умови, що здоров’ю
донора не буде заподіяно шкоди.
Хто може бути донором

9. За три дні до здавання крові відмовтеся від прийому
анальгетиків й аспірину, а також ліків, що їх містять (ці
речовини погіршують зсідання крові).
Обов’язково виспіться та з’їжте легкий сніданок (солодкий
чай, дієтичне печиво, каша на воді).
Не приходьте здавати кров, якщо відчуваєте нездужання
(озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).
Під час огляду лікарем перед донацією відверто
відповідайте на запитання і не приховуйте інформацію
про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин та
перенесені захворювання.
Як підготуватися до донації

11. Відпочиньте 10–15 хвилин; якщо відчули запаморочення або
слабкість, повідомте персонал; не намагайтеся одразу йти чи
керувати машиною, якщо у вас паморочиться голова.
2–3 години не піднімайте нічого важкого рукою, з якої брали
кров.
3–4 години не знімайте пов’язку та намагайтеся її не мочити,
це вбереже вас від появи синця; протягом наступних 12
годин уникайте інтенсивних фізичних навантажень.
Протягом двох діб повноцінно та регулярно харчуйтеся.
Протягом двох діб уживайте збільшену кількість рідини (не
менше ніж 2 літри на день) – соки, воду, неміцний чай
(алкоголь не рекомендується).
Приходьте ще раз здати кров після рекомендованої перерви.
Як відновитися після здавання
крові?

13. Чоловіки можуть здавати кров не більше ніж 5 разів на рік, жінки – не більше ніж 4
разів на рік. Після п’яти регулярних донацій рекомендовано зробити перерву не менше
ніж 3 місяці.
Детальніше про інтервали між донаціями можна дізнатися з таблиці, де цифри - це
кількість днів, після яких можна продовжити здавати кров.
Інтервали між донаціями
Назва процедури Кроводача Плазмаферез Тромбоцитаферез
Донація крові 60 30 30
Донація еритроцитів, аферез 60 30 30
Донація плазми, аферез 14 14 14
Донація тромбоцитів, аферез 14 14 14

14. У донорів значно менший ризик серцево-судинних захворювань.
Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше
інфарктів та інсультів.
Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здавання крові хоча б раз на рік знизило
ризик хвороб серця на 88%.
У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — отже, менша
ймовірність серцево-судинних хвороб.
У донорів менші ризики захворіти на рак легень, прямої кишки, шлунку та гортані.
Річ не лише в тому, що донори зазвичай стежать за своїм здоров’ям. Можлива причина —
зниження рівня неорганічного заліза, шкідливого для здоров’я. Зокрема, донорство крові
зменшує ризик гемохроматозу. Це хвороба, коли іони заліза накопичуються в печінці та інших
органах. Її симптоми перекриваються проявами інших недуг, і їх важко розпізнати та вчасно
вжити заходів.
У донорів менше проявів запалення та вищий так званий антиоксидантний статус, тобто їхній
організм краще знешкоджує вільні радикали.
Донору регулярно (і безоплатно) роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс.
Чому бути донором крові – корисно (наукові факти)

15. Міфи про донорство крові
Міф № 1. Донорство крові – це небезпечно
Сьогодні донорство крові – абсолютно безпечна та життєво необхідна процедура. В усьому світі мільйони громадян здають
кров без зайвих закликів та прохань. Для взяття крові використовують лише одноразові та стерильні системи, індивідуальні для
кожного донора.
Міф № 2. Є потреба лише в рідкісних видах крові
Це не так. Потреба у крові – як рідкісних, так і поширених груп, – є завжди. Якщо ви здаєте кров не конкретному реципієнту,
то вона потрапляє в загальний банк крові та використовується в ситуаціях, коли реципієнту потрібне негайне переливання
крові. Причому, що популярніша група крові, то більше її потрібно, адже більше людей потребують саме такої групи крові.
Міф № 3. Донорство – це страшно, боляче й довго
Насправді єдиним неприємним моментом протягом всієї процедури є укол голкою, що навряд чи можна назвати страшним і
болючим. Порізи та удари, яких ми зазнаємо ледь не щодня, завдають значно більшого болю. До того ж, донація крові триває
не більше ніж 10 хвилин.
Міф № 4. Я постійно чую, що хтось здає кров, тому не бачу сенсу йти самому
Про донорство багато говорять у ЗМІ, знімають соціальну рекламу, організовують акції, але статистика говорить, що лише 5%
тих, хто не має протипоказань стосовно донорства (а це близько 60% населення планети), насправді стають донорами крові.
Міф № 5. У мене візьмуть забагато крові, й це призведе до погіршення здоров’я
В організмі дорослої людини є близько 5,6 л крові, а за один раз забирають 450–470 мл – замало, щоб вам нашкодити. До того
ж організм історично звик до втрати незначної частини крові внаслідок травм і складних природних умов, тому швидку
регенерацію (відновлення) закладено в нас біологічно.

16. Головний принцип
донорства –
безпека для донора і
реципієнта
В Україні лише третина пацієнтів отримує вчасно донорську кров. Згідно з
розрахунками ВООЗ, мінімальна кількість донорів, необхідна будь-якій
країні, становить 1% від населення (за мирного життя). Варто врахувати,
що розвинена система охорони здоровʼя потребує донорів значно більше.

17. У фонді бібліотеки:

18. У підручнику викладено сучасні дані з медичного права. В рамках загальної
частини пропонуються матеріали, що стосуються загальних теоретико-
правових засад медичного права, забезпечення та захисту прав пацієнтів,
організації охорони здоров'я в Україні, юридичної відповідальності медичних
працівників та ін. Серед тем особливої частини представлені питання
юридичного забезпечення трансплантації органів і тканин, проведення
медичних експертиз та ін.
Підручник призначений для студентів, аспірантів, викладачів і науковців
юридичних і медичних вищих навчальних закладів. Разом з тим, він буде
корисний для представників судових органів держави, правозахисних
організацій, адвокатів, організаторів охорони здоров'я, а також всіх, хто
цікавиться проблемами юридичного забезпечення медичної діяльності.
Основні проблеми і шляхи їх вирішення у сфері донорства //
Стеценко С. Г. Медичне право України / С. Г. Стеценко, В. Ю.
Стеценко, І. Я. Сенюта ; МОН України, Нац. акад. прокуратури
України, Ін-т законодавства ВР України. – Київ, 2008. – Глава
13. – С. 384–395.

19. Трансфузіологія : зб. норм. док. / МОЗ України,
Київ. МНІАЦ мед. статистики ; ред. В. М.
Заболотько. – Київ : МНІАЦ мед. статистики, МВЦ
«Медінформ», 2011. – 492 с. – (Нормативні
директивні правові документи).
До збірника увійшли документи, що регламентують роботу
лікувально-профілактичних закладів як державної, так і
приватної форми власності. Наведені зразки облікових форм
та інструкції з їхнього використання, санітарно-гігієнічні та
будівельні норми з обладнання приміщень, кваліфікаційні
вимоги до лікарів та середнього медичного персоналу та
витяг з Кримінального кодексу України.
Призначений для керівників лікувально-профілактичних
установ, їхніх заступників та завідувачів відділень, а також
спеціалістів цієї спеціальності.

20. Підручник написано групою викладачів Тернопільського
державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського
відповідно до кваліфікаційних характеристик спеціалістів та
програми з основ трансфузіології для студентів вищих медичних
навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, затверджених
Департаментом кадрової політики, освіти і науки МОЗ України.
У виданні на сучасному рівні висвітлено основні питання
трансфузійної терапії. Лаконічно подано визначення патологічних
станів, показання та протипоказання до інфузійної терапії. Детально
викладено методику проведення трансфузій, надання першої
медичної допомоги при ускладненнях та їх профілактику. У
підручнику синтезовано кращі традиції трансфузійної школи й
матеріали сучасних досягнень медичної науки
Основи трансфузіології : підруч. для студентів мед. ВНЗ І-
ІІ рівнів акредитації / П. І. Лучанко [та ін.]. – Тернопіль :
Укрмедкнига : ТДМУ, 2009. – 288 с. : іл., табл. – Бібліогр.:
с. 280–281.

21. Виробнича трансфузіологія / В. В. Любчак [та ін.] ;
Ін-т гематології та трансфузіології НАМН України,
Сум. держ. ун-т, Мед. ін-т. – Суми : Сум. держ. ун-т,
2017. – 272 с. : табл.
Розглянуто аспекти сучасної виробничої трансфузіології як окремої
науки, що використовує унікальні для медицини матеріали та
методи зі своєю історією й шляхами розвитку. Вирішуються питання
забезпечення патогенної безпеки, якості компонентів та препаратів
служби крові. Розглянуто нормативну базу та шляхи її гармонізації з
вимогами ЄС. Особливістю цього наукового видання є відсутність
цитування офіційних документів та законів із посиланнями на них у
разі потреби. Це пояснюється вимогами до постійного
вдосконалення згідно із сучасними системами менеджменту якості,
такими як ISO 9001 та GMP, що приводить до постійних змін у цих
документах. Разом із питаннями менеджменту якості розглянуто
окремі аспекти з логістики, законодавства, економіки,
інфраструктури, обладнання, маркетингу, виробництва, а також
етичні моменти та інші вузькоспеціалізовані напрями діяльності
служби крові, що формують виробничу трансфузіологію як сучасну
самостійну науку.

22. У посібнику викладено дані щодо основних заходів, процедур,
методичних прийомів, стандартів приготування, використання
та забезпечення якості компонентів крові, якими обов'язково
має володіти лікар-трансфузіолог. Видання розраховане на
організаторів служби крові, лікарів-трансфузіологів та
працівників закладів служби крові.
Керівництво з приготування, використання та забезпечення
якості компонентів крові. Рекомендація № R (95) 15 : пер. з англ.
/ Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П. Л. Шупика ; за заг.
ред. В. П. Івасюка [та ін.]. – 11-те вид. – Київ ; Дніпропетровськ :
АРТ-ПРЕС, 2006. – 260 с. : табл. – Бібліогр.

23. У посібнику висвітлено сучасні погляди на систему крові: гомеостаз,
морфологічні та функціональні особливості формених елементів крові,
найновіші дані з фізіології імунної системи зсідання крові, трансфузіології
та альтернативних методів застосування донорської крові. Узагальнено
головні методи дослідження компонентів крові та їхнє клінічне значення.
Викладена основна клінічна інтерпретація фізіологічних процесів системи
крові.
Для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації,
лікарів-інтернів, аспірантів, науковців, клінічних ординаторів, лікарів усіх
профілів.
Гжегоцький, М. Р. Система крові. Фізіологічні та клінічні
основи : навч. посіб. для студентів мед. ВНЗ ІІІ-IV рівнів
акредитації / М. Р. Гжегоцький, О. С. Заячківська. – Львів :
Світ, 2001. – 176 с. : іл., табл. – Бібліогр. в кінці розд.

24. Деденко, И. К. Аутотрансфузии крови и ее компонентов / И.
К. Деденко, А. В. Стариков, В. Ф. Торбин. – Киев : Нора-
Принт, 1997. - 336 с. : табл. – Библиогр. в конце гл.
Монографія присвячена перспективному розділу
трансфузіології – автотрансфузії крові та її компонентів у
хірургічній практиці з метою заміщення операційної
крововтрати та в загально терапевтичній – з метою лікування
різних захворювань. Розглянуто варіанти ексфузії
(заготовлювання крові та плазми), автотрансфузії крові та
плазми під час операції та в післяопераційний період,
показання та протипоказання до застосування методу.
Викладені варіанти автотрансфузії автокрові й автоплазми,
модифікованої за допомогою ультрафіолетового
опромінювання, сорбційного очищення, в
загальнотерапевтичній практиці та в процесі лікування
екологічно залежних захворювань. Розрахована на лікарів-
трансфузіологів, хірургів, анестезіологів, реаніматологів і
лікарів інших спеціальностей.

25. Переливание крови: история, биологические
аспекты, факторы совместимости, осложнения / П.
М. Перехрестенко [и др.]. – Киев : Здоров'я, 2008. –
224 с. : ил. – Библиогр. в конце гл.
У монографії послідовно висвітлено історичні етапи
становлення служби крові в Україні, впровадження та
розвитку методу переливання крові, її компонентів та
препаратів. Наведено детальні характеристики
еритроцитарних та лейкоцитарних систем антигенів,
облік яких при гемотрансфузії та алотрансплантації
потрібний для забезпечення сумісності пар донор-
реципієнт. Надано рекомендації щодо вибору
препаратів та компонентів крові для оптимального
заповнення крововтрати та запобігання небажаним
реакціям та ускладненням гемотрансфузій.
Монографія містить перелік друкованих праць
співробітників Державної установи «Інститут
гематології та трансфузіології АМН України».

26. Гуменюк, Н. И. Инфузионная терапия. Теория и
практика / Н. И. Гуменюк, С. И. Киркилевский. –
Киев : Кн. плюс, 2004. – 208 с. : ил., табл. –
Библиогр
Ця книга розглядає одну з найбільш важливих та
базових областей медицини – інфузіологію:
теоретичні питання цієї дисципліни та історичні
аспекти становлення. Наведено докладні дані про
фармакологію препаратів, що застосовуються для
інфузії.

27. Дзісь, Є. І. Гематологія. Розлади та неоплазії
клітин крові / Є. І. Дзісь, О. Я. Томашевська. –
Львів : Кварт, 2007. – 220 с. – Бібліогр.: с.210–
211.
У виданні у доступній формі висвітлено загальні
питання діагностики та лікування пацієнтів із
розладами еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів,
а також гематоонкологічними хворобами.

28. Заготівля свіжозамороженої донорської плазми : метод. рек. / укл. Л. В.
Назарчук [та ін.]; Ін-т гематології та трансфузіології. – Київ : [б. в.], 2007.
– 27 с.
Імунологічні критерії відбору донорів крові та її
компонентів : метод. рек. / А. С. Тимченко [та ін.] ;
Ін-т гематології та трансфузіології, Харків. обл.
центр служби крові. – Київ : [б. в.], 2016. – 16 с.

29. Деякі питання Національного реєстру донорів крові та компонентів крові : постанова Кабінету Міністрів України №
598 від 17.05.2022 р. // Зб. нормативно-директив. док. з охорони здоров'я. – 2022. – № 6. – С. 30.
Заславець, І. Культура донорства – невід’ємна складова дієвої системи трансплантації / І. Заславець // Здоров’я
України. Урологія. Нефрологія. Андрологія. – 2020. – № 4. – С. 2.
Красовська, І. Які трудові пільги передбачені для медичної сестри-донора : відповідаємо на запитання / І.
Красовська // Журн. голов. мед. сестри. – 2021. – № 10. – С. 69–70.
Про визначення уповноваженого органу у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи
крові та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України : постанова Кабінету Міністрів України №
1378 від 23.12.2021 р. // Зб. нормативно-директив. док. з охорони здоров'я. – 2022. – № 1. – С. 119–120.
Система донорства крові єКров запрацює у листопаді 2024 року // Довід. голов. мед. сестри. – 2023. – № 3. – С. 5.
Телець, Ю. Група крові не на рукаві: 4 кейси визначать, чи вмієте ви працювати з донорами / Ю. Телець // Довід.
голов. мед. сестри. – 2020. – № 8. – С. 29–36.
Через «Дію» можна буде стати донором // Ліки України. – 2022. – № 1. – С. 46.
Статті:

30. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ ЗВЕРТАЙТЕСЬ:
ФІЛІЯ ВОУНБ ІМ. В. ОТАМАНОВСЬКОГО
ВУЛ. СОБОРНА, 70, III ПОВЕРХ,
ВІДДІЛ МЕДИЧНИХ НАУК
Підготувала головний бібліотекар
Відділу медичних наук Приємська Н.Г.